www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мадяризм Мадяри зм 1 від угор magyar угорський рідко гунгари зм 2 від лат Hungarus угорський угризм слово або вислів зап

Мадяризм

Мадяри́зм (від угор. magyar — «угорський»), рідко гунгари́зм (від лат. Hungarus — «угорський»), угризм — слово або вислів, запозичені з угорської мови або утворені під її впливом. До європейських мов мадяризми починають проникати з IX ст., коли мадярські племена оселяються у Паннонії. У давньоруській мові слова угорського походження письмово засвідчені з X ст.

В українській мові Редагувати

Угорці з'явилися на території України у 884–898 рр., але з того часу мадяризми в українській мові не збереглися. Коли ж угорці оселилися на теперішній своїй території в Паннонії (896) і згодом захопили землі на південь від Карпат, впродовж наступних століть (здебільшого в XVI ст.) чимало угорських слів потрапило до мови українців Закарпаття, що тривалий час було відоме під назвою «Угорська Русь».

Окремі мадяризми поширилися на деякі інші діалекти української мови, а також в літературну мову, наприклад, ґазда (закарп. з XIII ст.); барда, бартка, балта (XIII-XIV ст.), леґінь, ґанч, ґанджа, чижми (чоботи), пугар (XVI ст.); львівське батяр (XVIII ст.). Деякі з них могли бути запозичені літературною мовою нещодавно і незалежно від закарпатських діалектів, наприклад, гусар (закарпат. з XV ст.), чардаги, паприка, гайдук (XIX ст.), гуляш.

Величезна більшість мадяризмів, однак, не вийшла за межі закарпатських, переважно півд.-західних, діалектів, наприклад, марга (майно, худоба), арсаґ (держава і державний шлях), варош (місто), катуна (вояк), битюх (хвороба), шуга («ніколи»; не пізніше XIII ст.); баршун («оксамит»; XIV ст.); келчих («харч», «кошти»; XV ст.); ґарадичі («східці»; XVI ст.); прийш («виноробний прес»; XVII ст.); ґалиба («безладдя», «скандал»; XVIII ст.); крумплі («картопля», XIX ст.); тепер вони поступово заникають у цих діалектах.

Приклади найтиповіших запозичень з угорської мови Редагувати

  • Банувати < ban («шкодувати», «каятись»)
  • Бартка < bard
  • Батяр < betyár
  • Бекеша < bekes
  • Бербениця < berbence
  • Бунда («вид верхнього одягу») < bunda
  • Габа («хвиля») < hab
  • Гайдук < hajdu (множина hajduk)
  • Гусар < huszar < серб. husar < грец. χονσάριος («грабіжник», «розбійник»)
  • Гуляш < gulyás
  • Ґазда < gazda, слов'янського походження — від gospoda
  • Ґандж < gancs
  • Дараба («пліт») < darab («шматок», «частина»), слов'янського походження — пор. укр. дрібний, дрібок
  • Дженджеруха («франтиха, чепуруха»), дженджуристий («кокетливий, легковажний») < gyöngysor («нитка перлового намиста»)
  • Кантар («вуздечка») < kantár
  • Капці < kapca < слов. kopytьca
  • Куліш < köles («просо»)
  • Кучма < kucsma sapka (за однією з версій, ймовірніше слово питомо українське, а угорське саме є запозиченням)
  • Лаба («ніжка», «лапа») < láb (але більш ймовірна версія запозичення зі західнослов'янських мов)
  • Леґінь < legény
  • Лечо < lecsó
  • Марга («худоба») < marha, яке має германське походження. На українському ґрунті від нього утворилося похідне слово «маржина»
  • Ментик < mente
  • Паприка
  • Пугар («келих») < pohár
  • Торлаш («потужний льодохід з повіддю») < torlasz
  • Філер < fillér
  • Хосен («користь») < haszon
  • Хутір < hutor, яке є запозиченням з германських мов — пор. давн.в-нім. huntari і дав.-шв. hundari
  • Чардаш
  • Чота < czata < серб. чета
  • Чуга
  • Шабля < szablya

Слово гачі теж іноді вважають мадяризмом, але скоріш за все, воно має питомо слов'янське походження (від прасл. *gatjě), а угор. gatya запозичене з праслов'янської. На користь цієї думки можна навести фін. kaatio («стегно», «холоша»), ест. kaats («стегно бика», «шаровари»), запозичені в І тис. н. е. з праслов'янської мови (кривичівського діалекту), у яких зберігається непалаталізоване t.

В інших мовах Редагувати

Чимало мадяризмів і в польській мові: batiar, ciżma, czako, czardasz, giermek тощо. У більшості мов світу мадяризмів небагато, вони позначають там елементи традиційної угорської культури (чардаш), страви (гуляш, лечо), деякі військові терміни (гайдук, гусар, ментик, шабля), одягу (бекеша).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Мадяризм // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016. 
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. В. Б. Крысько. Заметки о древненовгородском диалекте. — Вопросы языкознания. — М. : Наука, 1994.
  5. М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.

