www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українська мова Украї нська мо ва МФА ukrɑ ˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ історичні назви ру ська 10 11 12 1 національна мова українців

Українська мова

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑ̽ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽], історичні назви — ру́ська) — національна мова українців. Належить до східнослов'янської групи слов'янських мов, що входять до індоєвропейської мовної сім'ї, поряд з романськими, германськими, кельтськими, грецькою, албанською, вірменською та найближче спорідненими зі слов'янськими балтійськими мовами. Є державною мовою в Україні.

Українська мова
Поширеність української мови (поч. XX ст.)
Поширена в Україна, Росія, Молдова, Канада, США, Австралія, Казахстан, Білорусь, Румунія, Польща, Бразилія, Аргентина, Словаччина, Італія, Узбекистан, Франція, Німеччина,
Регіон Центральна та Східна Європа
Носії мова спілкування від 41 млн до ~ 45 млн
рідна ~ 37 млн
друга мова ~15 млн
Місце 26 або 27
Писемність Кирилиця (українська абетка)
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Офіційний статус
Державна  Україна
Офіційна

Регіональна:
 Бразилія

 Молдова

 Румунія[недоступне посилання]

 Словаччина[недоступне посилання]

  • 18 населених пунктів
  • 68 населених пунктів (русинська)

 Сербія[недоступне посилання]

 Польща[недоступне посилання]
 Угорщина[недоступне посилання]
 Хорватія
 Боснія і Герцеговина[недоступне посилання]
Мова національної меншини:

 Чехія
Регулює Національна академія наук України: Інститут української мови, Український мовно-інформаційний фонд, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні
Коди мови
ISO 639-1 uk
ISO 639-2 ukr
ISO 639-3 ukr
SIL UKR
Українська мова

Число мовців — орієнтовно 45 млн, більшість із яких мешкає в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де живуть українці. Українською мовою у світі послуговуються приблизно від 40 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови є декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та інші. Але на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність.

Згідно з нещодавно оприлюдненою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відбиває утворення українців як етносу, що сталося у VI-XVI століттях унаслідок злиття діалектів трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків із боку польської та російської влади. Противники української мови створили численні міфи щодо української мови.

Для запису української мови використовують пристосовану кирилицю («гражданка»).

Норми української мови встановлюються у словниках української мови й українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти та науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать такі: Інститут української мови НАН України (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАН України (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (українська мова у зв'язках з іншими мовами).

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує розробку та впроваджує державну мовну політику — Міністерство культури України.

Щороку 9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови. Цього дня відбувається щорічний флешмоб — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — акція Українського радіо, що об'єднує українців по всьому світу навколо української мови.

Походження

Класифікація

Хоча класифікація української мови як східнослов'янської прийнятна й досі, сучасне мовознавство інтерпретує її вже інакше, ніж у рамках ранішої теорії генеалогічного дерева, згідно з якою українська мова описувалася як відгалуження праіндоєвропейського дерева і праслов'янської (можливо через прабалтослов'янську) і прасхіднослов'янської гілок; зокрема, на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність.

За генеалогічною класифікацією українська мова належить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської родини мов, яку окремі вчені об'єднують з іншими родинами в ностратичну (бореальну) надродину. Ностратична гіпотеза не є загальновизнаною серед лінгвістів.

Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова (починаючи з IX—XI століття обидві мови частково утворювалися на спільній діалектній основі, зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови, обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову).

За типологічною класифікацією українська є флективною мовою синтетичного типу.

Доктор філологічних наук Костянтин Тищенко вважає, що українська мова у фонетиці та граматиці, має більше спільних рис із верхньолужицькою та білоруською мовами (29 спільних рис), нижньолужицькою мовою (27 спільних рис), чеською та словацькою мовами (23 спільні риси), польською мовою (22 спільні риси), хорватською та болгарською мовами (21 спільна риса), сербською та македонською мовами (20 спільних рис), мертвою полабською мовою (19 спільних рис), словенською мовою (18 спільних рис), ніж із російською (лише 11 спільних рис).

Сучасні слов'янські мови як нащадки діалектів праслов'янської мови
Поділ сучасних слов'янських мов за традиційними географічними, а не лінгвістичними критеріями
Спільні риси української та інших слов'янських мов — найближчими до української є верхньолужицька та білоруська мови, найменше спільних фонетичних та граматичних рис - з російською

Відмінності від інших слов'янських мов

Схема родинних взаємин слов'янських мов

Українська мова, як окрема слов'янська мова, має численні риси, що зближують або віддаляють її від сусідніх слов'янських мов — польської, білоруської, російської, болгарської та словацької.

У лексичному плані найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики). Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37 %, а шведська від норвезької на 16 %.

Згідно зі списком Сводеша для слов'янських мов, українська найбільш близька до білоруської (190 збігів із 207), на другому місці йде російська (172 збігів із 207), за нею — польська (169 збігів із 207).

Власну специфіку мова виявляє на рівні словотворчих моделей і найвиразніше, на рівні лексики — так званих лексичних українізмів.

На фонетичному рівні українську мову вирізняє:

  • найбільша кількість фонем із усіх слов'янських мов — 48;
  • найбільша вокальність — «прозорість», милозвучність;
  • найбільша кількість кореляційних пар м'яких і твердих приголосних звуків;
  • чітке розрізнення [ɪ] (на письмі — и) та [i] (на письмі — і) на фонемному рівні[джерело?].

На морфологічному рівні в українській мові:

  • послідовно збереглися флексії кличного відмінка (на відміну від інших східнослов'янських мов);
  • одночасно використовуються варіантні флексії давального відмінка для іменників чоловічого роду (наприклад: директор-у, директор-ові);
  • існують суміжні способи творення майбутнього часу: синтетична (ходитиму) та аналітична (буду ходити).

Вплив на інші мови

Українська мова вплинула на інші сусідні слов'янські мови: на польську, російську та білоруську літературні мови. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова «hreczka» — гречка, «chory» — хворий, російської «вареники» — вареники; «пасека» — пасіка; «бублик» — бублик, «подполковник» — підполковник, румунської «ştiucă» — щука, «holub» — голуб, білоруської «вагітная» — вагітна тощо).

Також українська мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от гутор донських козаків («злыдарить» — злидарювати, «кидаться» — скидатися, «вон зарас гутарить» — він зараз говорить).

Назва

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI століття, на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX століття основною назвою мови, що тепер зветься українською, був вираз «руська мова». Це почало вносити плутанину від миті приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII столітті стали позначати власну мову схожим прикметником (рос. дореф. русскій языкъ).

Після певного часу вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, термін «українська мова» зрештою поступово переміг на всіх українських землях.

Шкільне свідоцтво про навчання в гімназії з руською мовою навчання

Окрім того, протягом певного часу, вживали такі назви:

У Московії мову документів з українських земель зазвичай називали «литовською» чи «білоруською», лише з часів царя Петра I — «малоросійською».

Історія

Давні часи. Формування та установлення мови

Історія української мови починається від праслов'янської мовної єдности (до VI століття н. е.). Українська мова перейняла від праслов'янської значний лексичний фонд і чимало граматичних (насамперед морфологічних) рис, які в інших слов'янських мовах замінилися новими, а в українській вони склали найдавнішу групу своєрідних мовних особливостей. Значна частина специфічної для української мови фонетичних рис (деякі спільні й для інших сусідніх мов) поступово з'явилися вже після розпаду праслов'янської етномовної спільності (5–6 ст. н. е.), коли на основі населення Київщини, Чернігівщини, Переяславщини, Галичини та Волині почав формуватися український етнос і відповідно — його мова..

Різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови з-поміж інших слов'янських. Історія її походження та становлення до сьогодні є об'єктом гострих суперечок як суто мовознавчого, так і політичного характеру. Розвиткові знань про ранню історію української мови заважали різні чинники. Більшість відомостей про мову розглядали крізь призму чужоземних, передусім російських, концепцій. Існування окремої української мови не було загально визнаним до початку XX століття. У Російській імперії українська мова розглядалась як «малоросійське наріччя» російської мови.

Проте достеменно з'ясовано, що специфічні мовні риси української мови фіксуються уже в перших відомих сьогодні давньоруських пам'ятках XI—XII століття, що походять з Південної Русі. Так у пам'ятках київського, ширше — південноруського походження дослідники фіксують типові риси української мови в Ізборниках Святослава 1073 та 1076 років, «Руській Правді», Лаврентіївському та Іпатіївському літописах, Остромировому Євангелії (1056—1057 років), житіях Феодосія Печерського, Бориса та Гліба, Галицькому Євангелії 1144 року, «Слові о полку Ігоревім», «Слові о законѣ і благодати» Іларіона.

У цей період сформувалися специфічні українські фонетичні ознаки, відбувся процес занепаду зредукованих; виникли характерні лише для української мови лексеми (оболонь, гай, пуща, яр, полонина, гребля, криниця, жито, зоря, жадати, ховатися та ін.); виявилися втрачені іншими слов'янськими мовами морфологічні особливості (наприклад, збереження закінчення -у в родовому відмінку однини іменників чоловічого роду: роду, меду; закінчення -ові, -еві в іменниках чоловічого роду: богові, домові; форми 3-ї особи однини дієслів І відміни без кінцевого -ть: може, иде)

«Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ» (Повість минулих літ), 14-й лист Радзивіллівського літопису (список XV ст.), що змальовує похід Віщого Олега на Царгород. Мова та поетика цієї пам'ятки позначені великим українським (південноруським) впливом

Специфічні мовні риси української мови систематично виявляються і в пам'ятках з цих територій пізніших часів (XIV—XV століття). Український народ сформувався в Київській Русі, передусім на основі населення Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств. Консолідації українського народу, становленню його мови перешкоджала та обставина, що після монгольської навали в XIII столітті його землі входили до складу різних держав. Так, Чернігово-Сіверщина, Поділля і Київщина з Переяславщиною, а також більша частина Волині належали до Великого князівства Литовського з офіційною «руською», тобто староукраїнською мовою; Північна Буковина стала частиною Молдовського князівства — тут теж тривалий час усі державні справи вели «руською» мовою; частину Західної Волині і Галичину захопила Польща, а Закарпаття — Угорщина.

Особливо велике значення для консолідації українського народу та його мови, розвитку його самосвідомості та державності мав Київ. Саме він став могутнім осередком розвитку і поширення української науки, освіти та культури, тут зародилися ідеї народно-визвольної боротьби проти чужоземного гніту. У 2-й половині XVI - 1-й пол. XVII століть українці заселяли в основному Київщину, Чернігівщину, Полтавщину, Брацлавщину (Поділля), Запоріжжя, Волинь, Галичину, Північну Буковину і Закарпатську Русь. У цей час посилюється міграційний рух українців із заходу на схід - південь Київщини, Брацлавщину, Лівобережну Україну, Слобожанщину. Наслідком масових переміщень було змішування переселенців з місцевими етнографічними групами українського населення, формування загальноукраїнських етнічних рис, певна нівеляція діалектних особливостей і утворення загальнонародної української мови.

Найхарактерніші фонетичні, граматичні і лексичні риси української народної мови ввійшли в її першу літературну форму — староукраїнську літературну мову. У ній фіксуються такі написання, як шість замість шесть, відбувається чергування у з в (ужити — вжити, утиск — втиск), уживаються місцеві народні слова (верховина — верхня течія річки, грунь — пагорок, криничина — місцевість, багата на джерела, полонина — гірське пасовище тощо), юридична термінологія (дідич, дідизна, займище, закоп, нащадок, осадити, податок) тощо.

З XV століття в Україну проникають реформаційні ідеї, що сприяє появі перекладів євангельських текстів староукраїнською літературною мовою, яка з однофункціональної (ділової) стає поліфункціональною, що значно розширює її словник і збагачує виражальні можливості. У XVII—XVIII століттях староукраїнську літературну мову широко вживали в науці, художній літературі, вона була об'єктом наукового вивчення, її викладали як предмет.

   
Східнослов'янські мови
6—14 століття 		Межі поширення української мови
15 століття

Новий і новітній часи

На початку XVIII століття указом російського царя Петра І у Східній Україні було заборонено друкувати українською мовою релігійну літературу. Це позначилося на книговидавничій справі в цілому. Староукраїнська літературна мова силоміць витіснялася російською. Українська мова функціонувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

Твори, написані українською народною мовою, існували і розповсюджувались в Україні з початку XVII ст., задовго до появи «Енеїди» І. Котляревського (Див. Сучасна українська мова). З кінця XVIII століття зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченко своєю творчістю підніс українську літературну мову до рівня загальнонародної. Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості Пантелеймон Куліш, І. Я. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський та інші письменники. У 60 — 80-х роках XIX століття розвиток української літературної мови гальмувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр 1863 року, Емський указ 1876 року).

З початку XX століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Особливо бурхливо вона розвивається під час відновлення української державности і практично до кінця 1-ї третини XX століття, відколи набуває статусу єдиної державної мови, натомість вживання російської було заборонено. Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури. З її допомогою виросла нова українська інтелігенція. І хоч у роки більшовицьких репресій робилося усе, щоб загальмувати процес розвитку української мови, однак знищити мову, укорінену в системі освіти й культури, засобах масової інформації, було вже неможливо. Новий наступ на неї здійснено в часи застою: вона почала зникати з навчальних закладів, науки, інших сфер суспільного життя.

1989 року завдяки зусиллям патріотичної української громадськості Верховна Рада республіки прийняла Закон УРСР «Про мови в Українській PCP», який надав українській мові статус державної. Цей статус закріплено в Конституції України 1996 року.

           
Діалектологічна мапа української мови, 1871 р. Поширення української мови
1897 		Українська в Російській імперії
1897 		Українці в Австро-Угорщині
1910 		Українська
мова 1914 		Існуючі балто-
слов'янські мови 2015

Поширеність

Географія поширення

Українська мова у світі. Червоний: декілька мільйонів; рожевий: декілька тисяч
Українська як рідна мова за переписом 2001 р.
Українська мова як рідна в Україні за областями згідно з переписом 2001 р.

Географічно територія поширення української мови розташована між ареалом поширення російської мови на північному сході (пізніше також і на сході), білоруської на півночі, польської та словацької на заході, болгарської на південному заході. З-поміж неслов'янських мов українська приблизно від 895 р. межує на заході з угорською, що належить до фіно-угорської сім'ї; на південному заході з румунською та її молдавськими говірками (романська група), які принаймні від XIII ст. розірвали безпосередній контакт між українською та болгарською мовами; до 1945 р. та від початку 90-х рр. XX ст. також з кримськотатарською мовою, що належить до тюркської сім'ї.

Раніше контакти української мови з тюркськими були міцніші й різноманітніші: печеніги (Х—XI ст.), половці (XI-XIII ст.) і татари (від XIII ст.) межували з нею на сході та південному сході, а іноді проникали й углиб української території, призводячи до мовної котериторіальності; турки межували з українськими землями на півдні (особливо в XVII-XVIII ст.).

Інші важливі мови, що набули статусу котериторіальних, — це їдиш (з XV ст.) та — серед слов'янських — польська (особливо в XVI-XVIII ст., а в Західній Україні до 1945 р.) і російська (її вплив посилюється з XVIII ст.). В окремих регіонах українська мова мала тісні контакти також з румунською (Буковина, Північна Бессарабія, Буджак, Придністров'я), угорською (Закарпаття), словацькою (Пряшівщина у Словаччині) та білоруською (Берестейщина, Пінщина, Стародубщина, Чернігівщина) мовами. Контакти з німецькими, вірменськими, сербськими та ін. колоністами були обмежені у часі та територіально.

Кількість носіїв

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2020)
Вільне володіння українською (фіолетовий колір) та російською (блакитний колір) 1998 та 2001 року

Українська мова є рідною мовою для переважної кількості українців, які проживають на території України (за переписом 2001 р. рідною її вважали 32,6 млн осіб — 67,5 % населення України, та 85,2 % етнічних українців) та поза межами України: у Російській Федерації (там нею володіє 1,8 млн осіб), Молдові (без врахування Придністров'я українська є рідною для 181 тис. осіб, мовою щоденного спілкування українська є для 130 тис. осіб), Канаді (володіє 174 тис. осіб), США (129 тис. мовців), Казахстані (говорять українською 128 тис. осіб, однак володіють більшою чи меншою мірою до 732 тис. осіб), Білорусі (рідною називає 116 тис. осіб), Румунії (57 тис. мовців), Польщі (23 тис. осіб, що постійно проживає на території Польщі та від 20 до 450 тис. осіб з числа трудових мігрантів), Бразилії (щонайменше 17 тис. мовців), Словаччині (11 тис. осіб, які назвали свою мову українською та 24 тис. осіб, які назвали своєю мовою «русинську») та інших країнах.

Українська мова посідає за кількістю її носіїв, відповідно до різних джерел, 25 або 22 місце у світі. Вона є також третьою або другою за поширеністю серед слов'янських мов. За різними оцінками загалом у світі українською мовою говорить від 41 млн до 45 млн осіб, вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу. В Україні близько 31 мільйона осіб може спілкуватися українською мовою. Після 2014 року, ця цифра поступово зростає.

Річний наклад журналів та інших періодичних видань випущених в Україні українською мовою 2018 року, становив 81 % від загальної кількості, тоді як ще 1995 р. складав 70 % (для російськомовних видань ці цифри навпаки зменшилися з 18 % до 13 %). Станом на 2021 рік, загальний випуск книжкової продукції в Україні (в тисячах примірників), зменшився приблизно в 9 разів порівняно з 2018 роком. Загалом, на книжковому ринку України переважають російськомовні видання, оскільки за даними Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, більшість книжок, що їх реалізують в Україні, вийшли друком у Російській Федерації.

На наявну викривленість мовної ситуації в Україні вказує співвідношення носіїв української та російської мов, що не відповідає взаємовідношенню етнічних українців і росіян на її теренах. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українці становили 77,8 % населення України, тоді як українську мову визнало рідною лише 67,5 %.

Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, 2005 року:

  • українську мову вважали рідною 64,3 % населення;
  • російську 34,4 %;
  • іншу — 1,5 %.

Мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:

  • переважно українська — 41,8 %;
  • переважно російська — 36,4 %;
  • обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.

Станом на кінець 2020 року, українську мову вважали рідною вже 73 %, спілкуються вдома переважно українською 53 %, російською — 29 % громадян України.

8 листопада 2021 року оприлюднено результати соцопитування: 78 % українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18 % — російську, за даними Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Загальнонаціональне опитування проведене з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Українська мова в інтернеті

Частка запитів до пошукової системи «Yandex» українською мовою, осінь 2010 р.

За даними пошукової системи «Yandex», восени 2010 р. найбільша частка запитів українською мовою у цій системі була в Тернопільській області — 33 %, найменша — в Криму — 3,7 %. Щоправда російськомовними вважались також і ті запити, які подібно писалися що українською, що російською мовами.

У 2010 році кількість блогерів, які пишуть українською мовою, склало 8 % (у 2009 році — 7 %). Українську мову використовують 23 тис. користувачів мікроблогінгу (29 % від загальної кількості, на початку 2010 р. україномовних твіттер-користувачів було 27 %), винятково українською мовою у твіттері спілкується 10 тис. користувачів (12,5 %, у 2009 р. — 7 %).

Існує декілька пошуковиків з україномовним інтерфейсом: Google, Yandex, Bing (від «Microsoft»), META та Uaport.net. 20 березня 2012 користувачам мікроблогінгового сервісу Twitter стала доступна бета-версія україномовного інтерфейсу.

Згідно з даними ресурсу w3techs.com, станом на 5 квітня 2021 р. за використанням в інтернеті, українська мова посідає 16-те місце у світі й демонструє швидкий ріст популярності.

Діалекти

Діалекти та групи діалектів української мови. ♦ Лемківський говір

Сучасна українська мова має три наріччя:

Три наріччя української мови виділялися не завжди. За давньоруської доби на території сучасної України населення утворювало дві етнічно-мовні групи — північно-східну і південно-західну — і відповідно виділялися північно-східне і південно-західне наріччя. У протиставленні давніх північно-східного і південно-західного наріч, очевидно, до певної міри відображається ще племінний поділ південної частини східних слов'ян. Давні східнослов'янські племена або союзи племен відрізнялися певними мовними рисами, що кожне плем'я (союз племен) мало свій говір як особливу мовну систему. На думку М. Ф. Наконечного, є підстави давні північно-східні говори співвідносити з полянами, деревлянами, сіверянами і північними волинянами, південно-західні — з південними волинянами, уличами, тиверцями і білими хорватами. На думку О. О. Шахматова, прямих нащадків полян, деревлян і сіверян можна визнати в населенні північної Київщини і Волині, південних районів Чернігівщини і північних Полтавщини. К. П. Михальчук уважав, що давні північно-східні говори співвідносяться з полянами і деревлянами; сіверяни і дреговичі, на його думку, належали до перехідного типу між північноруськими і південноруськими племенами. З південно-західною групою співвідносяться дуліби (на Волині) і хорвати (в Галичині). Уличі і тиверці (на Поділлі) були перехідною ланкою між північно-східною і південно-західною групами.

Давнім північно-східним говорам відповідає сучасне північне наріччя української мови, прямим відповідником давнього південно-західного наріччя є сучасні південно-західні говори. На таку співвідносність між давніми і сучасними наріччями вказують архаїчні, співвідносні з давньоруською добою фонетичні риси. Південно-східне наріччя виникло порівняно пізно внаслідок складного історичного процесу взаємодії первісних північно-східного і південно-західного наріч. Усі північні і більшість південно-західних говорів є старожитніми. Північне і південно-західне наріччя характеризуються діалектною розчленованістю, що зумовлена різними чинниками: відбиттям певною мірою мови давніх племен, стабільністю меж колишніх феодальних і державно-адміністративних утворень, поміркованою інтенсивністю міграції населення. Південно-східне і південно-західне наріччя співвідносні в плані взаємодії з новою літературною мовою в процесі її становлення: південно-східне наріччя лягло в основу нової загальноукраїнської літературної мови, південно-західні говори були основою західноукраїнського різновиду літературної мови, що існував у XIX і на початку XX ст.

У середовищі кобзарів та лірників утворилося українське професійне арґо — лебійська мова.

Суржик

Використання суржику в регіонах України за даними Київського міжнародного інституту соціології, 2003 р.

Суржиком називають ненормативне мовлення українців, що увібрало в себе елементи російської мови — насамперед лексичні та меншою мірою морфологічні (фонетика та граматика залишаються українськими).

Це явище виникло наприкінці 17 — на початку 18 століть, коли асиміляційна політика Російської імперії перервала розвиток староукраїнської писемної традиції на території Наддніпрянщини. Термін «суржик» на позначення мовного явища почали використовувати в першій чверті 20 століття. Ймовірно, цей термін походить із народної мови, де в прямому значенні позначав суміш різних видів зерна, а в переносному — людину змішаного походження.

В Україні суржик є варіативним і позасистемним: одна людина може вживати в одному реченні і українське слово, і його російський відповідник. Поза Україною суржик може унормуватися і перейти у статус українського діалекту (прикладом є кубанська балачка).

Фактично суржик є «низьким стилем» у сучасній українській мові в Україні. При цьому його дуже важко описати через велику регіональну та індивідуальну варіативність. Попри спільні риси на індивідуальному рівні суржикомовці вживають різну кількість русизмів, ступінь морфологічного спотворення російських лексем також є різною. Поширеність суржику залежить від мовної освіченості.

Статус

До 1990-х років українська мова орієнтовно 376 років перебувала під забороною чи під утисками, піддавалася репресіям або не мала повноправного державного статусу в тих країнах, до складу яких входили українські землі.

Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 24 березня 1918 року (Закон «Про державну мову»), а також з 15 лютого 1919 року окремо була затверджена в цьому статусі в Західній області Української Народної Республіки (Закон «Про уживання української мови у внутрішнім і зовнішнім урядуванні державних влад й урядів, публічних інституцій і державних підприємств у Західній області Української Народної Республіки»), була державною в Карпатській Україні (Конституційний Закон ч.1 § 4). У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 року, коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР.

Україна

Відповідно до статті 10 (Розділ І — «Загальні засади») Конституції України, українська мова є єдиною державною мовою України.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Окрім того, ще шість статей Основного закону України — 11, 12, 92, 103, 127 та 148 — теж певною мірою стосуються функціонування української та інших мов в Україні та мовних потреб українців, що мешкають поза межами України.

