www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угорська мова Не плутати з угорськими мовами групою мов до якої входить не лише власне угорська мова предмет даної статт

Угорська мова

Не плутати з угорськими мовами — групою мов, до якої входить не лише власне угорська мова (предмет даної статті), а й хантийська та мансійська мови.

Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv  прослухатифайл) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу. Угорська мова є офіційною в Угорщині та Євросоюзі; значні групи населення, що розмовляють угорською мовою, є в сусідніх Словаччині, Румунії та Сербії; мова поширена також в Україні (на Закарпатті). Писемність на основі модифікованого латинського алфавіту.

Угорська мова
magyar nyelv
Територія поширення угорської мови в Європі.
На основі переписів населення та CIA World Factbook 2006
Поширена в Угорщина, Трансильванія (Румунія), Словаччина, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна), Хорватія, Австрія, Словенія
Регіон Центральна Європа
Носії 13 мільйонів
Місце 57
Писемність латинка (угорська абетка)
Класифікація

Уральська мовна сім'я

Офіційний статус
Державна  Угорщина
Офіційна  Угорщина
ЄС;
як регіональна:
 Словаччина
 Словенія
 Сербія
 Україна
 Австрія;
деякі офіційні права:
 Румунія
 Хорватія
Регулює Дослідницький інститут мовознавства Угорської академії наук
Коди мови
ISO 639-1 hu
ISO 639-2 hun
ISO 639-3 hun

В угорській мові є чимало давніх запозичень, зокрема з іранських та тюркських мов, а також пізніших зі слов'янських мов, з німецької, французької, італійської та англійської. Через складне відмінювання іменників та дієслів угорську мову вважають за одну з найскладніших у світі.

Історія

Класифікація

Угорська є уральською мовою, а саме належить до угорської групи; найближчими родичами є мансійська та хантийська мови, поширені в західному Сибіру. Зв'язки між угорськими та багатьма іншими мовами було зауважено в 1670-х роках, а встановлення уральської сім'ї було закінчено 1717 року. Попри це класифікація угорської мови залишалася предметом політичних суперечок у 18 та 19 століттях. Термін «угорська» ймовірно походить від назви тюркського племені оноґурів (чия назва буквально означає «десять стріл» або «десять поколінь»).

Є багато регулярних відповідностей між угорською та іншими мовами угорської групи. Наприклад, угорський /aː/ відповідає хантийському /o/ у кількох позиціях, угорський /h/ відповідає хантийському /x/, а угорський кінцевий /z/ відповідає хантийському кінцевому /t/. З цього можна порівняти такі слова, як угорське ház ([haːz]) «будинок» проти хантийського xot ([xot]) «будинок», а угорське száz ([saːz]) «сто» проти хантийського sot ([sot]) «сто».

Відстань між угорськими та фінськими мовами є більшою, проте відповідності також є регулярними.

Праісторія

Угорська мова почала формуватися 2500—2800 років тому, коли предки угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, через це існує спорідненість угорської з хантійською та мансійською мовами. В доєвропейський період (особливо впродовж V-IX ст.) великий вплив на угорську мову справили тюркські та іранські мови. В 900-1000 рр. угорські племена оселилися на середній частині Дунайської рівнини, де тісно контактували зі слов'янами, германцями та румунами, що вплинуло й на лексику угорської мови. Після прийняття християнства на початку XI ст. офіційною мовою богослужінь стала латина, через що в угорській з'явилися латинські та грецькі терміни.

Давньоугорська мова

Першою письмовою пам'яткою угорської мови були 5 слів, ужитих в латинському документі 1055 року, за яким було засновано Тиханське бенедиктинське абатство на березі Балатону (нині документ зберігають в бібліотеці Паннонгалмського бенедиктинського абатства). Повноцінні тексти угорською мовою почали з'являтися в XIII ст. (першою з них була «Надмогильна промова та молитва» бл. 1200 р.), втім до XVI ст. угорські тексти записували переважно латинською або німецькою мовами (остання до сер. XX ст. була найпоширенішою другою мовою серед угорців). Першу книгу було опубліковано 1572 року в Кракові.

