www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант Ясенний альвеолярний боковий апроксимант тип приголосного звука що існує в мовах пе

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних апроксимантів — l, а відповідний символ X-SAMPA — l. В українській мові цей звук передається на письмі літерою л.

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант
l
Номер МФА 155
Кодування
HTML (decimal) l
Юнікод (hex) U+006C
X-SAMPA l
Кіршенбаум l
Звучання
noicon
джерело · допомога
Дзвінкий заясенний боковий апроксимант
l̠
Звучання
noicon
джерело · допомога
Дзвінкий зубний боковий апроксимант
l̪
Звучання
noicon
джерело · допомога

Властивості Редагувати

Властивості ясенного бокового апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Різновиди Редагувати

У мовах може існувати у вигляді ясенних апікальних (кінчикових) або ламінальних (плоскоязикових) приголосних, а також ламінальних зубо-ясенних (наприклад, у французькій) або справжніх зубних, які зустрічаються рідко. Плоскоязикові зубо-ясенні приголосні зазвичай зустрічаються в мовах материкової Європи. Справжній зубний звук зазвичай зустрічається алофонічно перед /θ/, як-то в англійському слові health [hɛl̪θ].

Зубний або зубо-ясенний боковий апроксимант Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська Халіджі لين/leen [l̪eːn] коли Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. арабська фонологія
В'єтнамська Ханойський говір lửa [l̪ɨə˧˩˧] вогонь Див. в'єтнамська фонологія
Іспанська altar [äl̪ˈt̪äɾ] вівтар Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t/, /d/. Див. іспанська фонологія
Італійська molto [ˈmol̪ːt̪o] багато Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/. Див. італійська фонологія
Македонська лево [l̪e̞vo̞] ліво Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. македонська фонологія
Мапудунґун ḻafkeṉ [l̪ɐ̝fkën̪] море, озеро Міжзубний
Норвезька Міський східно-норвезький говір anlegg [²ɑnːl̪ɛg] завод Алофонічна /l/ після /n, t, d/. Див. норвезька фонологія
Тамільська புலி/puli [pul̪i] тигр Див. тамільська фонологія
Угорська elem [ˈɛl̪ɛm] акумулятор Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. угорська фонологія
Узбецька Плоскоязиковий зубо-ясенний. Веляризується між непереднім огубленим голосним і приголосною або сполучною[en] фонемою
Шведська Центральний стандарт allt [äl̪t̪] все Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. шведська фонологія

Ясенний боковий апроксимант Редагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
Англійська Нью-Йоркський говір let [lɛt] дозволяти Змінюється між апікальним і ламінальним, причому останнє є переважним.
Ірландський говір, Джорді tell [tɛl] розповідати
Арабська Літературна لا‎/laa [laʔ] ні Див. арабська фонологія
Ассирійська ܠܚܡܐ läḳma [lεxma] хліб
Валлійська diafol [djavɔl] диявол, чорт, дідько Див. валлійська фонологія
Вірменська Східновірменська լուսին/lusin [lusin] д·і місяць (супутник)
Грецька λέξη/léksi [ˈleksi] слово Див. новогрецька фонологія
Есперанто luno [ˈluno] місяць (супутник) Див. фонологія есперанто
Іспанська hablar [äˈβ̞läɾ] говорити, розмовляти Див. іспанська фонологія
Італійська letto [ˈlɛt̪ːo] ліжко Апікальне. Див. італійська фонологія
Каталонська laca [ˈlɑkɐ] лак для волосся Апікальне "ясенне переднього ряду". Також може бути веляризованим. Див. каталонська фонологія
Кашубська
Киргизька көпөлөк/köpölök [køpøˈløk] метелик Веляризується при голосних заднього ряду. Див. киргизька фонологія
Корейська 일 / il [il] „один“ або „робота“ Вимовляють як ясенне одноударне ɾ на початку складу. Див. корейська фонологія.
Кхмерська ភ្លេង / phléng [pʰleːŋ] музика Див. кхмерська фонологія
Лагуу Nậm Sài, місто Sa Pa [la˧˨ ɣɯ˥] мова лагуу
Лаґу laghu [lagu] мова лаґу
Мальдівська ލަވަ / lava [laʋa] пісня
Мапудунґун elun [ëˈlʊn] давати
Непальська लामो [lämo] довгий Див. Непальська фонологія
Нідерландська Літературна laten [ˈl̻aːt̻ə] дозволяти Ламінальне. Деякі носії літературної бельгійської мови користуються чистим /l/ в усіх положеннях. Див. нідерландська фонологія
Деякі східні говірки mal [mɑl̻] цвіль Ламінальне; вимова /l/ в усіх положеннях. Див. нідерландська фонологія
Орійська ଭଲ [bʰɔlɔ] хороший
Перська لاما‎/lama [lɒmɒ] лама Див. Перська фонологія
Польська pole [ˈpɔlɛ] д·і поле Деякі мовці натомість вимовляють [ɫ̪] (/w/). При цьому може пом'якшитися до [lʲ]. Див. польська фонологія
Румунська alună [äˈlun̪ə] фундук Апікальне. Див. румунська фонологія
Словацька mĺkvy [ˈml̩ːkʋi] д·і тихий Складова форма може бути довгою або короткою. Див. Словацька фонологія
Словенська letalo [lɛˈt̪àːlɔ] літак Див. словенська фонологія
Українська обличчя [oˈblɪt͡ʃːɐ] обличчя Може пом'якшуватися. Див. українська фонологія
Філіпіно luto [ˈluto] готувати Див. філіппінська фонологія
Чуваська хула [хu'la] місто
Шотландська ґельська maoil [mɯːl] мис Замінюване з /ɫ̪/ та /ʎ/. Див. Ґельська фонологія
Японська 六 / roku [lo̞kɯ̟ᵝ] шість Апікальне. Частіше [ɾ]. Див. японська фонологія