Сферу вживання української мови також окреслює рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України.

У 2018 р. Указ Президента України № 156/2018 передбачає заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України.

Педагогам, які навчають за кордоном українською, оплатять проїзд і страховку. 3 квітня 2019 року Уряд затвердив Порядок направлення педагогічних працівників для роботи у закладах загальної середньої освіти за кордоном, у яких предмети викладаються українською мовою.

Придністров'я

Придністров'я де-факто контролюється самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою, згідно з конституцією якої українська мова є однією з трьох офіційних мов на рівні з російською і молдавською.

Міжнародне товариство де-юре визнає територію Придністров'я «Автономним територіальним утворення з особливим правовим статусом» Республіки Молдова. Згідно з законом Республіки Молдова: «Про основні положення правового статусу населених пунктів лівобережжя Дністра (Придністров'я)» українська мова є однією з трьох офіційних мов.

1994 року було створено кафедру української філології у Придністровському університеті ім. Шевченка.

Станом на 2017 рік на території, контрольованій ПМР, діяло три школи з українською мовою викладання (2 % шкіл цієї території).

Згідно з дослідженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика проведеного у 2010-2011 роки в Придністров'ї відбувається русифікація українського населення. Так українці складають 29 % населяння ПМР, але єдина україномовна газета «Гомін» видається мізерним накладом, а інформаційна програма на місцевому телебаченні «Промінь» виходить в ефір лише тричі на тиждень.

Сербія

Загалом на території Сербії офіційне вживання української мови регулюється «Європейською хартією регіональних мов»[недоступне посилання з 07.10.2021]. Окрім того, у Воєводині, згідно зі статтею 6 Уставу Автономного краю Воєводина, однією із шести офіційних мов є русинська — група діалектів, ставлення мовознавців до якої різниться: одні вважають її окремою мовою, у той час як інші — діалектами української мови.

США

У Сполучених Штатах Америки в окрузі Кук штату Іллінойс українська мова, як одна з 22-х найбільш вживаних мов у цьому окрузі, використовується у програмі з інформування населення регіону про податкову політику влади.

Ватикан, Святий Престол та Католицька Церква

Українська мова є однією з 39 мов радіомовлення Радіо Ватикану.

Відповідно до першого пункту «Рішень і постанов схвалених Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся в Римі в днях із 24 вересня до 8 жовтня 1989 р. Б.» Українська греко-католицька церква у своєму богослужінні використовує українську мову, хоча її офіційною літургічною мовою є церковнослов'янська.

РІШЕННЯ І ПОСТАНОВИ

схвалені Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся в Римі в днях

з 24 вересня до 8 жовтня 1989 р. Б.

1. Синод стверджує, що офіційною літургічною мовою в УГКЦ є церковно-слов'янська мова. По Другому Ватиканському Соборі існує тенденція в богослужіннях уживати більш зрозумілу вірними живу народну мову. Синод схвалює практику в наших богослужіннях уживати живу українську мову (чи мови країн нашого поселення) там, де є така потреба, для кращої євангелизації наших вірних, а особливо молодих поколінь.

Інші країни

Поза Україною та Придністров'ям статус української регулює «Європейська хартія регіональних мов», зокрема, в Польщі, Румунії, Хорватії, Словаччині, Сербії, Боснії і Герцоговині.

Так, в Румунії статус української мови регулюється «Європейською хартією регіональних мов» та Рішенням Парламенту Румунії № 1206 від 27 листопада 2001 року для затвердження «Правил здійснення положень, що стосуються права громадян, які належать до національних меншин, використовувати свою рідну мову в місцевій адміністрації, що містяться в Законі № 215/2001», яким надано право офіційно використовувати українську мову в адміністративних одиницях де кількість українців становить 20 % або більше від загальної кількості населення.

У Словаччині статус української мови регулюється «Європейською хартією регіональних мов» та Законом від 10 липня 1999 року «Про використання мов національних меншин» (Постанова №. 184/1999 Z.z.), яким надано право офіційно використовувати українську мову у адміністративних одиницях де кількість українців становить 15 % (до поправок 2011 року — 20 %) або більше від загальної кількості населення.

На інших історичних українських територіях, які перебувають поза кордонами України (Берестейщина в Білорусі, Східна Слобожанщина та Кубань у Росії) українська мова не має певного статусу.

Православні церкви

З 1919 року українська мова на рівні з церковнослов'янською є мовою богослужінь в Українській автокефальній православній церкві.

Згідно зі статтею 14 розділу II «Помісний Собор» Статуту про управління Української православної церкви Київського патріархату її офіційною мовою собору і ведення протоколів була українська мова. Також українська використовувалася як мова богослужінь (літургії), навчання, проповідей, богословської та церковної літератури.

Українська мова використовується для проведення богослужінь у деяких парафіях Української православної церкви, що входить до складу Російської православної церкви на правах самоврядної церкви з правами широкої автономії.

16 квітня 2023 року, під час Великоднього богослужіння Православної церкви України в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, вперше за 300 років молитва пролунала українською мовою. Очолив літургію виконувач обов'язків намісника Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій.

Також українська мова на рівні з англійською використовується в Українській православній церкві Канади, яка є самоврядною церквою в складі Константинопольської православної церкви.

В українських громадах Польської православної церкви українська мова вживається в читанні Святого Письма і в проповіді, причому в лемків деякі слова вимовляються відповідно до їх місцевої говірки.

Поширення вивчення мови

Понад 1 мільйон 300 тисяч людей з усього світу вирішили вивчати українську мову після початку повномасштабної війни Росії проти України — це дані компанії Duolingo, що випускає програму для вивчення мов. Цікавість до української мови залишається стабільно високою уже понад 9 місяців, вказують в компанії.

Відповідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 17-18 серпня 2022 року, кількість осіб, хто частіше розмовляє українською вдома, зросла до 51 % (у квітні 2022 року цей показник складав 48 %), третина — двома мовами, 13 % — російською. Понад половини мешканців півдня і сходу двомовні, близько чверті — російськомовні. Використання російської у побуті зменшилося приблизно вдвічі.

Іномовлення

Українська мова використовується в мовленні низкою міжнародних державних телеканалів, серед них:

  •   Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія «Тиса-1» — український державний телеканал, заснований у 1968 році (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово, супутникове мовлення покриває територію Європи, Північної Африки, України, значної частини Росії від Атлантики до Байконура, від Норвегії до Ізраїлю. Мовлення ведеться через супутник Astra 4A (4.8E) (частота приймання — 12671; поляризація — H; SR — 3300; FEC — 3/4), кабельні мережі та on-line через різні інтернет-сайти. Офіційний сайт: www.tysa1.tv
  •   Голос Америки — американський державний телеканал, веде мовлення українською мовою з 1993 року. Станом на 2013 рік транслює понад три години телепрограм українською мовою на тиждень. Веде трансляцію своїх програм через інші телеканали. Офіційний сайт: ukrainian.voanews.com
  •   УТР (Державна телерадіокомпанія Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення») — український державний телеканал, заснований у 2003 році (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово на Євразію, Північну Америку та on-line. Мовлення ведеться через супутники Hellas Sat 2 (39E) (частота приймання — 11502 МГц; поляризація — H; символьна швидкість — 13 330 Мсимвол/с; FEC — 7/8), INTELSAT 3R (43,1W) (промінь — North Amerika; частота приймання — 12050 МГц; транспондер — № 12; символьна швидкість — 23 700 Мсимвол/с; FEC — 3/4), кабельні мережі та інтернет (пряма on-line трансляція — ). Офіційний сайт: www.utr.tv
  • Euronews — телеканал Європейської мовної спілки, веде мовлення українською мовою з 2009 року (повноцінне мовлення з 2011). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово на весь світ. Мовлення ведеться через супутник Astra 1 M (19,2 E) (частота приймання — 12 226; транспондер — 91; поляризація — H; символьна швидкість — 27500; FEC — 3/4; стандарт — MPEG-2/DVB) та через кабельні мережі. Офіційний сайт: ua.euronews.com
  •   Перший Український — український державний телеканал, заснований у 2012 році (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Станом на 2013 рік веде мовлення цілодобово, супутникове мовлення покриває територію від східних провінцій Іспанії до європейської частини Російської Федерації включно. Мовлення ведеться через супутник Amos 2 (4° W) (частота приймання — 10.806 ГГц; поляризація — H; SR — 30000, FEC — 3/4; стандарт — DVB-S/MPEG-2; ID — Pershy Ukraine; провайдер — Spacecom; кодування — немає). Офіційний сайт: www.firstua.com/uk/

Також українською ведуть своє мовлення такі приватні міжнародні телеканали, як:

Українською мовою веде радіомовлення низка державних міжнародних радіостанцій, серед яких:

  •   Радіо Ватикан — державне радіо Ватикану, веде радіомовлення українською мовою з 1939 року. Радіомовлення ведеться на коротких хвилях та інтернет. Станом на 2013 рік виходять дві 19-хвилинні передачі на добу щоденно (у неділі та свята також півгодинна літургія). Офіційний сайт: uk.radiovaticana.va
  •   Всесвітня служба Радіо Румунія — державне радіо Румунії, веде радіомовлення українською мовою з 1941 року (регулярні передачі з 1994 року). Радіомовлення ведеться на коротких хвилях. Станом на 2013 рік виходить три півгодинні передачі на добу щоденно. Офіційний сайт: www.rri.ro/index2.shtml?lang=12
  •   Радіо Придністров'я — державне радіо невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, створене у 1991 році (веде мовлення українською мовою з моменту створення). Радіомовлення ведеться через інтернет. Станом на 2013 рік радіомовлення ведеться 18 годин на добу щоденно. Офіційний сайт: www.radiopmr.org (російською мовою, українською тільки розділ «Новини»)
  •   Polskie Radio dla Zagranicy — державне радіо Польщі, веде радіомовлення українською мовою з 1992 року. Радіомовлення ведеться через інші радіостанції, супутник HotBird 6, супутникову цифрову платформу Cyfra+ та інтернет. Станом на 2013 рік виходять дві передачі (по 10 хвилин та пів години) на добу щоденно. Офіційний сайт: www.polradio.pl/5
  •   Голос Росії — державне радіо Росії, вело радіомовлення українською мовою з 2003 року до 2014 (програма «Моя Україна» Національного Радіо України, власне мовлення з 2009 року). У основному ефірі транслюється україномовна передача «Моя Україна», через інтернет — «Новини», «Сьогодні у світі» та «Огляд преси».
  •   Міжнародне радіо Китаю — державне радіо Китайської Народної Республіки, україномовний сайт було запущено у 2008 році. Час від часу з'являються випуски інтернет-радіопрограм. Офіційний сайт: ukrainian.cri.cn

Також українською мовою ведуть міжнародне радіомовлення і приватні радіостанції, такі як:

  • Радіо «Свобода»
  • ТрансСвітове Радіо — Україна
  • Голос Біблії
  • Радіо Теос
  • Адвентистське Всесвітнє Радіо — Голос Надії

Фонетика

Українська мова має 38 фонем:

  • 6 голосних: [ɑ] — а, [ɛ] — е, [i] — і, [u] — у, [ɔ] — о, [ɪ] — и;
  • 32 основні приголосні: [m] — м, [n] — н, [nʲ] — нь, [b] — б, [d] — д, [d͡z] — дз, [d͡zʲ] — дзь, [d͡ʒ] — дж, [dʲ] — дь, [ɡ] — ґ, [p] — п, [t] — т, [t͡s] — ц, [t͡sʲ] — ць, [t͡ʃ] — ч, [tʲ] — ть, [k] — к, [w] — в, [j] — й, [ɦ] — г, [z] — з, [zʲ] — зь, [ʒ] — ж, [f] — ф, [s] — с, [sʲ] — сь, [ʃ] — ш, [x] — х, [l] — л, [lʲ] — ль, [rʲ] — рь, [r] — р, 10 подвоєних приголосних: [ɲː] — пом'якшена нн, [ɟː] — пом'якшена дд, [cː] — пом'якшена тт, [ʎː] — пом'якшена лл, [t͡sʲː] — пом'якшена цц, [zʲː] — пом'якшена зз, [sʲː] — пом'якшена сс, [t͡ʃʲː] — пом'якшена чч, [ʒʲː] — пом'якшена жж, [ʃʲː] — пом'якшена шш.

Голосні звуки

Голосних звуків є шість ([ɑ] — a, [ɛ] — e, [i] — i, [u] — y, [ɔ] — o, [ɪ] — и), окрім того, є напівголосний [j] — й (за іншою класифікацією це щілинний сонорний середньоязиковий твердопіднебінний м'який приголосний).

Діаграма основних проявів українських голосних та їх алофонів. Більшими точками та шрифтом позначені основні прояви (коли вони під наголосом та не йдуть за м'якими приголосними). Червоні лінії пов'язують основний прояв з нескладотворчим алофоном, сині лінії пов'язують основний прояв з ненаголошеними алофонами, а зелені пов'язують прояви не після м'яких приголосних з проявами після м'яких приголосних.
На письмі Опис МФА
основний ненаг. після м'яких ненаг. п. м'яких
і ї Неогублений передній високий /i/ (і)
[ı̽] (іи)*
[ɪ] (и)*		 [i] (і) [i] (і)
[ı̽] (іи)*		 [i] (і)
[ı̽] (іи)*
и Неогублений ненапружений передній високо-середній /ɪ/ (и) [ɪ̞] (ие)
[ɛ̝] (еи)		  — —
е є Неогублений передній низько-середній /ɛ/ (е) [ɛ̝] (еи)
[ɪ̞] (ие)		 [ɛ] [e]
а я Неогублений задній низький /ɑ/ (а) [ɑ̽] (а) [ɑ̈] (а̇, ӓ) [ɐ] (а̇, ӓ)
о Огублений задній низько-середній /ɔ/ (о) [ɔ̝] (о)
[o] (оу)		 [ɔ̈] (о̇, ӧ) [ɔ̽] (о̇, ӧ)
[ö] (о̇у, ӧу)
у ю Огублений задній високий /u/ (у) [u] (у) [ʊ] (у̇, ӱ) [ʊ] (у̇, ӱ)

Українські голосні — повного творення. Вони вимовляються чітко й виразно як у наголошеній позиції, так і в ненаголошеній, але в ненаголошеній позиції вимовляються приблизно вдвічі коротше, і, як наслідок, якісніше, що найпомітніше для голосних з дуже подібними артикуляційними параметрами. Проте в українській мові немає коротких зредукованих голосних, ненаголошені голосні, так само як і наголошені є звуками повного творення.

Поєднання й з голосною подають однією літерою (я, є, ї, ю). Двома літерами пишуть «йо», а також (тільки в окремих діалектах) «йи».

Приголосні звуки

Губні Передньоязикові Середньоязикові Гортанний
Губно-
губні 		Губно-
зубні 		Зубні апіко-ламінальні Зубні ламінальні Піднебінно-ясенні Твердо-
піднебінні 		М'яко-
піднебінні
тверді тверді пом'якшені м'які
Носові Сонорні /m/ (м) /n/ (н) /nʲ/ (н')
Проривні Дзвінкі /b/ (б) /d/ (д) /d͡z/ (д͡з) /d͡zʲ/ (д͡з') /d͡ʒ/ (д͡ж) /dʲ/ (д') /ɡ/ (ґ)
Глухі /p/ (п) /t/ (т) /t͡s/ (ц) /t͡sʲ/ (ц') /t͡ʃ/ (ч) /tʲ/ (т') /k/ (к)
Фрикативні Сонорні /w/ (в) /j/ (й) /ɦ/ (г)
Дзвінкі /z/ (з) /zʲ/ (з') /ʒ/ (ж)
Глухі /f/ (ф) /s/ (с) /sʲ/ (с') /ʃ/ (ш) /x/ (х)
Бокові Сонорні /l/ (л) /lʲ/ (л')
Дрижачі Сонорні /rʲ/ (р') /r/ (р)

Більшість приголосних має 3 різновиди: твердий, м'який (палаталізований) та довгий, наприклад: л, лй, лл або н, нй, нн. На письмі різновид приголосного зазвичай позначають наступним голосним. В окремих випадках застосовують особливий знак м'якости — ь та твердости — апостроф. На позначення довготи приголосний пишуть двічі поспіль.

Звук [d͡z] (дз) та звук [d͡ʒ] (дж) не мають спеціальних літер для позначення: кожен з них позначають двома літерами.

В українській є довгі приголосні звуки, що є реалізаторами двох однакових приголосних фонем.

/nʲ/ знання [znɑˈɲːɑ] [знан':а́]
/dʲ/ суддя [suˈɟːɑ] [суд':а́]
/tʲ/ життя [ʒɪ̞ˈcːɑ] [жиет':а́]
/lʲ/ зілля [ˈzʲiʎːɑ] [з'і́л':а]
/t͡sʲ/ міццю [ˈmʲit͡sʲːu] [м'і́ц':у]
/zʲ/ мотуззя [moˈtuzʲːɑ] [моуту́з':а]
/sʲ/ колосся [kɔˈlɔsʲːɑ] [коло́с':а]
/t͡ʃ/ обличчя [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] [обли́ч’:а]
/ʒ/ збіжжя [ˈzbʲiʒʲːɑ] [зб'і́ж’:а]
/ʃ/ затишшя [zɑˈtɪʃʲːɑ] [зати́ш’:а]

У деяких південно-східних говірках /rʲ/ також асимілював наступний /j/ утворюючи м'який довгий [rʲː], наприклад пірря [ˈpirʲːɐ] [п'і́р':а], літературне пір'я [ˈpirjɐ] [п'і́рйа].

Ортоепія

  • Голосні звуки в українській літературній мові під наголосом вимовляються чітко, виразно: [нака́з] (ɑ), [го́рдість] (ɔ), [у́сно] (u), [се́ла] (ɛ), [кри́ца] (ɪ), [лі́вий] (i). Для літературної мови характерна також чітка вимова [а], [у], [і], [о] в ненаголошених складах: [малина], [кувати], [пішоў], [молоко].
  • У ненаголошених складах [е] вимовляється з наближенням до [и], а [и] звучить подібно до [е]. Наприклад: [сеило], [теиче], [диевис']. Проте залежно від місця в слові, від характеру сусідніх звуків наближення [е] до [и] та [и] до [е] не завжди однакове. Перед складом з наголошеним [е] голосний [й] вимовляється як [еи], a голосний [е] перед складом із наголошеним [і] звучить як [иі]: [теихен'кий], [миін'і]. Ненаголошений [и] перед наступним [й] вимовляється виразно [добрий], [чеирвоний].
  • Дзвінкі приголосні [дж], [дз], [дз'] в українській літературній мові вимовляються як один звук, що відрізняє їх від вимови звукосполучень [д] + [ж], [д] + [з], [д] + [з'].
  • Шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] та перед приголосними вимовляються в українській літературній мові твердо.
  • У мовному потоці приголосні звуки [ж], [ч], [ш] уподібнюються наступним звукам [з], [ц], [с], а звуки [з], [ц], [с] уподібнюються наступним [ж], [ч], [ш]. Вимовляється [зваз'с'а], [стез'ц'і], [см'ійес':а], не [муц'с'а], [р'іц':і], [зр'їш: и], [жчеплеин':а], пишеться зважся, стежці, смієшся, не мучся, річці, зрісши, зчеплення.
  • У мовному потоці сполучення м'якого звука [т'] з м'якими [с'] або [ц'] утворює подовжений м'який звук [ц':] або [ц']. Вимовляється [робиец':а], [т'ітц':і], [брац'кий], пишемо робиться, тітці, братський.
  • У мовному потоці дзвінкий звук [з] у сполученні з іншими приголосними вимовляється дзвінко: [з]'їзд, [з]боку, [з]года, лі[з]ти, Моро[з]ко. Префікс з-, як і прийменник, перед глухим приголосним переходить у с-: вимовляється [с'ц'ідити], пишеться зцідити, вимовляється [ссушити], пишеться зсушити. Зміна префікса з- на с- закріплюється правописом, якщо префікс стоїть перед к, п, т, х, ф: сказати, спитати, стурбований, схилити, сфотографувати.
  • У мовному потоці глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних дзвінких, одзвінчуються: вимовляється [бород'ба], але пишеться боротьба (пор. боротися), вимовляється [проз'ба], але пишеться просьба (пор. просити), вимовляється [ходжби], але пишеться хоч би (пор. хоча).
  • У мовному потоці приголосні [д], [т], [л], [н], [з], [с], [ц] — у сполученні з м'якими пом'якшуються: [м'іц'н'іс'т'], [п'іс'л'а], [с'в'ато], [г'ід'н'і].
  • Приголосний [в] у кінці складу, на початку слова перед приголосним вимовляється як нескладовий звук [ў], який не може уподібнюватися глухому приголосному [ф]. У мовному потоці відбувається чергування звуків [у] — [в], [і] — [й], що дає змогу уникати небажаного, важкого для вимови збігу приголосних звуків.
  • Чергування [у] — [в], [і] — [й] залежить від того, яким звуком — приголосним чи голосним — закінчується попереднє слово і починається наступне. Пор.: 1. Вік живи — вік учись. (Народна творчість) 2. А скільки в нас багатства і щастя золотого. (Павло Тичина) 3. Джериха встала й собі пішла в хату. (Іван Нечуй-Левицький) 4. Ті очі так і променилися м'яким, довірливим світлом. (Олесь Гончар). На початку речення перед словом, що починається приголосним звуком, вимовляється і відповідно пишеться у: У лісі був, а дров не бачив. (Нар. творч.) Перед словом, що починається голосним, звучить приголосний [в]: В автобусі багато людей. Чергування [у] — [в] на початку слів залежить від значення слів. Правопис закріплює написання деяких слів тільки з у або тільки з в: утиск, угруповання, уряд, указ, влада, власний, вплив, вправа, але з іншим значенням — управа, враження, але ураження, вступ, але уступ.

Графіка

Перша сторінка «Букваря» Івана Федорова, надрукованого у Львові 1574 року

Традиційно для запису української мови використовували кириличні літери. Це пов'язано зі східним обрядом української церкви, яка довгий час була єдиним впроваджувачем освіти. До XVIII ст. століття вживали класичний кириличний шрифт, у XVI—XVII ст. паралельно використовували також «козацький скоропис», в якому написання літер було іншим («хвилястим» або «бароковим»). У XVII ст. Петро Могила розробив спрощений кириличний шрифт, який пізніше в Російській імперії запровадив Петро I під назвою «гражданка». З Росії використання цього шрифту поширилося на інші народи, що вживали кириличне письмо. Таким чином творення нової української ортографії відбувалося на базі гражданки.

Сьогодні для запису української мови використовують адаптовану кириличну абетку із 33 літер. Особливостями українського алфавіту порівняно з іншими кириличними є наявність букв Ґ, Є та Ї (щоправда, Ґ вживають також в урумській та іноді в білоруській абетках).

А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж
З з И и І і Ї ї Й й К к Л л М м Н н
О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц
Ч ч Ш ш Щ щ ь Ю ю Я я

В різні історичні епохи для запису української мови використовували також латинську абетку різних редакцій. Сьогодні українська латинка не має єдиного стандарту та офіційного статусу (на офіційному рівні закріплено лише правила транслітерації з кирилиці на латинку). Її вживання вкрай обмежене (як правило це публікації на тему власне української латинки). Дискусії щодо уніфікації та можливого впровадження латинки в український правопис відбувалися спочатку в Галичині та Буковині у 1830-х, 1850-х рр., згодом у 1920-ті роки в УСРР, а після 1991 року вони відновилися вже в незалежній Україні.

Правопис

Українська розкладка клавіатури

Правописні пошуки, що почалися наприкінці XVIII ст. із зародженням сучасної літературної мови, призвели до появи кількох варіантів правопису. Зокрема, виникли правописна система Олексія Павловського, варіант правопису «Русалки Дністрової» (1837), кулішівка (правописна система П. Куліша), драгоманівка (вироблена в 1870-х рр. в Києві гуртом діячів культури під керівництвом мовознавця П. Житецького, куди входив і М. Драгоманов), желехівка (система Євгена Желехівського (1886), закріплена в «Руській граматиці» Степана Смаль-Стоцького та Теодора Ґартнера 1893). З певними корективами желехівку вжив Борис Грінченко у фундаментальному чотиритомному «Словарі української мови» (1907—1909). Більшість правописних правил (практично оперті на фонетиці — «пиши як чуєш»), застосованих у словнику Грінченка, діють і досі. Праця Грінченка стала неформальним правописом і зразком для українських письменників та видань від 1907 р. аж до створення першого офіційного українського правопису 1918 року.