Сучасна угорська мова

Угорські завоювання сусідніх територій у XII-XIII ст. поклали початок мадяризації поміщиків та купців завойованих народів (хорватів, словаків, румунів). З 1541 по 1699 рр. частина земель, заселених угорцями, перебувала під владою турків, що сприяло впливові турецької мови на угорську. Після того, як Угорське королівство стало частиною Австрійської імперії, угорська мова потрапила під сильний вплив німецької. Окрім неї в XVIII-XIX ст. запозичення приходили з італійської та французької.

Втім після поділу монархії на австрійську та угорську частини, статус угорської мови став офіційним. Тому період з 1867 по 1918 вважають «золотим віком» угорської мови: збільшилася кількість носіїв, також серед неугорців (зокрема трансильванських саксів, євреїв та циган), багато міст Трансильванії стали практично повністю угорськомовними (наприклад, Клуж-Напока або, угорською, Коложварі). Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину земель, на яких угорська мова з часом втратила домінування.

Поширення

Угорською як рідною розмовляють у таких країнах:

Країна Мовці
Угорщина 8,409,049 (перепис 2011)
Румунія
(головно Трансильванія)		 1,268,444 (перепис 2011)
Словаччина 508,714 (перепис 2011)
Сербія
(головно Воєводина)		 293,299 (перепис 2002[недоступне посилання з травня 2019])
Україна
(головно Закарпаття)		 149,400 ()
США 117,973 (перепис 2000)
Канада 75,555 (перепис 2001)
Ізраїль 70,000
Австрія
(головно Бурґенланд)		 22,000
Хорватія 16,500
Словенія
(головно Прекмур'є)		 9,240
Загалом 10.5 мільйонів (на Тисо-Дунайській низовині)

Ще близько мільйона угорськомовних проживають у Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Великій Британії, Венесуелі, Італії, Нідерландах, Німеччині, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та інших частинах світу.

Офіційний статус

Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка та Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині та Україні (на Закарпатті). В Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають понад 20 % населення.

Діалекти

Мапа угорських діалектів.

Розрізняють дев'ять основних діалектів:

  1. Західний (nyugati)
  2. Задунайський (dunántúli)
  3. Південний (déli)
  4. Тиський (tiszai, alföldi)
  5. Північно-західний (palóc)
  6. Північно-східний (északkeleti)
  7. Середньо-семигородський (mezőségi)
  8. Секейський (székely)
  9. Чанґо (csángó)

Фонетика

Угорські голосні

В угорській є 14 голосних, при цьому дифтонгів та редукованих голосних немає. Голосні бувають короткі та довгі, приголосні — м'які, проривні та тверді. Наголос зазвичай падає на перший склад, всі звуки (також кінцеві) звучать чітко.

Приголосні фонеми угорської мови
  Губно-
губні 		Губно-
зубні 		Ясенні Заясенні Твердо-
піднеб. 		М'яко-
піднеб. 		Гортан.
Носові m n ɲ
Проривні p  b t  d k  ɡ
Африкати t͡s  d͡z t͡ʃ  d͡ʒ c͡ç  ɟ͡ʝ
Фрикативні f  v s  z ʃ  ʒ h   
Дрижачі r
Апроксиманти j
Бокові l

Граматика і синтаксис

Угорська мова є аглютинативною, тобто має велику кількість суфіксів та префіксів. Немає категорії роду, проте іменник має 17 відмінків, а отже, 238 можливих форм. Існують означений (a, az) та неозначений (egy) артиклі.

Лексика

Походження коренів слів угорської мови
Невизначено
  
 30%
Фіно-угорські
  
 21%
Слов'янські
  
 20%
Германські
  
 11%
Тюркські
  
 9.5%
Латинські та грецькі
  
 6%
Романські
  
 2.5%
Інші (встановлені)
  
 1%

Міжмовні зв'язки

Значна частина угорської лексики є запозиченою з інших мов — насамперед, слов'янських (20 %). У той же час, чимало угорських слів потрапило і до індоєвропейських мов Європи. Запозичення з угорської називають мадяризмами.

Письмо

З VII по X ст. угорські племена використовували давньоугорське письмо.

Давньоугорське письмо

Нині для запису угорської мови використовують модифіковану латинку, до якої входять 40 літер (14 голосних, 26 приголосних).