Заясенний боковий апроксимент Редагувати

Див. також: Ретрофлексний боковий апроксимант
Мова Слово МФА Значення Примітки
Іґбо Літературна lì [l̠ì] заривати
Італійська il cervo [il̠ʲ ˈt͡ʃɛrvo] (той) олень Пом'якшене плоскоязкове; алофонічне /l/ перед /ʃ, t͡ʃ, d͡ʒ/. Див. італійська фонологія
Сапотекська Тількіапанська lan [l̠an] сажа
Турецька lale [l̠ʲäːˈl̠ʲɛ] д·і тюльпан Пом'якшене; замінюване з веляризованим зубним боковим [ɫ̪]. Див. турецька фонологія

Примітки Редагувати

  1. Qafisheh, (1977), pp. 2, 14.
  2. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  3. Martínez-Celdrán, (2003), p. 255-259.
  4. ↑ Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  5. ↑ Canepari, (1992), p. 89.
  6. ↑ Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 133.
  7. Lunt, (1952), p. 1.
  8. ↑ Sadowsky та ін., (2013), pp. 88–89.
  9. ↑ Kristoffersen, (2000), p. 25.
  10. Keane, (2004), p. 111.
  11. Siptár та Törkenczy, (2000), pp. 75–76.
  12. ↑ Sjoberg, (1963), p. 13.
  13. Engstrand, (2004), p. 167.
  14. ↑ Wells, (1982), p. 515.
  15. Jones, Mark. Sounds & Words Week 4 Michaelmas 2010 Lecture Notes. Процитовано 7 березня 2015. 
  16. Thelwall, (1990), p. 38.
  17. Dum-Tragut, (2009), p. 20.
  18. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  19. Bertinetto та Loporcaro, (2005), p. 132.
  20. Canepari, (1992), pp. 88–89.
  21. ↑ Wheeler, (2005), pp. 10–11.
  22. ↑ Voiced Alveolar Lateral - Central. Els Sons del Català. 
    Voiced Alveolar Lateral - Nord Occidental. Els Sons del Català. 
  23. Recasens та Espinosa, (2005), pp. 1, 20.
  24. Jerzy Treder. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  25. Kara, (2003), p. 11.
  26. ↑ Collins та Mees, (2003), pp. 197, 222.
  27. ↑ Collins та Mees, (2003), p. 197.
  28. Masica, (1991), p. 107.
  29. Rocławski, (1976), p. 130.
  30. Chițoran, (2001), p. 10.
  31. Hanulíková та Hamann, (2010), p. 374.
  32. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  33. Danyenko та Vakulenko, (1995), p. 10.
  34. The guide to reading Scottish Gaelic. 
  35. Labrune, (2012), p. 92.
  36. Ikekeonwu, (1999), p. 108.
  37. Merrill, (2008), p. 108.
  38. ↑ Zimmer та Orgun, (1999), pp. 154–155.
  39. ↑ Göksel та Kerslake, (2005), p. 8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yasennij alveolyarnij bokovij aproksimant tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v movah pevnih narodiv Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya zubnih yasennih i zayasennih aproksimantiv l a vidpovidnij simvol X SAMPA l V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu l Dzvinkij yasennij bokovij aproksimantlNomer MFA 155KoduvannyaHTML decimal amp 108 Yunikod hex U 006CX SAMPA lKirshenbaum lZobrazhennyaZvuchannya source source noicondzherelo dopomogaDzvinkij zayasennij bokovij aproksimantl Zvuchannya source source noicondzherelo dopomogaDzvinkij zubnij bokovij aproksimantl Zvuchannya source source noicondzherelo dopomoga Zmist 1 Vlastivosti 2 Riznovidi 2 1 Zubnij abo zubo yasennij bokovij aproksimant 2 2 Yasennij bokovij aproksimant 2 3 Zayasennij bokovij aproksiment 3 PrimitkiVlastivosti RedaguvatiVlastivosti yasennogo bokovogo aproksimanta Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi