www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мовознавство Ця стаття про гуманітарну науку Про друкований орган Інституту мовознавства див журнал У Вікісловнику є сто

Мовознавство

Ця стаття про гуманітарну науку. Про друкований орган Інституту мовознавства див. Мовознавство (журнал).
У Вікісловнику є сторінка мовознавство.

Мовозна́вство, також лінгві́стика (від. лат. lingua — мова) — наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики. Як самостійна дисципліна сформувалася в середині XIX століття.

Предмет мовознавства

Мовознавство вивчає не лише мови, які існують (існували чи можливі в майбутньому), а й людську мову взагалі. Мова не доступна лінгвістові для прямого спостереження; безпосередньо спостережні лише факти мовлення, або мовні явища, тобто мовленнєві акти носіїв живої мови разом з їхніми результатами (текстами) або мовний матеріал (обмежений масив письмових текстів мертвою мовою, якою вже ніхто не користується як основним засобом спілкування).

Об'єкт і суб'єкт вивчення

Як гуманітарна наука, мовознавство не завжди відокремлює суб'єкт пізнання (психіку лінгвіста) від об'єкта пізнання (мови, що вивчається), особливо якщо лінгвіст вивчає свою рідну мову. Лінгвістами часто стають люди, які поєднують тонку мовну інтуїцію (чуття мови) із загостреною мовною рефлексією (здатністю замислюватися над своїм мовним чуттям). Опора на рефлексію для здобуття мовних даних називається інтроспекцією.

Гносеологічний аспект

Мовознавство включає: спостереження; реєстрування й описування фактів мовлення; висування гіпотез, які пояснюють ці факти; формулювання гіпотез у вигляді теорій і моделей, які описують мову; їх експериментальну перевірку і спростування; прогнозування мовної поведінки. Пояснення фактів буває внутрішнім (самими мовними фактами) або зовнішнім (фактами фізіологічними, психологічними, логічними чи соціальними).

Розділи мовознавства

Див. також: Зв'язок мовознавства з іншими науками

Загальне мовознавство — (широко розуміючи) галузь мовознавства, що вивчає загальні ознаки й функції людської мови не лише в теоретичному (вузькому розумінні), але також у прикладному й історичному аспектах.

Натомість конкретне мовознавство вивчає окремі мови (н-д, україністика), їх групи (н-д, романістика) чи ареали (н-д, балканістика).

Розділи і галузі мовознавства:

Історія лінгвістики та основні лінгвістичні концепції

Стародавній світ

Перші мовознавчі концепції виникли приблизно у 5 столітті до нашої ери у стародавніх країнах: Індії, Греції, Римі, Китаї. Своє мовознавче вчення також розвинули араби.

У загальному, мова розглядалася у трьох аспектах:

У Давній Індії мовознавство використовувалося го́ловно для аналізу і опису древніх гімнів («Веди»), що були написані санскритом, який у той час переважна більшість людей не розуміла. Індійські мовознавці вперше здійснили спробу класифікувати звуки за фізіологічним принципом, відкрили морфологічний закон словоформи як структури, розробили теоретичні проблеми лексико-морфологічного принципу класифікації слів на частини мови, виділивши імена і дієслова, а також багато іншого. Найвідомішим представником індійської філологічної школи вважають Паніні, який жив у IV столітті до н. е.

Давньогрецьке мовознавство у першому періоді (V—III століття до н. е.) можна характеризувати за принципами розгляду мовних явищ як загальнофілософське, а в другому (III століття до н. е. — IV століття н. е.) як послідовно мовознавче. Існувало дві мовознавчі школи «Фюсей» (за природою) і «Тессей» (за умовою), між якими велися різні дискусії з питань мови. У другому періоді (III століття до н. е. — IV століття н. е.) найбільшого розвитку досягнула Олександрійська школа. Найвидатнішим її представником був Аристарх Самофракійський. Загалом, у давньогрецькій лінгвістиці були розвинуті такі розділи: фонетика, морфологія, синтаксис і стилістика. Більшість мовознавців стверджують, що підвалини сучасної лінгвістики були закладені саме у Давній Греції.

Давньогрецьке мовознавче вчення продовжували розвивати римські вчені. Вони доповнили класичні розділи грецького мовознавства — фонетики, морфології, синтаксису — даними з латинської мови. Граматичні терміни античної Греції дійшли до нас трансформованими на латинський зразок через праці Доната «Граматика» (IV століття) і Прісціана «Граматичне вчення» (VI століття).

Арабська філологічна школа багато запозичила від давньоіндійської, проте менше приділяла уваги граматиці та фонетиці, але більше лексикології. Великий внесок у мовознавчу науку зробила лексикографічна праця Махмуда аль Кашгарі «Диван турецьких мов» (XI століття) — багатомовний словник близькосхідних мов.

У Стародавньому Китаї причина виникнення і розвитку мовознавства була приблизно такою ж, як і в Індії — потреба тлумачення древніх текстів. Мова китайськими лінгвістами розглядалася як продукт природи. На поч. XIII століття китайські мовознавці прагнули дослідити конкретні теоретичні питання у галузях: текстологія, ієрогліфіка, фонетика і діалектологія. Також у цей час велася активна лексикографічна робота. Було укладено словники рим, діалектичних синонімів, енциклопедичні словники, етимологічні тощо.

XIII—XVIII століття

У середньовіччі розвивалися дві основні лінгвістичні школи: латинська та арабсько-єврейська.

Оскільки латинська мова стала мовою освіти, релігії і науки в Європі, на основі давньої лексикографічної традиції з XIII століття почали укладатися різні граматики та словники. У період середньовіччя та Відродження, як і в давньогрецькій науці, мова була проблемою обговорення у філософських та філологічних працях.

З XVI століття європейська цивілізація починає відкривати для себе нові народи та мови, що зумовлює потребу укладання нових словників та граматик. У багатьох країнах проводиться велика лексикографічна робота (Іспанія, Франція, Королівство Англія, Московія).

У 1660 році було укладено граматику Пор-Рояля, що мала великий вплив на подальший розвиток мовознавчої науки і стала вельми популярною у Європі. Вона базувалася на декартівській філософії, згідно з якою основними принципами побудови граматики повинні бути:

  • логічність (раціональність);
  • універсальність (тобто повинна бути загальною для всіх мов).

Початок XIX століття

У першій чверті XIX століття розвинулося особливо порівняльно-історичне мовознавство. Завдячуючи елементам зіставлення мовних фактів та історизму попередніх століть, які мали місце в описових граматиках, окремих дослідженнях і лексикографічних працях філологів як стародавнього світу, так і пізніших часів.

У ці часи було створено ряд праць: у Німеччині Франца Боппа (1791—1867) «Про систему дієвідмінювання санскритської мови у порівнянні з такою грецької, латинської, перської і германської мов» (1816) і Якоба Грімма (1785—1863) «Німецька граматика» (1819); в Данії — праця Расмуса Крістіана Раска (1787—1832) «Дослідження в галузі давньопівнічної мови або походження ісландської мови» (1818) і в Росії — праця Олександра Востокова (1781—1864) «Розвідка про слов'янську мову» (1820).

Вільгельм Гумбольдт

Гумбольдт є засновником загального мовознавства та його теоретичних основ. Своїх послідовників його вчення знайшло у так званому неогумбольдтіанстві.

Свої мовознавчі ідеї учений формулював у працях: «Про виникнення граматичних форм і їх вплив на розвиток ідей» (1822), «Про двоїну» (1827), «Про буквене письмо і його зв'язок з будовою мови» (1824), «Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їх розвитку» (1843), «Про зв'язок письма з мовою» (1836), «Про мову каві на острові Ява» (1836—1839).

Для теоретичної лінгвістики особливе значення має тритомна праця «Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їх розвитку», зокрема перший том її, який має окрему назву «Про відмінність будови людської мови і про вплив цієї відмінності на розумовий розвиток людського роду».

На думку В. Гумбольдта, прямим об'єктом теоретичного мовознавства є мова як цілісна структура, її походження, перспективи розвитку, відношення до виникнення людини, до її еволюції. В. Гумбольдт послідовно розрізняв у мові мову і мовлення, але не вбачав різниці між звуком і буквою. Під мовою він розумів сукупність усього, що говориться. Також, вчений твердить, що реальною підставою для визначення початку розрізнення мов є дух народу і мова є безперервною діяльністю духу.

Фердинанд де Соссюр

Фердинанд де Сосюр

Творчий доробок лінгвіста складається з кількох статей і однієї монографії «Курс загальної лінгвістики», опублікованої через три роки після смерті автора (1916 року). «Курс загальної лінгвістики» опублікували учні Соссюра, які відредагували і упорядкували свої записи з лекцій мовознавця.

На основі вчення Соссюра розвинулося багато лінгвістичних шкіл, зокрема женевська.

Порівняльно-історичне мовознавство

Біологічний напрям

Порівняльно-історичне мовознавство, з кожним десятиліттям зміцнюючи свої позиції, розгалужувалось, залежно від принципів і способів пояснення об'єктів, на окремі напрямки та школи. Існували натуралістичний, молодограматичний, логічний і психологічний напрями.

Засновником біологічного методу є німецький лінгвіст А. Шлейхер (1821—1868).

Розуміння мови як природного організму в лінгвістичній концепції Шлейхера. Натуралістична теорія Шлейхера

Він розцінював мову як природний організм. «Мови — це утворені зі звукової матерії природні організми, до того ж найвищі з усіх; вони виявляють свої властивості природного організму не тільки в тому, що всі вони класифікуються на роди, види, підвиди і т.ін., але і в тому, що їх зростання відбувається за певними законами» (39, 95, ч. I). Мови виникли природним шляхом, незалежно від людської волі. Воля людини безсила змінити що-небудь в мові, як не може вона змінити і будови людського організму, тому закони мови об'єктивні і зовнішні відносно людини, як і закони природи.