17 січня 1918 року Центральна Рада видала «Головні правила українського правопису», які, проте, не охоплювали всього обширу мови. 17 травня 1919 року Українська академія наук схвалила «Головніші правила українського правопису», які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань та поправок.

23 липня 1925 року Рада Народних Комісарів УСРР постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: Степана Смаль-Стоцького, Володимира Гнатюка та Василя Сімовича.

Після майже річної праці у квітні 1926 р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проєкту на Всеукраїнській Правописній конференції (26.V — 6. VI 1927 р.), правопис ухвалили згідно з постановою РНК з 6 вересня 1928 р. Він увійшов до історії як «харківський» або «скрипниківський правопис» — від місця створення чи прізвища тодішнього народного комісара освіти Миколи Скрипника.

1929 року Григорій Голоскевич видав «Український правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.IX.1928 р.).

1933 року правописна комісія на чолі з Андрієм Хвилею затаврувала харківський правопис як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників, і без жодного обговорення у дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, який, як ніколи до того, уніфіковував українську та російську мови. З абетки вилучено букву ґ, а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано 1930 року). Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від 5 вересня 1933.

Ще деякі незначні зміни прийнято у редакції правопису 1946 року й 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була пов'язана з документом «Правила русской орфографии и пунктуации», що вийшов 1956 року. Від 1960 аж до 1990 офіційною була саме редакція 1960 року.

Після початку «перебудови» питання вдосконалення українського правопису знову стало актуальним — редагування правописного кодексу розпочала Ортографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проєкт обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада 1989, а опубліковано 1990 року. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).

Сьогодні, попри існування офіційного правопису української мови, він не є єдиноприйнятим. Навіть в Україні чимало видавництв та видань використовують інші версії правопису, які або схиляються до «скрипниківки», або відрізняються від офіційного правилами передачі слів іншомовного походження.

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, підготовлену Українською національною комісією з питань правопису. Нова редакція повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, які були частиною української ортографічної традиції. При цьому комісія керувалася розумінням того, що й мовна практика українців другої половини XX — початку XXI ст. вже стала частиною української ортографічної традиції.

Лексика

Пересопницьке Євангеліє — пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.

Основний словниковий фонд української мови містить чотири пласти слов'янських слів: спільноіндоєвропейська лексика (батько, матір, сестра, дім, вовк, бути, жити, їсти тощо); праслов'янські слова (коса, сніп, жито, віл, корова, ловити тощо); власно українські слова, наявні тільки в українській мові (кисень, водень, мрія, зволікати, зайвий, байдуже, примхи, перекотиполе тощо); запозичення з інших слов'янських мов (з білоруської — розкішний, обридати, нащадок, з польської — перешкода, недолугий, дощенту, обіцяти, цікавий, гасло, міць, шлюб, раптом, принаймні тощо; з чеської — брама, огида, ярка, паркан, карк; з сербської — хлопець; з болгарської — храм, глава, владика, сотворити тощо). Решту лексики становлять пізніші запозичення, серед яких найбільше з мертвих класичних мов — давньогрецької, латини та старослов'янської. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато росіянізмів. Останнім часом лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. Загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: нові слова творяться на базі вже наявних.

В українській мові є численні запозичення з інших мов: з церковнослов'янської мови (церковнослов'янізми: «приязнь», «злочин»), латини (латинізми: «раптом», «мета»), давньогрецької мови (грецизми: «огірок», «троянда»), різних тюркських мов (тюркізми: «кавун», «тютюн»), німецької (германізми: «фарба», «дах») та російської (росіянізми: «копійка», «вертоліт») мов, менше з польської (полонізми: «ґудзик», «лялька») та білоруської («розкішний», «ззаду») мов.

Лексика української мови на 38 % відрізняється від російської, на 32 % від словацької, на 30 % від польської та на 16 % від білоруської мов. Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37 %, а шведська від норвезької на 16 %.

Антропоніміка української мови зазнала сильного впливу християнства та грецької мови.

Граматика

Морфеміка

В українській мові слова поділяються на слова з непохідними та похідними основами.

Словами з непохідними основами є іменники (ліс, вода, стіл, сніг, вітер, люд, звір, небо), прикметники (гострий, білий, чорний, жовтий, синій), числівники (один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, сто, тисяча), займенники (я, ти, він, такий, цей), дієслова (ходити, сидіти, робити, мовити, казати, їсти, бути), прислівники (як, там, де), прийменники (в, на, від, до, з), сполучники (а, і, та, бо), частки (то, но, хай, же) і вигуки (ой, ах, ай, ох).

Більшість слів, що належать до різних частин мови, мають похідні основи (лісок, лісний, лісник, лісництво; водяний, водний, водопій, водовоз, водиця, водичка; одинадцять, дванадцять). У похідних основах виділяються префікси(принести, праліс, задовгий), суфікси (дубок, лампочка, довгуватий, тепленький), поєднання основ (паровоз, всюдихід).

В українській мові виділяють такі морфеми:

  • корені (основна значуща частина слів),
  • афікси
    • префікси (уточнюють смисл кореня, передають лексичне значення, інколи виражають граматичне значення, як вид у дієслів)
    • постфікси
      • суфікси (що мають дериваційне або словотвірне значення, передають лексичне та, частіше, граматичне значення)
      • флексії або закінчення (мають реляційне значення, тобто вказують на зв'язок слова з іншими членами речення)
    • інтерфікси (службові морфеми, що не мають власного значення, і слугують для зв'язування коренів у складних словах — водоспад).

Афікси в українській мові можуть бути словотворчими та словозмінними (писати / написати у дієсловах доконаного та доконаного видів, високий, вищий, найвищий у прикметниках).

Словотвір

В українській мові виділяють морфологічні та неморфологічні способи словотворення.

  • До морфологічних способів належать такі типи творення:
    • суфіксальний (за допомогою суфікса: гарячий → гаряченький, слухати → слухач, вітер → вітерець);
    • префіксальний (за допомогою префіксів: давати → надавати, хто → ніхто, в'язати → вив'язати);
    • префіксально-суфіксальний (одночасним додаванням до твірної основи префікса і суфікса: межа → безмежний, при дорозі → придорожній);
    • безафіксний (вкороченням твірного слова: переходити → перехід, нічний → ніч).
    • складання основ і слів (дві й більше основ поєднуються в одне слово: хмари чесати → хмарочос, синій + жовтий → синьо-жовтий).
  • При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається:
    • через злиття цілого словосполучення (цього дня → сьогодні, добра ніч → добраніч);
    • через набуття ним нового значення: корінь (у рослин) → корінь (у математиці); супутник (людина) → супутник (літальний апарат);
    • шляхом переходу однієї частини мови в іншу: операційна, швидка.

Ще одним різновидом словотвору є абревіація (завмаг ← завідувач магазином, держадміністрація ← державна адміністрація, УТН ← Українські телевізійні новини, загс ← запис актів громадянського стану, СУ-15 ← від Сухий, прізвища конструктора).

Морфологія

В українській мові традиційно виділяють десять частин мови:

Іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово є змінюваними частинами мови слова (відмінюються і дієвідмінюються), інші є незмінюваними.Відмінювання відбувається за сімома відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) та двома числами (однина та множина). Двоїна, що була притаманною старослов'янській мові, лише іноді проявляється в сучасній мові, наприклад, в орудному відмінку: очима, плечима (на противагу речами, печами). Існує три граматичні роди: чоловічий, жіночий та середній.

Іменнику властивий один з трьох родів: чоловічий, жіночий, середній (множинні іменники не мають роду — окуляри, канікули, гроші). Рід іменників формально виражається у закінченнях самого іменника (ромашка), у закінченнях прикметника (закінчення ий — а — е: біле волосся), у закінченнях дієслова в минулому часі (закінчення Ø — а — о: собака гавкав), у суфіксах (студентка, українець, поетеса). Деякі іменники мають спільний чоловічий та жіночий рід (визначається за контекстом — листоноша, суддя або доцент, астроном). Іменник змінюється за числами: одниною, множиною та двоїною та відмінками: називний — (є) хто / що? (брат, мова), родовий — (немає) кого / чого? (брата, мови), давальний — (дати) кому / чому? (братові/у, мові), знахідний — (бачу) кого / що? (брата, мову), орудний — ким / чим? (братом, мовою), місцевий — на/у/по кому / чому? (на браті/ові, у мові), кличний — хто / що? (брате, мово). Іменники в непрямих відмінках, як правило, виконують синтаксичну роль додатка, а також означення та обставини залежно від лексичного значення. Відмінювання іменників залежить від роду іменника, від його закінчення в називному відмінку однини (тобто від його словникової форми), від кінцевого приголосного основи іменника. За цими ознаками визначено чотири відміни іменника і групи (м'яка, тверда, мішана) у І і ІІ відміні.

Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками — форми прикметника залежать від форм відповідного іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак — стрункого юнака, стрункої тополі, стрункі дівчата — струнких дівчат. Морфологічними ознаками прикметника в українській мові є рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника. Якісні прикметники, виражаючи ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, мають ступені порівняння — вищий і найвищий, кожен зі ступенів має дві форми — просту і складену. Присвійні прикметники (утворюються від назв людей і тварин) першої відміни творяться за допомогою суфікса -ин (кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш] — Ольга — Ольжин, тітка — тітчин), другої відміни — за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв) (дядько — дядьків, дядькового, лікар — лікарів, лікаревого). Незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд з загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму: ясен, дрібен, зелен, повен, славен, красен, винен, потрібен, певен, годен, ладен, рад. Повні форми прикметників можуть мати: нестягнену форму (лише прикметники жіночого та середнього роду) у називному та знахідному відмінках однини і множини: гарная, гарнеє, гарнії; синяя, синєє, синії (зустрічаються здебільшого у народній творчості та поетиці) або стягнену форму (є основною, загальновживаною — гарна, гарне, гарні; синя, синє, сині). Відмінювання прикметників залежить від групи, до якої прикметник належить (твердої чи м'якої). За особливим зразком відмінюються складні прикметники, другою частиною яких є -лиций.

За значенням і граматичними ознаками займенники в українській мові поділяються на три групи: ті, що співвідносяться з іменниками (я, ти, вона, дехто, абищо, і т. д.), ті, що співвідносяться з прикметниками (твій, ваш, чийсь, нічий, і т. д.), ті, що співвідносяться з числівниками (скільки, стільки, казна-скільки, ніскільки і т. д.). За значенням займенники поділяються на розряди: особові (я, він), зворотні (себе), вказівні (той, цей), означальні (весь, всякий, кожен), питальні (хто?, що? котрий?), питально-відносні (хто, що, який, котрий), неозначені (декотрий, абихто, що-небудь), заперечні (ніхто, ніякий, ніскільки).

Дієслово має 4 часи: теперішній (я йду — він йде), минулий (йшов), майбутній, який має три форми: просту (я) піду — (він) піде, складну (я) йтиму — (він) ітиме і складену (я) буду йти — (він) буде йти та давньоминулий (був ішов або йшов був). Інколи по говорах різних етнічних українських земель також подибуємо передмайбутній час (буду прийшов). Усі дієслова поділяються на два види — доконаний і недоконаний. Щоб передати завершеність дії, слід уживати дієслова доконаного виду — наприклад, замість писати — написати. У теперішньому та майбутньому часі дієслова відмінюються за особою та числом. У минулому часі дієслово не має характеристики особи, натомість має характеристику роду. До дієслова також традиційно зараховують дієприкметник та дієприслівник.

Синтаксис

Порядок розташування слів у реченні вільний, однак існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення:

  • найчастіше слова розташовуються у порядку SVO (підмет — присудок — додаток), що є прямим порядком розташування слів для української мови (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки). Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:
    • узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
    • додаток — після керівного слова;
    • обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).
  • порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось з них називається інверсією або зворотним порядком слів. При зворотному (непрямому, інверсійному) порядку слів присудок передує підмету (Нещодавно до мене заходив Тарас). Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.

Такий порядок розташування слів притаманний слов'янським, балтійським мовам, китайській, фінській, англійській, новогрецькій мові, суахілі, тайській мові тощо. Французька, шведська, іноді іспанська та англійська при звертанні вживають інший порядок слів — VSO (присудок — підмет — додаток).

На відміну від багатьох індоєвропейських мов, в українській мові може вживатися кілька заперечних часток (ніхто ніколи нікому нічого не прощає — англ. no-one ever forgives anyone anything).

На відміну від мов, які втратили граматичну категорію відмінка, в українській мові між словами в підрядному словосполученні може виникнути зв'язок узгодження (залежне слово граматично уподібнюється до головного, зміна головного слова викликає зміну залежного — білий пес — білого пса — білому псу), зв'язок керування (головне слово вимагає від залежного конкретної граматичної форми, яка зберігається при зміні головного слова — читаю книжку — читала книжку — читатимемо книжку), зв'язок прилягання (залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова), яке поєднується з головним тільки за змістом — сніданок нашвидку, співати йдучи.

Стилістика

У сучасній українській мові розрізняють такі стилі:

  • розмовно-побутовий — використовується у побуті, в усному спілкуванні.
  • художній — стиль художньої літератури.
  • офіційно-діловий — вживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та інших офіційних документах.
  • науковий — стиль різного роду наукових праць, навчальної літератури та наукових доповідей.
  • публіцистичний — поширений у ЗМІ, особливо в публіцистичних та аналітичних матеріалах.
  • сакральний (конфесійний) — стиль мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства.

Корпусування, національний реєстр і словники

Найважливіші словники української мови:

  • Словник української мови: В 11-ти т. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
  • Словник української мови: У 20-ти т. / Український мовно-інформаційний фонд НАН України; за ред. В. М. Русанівського. — Київ: Наукова думка, 2010. — Т. 1. А — Б. — 911 с.
  • Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / уклали В. В. Чумак [та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка. — Вид. 9-е, переробл. і доповн. — Київ: Дніпро, 2009. — 1011 с. — («Словники України»). — ISBN 978-966-507-260-7.
  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982.
  • Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. — К.: Наук. думка, 1993.
  • Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К.: УРЕ, 1985.
  • Словник синонімів української мови: У 2-х т. — К.: Наук. думка, 1999.
  • Словник труднощів української мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Рад. школа,1989.
  • Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. — К.: Вища школа, 1975.
  • Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: словник-довідник. — К.: Вища школа, 1975.

Див. також

Українська мова
у сестринських Вікіпроєктах
Означення у Вікісловнику?
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Українська мова у Вікімандрах?
Українська мова у Вікісховищі?

На порталі «Українська мова» ви зможете знайти:

Примітки

  1. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови)
  2. З погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики)
  3. Див. також Список мов за кількістю носіїв
  4. Див. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови
  5. Особливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у XX столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька)
  6. Іноді ця назва стосувалася не лише української мови в сучасному її розумінні, але також і білоруської мови — такої багатозначності не існувало на українських землях, що належали Угорщині та Молдові — тобто на Закарпатті та Буковині.
  7. За результатами соціологічного опитування 1997 р., українською мовою володіє переважна більшість українців Казахстану: 36 % — вільно, 24 % — досить вільно, 16 % — із певними труднощами, 15 % — можуть порозумітися і лише 8 % не володіють зовсім.
  8. 5 % з принаймні 340 тис. осіб українського походження, що мешкає у штаті Парана Українська громада Бразилії [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  9. На відміну від Давньоукраїнської літературної мови 16-17 століття, в основу якої лягло північне наріччя
  10. У Речі Посполитій від 1614 р., коли польською мовою замість книжної українсько-білоруської вперше було укладено Литовський статут, до 1990 р., коли російській мові було присвоєно статус офіційною на території усього СРСР, включаючи Україну та інші україномовні території.
  11. див. докладніше Азбучна війна
  12. Див. докладніше статтю Українські імена
  13. Сучасні мовознавці Горпинич В. О., Городенська К. Г., Русанівський В. М., Кучеренко І. К. та інші теоретично обґрунтувати у своїх працях інший поділ на частини мови. Поділ на 10 частин мови вважається академічним і вивчається у середній школі