Sposib tvorennya aproksimant tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi shilinu ale nedostatno vuzku dlya sprichinennya turbulentnosti Misce tvorennya yasenne tobto zvuk artikulyuyetsya kinchikom abo perednoyu spinkoyu yazika proti yasennogo bugorka Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce bokovij prigolosnij tobto povitrya prohodit po bokah yazika a ne po centru Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Riznovidi RedaguvatiU movah mozhe isnuvati u viglyadi yasennih apikalnih kinchikovih abo laminalnih ploskoyazikovih prigolosnih a takozh laminalnih zubo yasennih napriklad u francuzkij abo spravzhnih zubnih yaki zustrichayutsya ridko Ploskoyazikovi zubo yasenni prigolosni zazvichaj zustrichayutsya v movah materikovoyi Yevropi Spravzhnij zubnij zvuk zazvichaj zustrichayetsya alofonichno pered 8 yak to v anglijskomu slovi health hɛl 8 Zubnij abo zubo yasennij bokovij aproksimant Redaguvati Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiArabska Halidzhi 1 لين leen l eːn koli Ploskoyazikovij zubo yasennij Div arabska fonologiyaV yetnamska Hanojskij govir 2 lửa l ɨe vogon Div v yetnamska fonologiyaIspanska 3 altar al ˈt aɾ vivtar Ploskoyazikovij zubo yasennij Alofonichna l pered t d Div ispanska fonologiyaItalijska 4 5 6 molto ˈmol ːt o bagato Ploskoyazikovij zubo yasennij Alofonichna l pered t d s z t s d z 4 5 6 Div italijska fonologiyaMakedonska 7 levo l e vo livo Ploskoyazikovij zubo yasennij Div makedonska fonologiyaMapudungun 8 ḻafkeṉ l ɐ fken more ozero Mizhzubnij 8 Norvezka Miskij shidno norvezkij govir 9 anlegg ɑnːl ɛg zavod Alofonichna l pislya n t d 9 Div norvezka fonologiyaTamilska 10 ப ல puli pul i tigr Div tamilska fonologiyaUgorska 11 elem ˈɛl ɛm akumulyator Ploskoyazikovij zubo yasennij Div ugorska fonologiyaUzbecka 12 Ploskoyazikovij zubo yasennij Velyarizuyetsya mizh neperednim ogublenim golosnim i prigolosnoyu abo spoluchnoyu en fonemoyu 12 Shvedska Centralnij standart 13 allt al t vse Ploskoyazikovij zubo yasennij Div shvedska fonologiyaYasennij bokovij aproksimant Redaguvati Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiAnglijska Nyu Jorkskij govir 14 let lɛt dozvolyati Zminyuyetsya mizh apikalnim i laminalnim prichomu ostannye ye perevazhnim 14 Irlandskij govir Dzhordi 15 tell tɛl rozpovidatiArabska Literaturna 16 لا laa laʔ ni Div arabska fonologiyaAssirijska ܠܚܡܐ laḳma lexma hlibVallijska diafol djavɔl diyavol chort didko Div vallijska fonologiyaVirmenska Shidnovirmenska 17 լուսին lusin lusin d i misyac suputnik Grecka le3h leksi ˈleksi slovo Div novogrecka fonologiyaEsperanto luno ˈluno misyac suputnik Div fonologiya esperantoIspanska 18 hablar aˈb laɾ govoriti rozmovlyati Div ispanska fonologiyaItalijska 4 19 20 letto ˈlɛt ːo lizhko Apikalne 5 Div italijska fonologiyaKatalonska 21 22 laca ˈlɑkɐ lak dlya volossya Apikalne yasenne perednogo ryadu 21 22 Takozh mozhe buti velyarizovanim 23 Div katalonska fonologiyaKashubska 24 Kirgizka 25 kopolok kopolok kopoˈlok metelik Velyarizuyetsya pri golosnih zadnogo ryadu Div kirgizka fonologiyaKorejska 일 il il odin abo robota Vimovlyayut yak yasenne odnoudarne ɾ na pochatku skladu Div korejska