Шлейхер підкреслює, що закони, встановлені Дарвіном для видів тварин і рослин, в головних своїх рисах застосовуються і до організмів мов. Саме ці загальні закономірності ріднять мови з іншими породженнями природи, роблять мови природними організмами. Тобто це не біологічне трактування мови, а як нерозривний зв'язок мови і мислення. Мова як вираження мислення за допомогою артикульованих звуків, мова — це звукове вираження думки, мова вираження думок через слова — це єдина і виключна ознака людини. Створення мови рівноцінно розвитку мозку і органів мовлення. Шлейхер намагався розвинути матеріалістичну теорію мови, засновану на об'єктивних методах вивчення фактів, але нерозуміння суспільної сутності мови й історико-матеріалістичних закономірностей її розвитку(на противагу Гегелю)було серйозною перепоною.

Чому і в якому трактуванні Шлейхер застосовує термін «морфологія»?

Він зосереджує увагу на дослідженні характеру мовних форм, а головне форми, що пов'язана з поняттям слова, де досягається синтез значення і відношення(граматична функція). Вчення про мовні типи Шлейхер називав морфологією, запозичивши цей термін з природознавства, де він позначав науку про будову й формоутворення рослин. Морфологія мов повинна, за Шлейхером, вивчати морфологічні типи мов, їх походження і взаємовідносини.

Концепція лінгвістики як науки у розумінні Шлейхера

Він рухався від концепції, що мова—природний організм, до розмежування мовознавства і філології. Мовознавство, що вивчає мову як природне формування, складає частину природної історії людини. Мовознавець у Шлейхера виступає в ролі природодослідника, який ставиться до мов так само, як ботанік до рослин: естетична і практична оцінки рослини для ботаніка байдужі, він повинен вивчати лише закони будови і розвитку рослинних організмів.

Філологія ж має справу з історією, яка починається там, де виявляється вільна воля людини. Об'єкт філології — створені людьми літературні тексти, письмові пам'ятки. Вона знаходить матеріал лише там, де є література, тому не може, наприклад, існувати філологія у неписьменних американських індійців. І, навпаки, для мовознавства мови і діалекти неписьменних народів викликають величезний інтерес. Філологічний аналіз і коментар текстів, на думку Шлейхера, схильний до суб'єктивізму дослідника. Разом з тим є сфери, де філологія і мовознавство сходяться, наприклад, синтаксис. У ньому панують об'єктивні закони, а з іншого боку, певну роль відіграють і суб'єктивні обставини, такі, як воля людей.

Теорія двох періодів мовної еволюції у концепції Шлейхера

Еволюція мови складається з двох періодів: доісторичного та історичного (цю тезу вчений запозичив у Гегеля). Становлення мовних структур, досягнення ними формальної завершеності відбувається в доісторичний період; в історичний період вони використовуються в готовому вигляді; в історичний період, мовні структури можуть лише розпадатися, модифікуватися, руйнуватися. Морфологічний тип (клас) мови визначається будовою слова, яке може виражати значення («корінь») і ставлення («суфікс»). У доісторичному періоді мова розвивається від простої до складної, збагачується новими формами (тут Шлейхер іде за Гумбольдтом, який стверджував, що всі вищі форми мови виникли з простіших: аглютинативні з ізолюючих, а флективні з аглютинативних).

В історичному періоді відбувається регрес, розпад мови (звуки «зношуються», зникає багатство форм, простежується тенденція до спрощення). Це період старіння і поступового вмирання мови. Цим твердженням Шлейхер заперечує Гумбольдта, який вважав, що мова постійно вдосконалюється. Він, як і романтики, стверджував, що морфологічно складні давні класичні мови (санскрит, давньогрецька, латинська) були найдосконалішими. Ця концепція ґрунтувалася на матеріалі індоєвропейських мов, які змінювалися від синтетизму до аналітизму.

Історико-генетичний напрямок концепції Шлейхера

Августу Шлейхеру мовознавство також завдячує випрацюванням натуралізму як філософії мови. З його іменем пов'язано не тільки оформлення індоєвропеїстики в особливу науку, але і застосування природно-наукового методу в дослідженнях мови. Шлейхер разом з мовознавством вивчав філософію і ботаніку, що наклало відомий відбиток і на його погляди. З його ім'ям пов'язаний другий період розвитку порівняльно-історичного мовознавства. У своєму «компендіумі» Шлейхер уточнює і вдосконалює дослідницькі прийоми, завдяки чому розширюється наукова проблематика компаративістики.

Шлейхер вибудовує теорію родовідного дерева, в якій головну роль відіграє поняття прамови або мови предків. З прамови виходять мови, що утворюють мови, які становлять мовний ряд, або мовне дерево, що поділяється на мовні родини, або мовні гілки. Теорія А. Шлейхера здійснила величезний вплив на розвиток порівняльно-історичного мовознавства і її відгомін учувається у низці сучасних досліджень. Одним із найвагоміших результатів компаративістики є створення генеалогічної класифікації мов світу. Сучасне порівняльно-історичне мовознавство і його останні досягнення значною мірою характеризуються відкриттям нових мовних матеріалів, розширенням предмету і методів дослідження. Ідея Шлейхера про відновлення прамови не реальна, але саме реконструкція стала основним ядром порівняльної граматики.

Теорія родовідного дерева

Спочатку прамова стала членуватися на діалектні зони, котрі своєю чергою почали виділятися в самостійні мови. Розчленовування прамови Шлейхер утілив в родовідному дереві.

Основи лінгвістичного доробку Шлейхера

Основними працями Шлейхера є «Мови Європи в систематичному огляді» (1850), «Морфологія церковнослов'янської мови» (1852), «Про морфологію мови» (1859), «Підручник литовської мови» з хрестоматією і словником (1856—1857), «Порівняльно-історичні дослідження» (1848), «Німецька мова» (1860), «Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов» (1861). Вперше вимога врахувати звукових закономірностей при мовному порівнянні — створений метод порівняльно-історичного дослідження. Спробував реконструювати індоєвропейську прамову як систему форм.

Вперше встановив різницю між генетичним родством мов та типологічною схожістю. Створив теорію «родового дерева» враховуючи географічне розташування та теорію мовних контактів. Чітко сформулював поняття праіндоєвропейської мови(санскрит). Вивчення живого народного мовлення, польова лінгвістична робота. «природно-науковий» принцип підходу до фактів мови і теорія двох періодів мовного розвитку.

Завданням лінгвістики, за теорією Шлейхера, є вивчення будови мови, вплив різних типів морфологічних структур, вивчення їх у синхронному та діахронному планах. Завдання філології — використання мови, філологія відносяться до історії, функціонування мови в суспільстві.

З якою метою і в якій теорії Шлейхер використовує поняття морфологічний тип мови

Як і Гумбольдт, Шлейхер вважав, що вивчення мовної форми і типологічна і генеалогічна систематика мов становлять основний зміст лінгвістики («глоттікі»), яка вивчає походження та подальший розвиток цих форм мови.

Морфологічна класифікація мов

Вчення про мовні типи Шлейхер називав морфологією, запозичивши цей термін з природознавства, де він позначав науку про будову й формоутворенні рослин.

Морфологія мов, по Шлейхеру, повинна вивчати морфологічні типи мов, їх походження і взаємні відносини. Морфологічний тип (клас) мови визначається будовою слова, яке може виражати значення («корінь») і ставлення («суфікс»). Допускаються три типи комбінацій значення і відносини: ізолюючі мови мають тільки значення (коріння); аглюнативні мови виражають значення і ставлення (коріння і приставки); флективні мови утворюють в слові одиницю, яка має і значення ставлення. Полісинтетичні мови, виділені Гумбольдтом, Шлейхер розглядав як варіант аглютинативної форми мови.

Морфологічні типи мови, на думку Шлейхера, є прояв трьох ступенів (стадій) розвитку: односкладовий клас представляє найдавнішу форму, початок розвитку; аглютинативна — це середній ступінь розвитку; флектируючі мови як останній ступінь містять в собі в стислому вигляді елементи двох попередніх щаблів розвитку.

Психологічний напрям

Фундатором психологічного напряму був Г. Штайнталь. Згодом ідеї цього напряму розвинули український вчений О. О. Потебня і німецький учений В. Вундт.

Теоретичні засади мовознавчих поглядів Г. Штайнталя формувалися під значним впливом філософії мови В. Гумбольдта і, головним чином, психологічної концепції Йоганна-Фрідріха Гербарта. Лінгвістична діяльність Г. Штайнталя була спрямована проти логічної граматики (найвиразнішим представником якої був К. Беккер) і натуралізму в мовознавчих поглядах А. Шлейхера. Свої психолого-лінгвістичні ідеї Г. Штайнталь виклав у таких працях: «Твори В. Гумбольдта з філософії мови» (1848), «Вступ до психології і мовознавства» (вид. 2, 1881), «Граматика, логіка і психологія, їх принципи і взаємовідношення» (1855), «Класифікація мов як розвиток мовної ідеї» (1850) та ін.

Потебня Олександр Опанасович

Олександру Потебні (1835—1891), прихильнику психологічного методу, належить першість у поєднанні порівняльного методу з історичним. До нього порівняльно-історичний метод мовознавства обмежувався дослідженням переважно фонетики і морфології. О. О. Потебня вперше в історії лінгвістичних учень, об'єднавши ці методи в один, застосував його у вивченні синтаксису мови. Він є засновником Харківської лінгвістичної школи.