Виноски

  1. ↑ «Ethnologue», 13 видання [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.]. (англ.)
  2. Статистика мов з сайту «ethnologue.org» [ 2011-08-07 у Wayback Machine.]. (англ.)
  3. Опитування Центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]. (рос.)
  4. Língua Ucraniana é oficialmente a Língua Co-oficial do município de Prudentópolis [ 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.](порт.)
  5. ↑ List of declarations made with respect to treaty No. 148 (Status as of: 21/9/2011) // Council of Europe [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.]. Регулюється «Європейською хартією регіональних та міноритарних мов» (англ.)
  6. ↑ . Архів оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 16 серпня 2012. 
  7. ↑ У Словаччині збільшиться кількість населених пунктів, де офіційно вживатиметься мова нацменшин[недоступне посилання] — Karpatnews
  8. ↑ Українська мова в Хорватії [ 5 травня 2013 у Wayback Machine.]. (англ.)
  9. National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic [ 7 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (чес.)
  10. С. Я. Єрмоленко. Історія української літературної мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. (укр.)
  11. Іван Огієнко. Історія української літературної мови [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  12. Історичний розвиток української мови [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]. (укр.)
  13. ↑ Мозер Міхаель. Українська мова [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — С. 596—601. — 842 с. — ISBN 978-966-00-1740-5.
  14. Українська. Українська мова. Енциклопедія.. litopys.org.ua. Процитовано 16 листопада 2022. 
  15. Конституція України // ст. 10-я
  16. О. I. Скопненко. Українська мова в Білорусі // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  17. Н. П. Прилито. Українська мова в Молдові // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  18. Убийвовк H. Українська мова в Придністров'ї: минуле і перспективи // «Мовознавство. Доповіді та повідомлення на IV Міжнар. конгресі україністів». К., 2002
  19. Й. O. Дзендзелівський. Українська мова в Польщі // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  20. Н. П. Прилито. Українська мова в європейській частині Росії // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  21. Н. П. Прилито. Українська мова в Сибіру та на Далекому Сході // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  22. C. В. Семчинський. Українська мова в Румунії // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  23. Й. О. Дзендзелівський. Українська мова у Словаччині // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  24. С. Ф. Клименко, В. В. Степаненко. Українська мова в Казахстані // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  25. P. П. Зорівчак. Українська мова у Великій Британії // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  26. Р. П. Зорівчак. Українська мова в Канаді // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  27. Р. П. Зорівчак. Українська мова у США // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  28. Онуфрієнко Г. С., Хваткова С. О. Проблема походження й періодизації української мови в концепціях і гіпотезах XX століття: Зб. наук. пр. VI Всеукр. наук.-практ. конф. «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України» / Під заг. ред. М. В. Дєдкова. — Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ, 2005.
  29. Півторак Г. П. Українці — звідки ми і наша мова. — К., 1993.
  30. Німчук В. В. Аспекти дослідження етноглотогенезу українців // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами XI—XVIII ст. — К., 1995
  31. Півторак Г. П. Хронологічні межі формування української мови як мовної системи // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами XI—XVIII ст. — К., 1995.
  32. Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского языка;
  33. Шахматов О. О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI-XVIII вв. // Короткий нарис історії української мови. — К., 1924.
  34. Житецький П. Г. Очерк звуковой истории малоруського наречия. — К., 1876.
  35. Потебня А. А. К истории звуков руського язика. — Воронеж, 1876.
  36. Тищенко К. М. Правда про походження української мови // Український тиждень, 2012. № 39 (256).. (укр.)
  37. Частина 4 статті 6 . Голос України (№146). 10.08.2012. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 24 травня 2015. 
  38. . Урядовий Кур’єр (№81). 30.04.2013. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 3 квітня 2022. 
  39. C. В. Семчинський. Генеалогічні класифікація мов // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 94.
  40. Сучасна українська мова: Підручник / Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. та ін.; за ред. Пономарева О. Д. — вид. 2-ге. — К.: Либідь, 2001. — 400 с. — ISBN 966-06-0173-5. — стор. 5
  41. Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Кримець О. М. Фахова українська мова. Центр учбової літератури — К., 2007. — стор. 7
  42. Беларуска-украінскіе ізалексы. — Мінск, 1971. — 125 с.
  43. Сцяцко П. У. Словаутваральныя регіяналізмы беларускай мовы, агульные з украінскай мовай // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей. — Ужгород, 1978. — С. 66-67.
  44. Янкова Т. С. Із спостережень над перехідними говірками між українською та білоруською мовами (за матеріалами фразеології) // Праці XII Республіканської діалектологічної наради. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 382—388.
  45. Бузук П. Взаємовідносини між українською та білоруською мовами // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. Кн. VII—VIII / Українська академія наук. — К.: Друкарня УАН, 1926. — С. 421—426.
  46. Гумецька Л. Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв'язків періоду XIV—XVII ст. // Дослідження з української та російської мов. — К.: Вид-во АН УРСР, 1964. — 164 с.
  47. Анічэнка У. В. Беларус.-укр. пісьмовамоуныя сувязі. Мінск, 1969
  48. С. В. Семчинський Типологічна класифікація мов // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  49. ↑ . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 7 березня 2016. 
  50. ↑ Півторак Г. П. Мова українська [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  51. . (укр.)
  52. ↑ Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Монографія / О. Царук. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. — 324 с.
  53. Тимошенко П. Д. Засоби милозвучності (евфонії) української мови [ 19 січня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мова в школі, 1952, № 4
  54. Тимченко Є. Вокатив і інструменталь в українській мові. [ 28 січня 2019 у Wayback Machine.] — К.:ДУАН, 1926.
  55. Харченко І. До проблеми польсько-українських мовних зв'язків
  56. ↑ . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 8 червня 2012. 
  57. Короткий словник мови донських козаків [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (рос.)
  58. Про гутор донських козаків у статті «Мовний фактор балачки» [ 4 травня 2010 у Wayback Machine.]. (рос.)
  59. Передмова до читальника [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1991.
  60. . Архів оригіналу за 1 січня 2010. Процитовано 6 травня 2010. 
  61. George Yurii Shevelov (1993). Ukrainian language // The Internet Encyclopedia of Ukraine
  62. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 13 серпня 2018. 
  63. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2018. 
  64. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 13 серпня 2018. 
  65. Українська мова в Київській Русі. YouTube. Oleksiy Redchenko. 30 травня 2012. оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  66. Передрієнко В. А. Рукописи староукраїнські // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  67. Франко І. Студії над найдавнішим київським літописом. // Франко І. Зібрання творів, т. 6. К., 1976
  68. Єрмоленко С. Я. Історія української літературної мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 232—235.
  69. Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20—21. (Серія «Альма-матер»).
  70. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. — Харків, 2002
  71. . Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 22 вересня 2011. 
  72. Регушевський Є. С. Про деякі понятійні та термінологічні стереотипи в історії української літературної мови // Культура народов Причерноморья. — 2000. — № 13. — С. 139—141.
  73. Левченко Г. А. Нариси з історії української літературної мови першої половини XIX ст. К.-Х., 1946;
  74. Творчість Івана Котляревського в контексті сучасної філології. К., 1990
  75. Білодід І. К. Т. Г. Шевченко в історії укр. літ. мови. К., 1964
  76. Грушка Є. Його істинна святиня. Пантелеймон Куліш про мову. «Волинь», 1991, № 1
  77. Білодід I. K. Каменяр українського слова. K., 1966
  78. Тимошенко П. Д. Хрестоматія мат-лів з історії української літературної мови, ч. 2. К., 1961
  79. Грицютенко І. Є. Питання розвитку української літературної мови XIX ст. у висвітленні Панаса Мирного. УМШ, 1957, № 5;
  80. Статєєва В. І Українські письменники про проблеми літературної мови та мовознавства кінця XIX — поч. XX ст. Ужгород, 1997.
  81. Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. — К., 1997. — Ч. 1. — С.260-261.
  82. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К., 1991. — С. 332—333.
  83. Гай-Нижник П. П. УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне державотворення (1917—1920 рр.). — К.: «ЩеК», 2010. — 304 с. (с.131)
  84. Мовна політика в УРСР: історія лінгвоциду // Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005
  85. Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русифікація? — К. : Видавничий дім «KM Academia», 1998, — 276 с.
  86. Історична фонологія української мови. Ю. Шевельов [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.]. (укр.)
  87. (укр.)
  88. Всеросійський перепис населення 2002 р. [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  89. Перепис населення Молдови 2004 р. [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.] (рум.), (рос.), (англ.)
  90. Національності Молдови за регіоном [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.]. (рум.)
  91. Перепис населення Канади 2006 р. [ 9 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  92. Перепис населення США 2000 р. [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  93. Кількість українців, що володіють українською мовою у Казахстані [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]. (англ.)
  94. Кількість українців у Казахстані [ 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  95. Чисельність населення Білорусі 2009 р. [ 14 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  96. Кількість мешканців Білорусі, що вважає українську мову рідною [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (рос.)
  97. Національний перепис населення 2002 р. [ 28 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  98. (пол.)
  99. Мови меншин Польщі [ 26 листопада 2013 у Wayback Machine.]. (англ.)
  100. Трудова міграція українців закордон [ 20 березня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
  101. Мови меншин у Словаччині [ 26 липня 2009 у Wayback Machine.]. (англ.)
  102. . (англ.)
  103. ↑ 30 найбільших мов світу [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.]. (англ.)
  104. ↑ Мови світу за демографічною потужністю [ 10 грудня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
  105. . (укр.)
  106. . www.ukrbook.net. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  107. . www.ukrbook.net. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  108. . prostirsvobody.org. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  109. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021. 
  110. . Архів оригіналу за 22 травня 2011.  (укр.)
  111. . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 3 квітня 2022.  (укр.)
  112. . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022. 
  113. . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  114. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2022. 
  115. . Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  116. . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  117. . Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 21 червня 2012. 
  118. . w3techs.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 5 квітня 2021. 
  119. Historical yearly trends in the usage statistics of content languages for websites, April 2021. w3techs.com. Процитовано 5 квітня 2021. 
  120. Usage Statistics and Market Share of Ukrainian for Websites, April 2021. w3techs.com. Процитовано 5 квітня 2021. 
  121. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. К., 1966;
  122. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. К., 1980
  123. Атлас української мови у 3-ох томах
  124. Атлас української мови, т. 1-2. К., 1984—1988
  125. Дыякталагічны атлас беларускай мовы. Мінск, 1963
  126. Атлас української мови, т. 2. К., 1988
  127. Атлас української мови, т. 3, К., 2001.
  128. Матвіяс І. Українська мова і її говори. Київ: наукова думка, 1990
  129. Бичко З. Опільський діалект — основа галицького (західноукраїнського) варіанта української літературної мови // Другий міжнародний конгрес україністів: Доповіді і повідомлення. Мовознавство. Львів, 1993. С.16.
  130. ↑ Лариса Масенко. Суржик: між мовою і язиком. Київ, 2011
  131. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. (Словник Грінченка, 1907—1909)
  132. . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 3 лютого 2013. 
  133. . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 4 лютого 2013. 
  134. Рішення Конституційного Суду України [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України.
  135. Конституція України : від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Законодавство України : офіційний сайт. — Верховна Рада України, 2020. — 1 січня. — Дата звернення: 04.06.2021.
  136. Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 // Законодавство України : офіційний сайт. — Верховна Рада України, 1999. — 14 грудня. — Дата звернення: 04.06.2021.
  137. Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України : Указ Президента України від 21.05.2018 № 156/2018 : [ 03.06.2018] // Президент України : офіційне інтернет-представництво. — 2018. — 31 травня. — Дата звернення: 04.06.2021.
  138. Про затвердження Порядку направлення педагогічних працівників для роботи у закладах загальної середньої освіти за кордоном, в яких предмети викладаються українською мовою : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 294 : [ 25.04.2021] // Урядовий портал : єдиний вебпортал органів виконавчої влади України. — 2019. — 3 квітня. — Дата звернення: 04.06.2021.
  139. Конституція ПМР [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].(рос.)
  140. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2013. 
  141. . Архів {"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Українська_мова.html"},"headline": "Українська мова","alternativeHeadline": "Українська мова","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/51.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-07-02T17:32:31+00:00","datePublished":"2023-07-02T17:32:31+00:00","dateModified":"2023-07-02T17:32:31+00:00","description": "Українська мова Украї нська мо ва МФА ukrɑ ˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ історичні назви ру ська 10 11 12 1 національна мова українців","articleBody": "Ukrayi nska mo va MFA ukrɑ ˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ istorichni nazvi ru ska 10 11 12 1 nacionalna mova ukrayinciv Nalezhit do shidnoslov yanskoyi grupi slov yanskih mov sho vhodyat do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi poryad z romanskimi germanskimi keltskimi greckoyu albanskoyu virmenskoyu ta najblizhche sporidnenimi zi slov yanskimi baltijskimi movami 13 14 2 Ye derzhavnoyu movoyu v Ukrayini 13 15 Ukrayinska movaPoshirenist ukrayinskoyi movi poch XX st Poshirena v Ukrayina Rosiya Moldova Kanada SShA Avstraliya Kazahstan Bilorus Rumuniya Polsha Braziliya Argentina Slovachchina Italiya Uzbekistan Franciya Nimechchina Region Centralna ta Shidna YevropaNosiyi mova spilkuvannya vid 41 mln 1 do 45 mlnridna 37 mln 2 druga mov","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Українська_мова.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}
Дата публікації:
Ukrayi nska mo va MFA ukrɑ ˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ istorichni nazvi ru ska 10 11 12 1 nacionalna mova ukrayinciv Nalezhit do shidnoslov yanskoyi grupi slov yanskih mov sho vhodyat do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi poryad z romanskimi germanskimi keltskimi greckoyu albanskoyu virmenskoyu ta najblizhche sporidnenimi zi slov yanskimi baltijskimi movami 13 14 2 Ye derzhavnoyu movoyu v Ukrayini 13 15 Ukrayinska movaPoshirenist ukrayinskoyi movi poch XX st Poshirena v Ukrayina Rosiya Moldova Kanada SShA Avstraliya Kazahstan Bilorus Rumuniya Polsha Braziliya Argentina Slovachchina Italiya Uzbekistan Franciya Nimechchina Region Centralna ta Shidna YevropaNosiyi mova spilkuvannya vid 41 mln 1 do 45 mlnridna 37 mln 2 druga mova 15 mln 3 Misce 26 abo 27 1 Pisemnist Kirilicya ukrayinska abetka Klasifikaciya Indoyevropejska sim ya Balto slov yanska gilkaSlov yanska grupaShidnoslov yanska pidgrupaUkrayinska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna UkrayinaOficijna Regionalna Braziliya 4 Parana Prudentopolis Moldova ATU Pridnistrov ya Rumuniya 5 nedostupne posilannya 6 Zhudec Maramuresh Komuna Krivij Komuna Rus Polyani Komuna Ruskova Komuna Bistra Komuna Vishnya Rivnya Komuna Remeta Komuna Bochkoyu Mare Zhudec Suchava Komuna Belkeuc Komuna Ulma Komuna Izvoarele Suchevej Zhudec Karash Severin Komuna Kopechele Komuna Peltinish Zhudec Timish Komuna Shuka Komuna Birna Slovachchina 5 nedostupne posilannya 7 18 naselenih punktiv 68 naselenih punktiv rusinska Serbiya 5 nedostupne posilannya AK Voyevodina rusinska Polsha 5 nedostupne posilannya Ugorshina 5 nedostupne posilannya Horvatiya 8 Bosniya i Gercegovina 5 nedostupne posilannya Mova nacionalnoyi menshini Chehiya 9 Regulyuye Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Ukrayinskij movno informacijnij fond Institut movoznavstva im O O PotebniKodi moviISO 639 1 ukISO 639 2 ukrISO 639 3 ukrSIL UKR source source source source source source source source source source source source source source track track track Ukrayinska mova Chislo movciv oriyentovno 45 mln bilshist iz yakih meshkaye v Ukrayini Poshirena takozh u Bilorusi 16 Moldovi 17 18 Polshi 19 Rosiyi 20 21 Rumuniyi 22 Slovachchini 23 Kazahstani 24 Argentini Braziliyi Velikij Britaniyi 25 Kanadi 26 SShA 27 ta inshih krayinah de zhivut ukrayinci Ukrayinskoyu movoyu u sviti poslugovuyutsya priblizno vid 40 do 45 mln osib vona ye drugoyu chi tretoyu slov yanskoyu movoyu za kilkistyu movciv pislya rosijskoyi ta mozhlivo polskoyi 13 ta vhodit do tretogo desyatka najposhirenishih mov svitu 3 Ukrayinsku movu vivchaye ukrayinske movoznavstvo a takozh doslidzhuye ukrayinistika ukrayinoznavstvo Dovkola pohodzhennya ta stanovlennya ukrayinskoyi movi ye dekilka gipotez 28 praslov yanska 29 30 31 davnoruska 32 33 pivdennoruska X XI stolittya 34 35 ta inshi 4 Ale na sogodni ostatochno sprostovani teoriyi pro davnorusku movnu yednist 13 Zgidno z neshodavno oprilyudnenoyu gipotezoyu K M Tishenka ukrayinska mova vidbivaye utvorennya ukrayinciv yak etnosu sho stalosya u VI XVI stolittyah unaslidok zlittya dialektiv troh slov yanskih plemen polyan derevlyan ta siveryan za uchasti grup iranomovnogo ta tyurkomovnogo stepovogo naselennya 36 U XVIII XX stolittyah ukrayinska mova zaznavala utiskiv iz boku polskoyi ta rosijskoyi vladi 5 Protivniki ukrayinskoyi movi stvorili chislenni mifi shodo ukrayinskoyi movi Dlya zapisu ukrayinskoyi movi vikoristovuyut pristosovanu kirilicyu grazhdanka Normi ukrayinskoyi movi vstanovlyuyutsya u slovnikah ukrayinskoyi movi j ukrayinskomu pravopisi 37 yaki zatverdzhuyutsya Ministerstvom osviti ta nauki za rekomendaciyami fahivciv z ukrayinskoyi movi naukovih ustanov Nacionalnoyi akademiyi nauk inshih naukovih ustanov vishih navchalnih zakladiv 38 Do naukovih ustanov Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini zokrema nalezhat taki Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini istoriya gramatika leksikologiya terminologiya onomastika stilistika ta kultura movi dialektologiya sociolingvistika Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini komp yuterna lingvistika slovniki Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini ukrayinska mova u zv yazkah z inshimi movami Centralnij organ vikonavchoyi vladi yakij zabezpechuye rozrobku ta vprovadzhuye derzhavnu movnu politiku Ministerstvo kulturi Ukrayini Shoroku 9 listopada v Ukrayini svyatkuyut Den ukrayinskoyi pisemnosti ta movi Cogo dnya vidbuvayetsya shorichnij fleshmob Vseukrayinskij radiodiktant nacionalnoyi yednosti akciya Ukrayinskogo radio sho ob yednuye ukrayinciv po vsomu svitu navkolo ukrayinskoyi movi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Klasifikaciya 3 Vidminnosti vid inshih slov yanskih mov 3 1 Vpliv na inshi movi 4 Nazva 5 Istoriya 5 1 Davni chasi Formuvannya ta ustanovlennya movi 5 2 Novij i novitnij chasi 6 Poshirenist 6 1 Geografiya poshirennya 6 2 Kilkist nosiyiv 6 3 Ukrayinska mova v interneti 6 4 Dialekti 6 5 Surzhik 7 Status 7 1 Ukrayina 7 2 Pridnistrov ya 7 3 Serbiya 7 4 SShA 7 5 Vatikan Svyatij Prestol ta Katolicka Cerkva 7 6 Inshi krayini 7 7 Pravoslavni cerkvi 7 8 Poshirennya vivchennya movi 7 9 Inomovlennya 8 Fonetika 8 1 Golosni zvuki 8 2 Prigolosni zvuki 8 3 Ortoepiya 9 Grafika 10 Pravopis 11 Leksika 12 Gramatika 12 1 Morfemika 12 2 Slovotvir 12 3 Morfologiya 12 4 Sintaksis 13 Stilistika 14 Korpusuvannya nacionalnij reyestr i slovniki 15 Div takozh 16 Primitki 17 Vinoski 18 Literatura 19 PosilannyaPohodzhennya Praindoyevropejska mova Prabaltoslov yanska mova Praslov yanska mova Davnoruska mova Ruska staroukrayinska mova Ukrayinska movaKlasifikaciyaHocha klasifikaciya ukrayinskoyi movi yak shidnoslov yanskoyi prijnyatna j dosi suchasne movoznavstvo interpretuye yiyi vzhe inakshe nizh u ramkah ranishoyi teoriyi genealogichnogo dereva zgidno z yakoyu ukrayinska mova opisuvalasya yak vidgaluzhennya