www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антуан Меє Антуа н Меє фр Antoine Meillet 11 листопада 1866 Мулен департамент Альє Овернь 21 вересня 1936 Шатомеян депар

Антуан Меє

Антуа́н Меє́ (фр. Antoine Meillet; *11 листопада 1866, Мулен, департамент Альє, Овернь — †21 вересня 1936, Шатомеян, департамент Шер, Центр (Беррі)) — французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства з 1924, іноземний член ВУАН з 1924, професор Вищої практичної школи з 1891, почесний доктор Колеж де Франс з 1906.

Антуан Меє
фр. Antoine Meillet
Ім'я при народженні фр. Paul Jules Antoine Meillet
Народився 11 листопада 1866(1866-11-11)[…]
Мулен
Помер 21 вересня 1936(1936-09-21)[…] (69 років)
Шатомеян
Поховання Мулен
Країна  Франція
Діяльність грамматик, Indo-Europeanist, armenologist, славіст, мовознавець
Alma mater Колеж де Франс
Галузь мовознавство, Соціологія
Заклад Колеж де Франс
Національна школа живих східних мов[d]
Практична школа вищих досліджень
Revue des Études Arméniennesd
Посада президент[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Вчителі Louis Havetd
Мішель Бреаль
Фердинанд де Сосюр
James Darmesteterd
Abel Bergaigned
Victor Henryd і Sylvain Lévid
Відомі учні Єжи Курилович, Жорж Дюмезіль, Жозеф Вандрієс та ін.
Аспіранти, докторанти Жорж Дюмезіль
Членство Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Академія надписів та красного письменства
Нідерландська королівська академія наук
Нагороди

Volney Prized (1898)

 Антуан Меє у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Антуан Меє народився 11 листопада 1866 року в містечку Мулен департаменту Альє у сім'ї нотаріуса. Освіту здобув у Парижі у Сорбонні. Також слухав курси Бреаля в Колеж де Франс і Фердинанда де Сосюра у Вищій практичній школі. У 1890 р. здійснив поїздку на Кавказ для вивчення вірменської мови. У 1897 році захистив докторську дисертацію на тему «Особливості вживання генитиву і акузативу в старослов'янській мові». З 1902 року викладав вірменську мову в Школі східних мов. У 1905-1932 роках — індоєвропеїстику та інші курси в Колеж де Франс.

Серед учнів Антуана Меє практично всі відомі лінгвісти наступного покоління: Люсьєн Теньєр, Еміль Бенвеніст, Жозеф Вандрієс, Андре Мартіне, Єжи Курилович, Жорж Дюмезіль та ін.

Наукова діяльність Редагувати

Сприйнявши багато ідей Фердинанда де Сосюра, Меє, однак, не став займатися, як більшість європейських структуралістів, синхронним вивченням мови, а продовжував розвивати порівняльно-історичні дослідження з урахуванням сосюрівського положення про системність мови та її «соціальний» характер. Порівняльно-історичний метод зовнішньої реконструкції саме в роботах Меє знайшов завершення і прийняв класичну форму. В області приватних індоєвропейських досліджень особливо великий внесок Меє привніс до славістики і вірменістики.

Антуан Меє автор 24 книжок і понад 500 статей з індоєвропейського мовознавства, славістики, германістики, іраністики тощо. Найвідомішими серед яких є «Вступ до порівняльного вивчення індоєвропейських мов» (1903), «Порівняльний метод в історичному мовознавстві» (1921), «Спільнослов'янська мова» (1934). У своїх працях він акцентує на соціальному характері мови: «Мова існує лише остільки, оскільки є суспільство, і людське суспільство не може існувати без мови». У «Вступі до порівняльно-історичного мовознавства» Меє аналізує соціальні чинники, які впливають на функціонування, розвиток і долю мови. У своїх працях Меє розглядав також і питання розвитку української мови, і був іноземним членом Академії наук України з 1924 р.

У співавторстві з Альфредом Ерну склав найавторитетніший етимологічний словник латинської мови. Йому належать також важливі дослідження про індоєвропейські корені грецької епічної поезії.

Помер Антуан Меє 21 вересня 1936 року, не доживши до свого сімдесятиріччя.