A a Á á B b C c cs D d dz dzs E e É é F f
G g gy H h I i Í í J j K k L l ly M m N n
ny O o Ó ó Ö ö Ő ő P p (Q q) R r S s sz T t
ty U u Ú ú Ü ü Ű ű V v (W w) (X x) (Y y) Z z zs

Приклад

Вигляд

«Заповіт» Т. Г. Шевченка угорською мовою (переклав Йожеф Валдапфел):

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Порівняння

Угорська Фінська Естонська Ерзянська Комі-перм'яцька Український
переклад 		# у списку Сводиша
én minä mina мон mon ме me я, мене 1
te sinä, te (форм.) sina, teie (форм.) тон ton тэ te ти 2
mi me meie, me минь miń ми mi ми 4
ti te teie, te тынь tyń ти ti ви 5
ez/itt tämä/täällä see те te тайö tajö цей/тут 7
az/ott tuo/tuolla too што što сійö sijö той/там 8
ki? kuka? kes? кие? kije? коді? kodi? хто? 11
mi? mikä? mis? мезе? meze? мый? myj? що? 12
egy yksi üks вейке vejke öтік ötik один 22
kettő kaksi kaks кавто kavto кык kyk два 23
három kolme kolm колмо kolmo куим kuim три 24
négy neljä neli ниле nile нёль ńol чотири 25
öt viisi viis вете vete вит vit п'ять 26
nej nainen 'жінка' naine ни ni гöтыр götyr дружина 40
anya äiti ema (тиринь) ава (tiriń) ava мам mam мама 42
fa puu puu чувто čuvto пу pu дерево, деревина 51
vér veri veri верь veŕ вир vir кров 64
haj hius, hiukset juuksed черь čeŕ юрси jursi волосся 71
fej pää pea пря pŕa юр jur голова 72
fül korva kõrv пиле pile пель peĺ вухо 73
szem silmä silm сельме seĺme син sin око 74
orr nenä nina судо sudo ныр nyr ніс 75
száj suu suu курго kurgo вом vom рот 76
fog hammas hammas пей pej пинь piń зуб 77
láb jalka jalg пильге piĺge кок kok стопа 80
kéz käsi käsi кедь ked́ ки ki рука 83
szív/szűny sydän süda седей sedej сьöлöм śölöm серце 90
inni juoda jooma симемс simems юны juny пити 92
tudni tietää teadma содамс sodams тöдны tödny знати 103
élni elää elama эрямс eŕams овны ovny жити 108
víz vesi vesi ведь ved́ ва va вода 150
kő kivi kivi кев kev из iz камінь 156
ég/menny taivas taevas менель meneĺ енэж jenezh небо 162
szél tuuli tuul варма varma тöв töv вітер 163
tűz tuli tuli тол tol би bi вогонь 167
éj yö öö ве ve вой voj ніч 177

Фрази

  • Українська [мова] — Ukrán nyelv
  • Так — Igen
  • Ні — Nem.
  • Привіт! — Jó napot kívánok / Szervusz / Szia
  • Як справи? — Hogy vagy? (неформ.), Hogy van? (форм.)
  • Ласкаво просимо! — Üdvözlet
  • До побачення! — Szia / Viszlát (неформ.), Viszontlátásra (форм.)
  • Будь ласка —  Kérem
  • Дякую — Köszi / Köszönöm / Köszönöm szépen
  • Даруйте — Elnézést!
  • Пробачте — Bocsánat!
  • Як вас звати? — Mi a neve?
  • Мене звати… — A nevem …
  • Скільки? — Mennyi?
  • Я не розумію. — Nem értem.
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Beszél ukránul? (форм.) Beszélsz ukránul? (неформ.)
  • Я не знаю. — Nem tudom.
  • Щасти вам! — Sok szerencsét kivánok!

Див. також тут.