В. Вундт розглядав мову, її явища під кутом зору психічної діяльності не окремої особи, а всього народу. Народно-психологічне пояснення лексико-семантичних змін, словотвору, форм слів, сполучення слів у висловленнях і виведення з цих пояснень психологічних законів зумовлено прагненням В. Вундта, як і Г. Штайнталя, створити нову галузь науки — етнічну психологію.

Московська школа

Засновником Московської школи був Пилип Федорович Фортунатов (1848—1914).

За переконанням представників Московської школи, загальне мовознавство обирає об'єктом свого дослідження не окрему мову чи групу мов, а взагалі мову людини, історію мови. А історичне вивчення людської мови передбачає порівняльне дослідження окремих мов. Московська школа вперше в мовознавчій літературі чітко сформулювала думку про мову як сукупність знаків, що існують для мислення, для вираження думки в мовленні, а також почуттів.

Вчення Московської школи найбільше вплинуло на сучасне українське мовознавство.

Казанська школа

Казанська школа бере свій початок з кінця XIX століття. Казанські мовознавці згрупувалися спочатку з метою ознайомлення з теоріями, ідеями, які виникали в час, коли мовознавці різних європейських шкіл спростовували універсальність законів звукових змін, відкритих молодограматиками німецької школи.

Бодуен де Куртене

Організатором Казанської лінгвістичної школи був російський і польський учений-славіст І. О. Бодуен де Куртене (1845—1929). До найвидатніших представників цієї школи належать два мовознавці — М. В. Крушевський (1851—1887) і В. О. Богородицький (1857—1941).

Молодограматизм

Молодограматизм як напрям порівняльно-історичного мовознавства виник у середині 70-х років XIX століття.

Принципи і теоретичні засади цього напрямку визначено у працях К. Бругмана («Вступ» до «Морфологічних досліджень у галузі індоєвропейських мов», написаний у співавторстві з Г. Остгофом 1878 р.), Г. Пауля («Принципи історії мови», 1880) та Б. Дельбрюка («Вступ до вивчення мови. З історії методології порівняльного мовознавства»; 6-те видання вийшло в 1919 році).

Молодограматики почали з того, що висловили своє ставлення до порівняльного методу як такого, що не має стабільності, а видозмінюється. Вони підкреслювали, що на кінець 60-х років він зазнав суттєвих змін. Помітну роль при цьому відіграла праця німецького філолога В. Шерера «До історії німецької мови» (1868). Вони висловили свою незгоду з тим, що попередні покоління дослідників порівняльного мовознавства приділили всю свою увагу дослідженню мови тільки індоєвропейської сім'ї, але зовсім не займалися вивченням її носіїв, не замислювалися над життям мови, над чинниками, що зумовлюють розвиток людської мови і видозміни її матеріалу, взагалі мовної діяльності.

У становленні й розвитку порівняльно-історичного мовознавства розрізняють три етапи: 

  1. початковий, пов'язаний із діяльністю Боппа, Грімма, Раска та Гумбольдта, який отримав назву  романтичного; 
  2. натуралістичний, пов'язаний з ученням Шлейхера та його послідовників; 
  3. молодограматичний, що виник у 70-ті роки XIX ст. 

На перших двох етапах досліджувалися глобальні філософські проблеми, спостерігалося прагнення до   узагальнень. Для третього етапу, в основі  якого — філософія позитивізму, характерна відмова від розгляду не підкріплених фактичним матеріалом «вічних проблем» науки. Завданням ученого стало спостереження, реєстрація і первинне узагальнення  фактів. Був визнаним тільки індуктивний метод. Усе  інше вважали метафізикою. Саме тому такі питання  мовознавства, як мова і «дух народу», походження мови, стадіальність у розвитку мов (єдність глотогонічного  процесу), мовні універсали, типологічна класифікація мов, вважали ненауковими. Залишився порівняльно- історичний метод, але його метою вже не була  реконструкція прамови. 

Ця течія виникла десь в 70—80 рр. XIX ст. як реакція на незадовільний стан компаративістики. Термін «мололодограматизм» вперше вжив Фрідріх Царнке до представників Лейпцизького гуртка. Цей термін вживають в широкому і вузькому значенні. У вузькому розуміння, молодограматиками називають представників лейпцизької школи (Г. Остгоф, Г. Пауль, К. Бругман). У широкому розумінні — усі ті, хто підтримував вчення Лейпцизької школи, як-от К. Вернер, П. Фортунато, В. Уітні, М. Бреаль. Програмні роботи: Г. Остгоф та К. Бругман «Морфологічні дослідження в галузі індоєвропейських мов».

В основі методології молодограматизму лежало 2 принципи — психологізму та історизму. Молодограматики розглядали мову як індивід.явища, тобто мовні факти тлумачили в дусі індик. психологізму. Мовотворчий процес і зміни, які відбувалися у мові — це наслідок того, що існує в індивіді. Спілкування за допомогою мови можливе лише тому, що психічне життя людей однакове. Мову творить індивід, а це означає, що існує стільки мов, скільки є індивідів. У мові, крім випадкового і непоширеного існує також багато звичайного і поширеного. Боротьба цих двох стихій забезпечує розвиток мов, зумовлює мовні зміни. Принцип історизму знаходить обґрунтування в книзі Г. Пауля «Принципи історії мови» («енциклопедія молодограматизму»). Цей принцип вимагав у тлумаченні мовних фактів звертатися до їх минулого. Молодограматики досягли значних успіхів: покращили метод.принципи науки про мову; оформили фонетику як сам.науку; було закладено основи експериментальної фонетики; був усвідомлений механізм звукових змін фонетичних процесів; вимагали вивчати живі мови; прагнення вивчення живих мов зумовило виникнення лінгв.географії та діалектології; створили велику кількість іст.граматик, де основними були істор.фонетика і іст.морфологія; надійною стає методика порівн.досліджень. Недоліки молодограматиків: їх діяльність обмежувалася розділами фонетики і морфології і обмежено вивчали лексикологію, семасіологію, синтаксис і явища словотвору; не розглядали мову як систему; не мали досягнень у сфері загальної теорії мови; специфічно витлумачували співвідношення індивідуального та колективного; хоч і закликали вивчати живі мови, але вивчали їх побіжно.

Структурна лінгвістика

Структурна лінгвістика виникла і розвинулася у І половині ХХ століття.

На сучасному етапі розвитку науки про мову чітко виділяється чотири різновидності лінгвістичного структуралізму:

  • Копенгагенська школа (глосематика),
  • дескриптивна (дистрибутивна) школа американського структуралізму,
  • Празька (функціональна школа)
  • Лондонська структуральна школа.

Ці школи, хоч і мають суттєві відмінності, характеризуються і спільними рисами, а саме:

  1. Усі структуральні школи виступили проти молодограматизму.
  2. Мовознавці усіх структуральних шкіл визнавали єдиним об'єктом лінгвістики структуру різних рівнів мови.
  3. Представники усіх напрямів структуралізму вважали, що основним завданням лінгвістики є синхронне вивчення мов.
  4. Для усіх шкіл властива формалізація лінгвістичного аналізу.
  5. Майже всі, за винятком Празької школи, розгалуження структуралізму розглядають структуру як елемент іманентної системи, тобто такої системи, що існує сама в собі і для себе.

Етнолінгвістика

Основи етнолінгвістики були закладені Вільгельмом Гумбольдтом. Теоретично обґрунтовуючи порівняльно-історичний метод, він підкреслював: компаративістика матиме успіх тільки тоді, коли досліджуватиме мову не саму по собі, а одночасно з вивченням народного духу. Під значним впливом цих думок В. Гумбольдта, як і його ідеї про мову, що, маючи твірну силу, оточує звуковим ланцюгом певну етнічну групу, формуючи її світогляд, який може бути змінений тільки тоді, коли замінити цей звуковий ланцюг іншим, тобто, коли змінити мову, виникло два, цілком автономних, напрями етнолінгвістики — європейський і американський.

Дослідники історії лінгвістичних учень кваліфікують перший з цих напрямів як неогумбольдтіанство в науці про мову.

Методологія мовознавства

У лінгвістиці застосовуються як загальнонаукові методи: аналіз, синтез, гіпотеза, так і власне мовознавчі: синхронія, діахронія; описовий, порівняльно-історичний, зіставний та структурний методи.

Українське мовознавство

Зв'язок мовознавства з іншими науками

На стику лінгвістики з суміжними областями знання виникло ряд суміжних дисциплін.

До таких дисциплін відносяться такі:

Відомі мовознавці

Див. також

Мовознавство
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Файли у Вікісховищі?

Примітки

  1. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінґвістичних учень. — К. : Вища школа, 1980. — С. 5.
  2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К. : Видавничий центр «Академія», 2005. — С. 7.
  3. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. — К. : АртЕк, 1996.