Основні праці Редагувати

  • Нарис порівняльної граматики класичної вірменської мови / Esquisse d'une grammaire comparée de l'arménien classique, 1903;
  • Вступ до порівняльного вивчення індоєвропейських мов / Introduction à l'étude comparative des langues indo-européennes, 1903;
  • Діалекти в індоєвропейських мовах / Les dialectes indo-européens, 1908;
  • Огляд історії грецької мови / Aperçu d'une histoire de la langue grecque, 1913;
  • Мови в Новій Європі / Les langues dans l'Europe nouvelle, 1918;
  • Історичне та загальне мовознавство / Linguistique historique et linguistique générale, 1921;
  • Індоєвропейські витоки грецької метрики / Les origines indo-européennes des mètres grecs, 1923;
  • Нариси з історії латинської мови / Esquisse d'une histoire de la langue latine, 1928;
  • Порівняльний метод в історичному мовознавстві / La méthode comparative en linguistique historique, 1928;
  • Етимологічний словник латинської мови / Dictionnaire étymologique de la langue latine, (en coll. avec Alfred Ernout), 1932.
  • А. Меє. Общеславянский язык, — Москва: «Прогресс», — 2010


Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
    d:Track:Q193563
  2. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  5. ↑ Мейе Антуан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  7. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  8. https://www.persee.fr/doc/crai_0065-0536_1952_num_96_4_10016
  9. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  10. ↑ http://www.slp-paris.com/spip.php?article4
  11. http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/antoine-meillet
  12. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  13. Nova editio: Lutetiae: Klincksieck, 2001. ISBN 2-252-03359-2

Література Редагувати

  • Anne-Marguerite Fryba, «Maurice Grammont, Antoine Meillet et l'institutionnalisation de la linguistique en France», dans Revue des langues romanes, no 105, 2001, p. 503-517
  • Charles de Lamberterie, «Milman Parry et Antoine Meillet», dans Françoise Létoublon (éd.), Hommage à Milman Parry. Le style formulaire de l’épopée homérique et la théorie de l'oralité poétique, Amsterdam, Gieben, 1997
  • Gabriel Bergounioux et Charles de Lamberterie, Meillet aujourd'hui, Louvain-Paris, Peeters, 2006
  • Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. — М., 1979
  • Кобилянський Б. В. Короткий огляд історії мовознавства. — К., 1964