Джерела Редагувати



Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Madyari zm 1 vid ugor magyar ugorskij ridko gungari zm 2 vid lat Hungarus ugorskij ugrizm slovo abo visliv zapozicheni z ugorskoyi movi abo utvoreni pid yiyi vplivom Do yevropejskih mov madyarizmi pochinayut pronikati z IX st koli madyarski plemena oselyayutsya u Pannoniyi U davnoruskij movi slova ugorskogo pohodzhennya pismovo zasvidcheni z X st Zmist 1 V ukrayinskij movi 1 1 Prikladi najtipovishih zapozichen z ugorskoyi movi 2 V inshih movah 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaV ukrayinskij movi RedaguvatiUgorci z yavilisya na teritoriyi Ukrayini u 884 898 rr ale z togo chasu madyarizmi v ukrayinskij movi ne zbereglisya Koli zh ugorci oselilisya na teperishnij svoyij teritoriyi v Pannoniyi 896 i zgodom zahopili zemli na pivden vid Karpat vprodovzh nastupnih stolit zdebilshogo v XVI st chimalo ugorskih sliv potrapilo do movi ukrayinciv Zakarpattya sho trivalij chas bulo vidome pid nazvoyu Ugorska Rus Okremi madyarizmi poshirilisya na deyaki inshi dialekti ukrayinskoyi movi a takozh v literaturnu movu napriklad gazda zakarp z XIII st barda bartka balta XIII XIV st legin ganch gandzha chizhmi choboti pugar XVI st lvivske batyar XVIII st Deyaki z nih mogli buti zapozicheni literaturnoyu movoyu neshodavno i nezalezhno vid zakarpatskih dialektiv napriklad gusar zakarpat z XV st chardagi paprika gajduk XIX st gulyash Velichezna bilshist madyarizmiv odnak ne vijshla za mezhi zakarpatskih perevazhno pivd zahidnih dialektiv napriklad marga majno hudoba arsag derzhava i derzhavnij shlyah varosh misto katuna voyak bityuh hvoroba shuga nikoli ne piznishe XIII st barshun oksamit XIV st kelchih harch koshti XV st garadichi shidci XVI st prijsh vinorobnij pres XVII st galiba bezladdya skandal XVIII st krumpli kartoplya XIX st teper voni postupovo zanikayut u cih dialektah Prikladi najtipovishih zapozichen z ugorskoyi movi Redaguvati Banuvati 2 lt ban shkoduvati kayatis Bartka lt bard Batyar lt betyar Bekesha lt bekes Berbenicya lt berbence Bunda vid verhnogo odyagu lt bunda Gaba hvilya lt hab 2 Gajduk lt hajdu mnozhina hajduk Gusar lt huszar lt serb husar lt grec xonsarios grabizhnik rozbijnik Gulyash lt gulyas Gazda lt gazda slov yanskogo pohodzhennya vid gospoda Gandzh lt gancs Daraba plit lt darab shmatok chastina slov yanskogo pohodzhennya por ukr dribnij dribok Dzhendzheruha frantiha chepuruha dzhendzhuristij koketlivij legkovazhnij lt gyongysor nitka perlovogo namista Kantar vuzdechka lt kantar Kapci lt kapca lt slov kopytca Kulish lt koles proso Kuchma lt kucsma sapka za odniyeyu z versij jmovirnishe slovo pitomo ukrayinske a ugorske same ye zapozichennyam Laba nizhka lapa lt lab ale bilsh jmovirna versiya zapozichennya zi zahidnoslov yanskih mov Legin lt legeny Lecho lt lecso Marga hudoba lt marha yake maye germanske pohodzhennya Na ukrayinskomu grunti vid nogo utvorilosya pohidne slovo marzhina Mentik lt mente Paprika Pugar kelih lt pohar Torlash potuzhnij lodohid z poviddyu lt torlasz Filer lt filler Hosen korist lt haszon Hutir lt hutor yake ye zapozichennyam z germanskih mov por davn v nim huntari i dav shv hundari Chardash Chota lt czata lt serb cheta Chuga Shablya lt szablya Slovo gachi tezh inodi vvazhayut madyarizmom 2 ale skorish za vse vono maye pitomo slov yanske pohodzhennya vid prasl gatje a ugor gatya zapozichene z praslov yanskoyi 3 Na korist ciyeyi dumki mozhna navesti fin kaatio stegno holosha est kaats stegno bika sharovari zapozicheni v I tis n e z praslov yanskoyi movi krivichivskogo dialektu u yakih zberigayetsya nepalatalizovane t 4 5 V inshih movah RedaguvatiChimalo madyarizmiv i v polskij movi batiar cizma czako czardasz giermek tosho U bilshosti mov svitu madyarizmiv nebagato voni poznachayut tam elementi tradicijnoyi ugorskoyi kulturi chardash stravi gulyash lecho deyaki vijskovi termini gajduk gusar mentik shablya odyagu bekesha Div takozh RedaguvatiSlov yanska leksika v ugorskij moviPrimitki Redaguvati Madyarizm Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g Yelizaveta Baran Leksichni gungarizmi u tvorah ukrayinskih pismennikiv Zakarpattya Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 13 grudnya 2016 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s V B Krysko Zametki o drevnenovgorodskom dialekte Voprosy yazykoznaniya M Nauka 1994 M R Fasmer Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress 1964 1973 Dzherela RedaguvatiLizanec P Magyar ukran nyelvi kapcsolatok chastina I 1970 Lizanec P Atlas leksichnih madyarizmiv ta yih vidpovidnikiv v ukrayinskih govorah Zakarpatskoyi oblasti URSR chastina II Vengerskie zaimstvovaniya v ukrainskih govorah Zakarpatya Budapesht 1976 chastina III Uzhgorod 1976 Mokan A Leksicheskie ungarizmy v maramoroshskih ukrainskih govorah Zakarpatskoj oblasti Voprosy finno ugorskoj filologii vypusk 3 stor 100 124 II 1977 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yelizaveta Baran Leksichni gungarizmi u tvorah ukrayinskih pismennikiv Zakarpattya Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 Yurij Shevelov Istorichna fonologiya ukrayinskoyi movi Harkiv Akta 2002 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Madyarizm amp oldid 40479531