Література

  • Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К. : Вища шк. Головне вид-во. — 1985.
  • Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О. Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія / за редакцією М. І. Голянич. — Івано-Франківськ: Сімик, 2011. — 272 с. — ISBN 978-966-8067-71-6.
  • Донець С. Л., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум. — К. : Вища шк. — 1989.
  • Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства : навчальний посібник. — К. : Вища шк. — 1974.
  • Загальне мовознавство: [навч. посіб.] / Ганна Вусик, Тетяна Нікішина ; Бердян. держ. пед. ун-т. — Бердянськ (Запоріз. обл.): Ткачук О. В., 2016. — 350 с. : табл., портр. — ISBN 978-617-7291-46-5
  • Іванишин В., Радевич-Винницкий Я. Мова і нація : Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. — Дрогобич : Відродження. — 1994.
  • Історія українського мовознавства / Оксана Ніка ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології. — Київ: Освіта України (Маслаков Р. О.), 2017. — 115 с. — ISBN 978-617-7480-37-1
  • Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник. — Киів-Одеса : Либідь. — 1991.
  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К. : Академія, 2000.
  • Кочерган М. П. Загальне мовознавство [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.].
  • Основи лінгвістичних досліджень = Fundamentals of Linguistic Research : підруч. для вузів / О. Ф. Федоренко, С. М. Сухорольська, О. В. Руда. — Л. : Вид. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2009. — 296 c.
  • Росетті А. Вступ до фонетики / пер. з румун. — К. : Вища шк. — 1974.
  • Тищенко К.  / Костянтин Тищенко. — К. : Основи, 2000. — 350 с.
  • Фердінан де Сосюр. Курс загальної лінгвістики : пер. з фр. — К. : Основи, 1998. — 324 с.
  • Цікаве мовознавство / К. А. Булаховський. — 2-е вид., переробл. і розшир. — Львів: Апріорі, 2019. — 200 с. — ISBN 617-7429-28-8.
  • Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навчальний посібник. — К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права. — 1995.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro gumanitarnu nauku Pro drukovanij organ Institutu movoznavstva div Movoznavstvo zhurnal U Vikislovniku ye storinka movoznavstvo Movozna vstvo takozh lingvi stika vid lat lingua mova nauka sho vivchaye movu v usij skladnosti yiyi proyavu 1 nauka pro movu vzagali j okremi movi svitu yak individualnih yiyi predstavnikiv 2 Ce gumanitarna nauka yaka ye rozdilom kulturologiyi narivni z mistectvoznavstvom i literaturoznavstvom i filologiyi narivni z literaturoznavstvom a takozh galuzzyu semiotiki 3 Yak samostijna disciplina sformuvalasya v seredini XIX stolittya Zmist 1 Predmet movoznavstva 1 1 Ob yekt i sub yekt vivchennya 1 2 Gnoseologichnij aspekt 2 Rozdili movoznavstva 3 Istoriya lingvistiki ta osnovni lingvistichni koncepciyi 3 1 Starodavnij svit 3 2 XIII XVIII stolittya 3 3 Pochatok XIX stolittya 3 4 Vilgelm Gumboldt 3 5 Ferdinand de Sossyur 3 6 Porivnyalno istorichne movoznavstvo 3 6 1 Biologichnij napryam 3 6 2 Rozuminnya movi yak prirodnogo organizmu v lingvistichnij koncepciyi Shlejhera Naturalistichna teoriya Shlejhera 3 6 3 Chomu i v yakomu traktuvanni Shlejher zastosovuye termin morfologiya 3 6 4 Koncepciya lingvistiki yak nauki u rozuminni Shlejhera 3 6 5 Teoriya dvoh periodiv movnoyi evolyuciyi u koncepciyi Shlejhera 3 6 6 Istoriko genetichnij napryamok koncepciyi Shlejhera 3 6 7 Teoriya rodovidnogo dereva 3 6 8 Osnovi lingvistichnogo dorobku Shlejhera 3 6 9 Z yakoyu metoyu i v yakij teoriyi Shlejher vikoristovuye ponyattya morfologichnij tip movi 3 6 10 Morfologichna klasifikaciya mov 3 7 Psihologichnij napryam 3 8 Moskovska shkola 3 9 Kazanska shkola 4 Molodogramatizm 4 1 Strukturna lingvistika 4 2 Etnolingvistika 5 Metodologiya movoznavstva 6 Ukrayinske movoznavstvo 7 Zv yazok movoznavstva z inshimi naukami 8 Vidomi movoznavci 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaPredmet movoznavstva RedaguvatiMovoznavstvo vivchaye ne lishe movi yaki isnuyut isnuvali chi mozhlivi v majbutnomu a j lyudsku movu vzagali Mova ne dostupna lingvistovi dlya pryamogo sposterezhennya bezposeredno sposterezhni lishe fakti movlennya abo movni yavisha tobto movlennyevi akti nosiyiv zhivoyi movi razom z yihnimi rezultatami tekstami abo movnij material obmezhenij masiv pismovih tekstiv mertvoyu movoyu yakoyu vzhe nihto ne koristuyetsya yak osnovnim zasobom spilkuvannya Ob yekt i sub yekt vivchennya Redaguvati Yak gumanitarna nauka movoznavstvo ne zavzhdi vidokremlyuye sub yekt piznannya psihiku lingvista vid ob yekta piznannya movi sho vivchayetsya osoblivo yaksho lingvist vivchaye svoyu ridnu movu Lingvistami chasto stayut lyudi yaki poyednuyut tonku movnu intuyiciyu chuttya movi iz zagostrenoyu movnoyu refleksiyeyu zdatnistyu zamislyuvatisya nad svoyim movnim chuttyam Opora na refleksiyu dlya zdobuttya movnih danih nazivayetsya introspekciyeyu Gnoseologichnij aspekt Redaguvati Movoznavstvo vklyuchaye sposterezhennya reyestruvannya j opisuvannya faktiv movlennya visuvannya gipotez yaki poyasnyuyut ci fakti formulyuvannya gipotez u viglyadi teorij i modelej yaki opisuyut movu yih eksperimentalnu perevirku i sprostuvannya prognozuvannya movnoyi povedinki Poyasnennya faktiv buvaye vnutrishnim samimi movnimi faktami abo zovnishnim faktami fiziologichnimi psihologichnimi logichnimi chi socialnimi Rozdili movoznavstva RedaguvatiDiv takozh Zv yazok movoznavstva z inshimi naukami Zagalne movoznavstvo shiroko rozumiyuchi galuz movoznavstva sho vivchaye zagalni oznaki j funkciyi lyudskoyi movi ne lishe v teoretichnomu vuzkomu rozuminni ale takozh u prikladnomu j istorichnomu aspektah Natomist konkretne movoznavstvo vivchaye okremi movi n d ukrayinistika yih grupi n d romanistika chi areali n d balkanistika Rozdili i galuzi movoznavstva Teoretichna lingvistika Fonetika vivchaye zvukovij sklad movi Fonologiya vivchaye strukturu zvukovogo skladu movi movlennyevi odinici ta zasobi i yihnye funkcionuvannya v movnij sistemi Gramatika vivchaye budovu movi Morfologiya vivchaye yavisha sho harakterizuyut gramatichnu prirodu slova yak gramatichnoyi odinici movi Sintaksis vivchaye slovospoluchennya ta rechennya yih budovu tipi j ob yednannya v nadfrazni odinici Leksikologiya vivchaye leksiku slovnikovij sklad movi Frazeologiya vivchaye leksichno nepodilni poyednannya sliv Leksikografiya nauka pro ukladannya slovnikiv Onomastika nauka pro vlasni nazvi Etimologiya vivchaye pohodzhennya i istoriyu sliv movi Semantika vivchaye znachennya sliv i yih skladovih chastin slovospoluk i frazeologizmiv Leksichna semantika nauka pro znachennya sliv Statistichna semantika Strukturna semantika Prototipna semantika Pragmatika rozdil semiotiki sho visvitlyuye stosunki mizh uchasnikami komunikaciyi adresantom ta adresatom movcem i sluhachem Istorichna lingvistika Prikladna lingvistika vivchaye zastosuvannya movoznavchoyi teoriyi na praktici Zasvoyennya movi Psiholingvistika vivchaye procesi movnoyi diyalnosti sprijmannya j tvorennya movi namiri movcya v procesi zdijsnennya movnogo aktu Sociolingvistika vivchaye kompleks pitan pov yazanih iz suspilnoyu prirodoyu movi yiyi gromadskimi funkciyami mehanizmom vplivu socialnih chinnikiv na movu ta rollyu kotru vidigraye mova v zhitti suspilstva Antropologichna lingvistika Komunikativna lingvistika Generativna lingvistika Kognitivna lingvistika funkcionuvannya movi rozglyadaye yak riznovid kognitivnoyi tobto piznavalnoyi diyalnosti a kognitivni mehanizmi ta strukturi lyudskoyi svidomosti doslidzhuye cherez movni yavisha Matematichna komp yuterna lingvistika stavit svoyeyu metoyu vikoristannya matematichnih modelej dlya opisu prirodnih mov Deskriptivna sinhronichna lingvistika opisova lingvistika Porivnyalna lingvistika kompleks lingvistichnih disciplin yaki vikoristovuyut zistavlennya porivnyannya Stilistika vivchaye stil v usih movoznavchih znachennyah cogo termina individualna manera vikonannya movlennyevih aktiv funkcionalnij stil movlennya stil movi tosho Pripisova lingvistika Korpusna lingvistika