www.wikidata.uk-ua.nina.az

Желехівка Желехі вка 1 2 український фонетичний правопис на Заході України з 1886 року й до 1922 року коли не коли аж до

Желехівка

Желехі́вка  — український фонетичний правопис на Заході України з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-х), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (з деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю вийшов друком того ж таки 1886 року.

Приклад тексту желехівкою

Історія Редагувати

Євген Желехівський

Саме для «Малоруско-нїмецкого словаря» Є. Желехівський створив власний фонетичний правопис, що його будував на основі кулішівки, поширеної на сході України. Це була спроба об'єднати галицький говір і нову українську літературну мову, розробити загальні правила орфографії. Адже наприкінці ХІХ ст. чимало слів галичани писали, спираючись на власні діалектичні особливості.

Новиною цього правопису був послідовний ужиток ї не лише замість [ji], але й по шелестівці на місці давніх ѣ та [е]. Желехівка міцно запанувала серед прихильників фонетичного правопису як на Галичині, так і на Буковині. Властиво, не була вона якоюсь новиною, бо в головних рисах її знаходимо в писаннях, наприклад, О. Огоновського.

Желехівку закріплено в «Руській граматиці» С. Смаль-Стоцького й Т. Ґартнера, що вийшла у світ 1893 року у Львові, за рік до цього систему Желехівського оголошено офіційною для української мови в Австро-Угорщині (замість максимовичівки), позаяк уперше з розпорядження австрійського міністерства освіти «Руська граматика» стала офіційною в школах і урядовім діловодстві Галичини. Видану «Руську граматику» за системою Є. Желехівського І. Фаріон уважає за остаточну крапку в перемозі народовців. Із появою «Малоруско-нїмецкого словаря», а отже, і нового правопису, «язичіє», як макаронічна літературна мова, поступово вийшла з ужитку.

Желехівку, окрім кулішівки й драгоманівки, ґрунтовніше опрацювала мовна комісія при Науковім товаристві ім. Т. Шевченка, яка 1904 року видала «Руську правопись зі словарцем». Із певними змінами желехівку вжив Б. Грінченко у виданім ним чотиритомнім «Словарі української мови», більшість правописних правил, застосованих і ним, діють і дотепер.

Діяв правопис аж до 1922, а подекуди — й до 1940-х років, поки на зміну йому не прийшла нова орфографічна система Української академії наук.

Особливості правопису Редагувати

Особливості цього правопису зумовили діалектні риси галицьких говірок:

  • Літери ъ, ѣ, ы було вилучено з абетки;
  • Звук [е] передано буквою е, [ɪ] — через и: верх, син;
  • Звукосполуки [je]/[ʲe] передано через є: Єва, житє, єднати, зїлє, [ji]/[ʲi] — через ї: їхав, мої, [ju]/[ʲu] — через ю: Юрій, конюшина, [ja]/[ʲa] — через я: яструб, маля, [jo]/[ʲo] — через йо/ьо/ё: Йосип, йолуп, однак у передачі м′якості перед [о] лексикограф був непослідовний: стьобати — стёбати, сьомий — сёгочасний, цьонька «свиня» — цёпку «трошечки». Згодом цю непослідовність було усунуто разом із буквою ё;
  • Вибухове [g] передано через ґ, а африкати [d͡ʒ] й [d͡z] через дж, дз відповідно: ґанок, зоольоґія, ґава, ґедз, ґринджоли;
  • В іншомовних словах збережено м'яке л·: клюб, плян, блюза, кляса, льокальний, Клявдия;
  • Апостроф ставлено на межі префікса й кореня слова, що починається голосівкою, якщо нема роздільної вимови або просто перед йотованими після негубних: з'явленє, з'єднати, з'явище, з'їзд, під'їсти, з'юшити, з'орати, роз'учитися, ин'як «інакше», проте роздільної вимови губних із йотованими на письмі не позначувано: бити — бю, бєш, пити — пю, пє, пєш, вюн, вяз, мякий, мясо. Уведення апострофа в новоукраїнську орфографію є заслугою саме Є. Желехівського;
  • В іменниках середнього роду не відбувалося подовження шелестівок і писано закінчення є відповідно до наддніпрянського я: зїлє, житє, знанє;
  • Прикметникових суфіксів -ський, -цький не пом'якшувано: україньский, нїмецкий;
  • За допомогою ь відбито м′якість [zʲ], [t͡sʲ], [sʲ] перед [v] і взагалі будь-якою твердою губною: сьміх, сьвято, сьвіт, цьвях, цьвіркати, зьвір;
  • Частку -ся писано окремо від дієслова: учить ся, являєть ся, сьміяти ся, як і закінчення -му, -меш, -ме від дієйменника у формах майбутнього часу недоконаного виду: робити ме, ходити меш (або меш ходити).