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antua n Meye fr Antoine Meillet 11 listopada 1866 Mulen departament Alye Overn 21 veresnya 1936 Shatomeyan departament Sher Centr Berri francuzkij movoznavec sociolog chlen Akademiyi napisiv i krasnogo pismenstva z 1924 inozemnij chlen VUAN z 1924 profesor Vishoyi praktichnoyi shkoli z 1891 pochesnij doktor Kolezh de Frans z 1906 Antuan Meyefr Antoine Meillet 1 Im ya pri narodzhenni fr Paul Jules Antoine Meillet 1 Narodivsya 11 listopada 1866 1866 11 11 2 3 Mulen 3 5 6 Pomer 21 veresnya 1936 1936 09 21 3 5 69 rokiv Shatomeyan 3 5 8 Pohovannya MulenKrayina FranciyaDiyalnist grammatik Indo Europeanist armenologist slavist movoznavecAlma mater Kolezh de FransGaluz movoznavstvo SociologiyaZaklad Kolezh de Frans 9 Nacionalna shkola zhivih shidnih mov d 1 Praktichna shkola vishih doslidzhen 1 Revue des Etudes ArmeniennesdPosada prezident d Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukVchiteli Louis Havetd 10 Mishel Breal 10 Ferdinand de Sosyur 10 James Darmesteterd 10 Abel Bergaigned 10 Victor Henryd 10 i Sylvain Levid 10 Vidomi uchni Yezhi Kurilovich Zhorzh Dyumezil Zhozef Vandriyes ta in Aspiranti doktoranti Zhorzh DyumezilChlenstvo Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 11 12 Niderlandska korolivska akademiya naukNagorodi Volney Prized 1898 Antuan Meye u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Osnovni praci 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiAntuan Meye narodivsya 11 listopada 1866 roku v mistechku Mulen departamentu Alye u sim yi notariusa Osvitu zdobuv u Parizhi u Sorbonni Takozh sluhav kursi Brealya v Kolezh de Frans i Ferdinanda de Sosyura u Vishij praktichnij shkoli U 1890 r zdijsniv poyizdku na Kavkaz dlya vivchennya virmenskoyi movi U 1897 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Osoblivosti vzhivannya genitivu i akuzativu v staroslov yanskij movi Z 1902 roku vikladav virmensku movu v Shkoli shidnih mov U 1905 1932 rokah indoyevropeyistiku ta inshi kursi v Kolezh de Frans Sered uchniv Antuana Meye praktichno vsi vidomi lingvisti nastupnogo pokolinnya Lyusyen Tenyer Emil Benvenist Zhozef Vandriyes Andre Martine Yezhi Kurilovich Zhorzh Dyumezil ta in Naukova diyalnist RedaguvatiSprijnyavshi bagato idej Ferdinanda de Sosyura Meye odnak ne stav zajmatisya yak bilshist yevropejskih strukturalistiv sinhronnim vivchennyam movi a prodovzhuvav rozvivati porivnyalno istorichni doslidzhennya z urahuvannyam sosyurivskogo polozhennya pro sistemnist movi ta yiyi socialnij harakter Porivnyalno istorichnij metod zovnishnoyi rekonstrukciyi same v robotah Meye znajshov zavershennya i prijnyav klasichnu formu V oblasti privatnih indoyevropejskih doslidzhen osoblivo velikij vnesok Meye privnis do slavistiki i virmenistiki Antuan Meye avtor 24 knizhok i ponad 500 statej z indoyevropejskogo movoznavstva slavistiki germanistiki iranistiki tosho Najvidomishimi sered yakih ye Vstup do porivnyalnogo vivchennya indoyevropejskih mov 1903 Porivnyalnij metod v istorichnomu movoznavstvi 1921 Spilnoslov yanska mova 1934 U svoyih pracyah vin akcentuye na socialnomu harakteri movi Mova isnuye lishe ostilki oskilki ye suspilstvo i lyudske suspilstvo ne mozhe isnuvati bez movi U Vstupi do porivnyalno istorichnogo movoznavstva Meye analizuye socialni chinniki yaki vplivayut na funkcionuvannya rozvitok i dolyu movi U svoyih pracyah Meye rozglyadav takozh i pitannya rozvitku ukrayinskoyi movi i buv inozemnim chlenom Akademiyi nauk Ukrayini z 1924 r U spivavtorstvi z Alfredom Ernu sklav najavtoritetnishij etimologichnij slovnik latinskoyi movi 13 Jomu nalezhat takozh vazhlivi doslidzhennya pro indoyevropejski koreni greckoyi epichnoyi poeziyi Pomer Antuan Meye 21 veresnya 1936 roku ne dozhivshi do svogo simdesyatirichchya Osnovni praci RedaguvatiNaris porivnyalnoyi gramatiki klasichnoyi virmenskoyi movi Esquisse d une grammaire comparee de l armenien classique 1903 Vstup do porivnyalnogo vivchennya indoyevropejskih mov Introduction a l etude comparative des langues indo europeennes 1903 Dialekti v indoyevropejskih movah Les dialectes indo europeens 1908 Oglyad istoriyi greckoyi movi Apercu d une histoire de la langue grecque 1913 Movi v Novij Yevropi Les langues dans l Europe nouvelle 1918 Istorichne ta zagalne movoznavstvo Linguistique historique et linguistique generale 1921 Indoyevropejski vitoki greckoyi metriki Les origines indo europeennes des metres grecs 1923 Narisi z istoriyi latinskoyi movi Esquisse d une histoire de la langue latine 1928 Porivnyalnij metod v istorichnomu movoznavstvi La methode comparative en linguistique historique 1928 Etimologichnij slovnik latinskoyi movi Dictionnaire etymologique de la langue latine en coll avec Alfred Ernout 1932 A Meye Obsheslavyanskij yazyk Moskva Progress 2010Div takozh RedaguvatiMovoznavstvo SlavistikaPrimitki Redaguvati a b v g Nacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 a b v Meje Antuan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www persee fr doc crai 0065 0536 1952 num 96 4 10016 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 a b v g d e zh i k l m n p r http www slp paris com spip php article4 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article antoine meillet https aibl fr academiciens depuis 1663 Nova editio Lutetiae Klincksieck 2001 ISBN 2 252 03359 2Literatura RedaguvatiAnne Marguerite Fryba Maurice Grammont Antoine Meillet et l institutionnalisation de la linguistique en France dans Revue des langues romanes no 105 2001 p 503 517 Charles de Lamberterie Milman Parry et Antoine Meillet dans Francoise Letoublon ed Hommage a Milman Parry Le style formulaire de l epopee homerique et la theorie de l oralite poetique Amsterdam Gieben 1997 Gabriel Bergounioux et Charles de Lamberterie Meillet aujourd hui Louvain Paris Peeters 2006 Kondrashov N A Istoriya lingvisticheskih uchenij M 1979 Kobilyanskij B V Korotkij oglyad istoriyi movoznavstva K 1964Posilannya RedaguvatiMejye Antuan ESU Meye Antuan Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 135 Mejye Antuan Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 316 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antuan Meye amp oldid 35626982