www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фердинан де Сосюр Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю

Фердинан де Сосюр

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2009)

Фердинан де Сосюр (фр. Ferdinand de Saussure; 26 листопада 1857, Женева — 22 лютого 1913) — швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму. Його вважають одним з основоположників сучасної лінгвістики й одним із найвидатніших мовознавців XX століття. Серед найважливіших праць — «Курс загальної лінгвістики» (Cours de linguistique générale; виданий посмертно, 1916 року), перекладений багатьма мовами.

Фердинан де Сосюр
фр. Ferdinand de Saussure
Народився 26 листопада 1857(1857-11-26)[…]
Женева, Швейцарія
Помер 22 лютого 1913(1913-02-22)[…] (55 років)
Вюфлан-ле-Шато, Во, Швейцарія
Країна  Швейцарія
Діяльність мовознавець
Галузь структурна лінгвістика
Alma mater Женевський університет (1876), Лейпцизький університет (1880) і Collège Calvind
Вчителі Heinrich Zimmerd, Hermann Oldenbergd, Георг Курціус, Анрі-Фредерік Амієль, Alexis Giraud-Teulond і Hugues Oltramared
Відомі учні Albert Sechehayed
Знання мов французька і швейцарський діалект
Заклад Практична школа вищих досліджень і Женевський університет
Magnum opus семіологія[d], структурна лінгвістика, Женевська лінгвістична школа і Course in General Linguisticsd
Батько Анрі Соссюр
Брати, сестри René de Saussured і Léopold de Saussured
У шлюбі з Marie Faeschd
Діти Raymond de Saussured і Jacques de Saussured
Автограф

Біографія Редагувати

Фердинанд де Соссюр народився у франкомовній частині Швейцарії недалеко від Женеви в сім'ї, яка дала світові видатних учених, головним чином геологів і біологів. Інтерес юнака до мови та її законів став визначним при виборі університету. В 1870-х роках головною сферою занять Соссюра вважалась індоєвропеїстика, а всі найкращі вчені працювали в Лейпцигу. Соссюр поїхав туди навчатися. Він дуже швидко збагнув усі премудрості індоєвропейських мов й у 20 років (такого ще у світовій лінгвістиці не було) написав велику за обсягом і важливу за значенням книгу «Записки про первинну систему голосних в індоєвропейських мовах», яка була видана 1879 року. У ній Соссюр запропонував абсолютно нові ідеї, що значно випереджали свій час. Спираючись лише на системність мови, він висунув гіпотезу про існування в праіндоєвропейській мові особливих фонем, які не збереглися в жодній відомій мові, але вплинули на вимову сусідніх голосних. Соссюр назвав ці фонеми ларингалами (від грецького «горлянка»). Вже після смерті Фердинанда де Сосюра виявилося, що у повторно відкритій хетській мові, одній із найдавніших відомих нам індоєвропейських мов, ще зберігався один із ларингалів. Саме з цієї книги Ян Бодуен де Куртене взяв термін «фонема», надавши йому нового змісту.

Проте книга принесла Соссюрові не лише відомість, а й багато прикрощів. Провідні вчені Німеччини не сприйняли ідей Фердинанда де Соссюра, визнавши їх занадто сміливими. Його праця зазнала нищівної критики. Захистивши дисертацію, Соссюр покинув непривітну Німеччину й переїхав до Парижа, де працював понад десять років, а потім повернувся в рідну Женеву й до кінця життя викладав у Женевському університеті. Соссюр написав небагато, а опублікував ще менше.

Юнацька праця залишилася єдиною книгою, виданою за життя. Колишня знаменитість була забута. Помер Фердинанд де Соссюр порівняно рано. А в 1916 році, через три роки після його смерті, з'явився «Курс загальної лінгвістики», який увічнив його ім'я. Фердинанд де Соссюр не збирався видавати книгу, поки його ідеї не наберуть «довершеної форми». Лише наприкінці життя Соссюр почав вести курс загальної лінгвістики. Він тричі викладав цей курс, імпровізуючи перед студентами і часто придумуючи щось нове на ходу. Наприклад, на одній із лекцій він сказав студентам:

Закреслімо терміни «поняття» і «акустичний знак» і замінимо їх на «позначене» й «позначення».

Сьогодні неможливо уявити лінгвістику без двох останніх термінів. Коли Фердинанд де Соссюр помер, двоє його колишніх студентів — відомі лінгвісти Шарль Баллі й Альберт Сеше постановили на його честь видати цей курс. Вони зібрали у студентів конспекти, з'єднали на їх основі тричі прочитаний курс в один, додали дещо від себе й видали працю від імені старшого колеги, хоча авторів насправді було троє.