praindoyevropejskogo dereva i praslov yanskoyi mozhlivo cherez prabaltoslov yansku i prashidnoslov yanskoyi gilok zokrema na sogodni ostatochno sprostovani teoriyi pro davnorusku movnu yednist 13 Za genealogichnoyu klasifikaciyeyu ukrayinska mova nalezhit do shidnoslov yanskoyi pidgrupi slov yanskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov yaku okremi vcheni ob yednuyut z inshimi rodinami v nostratichnu borealnu nadrodinu Nostratichna gipoteza ne ye zagalnoviznanoyu sered lingvistiv 39 40 41 Najblizhchoyu genealogichno do ukrayinskoyi ye biloruska mova 42 43 44 pochinayuchi z IX XI stolittya obidvi movi chastkovo utvoryuvalisya na spilnij dialektnij osnovi zokrema pivnichna dialektna grupa ukrayinskoyi movi brala uchast u formuvanni rozmovnoyi biloruskoyi movi 45 obidva narodi do XVI stolittya mali spilnu pisemnu knizhnu ukrayinsko bilorusku movu 46 47 Za tipologichnoyu klasifikaciyeyu ukrayinska ye flektivnoyu movoyu 48 sintetichnogo tipu Doktor filologichnih nauk Kostyantin Tishenko vvazhaye sho ukrayinska mova u fonetici ta gramatici maye bilshe spilnih ris iz verhnoluzhickoyu ta biloruskoyu movami 29 spilnih ris nizhnoluzhickoyu movoyu 27 spilnih ris cheskoyu ta slovackoyu movami 23 spilni risi polskoyu movoyu 22 spilni risi horvatskoyu ta bolgarskoyu movami 21 spilna risa serbskoyu ta makedonskoyu movami 20 spilnih ris mertvoyu polabskoyu movoyu 19 spilnih ris slovenskoyu movoyu 18 spilnih ris nizh iz rosijskoyu lishe 11 spilnih ris 49 Suchasni slov yanski movi yak nashadki dialektiv praslov yanskoyi movi 49 Podil suchasnih slov yanskih mov za tradicijnimi geografichnimi a ne lingvistichnimi kriteriyami 49 Spilni risi ukrayinskoyi ta inshih slov yanskih mov najblizhchimi do ukrayinskoyi ye verhnoluzhicka ta biloruska movi najmenshe spilnih fonetichnih ta gramatichnih ris z rosijskoyu 49 Vidminnosti vid inshih slov yanskih mov Shema rodinnih vzayemin slov yanskih mov Ukrayinska mova yak okrema slov yanska mova maye chislenni risi sho zblizhuyut abo viddalyayut yiyi vid susidnih slov yanskih mov polskoyi biloruskoyi rosijskoyi bolgarskoyi ta slovackoyi U leksichnomu plani najblizhchoyu do ukrayinskoyi ye biloruska mova 84 spilnoyi leksiki potim polska 70 spilnoyi leksiki slovacka 68 spilnoyi leksiki ta rosijska mova 62 spilnoyi leksiki 50 51 Dlya prikladu za svoyim leksichnim skladom anglijska mova vidriznyayetsya vid gollandskoyi na 37 a shvedska vid norvezkoyi na 16 Zgidno zi spiskom Svodesha dlya slov yanskih mov ukrayinska najbilsh blizka do biloruskoyi 190 zbigiv iz 207 na drugomu misci jde rosijska 172 zbigiv iz 207 za neyu polska 169 zbigiv iz 207 Vlasnu specifiku mova viyavlyaye na rivni slovotvorchih modelej i najviraznishe na rivni leksiki tak zvanih leksichnih ukrayinizmiv 52 Na fonetichnomu rivni 52 ukrayinsku movu viriznyaye najbilsha kilkist fonem iz usih slov yanskih mov 48 50 najbilsha vokalnist prozorist milozvuchnist 53 50 najbilsha kilkist korelyacijnih par m yakih i tverdih prigolosnih zvukiv chitke rozriznennya ɪ na pismi i ta i na pismi i na fonemnomu rivni dzherelo Na morfologichnomu rivni 52 v ukrayinskij movi poslidovno zbereglisya fleksiyi klichnogo vidminka na vidminu vid inshih shidnoslov yanskih mov 54 odnochasno vikoristovuyutsya variantni fleksiyi davalnogo vidminka dlya imennikiv cholovichogo rodu napriklad direktor u direktor ovi isnuyut sumizhni sposobi tvorennya majbutnogo chasu sintetichna hoditimu ta analitichna budu hoditi Vpliv na inshi movi Ukrayinska mova vplinula na inshi susidni slov yanski movi na polsku 55 rosijsku ta bilorusku literaturni movi Do bagatoh mov svitu uvijshli ukrayinski slova gopak kozak step bandura borsh do polskoyi bulo zapozicheno ukrayinski slova hreczka grechka chory hvorij rosijskoyi vareniki vareniki paseka pasika bublik bublik podpolkovnik pidpolkovnik 56 rumunskoyi stiucă shuka holub golub biloruskoyi vagitnaya vagitna 56 tosho Takozh ukrayinska mova vplinula na dialekti susidnih mov yak ot gutor donskih kozakiv zlydarit zlidaryuvati kidatsya skidatisya 57 von zaras gutarit vin zaraz govorit 58 NazvaDokladnishe Nazva ukrayinskoyi moviNazvu ukrayinska mova vzhivali pochinayuchi z XVI stolittya na poznachennya movi ukrayinskih zemel Rechi Pospolitoyi odnak do seredini XIX stolittya osnovnoyu nazvoyu movi sho teper zvetsya ukrayinskoyu buv viraz ruska mova 6 Ce pochalo vnositi plutaninu vid miti priyednannya Ukrayini do Moskoviyi ta zgodom Rosijskoyi imperiyi oskilki rosiyani u XVIII stolitti stali poznachati vlasnu movu shozhim prikmetnikom ros doref russkij yazyk Pislya pevnogo chasu vagan pid chas yakogo movu Ukrayini namagalisya vidriznyati vid rosijskoyi za dopomogoyu riznih nazv termin ukrayinska mova zreshtoyu postupovo peremig na vsih ukrayinskih zemlyah Shkilne svidoctvo pro navchannya v gimnaziyi z ruskoyu movoyu navchannya Okrim togo protyagom pevnogo chasu vzhivali taki nazvi pro sta mova lat sermo vulgaris v piznomu serednovichchi na protivagu knizhnij davnoruskij i paralelno cerkovnoslov yanskij movam koza cka mova v Getmanshini epizodichno 59 malorosijske maloruske narichchya abo pivdennorosijske pivdennoruske narichchya v Rosijskij imperiyi rusinska mova oficijno ruska mova rozmovno v Avstro Ugorshini ugroruska abo karpatoruska mova v Ugorshini 60 kozacha kubanska mova abo prosto balachka na Kubani ruska mova oficijno v PolshiU Moskoviyi movu dokumentiv z ukrayinskih zemel zazvichaj nazivali litovskoyu chi biloruskoyu lishe z chasiv carya Petra I malorosijskoyu 13 IstoriyaDokladnishe Istoriya ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova v SRSR Suchasna ukrayinska mova ta Lingvocid ukrayinskoyi moviDavni chasi Formuvannya ta ustanovlennya movi Istoriya ukrayinskoyi movi pochinayetsya vid praslov yanskoyi movnoyi yednosti 61 do VI stolittya n e 62 63 64 Ukrayinska mova perejnyala vid praslov yanskoyi znachnij leksichnij fond i chimalo gramatichnih nasampered morfologichnih ris yaki v inshih slov yanskih movah zaminilisya novimi a v ukrayinskij voni sklali najdavnishu grupu svoyeridnih movnih osoblivostej Znachna chastina specifichnoyi dlya ukrayinskoyi movi fonetichnih ris deyaki spilni j dlya inshih susidnih mov postupovo z yavilisya vzhe pislya rozpadu praslov yanskoyi etnomovnoyi spilnosti 5 6 st n e koli na osnovi naselennya Kiyivshini Chernigivshini Pereyaslavshini Galichini ta Volini pochav formuvatisya ukrayinskij etnos i vidpovidno jogo mova 50 Rizni vcheni po riznomu traktuyut chas viokremlennya ukrayinskoyi movi z pomizh inshih slov yanskih 65 Istoriya yiyi pohodzhennya ta stanovlennya do sogodni ye ob yektom gostrih superechok yak suto movoznavchogo tak i politichnogo harakteru Rozvitkovi znan pro rannyu istoriyu ukrayinskoyi movi zavazhali rizni chinniki Bilshist vidomostej pro movu rozglyadali kriz prizmu chuzhozemnih peredusim rosijskih koncepcij Isnuvannya okremoyi ukrayinskoyi movi ne bulo zagalno viznanim do pochatku XX stolittya U Rosijskij imperiyi ukrayinska mova rozglyadalas yak malorosijske narichchya rosijskoyi movi Zovnishni videofajli Lekciya V yacheslava Korniyenka Ukrayinska mova v grafiti Sofiyi Kiyivskoyi Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska YouTube Zovnishni videofajli Tematichna ekskursiya Yakoyu movoyu rozmovlyali kiyivski knyazi 10 veresnya 2018 Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska YouTubeProte dostemenno z yasovano sho specifichni movni risi ukrayinskoyi movi fiksuyutsya uzhe v pershih vidomih sogodni davnoruskih pam yatkah 66 XI XII stolittya sho pohodyat z Pivdennoyi Rusi 67 Tak u pam yatkah kiyivskogo shirshe pivdennoruskogo pohodzhennya doslidniki fiksuyut tipovi risi ukrayinskoyi movi v Izbornikah Svyatoslava 1073 ta 1076 rokiv Ruskij Pravdi Lavrentiyivskomu ta Ipatiyivskomu litopisah Ostromirovomu Yevangeliyi 1056 1057 rokiv zhitiyah Feodosiya Pecherskogo Borisa ta Gliba Galickomu Yevangeliyi 1144 roku Slovi o polku Igorevim Slovi o zakonѣ i blagodati Ilariona 68 U cej period sformuvalisya specifichni ukrayinski fonetichni oznaki vidbuvsya proces zanepadu zredukovanih vinikli harakterni lishe dlya ukrayinskoyi movi leksemi obolon gaj pusha yar polonina greblya krinicya zhito zorya zhadati hovatisya ta in viyavilisya vtracheni inshimi slov yanskimi movami morfologichni osoblivosti napriklad zberezhennya zakinchennya u v rodovomu vidminku odnini imennikiv cholovichogo rodu rodu medu zakinchennya ovi evi v imennikah cholovichogo rodu bogovi domovi formi 3 yi osobi odnini diyesliv I vidmini bez kincevogo t mozhe ide 69 Povѣst vryemѧnnyh lѣt Povist minulih lit 14 j list Radzivillivskogo litopisu spisok XV st sho zmalovuye pohid Vishogo Olega na Cargorod Mova ta poetika ciyeyi pam yatki poznacheni velikim ukrayinskim pivdennoruskim vplivom Specifichni movni risi ukrayinskoyi movi sistematichno viyavlyayutsya i v pam yatkah z cih teritorij piznishih chasiv XIV XV stolittya Ukrayinskij narod sformuvavsya v Kiyivskij Rusi peredusim na osnovi naselennya Kiyivskogo Chernigivskogo Pereyaslavskogo Galickogo i Volinskogo knyazivstv Konsolidaciyi ukrayinskogo narodu stanovlennyu jogo movi pereshkodzhala ta obstavina sho pislya mongolskoyi navali v XIII stolitti jogo zemli vhodili do skladu riznih derzhav Tak Chernigovo Sivershina Podillya i Kiyivshina z Pereyaslavshinoyu a takozh bilsha chastina Volini nalezhali do Velikogo knyazivstva Litovskogo z oficijnoyu ruskoyu tobto staroukrayinskoyu movoyu Pivnichna Bukovina stala chastinoyu Moldovskogo knyazivstva tut tezh trivalij chas usi derzhavni spravi veli ruskoyu movoyu chastinu Zahidnoyi Volini i Galichinu zahopila Polsha a Zakarpattya Ugorshina Osoblivo velike znachennya dlya konsolidaciyi ukrayinskogo narodu ta jogo movi rozvitku jogo samosvidomosti ta derzhavnosti mav Kiyiv Same vin stav mogutnim oseredkom rozvitku i poshirennya ukrayinskoyi nauki osviti ta kulturi tut zarodilisya ideyi narodno vizvolnoyi borotbi proti chuzhozemnogo gnitu U 2 j polovini XVI 1 j pol XVII stolit ukrayinci zaselyali v osnovnomu Kiyivshinu Chernigivshinu Poltavshinu Braclavshinu Podillya Zaporizhzhya Volin Galichinu Pivnichnu Bukovinu i Zakarpatsku Rus U cej chas posilyuyetsya migracijnij ruh ukrayinciv iz zahodu na shid pivden Kiyivshini Braclavshinu Livoberezhnu Ukrayinu Slobozhanshinu Naslidkom masovih peremishen bulo zmishuvannya pereselenciv z miscevimi etnografichnimi grupami ukrayinskogo naselennya formuvannya zagalnoukrayinskih etnichnih ris pevna nivelyaciya dialektnih osoblivostej i utvorennya zagalnonarodnoyi ukrayinskoyi movi 70 Najharakternishi fonetichni gramatichni i leksichni risi ukrayinskoyi narodnoyi movi vvijshli v yiyi pershu literaturnu formu staroukrayinsku literaturnu movu U nij fiksuyutsya taki napisannya yak shist zamist shest vidbuvayetsya cherguvannya u z v uzhiti vzhiti utisk vtisk uzhivayutsya miscevi narodni slova verhovina verhnya techiya richki grun pagorok krinichina miscevist bagata na dzherela polonina girske pasovishe tosho yuridichna terminologiya didich didizna zajmishe zakop nashadok osaditi podatok tosho Z XV stolittya v Ukrayinu pronikayut reformacijni ideyi sho spriyaye poyavi perekladiv yevangelskih tekstiv staroukrayinskoyu literaturnoyu movoyu yaka z odnofunkcionalnoyi dilovoyi staye polifunkcionalnoyu sho znachno rozshiryuye yiyi slovnik i zbagachuye virazhalni mozhlivosti U XVII XVIII stolittyah staroukrayinsku literaturnu movu shiroko vzhivali v nauci hudozhnij literaturi vona bula ob yektom naukovogo vivchennya yiyi vikladali yak predmet Shidnoslov yanski movi6 14 stolittya Mezhi poshirennya ukrayinskoyi movi15 stolittyaNovij i novitnij chasi Na pochatku XVIII stolittya ukazom rosijskogo carya Petra I u Shidnij Ukrayini bulo zaboroneno drukuvati ukrayinskoyu movoyu religijnu literaturu Ce poznachilosya na knigovidavnichij spravi v cilomu Staroukrayinska literaturna mova silomic vitisnyalasya rosijskoyu 71 Ukrayinska mova funkcionuvala faktichno lishe na zahidnoukrayinskih zemlyah yaki perebuvali v skladi Avstro Ugorshini Tvori napisani ukrayinskoyu narodnoyu movoyu isnuvali i rozpovsyudzhuvalis v Ukrayini z pochatku XVII st zadovgo do poyavi Eneyidi I Kotlyarevskogo 72 Div Suchasna ukrayinska mova Z kincya XVIII stolittya zarodzhuyetsya nova ukrayinska literaturna mova na narodnij osnovi Osnovopolozhnikom yiyi stav Ivan Kotlyarevskij 73 74 Taras Shevchenko svoyeyu tvorchistyu pidnis ukrayinsku literaturnu movu do rivnya zagalnonarodnoyi 75 Tradiciyi Shevchenka v rozvitku ukrayinskoyi literaturnoyi movi provadili dali u svoyij tvorchosti Pantelejmon Kulish 76 I Ya Franko 77 Lesya Ukrayinka 78 Panas Mirnij 79 M M Kocyubinskij 80 ta inshi pismenniki U 60 80 h rokah XIX stolittya rozvitok ukrayinskoyi literaturnoyi movi galmuvavsya carskimi zaboronami Valuyevskij cirkulyar 1863 roku 81 Emskij ukaz 1876 roku 82 Z pochatku XX stolittya ukrayinska literaturna mova bula predstavlena ne tilki u hudozhnij a j u naukovij ta publicistichnij literaturi Osoblivo burhlivo vona rozvivayetsya pid chas vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti i praktichno do kincya 1 yi tretini XX stolittya vidkoli nabuvaye statusu yedinoyi derzhavnoyi movi natomist vzhivannya rosijskoyi bulo zaboroneno 83 Vona vhodit u vsi sferi suspilnogo buttya stavshi znaryaddyam osviti nauki j kulturi Z yiyi dopomogoyu virosla nova ukrayinska inteligenciya I hoch u roki bilshovickih represij robilosya use shob zagalmuvati proces rozvitku ukrayinskoyi movi 84 85 odnak znishiti movu ukorinenu v sistemi osviti j kulturi zasobah masovoyi informaciyi bulo vzhe nemozhlivo Novij nastup na neyi zdijsneno v chasi zastoyu vona pochala znikati z navchalnih zakladiv nauki inshih sfer suspilnogo zhittya 1989 roku zavdyaki zusillyam patriotichnoyi ukrayinskoyi gromadskosti Verhovna Rada respubliki prijnyala Zakon URSR Pro movi v Ukrayinskij PCP yakij nadav ukrayinskij movi status derzhavnoyi Cej status zakripleno v Konstituciyi Ukrayini 1996 roku Dialektologichna mapa ukrayinskoyi movi 1871 r Poshirennya ukrayinskoyi movi1897 Ukrayinska v Rosijskij imperiyi1897 Ukrayinci v Avstro Ugorshini1910 Ukrayinskamova 1914 Isnuyuchi balto slov yanski movi 2015PoshirenistGeografiya poshirennya Dokladnishe Poshirenist ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova na Zakarpatti Ukrayinska mova na Pryashivshini Rusinska mova na Pryashivshini ta Spisok diyachiv nauki i kulturi Lemkivshini Ukrayinska mova u sviti Chervonij dekilka miljoniv rozhevij dekilka tisyach Ukrayinska yak ridna mova za perepisom 2001 r Ukrayinska mova yak ridna v Ukrayini za oblastyami zgidno z perepisom 2001 r Geografichno teritoriya poshirennya ukrayinskoyi movi roztashovana mizh arealom poshirennya rosijskoyi movi na pivnichnomu shodi piznishe takozh i na shodi biloruskoyi na pivnochi polskoyi ta slovackoyi na zahodi bolgarskoyi na pivdennomu zahodi Z pomizh neslov yanskih mov ukrayinska priblizno vid 895 r mezhuye na zahodi z ugorskoyu sho nalezhit do fino ugorskoyi sim yi na pivdennomu zahodi z rumunskoyu ta yiyi moldavskimi govirkami romanska grupa yaki prinajmni vid XIII st rozirvali bezposerednij kontakt mizh ukrayinskoyu ta bolgarskoyu movami do 1945 r ta vid pochatku 90 h rr XX st takozh z krimskotatarskoyu movoyu sho nalezhit do tyurkskoyi sim yi Ranishe kontakti ukrayinskoyi movi z tyurkskimi buli micnishi j riznomanitnishi pechenigi H XI st polovci XI XIII st i tatari vid XIII st mezhuvali z neyu na shodi ta pivdennomu shodi a inodi pronikali j uglib ukrayinskoyi teritoriyi prizvodyachi do movnoyi koteritorialnosti turki mezhuvali z ukrayinskimi zemlyami na pivdni osoblivo v XVII XVIII st Inshi vazhlivi movi sho nabuli statusu koteritorialnih ce yidish z XV st ta sered slov yanskih polska osoblivo v XVI XVIII st a v Zahidnij Ukrayini do 1945 r i rosijska yiyi vpliv posilyuyetsya z XVIII st V okremih regionah ukrayinska mova mala tisni kontakti takozh z rumunskoyu Bukovina Pivnichna Bessarabiya Budzhak Pridnistrov ya ugorskoyu Zakarpattya slovackoyu Pryashivshina u Slovachchini ta biloruskoyu Berestejshina Pinshina Starodubshina Chernigivshina movami Kontakti z nimeckimi virmenskimi serbskimi ta in kolonistami buli obmezheni u chasi ta teritorialno 86 Kilkist nosiyiv Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2020 Dokladnishe Movna situaciya v Ukrayini Zahidna Ukrayina Shidna Ukrayina Pivnichna Ukrayina Pivdenna Ukrayina ta Centralna Ukrayina Vilne volodinnya ukrayinskoyu fioletovij kolir ta rosijskoyu blakitnij kolir 1998 ta 2001 roku Ukrayinska mova ye ridnoyu movoyu dlya perevazhnoyi kilkosti ukrayinciv yaki prozhivayut na teritoriyi Ukrayini za perepisom 2001 r ridnoyu yiyi vvazhali 32 6 mln osib 67 5 naselennya Ukrayini ta 85 2 etnichnih ukrayinciv 87 ta poza mezhami Ukrayini u Rosijskij Federaciyi tam neyu volodiye 1 8 mln osib 88 Moldovi bez vrahuvannya Pridnistrov ya ukrayinska ye ridnoyu dlya 181 tis osib 89 90 movoyu shodennogo spilkuvannya ukrayinska ye dlya 130 tis osib Kanadi volodiye 174 tis osib 91 SShA 129 tis movciv 92 Kazahstani govoryat ukrayinskoyu 128 tis osib 93 odnak volodiyut bilshoyu chi menshoyu miroyu do 732 tis osib 7 94 Bilorusi ridnoyu nazivaye 116 tis osib 95 96 Rumuniyi 57 tis movciv 97 Polshi 23 tis osib sho postijno prozhivaye na teritoriyi Polshi 98 ta vid 20 do 450 tis osib z chisla trudovih migrantiv 99 100 Braziliyi shonajmenshe 17 tis movciv 8 Slovachchini 11 tis osib yaki nazvali svoyu movu ukrayinskoyu 101 ta 24 tis osib yaki nazvali svoyeyu movoyu rusinsku 102 ta inshih krayinah Ukrayinska mova posidaye za kilkistyu yiyi nosiyiv vidpovidno do riznih dzherel 25 103 abo 22 misce 104 u sviti Vona ye takozh tretoyu 103 abo drugoyu 104 za poshirenistyu sered slov yanskih mov Za riznimi ocinkami zagalom u sviti ukrayinskoyu movoyu govorit vid 41 mln 1 do 45 mln osib 105 vona vhodit do drugogo desyatka najposhirenishih mov svitu V Ukrayini blizko 31 miljona osib mozhe spilkuvatisya ukrayinskoyu movoyu Pislya 2014 roku cya cifra postupovo zrostaye Richnij naklad zhurnaliv ta inshih periodichnih vidan vipushenih v Ukrayini ukrayinskoyu movoyu 2018 roku stanoviv 81 vid zagalnoyi kilkosti todi yak she 1995 r skladav 70 dlya rosijskomovnih vidan ci cifri navpaki zmenshilisya z 18 do 13 106 Stanom na 2021 rik zagalnij vipusk knizhkovoyi produkciyi v Ukrayini v tisyachah primirnikiv zmenshivsya priblizno v 9 raziv porivnyano z 2018 rokom 107 Zagalom na knizhkovomu rinku Ukrayini perevazhayut rosijskomovni vidannya oskilki za danimi Ukrayinskoyi asociaciyi knigovidavciv ta knigorozpovsyudzhuvachiv bilshist knizhok sho yih realizuyut v Ukrayini vijshli drukom u Rosijskij Federaciyi Na nayavnu vikrivlenist movnoyi situaciyi v Ukrayini vkazuye spivvidnoshennya nosiyiv ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov sho ne vidpovidaye vzayemovidnoshennyu etnichnih ukrayinciv i rosiyan na yiyi terenah Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku ukrayinci stanovili 77 8 naselennya Ukrayini todi yak ukrayinsku movu viznalo ridnoyu lishe 67 5 Yak pokazalo vseukrayinske opituvannya Institutu sociologiyi NAN Ukrayini 2005 roku ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu 64 3 naselennya rosijsku 34 4 inshu 1 5 Movoyu spilkuvannya doroslogo naselennya v rodinnij sferi buli perevazhno ukrayinska 41 8 perevazhno rosijska 36 4 obidvi movi zalezhno vid obstavin 21 6 Stanom na kinec 2020 roku ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu vzhe 73 spilkuyutsya vdoma perevazhno ukrayinskoyu 53 rosijskoyu 29 gromadyan Ukrayini 108 8 listopada 2021 roku oprilyudneno rezultati socopituvannya 78 ukrayinciv vvazhayut svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku a 18 rosijsku za danimi Fondu Demokratichni iniciativi imeni Ilka Kucheriva spilno z sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova 109 Zagalnonacionalne opituvannya provedene z 29 lipnya po 4 serpnya 2021 roku v usih regionah Ukrayini za vinyatkom Avtonomnoyi Respubliki Krim ta okupovanih teritorij Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Ukrayinska mova v interneti Dokladnishe Internet v Ukrayini Chastka zapitiv do poshukovoyi sistemi Yandex ukrayinskoyu movoyu osin 2010 r Za danimi poshukovoyi sistemi Yandex voseni 2010 r najbilsha chastka zapitiv ukrayinskoyu movoyu u cij sistemi bula v Ternopilskij oblasti 33 najmensha v Krimu 3 7 Shopravda rosijskomovnimi vvazhalis takozh i ti zapiti yaki podibno pisalisya sho ukrayinskoyu sho rosijskoyu movami 110 U 2010 roci kilkist blogeriv yaki pishut ukrayinskoyu movoyu sklalo 8 u 2009 roci 7 Ukrayinsku movu vikoristovuyut 23 tis koristuvachiv mikroblogingu 29 vid zagalnoyi kilkosti na pochatku 2010 r ukrayinomovnih tvitter koristuvachiv bulo 27 vinyatkovo ukrayinskoyu movoyu u tvitteri spilkuyetsya 10 tis koristuvachiv 12 5 u 2009 r 7 111 Isnuye dekilka poshukovikiv z ukrayinomovnim interfejsom Google 112 Yandex 113 Bing 114 vid Microsoft META 115 ta Uaport net 116 20 bereznya 2012 koristuvacham mikroblogingovogo servisu Twitter stala dostupna beta versiya ukrayinomovnogo interfejsu 117 Zgidno z danimi resursu w3techs com stanom na 5 kvitnya 2021 r za vikoristannyam v interneti ukrayinska mova posidaye 16 te misce u sviti 118 j demonstruye shvidkij rist populyarnosti 119 120 Dialekti Dokladnishe Ukrayinska dialektologiya Dialekti ta grupi dialektiv ukrayinskoyi movi PIVNIChNE NARIChChYa govori Zahidnopoliskij govir 1 Serednopoliskij govir 2 Shidnopoliskij govir 3 PIVDENNO SHIDNE NARIChChYa govori Serednonaddnipryanskij govir 4 Slobozhanskij govir 5 Stepovij govir 6 PIVDENNO ZAHIDNE NARIChChYa govori Volinskij govir 7 Podilskij govir 8 Naddnistryanskij govir 9 Nadsyanskij govir 10 Pokutsko bukovinskij govir 11 Guculskij govir 12 Bojkivskij govir 13 Zakarpatskij govir 14 Lemkivskij govir Suchasna ukrayinska mova maye tri narichchya 121 122 123 pivnichne poliske narichchya pobutuye na tereni Chernigivskoyi Zhitomirskoyi Rivnenskoyi Volinskoyi pivnichnih chastin Kiyivskoyi ta Sumskoyi oblastej Do pivnichnogo narichchya nalezhat shidnopoliskij serednopoliskij i zahidnopoliskij govori 124 Na pivnochi narichchya mezhuye z perehidnimi ukrayinsko biloruskimi govirkami Berestejshini i Pinshini 125 pivdenno zahidne narichchya poshirene na teritoriyi Zakarpatskoyi Ivano Frankivskoyi Lvivskoyi Cherniveckoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi Ternopilskoyi pivnichno zahidnih chastin Kirovogradskoyi ta Odeskoyi oblastej pivdenno