Систему Желехівського основано на тих говірках, де відповідних шелестівок перед [і], що походить із [о] в новозакритім складі, вимовляють твердо: столъ > стіл, долъ > діл, носъ > ніс, а перед [і], що походить із [е] в новозакритім складі й на місці ѣ, — м′яко: неслъ > нїс, осень > осїнь, дѣдъ > дїд тощо.

У зв'язку з розрізненням у значній частині українських діалектів твердих і м'яких зубних перед звуком [і] доповнено систему йотованих в українській мові:

  • Літеру ї писано ще й для звука [і], що постав із ѣ та з [е] по м'яких зубних шелестівках [dʲ], [tʲ], [zʲ], [t͡sʲ], [sʲ], [lʲ], [nʲ]: дїл — дїло, але діл — долу, тїло, цїна, сїно, лїс, тїк − текти, але тік − току, нїс − нести, але ніс − носа тощо;
  • По твердих зубних і замість етимологічного [о] уживано букву і: стіл, сік — соку, але сїк — сїкла, кіт, міняти тощо.

Тобто желехівка засвідчила збережене в частині українських говірок важливе розрізнення м'якої й твердої вимови приголосних перед [і], яке є не вузькодіалектною особливістю, а має спільнослов'янське етимологічне коріння: «у цій рудї руді домішки», «я волїв не купляти цих волів», «вуж лїз серед ліз», «на цьому лисї лисі плями», «твій ніж довший, нїж мій», «потік тїк через тік» тощо.

Приклад уживання Редагувати

У Вікіджерелах є
В новий сьвіт
В тонкім флюїдї миготїнь

Купаєть ся земля і море,

Розчинюєть житє і смерть

І родить ся добро та горе.

— Е. Гуцайло, Червоний Кобзар, 1914

Критика Редагувати

Цей правопис мав як істотні переваги перед попередніми правописами, так і певні хиби; суперечливим було, зокрема, написання літери ї замість і на місці історичних ѣ та е, що мало сенс у західних діалектах та говірках Правобережжя, де зберігалося розрізнення твердих та м'яких зубних приголосних перед і, але створювало певні незручності для частини східних говірок, де таке розрізнення зникло.

І. Франко — радше як літератор, аніж як мовознавець — не сприйняв желехівки і спочатку протестував проти неї, та все-таки згодом він сам писав нею (після драгоманівки), коли активно співпрацював із Науковим товариством ім. Т.Шевченка та його виданнями, а в «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.» відзначив: «„Словар“ Желехівського, прийнявши фонетичний правопис, зробився основою пізнішої побіди фонетики в школі й урядах». Східноукраїнські письменники та вчені, як-от Б. Грінченко, поставилися до желехівки негативно. Проте західноукраїнська інтелігенція й широка громадськість сприйняли цей правопис досить прихильно.

Хоча в Наддніпрянській Україні популяризатором желехівки був Михайло Грушевський (у виданнях після революції 1905 року, головним чином в «Літературно-науковому віснику»), тут однак прийнялася «грінченківка» — правопис, змодифікований Борисом Грінченком і вживаний у «Словарі української мови».