zajmayetsya stvorennyam obrobkoyu ta vikoristannyam korpusiv Istoriya lingvistiki Nerozv yazani problemiIstoriya lingvistiki ta osnovni lingvistichni koncepciyi RedaguvatiDokladnishe Istoriya movoznavstvaStarodavnij svit Redaguvati Pershi movoznavchi koncepciyi vinikli priblizno u 5 stolitti do nashoyi eri u starodavnih krayinah Indiyi Greciyi Rimi Kitayi Svoye movoznavche vchennya takozh rozvinuli arabi U zagalnomu mova rozglyadalasya u troh aspektah zagalnokulturnomu zagalnofilologichnomu Starodavnya Indiya zagalnofilosofskomu Davnogrecka filologichna shkola U Davnij Indiyi movoznavstvo vikoristovuvalosya go lovno dlya analizu i opisu drevnih gimniv Vedi sho buli napisani sanskritom yakij u toj chas perevazhna bilshist lyudej ne rozumila Indijski movoznavci vpershe zdijsnili sprobu klasifikuvati zvuki za fiziologichnim principom vidkrili morfologichnij zakon slovoformi yak strukturi rozrobili teoretichni problemi leksiko morfologichnogo principu klasifikaciyi sliv na chastini movi vidilivshi imena i diyeslova a takozh bagato inshogo Najvidomishim predstavnikom indijskoyi filologichnoyi shkoli vvazhayut Panini yakij zhiv u IV stolitti do n e Davnogrecke movoznavstvo u pershomu periodi V III stolittya do n e mozhna harakterizuvati za principami rozglyadu movnih yavish yak zagalnofilosofske a v drugomu III stolittya do n e IV stolittya n e yak poslidovno movoznavche Isnuvalo dvi movoznavchi shkoli Fyusej za prirodoyu i Tessej za umovoyu mizh yakimi velisya rizni diskusiyi z pitan movi U drugomu periodi III stolittya do n e IV stolittya n e najbilshogo rozvitku dosyagnula Oleksandrijska shkola Najvidatnishim yiyi predstavnikom buv Aristarh Samofrakijskij Zagalom u davnogreckij lingvistici buli rozvinuti taki rozdili fonetika morfologiya sintaksis i stilistika Bilshist movoznavciv stverdzhuyut sho pidvalini suchasnoyi lingvistiki buli zakladeni same u Davnij Greciyi Davnogrecke movoznavche vchennya prodovzhuvali rozvivati rimski vcheni Voni dopovnili klasichni rozdili greckogo movoznavstva fonetiki morfologiyi sintaksisu danimi z latinskoyi movi Gramatichni termini antichnoyi Greciyi dijshli do nas transformovanimi na latinskij zrazok cherez praci Donata Gramatika IV stolittya i Prisciana Gramatichne vchennya VI stolittya Arabska filologichna shkola bagato zapozichila vid davnoindijskoyi prote menshe pridilyala uvagi gramatici ta fonetici ale bilshe leksikologiyi Velikij vnesok u movoznavchu nauku zrobila leksikografichna pracya Mahmuda al Kashgari Divan tureckih mov XI stolittya bagatomovnij slovnik blizkoshidnih mov U Starodavnomu Kitayi prichina viniknennya i rozvitku movoznavstva bula priblizno takoyu zh yak i v Indiyi potreba tlumachennya drevnih tekstiv Mova kitajskimi lingvistami rozglyadalasya yak produkt prirodi Na poch XIII stolittya kitajski movoznavci pragnuli dosliditi konkretni teoretichni pitannya u galuzyah tekstologiya iyeroglifika fonetika i dialektologiya Takozh u cej chas velasya aktivna leksikografichna robota Bulo ukladeno slovniki rim dialektichnih sinonimiv enciklopedichni slovniki etimologichni tosho XIII XVIII stolittya Redaguvati U serednovichchi rozvivalisya dvi osnovni lingvistichni shkoli latinska ta arabsko yevrejska Oskilki latinska mova stala movoyu osviti religiyi i nauki v Yevropi na osnovi davnoyi leksikografichnoyi tradiciyi z XIII stolittya pochali ukladatisya rizni gramatiki ta slovniki U period serednovichchya ta Vidrodzhennya yak i v davnogreckij nauci mova bula problemoyu obgovorennya u filosofskih ta filologichnih pracyah Z XVI stolittya yevropejska civilizaciya pochinaye vidkrivati dlya sebe novi narodi ta movi sho zumovlyuye potrebu ukladannya novih slovnikiv ta gramatik U bagatoh krayinah provoditsya velika leksikografichna robota Ispaniya Franciya Korolivstvo Angliya Moskoviya U 1660 roci bulo ukladeno gramatiku Por Royalya sho mala velikij vpliv na podalshij rozvitok movoznavchoyi nauki i stala velmi populyarnoyu u Yevropi Vona bazuvalasya na dekartivskij filosofiyi zgidno z yakoyu osnovnimi principami pobudovi gramatiki povinni buti logichnist racionalnist universalnist tobto povinna buti zagalnoyu dlya vsih mov Pochatok XIX stolittya Redaguvati U pershij chverti XIX stolittya rozvinulosya osoblivo porivnyalno istorichne movoznavstvo Zavdyachuyuchi elementam zistavlennya movnih faktiv ta istorizmu poperednih stolit yaki mali misce v opisovih gramatikah okremih doslidzhennyah i leksikografichnih pracyah filologiv yak starodavnogo svitu tak i piznishih chasiv U ci chasi bulo stvoreno ryad prac u Nimechchini Franca Boppa 1791 1867 Pro sistemu diyevidminyuvannya sanskritskoyi movi u porivnyanni z takoyu greckoyi latinskoyi perskoyi i germanskoyi mov 1816 i Yakoba Grimma 1785 1863 Nimecka gramatika 1819 v Daniyi pracya Rasmusa Kristiana Raska 1787 1832 Doslidzhennya v galuzi davnopivnichnoyi movi abo pohodzhennya islandskoyi movi 1818 i v Rosiyi pracya Oleksandra Vostokova 1781 1864 Rozvidka pro slov yansku movu 1820 Vilgelm Gumboldt Redaguvati Gumboldt ye zasnovnikom zagalnogo movoznavstva ta jogo teoretichnih osnov Svoyih poslidovnikiv jogo vchennya znajshlo u tak zvanomu neogumboldtianstvi Svoyi movoznavchi ideyi uchenij formulyuvav u pracyah Pro viniknennya gramatichnih form i yih vpliv na rozvitok idej 1822 Pro dvoyinu 1827 Pro bukvene pismo i jogo zv yazok z budovoyu movi 1824 Pro porivnyalne vivchennya mov stosovno riznih epoh yih rozvitku 1843 Pro zv yazok pisma z movoyu 1836 Pro movu kavi na ostrovi Yava 1836 1839 Dlya teoretichnoyi lingvistiki osoblive znachennya maye tritomna pracya Pro porivnyalne vivchennya mov stosovno riznih epoh yih rozvitku zokrema pershij tom yiyi yakij maye okremu nazvu Pro vidminnist budovi lyudskoyi movi i pro vpliv ciyeyi vidminnosti na rozumovij rozvitok lyudskogo rodu Na dumku V Gumboldta pryamim ob yektom teoretichnogo movoznavstva ye mova yak cilisna struktura yiyi pohodzhennya perspektivi rozvitku vidnoshennya do viniknennya lyudini do yiyi evolyuciyi V Gumboldt poslidovno rozriznyav u movi movu i movlennya ale ne vbachav riznici mizh zvukom i bukvoyu Pid movoyu vin rozumiv sukupnist usogo sho govoritsya Takozh vchenij tverdit sho realnoyu pidstavoyu dlya viznachennya pochatku rozriznennya mov ye duh narodu i mova ye bezperervnoyu diyalnistyu duhu Ferdinand de Sossyur Redaguvati Ferdinand de Sosyur Tvorchij dorobok lingvista skladayetsya z kilkoh statej i odniyeyi monografiyi Kurs zagalnoyi lingvistiki opublikovanoyi cherez tri roki pislya smerti avtora 1916 roku Kurs zagalnoyi lingvistiki opublikuvali uchni Sossyura yaki vidredaguvali i uporyadkuvali svoyi zapisi z lekcij movoznavcya Na osnovi vchennya Sossyura rozvinulosya bagato lingvistichnih shkil zokrema zhenevska Porivnyalno istorichne movoznavstvo Redaguvati Biologichnij napryam Redaguvati Porivnyalno istorichne movoznavstvo z kozhnim desyatilittyam zmicnyuyuchi svoyi poziciyi rozgaluzhuvalos zalezhno vid principiv i sposobiv poyasnennya ob yektiv na okremi napryamki ta shkoli Isnuvali naturalistichnij molodogramatichnij logichnij i psihologichnij napryami Zasnovnikom biologichnogo metodu ye nimeckij lingvist A Shlejher 1821 1868 Rozuminnya movi yak prirodnogo organizmu v lingvistichnij koncepciyi Shlejhera Naturalistichna teoriya Shlejhera Redaguvati Vin rozcinyuvav movu yak prirodnij organizm Movi ce utvoreni zi zvukovoyi materiyi prirodni organizmi do togo zh najvishi z usih voni viyavlyayut svoyi vlastivosti prirodnogo organizmu ne tilki v tomu sho vsi voni klasifikuyutsya na rodi vidi pidvidi i t in ale i v tomu sho yih zrostannya vidbuvayetsya za pevnimi zakonami 39 95 ch I Movi vinikli prirodnim shlyahom nezalezhno vid lyudskoyi voli Volya lyudini bezsila zminiti sho nebud v movi yak ne mozhe vona zminiti i budovi lyudskogo organizmu tomu zakoni movi ob yektivni i zovnishni vidnosno lyudini yak i zakoni prirodi Shlejher pidkreslyuye sho zakoni vstanovleni Darvinom dlya vidiv tvarin i roslin v golovnih svoyih risah zastosovuyutsya i do organizmiv mov Same ci zagalni zakonomirnosti ridnyat movi z inshimi porodzhennyami prirodi