«Курс загальної лінгвістики» дуже швидко став відомим у всьому світі й був перекладений на багато інших мов (український переклад Андрія Корнійчука та Костянтина Тищенка вийшов друком в 1998 році у київському видавництві «Основи»). Часто його називають найважливішою лінгвістичною працею XX сторіччя. Найбільше враження справили три ідеї Соссюра: про розмежування мови та мовлення, мову як систему знаків та розрізнення синхронії й діахронії. Мовознавство XX сторіччя впевнилося в істотній різниці між двома поняттями, запропонованими Фердинандом де Соссюром, — мовою та мовленням. Перед лінгвістами постало питання: текст належить до явищ мови чи мовлення? Де його місце? Соссюр порівнював людей зі словниками. Можна провести аналогію між людьми і текстами: кожен з них є неповторним.

Переклади українською Редагувати

Фердинан де Сосюр
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Генеалогія на Родоводі?
Фердинан де Сосюр у Вікісховищі?
  • Сосюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. / Фердінан де Сосюр; [пер. з фр. А. Корнійчук, К, Тищенко]. — К.: Основи, 1998. — 324 с.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Internet Philosophy Ontology project
    d:Track:Q6023365
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118605879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. ↑ Saussure F. d. De l'emploi du génitif absolu en sanscrit — 1881. — P. 97.
    d:Track:Q13230d:Track:Q23846572
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2009 Ferdinan de Sosyur fr Ferdinand de Saussure 26 listopada 1857 Zheneva 22 lyutogo 1913 shvejcarskij lingvist zasnovnik strukturalizmu Jogo vvazhayut odnim z osnovopolozhnikiv suchasnoyi lingvistiki j odnim iz najvidatnishih movoznavciv XX stolittya Sered najvazhlivishih prac Kurs zagalnoyi lingvistiki Cours de linguistique generale vidanij posmertno 1916 roku perekladenij bagatma movami Ferdinan de Sosyurfr Ferdinand de SaussureNarodivsya 26 listopada 1857 1857 11 26 1 2 Zheneva Shvejcariya 4 Pomer 22 lyutogo 1913 1913 02 22 4 5 55 rokiv Vyuflan le Shato Vo ShvejcariyaKrayina ShvejcariyaDiyalnist movoznavecGaluz strukturna lingvistikaAlma mater Zhenevskij universitet 1876 Lejpcizkij universitet 1880 i College CalvindVchiteli Heinrich Zimmerd 6 Hermann Oldenbergd 6 Georg Kurcius 6 Anri Frederik Amiyel 6 Alexis Giraud Teulond 6 i Hugues Oltramared 6 Vidomi uchni Albert SechehayedZnannya mov francuzka 7 i shvejcarskij dialektZaklad Praktichna shkola vishih doslidzhen i Zhenevskij universitetMagnum opus semiologiya d strukturna lingvistika Zhenevska lingvistichna shkola i Course in General LinguisticsdBatko Anri SossyurBrati sestri Rene de Saussured i Leopold de SaussuredU shlyubi z Marie FaeschdDiti Raymond de Saussured i Jacques de SaussuredAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Perekladi ukrayinskoyu 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiFerdinand de Sossyur narodivsya u frankomovnij chastini Shvejcariyi nedaleko vid Zhenevi v sim yi yaka dala svitovi vidatnih uchenih golovnim chinom geologiv i biologiv Interes yunaka do movi ta yiyi zakoniv stav viznachnim pri vibori universitetu V 1870 h rokah golovnoyu sferoyu zanyat Sossyura vvazhalas indoyevropeyistika a vsi najkrashi vcheni pracyuvali v Lejpcigu Sossyur poyihav tudi navchatisya Vin duzhe shvidko zbagnuv usi premudrosti indoyevropejskih mov j u 20 rokiv takogo she u svitovij lingvistici ne bulo napisav veliku za obsyagom i vazhlivu za znachennyam knigu Zapiski pro pervinnu sistemu golosnih v indoyevropejskih movah yaka bula vidana 1879 roku U nij Sossyur zaproponuvav absolyutno novi ideyi sho znachno viperedzhali svij chas Spirayuchis lishe na sistemnist movi vin visunuv gipotezu pro isnuvannya v praindoyevropejskij movi osoblivih fonem yaki ne zbereglisya v zhodnij vidomij movi ale vplinuli na vimovu susidnih golosnih Sossyur nazvav ci fonemi laringalami vid greckogo gorlyanka Vzhe pislya smerti Ferdinanda de Sosyura viyavilosya