Сучасний вжиток Редагувати

На желехівці засновані два сучасних письмових стандарти русинської мови:

Див. також Редагувати

Джерела та примітки Редагувати

  1. Желехівка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Огієнко, Іван (2010). У Тимошик, Микола. (Українською). Київ: Наша культура і наука. с. 346. ISBN 978-966-7821-42-5. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018. 
  3. ↑ Хомишинець, Лілія (20 лютого 2013). . Gazeta.ua (Українською). Архів оригіналу за 12 червня 2018. 
  4. . Упорядники: В. В. Німчук, Н. В. Пуряєва. Київ: Наукова думка. 2004. 582. ISBN 966-00-0261-0. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. 
  5. ↑ Фаріон, Ірина (23 серпня 2009). (Українською). Архів оригіналу за 12 червня 2018. 
  6. Москаленко, Артем (1961). Нарис історії української лексикографії (Українською). Київ: Радянська школа. с. 79. 
  7. . Російсько-українські словники (uk-UA). 4 січня 2011. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 4 січня 2018. 
  8. Метик, Богдан (2008). На захист желехівки. Ліга-Прес. с. 109. 
  9. ↑ Нахлік, Євген; Нахлік, Оксана (2011). (Українською). Львів. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018. 
  10. Желехівка // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Посилання Редагувати