zahidnoyi chastini Kiyivskoyi oblasti pivdennoyi chastini Zhitomirskoyi oblasti zahidnoyi chastini Cherkaskoyi ta pivnichnoyi chastini Mikolayivskoyi oblastej Do pivdenno zahidnogo narichchya nalezhat volinskij podilskij naddnistryanskij nadsyanskij pokutsko bukovinskij guculskij bojkivskij zakarpatskij govori 126 pivdenno shidne narichchya ohoplyuye Poltavsku Harkivsku Lugansku Donecku Zaporizku Dnipropetrovsku Hersonsku oblasti Krim pivdenno shidni chastini Kiyivskoyi Sumskoyi Kirovogradskoyi Odeskoyi shidnu chastinu Cherkaskoyi ta pivdennu chastinu Mikolayivskoyi oblastej Do cogo narichchya nalezhat serednonaddnipryanskij stepovij ta slobozhanskij govori 127 Govirki Serednoyi Naddnipryanshini lyagli v osnovu suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi 9 Tri narichchya ukrayinskoyi movi vidilyalisya ne zavzhdi Za davnoruskoyi dobi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini naselennya utvoryuvalo dvi etnichno movni grupi pivnichno shidnu i pivdenno zahidnu i vidpovidno vidilyalisya pivnichno shidne i pivdenno zahidne narichchya U protistavlenni davnih pivnichno shidnogo i pivdenno zahidnogo narich ochevidno do pevnoyi miri vidobrazhayetsya she pleminnij podil pivdennoyi chastini shidnih slov yan Davni shidnoslov yanski plemena abo soyuzi plemen vidriznyalisya pevnimi movnimi risami sho kozhne plem ya soyuz plemen malo svij govir yak osoblivu movnu sistemu Na dumku M F Nakonechnogo ye pidstavi davni pivnichno shidni govori spivvidnositi z polyanami derevlyanami siveryanami i pivnichnimi volinyanami pivdenno zahidni z pivdennimi volinyanami ulichami tivercyami i bilimi horvatami Na dumku O O Shahmatova pryamih nashadkiv polyan derevlyan i siveryan mozhna viznati v naselenni pivnichnoyi Kiyivshini i Volini pivdennih rajoniv Chernigivshini i pivnichnih Poltavshini K P Mihalchuk uvazhav sho davni pivnichno shidni govori spivvidnosyatsya z polyanami i derevlyanami siveryani i dregovichi na jogo dumku nalezhali do perehidnogo tipu mizh pivnichnoruskimi i pivdennoruskimi plemenami Z pivdenno zahidnoyu grupoyu spivvidnosyatsya dulibi na Volini i horvati v Galichini Ulichi i tiverci na Podilli buli perehidnoyu lankoyu mizh pivnichno shidnoyu i pivdenno zahidnoyu grupami 128 Davnim pivnichno shidnim govoram vidpovidaye suchasne pivnichne narichchya ukrayinskoyi movi pryamim vidpovidnikom davnogo pivdenno zahidnogo narichchya ye suchasni pivdenno zahidni govori Na taku spivvidnosnist mizh davnimi i suchasnimi narichchyami vkazuyut arhayichni spivvidnosni z davnoruskoyu doboyu fonetichni risi Pivdenno shidne narichchya viniklo porivnyano pizno vnaslidok skladnogo istorichnogo procesu vzayemodiyi pervisnih pivnichno shidnogo i pivdenno zahidnogo narich Usi pivnichni i bilshist pivdenno zahidnih govoriv ye starozhitnimi Pivnichne i pivdenno zahidne narichchya harakterizuyutsya dialektnoyu rozchlenovanistyu sho zumovlena riznimi chinnikami vidbittyam pevnoyu miroyu movi davnih plemen stabilnistyu mezh kolishnih feodalnih i derzhavno administrativnih utvoren pomirkovanoyu intensivnistyu migraciyi naselennya Pivdenno shidne i pivdenno zahidne narichchya spivvidnosni v plani vzayemodiyi z novoyu literaturnoyu movoyu v procesi yiyi stanovlennya pivdenno shidne narichchya lyaglo v osnovu novoyi zagalnoukrayinskoyi literaturnoyi movi pivdenno zahidni govori buli osnovoyu zahidnoukrayinskogo riznovidu literaturnoyi movi sho isnuvav u XIX i na pochatku XX st 129 U seredovishi kobzariv ta lirnikiv utvorilosya ukrayinske profesijne argo lebijska mova Surzhik Dokladnishe Surzhik Vikoristannya surzhiku v regionah Ukrayini za danimi Kiyivskogo mizhnarodnogo institutu sociologiyi 2003 r Surzhikom nazivayut nenormativne movlennya ukrayinciv sho uvibralo v sebe elementi rosijskoyi movi nasampered leksichni ta menshoyu miroyu morfologichni fonetika ta gramatika zalishayutsya ukrayinskimi Ce yavishe viniklo naprikinci 17 na pochatku 18 stolit koli asimilyacijna politika Rosijskoyi imperiyi perervala rozvitok staroukrayinskoyi pisemnoyi tradiciyi na teritoriyi Naddnipryanshini 130 Termin surzhik na poznachennya movnogo yavisha pochali vikoristovuvati v pershij chverti 20 stolittya 130 Jmovirno cej termin pohodit iz narodnoyi movi de v pryamomu znachenni poznachav sumish riznih vidiv zerna a v perenosnomu lyudinu zmishanogo pohodzhennya 130 131 V Ukrayini surzhik ye variativnim i pozasistemnim odna lyudina mozhe vzhivati v odnomu rechenni i ukrayinske slovo i jogo rosijskij vidpovidnik Poza Ukrayinoyu surzhik mozhe unormuvatisya i perejti u status ukrayinskogo dialektu prikladom ye kubanska balachka Faktichno surzhik ye nizkim stilem u suchasnij ukrayinskij movi v Ukrayini 130 Pri comu jogo duzhe vazhko opisati cherez veliku regionalnu ta individualnu variativnist Popri spilni risi na individualnomu rivni surzhikomovci vzhivayut riznu kilkist rusizmiv stupin morfologichnogo spotvorennya rosijskih leksem takozh ye riznoyu 130 Poshirenist surzhiku zalezhit vid movnoyi osvichenosti 130 StatusDokladnishe Status ukrayinskoyi moviDo 1990 h rokiv ukrayinska mova oriyentovno 376 rokiv perebuvala pid zaboronoyu chi pid utiskami piddavalasya represiyam abo ne mala povnopravnogo derzhavnogo statusu v tih krayinah do skladu yakih vhodili ukrayinski zemli 10 Ukrayinska mova mala derzhavnij status v Ukrayinskij Narodnij Respublici vid 24 bereznya 1918 roku Zakon Pro derzhavnu movu 132 a takozh z 15 lyutogo 1919 roku okremo bula zatverdzhena v comu statusi v Zahidnij oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Zakon Pro uzhivannya ukrayinskoyi movi u vnutrishnim i zovnishnim uryaduvanni derzhavnih vlad j uryadiv publichnih institucij i derzhavnih pidpriyemstv u Zahidnij oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 133 bula derzhavnoyu v Karpatskij Ukrayini Konstitucijnij Zakon ch 1 4 U novitni chasi v Ukrayini derzhavnij status ukrayinska maye vid 27 zhovtnya 1989 roku 134 koli bulo vneseno vidpovidni zmini do Konstituciyi URSR Ukrayina Vidpovidno do statti 10 Rozdil I Zagalni zasadi Konstituciyi Ukrayini 135 ukrayinska mova ye yedinoyu derzhavnoyu movoyu Ukrayini Stattya 10 Derzhavnoyu movoyu v Ukrayini ye ukrayinska mova Derzhava zabezpechuye vsebichnij rozvitok i funkcionuvannya ukrayinskoyi movi v usih sferah suspilnogo zhittya na vsij teritoriyi Ukrayini V Ukrayini garantuyetsya vilnij rozvitok vikoristannya i zahist rosijskoyi inshih mov nacionalnih menshin Ukrayini Derzhava spriyaye vivchennyu mov mizhnarodnogo spilkuvannya Zastosuvannya mov v Ukrayini garantuyetsya Konstituciyeyu Ukrayini ta viznachayetsya zakonom Okrim togo she shist statej Osnovnogo zakonu Ukrayini 11 12 92 103 127 ta 148 tezh pevnoyu miroyu stosuyutsya funkcionuvannya ukrayinskoyi ta inshih mov v Ukrayini ta movnih potreb ukrayinciv sho meshkayut poza mezhami Ukrayini Sferu vzhivannya ukrayinskoyi movi takozh okreslyuye rishennya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini vid 14 grudnya 1999 roku 136 pro oficijne tlumachennya polozhen statti 10 Konstituciyi Ukrayini shodo zastosuvannya derzhavnoyi movi organami derzhavnoyi vladi organami miscevogo samovryaduvannya ta vikoristannya yiyi u navchalnomu procesi v navchalnih zakladah Ukrayini U 2018 r Ukaz Prezidenta Ukrayini 156 2018 peredbachaye zahodi shodo zmicnennya derzhavnogo statusu ukrayinskoyi movi ta spriyannya stvorennyu yedinogo kulturnogo prostoru Ukrayini 137 Pedagogam yaki navchayut za kordonom ukrayinskoyu oplatyat proyizd i strahovku 3 kvitnya 2019 roku Uryad zatverdiv Poryadok napravlennya pedagogichnih pracivnikiv dlya roboti u zakladah zagalnoyi serednoyi osviti za kordonom u yakih predmeti vikladayutsya ukrayinskoyu movoyu 138 Pridnistrov ya Pridnistrov ya de fakto kontrolyuyetsya samoprogoloshenoyu Pridnistrovskoyu Moldavskoyu Respublikoyu zgidno z konstituciyeyu yakoyi ukrayinska mova ye odniyeyu z troh oficijnih mov na rivni z rosijskoyu i moldavskoyu 139 Mizhnarodne tovaristvo de yure viznaye teritoriyu Pridnistrov ya Avtonomnim teritorialnim utvorennya z osoblivim pravovim statusom Respubliki Moldova Zgidno z zakonom Respubliki Moldova Pro osnovni polozhennya pravovogo statusu naselenih punktiv livoberezhzhya Dnistra Pridnistrov ya ukrayinska mova ye odniyeyu z troh oficijnih mov 140 1994 roku bulo stvoreno kafedru ukrayinskoyi filologiyi u Pridnistrovskomu universiteti im Shevchenka 141 Stanom na 2017 rik na teritoriyi kontrolovanij PMR diyalo tri shkoli z ukrayinskoyu movoyu vikladannya 2 shkil ciyeyi teritoriyi 142 Zgidno z doslidzhennyami Institutu demokratiyi imeni Pilipa Orlika provedenogo u 2010 2011 roki v Pridnistrov yi vidbuvayetsya rusifikaciya ukrayinskogo naselennya Tak ukrayinci skladayut 29 naselyannya PMR ale yedina ukrayinomovna gazeta Gomin vidayetsya mizernim nakladom a informacijna programa na miscevomu telebachenni Promin vihodit v efir lishe trichi na tizhden 143 Serbiya Zagalom na teritoriyi Serbiyi oficijne vzhivannya ukrayinskoyi movi regulyuyetsya Yevropejskoyu hartiyeyu regionalnih mov 5 nedostupne posilannya z 07 10 2021 Okrim togo u Voyevodini zgidno zi statteyu 6 Ustavu Avtonomnogo krayu Voyevodina odniyeyu iz shesti oficijnih mov ye rusinska 144 grupa dialektiv stavlennya movoznavciv do yakoyi riznitsya odni vvazhayut yiyi okremoyu movoyu 145 u toj chas yak inshi dialektami ukrayinskoyi movi 146 147 SShA U Spoluchenih Shtatah Ameriki v okruzi Kuk shtatu Illinojs ukrayinska mova yak odna z 22 h najbilsh vzhivanih mov u comu okruzi vikoristovuyetsya u programi z informuvannya naselennya regionu pro podatkovu politiku vladi 148 Vatikan Svyatij Prestol ta Katolicka Cerkva Ukrayinska mova ye odniyeyu z 39 mov radiomovlennya Radio Vatikanu 149 Vidpovidno do pershogo punktu Rishen i postanov shvalenih Sinodom Yepiskopiv Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi sho vidbuvsya v Rimi v dnyah iz 24 veresnya do 8 zhovtnya 1989 r B Ukrayinska greko katolicka cerkva u svoyemu bogosluzhinni vikoristovuye ukrayinsku movu hocha yiyi oficijnoyu liturgichnoyu movoyu ye cerkovnoslov yanska 150 RIShENNYa I POSTANOVI shvaleni Sinodom Yepiskopiv Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi sho vidbuvsya v Rimi v dnyah z 24 veresnya do 8 zhovtnya 1989 r B 1 Sinod stverdzhuye sho oficijnoyu liturgichnoyu movoyu v UGKC ye cerkovno slov yanska mova Po Drugomu Vatikanskomu Sobori isnuye tendenciya v bogosluzhinnyah uzhivati bilsh zrozumilu virnimi zhivu narodnu movu Sinod shvalyuye praktiku v nashih bogosluzhinnyah uzhivati zhivu ukrayinsku movu chi movi krayin nashogo poselennya tam de ye taka potreba dlya krashoyi yevangelizaciyi nashih virnih a osoblivo molodih pokolin Inshi krayini Poza Ukrayinoyu ta Pridnistrov yam status ukrayinskoyi regulyuye Yevropejska hartiya regionalnih mov zokrema v Polshi Rumuniyi Horvatiyi 8 Slovachchini Serbiyi Bosniyi i Gercogovini Tak v Rumuniyi status ukrayinskoyi movi regulyuyetsya Yevropejskoyu hartiyeyu regionalnih mov ta Rishennyam Parlamentu Rumuniyi 1206 vid 27 listopada 2001 roku dlya zatverdzhennya Pravil zdijsnennya polozhen sho stosuyutsya prava gromadyan yaki nalezhat do nacionalnih menshin vikoristovuvati svoyu ridnu movu v miscevij administraciyi sho mistyatsya v Zakoni 215 2001 yakim nadano pravo oficijno vikoristovuvati ukrayinsku movu v administrativnih odinicyah de kilkist ukrayinciv stanovit 20 abo bilshe vid zagalnoyi kilkosti naselennya 6 U Slovachchini status ukrayinskoyi movi regulyuyetsya Yevropejskoyu hartiyeyu regionalnih mov ta Zakonom vid 10 lipnya 1999 roku Pro vikoristannya mov nacionalnih menshin Postanova 184 1999 Z z yakim nadano pravo oficijno vikoristovuvati ukrayinsku movu u administrativnih odinicyah de kilkist ukrayinciv stanovit 15 7 do popravok 2011 roku 20 abo bilshe vid zagalnoyi kilkosti naselennya 151 Na inshih istorichnih ukrayinskih teritoriyah yaki perebuvayut poza kordonami Ukrayini Berestejshina v Bilorusi Shidna Slobozhanshina ta Kuban u Rosiyi ukrayinska mova ne maye pevnogo statusu Dokladnishe Ukrayinska mova v Rosiyi 152 Pravoslavni cerkvi Z 1919 roku ukrayinska mova na rivni z cerkovnoslov yanskoyu ye movoyu bogosluzhin v Ukrayinskij avtokefalnij pravoslavnij cerkvi 153 Zgidno zi statteyu 14 rozdilu II Pomisnij Sobor Statutu pro upravlinnya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu yiyi oficijnoyu movoyu soboru i vedennya protokoliv bula ukrayinska mova 154 Takozh ukrayinska vikoristovuvalasya yak mova bogosluzhin liturgiyi navchannya propovidej bogoslovskoyi ta cerkovnoyi literaturi 155 Ukrayinska mova vikoristovuyetsya dlya provedennya bogosluzhin u deyakih parafiyah Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi sho vhodit do skladu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi na pravah samovryadnoyi cerkvi z pravami shirokoyi avtonomiyi 156 16 kvitnya 2023 roku pid chas Velikodnogo bogosluzhinnya Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri vpershe za 300 rokiv molitva prolunala ukrayinskoyu movoyu Ocholiv liturgiyu vikonuvach obov yazkiv namisnika Kiyevo Pecherskoyi lavri arhimandrit Avraamij 157 158 Takozh ukrayinska mova na rivni z anglijskoyu vikoristovuyetsya v Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Kanadi yaka ye samovryadnoyu cerkvoyu v skladi Konstantinopolskoyi pravoslavnoyi cerkvi 159 V ukrayinskih gromadah Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi ukrayinska mova vzhivayetsya v chitanni Svyatogo Pisma i v propovidi prichomu v lemkiv deyaki slova vimovlyayutsya vidpovidno do yih miscevoyi govirki 160 Poshirennya vivchennya movi Ponad 1 miljon 300 tisyach lyudej z usogo svitu virishili vivchati ukrayinsku movu pislya pochatku povnomasshtabnoyi vijni Rosiyi proti Ukrayini ce dani kompaniyi Duolingo sho vipuskaye programu dlya vivchennya mov Cikavist do ukrayinskoyi movi zalishayetsya stabilno visokoyu uzhe ponad 9 misyaciv vkazuyut v kompaniyi 161 Vidpovidno z rezultatami opituvannya provedenogo sociologichnoyu grupoyu Rejting 17 18 serpnya 2022 roku kilkist osib hto chastishe rozmovlyaye ukrayinskoyu vdoma zrosla do 51 u kvitni 2022 roku cej pokaznik skladav 48 tretina dvoma movami 13 rosijskoyu Ponad polovini meshkanciv pivdnya i shodu dvomovni blizko chverti rosijskomovni Vikoristannya rosijskoyi u pobuti zmenshilosya priblizno vdvichi 162 Inomovlennya Ukrayinska mova vikoristovuyetsya v movlenni nizkoyu mizhnarodnih derzhavnih telekanaliv sered nih Zakarpatska oblasna derzhavna teleradiokompaniya Tisa 1 ukrayinskij derzhavnij telekanal zasnovanij u 1968 roci vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z momentu stvorennya Stanom na 2013 rik vede movlennya cilodobovo suputnikove movlennya pokrivaye teritoriyu Yevropi Pivnichnoyi Afriki Ukrayini znachnoyi chastini Rosiyi vid Atlantiki do Bajkonura vid Norvegiyi do Izrayilyu Movlennya vedetsya cherez suputnik Astra 4A 4 8E chastota prijmannya 12671 polyarizaciya H SR 3300 FEC 3 4 kabelni merezhi ta on line cherez rizni internet sajti Oficijnij sajt www tysa1 tv 163 Golos Ameriki amerikanskij derzhavnij telekanal vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z 1993 roku Stanom na 2013 rik translyuye ponad tri godini teleprogram ukrayinskoyu movoyu na tizhden Vede translyaciyu svoyih program cherez inshi telekanali Oficijnij sajt ukrainian voanews com 164 UTR Derzhavna teleradiokompaniya Vsesvitnya sluzhba Ukrayinske telebachennya i radiomovlennya ukrayinskij derzhavnij telekanal zasnovanij u 2003 roci vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z momentu stvorennya Stanom na 2013 rik vede movlennya cilodobovo na Yevraziyu Pivnichnu Ameriku ta on line Movlennya vedetsya cherez suputniki Hellas Sat 2 39E chastota prijmannya 11502 MGc polyarizaciya H simvolna shvidkist 13 330 Msimvol s FEC 7 8 INTELSAT 3R 43 1W promin North Amerika chastota prijmannya 12050 MGc transponder 12 simvolna shvidkist 23 700 Msimvol s FEC 3 4 kabelni merezhi ta internet pryama on line translyaciya https web archive org web 20120624011232 http utr gtns net ua Oficijnij sajt www utr tv 165 Euronews telekanal Yevropejskoyi movnoyi spilki vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z 2009 roku povnocinne movlennya z 2011 166 Stanom na 2013 rik vede movlennya cilodobovo na ves svit Movlennya vedetsya cherez suputnik Astra 1 M 19 2 E chastota prijmannya 12 226 transponder 91 polyarizaciya H simvolna shvidkist 27500 FEC 3 4 standart MPEG 2 DVB ta cherez kabelni merezhi 167 Oficijnij sajt ua euronews com Pershij Ukrayinskij ukrayinskij derzhavnij telekanal zasnovanij u 2012 roci vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z momentu stvorennya Stanom na 2013 rik vede movlennya cilodobovo suputnikove movlennya pokrivaye teritoriyu vid shidnih provincij Ispaniyi do yevropejskoyi chastini Rosijskoyi Federaciyi vklyuchno Movlennya vedetsya cherez suputnik Amos 2 4 W chastota prijmannya 10 806 GGc polyarizaciya H SR 30000 FEC 3 4 standart DVB S MPEG 2 ID Pershy Ukraine provajder Spacecom koduvannya nemaye Oficijnij sajt www firstua com uk 168 Takozh ukrayinskoyu vedut svoye movlennya taki privatni mizhnarodni telekanali yak Mizhnarodnij Slov yanskij Kanal Inter 1 1 InternationalUkrayinskoyu movoyu vede radiomovlennya nizka derzhavnih mizhnarodnih radiostancij sered yakih Radio Vatikan derzhavne radio Vatikanu vede radiomovlennya ukrayinskoyu movoyu z 1939 roku Radiomovlennya vedetsya na korotkih hvilyah ta internet Stanom na 2013 rik vihodyat dvi 19 hvilinni peredachi na dobu shodenno u nedili ta svyata takozh pivgodinna liturgiya Oficijnij sajt uk radiovaticana va 169 170 Vsesvitnya sluzhba Radio Rumuniya derzhavne radio Rumuniyi vede radiomovlennya ukrayinskoyu movoyu z 1941 roku regulyarni peredachi z 1994 roku Radiomovlennya vedetsya na korotkih hvilyah Stanom na 2013 rik vihodit tri pivgodinni peredachi na dobu shodenno Oficijnij sajt www rri ro index2 shtml lang 12 169 171 Radio Pridnistrov ya derzhavne radio neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki stvorene u 1991 roci vede movlennya ukrayinskoyu movoyu z momentu stvorennya Radiomovlennya vedetsya cherez internet Stanom na 2013 rik radiomovlennya vedetsya 18 godin na dobu shodenno Oficijnij sajt www radiopmr org rosijskoyu movoyu ukrayinskoyu tilki rozdil Novini 172 Polskie Radio dla Zagranicy derzhavne radio Polshi vede radiomovlennya ukrayinskoyu movoyu z 1992 roku Radiomovlennya vedetsya cherez inshi radiostanciyi suputnik HotBird 6 suputnikovu cifrovu platformu Cyfra ta internet Stanom na 2013 rik vihodyat dvi peredachi po 10 hvilin ta piv godini na dobu shodenno Oficijnij sajt www polradio pl 5 169 173 Golos Rosiyi derzhavne radio Rosiyi velo radiomovlennya ukrayinskoyu movoyu z 2003 roku do 2014 programa Moya Ukrayina Nacionalnogo Radio Ukrayini vlasne movlennya z 2009 roku U osnovnomu efiri translyuyetsya ukrayinomovna peredacha Moya Ukrayina cherez internet Novini Sogodni u sviti ta Oglyad presi 169 170 Mizhnarodne radio Kitayu derzhavne radio Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki ukrayinomovnij sajt bulo zapusheno u 2008 roci Chas vid chasu z yavlyayutsya vipuski internet radioprogram Oficijnij sajt ukrainian cri cn 170 Takozh ukrayinskoyu movoyu vedut mizhnarodne radiomovlennya i privatni radiostanciyi taki yak Radio Svoboda TransSvitove Radio Ukrayina Golos Bibliyi Radio Teos Adventistske Vsesvitnye Radio Golos NadiyiFonetikaDokladnishe Ukrayinska fonetika ta Vimova v ukrayinskij literaturnij moviUkrayinska mova maye 38 fonem 174 6 golosnih ɑ a ɛ e i i u u ɔ o ɪ i 32 osnovni prigolosni m m n n nʲ n b b d d d z dz d zʲ dz d ʒ dzh dʲ d ɡ g p p t t t s c t sʲ c t ʃ ch tʲ t k k w v j j ɦ g z z zʲ z ʒ zh f f s s sʲ s ʃ sh x h l l lʲ l rʲ r r r 10 podvoyenih prigolosnih ɲː pom yakshena nn ɟː pom yakshena dd cː pom yakshena tt ʎː pom yakshena ll t sʲː pom yakshena cc zʲː pom yakshena zz sʲː pom yakshena ss t ʃʲː pom yakshena chch ʒʲː pom yakshena zhzh ʃʲː pom yakshena shsh Golosni zvuki Golosnih zvukiv ye shist ɑ a ɛ e i i u y ɔ o ɪ i okrim togo ye napivgolosnij j j za inshoyu klasifikaciyeyu ce shilinnij sonornij serednoyazikovij tverdopidnebinnij m yakij prigolosnij Diagrama osnovnih proyaviv ukrayinskih golosnih ta yih alofoniv Bilshimi tochkami ta shriftom poznacheni osnovni proyavi koli voni pid nagolosom ta ne jdut za m yakimi prigolosnimi Chervoni liniyi pov yazuyut osnovnij proyav z neskladotvorchim alofonom sini liniyi pov yazuyut osnovnij proyav z nenagoloshenimi alofonami a zeleni pov yazuyut proyavi ne pislya m yakih prigolosnih z proyavami pislya m yakih prigolosnih Na pismi Opis MFAosnovnij nenag pislya m yakih nenag p m yakihi yi Neogublenij perednij visokij i i i ii ɪ i i i i i i ii i i i ii i Neogublenij nenapruzhenij perednij visoko serednij ɪ i ɪ ie ɛ ei e ye Neogublenij perednij nizko serednij ɛ e ɛ ei ɪ ie ɛ e a ya Neogublenij zadnij nizkij ɑ a ɑ a ɑ a ӓ ɐ a ӓ o Ogublenij zadnij nizko serednij ɔ o ɔ o o ou ɔ o ӧ ɔ o ӧ o o u ӧu u yu Ogublenij zadnij visokij u u u u ʊ u ӱ ʊ u ӱ Ukrayinski golosni povnogo tvorennya Voni vimovlyayutsya chitko j virazno yak u nagoloshenij poziciyi tak i v nenagoloshenij ale v nenagoloshenij poziciyi vimovlyayutsya priblizno vdvichi korotshe i yak naslidok yakisnishe sho najpomitnishe dlya golosnih z duzhe podibnimi artikulyacijnimi parametrami Prote v ukrayinskij movi nemaye korotkih zredukovanih golosnih nenagolosheni golosni tak samo yak i nagolosheni ye zvukami povnogo tvorennya Poyednannya j z golosnoyu podayut odniyeyu literoyu ya ye yi yu Dvoma literami pishut jo a takozh tilki v okremih dialektah ji Prigolosni zvuki Gubni Perednoyazikovi Serednoyazikovi GortannijGubno gubni Gubno zubni Zubni apiko laminalni Zubni laminalni Pidnebinno yasenni Tverdo pidnebinni M yako pidnebinnitverdi tverdi pom yaksheni m yakiNosovi Sonorni m m n n nʲ n Prorivni Dzvinki b b d d d z d z d zʲ d z d ʒ d zh dʲ d ɡ g Gluhi p p t t t s c t sʲ c t ʃ ch tʲ t k k Frikativni Sonorni w v j j ɦ g Dzvinki z z zʲ z ʒ zh Gluhi f f s s sʲ s ʃ sh x h Bokovi Sonorni l l lʲ l Drizhachi Sonorni rʲ r r r Bilshist prigolosnih maye 3 riznovidi tverdij m yakij palatalizovanij ta dovgij napriklad l lj ll abo n nj nn Na pismi riznovid prigolosnogo zazvichaj poznachayut nastupnim golosnim V okremih vipadkah zastosovuyut osoblivij znak m yakosti ta tverdosti apostrof Na poznachennya dovgoti prigolosnij pishut dvichi pospil Zvuk d z dz ta zvuk d ʒ dzh ne mayut specialnih liter dlya poznachennya kozhen