sho u povtorno vidkritij hetskij movi odnij iz najdavnishih vidomih nam indoyevropejskih mov she zberigavsya odin iz laringaliv Same z ciyeyi knigi Yan Boduen de Kurtene vzyav termin fonema nadavshi jomu novogo zmistu Prote kniga prinesla Sossyurovi ne lishe vidomist a j bagato prikroshiv Providni vcheni Nimechchini ne sprijnyali idej Ferdinanda de Sossyura viznavshi yih zanadto smilivimi Jogo pracya zaznala nishivnoyi kritiki Zahistivshi disertaciyu Sossyur pokinuv neprivitnu Nimechchinu j pereyihav do Parizha de pracyuvav ponad desyat rokiv a potim povernuvsya v ridnu Zhenevu j do kincya zhittya vikladav u Zhenevskomu universiteti Sossyur napisav nebagato a opublikuvav she menshe Yunacka pracya zalishilasya yedinoyu knigoyu vidanoyu za zhittya Kolishnya znamenitist bula zabuta Pomer Ferdinand de Sossyur porivnyano rano A v 1916 roci cherez tri roki pislya jogo smerti z yavivsya Kurs zagalnoyi lingvistiki yakij uvichniv jogo im ya Ferdinand de Sossyur ne zbiravsya vidavati knigu poki jogo ideyi ne naberut dovershenoyi formi Lishe naprikinci zhittya Sossyur pochav vesti kurs zagalnoyi lingvistiki Vin trichi vikladav cej kurs improvizuyuchi pered studentami i chasto pridumuyuchi shos nove na hodu Napriklad na odnij iz lekcij vin skazav studentam Zakreslimo termini ponyattya i akustichnij znak i zaminimo yih na poznachene j poznachennya Sogodni nemozhlivo uyaviti lingvistiku bez dvoh ostannih terminiv Koli Ferdinand de Sossyur pomer dvoye jogo kolishnih studentiv vidomi lingvisti Sharl Balli j Albert Seshe postanovili na jogo chest vidati cej kurs Voni zibrali u studentiv konspekti z yednali na yih osnovi trichi prochitanij kurs v odin dodali desho vid sebe j vidali pracyu vid imeni starshogo kolegi hocha avtoriv naspravdi bulo troye Kurs zagalnoyi lingvistiki duzhe shvidko stav vidomim u vsomu sviti j buv perekladenij na bagato inshih mov ukrayinskij pereklad Andriya Kornijchuka ta Kostyantina Tishenka vijshov drukom v 1998 roci u kiyivskomu vidavnictvi Osnovi Chasto jogo nazivayut najvazhlivishoyu lingvistichnoyu praceyu XX storichchya Najbilshe vrazhennya spravili tri ideyi Sossyura pro rozmezhuvannya movi ta movlennya movu yak sistemu znakiv ta rozriznennya sinhroniyi j diahroniyi Movoznavstvo XX storichchya vpevnilosya v istotnij riznici mizh dvoma ponyattyami zaproponovanimi Ferdinandom de Sossyurom movoyu ta movlennyam Pered lingvistami postalo pitannya tekst nalezhit do yavish movi chi movlennya De jogo misce Sossyur porivnyuvav lyudej zi slovnikami Mozhna provesti analogiyu mizh lyudmi i tekstami kozhen z nih ye nepovtornim Perekladi ukrayinskoyu RedaguvatiFerdinan de Sosyuru sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Ferdinan de Sosyur u Vikishovishi Sosyur F de Kurs zagalnoyi lingvistiki Ferdinan de Sosyur per z fr A Kornijchuk K Tishenko K Osnovi 1998 324 s Div takozh RedaguvatiZakon Fortunatova de SosyuraPrimitki Redaguvati a b Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Babelio 2007 d Track Q2877812 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118605879 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d e Saussure F d De l emploi du genitif absolu en sanscrit 1881 P 97 d Track Q13230d Track Q23846572 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Literatura RedaguvatiO Sorokopud Sossyur Ferdinand de Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 675 ISBN 978 966 611 818 2 Sosyur Ferdinan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 594 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Prosyanik O P Naukova koncepciya F de Sossyura dosvid reinterpretaciyi Arhivovano 17 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 2018 Posilannya RedaguvatiSossyur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zakon Sossyura Sossyur Ferdinand de 485 Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 199 485 ISBN 978 966 439 921 7 nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ferdinan de Sosyur amp oldid 39382904