У Вікіджерелах є
тексти, написані желехівкою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhelehi vka 1 2 ukrayinskij fonetichnij pravopis na Zahodi Ukrayini z 1886 roku j do 1922 roku koli ne koli azh do 1940 h sho jogo Yevgen Zhelehivskij stvoriv na osnovi grazhdanskogo shriftu j poshirenoyi togo chasu v ukrayinskij movi fonetichnoyi orfografiyi z deyakimi zminami dlya vlasnogo Malorusko nimeckogo slovarya yakij povnistyu 3 vijshov drukom togo zh taki 1886 roku 4 Priklad tekstu zhelehivkoyu Zmist 1 Istoriya 2 Osoblivosti pravopisu 2 1 Priklad uzhivannya 3 Kritika 4 Suchasnij vzhitok 5 Div takozh 6 Dzherela ta primitki 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Yevgen ZhelehivskijSame dlya Malorusko nyimeckogo slovarya Ye Zhelehivskij stvoriv vlasnij fonetichnij pravopis sho jogo buduvav na osnovi kulishivki poshirenoyi na shodi Ukrayini Ce bula sproba ob yednati galickij govir i novu ukrayinsku literaturnu movu rozrobiti zagalni pravila orfografiyi Adzhe naprikinci HIH st chimalo sliv galichani pisali spirayuchis na vlasni dialektichni osoblivosti 3 Novinoyu cogo pravopisu buv poslidovnij uzhitok yi ne lishe zamist ji ale j po shelestivci na misci davnih ѣ ta e Zhelehivka micno zapanuvala sered prihilnikiv fonetichnogo pravopisu yak na Galichini tak i na Bukovini Vlastivo ne bula vona yakoyus novinoyu bo v golovnih risah yiyi znahodimo v pisannyah napriklad O Ogonovskogo 2 Zhelehivku zakripleno v Ruskij gramatici S Smal Stockogo j T Gartnera sho vijshla u svit 1893 roku u Lvovi za rik do cogo sistemu Zhelehivskogo ogolosheno oficijnoyu dlya ukrayinskoyi movi v Avstro Ugorshini zamist maksimovichivki pozayak upershe z rozporyadzhennya avstrijskogo ministerstva osviti Ruska gramatika stala oficijnoyu v shkolah i uryadovim dilovodstvi Galichini 5 Vidanu Rusku gramatiku za sistemoyu Ye Zhelehivskogo I Farion uvazhaye za ostatochnu krapku v peremozi narodovciv 5 Iz poyavoyu Malorusko nyimeckogo slovarya a otzhe i novogo pravopisu yazichiye yak makaronichna literaturna mova postupovo vijshla z uzhitku 6 Zhelehivku okrim kulishivki j dragomanivki gruntovnishe opracyuvala movna komisiya pri Naukovim tovaristvi im T Shevchenka yaka 1904 roku vidala Rusku pravopis zi slovarcem Iz pevnimi zminami zhelehivku vzhiv B Grinchenko u vidanim nim chotiritomnim Slovari ukrayinskoyi movi bilshist pravopisnih pravil zastosovanih i nim diyut i doteper Diyav pravopis azh do 1922 a podekudi j do 1940 h rokiv poki na zminu jomu ne prijshla nova orfografichna sistema Ukrayinskoyi akademiyi nauk 3 Osoblivosti pravopisu RedaguvatiOsoblivosti cogo pravopisu zumovili dialektni risi galickih govirok Literi ѣ y bulo vilucheno z abetki Zvuk e peredano bukvoyu e ɪ cherez i verh sin Zvukospoluki je ʲe peredano cherez ye Yeva zhitye yednati zyilye ji ʲi cherez yi yihav moyi ju ʲu cherez yu Yurij konyushina ja ʲa cherez ya yastrub malya jo ʲo cherez jo o yo Josip jolup odnak u peredachi m yakosti pered o leksikograf buv neposlidovnij stobati styobati somij syogochasnij conka svinya cyopku troshechki Zgodom cyu neposlidovnist bulo usunuto razom iz bukvoyu yo Vibuhove g peredano cherez g a afrikati d ʒ j d z cherez dzh dz vidpovidno ganok zoologiya gava gedz grindzholi V inshomovnih slovah zberezheno m yake l klyub plyan blyuza klyasa lokalnij Klyavdiya Apostrof stavleno na mezhi prefiksa j korenya slova sho pochinayetsya golosivkoyu yaksho nema rozdilnoyi vimovi abo prosto pered jotovanimi pislya negubnih z yavlenye z yednati z yavishe z yizd pid yisti z yushiti z orati roz uchitisya in yak inakshe prote rozdilnoyi vimovi gubnih iz jotovanimi na pismi ne poznachuvano biti byu byesh piti pyu pye pyesh vyun vyaz myakij myaso Uvedennya apostrofa v novoukrayinsku orfografiyu ye zaslugoyu same Ye Zhelehivskogo V imennikah serednogo rodu ne vidbuvalosya podovzhennya shelestivok i pisano zakinchennya ye vidpovidno do naddnipryanskogo ya zyilye zhitye znanye Prikmetnikovih sufiksiv skij ckij ne pom yakshuvano ukrayinskij nyimeckij Za dopomogoyu vidbito m yakist zʲ t sʲ sʲ pered v i vzagali bud yakoyu tverdoyu gubnoyu smih svyato svit cvyah cvirkati zvir Chastku sya pisano okremo vid diyeslova uchit sya yavlyayet sya smiyati sya yak i zakinchennya mu mesh me vid diyejmennika u formah majbutnogo chasu nedokonanogo vidu robiti me hoditi mesh abo mesh hoditi Sistemu Zhelehivskogo osnovano na tih govirkah de vidpovidnih shelestivok pered i sho pohodit iz o v novozakritim skladi vimovlyayut tverdo stol gt stil dol gt dil nos gt nis a pered i sho pohodit iz e v novozakritim skladi j na misci ѣ m yako