fonologiya Khmerska ភ ល ង phleng pʰleːŋ muzika Div khmerska fonologiyaLaguu Nậm Sai misto Sa Pa la ɣɯ mova laguuLagu laghu lagu mova laguMaldivska ލ ވ lava laʋa pisnyaMapudungun 8 elun eˈlʊn davatiNepalska ल म lamo dovgij Div Nepalska fonologiyaNiderlandska Literaturna 26 laten ˈl aːt e dozvolyati Laminalne Deyaki nosiyi literaturnoyi belgijskoyi movi koristuyutsya chistim l v usih polozhennyah 26 Div niderlandska fonologiyaDeyaki shidni govirki 27 mal mɑl cvil Laminalne vimova l v usih polozhennyah 27 Div niderlandska fonologiyaOrijska 28 ଭଲ bʰɔlɔ horoshijPerska لاما lama lɒmɒ lama Div Perska fonologiyaPolska 29 pole ˈpɔlɛ d i pole Deyaki movci natomist vimovlyayut ɫ w Pri comu mozhe pom yakshitisya do lʲ Div polska fonologiyaRumunska 30 alună aˈlun e funduk Apikalne Div rumunska fonologiyaSlovacka 31 mĺkvy ˈml ːkʋi d i tihij Skladova forma mozhe buti dovgoyu abo korotkoyu Div Slovacka fonologiyaSlovenska 32 letalo lɛˈt aːlɔ litak Div slovenska fonologiyaUkrayinska 33 oblichchya oˈblɪt ʃːɐ oblichchya Mozhe pom yakshuvatisya Div ukrayinska fonologiyaFilipino luto ˈluto gotuvati Div filippinska fonologiyaChuvaska hula hu la mistoShotlandska gelska 34 maoil mɯːl mis Zaminyuvane z ɫ ta ʎ Div Gelska fonologiyaYaponska 六 roku lo kɯ ᵝ shist Apikalne 35 Chastishe ɾ Div yaponska fonologiyaZayasennij bokovij aproksiment Redaguvati Div takozh Retrofleksnij bokovij aproksimant Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiIgbo Literaturna 36 li l i zarivatiItalijska 5 il cervo il ʲ ˈt ʃɛrvo toj olen Pom yakshene ploskoyazkove alofonichne l pered ʃ t ʃ d ʒ 5 Div italijska fonologiyaSapotekska Tilkiapanska 37 lan l an sazhaTurecka 38 39 lale l ʲaːˈl ʲɛ d i tyulpan Pom yakshene zaminyuvane z velyarizovanim zubnim bokovim ɫ 38 39 Div turecka fonologiyaPrimitki Redaguvati Qafisheh 1977 pp 2 14 Thompson 1959 pp 458 461 Martinez Celdran 2003 p 255 259 a b v Rogers ta d Arcangeli 2004 p 117 a b v g d Canepari 1992 p 89 a b Bertinetto ta Loporcaro 2005 p 133 Lunt 1952 p 1 a b v Sadowsky ta in 2013 pp 88 89 a b Kristoffersen 2000 p 25 Keane 2004 p 111 Siptar ta Torkenczy 2000 pp 75 76 a b Sjoberg 1963 p 13 Engstrand 2004 p 167 a b Wells 1982 p 515 Jones Mark Sounds amp Words Week 4 Michaelmas 2010 Lecture Notes Procitovano 7 bereznya 2015 Thelwall 1990 p 38 Dum Tragut 2009 p 20 Martinez Celdran Fernandez Planas ta Carrera Sabate 2003 p 255 Bertinetto ta Loporcaro 2005 p 132 Canepari 1992 pp 88 89 a b Wheeler 2005 pp 10 11 a b Voiced Alveolar Lateral Central Els Sons del Catala Voiced Alveolar Lateral Nord Occidental Els Sons del Catala Recasens ta Espinosa 2005 pp 1 20 Jerzy Treder Fonetyka i fonologia Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Kara 2003 p 11 a b Collins ta Mees 2003 pp 197 222 a b Collins ta Mees 2003 p 197 Masica 1991 p 107 Roclawski 1976 p 130 Chițoran 2001 p 10 Hanulikova ta Hamann 2010 p 374 Pretnar ta Tokarz 1980 p 21 Danyenko ta Vakulenko 1995 p 10 The guide to reading Scottish Gaelic Labrune 2012 p 92 Ikekeonwu 1999 p 108 Merrill 2008 p 108 a b Zimmer ta Orgun 1999 pp 154 155 a b Goksel ta Kerslake 2005 p 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzvinkij yasennij bokovij aproksimant amp oldid 40650514