Див. також

Примітки

  1. Частіше трапляється в розмовній мові, проте іноді також у інших стилях за винятком офіційно-ділового. Наприклад, тут
  2. ↑ Венгерский язык. Один из самых сложных в мире(рос.)
  3. Sugar, P.F..A History of Hungary. University Press, 1996: p. 9
  4. Maxwell, A.Magyarization, Language Planning and Whorf: The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23: 319, 2004.
  5. Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Blackwell Publishing, 2002: p. 19
  6. ↑ Венгерский язык: краткая история, фонетика и лексикапосилання=|32x32пкс(рос.)
  7. ↑ Общие сведения о венгерском языке(рос.)
  8. Szende (1994:91)
  9. Артикли в венгерском языке.(рос.)
  10. A nyelv és a nyelvek ("Language and languages"), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)

Посилання

Вікіпедія має розділ
угорською мовою
Kezdőlap

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z ugorskimi movami grupoyu mov do yakoyi vhodit ne lishe vlasne ugorska mova predmet danoyi statti a j hantijska ta mansijska movi Ugorska mova ridshe madyarska 1 ugor magyar nyelv prosluhatifajl ridna mova ugorciv nalezhit do fino ugorskoyi sim yi mov de razom z movami hanti i mansi skladaye ugorsku grupu Ugorska mova ye oficijnoyu v Ugorshini ta Yevrosoyuzi znachni grupi naselennya sho rozmovlyayut ugorskoyu movoyu ye v susidnih Slovachchini Rumuniyi ta Serbiyi mova poshirena takozh v Ukrayini na Zakarpatti Pisemnist na osnovi modifikovanogo latinskogo alfavitu Ugorska movamagyar nyelvTeritoriya poshirennya ugorskoyi movi v Yevropi Na osnovi perepisiv naselennya ta CIA World Factbook 2006Poshirena v Ugorshina Transilvaniya Rumuniya Slovachchina Voyevodina Serbiya Zakarpattya Ukrayina Horvatiya Avstriya SloveniyaRegion Centralna YevropaNosiyi 13 miljonivMisce 57Pisemnist latinka ugorska abetka Klasifikaciya Uralska movna sim ya Ugrofinska gilkaUgorska grupa dd Oficijnij statusDerzhavna UgorshinaOficijna Ugorshina YeS yak regionalna Slovachchina Sloveniya Serbiya Ukrayina Avstriya deyaki oficijni prava Rumuniya HorvatiyaRegulyuye Doslidnickij institut movoznavstva Ugorskoyi akademiyi naukKodi moviISO 639 1 huISO 639 2 hunISO 639 3 hunV ugorskij movi ye chimalo davnih zapozichen zokrema z iranskih ta tyurkskih mov a takozh piznishih zi slov yanskih mov z nimeckoyi francuzkoyi italijskoyi ta anglijskoyi Cherez skladne vidminyuvannya imennikiv ta diyesliv ugorsku movu vvazhayut za odnu z najskladnishih u sviti 2 Zmist 1 Istoriya 1 1 Klasifikaciya 1 2 Praistoriya 1 3 Davnougorska mova 1 4 Suchasna ugorska mova 2 Poshirennya 2 1 Oficijnij status 2 2 Dialekti 3 Fonetika 4 Gramatika i sintaksis 5 Leksika 6 Mizhmovni zv yazki 7 Pismo 8 Priklad 8 1 Viglyad 8 2 Porivnyannya 8 3 Frazi 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya ugorskoyi moviKlasifikaciya Redaguvati Ugorska ye uralskoyu movoyu a same nalezhit do ugorskoyi grupi najblizhchimi rodichami ye mansijska ta hantijska movi poshireni v zahidnomu Sibiru Zv yazki mizh ugorskimi ta bagatma inshimi movami bulo zauvazheno v 1670 h rokah a vstanovlennya uralskoyi sim yi bulo zakincheno 1717 roku Popri ce klasifikaciya ugorskoyi movi zalishalasya predmetom politichnih superechok u 18 ta 19 stolittyah Termin ugorska jmovirno pohodit vid nazvi tyurkskogo plemeni onoguriv chiya nazva bukvalno oznachaye desyat stril abo desyat pokolin 3 4 5 Ye bagato regulyarnih vidpovidnostej mizh ugorskoyu ta inshimi movami ugorskoyi