nesl gt nyis osen gt osyin dѣd gt dyid tosho Dokladnishe IkavizmU zv yazku z rozriznennyam u znachnij chastini ukrayinskih dialektiv 7 8 tverdih i m yakih zubnih pered zvukom i dopovneno sistemu jotovanih v ukrayinskij movi Literu yi pisano she j dlya zvuka i sho postav iz ѣ ta z e po m yakih zubnih shelestivkah dʲ tʲ zʲ t sʲ sʲ lʲ nʲ dyil dyilo ale dil dolu tyilo cyina syino lyis tyik tekti ale tik toku nyis nesti ale nis nosa tosho Po tverdih zubnih i zamist etimologichnogo o uzhivano bukvu i stil sik soku ale syik syikla kit minyati tosho Tobto zhelehivka zasvidchila zberezhene v chastini ukrayinskih govirok vazhlive rozriznennya m yakoyi j tverdoyi vimovi prigolosnih pered i yake ye ne vuzkodialektnoyu osoblivistyu a maye spilnoslov yanske etimologichne korinnya u cij rudyi rudi domishki ya volyiv ne kuplyati cih voliv vuzh lyiz sered liz na comu lisyi lisi plyami tvij nizh dovshij nyizh mij potik tyik cherez tik tosho 9 Priklad uzhivannya Redaguvati U Vikidzherelah ye V novij svit nbsp V tonkim flyuyidyi migotyin Kupayet sya zemlya i more Rozchinyuyet zhitye i smertI rodit sya dobro ta gore nbsp E Gucajlo Chervonij Kobzar 1914Kritika RedaguvatiCej pravopis mav yak istotni perevagi pered poperednimi pravopisami tak i pevni hibi superechlivim bulo zokrema napisannya literi yi zamist i na misci istorichnih ѣ ta e sho malo sens u zahidnih dialektah ta govirkah Pravoberezhzhya de zberigalosya rozriznennya tverdih ta m yakih zubnih prigolosnih pered i ale stvoryuvalo pevni nezruchnosti dlya chastini shidnih govirok de take rozriznennya zniklo I Franko radshe yak literator anizh yak movoznavec ne sprijnyav zhelehivki i spochatku protestuvav proti neyi ta vse taki zgodom vin sam pisav neyu pislya dragomanivki koli aktivno spivpracyuvav iz Naukovim tovaristvom im T Shevchenka ta jogo vidannyami a v Narisi istoriyi ukrayinsko ruskoyi literaturi do 1890 r vidznachiv Slovar Zhelehivskogo prijnyavshi fonetichnij pravopis zrobivsya osnovoyu piznishoyi pobidi fonetiki v shkoli j uryadah 9 Shidnoukrayinski pismenniki ta vcheni yak ot B Grinchenko postavilisya do zhelehivki negativno Prote zahidnoukrayinska inteligenciya j shiroka gromadskist sprijnyali cej pravopis dosit prihilno Hocha v Naddnipryanskij Ukrayini populyarizatorom zhelehivki buv Mihajlo Grushevskij u vidannyah pislya revolyuciyi 1905 roku golovnim chinom v Literaturno naukovomu visniku tut odnak prijnyalasya grinchenkivka pravopis zmodifikovanij Borisom Grinchenkom i vzhivanij u Slovari ukrayinskoyi movi 10 Suchasnij vzhitok RedaguvatiNa zhelehivci zasnovani dva suchasnih pismovih standarti rusinskoyi movi pryashivsko rusinskogo dialektu yakij rozrobili Vasil Yabur Anna Plishkova i Kvetoslava Koporova bachvansko rusinskogo dialektu yakij rozroblyayut v Serbiyi Yulian Ramach Gelena Medyeshi ta Mihajlo Fejsa a na teritoriyi Ugorshini Mihajlo Kapral ta Vira Giric Div takozh RedaguvatiKulishivkaDzherela ta primitki Redaguvati Zhelehivka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 a b Ogiyenko Ivan 2010 U Timoshik Mikola Ridna mova Ukrayinskoyu Kiyiv Nasha kultura i nauka s 346 ISBN 978 966 7821 42 5 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2018 a b v Homishinec Liliya 20 lyutogo 2013 Yak sto rokiv tomu mova ob yednala shid i zahid Gazeta ua Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX stolittya hrestomatiya Uporyadniki V V Nimchuk N V Puryayeva Kiyiv Naukova dumka 2004 582 ISBN 966 00 0261 0 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 a b Farion Irina 23 serpnya 2009 Notatki z privodu vidvidin batkivshini vidatnogo movoznavcya ta gromadskogo diyacha Yevgena Zhelehivskogo Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Moskalenko Artem 1961 Naris istoriyi ukrayinskoyi leksikografiyi Ukrayinskoyu Kiyiv Radyanska shkola s 79 Tak nas navchali pravilnih proiznoshenij Rosijsko ukrayinski slovniki uk UA 4 sichnya 2011 Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2018 Metik Bogdan 2008 Na zahist zhelehivki Liga Pres s 109 a b Nahlik Yevgen Nahlik Oksana 2011 Ivan Franko ta Evgenij Zhelehivskij amplituda vzayemin Ukrayinskoyu Lviv Arhiv originalu za 22 chervnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2018 Zhelehivka Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Pivtorak G Zhelehivka Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 646 Zhelehivka Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 439 1000 ekz Posilannya RedaguvatiU Vikidzherelah ye teksti napisani zhelehivkoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhelehivka amp oldid 38180744