roblyat movi prirodnimi organizmami Tobto ce ne biologichne traktuvannya movi a yak nerozrivnij zv yazok movi i mislennya Mova yak virazhennya mislennya za dopomogoyu artikulovanih zvukiv mova ce zvukove virazhennya dumki mova virazhennya dumok cherez slova ce yedina i viklyuchna oznaka lyudini Stvorennya movi rivnocinno rozvitku mozku i organiv movlennya Shlejher namagavsya rozvinuti materialistichnu teoriyu movi zasnovanu na ob yektivnih metodah vivchennya faktiv ale nerozuminnya suspilnoyi sutnosti movi j istoriko materialistichnih zakonomirnostej yiyi rozvitku na protivagu Gegelyu bulo serjoznoyu pereponoyu Chomu i v yakomu traktuvanni Shlejher zastosovuye termin morfologiya Redaguvati Vin zoseredzhuye uvagu na doslidzhenni harakteru movnih form a golovne formi sho pov yazana z ponyattyam slova de dosyagayetsya sintez znachennya i vidnoshennya gramatichna funkciya Vchennya pro movni tipi Shlejher nazivav morfologiyeyu zapozichivshi cej termin z prirodoznavstva de vin poznachav nauku pro budovu j formoutvorennya roslin Morfologiya mov povinna za Shlejherom vivchati morfologichni tipi mov yih pohodzhennya i vzayemovidnosini Koncepciya lingvistiki yak nauki u rozuminni Shlejhera Redaguvati Vin ruhavsya vid koncepciyi sho mova prirodnij organizm do rozmezhuvannya movoznavstva i filologiyi Movoznavstvo sho vivchaye movu yak prirodne formuvannya skladaye chastinu prirodnoyi istoriyi lyudini Movoznavec u Shlejhera vistupaye v roli prirododoslidnika yakij stavitsya do mov tak samo yak botanik do roslin estetichna i praktichna ocinki roslini dlya botanika bajduzhi vin povinen vivchati lishe zakoni budovi i rozvitku roslinnih organizmiv Filologiya zh maye spravu z istoriyeyu yaka pochinayetsya tam de viyavlyayetsya vilna volya lyudini Ob yekt filologiyi stvoreni lyudmi literaturni teksti pismovi pam yatki Vona znahodit material lishe tam de ye literatura tomu ne mozhe napriklad isnuvati filologiya u nepismennih amerikanskih indijciv I navpaki dlya movoznavstva movi i dialekti nepismennih narodiv viklikayut velicheznij interes Filologichnij analiz i komentar tekstiv na dumku Shlejhera shilnij do sub yektivizmu doslidnika Razom z tim ye sferi de filologiya i movoznavstvo shodyatsya napriklad sintaksis U nomu panuyut ob yektivni zakoni a z inshogo boku pevnu rol vidigrayut i sub yektivni obstavini taki yak volya lyudej Teoriya dvoh periodiv movnoyi evolyuciyi u koncepciyi Shlejhera Redaguvati Evolyuciya movi skladayetsya z dvoh periodiv doistorichnogo ta istorichnogo cyu tezu vchenij zapozichiv u Gegelya Stanovlennya movnih struktur dosyagnennya nimi formalnoyi zavershenosti vidbuvayetsya v doistorichnij period v istorichnij period voni vikoristovuyutsya v gotovomu viglyadi v istorichnij period movni strukturi mozhut lishe rozpadatisya modifikuvatisya rujnuvatisya Morfologichnij tip klas movi viznachayetsya budovoyu slova yake mozhe virazhati znachennya korin i stavlennya sufiks U doistorichnomu periodi mova rozvivayetsya vid prostoyi do skladnoyi zbagachuyetsya novimi formami tut Shlejher ide za Gumboldtom yakij stverdzhuvav sho vsi vishi formi movi vinikli z prostishih aglyutinativni z izolyuyuchih a flektivni z aglyutinativnih V istorichnomu periodi vidbuvayetsya regres rozpad movi zvuki znoshuyutsya znikaye bagatstvo form prostezhuyetsya tendenciya do sproshennya Ce period starinnya i postupovogo vmirannya movi Cim tverdzhennyam Shlejher zaperechuye Gumboldta yakij vvazhav sho mova postijno vdoskonalyuyetsya Vin yak i romantiki stverdzhuvav sho morfologichno skladni davni klasichni movi sanskrit davnogrecka latinska buli najdoskonalishimi Cya koncepciya gruntuvalasya na materiali indoyevropejskih mov yaki zminyuvalisya vid sintetizmu do analitizmu Istoriko genetichnij napryamok koncepciyi Shlejhera Redaguvati Avgustu Shlejheru movoznavstvo takozh zavdyachuye vipracyuvannyam naturalizmu yak filosofiyi movi Z jogo imenem pov yazano ne tilki oformlennya indoyevropeyistiki v osoblivu nauku ale i zastosuvannya prirodno naukovogo metodu v doslidzhennyah movi Shlejher razom z movoznavstvom vivchav filosofiyu i botaniku sho naklalo vidomij vidbitok i na jogo poglyadi Z jogo im yam pov yazanij drugij period rozvitku porivnyalno istorichnogo movoznavstva U svoyemu kompendiumi Shlejher utochnyuye i vdoskonalyuye doslidnicki prijomi zavdyaki chomu rozshiryuyetsya naukova problematika komparativistiki Shlejher vibudovuye teoriyu rodovidnogo dereva v yakij golovnu rol vidigraye ponyattya pramovi abo movi predkiv Z pramovi vihodyat movi sho utvoryuyut movi yaki stanovlyat movnij ryad abo movne derevo sho podilyayetsya na movni rodini abo movni gilki Teoriya A Shlejhera zdijsnila velicheznij vpliv na rozvitok porivnyalno istorichnogo movoznavstva i yiyi vidgomin uchuvayetsya u nizci suchasnih doslidzhen Odnim iz najvagomishih rezultativ komparativistiki ye stvorennya genealogichnoyi klasifikaciyi mov svitu Suchasne porivnyalno istorichne movoznavstvo i jogo ostanni dosyagnennya znachnoyu miroyu harakterizuyutsya vidkrittyam novih movnih materialiv rozshirennyam predmetu i metodiv doslidzhennya Ideya Shlejhera pro vidnovlennya pramovi ne realna ale same rekonstrukciya stala osnovnim yadrom porivnyalnoyi gramatiki Teoriya rodovidnogo dereva Redaguvati Spochatku pramova stala chlenuvatisya na dialektni zoni kotri svoyeyu chergoyu pochali vidilyatisya v samostijni movi Rozchlenovuvannya pramovi Shlejher utiliv v rodovidnomu derevi Osnovi lingvistichnogo dorobku Shlejhera Redaguvati Osnovnimi pracyami Shlejhera ye Movi Yevropi v sistematichnomu oglyadi 1850 Morfologiya cerkovnoslov yanskoyi movi 1852 Pro morfologiyu movi 1859 Pidruchnik litovskoyi movi z hrestomatiyeyu i slovnikom 1856 1857 Porivnyalno istorichni doslidzhennya 1848 Nimecka mova 1860 Kompendium porivnyalnoyi gramatiki indoyevropejskih mov 1861 Vpershe vimoga vrahuvati zvukovih zakonomirnostej pri movnomu porivnyanni stvorenij metod porivnyalno istorichnogo doslidzhennya Sprobuvav rekonstruyuvati indoyevropejsku pramovu yak sistemu form Vpershe vstanoviv riznicyu mizh genetichnim rodstvom mov ta tipologichnoyu shozhistyu Stvoriv teoriyu rodovogo dereva vrahovuyuchi geografichne roztashuvannya ta teoriyu movnih kontaktiv Chitko sformulyuvav ponyattya praindoyevropejskoyi movi sanskrit Vivchennya zhivogo narodnogo movlennya polova lingvistichna robota prirodno naukovij princip pidhodu do faktiv movi i teoriya dvoh periodiv movnogo rozvitku Zavdannyam lingvistiki za teoriyeyu Shlejhera ye vivchennya budovi movi vpliv riznih tipiv morfologichnih struktur vivchennya yih u sinhronnomu ta diahronnomu planah Zavdannya filologiyi vikoristannya movi filologiya vidnosyatsya do istoriyi funkcionuvannya movi v suspilstvi Z yakoyu metoyu i v yakij teoriyi Shlejher vikoristovuye ponyattya morfologichnij tip movi Redaguvati Yak i Gumboldt Shlejher vvazhav sho vivchennya movnoyi formi i tipologichna i genealogichna sistematika mov stanovlyat osnovnij zmist lingvistiki glottiki yaka vivchaye pohodzhennya ta podalshij rozvitok cih form movi Morfologichna klasifikaciya mov Redaguvati Vchennya pro movni tipi Shlejher nazivav morfologiyeyu zapozichivshi cej termin z prirodoznavstva de vin poznachav nauku pro budovu j formoutvorenni roslin Morfologiya mov po Shlejheru povinna vivchati morfologichni tipi mov yih pohodzhennya i vzayemni vidnosini Morfologichnij tip klas movi viznachayetsya budovoyu slova yake mozhe virazhati znachennya korin i stavlennya sufiks Dopuskayutsya tri tipi kombinacij znachennya i vidnosini izolyuyuchi movi mayut tilki znachennya korinnya aglyunativni movi virazhayut znachennya i stavlennya korinnya i pristavki flektivni movi utvoryuyut v slovi odinicyu yaka maye i znachennya stavlennya Polisintetichni movi vidileni Gumboldtom Shlejher rozglyadav yak variant aglyutinativnoyi formi movi Morfologichni tipi movi na dumku Shlejhera ye proyav troh stupeniv stadij rozvitku odnoskladovij klas predstavlyaye najdavnishu formu pochatok rozvitku aglyutinativna ce serednij stupin rozvitku flektiruyuchi movi yak ostannij stupin mistyat v sobi v stislomu