grupi Napriklad ugorskij aː vidpovidaye hantijskomu o u kilkoh poziciyah ugorskij h vidpovidaye hantijskomu x a ugorskij kincevij z vidpovidaye hantijskomu kincevomu t Z cogo mozhna porivnyati taki slova yak ugorske haz haːz budinok proti hantijskogo xot xot budinok a ugorske szaz saːz sto proti hantijskogo sot sot sto Vidstan mizh ugorskimi ta finskimi movami ye bilshoyu prote vidpovidnosti takozh ye regulyarnimi Praistoriya Redaguvati Ugorska mova pochala formuvatisya 2500 2800 rokiv tomu koli predki ugorciv meshkali v pivnichno shidnij chastini Uralskih gir cherez ce isnuye sporidnenist ugorskoyi z hantijskoyu ta mansijskoyu movami V doyevropejskij period osoblivo vprodovzh V IX st velikij vpliv na ugorsku movu spravili tyurkski ta iranski movi V 900 1000 rr ugorski plemena oselilisya na serednij chastini Dunajskoyi rivnini de tisno kontaktuvali zi slov yanami germancyami ta rumunami sho vplinulo j na leksiku ugorskoyi movi Pislya prijnyattya hristiyanstva na pochatku XI st oficijnoyu movoyu bogosluzhin stala latina cherez sho v ugorskij z yavilisya latinski ta grecki termini Davnougorska mova Redaguvati Pershoyu pismovoyu pam yatkoyu ugorskoyi movi buli 5 sliv uzhitih v latinskomu dokumenti 1055 roku za yakim bulo zasnovano Tihanske benediktinske abatstvo na berezi Balatonu nini dokument zberigayut v biblioteci Pannongalmskogo benediktinskogo abatstva 2 Povnocinni teksti ugorskoyu movoyu pochali z yavlyatisya v XIII st pershoyu z nih bula Nadmogilna promova ta molitva bl 1200 r vtim do XVI st ugorski teksti zapisuvali perevazhno latinskoyu abo nimeckoyu movami ostannya do ser XX st bula najposhirenishoyu drugoyu movoyu sered ugorciv 6 Pershu knigu bulo opublikovano 1572 roku v Krakovi 7 Suchasna ugorska mova Redaguvati Ugorski zavoyuvannya susidnih teritorij u XII XIII st poklali pochatok madyarizaciyi pomishikiv ta kupciv zavojovanih narodiv horvativ slovakiv rumuniv Z 1541 po 1699 rr chastina zemel zaselenih ugorcyami perebuvala pid vladoyu turkiv sho spriyalo vplivovi tureckoyi movi na ugorsku Pislya togo yak Ugorske korolivstvo stalo chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi ugorska mova potrapila pid silnij vpliv nimeckoyi Okrim neyi v XVIII XIX st zapozichennya prihodili z italijskoyi ta francuzkoyi Vtim pislya podilu monarhiyi na avstrijsku ta ugorsku chastini status ugorskoyi movi stav oficijnim Tomu period z 1867 po 1918 vvazhayut zolotim vikom ugorskoyi movi zbilshilasya kilkist nosiyiv takozh sered neugorciv zokrema transilvanskih saksiv yevreyiv ta cigan bagato mist Transilvaniyi stali praktichno povnistyu ugorskomovnimi napriklad Kluzh Napoka abo ugorskoyu Kolozhvari Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Ugorshina vtratila znachnu chastinu zemel na yakih ugorska mova z chasom vtratila dominuvannya 6 Poshirennya RedaguvatiDokladnishe Ugorska mova v UkrayiniUgorskoyu yak ridnoyu rozmovlyayut u takih krayinah Krayina MovciUgorshina 8 409 049 perepis 2011 Rumuniya golovno Transilvaniya 1 268 444 perepis 2011 Slovachchina 508 714 perepis 2011 Serbiya golovno Voyevodina 293 299 perepis 2002 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ukrayina golovno Zakarpattya 149 400 perepis 2001 SShA 117 973 perepis 2000 Kanada 75 555 perepis 2001 Izrayil 70 000Avstriya golovno Burgenland 22 000Horvatiya 16 500Sloveniya golovno Prekmur ye 9 240Zagalom 10 5 miljoniv na Tiso Dunajskij nizovini She blizko miljona ugorskomovnih