z nih poznachayut dvoma literami V ukrayinskij ye dovgi prigolosni zvuki sho ye realizatorami dvoh odnakovih prigolosnih fonem nʲ znannya znɑˈɲːɑ znan a dʲ suddya suˈɟːɑ sud a tʲ zhittya ʒɪ ˈcːɑ zhiet a lʲ zillya ˈzʲiʎːɑ z i l a t sʲ miccyu ˈmʲit sʲːu m i c u zʲ motuzzya moˈtuzʲːɑ moutu z a sʲ kolossya kɔˈlɔsʲːɑ kolo s a t ʃ oblichchya ɔˈblɪt ʃʲːɑ obli ch a ʒ zbizhzhya ˈzbʲiʒʲːɑ zb i zh a ʃ zatishshya zɑˈtɪʃʲːɑ zati sh a U deyakih pivdenno shidnih govirkah rʲ takozh asimilyuvav nastupnij j utvoryuyuchi m yakij dovgij rʲː napriklad pirrya ˈpirʲːɐ p i r a literaturne pir ya ˈpirjɐ p i rja Ortoepiya Dokladnishe Orfoepiya ukrayinskoyi moviGolosni zvuki v ukrayinskij literaturnij movi pid nagolosom vimovlyayutsya chitko virazno naka z ɑ go rdist ɔ u sno u se la ɛ kri ca ɪ li vij i Dlya literaturnoyi movi harakterna takozh chitka vimova a u i o v nenagoloshenih skladah malina kuvati pishoy moloko U nenagoloshenih skladah e vimovlyayetsya z nablizhennyam do i a i zvuchit podibno do e Napriklad seilo teiche dievis Prote zalezhno vid miscya v slovi vid harakteru susidnih zvukiv nablizhennya e do i ta i do e ne zavzhdi odnakove Pered skladom z nagoloshenim e golosnij j vimovlyayetsya yak ei a golosnij e pered skladom iz nagoloshenim i zvuchit yak ii teihen kij miin i Nenagoloshenij i pered nastupnim j vimovlyayetsya virazno dobrij cheirvonij Dzvinki prigolosni dzh dz dz v ukrayinskij literaturnij movi vimovlyayutsya yak odin zvuk sho vidriznyaye yih vid vimovi zvukospoluchen d zh d z d z Shiplyachi prigolosni zh ch sh dzh pered golosnimi a o u e i ta pered prigolosnimi vimovlyayutsya v ukrayinskij literaturnij movi tverdo U movnomu potoci prigolosni zvuki zh ch sh upodibnyuyutsya nastupnim zvukam z c s a zvuki z c s upodibnyuyutsya nastupnim zh ch sh Vimovlyayetsya zvaz s a stez c i sm ijes a ne muc s a r ic i zr yish i zhcheplein a pishetsya zvazhsya stezhci smiyeshsya ne muchsya richci zrisshi zcheplennya U movnomu potoci spoluchennya m yakogo zvuka t z m yakimi s abo c utvoryuye podovzhenij m yakij zvuk c abo c Vimovlyayetsya robiec a t itc i brac kij pishemo robitsya titci bratskij U movnomu potoci dzvinkij zvuk z u spoluchenni z inshimi prigolosnimi vimovlyayetsya dzvinko z yizd z boku z goda li z ti Moro z ko Prefiks z yak i prijmennik pered gluhim prigolosnim perehodit u s vimovlyayetsya s c iditi pishetsya zciditi vimovlyayetsya ssushiti pishetsya zsushiti Zmina prefiksa z na s zakriplyuyetsya pravopisom yaksho prefiks stoyit pered k p t h f skazati spitati sturbovanij shiliti sfotografuvati U movnomu potoci gluhi prigolosni pered dzvinkimi upodibnyuyutsya do parnih dzvinkih odzvinchuyutsya vimovlyayetsya borod ba ale pishetsya borotba por borotisya vimovlyayetsya proz ba ale pishetsya prosba por prositi vimovlyayetsya hodzhbi ale pishetsya hoch bi por hocha U movnomu potoci prigolosni d t l n z s c u spoluchenni z m yakimi pom yakshuyutsya m ic n is t p is l a s v ato g id n i Prigolosnij v u kinci skladu na pochatku slova pered prigolosnim vimovlyayetsya yak neskladovij zvuk y yakij ne mozhe upodibnyuvatisya gluhomu prigolosnomu f U movnomu potoci vidbuvayetsya cherguvannya zvukiv u v i j sho daye zmogu unikati nebazhanogo vazhkogo dlya vimovi zbigu prigolosnih zvukiv Cherguvannya u v i j zalezhit vid togo yakim zvukom prigolosnim chi golosnim zakinchuyetsya poperednye slovo i pochinayetsya nastupne Por 1 Vik zhivi vik uchis Narodna tvorchist 2 A skilki v nas bagatstva i shastya zolotogo Pavlo Tichina 3 Dzheriha vstala j sobi pishla v hatu Ivan Nechuj Levickij 4 Ti ochi tak i promenilisya m yakim dovirlivim svitlom Oles Gonchar Na pochatku rechennya pered slovom sho pochinayetsya prigolosnim zvukom vimovlyayetsya i vidpovidno pishetsya u U lisi buv a drov ne bachiv Nar tvorch Pered slovom sho pochinayetsya golosnim zvuchit prigolosnij v V avtobusi bagato lyudej Cherguvannya u v na pochatku sliv zalezhit vid znachennya sliv Pravopis zakriplyuye napisannya deyakih sliv tilki z u abo tilki z v utisk ugrupovannya uryad ukaz vlada vlasnij vpliv vprava ale z inshim znachennyam uprava vrazhennya ale urazhennya vstup ale ustup GrafikaDokladnishe Ukrayinska abetka ta Ukrayinska latinka Persha storinka Bukvarya Ivana Fedorova nadrukovanogo u Lvovi 1574 roku Tradicijno dlya zapisu ukrayinskoyi movi vikoristovuvali kirilichni literi Ce pov yazano zi shidnim obryadom ukrayinskoyi cerkvi yaka dovgij chas bula yedinim vprovadzhuvachem osviti Do XVIII st stolittya vzhivali klasichnij kirilichnij shrift u XVI XVII st paralelno vikoristovuvali takozh kozackij skoropis v yakomu napisannya liter bulo inshim hvilyastim abo barokovim 175 U XVII st Petro Mogila 176 rozrobiv sproshenij kirilichnij shrift yakij piznishe v Rosijskij imperiyi zaprovadiv Petro I pid nazvoyu grazhdanka Z Rosiyi vikoristannya cogo shriftu poshirilosya na inshi narodi sho vzhivali kirilichne pismo Takim chinom tvorennya novoyi ukrayinskoyi ortografiyi vidbuvalosya na bazi grazhdanki Sogodni dlya zapisu ukrayinskoyi movi vikoristovuyut adaptovanu kirilichnu abetku iz 33 liter Osoblivostyami ukrayinskogo alfavitu porivnyano z inshimi kirilichnimi ye nayavnist bukv G Ye ta Yi shopravda G vzhivayut takozh v urumskij ta inodi v biloruskij abetkah A a B b V v G g G g D d E e Ye ye Zh zhZ z I i I i Yi yi J j K k L l M m N nO o P p R r S s T t U u F f H h C cCh ch Sh sh Sh sh Yu yu Ya yaV rizni istorichni epohi dlya zapisu ukrayinskoyi movi vikoristovuvali takozh latinsku abetku riznih redakcij Sogodni ukrayinska latinka ne maye yedinogo standartu ta oficijnogo statusu na oficijnomu rivni zakripleno lishe pravila transliteraciyi z kirilici na latinku Yiyi vzhivannya vkraj obmezhene yak pravilo ce publikaciyi na temu vlasne ukrayinskoyi latinki 177 Diskusiyi shodo unifikaciyi ta mozhlivogo vprovadzhennya latinki v ukrayinskij pravopis vidbuvalisya spochatku v Galichini ta Bukovini u 1830 h 1850 h rr 11 zgodom u 1920 ti roki v USRR a pislya 1991 roku voni vidnovilisya vzhe v nezalezhnij Ukrayini PravopisDokladnishe Ukrayinskij pravopis Ukrayinska rozkladka klaviaturi Pravopisni poshuki sho pochalisya naprikinci XVIII st iz zarodzhennyam suchasnoyi literaturnoyi movi prizveli do poyavi kilkoh variantiv pravopisu Zokrema vinikli pravopisna sistema Oleksiya Pavlovskogo variant pravopisu Rusalki Dnistrovoyi 1837 kulishivka pravopisna sistema P Kulisha dragomanivka viroblena v 1870 h rr v Kiyevi gurtom diyachiv kulturi pid kerivnictvom movoznavcya P Zhiteckogo kudi vhodiv i M Dragomanov zhelehivka sistema Yevgena Zhelehivskogo 1886 zakriplena v Ruskij gramatici Stepana Smal Stockogo ta Teodora Gartnera 1893 Z pevnimi korektivami zhelehivku vzhiv Boris Grinchenko u fundamentalnomu chotiritomnomu Slovari ukrayinskoyi movi 1907 1909 Bilshist pravopisnih pravil praktichno operti na fonetici pishi yak chuyesh zastosovanih u slovniku Grinchenka diyut i dosi Pracya Grinchenka stala neformalnim pravopisom i zrazkom dlya ukrayinskih pismennikiv ta vidan vid 1907 r azh do stvorennya pershogo oficijnogo ukrayinskogo pravopisu 1918 roku 17 sichnya 1918 roku Centralna Rada vidala Golovni pravila ukrayinskogo pravopisu yaki prote ne ohoplyuvali vsogo obshiru movi 17 travnya 1919 roku Ukrayinska akademiya nauk shvalila Golovnishi pravila ukrayinskogo pravopisu yaki j stali osnovoyu dlya usih piznishih doopracyuvan ta popravok 23 lipnya 1925 roku Rada Narodnih Komisariv USRR postanovila organizuvati Derzhavnu Komisiyu dlya vporyadkuvannya ukrayinskogo pravopisu Derzhavna Pravopisna Komisiya Do neyi uvijshlo ponad 20 naukovciv z USRR yaki vislovili bazhannya zaprositi takozh predstavnikiv Zahidnoyi Ukrayini Stepana Smal Stockogo Volodimira Gnatyuka ta Vasilya Simovicha Pislya majzhe richnoyi praci u kvitni 1926 r Proyekt ukrayinskogo pravopisu nadrukovano dlya oznajomlennya shirokih kil suspilstva Pislya kilkoh misyaciv obgovorennya ta rozglyadu proyektu na Vseukrayinskij Pravopisnij konferenciyi 26 V 6 VI 1927 r pravopis uhvalili zgidno z postanovoyu RNK z 6 veresnya 1928 r Vin uvijshov do istoriyi yak harkivskij abo skripnikivskij pravopis vid miscya stvorennya chi prizvisha todishnogo narodnogo komisara osviti Mikoli Skripnika 1929 roku Grigorij Goloskevich vidav Ukrayinskij pravopisnij slovnik blizko 40 tis sliv pogodzhenij z povnim pravopisom sho virobila Derzhavna Pravopisna Komisiya i zatverdiv Narodnij Komisar Osviti 6 IX 1928 r 178 1933 roku pravopisna komisiya na choli z Andriyem Hvileyu zatavruvala harkivskij pravopis yak nacionalistichnij negajno pripinila vidannya bud yakih slovnikiv i bez zhodnogo obgovorennya u duzhe stislij termin za 5 misyaciv stvorila novij pravopis yakij yak nikoli do togo unifikovuvav ukrayinsku ta rosijsku movi Z abetki vilucheno bukvu g a ukrayinsku naukovu terminologiyu pereglyanuto j uzgodzheno z rosijsko ukrayinskimi slovnikami Institut ukrayinskoyi naukovoyi movi bulo zlikvidovano 1930 roku Cyu redakciyu pravopisu shvaleno postanovoyu Narkoma osviti USRR vid 5 veresnya 1933 She deyaki neznachni zmini prijnyato u redakciyi pravopisu 1946 roku j 1959 vijshla drukom nastupnogo roku Vona bula pov yazana z dokumentom Pravila russkoj orfografii i punktuacii sho vijshov 1956 roku Vid 1960 azh do 1990 oficijnoyu bula same redakciya 1960 roku Pislya pochatku perebudovi pitannya vdoskonalennya ukrayinskogo pravopisu znovu stalo aktualnim redaguvannya pravopisnogo kodeksu rozpochala Ortografichna komisiya pri LMM AN URSR Proyekt obgovoryuvali j u novostvorenomu Tovaristvi ukrayinskoyi movi im T Shevchenka golovoyu yakogo buv Dmitro Pavlichko Novij variant zatverdzheno 14 listopada 1989 a opublikovano 1990 roku Golovnimi dosyagnennyami stalo vidnovlennya bukvi g ta klichnogo vidminka za radyanskih chasiv vin buv neobov yazkovim i nazivavsya klichna forma Sogodni popri isnuvannya oficijnogo pravopisu ukrayinskoyi movi vin ne ye yedinoprijnyatim Navit v Ukrayini chimalo vidavnictv ta vidan vikoristovuyut inshi versiyi pravopisu yaki abo shilyayutsya do skripnikivki abo vidriznyayutsya vid oficijnogo pravilami peredachi sliv inshomovnogo pohodzhennya 22 travnya 2019 roku Kabinet Ministriv Ukrayini shvaliv novu redakciyu pravopisu pidgotovlenu Ukrayinskoyu nacionalnoyu komisiyeyu z pitan pravopisu Nova redakciya povernula do zhittya deyaki osoblivosti pravopisu 1928 roku yaki buli chastinoyu ukrayinskoyi ortografichnoyi tradiciyi Pri comu komisiya keruvalasya rozuminnyam togo sho j movna praktika ukrayinciv drugoyi polovini XX pochatku XXI st vzhe stala chastinoyu ukrayinskoyi ortografichnoyi tradiciyi 179 LeksikaDokladnishe Leksika ukrayinskoyi movi Peresopnicke Yevangeliye pam yatka staroukrayinskoyi movi ta mistectva XVI st Osnovnij slovnikovij fond ukrayinskoyi movi mistit chotiri plasti slov yanskih sliv spilnoindoyevropejska leksika batko matir sestra dim vovk buti zhiti yisti tosho praslov yanski slova kosa snip zhito vil korova loviti tosho vlasno ukrayinski slova nayavni tilki v ukrayinskij movi kisen voden mriya zvolikati zajvij bajduzhe primhi perekotipole tosho zapozichennya z inshih slov yanskih mov z biloruskoyi rozkishnij obridati nashadok z polskoyi pereshkoda nedolugij doshentu obicyati cikavij gaslo mic shlyub raptom 180 prinajmni tosho z cheskoyi brama ogida yarka parkan kark z serbskoyi hlopec z bolgarskoyi hram glava vladika sotvoriti tosho Reshtu leksiki stanovlyat piznishi zapozichennya sered yakih najbilshe z mertvih klasichnih mov davnogreckoyi latini ta staroslov yanskoyi Za radyanskih chasiv do leksichnogo skladu vvijshlo bagato rosiyanizmiv Ostannim chasom leksichnij sklad aktivno popovnyuyetsya zapozichennyami z anglijskoyi movi Zagalnij rozvitok movi vidbuvayetsya za rahunok vnutrishnomovnih resursiv novi slova tvoryatsya na bazi vzhe nayavnih 181 V ukrayinskij movi ye chislenni zapozichennya z inshih mov 182 z cerkovnoslov yanskoyi movi cerkovnoslov yanizmi priyazn zlochin 183 latini latinizmi raptom meta davnogreckoyi movi grecizmi ogirok troyanda riznih tyurkskih mov tyurkizmi kavun tyutyun nimeckoyi germanizmi farba dah ta rosijskoyi rosiyanizmi kopijka vertolit mov menshe z polskoyi polonizmi gudzik lyalka ta biloruskoyi rozkishnij zzadu mov 184 Leksika ukrayinskoyi movi na 38 vidriznyayetsya vid rosijskoyi na 32 vid slovackoyi na 30 vid polskoyi ta na 16 vid biloruskoyi mov 185 Dlya prikladu za svoyim leksichnim skladom anglijska mova vidriznyayetsya vid gollandskoyi na 37 a shvedska vid norvezkoyi na 16 Antroponimika ukrayinskoyi movi zaznala silnogo vplivu hristiyanstva ta greckoyi movi 12 GramatikaDokladnishe Gramatika ukrayinskoyi moviMorfemika Dokladnishe Ukrayinska morfemikaV ukrayinskij movi slova podilyayutsya na slova z nepohidnimi ta pohidnimi osnovami Slovami z nepohidnimi osnovami ye imenniki lis voda stil snig viter lyud zvir nebo prikmetniki gostrij bilij chornij zhovtij sinij chislivniki odin dva tri chotiri p yat shist sim visim dev yat desyat sto tisyacha zajmenniki ya ti vin takij cej diyeslova hoditi siditi robiti moviti kazati yisti buti prislivniki yak tam de prijmenniki v na vid do z spoluchniki a i ta bo chastki to no haj zhe i viguki oj ah aj oh Bilshist sliv sho nalezhat do riznih chastin movi mayut pohidni osnovi lisok lisnij lisnik lisnictvo vodyanij vodnij vodopij vodovoz vodicya vodichka odinadcyat dvanadcyat U pohidnih osnovah vidilyayutsya prefiksi prinesti pralis zadovgij sufiksi dubok lampochka dovguvatij teplenkij poyednannya osnov parovoz vsyudihid V ukrayinskij movi vidilyayut taki morfemi 186 koreni osnovna znachusha chastina sliv afiksi prefiksi utochnyuyut smisl korenya peredayut leksichne znachennya inkoli virazhayut gramatichne znachennya yak vid u diyesliv postfiksi sufiksi sho mayut derivacijne abo slovotvirne znachennya peredayut leksichne ta chastishe gramatichne znachennya fleksiyi abo zakinchennya mayut relyacijne znachennya tobto vkazuyut na zv yazok slova z inshimi chlenami rechennya interfiksi sluzhbovi morfemi sho ne mayut vlasnogo znachennya i sluguyut dlya zv yazuvannya koreniv u skladnih slovah vodospad Afiksi v ukrayinskij movi mozhut buti slovotvorchimi ta slovozminnimi pisati napisati u diyeslovah dokonanogo ta dokonanogo vidiv visokij vishij najvishij u prikmetnikah Slovotvir Dokladnishe Ukrayinskij slovotvirV ukrayinskij movi vidilyayut morfologichni ta nemorfologichni sposobi slovotvorennya 187 Do morfologichnih sposobiv nalezhat taki tipi tvorennya 188 sufiksalnij za dopomogoyu sufiksa garyachij garyachenkij sluhati sluhach viter viterec prefiksalnij za dopomogoyu prefiksiv davati nadavati hto nihto v yazati viv yazati prefiksalno sufiksalnij odnochasnim dodavannyam do tvirnoyi osnovi prefiksa i sufiksa mezha bezmezhnij pri dorozi pridorozhnij bezafiksnij vkorochennyam tvirnogo slova perehoditi perehid nichnij nich skladannya osnov i sliv dvi j bilshe osnov poyednuyutsya v odne slovo hmari chesati hmarochos sinij zhovtij sino zhovtij Pri nemorfologichnih sposobah tvorennya utvorennya novogo slova vidbuvayetsya cherez zlittya cilogo slovospoluchennya cogo dnya sogodni dobra nich dobranich cherez nabuttya nim novogo znachennya korin u roslin korin u matematici suputnik lyudina suputnik litalnij aparat shlyahom perehodu odniyeyi chastini movi v inshu operacijna shvidka She odnim riznovidom slovotvoru ye abreviaciya zavmag zaviduvach magazinom derzhadministraciya derzhavna administraciya UTN Ukrayinski televizijni novini zags zapis aktiv gromadyanskogo stanu SU 15 vid Suhij prizvisha konstruktora Morfologiya V ukrayinskij movi tradicijno 13 vidilyayut desyat chastin movi 189 190 samostijni mozhut vikonuvati sintaksichni roli chleniv rechennya pidmeta prisudka dodatka oznachennya ta obstavini imennik diyeslovo prikmetnik chislivnik zajmennik prislivnik sluzhbovi ne vikonuyut sintaksichnih rolej u rechenni spoluchnik prijmennik chastka viguk Imennik prikmetnik chislivnik zajmennik i diyeslovo ye zminyuvanimi chastinami movi slova vidminyuyutsya i diyevidminyuyutsya inshi ye nezminyuvanimi Vidminyuvannya vidbuvayetsya za simoma vidminkami 191 nazivnij rodovij davalnij znahidnij orudnij miscevij klichnij ta dvoma chislami odnina ta mnozhina 192 Dvoyina sho bula pritamannoyu staroslov yanskij movi lishe inodi proyavlyayetsya v suchasnij movi napriklad v orudnomu vidminku ochima plechima na protivagu rechami pechami 193 Isnuye tri gramatichni rodi cholovichij zhinochij ta serednij 194 Imenniku vlastivij odin z troh rodiv cholovichij zhinochij serednij mnozhinni imenniki ne mayut rodu okulyari kanikuli groshi Rid imennikiv formalno virazhayetsya u zakinchennyah samogo imennika romashka u zakinchennyah prikmetnika zakinchennya ij a e bile volossya u zakinchennyah diyeslova v minulomu chasi zakinchennya O a o sobaka gavkav u sufiksah studentka ukrayinec poetesa Deyaki imenniki mayut spilnij cholovichij ta zhinochij rid viznachayetsya za kontekstom listonosha suddya abo docent astronom Imennik zminyuyetsya za chislami odninoyu mnozhinoyu ta dvoyinoyu ta vidminkami nazivnij ye hto sho brat mova rodovij nemaye kogo chogo brata movi davalnij dati komu chomu bratovi u movi znahidnij bachu kogo sho brata movu orudnij kim chim bratom movoyu miscevij na u po komu chomu na brati ovi u movi klichnij hto sho brate movo Imenniki v nepryamih vidminkah yak pravilo vikonuyut sintaksichnu rol dodatka a takozh oznachennya ta obstavini zalezhno vid leksichnogo znachennya Vidminyuvannya imennikiv zalezhit vid rodu imennika vid jogo zakinchennya v nazivnomu vidminku odnini tobto vid jogo slovnikovoyi formi vid kincevogo prigolosnogo osnovi imennika Za cimi oznakami viznacheno chotiri vidmini imennika i grupi m yaka tverda mishana u I i II vidmini 195 Prikmetniki zminyuyutsya za rodami chislami ta vidminkami formi prikmetnika zalezhat vid form vidpovidnogo imennika z yakim prikmetnik uzgodzhuyetsya strunkij yunak strunkogo yunaka strunkoyi topoli strunki divchata strunkih divchat Morfologichnimi oznakami prikmetnika v ukrayinskij movi ye rid chislo vidminok i grupa vidminyuvannya prikmetnika Yakisni prikmetniki virazhayuchi oznaku yaka mozhe viyavlyatisya bilshoyu abo menshoyu miroyu mayut stupeni porivnyannya vishij i najvishij kozhen zi stupeniv maye dvi formi prostu i skladenu Prisvijni prikmetniki utvoryuyutsya vid nazv lyudej i tvarin pershoyi vidmini tvoryatsya za dopomogoyu sufiksa in kincevi prigolosni tvirnoyi osnovi g k h cherguyutsya z zh ch sh Olga Olzhin titka titchin drugoyi vidmini za dopomogoyu sufiksa iv yiv yakij cherguyetsya z ov ev yev dyadko dyadkiv dyadkovogo likar likariv likarevogo Neznachna kilkist prikmetnikiv cholovichogo rodu poryad z zagalnovzhivanoyu povnoyu formoyu maye korotku nezminnu formu yasen driben zelen poven slaven krasen vinen potriben peven goden laden rad Povni formi prikmetnikiv mozhut mati nestyagnenu formu lishe prikmetniki zhinochogo ta serednogo rodu u nazivnomu ta znahidnomu vidminkah odnini i mnozhini garnaya garneye garniyi sinyaya sinyeye siniyi zustrichayutsya zdebilshogo u narodnij tvorchosti ta poetici 196 abo styagnenu formu ye osnovnoyu zagalnovzhivanoyu garna garne garni sinya sinye sini Vidminyuvannya prikmetnikiv zalezhit vid grupi do yakoyi prikmetnik nalezhit tverdoyi chi m yakoyi Za osoblivim zrazkom vidminyuyutsya skladni prikmetniki drugoyu chastinoyu yakih ye licij 197 Za znachennyam i gramatichnimi oznakami zajmenniki v ukrayinskij movi podilyayutsya na tri grupi ti sho spivvidnosyatsya z imennikami ya ti vona dehto abisho i t d ti sho spivvidnosyatsya z prikmetnikami tvij vash chijs nichij i t d ti sho spivvidnosyatsya z chislivnikami skilki stilki kazna skilki niskilki i t d Za znachennyam zajmenniki podilyayutsya na rozryadi osobovi ya vin zvorotni sebe vkazivni toj cej oznachalni ves vsyakij kozhen pitalni hto sho kotrij pitalno vidnosni hto sho yakij kotrij neoznacheni dekotrij abihto sho nebud zaperechni nihto niyakij niskilki 198 199 Diyeslovo maye 4 chasi teperishnij ya jdu vin jde minulij jshov majbutnij yakij maye tri formi prostu ya pidu vin pide skladnu ya jtimu vin itime i skladenu ya budu jti vin bude jti ta davnominulij buv ishov abo jshov buv Inkoli po govorah riznih etnichnih ukrayinskih zemel takozh podibuyemo peredmajbutnij chas budu prijshov Usi diyeslova podilyayutsya na dva vidi dokonanij i nedokonanij Shob peredati zavershenist diyi slid uzhivati diyeslova dokonanogo vidu napriklad zamist pisati napisati U teperishnomu ta majbutnomu chasi diyeslova vidminyuyutsya za osoboyu ta chislom U minulomu chasi diyeslovo ne maye harakteristiki osobi natomist maye harakteristiku rodu 200 Do diyeslova takozh tradicijno zarahovuyut diyeprikmetnik 201 ta diyeprislivnik Sintaksis Dokladnishe Sintaksis ukrayinskoyi moviPoryadok roztashuvannya sliv u rechenniPoryadok roztashuvannya sliv u rechenni vilnij odnak isnuyut pevni pravila yaki viznachayut poslidovnist rozmishennya chleniv rechennya najchastishe slova roztashovuyutsya u poryadku SVO pidmet prisudok dodatok sho ye pryamim poryadkom roztashuvannya sliv dlya ukrayinskoyi movi Epoha p yatipoverhovih budinkiv zarodilasya v 50 ti roki Pryamij poryadok drugoryadnih chleniv rechennya pov yazanij z poryadkom sliv u slovospoluchenni uzgodzhene oznachennya stoyit pered oznachuvanim slovom dodatok pislya kerivnogo slova obstavina mozhe buti pered i pislya golovnogo slova u rechenni nim vistupaye prisudok porushennya pryamogo poryadku sliv z metoyu vidilennya yakogos z nih nazivayetsya inversiyeyu abo zvorotnim poryadkom sliv Pri zvorotnomu nepryamomu inversijnomu poryadku sliv prisudok pereduye pidmetu Neshodavno do mene zahodiv Taras Drugoryadni chleni rechennya pri inversiyi takozh zminyuyut svoye zvichne misce Takij poryadok roztashuvannya sliv pritamannij slov yanskim baltijskim movam kitajskij finskij anglijskij novogreckij movi suahili tajskij movi tosho Francuzka shvedska inodi ispanska ta anglijska pri zvertanni vzhivayut inshij poryadok sliv VSO prisudok pidmet dodatok ZaperechennyaNa vidminu vid bagatoh indoyevropejskih mov v ukrayinskij movi mozhe vzhivatisya kilka zaperechnih chastok nihto nikoli nikomu nichogo ne proshaye angl no one ever forgives anyone anything Zv yazki sliv u pidryadnih slovospoluchennyahNa vidminu vid mov yaki vtratili gramatichnu kategoriyu vidminka v ukrayinskij movi mizh slovami v pidryadnomu slovospoluchenni mozhe viniknuti zv yazok uzgodzhennya zalezhne slovo gramatichno upodibnyuyetsya do golovnogo zmina golovnogo slova viklikaye zminu