viglyadi elementi dvoh poperednih shabliv rozvitku Psihologichnij napryam Redaguvati Fundatorom psihologichnogo napryamu buv G Shtajntal Zgodom ideyi cogo napryamu rozvinuli ukrayinskij vchenij O O Potebnya i nimeckij uchenij V Vundt Teoretichni zasadi movoznavchih poglyadiv G Shtajntalya formuvalisya pid znachnim vplivom filosofiyi movi V Gumboldta i golovnim chinom psihologichnoyi koncepciyi Joganna Fridriha Gerbarta Lingvistichna diyalnist G Shtajntalya bula spryamovana proti logichnoyi gramatiki najviraznishim predstavnikom yakoyi buv K Bekker i naturalizmu v movoznavchih poglyadah A Shlejhera Svoyi psihologo lingvistichni ideyi G Shtajntal viklav u takih pracyah Tvori V Gumboldta z filosofiyi movi 1848 Vstup do psihologiyi i movoznavstva vid 2 1881 Gramatika logika i psihologiya yih principi i vzayemovidnoshennya 1855 Klasifikaciya mov yak rozvitok movnoyi ideyi 1850 ta in Potebnya Oleksandr Opanasovich Oleksandru Potebni 1835 1891 prihilniku psihologichnogo metodu nalezhit pershist u poyednanni porivnyalnogo metodu z istorichnim Do nogo porivnyalno istorichnij metod movoznavstva obmezhuvavsya doslidzhennyam perevazhno fonetiki i morfologiyi O O Potebnya vpershe v istoriyi lingvistichnih uchen ob yednavshi ci metodi v odin zastosuvav jogo u vivchenni sintaksisu movi Vin ye zasnovnikom Harkivskoyi lingvistichnoyi shkoli V Vundt rozglyadav movu yiyi yavisha pid kutom zoru psihichnoyi diyalnosti ne okremoyi osobi a vsogo narodu Narodno psihologichne poyasnennya leksiko semantichnih zmin slovotvoru form sliv spoluchennya sliv u vislovlennyah i vivedennya z cih poyasnen psihologichnih zakoniv zumovleno pragnennyam V Vundta yak i G Shtajntalya stvoriti novu galuz nauki etnichnu psihologiyu Moskovska shkola Redaguvati Dokladnishe Moskovska lingvistichna shkolaZasnovnikom Moskovskoyi shkoli buv Pilip Fedorovich Fortunatov 1848 1914 Za perekonannyam predstavnikiv Moskovskoyi shkoli zagalne movoznavstvo obiraye ob yektom svogo doslidzhennya ne okremu movu chi grupu mov a vzagali movu lyudini istoriyu movi A istorichne vivchennya lyudskoyi movi peredbachaye porivnyalne doslidzhennya okremih mov Moskovska shkola vpershe v movoznavchij literaturi chitko sformulyuvala dumku pro movu yak sukupnist znakiv sho isnuyut dlya mislennya dlya virazhennya dumki v movlenni a takozh pochuttiv Vchennya Moskovskoyi shkoli najbilshe vplinulo na suchasne ukrayinske movoznavstvo Kazanska shkola Redaguvati Dokladnishe Kazanska lingvistichna shkolaKazanska shkola bere svij pochatok z kincya XIX stolittya Kazanski movoznavci zgrupuvalisya spochatku z metoyu oznajomlennya z teoriyami ideyami yaki vinikali v chas koli movoznavci riznih yevropejskih shkil sprostovuvali universalnist zakoniv zvukovih zmin vidkritih molodogramatikami nimeckoyi shkoli Boduen de Kurtene Organizatorom Kazanskoyi lingvistichnoyi shkoli buv rosijskij i polskij uchenij slavist I O Boduen de Kurtene 1845 1929 Do najvidatnishih predstavnikiv ciyeyi shkoli nalezhat dva movoznavci M V Krushevskij 1851 1887 i V O Bogorodickij 1857 1941 Molodogramatizm RedaguvatiMolodogramatizm yak napryam porivnyalno istorichnogo movoznavstva vinik u seredini 70 h rokiv XIX stolittya Principi i teoretichni zasadi cogo napryamku viznacheno u pracyah K Brugmana Vstup do Morfologichnih doslidzhen u galuzi indoyevropejskih mov napisanij u spivavtorstvi z G Ostgofom 1878 r G Paulya Principi istoriyi movi 1880 ta B Delbryuka Vstup do vivchennya movi Z istoriyi metodologiyi porivnyalnogo movoznavstva 6 te vidannya vijshlo v 1919 roci Molodogramatiki pochali z togo sho vislovili svoye stavlennya do porivnyalnogo metodu yak takogo sho ne maye stabilnosti a vidozminyuyetsya Voni pidkreslyuvali sho na kinec 60 h rokiv vin zaznav suttyevih zmin Pomitnu rol pri comu vidigrala pracya nimeckogo filologa V Sherera Do istoriyi nimeckoyi movi 1868 Voni vislovili svoyu nezgodu z tim sho poperedni pokolinnya doslidnikiv porivnyalnogo movoznavstva pridilili vsyu svoyu uvagu doslidzhennyu movi tilki indoyevropejskoyi sim yi ale zovsim ne zajmalisya vivchennyam yiyi nosiyiv ne zamislyuvalisya nad zhittyam movi nad chinnikami sho zumovlyuyut rozvitok lyudskoyi movi i vidozmini yiyi materialu vzagali movnoyi diyalnosti U stanovlenni j rozvitku porivnyalno istorichnogo movoznavstva rozriznyayut tri etapi pochatkovij pov yazanij iz diyalnistyu Boppa Grimma Raska ta Gumboldta yakij otrimav nazvu romantichnogo naturalistichnij pov yazanij z uchennyam Shlejhera ta jogo poslidovnikiv molodogramatichnij sho vinik u 70 ti roki XIX st Na pershih dvoh etapah doslidzhuvalisya globalni filosofski problemi sposterigalosya pragnennya do uzagalnen Dlya tretogo etapu v osnovi yakogo filosofiya pozitivizmu harakterna vidmova vid rozglyadu ne pidkriplenih faktichnim materialom vichnih problem nauki Zavdannyam uchenogo stalo sposterezhennya reyestraciya i pervinne uzagalnennya faktiv Buv viznanim tilki induktivnij metod Use inshe vvazhali metafizikoyu Same tomu taki pitannya movoznavstva yak mova i duh narodu pohodzhennya movi stadialnist u rozvitku mov yednist glotogonichnogo procesu movni universali tipologichna klasifikaciya mov vvazhali nenaukovimi Zalishivsya porivnyalno istorichnij metod ale jogo metoyu vzhe ne bula rekonstrukciya pramovi Cya techiya vinikla des v 70 80 rr XIX st yak reakciya na nezadovilnij stan komparativistiki Termin mololodogramatizm vpershe vzhiv Fridrih Carnke do predstavnikiv Lejpcizkogo gurtka Cej termin vzhivayut v shirokomu i vuzkomu znachenni U vuzkomu rozuminnya molodogramatikami nazivayut predstavnikiv lejpcizkoyi shkoli G Ostgof G Paul K Brugman U shirokomu rozuminni usi ti hto pidtrimuvav vchennya Lejpcizkoyi shkoli yak ot K Verner P Fortunato V Uitni M Breal Programni roboti G Ostgof ta K Brugman Morfologichni doslidzhennya v galuzi indoyevropejskih mov V osnovi metodologiyi molodogramatizmu lezhalo 2 principi psihologizmu ta istorizmu Molodogramatiki rozglyadali movu yak individ yavisha tobto movni fakti tlumachili v dusi indik psihologizmu Movotvorchij proces i zmini yaki vidbuvalisya u movi ce naslidok togo sho isnuye v individi Spilkuvannya za dopomogoyu movi mozhlive lishe tomu sho psihichne zhittya lyudej odnakove Movu tvorit individ a ce oznachaye sho isnuye stilki mov skilki ye individiv U movi krim vipadkovogo i neposhirenogo isnuye takozh bagato zvichajnogo i poshirenogo Borotba cih dvoh stihij zabezpechuye rozvitok mov zumovlyuye movni zmini Princip istorizmu znahodit obgruntuvannya v knizi G Paulya Principi istoriyi movi enciklopediya molodogramatizmu Cej princip vimagav u tlumachenni movnih faktiv zvertatisya do yih minulogo Molodogramatiki dosyagli znachnih uspihiv pokrashili metod principi nauki pro movu oformili fonetiku yak sam nauku bulo zakladeno osnovi eksperimentalnoyi fonetiki buv usvidomlenij mehanizm zvukovih zmin fonetichnih procesiv vimagali vivchati zhivi movi pragnennya vivchennya zhivih mov zumovilo viniknennya lingv geografiyi ta dialektologiyi stvorili veliku kilkist ist gramatik de osnovnimi buli istor fonetika i ist morfologiya nadijnoyu staye metodika porivn doslidzhen Nedoliki molodogramatikiv yih diyalnist obmezhuvalasya rozdilami fonetiki i morfologiyi i obmezheno vivchali leksikologiyu semasiologiyu sintaksis i yavisha slovotvoru ne rozglyadali movu yak sistemu ne mali dosyagnen u sferi zagalnoyi teoriyi movi specifichno vitlumachuvali spivvidnoshennya individualnogo ta kolektivnogo hoch i zaklikali vivchati zhivi movi ale vivchali yih pobizhno Strukturna lingvistika Redaguvati Dokladnishe Strukturna lingvistikaStrukturna lingvistika vinikla i rozvinulasya u I polovini HH stolittya Na suchasnomu etapi rozvitku nauki pro movu chitko vidilyayetsya chotiri riznovidnosti lingvistichnogo strukturalizmu Kopengagenska shkola glosematika deskriptivna distributivna shkola amerikanskogo strukturalizmu Prazka funkcionalna shkola Londonska strukturalna shkola Ci shkoli hoch i mayut suttyevi vidminnosti harakterizuyutsya i spilnimi risami a same Usi strukturalni shkoli vistupili proti molodogramatizmu Movoznavci usih strukturalnih shkil