prozhivayut u Argentini Avstraliyi Belgiyi Braziliyi Velikij Britaniyi Venesueli Italiyi Niderlandah Nimechchini SShA Finlyandiyi Franciyi Chehiyi Shvejcariyi ta inshih chastinah svitu Oficijnij status Redaguvati Ugorska ye oficijnoyu movoyu Ugorshini ta Yevropejskogo Soyuzu Krim togo ugorska ye odniyeyu z oficijnih mov Voyevodini ta troh obshin Sloveniyi Godosha Dobrovnika ta Lendavi Ugorska ye movoyu menshin v Avstriyi Horvatiyi Rumuniyi Slovachchini ta Ukrayini na Zakarpatti V Rumuniyi vona ye oficijnoyu movoyu na miscevomu rivni v usih municipalitetah de ugorci skladayut ponad 20 naselennya Dialekti Redaguvati Dokladnishe Dialekti ugorskoyi movi Mapa ugorskih dialektiv Rozriznyayut dev yat osnovnih dialektiv Zahidnij nyugati Zadunajskij dunantuli Pivdennij deli Tiskij tiszai alfoldi Pivnichno zahidnij paloc Pivnichno shidnij eszakkeleti Seredno semigorodskij mezosegi Sekejskij szekely Chango csango Fonetika RedaguvatiDokladnishe Ugorska fonetika Ugorski golosni V ugorskij ye 14 golosnih pri comu diftongiv ta redukovanih golosnih nemaye Golosni buvayut korotki ta dovgi prigolosni m yaki prorivni ta tverdi Nagolos zazvichaj padaye na pershij sklad vsi zvuki takozh kincevi zvuchat chitko Prigolosni fonemi ugorskoyi movi 8 Gubno gubni Gubno zubni Yasenni Zayasenni Tverdo pidneb M yako pidneb Gortan Nosovi m n ɲProrivni p b t d k ɡAfrikati t s d z t ʃ d ʒ c c ɟ ʝFrikativni f v s z ʃ ʒ h Drizhachi rAproksimanti jBokovi lGramatika i sintaksis RedaguvatiDokladnishe Ugorska gramatikaUgorska mova ye aglyutinativnoyu tobto maye veliku kilkist sufiksiv ta prefiksiv Nemaye kategoriyi rodu prote imennik maye 17 vidminkiv a otzhe 238 mozhlivih form 7 Isnuyut oznachenij a az ta neoznachenij egy artikli 9 Leksika RedaguvatiPohodzhennya koreniv sliv ugorskoyi movi 10 Neviznacheno 30 Fino ugorski 21 Slov yanski 20 Germanski 11 Tyurkski 9 5 Latinski ta grecki 6 Romanski 2 5 Inshi vstanovleni 1 Mizhmovni zv yazki RedaguvatiZnachna chastina ugorskoyi leksiki ye zapozichenoyu z inshih mov nasampered slov yanskih 20 U toj zhe chas chimalo ugorskih sliv potrapilo i do indoyevropejskih mov Yevropi Zapozichennya z ugorskoyi nazivayut madyarizmami Div takozh Slov yanska leksika v ugorskij moviPismo RedaguvatiDokladnishe Ugorska abetkaZ VII po X st ugorski plemena vikoristovuvali davnougorske pismo Davnougorske pismo Nini dlya zapisu ugorskoyi movi vikoristovuyut modifikovanu latinku do yakoyi vhodyat 40 liter 14 golosnih 26 prigolosnih A a A a B b C c cs D d dz dzs E e E e F fG g gy H h I i I i J j K k L l ly M m N nny O o o o O o O o P p Q q R r S s sz T tty U u U u U u U u V v W w X x Y y Z z zsPriklad RedaguvatiViglyad Redaguvati Zapovit T G Shevchenka ugorskoyu movoyu pereklav Jozhef Valdapfel Ha meghalok temessetek Dombtetore engem Kedves Ukrajnamban teres Puszta kozepeben Honnan nagy szeles mezoket S a meredek partu Dnyepert latni s hallani is Ahogy zugva zudul Majd ha ellensegunk veret Mossa Ukrajnabol Kek tengerbe dombot mezot Mindent hagyok akkor Odebb allok en es szallok Isten ele ott fent Imadkozni hanem addig Nem ismerek istent Temessetek el es talpra Tepve minden lancot Rossz verukkel ontozzetek A szep szabadsagot S a nagy uj szabad csaladban Nem feledve engem Emlekezzetek meg rolam Nyajas szoval csendben Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Porivnyannya Redaguvati Ugorska Finska Estonska Erzyanska Komi perm yacka Ukrayinskijpereklad u spisku