zalezhnogo bilij pes bilogo psa bilomu psu zv yazok keruvannya golovne slovo vimagaye vid zalezhnogo konkretnoyi gramatichnoyi formi yaka zberigayetsya pri zmini golovnogo slova chitayu knizhku chitala knizhku chitatimemo knizhku zv yazok prilyagannya zalezhnim vistupaye nezminne slovo prislivnik diyeprislivnik neoznachena forma diyeslova yake poyednuyetsya z golovnim tilki za zmistom snidanok nashvidku spivati jduchi StilistikaDokladnishe Stilistika ukrayinskoyi moviU suchasnij ukrayinskij movi rozriznyayut taki stili 202 203 rozmovno pobutovij vikoristovuyetsya u pobuti v usnomu spilkuvanni hudozhnij stil hudozhnoyi literaturi oficijno dilovij vzhivayetsya v ukazah rezolyuciyah tekstah zakoniv zayav postanov ta inshih oficijnih dokumentah naukovij stil riznogo rodu naukovih prac navchalnoyi literaturi ta naukovih dopovidej publicistichnij poshirenij u ZMI osoblivo v publicistichnih ta analitichnih materialah sakralnij konfesijnij stil movi sho obslugovuye religijni potrebi suspilstva Korpusuvannya nacionalnij reyestr i slovnikiDokladnishe Spisok slovnikiv ukrayinskoyi movi ta Ukrayinska leksikografiyaNajvazhlivishi slovniki ukrayinskoyi movi Slovnik ukrayinskoyi movi V 11 ti t K Naukova dumka 1970 1980 Slovnik ukrayinskoyi movi U 20 ti t Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini za red V M Rusanivskogo Kiyiv Naukova dumka 2010 T 1 A B 911 s Ukrayinskij orfografichnij slovnik ponad 175 tis sliv uklali V V Chumak ta in za red V G Sklyarenka Vid 9 e pererobl i dopovn Kiyiv Dnipro 2009 1011 s Slovniki Ukrayini ISBN 978 966 507 260 7 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 7 t AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1982 Frazeologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 2 h t K Nauk dumka 1993 Slovnik inshomovnih sliv Za red O S Melnichuka K URE 1985 Slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi U 2 h t K Nauk dumka 1999 Slovnik trudnoshiv ukrayinskoyi movi Za red S Ya Yermolenko K Rad shkola 1989 Koval A P Koptilov V V Krilati vislovi v ukrayinskij literaturnij movi K Visha shkola 1975 Skripnik L G Dzyatkivska N P Vlasni imena lyudej slovnik dovidnik K Visha shkola 1975 Div takozhUkrayinska movau sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Ukrayinska mova u Vikimandrah Ukrayinska mova u Vikishovishi Staroukrayinska mova Suchasna ukrayinska mova Istoriya ukrayinskoyi movi Pam yatki ukrayinskoyi movi Dolitopisna movna istoriya ukrayinciv Pradavnist ukrayinskoyi movi Lingvocid ukrayinskoyi movi Mifi shodo ukrayinskoyi movi Gramatiki ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova zhestiv Ukrayinska i davnoindijski movi Movna norma Osvitnij proyekt Mova DNK naciyiNa portali Ukrayinska mova vi zmozhete znajti Slovnik poradnik dlya vidrosijshennya i zbagachennya ukrayinskoyi movi Spisok ukrayinomovnih ZMI ta regionalnih i tematichnih resursiv onlajn Posilannya na zovnishni sajti prisvyacheni ukrayinskij movi Onlajn resursi dlya vivchennya ukrayinskoyi movi Ukrayinskij Svit Movi YevropiPrimitki Ukrayinsku movu v rizni istorichni periodi nazivali po riznomu Istorichno najuzhivanishoyu nazvoyu ukrayinskoyi movi do seredini XIX st bula nazva ruska mova Rusinskoyu movoyu vpershe ukrayinsku movu rusku movu nazvali polyaki ce polskij prikmetnik vid poperednoyi samonazvi ukrayinciv rusin Div dokladnishe rozdil Nazva a takozh stattyu Nazva ukrayinskoyi movi Z poglyadu fonetiki leksiki ta gramatiki najblizhchoyu do ukrayinskoyi ye biloruska mova 84 spilnoyi leksiki Z poglyadu leksiki blizkimi do ukrayinskoyi ye takozh polska 70 spilnoyi leksiki slovacka 68 spilnoyi leksiki ta menshoyu miroyu rosijska mova 62 spilnoyi leksiki Div takozh Spisok mov za kilkistyu nosiyiv Div takozh Istoriya ukrayinskoyi movi Rizni koncepciyi istoriyi ukrayinskoyi movi Osoblivo zagrozlivim bulo stavlennya rosijskogo caratu do ukrayinskoyi movi Divitsya Istoriya ukrayinskoyi movi Rusifikaciya ta utiski ukrayinskoyi movi v Moskoviyi ta Rosijskij imperiyi Istoriyi movnoyi politiki v Ukrayini u XX stolitti prisvyacheno pracyu Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu dokumenti i materiali Uporyadniki Larisa Masenko Viktor Kubajchuk Orisya Demska Kulchicka Inodi cya nazva stosuvalasya ne lishe ukrayinskoyi movi v suchasnomu yiyi rozuminni ale takozh i biloruskoyi movi takoyi bagatoznachnosti ne isnuvalo na ukrayinskih zemlyah sho nalezhali Ugorshini ta Moldovi tobto na Zakarpatti ta Bukovini Za rezultatami sociologichnogo opituvannya 1997 r ukrayinskoyu movoyu volodiye perevazhna bilshist ukrayinciv Kazahstanu 36 vilno 24 dosit vilno 16 iz pevnimi trudnoshami 15 mozhut porozumitisya i lishe 8 ne volodiyut zovsim 5 z prinajmni 340 tis osib ukrayinskogo pohodzhennya sho meshkaye u shtati Parana Ukrayinska gromada Braziliyi Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Na vidminu vid Davnoukrayinskoyi literaturnoyi movi 16 17 stolittya v osnovu yakoyi lyaglo pivnichne narichchya U Rechi Pospolitij vid 1614 r koli polskoyu movoyu zamist knizhnoyi ukrayinsko biloruskoyi vpershe bulo ukladeno Litovskij statut do 1990 r koli rosijskij movi bulo prisvoyeno status oficijnoyu na teritoriyi usogo SRSR vklyuchayuchi Ukrayinu ta inshi ukrayinomovni teritoriyi div dokladnishe Azbuchna vijna Div dokladnishe stattyu Ukrayinski imena Suchasni movoznavci Gorpinich V O Gorodenska K G Rusanivskij V M Kucherenko I K ta inshi teoretichno obgruntuvati u svoyih pracyah inshij podil na chastini movi Podil na 10 chastin movi vvazhayetsya akademichnim i vivchayetsya u serednij shkoliVinoski a b v Ethnologue 13 vidannya Arhivovano 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl Statistika mov z sajtu ethnologue org Arhivovano 2011 08 07 u Wayback Machine angl Opituvannya Centru ekonomichnih ta politichnih doslidzhen im O Razumkova Arhivovano 5 listopada 2012 u Wayback Machine ros Lingua Ucraniana e oficialmente a Lingua Co oficial do municipio de Prudentopolis Arhivovano 7 zhovtnya 2021 u Wayback Machine port a b v g d e zh List of declarations made with respect to treaty No 148 Status as of 21 9 2011 Council of Europe Arhivovano 22 travnya 2012 u Wayback Machine Regulyuyetsya Yevropejskoyu hartiyeyu regionalnih ta minoritarnih mov angl a b HOTARARE nr 1 206 din 27 noiembrie 2001 pentru aprobarea Normelor de aplicare a dispozitiilor privitoare la dreptul cetatenilor apartinand unei minoritati nationale de a folosi limba materna in administratia publica locala cuprinse in Legea administratiei publice locale nr 215 2001 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2007 Procitovano 16 serpnya 2012 a b U Slovachchini zbilshitsya kilkist naselenih punktiv de oficijno vzhivatimetsya mova nacmenshin nedostupne posilannya Karpatnews a b Ukrayinska mova v Horvatiyi Arhivovano 5 travnya 2013 u Wayback Machine angl National Minorities Policy of the Government of the Czech Republic Arhivovano 7 chervnya 2012 u Wayback Machine angl ches S Ya Yermolenko Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 ukr Ivan Ogiyenko Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Istorichnij rozvitok ukrayinskoyi movi Arhivovano 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine ukr a b v g d e Mozer Mihael Ukrayinska mova Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2019 S 596 601 842 s ISBN 978 966 00 1740 5 Ukrayinska Ukrayinska mova Enciklopediya litopys org ua Procitovano 16 listopada 2022 Konstituciya Ukrayini st 10 ya O I Skopnenko Ukrayinska mova v Bilorusi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 N P Prilito Ukrayinska mova v Moldovi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 Ubijvovk H Ukrayinska mova v Pridnistrov yi minule i perspektivi Movoznavstvo Dopovidi ta povidomlennya na IV Mizhnar kongresi ukrayinistiv K 2002 J O Dzendzelivskij Ukrayinska mova v Polshi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 N P Prilito Ukrayinska mova v yevropejskij chastini Rosiyi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 N P Prilito Ukrayinska mova v Sibiru ta na Dalekomu Shodi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 C V Semchinskij Ukrayinska mova v Rumuniyi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 J O Dzendzelivskij Ukrayinska mova u Slovachchini Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S F Klimenko V V Stepanenko Ukrayinska mova v Kazahstani Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 P P Zorivchak Ukrayinska mova u Velikij Britaniyi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 R P Zorivchak Ukrayinska mova v Kanadi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 R P Zorivchak Ukrayinska mova u SShA Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 Onufriyenko G S Hvatkova S O Problema pohodzhennya j periodizaciyi ukrayinskoyi movi v koncepciyah i gipotezah XX stolittya Zb nauk pr VI Vseukr nauk prakt konf Derzhavna etnonacionalna politika pravovij ta kulturologichnij aspekti v umovah Pivdnya Ukrayini Pid zag red M V Dyedkova Zaporizhzhya Oblderzhadministraciya ZNTU 2005 Pivtorak G P Ukrayinci zvidki mi i nasha mova K 1993 Nimchuk V V Aspekti doslidzhennya etnoglotogenezu ukrayinciv Pam yatki pisemnosti shidnoslov yanskimi movami XI XVIII st K 1995 Pivtorak G P Hronologichni mezhi formuvannya ukrayinskoyi movi yak movnoyi sistemi Pam yatki pisemnosti shidnoslov yanskimi movami XI XVIII st K 1995 Shahmatov A A Ocherk drevnejshego perioda istorii russkogo yazyka Shahmatov O O Krimskij A Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staroukrayinshini XI XVIII vv Korotkij naris istoriyi ukrayinskoyi movi K 1924 Zhiteckij P G Ocherk zvukovoj istorii maloruskogo narechiya K 1876 Potebnya A A K istorii zvukov ruskogo yazika Voronezh 1876 Tishenko K M Pravda pro pohodzhennya ukrayinskoyi movi Ukrayinskij tizhden 2012 39 256 ukr Chastina 4 statti 6 Zakonu Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki vid 03 07 2012 5029 VI Golos Ukrayini 146 10 08 2012 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 24 travnya 2015 Poryadok zatverdzhennya slovnikiv ukrayinskoyi movi i dovidnikiv z ukrayinskogo pravopisu yak zagalnoobov yazkovih dovidkovih posibnikiv pri vikoristanni ukrayinskoyi movi ta oficijnogo vidannya takih dovidnikiv zatverdzhenij postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 22 kvitnya 2013 r 298 Uryadovij Kur yer 81 30 04 2013 Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2022 C V Semchinskij Genealogichni klasifikaciya mov Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 94 Suchasna ukrayinska mova Pidruchnik Ponomariv O D Rizun V V Shevchenko L Yu ta in za red Ponomareva O D vid 2 ge K Libid 2001 400 s ISBN 966 06 0173 5 stor 5 Vasenko L A Dubichinskij V V Krimec O M Fahova ukrayinska mova Centr uchbovoyi literaturi K 2007 stor 7 Belaruska ukrainskie izaleksy Minsk 1971 125 s Scyacko P U Slovautvaralnyya regiyanalizmy belaruskaj movy agulnye z ukrainskaj movaj Problemi doslidzhennya dialektnoyi leksiki i frazeologiyi ukrayinskoyi movi Tezi dopovidej Uzhgorod 1978 S 66 67 Yankova T S Iz sposterezhen nad perehidnimi govirkami mizh ukrayinskoyu ta biloruskoyu movami za materialami frazeologiyi Praci XII Respublikanskoyi dialektologichnoyi naradi K Nauk dumka 1971 S 382 388 Buzuk P Vzayemovidnosini mizh ukrayinskoyu ta biloruskoyu movami Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN Kn VII VIII Ukrayinska akademiya nauk K Drukarnya UAN 1926 S 421 426 Gumecka L L Uvagi do ukrayinsko biloruskih movnih zv yazkiv periodu XIV XVII st Doslidzhennya z ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov K Vid vo AN URSR 1964 164 s Anichenka U V Belarus ukr pismovamounyya suvyazi Minsk 1969 S V Semchinskij Tipologichna klasifikaciya mov Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 a b v g Ukrayinska volodiye drevnimi risami nepovtornimi v inshih slov yanskih movah Novini na Gazeta ua Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2016 a b v g Pivtorak G P Mova ukrayinska Arhivovano 10 veresnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Movi Yevropi vidstani mizh movami za slovnikovim skladom ukr a b v Ukrayinska mova sered inshih slov yanskih etnologichni ta gramatichni parametri Monografiya O Caruk Dnipropetrovsk Nauka i osvita 1998 324 s Timoshenko P D Zasobi milozvuchnosti evfoniyi ukrayinskoyi movi Arhivovano 19 sichnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mova v shkoli 1952 4 Timchenko Ye Vokativ i instrumental v ukrayinskij movi Arhivovano 28 sichnya 2019 u Wayback Machine K DUAN 1926 Harchenko I Do problemi polsko ukrayinskih movnih zv yazkiv a b Z enciklopediyi Ukrayinska mova Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 8 chervnya 2012 Korotkij slovnik movi donskih kozakiv Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ros Pro gutor donskih kozakiv u statti Movnij faktor balachki Arhivovano 4 travnya 2010 u Wayback Machine ros Peredmova do chitalnika Arhivovano 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Nacionalna svidomist zakarpatskih ukrayinciv u XX stolitti Pavlo Chuchka Arhiv originalu za 1 sichnya 2010 Procitovano 6 travnya 2010 George Yurii Shevelov 1993 Ukrainian language The Internet Encyclopedia of Ukraine 1 VSTUPNI ZAVVAGI Yurij Shevelov Istorichna fonologiya ukrayinskoyi movi litopys org ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2010 Procitovano 13 serpnya 2018 I POSTANNYa UKRAYiNSKOYi MOVI Ivan Ogiyenko Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi litopys org ua Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2018 Najdavnishi risi ukrayinskoyi movi Grigorij Pivtorak Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov litopys org ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2010 Procitovano 13 serpnya 2018 Ukrayinska mova v Kiyivskij Rusi YouTube Oleksiy Redchenko 30 travnya 2012 Arhiv originalu za 29 travnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 Peredriyenko V A Rukopisi staroukrayinski Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Franko I Studiyi nad najdavnishim kiyivskim litopisom Franko I Zibrannya tvoriv t 6 K 1976 Yermolenko S Ya Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 232 235 Krizhanivska O I Pohodzhennya ukrayinskoyi movi ta osnovni etapi yiyi stanovlennya O I Krizhanivska Istoriya ukrayinskoyi movi Istorichna fonetika Istorichna gramatika navchalnij posibnik Kiyiv VC Akademiya 2010 S 20 21 Seriya Alma mater Shevelov Yu Istorichna fonologiya ukrayinskoyi movi Harkiv 2002 I V Diyak U bratnih obijmah Ukrayinska mova v Rosijskij imperiyi Ukrayinske vidrodzhennya abo nova rusifikaciya 2000 Arhiv originalu za 10 grudnya 2011 Procitovano 22 veresnya 2011 Regushevskij Ye S Pro deyaki ponyatijni ta terminologichni stereotipi v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Kultura narodov Prichernomorya 2000 13 S 139 141 Levchenko G A Narisi z istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi pershoyi polovini XIX st K H 1946 Tvorchist Ivana Kotlyarevskogo v konteksti suchasnoyi filologiyi K 1990 Bilodid I K T G Shevchenko v istoriyi ukr lit movi K 1964 Grushka Ye Jogo istinna svyatinya Pantelejmon Kulish pro movu Volin 1991 1 Bilodid I K Kamenyar ukrayinskogo slova K 1966 Timoshenko P D Hrestomatiya mat liv z istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi ch 2 K 1961 Gricyutenko I Ye Pitannya rozvitku ukrayinskoyi literaturnoyi movi XIX st u visvitlenni Panasa Mirnogo UMSh 1957 5 Statyeyeva V I Ukrayinski pismenniki pro problemi literaturnoyi movi ta movoznavstva kincya XIX poch XX st Uzhgorod 1997 Nacionalni procesi v Ukrayini Istoriya i suchasnist K 1997 Ch 1 S 260 261 Grushevskij M Ocherk istorii ukrainskogo naroda K 1991 S 332 333 Gaj Nizhnik P P UNR ta ZUNR stanovlennya organiv vladi i nacionalne derzhavotvorennya 1917 1920 rr K SheK 2010 304 s s 131 Movna politika v URSR istoriya lingvocidu Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu Dokumenti i materiali Za red L Masenko K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2005 Dzyuba I M Internacionalizm chi rusifikaciya K Vidavnichij dim KM Academia 1998 276 s Istorichna fonologiya ukrayinskoyi movi Yu Shevelov Arhivovano 11 lipnya 2018 u Wayback Machine ukr Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 r ukr Vserosijskij perepis naselennya 2002 r Arhivovano 29 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Perepis naselennya Moldovi 2004 r Arhivovano 18 listopada 2008 u Wayback Machine rum ros angl Nacionalnosti Moldovi za regionom Arhivovano 15 chervnya 2010 u Wayback Machine rum Perepis naselennya Kanadi 2006 r Arhivovano 9 bereznya 2013 u Wayback Machine angl Perepis naselennya SShA 2000 r Arhivovano 21 serpnya 2011 u Wayback Machine angl Kilkist ukrayinciv sho volodiyut ukrayinskoyu movoyu u Kazahstani Arhivovano 11 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Kilkist ukrayinciv u Kazahstani Arhivovano 7 lyutogo 2011 u Wayback Machine ukr Chiselnist naselennya Bilorusi 2009 r Arhivovano 14 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Kilkist meshkanciv Bilorusi sho vvazhaye ukrayinsku movu ridnoyu Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ros Nacionalnij perepis naselennya 2002 r Arhivovano 28 travnya 2009 u Wayback Machine angl Mova sho vzhivayetsya vdoma za polskim nacionalnim perepisom naselennya 2002 r pol Movi menshin Polshi Arhivovano 26 listopada 2013 u Wayback Machine angl Trudova migraciya ukrayinciv zakordon Arhivovano 20 bereznya 2010 u Wayback Machine ukr Movi menshin u Slovachchini Arhivovano 26 lipnya 2009 u Wayback Machine angl Sajt posolstva Ukrayini v Slovachchini angl a b 30 najbilshih mov svitu Arhivovano 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl a b Movi svitu za demografichnoyu potuzhnistyu Arhivovano 10 grudnya 2010 u Wayback Machine ukr Pro ukrayinsku movu na sajti MZS Ukrayini ukr Vipusk vidavnichoyi produkciyi v 2018 roci www ukrbook net Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 Knizhkova palata Ukrayini www ukrbook net Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 UKRAYiNCI PIDTRIMUYuT ZAKON PRO UKRAYiNSKU MOVU ALE V INTERNETI MEDIA J NAJBILShIH MISTAH DOMINUYe ROSIJSKA Novini Prostir Svobodi prostirsvobody org Arhiv originalu za 18 lyutogo 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 78 ukrayinciv vvazhayut ridnoyu movoyu ukrayinsku opituvannya Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 8 listopada 2021 Ukrayinska internet statistika Arhiv originalu za 22 travnya 2011 ukr Statistika ukrayinskoyi blogosferi 2010 ta pro sho vona svidchit Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 3 kvitnya 2022 ukr Google com ua Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022 Yandeks ua Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Bing Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2022 Meta Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Uaport net Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Ukrayinizaciya Tvittera Arhiv originalu za 4 veresnya 2012 Procitovano 21 chervnya 2012 Usage Statistics and Market Share of Content Languages for Websites April 2021 w3techs com Arhiv originalu za 17 serpnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2021 Historical yearly trends in the usage statistics of content languages for websites April 2021 w3techs com Procitovano 5 kvitnya 2021 Usage Statistics and Market Share of Ukrainian for Websites April 2021 w3techs com Procitovano 5 kvitnya 2021 Zhilko F T Narisi z dialektologiyi ukrayinskoyi movi K 1966 Bevzenko S P Ukrayinska dialektologiya K 1980 Atlas ukrayinskoyi movi u 3 oh tomah Atlas ukrayinskoyi movi t 1 2 K 1984 1988 Dyyaktalagichny atlas belaruskaj movy Minsk 1963 Atlas ukrayinskoyi movi t 2 K 1988 Atlas ukrayinskoyi movi t 3 K 2001 Matviyas I Ukrayinska mova i yiyi govori Kiyiv naukova dumka 1990 Bichko Z Opilskij dialekt osnova galickogo zahidnoukrayinskogo varianta ukrayinskoyi literaturnoyi movi Drugij mizhnarodnij kongres ukrayinistiv Dopovidi i povidomlennya Movoznavstvo Lviv 1993 S 16 a b v g d e Larisa Masenko Surzhik mizh movoyu i yazikom Kiyiv 2011 Se surzhik batko buv cigan a mati divka z nashogo sela Slovnik Grinchenka 1907 1909 Zaruba V M Istoriya derzhavi i prava Ukrayini Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 3 lyutogo 2013 Zakon Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi pro uzhivannya ukrayinskoyi movi u vnutrishnim i zovnishnim uryaduvanni derzhavnih vlastej i uryadiv publichnih institucij i derzhavnih pidpriyemstv u Zahidnij oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2013 Rishennya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine shodo zastosuvannya derzhavnoyi movi organami derzhavnoyi vladi organami miscevogo samovryaduvannya ta vikoristannya yiyi u navchalnomu procesi v navchalnih zakladah Ukrayini Konstituciya Ukrayini vid 28 06 1996 254k 96 VR Zakonodavstvo Ukrayini oficijnij sajt Verhovna Rada Ukrayini 2020 1 sichnya Data zvernennya 04 06 2021 Rishennya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini vid 14 12 1999 10 rp 99 Zakonodavstvo Ukrayini oficijnij sajt Verhovna Rada Ukrayini 1999 14 grudnya Data zvernennya 04 06 2021 Pro nevidkladni zahodi shodo zmicnennya derzhavnogo statusu ukrayinskoyi movi ta spriyannya stvorennyu yedinogo kulturnogo prostoru Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 05 2018 156 2018 arh 03 06 2018 Prezident Ukrayini oficijne internet predstavnictvo 2018 31 travnya Data zvernennya 04 06 2021 Pro zatverdzhennya Poryadku napravlennya pedagogichnih pracivnikiv dlya roboti u zakladah zagalnoyi serednoyi osviti za kordonom v yakih predmeti vikladayutsya ukrayinskoyu movoyu Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 04 2019 294 arh 25 04 2021 Uryadovij portal yedinij vebportal organiv vikonavchoyi vladi Ukrayini 2019 3 kvitnya Data zvernennya 04 06 2021 Konstituciya PMR Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Zakon 173 ot 22 07 2005 ob osnovnyh polozheniyah osobogo pravovogo statusa naselennyh punktov levoberezhya Dnestra Pridnestrovya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2013 v Ukrayinska mova i kultura v PMR istoriya ta suchasnist Druzhinec Mariya Koshuba Marina Prisovska Galina Pridnistrovskij derzhavnij universitet imeni T G Shevchenka Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Odeskij nacionalnij politehnichnij universitet Arhiv a