viznavali yedinim ob yektom lingvistiki strukturu riznih rivniv movi Predstavniki usih napryamiv strukturalizmu vvazhali sho osnovnim zavdannyam lingvistiki ye sinhronne vivchennya mov Dlya usih shkil vlastiva formalizaciya lingvistichnogo analizu Majzhe vsi za vinyatkom Prazkoyi shkoli rozgaluzhennya strukturalizmu rozglyadayut strukturu yak element imanentnoyi sistemi tobto takoyi sistemi sho isnuye sama v sobi i dlya sebe Etnolingvistika Redaguvati Dokladnishe EtnolingvistikaOsnovi etnolingvistiki buli zakladeni Vilgelmom Gumboldtom Teoretichno obgruntovuyuchi porivnyalno istorichnij metod vin pidkreslyuvav komparativistika matime uspih tilki todi koli doslidzhuvatime movu ne samu po sobi a odnochasno z vivchennyam narodnogo duhu Pid znachnim vplivom cih dumok V Gumboldta yak i jogo ideyi pro movu sho mayuchi tvirnu silu otochuye zvukovim lancyugom pevnu etnichnu grupu formuyuchi yiyi svitoglyad yakij mozhe buti zminenij tilki todi koli zaminiti cej zvukovij lancyug inshim tobto koli zminiti movu viniklo dva cilkom avtonomnih napryami etnolingvistiki yevropejskij i amerikanskij Doslidniki istoriyi lingvistichnih uchen kvalifikuyut pershij z cih napryamiv yak neogumboldtianstvo v nauci pro movu Metodologiya movoznavstva RedaguvatiDokladnishe Mova Metodi doslidzhennya moviU lingvistici zastosovuyutsya yak zagalnonaukovi metodi analiz sintez gipoteza tak i vlasne movoznavchi sinhroniya diahroniya opisovij porivnyalno istorichnij zistavnij ta strukturnij metodi Ukrayinske movoznavstvo RedaguvatiDokladnishe Ukrayinske movoznavstvoZv yazok movoznavstva z inshimi naukami RedaguvatiDokladnishe Misce movoznavstva v sistemi naukNa stiku lingvistiki z sumizhnimi oblastyami znannya viniklo ryad sumizhnih disciplin Do takih disciplin vidnosyatsya taki Lingvistika i predmet filosofiyi Na stiku lingvistiki i filosofiyi div filosofiya movi lingvistichna filosofiya filosofski pitannya movoznavstva zagalna semantika kognitivna lingvistika Lingvistika i predmet prirodnichih nauk Na stiku lingvistiki i fiziki konkretnishe akustiki div akustika movi Na stiku lingvistiki i prava div yuridichna lingvistika Na stiku lingvistiki i biologiyi fiziologiyi div artikulyacijna fonetika perceptivna fonetika nejrofiziologiyi div nejrolingvistika Lingvistika i predmet gumanitarnih nauk Na stiku lingvistiki i psihologiyi div psiholingvistika kognitivna lingvistika psihosemantika Lingvistika i predmet suspilnih nauk Na stiku lingvistiki i sociologiyi div sociolingvistika Na stiku lingvistiki i istoriyi div lingvistichna paleontologiya diahronna lingvistika Na stiku lingvistiki i genealogiyi div antroponimika Na stiku lingvistiki i geografiyi div toponimika Na stiku lingvistiki i filologiyi div filologichna lingvistika Lingvistika i metodologiya nauki Na stiku lingvistiki i metodologiyi nauki div metodologiya lingvistiki Lingvistika i metodi tochnih nauk Lingvistika i metodi deduktivnih nauk Na stiku lingvistiki i matematiki div matematichna lingvistika Na stiku lingvistiki i logiki div lingvistika i logika logichnij napryam v lingvistici Lingvistika i metodi empirichnih nauk Na stiku lingvistiki i statistiki div kvantitativna lingvistika lingvistichna statistika Na stiku lingvistiki i metodiv istoriyi div istorichna lingvistika Na stiku lingvistiki i metodiv geografiyi div arealna lingvistika lingvistichna geografiya lingvogeografiya lingvistichne kartografuvannya Na stiku lingvistiki i metodiv psihologiyi div eksperimentalna lingvistika eksperiment v lingvistici Na stiku lingvistiki i metodiv sociologiyi div anketuvannya v lingvistici Lingvistika i metodi tehnichnih nauk tehnika Na stiku lingvistiki i inzheneriyi div inzhenerna lingvistika lingvokonstruyuvannya Na stiku lingvistiki i obchislyuvalnoyi tehniki div obchislyuvalna lingvistika komp yuterna lingvistika mashinnij pereklad Vidomi movoznavci RedaguvatiFranc Bopp vidomij doslidnik indoyevropejskih mov Vilgelm Vundt Yakob Grimm zachinatel porivnyalnoyi gramatiki germanskih mov Vilgelm fon Gumboldt Boduen de Kurtene Ivan Oleksandrovich Antuan Mejye Melnichuk Oleksandr Savich Oleksandr Potebnya Edvard Sepir Ferdinand de Sosyur Tishenko Kostyantin Mikolajovich Noam Chomski Yurij Shevelov Avgust ShlejherDiv takozh RedaguvatiMovoznavstvou sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Mova Filologiya Vstup do movoznavstva Interlingvistika Literaturoznavstvo Movna galuz Nerozv yazani problemi lingvistiki Ukrayinski movoznavci Institut movoznavstva imeni O O Potebni NAN Ukrayini Dokumentna lingvistika LingvogeografiyaPrimitki Redaguvati Udovichenko G M Zagalne movoznavstvo Istoriya lingvistichnih uchen K Visha shkola 1980 S 5 Kochergan M P Vstup do movoznavstva K Vidavnichij centr Akademiya 2005 S 7 Bileckij A O Pro movu i movoznavstvo K ArtEk 1996 Literatura RedaguvatiGanich D I Olijnik I S Slovnik lingvistichnih terminiv K Visha shk Golovne vid vo 1985 Golyanich M I Stefurak R I Babij I O Slovnik lingvistichnih terminiv leksikologiya frazeologiya leksikografiya za redakciyeyu M I Golyanich Ivano Frankivsk Simik 2011 272 s ISBN 978 966 8067 71 6 Donec S L Macko L I Vstup do movoznavstva praktikum K Visha shk 1989 Doroshenko S I Dudik P S Vstup do movoznavstva navchalnij posibnik K Visha shk 1974 Zagalne movoznavstvo navch posib Ganna Vusik Tetyana Nikishina Berdyan derzh ped un t Berdyansk Zaporiz obl Tkachuk O V 2016 350 s tabl portr ISBN 978 617 7291 46 5 Ivanishin V Radevich Vinnickij Ya Mova i naciya Tezi pro misce i rol movi v nacionalnomu vidrodzhenni Ukrayini Drogobich Vidrodzhennya 1994 Istoriya ukrayinskogo movoznavstva Oksana Nika Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka In t filologiyi Kiyiv Osvita Ukrayini Maslakov R O 2017 115 s ISBN 978 617 7480 37 1 Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva pidruchnik Kiiv Odesa Libid 1991 Kochergan M P Vstup do movoznavstva K Akademiya 2000 Kochergan M P Zagalne movoznavstvo Arhivovano 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Osnovi lingvistichnih doslidzhen Fundamentals of Linguistic Research pidruch dlya vuziv O F Fedorenko S M Suhorolska O V Ruda L Vid centr Lviv nac un tu im I Franka 2009 296 c Rosetti A Vstup do fonetiki per z rumun K Visha shk 1974 Tishenko K Metateoriya movoznavstva Kostyantin Tishenko K Osnovi 2000 350 s Ferdinan de Sosyur Kurs zagalnoyi lingvistiki per z fr K Osnovi 1998 324 s Cikave movoznavstvo K A Bulahovskij 2 e vid pererobl i rozshir Lviv Apriori 2019 200 s ISBN 617 7429 28 8 Yushuk I P Lekciyi zi vstupu do movoznavstva navchalnij posibnik K Vid Mizhnar in tu lingvistiki i prava 1995 Posilannya Redaguvati https archive org stream literaturoznavchat2 page n61 mode 2up Movoznavstvo abo Lingvistika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 62 63 Movoznavstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1018 1019 1000 ekz Yuridichna lingvistika Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 472 ISBN 966 7492 06 0 Ukrayinskij movno informacijnij fond Lingvistichnij muzej KNU imeni Tarasa Shevchenka Arhivovano 8 bereznya 2009 u Wayback Machine PROmova biblioteka movoznavchoyi literaturi kafedri ukrayinskoyi movi ta prikladnoyi lingvistiki DonNU Novij lingvistichnij portal ta spilnota molodih lingvistiv Lingvoforum Arhivovano 2 veresnya 2006 u Wayback Machine Ukrayinskij rozdil na Lingvoforumi Arhivovano 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine Vasil Nimchuk Movoznavstvo na Ukrayini v XIV XVII st Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Teksti z movoznavstva zdebilshogo pro ukrayinsku movu Korotkij slovnik lingvistichnih ta perekladackih terminiv nedostupne posilannya arh 17 07 2015 Vladimir Andreevich Zvegincev Yazyk i lingvisticheskaya teoriya Arhivovano 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Literaturne misto Movoznavstvo Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Shulgina V I Odinici informacijnoyi lingvistiki Arhivovano 5 grudnya 2014 u Wayback Machine nedostupne posilannya z 07 03 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Movoznavstvo amp oldid 39693467