Svodishaen mina mina mon mon me me ya mene 1te sina te form sina teie form ton ton te te ti 2mi me meie me min min mi mi mi 4ti te teie te tyn tyn ti ti vi 5ez itt tama taalla see te te tajo tajo cej tut 7az ott tuo tuolla too shto sto sijo sijo toj tam 8ki kuka kes kie kije kodi kodi hto 11mi mika mis meze meze myj myj sho 12egy yksi uks vejke vejke otik otik odin 22ketto kaksi kaks kavto kavto kyk kyk dva 23harom kolme kolm kolmo kolmo kuim kuim tri 24negy nelja neli nile nile nyol nol chotiri 25ot viisi viis vete vete vit vit p yat 26nej nainen zhinka naine ni ni gotyr gotyr druzhina 40anya aiti ema tirin ava tirin ava mam mam mama 42fa puu puu chuvto cuvto pu pu derevo derevina 51ver veri veri ver veŕ vir vir krov 64haj hius hiukset juuksed cher ceŕ yursi jursi volossya 71fej paa pea prya pŕa yur jur golova 72ful korva korv pile pile pel peĺ vuho 73szem silma silm selme seĺme sin sin oko 74orr nena nina sudo sudo nyr nyr nis 75szaj suu suu kurgo kurgo vom vom rot 76fog hammas hammas pej pej pin pin zub 77lab jalka jalg pilge piĺge kok kok stopa 80kez kasi kasi ked ked ki ki ruka 83sziv szuny sydan suda sedej sedej solom solom serce 90inni juoda jooma simems simems yuny juny piti 92tudni tietaa teadma sodams sodams todny todny znati 103elni elaa elama eryams eŕams ovny ovny zhiti 108viz vesi vesi ved ved va va voda 150ko kivi kivi kev kev iz iz kamin 156eg menny taivas taevas menel meneĺ enezh jenezh nebo 162szel tuuli tuul varma varma tov tov viter 163tuz tuli tuli tol tol bi bi vogon 167ej yo oo ve ve voj voj nich 177Frazi Redaguvati Ukrayinska mova Ukran nyelv Tak Igen Ni Nem Privit Jo napot kivanok Szervusz Szia Yak spravi Hogy vagy neform Hogy van form Laskavo prosimo Udvozlet Do pobachennya Szia Viszlat neform Viszontlatasra form Bud laska Kerem Dyakuyu Koszi Koszonom Koszonom szepen Darujte Elnezest Probachte Bocsanat Yak vas zvati Mi a neve Mene zvati A nevem Skilki Mennyi Ya ne rozumiyu Nem ertem Vi rozmovlyayete ukrayinskoyu movoyu Beszel ukranul form Beszelsz ukranul neform Ya ne znayu Nem tudom Shasti vam Sok szerencset kivanok Div takozh tut Div takozh RedaguvatiUgorci v Ukrayini Ugorska mova v Ukrayini Madyarizm zapozichennya z ugorskoyi movi Ugorsko ukrayinska praktichna transkripciyaPrimitki Redaguvati Chastishe traplyayetsya v rozmovnij movi prote inodi takozh u inshih stilyah za vinyatkom oficijno dilovogo Napriklad tut a b Vengerskij yazyk Odin iz samyh slozhnyh v mire ros Sugar P F A History of Hungary University Press 1996 p 9 Maxwell A Magyarization Language Planning and Whorf The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23 319 2004 Marcantonio Angela The Uralic Language Family Facts Myths and Statistics Blackwell Publishing 2002 p 19 a b Vengerskij yazyk kratkaya istoriya fonetika i leksikaposilannya 32x32pks ros a b Obshie svedeniya o vengerskom yazyke ros Szende 1994 91 Artikli v vengerskom yazyke ros A nyelv es a nyelvek Language and languages edited by Istvan Kenesei Akademiai Kiado Budapest 2004 ISBN 963 05 7959 6 p 134 Posilannya RedaguvatiUgorska mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya maye rozdilugorskoyu movoyuKezdolap Ugorska mova na sajti Ethnologue Hungarian A language of Hungary angl Ugorska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Hungarian angl Ugorska mova na sajti WALS Online Language Hungarian angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugorska mova amp oldid 37178135