www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хетська мова спочатку 𒉈𒅆𒇷 nešili мову NESA або nešumnili мова народу NESA також відома як несітська нешітська Nešite Nes

Хетська мова

Хетська мова (спочатку 𒉈𒅆𒇷 nešili / "мову NESA ", або nešumnili / «мова народу NESA»), також відома як несітська/нешітська (Nešite / Neshite, Nessite), була індоєвропейською мовою, якою розмовляли Хети, народ Анатолії бронзового віку, який створив імперію з центром в Хаттусі, а також в частині Північного Леванту та Верхньої Месопотамії . Ця давно зникла мова була вперше згадана клинописом у записах, що датуються з 17-го (текст Анітта) до 13-го століття до нашої ери, з окремими хетськими запозиченнями та численними особистими іменами, що з'являються в староассірійському контексті з ще в 20 столітті до нашої ери, що робить її найдавнішою з індоєвропейських мов.

Хетська мова
Поширена в Hattid
Писемність Хетський клинопис і клинопис
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 hit
ISO 639-3 hit

До епохи пізньої Бронзової доби хети почали поступатися землею своїм близьким родичам лувійцям . Виявляється, що в 13 столітті до нашої ери лувійська мова була найпоширенішою мовою в столиці хетів Хаттусі . Після розпаду Нового царства Хетів під час більш загального колапсу епохи пізньої бронзи лувійська мова з'явилася в ранньому залізному віці як основна мова так званих сиро-хетських держав у південно-західній Анатолії та Північній Сирії .

Ім'я

Індоєвропейське родове дерево в найпершому варіанті. Хетська мова належить до сім'ї анатолійських мов і є однією з найдавніших письмових індоєвропейських мов.
Розширена Хетська імперія (червоним) витіснила хатті та простягнулася до Арцави бл. 1290 до н.е. На півдні межувала з Єгиптом (зеленим).

Хетська — сучасна наукова назва мови, на основі ідентифікації Хат (Хат) королівства з біблійними хетами (дав-євр. *חתים‎ Ḥittim), Хоча ці назви, здається, були застосовані неправильно: Терміни хатті і хетський відносяться відповідно до корінних народів, які передували їм, і їх не-індоєвропейський хаттскій мові .

У багатомовних текстах, знайдених на хетських территоріях, уривки, написані хетською мовою, передують прислівником nesili (або nasili , nisili), «у [мові] Неша (Канеш)», важливе місто на ранніх етапах Хетського Старого царства . В одному випадку ярликом є Канісумнілі, «у [мові] жителів Канеша».

Хоча в Новому царстві хетів були люди з різноманітних етнічних та мовних середовищ, хетська мова використовувалася в більшості світських письмових текстів. Незважаючи на різноманітні аргументи щодо доцільності цього терміна, хетський залишається найактуальнішим терміном через умовність і силу асоціації з біблійними хетами . Ендонімічний термін nešili , і його англізовані варіанти (Nesite, Nessite, Neshite), ніколи не прижилися.

Розшифрування

Першу істотну заяву щодо приналежності хетів зробив Йорген Олександр Кнудцон у 1902 році в книзі, присвяченій двом листам між царем Єгипту та хетським правителем, знайденій в Ель-Амарні, Єгипет . Кнудцон стверджував, що хети були індоєвропейцями, в основному через їхню морфологію . Хоча у нього не було двомовних текстів, він зміг частково інтерпретувати тлумачення двох листів через шаблонний характер дипломатичного листування того періоду. Його аргумент не був загальноприйнятим, частково тому, що морфологічна подібність, яку він спостерігав між хетською та індоєвропейською, можна знайти за межами індоєвропейської, а також тому, що тлумачення букв виправдано вважалося невизначеним. 

Було остаточно доведено, що Кнудцон мав рацію, коли Гуго Вінклер виявив багато табличок, написаних знайомим аккадським клинописом, але невідомою мовою, в нинішньому селі Богазкьой, Туреччина, де раніше була столиця Хаттуси хетської держави. На основі вивчення цього великого матеріалу Бедржиху Грозному вдалося проаналізувати мову. Він представив свій аргумент про те, що мова є індоєвропейською, у статті, опублікованій у 1915 році (Hrozný 1915), за якою незабаром виникнула граматика мови (Hrozný 1917). Аргумент Грозного про індоєвропейську приналежність хетів був цілком сучасним, хоча й погано обґрунтованим. Він зосередився на винятковій подібності в ідіосинкразичних аспектах морфології, які навряд чи виникнуть випадково незалежно або будуть запозичені. Вони включали чергування r / n в деяких іменникових основах (гетероклітики) і в вокальному ablaut, які спостерігаються в чергуванні в слові для позначення води між називним відмінком однини wadar і родовим відмінком однини wedenas . Він також представив набір регулярних звукових відповідностей. Після короткої початкової затримки через руйнування під час Першої світової війни, розшифровка Грозного, попередній граматичний аналіз та демонстрація індоєвропейської приналежності хетів були швидко прийняті та ширше обґрунтовані сучасними вченими, такими як Едгар Х. Стертевант, який був автором першої науково прийнятної хетської граматики з хрестоматією та глосарієм. Найсучаснішою граматикою хетської мови на цей час є Hoffner and Melchert (2008).

Класифікація

Хетська мова є однією з анатолійських мов і відома з клинописних табличок і написів, які були зведені хетськими царями. Письмо, раніше відоме як «ієрогліфічний хетський», тепер називається ієрогліфічним лувійським. Анатолійска гілка також містить клинописну Luwian, ієрогліфічний Luwian, Palaic, ликийский, Milyan, Lydian, карийский, Пісідійській, Sidetic і Ісавр .

На відміну від більшості інших індоєвропейських мов, хетська не розрізняє граматичний рід чоловічого та жіночого роду, у ній відсутні підрядні та оптативні способи, а також аспекти. Для пояснення цих відмінностей були сформульовані різні гіпотези.

Деякі лінгвісти, зокрема Едгар Х. Стертевант та Уоррен Каугілл, стверджували, що хетську мову слід класифікувати як рідну мову протоіндоєвропейської, а не як дочірню мову . Їхня індо-хетська гіпотеза полягає в тому, що батьківській мові (індо-хетській) не вистачало особливостей, яких немає і в хетській, і що протоіндоєвропейська згодом впровадила їх.

Інші лінгвісти, однак, віддають перевагу гіпотезі Швунда («втрата»), згідно з якою хетська (або анатолійська) походить із протоіндоєвропейської мови з її повним набором функцій, але деякі ознаки спрощені в хетській мові.

За словами Крейга Мелчерта, нинішня тенденція полягає в припущенні, що протоіндоєвропейська еволюціонувала і що «доісторичні носії» анатолійської мови були ізольовані «від решти мовленнєвої спільноти PIE, щоб не брати участь у деяких спільних інноваціях». Хетська та інші анатолійські мови на ранньому етапі відокремилися від протоіндоєвропейської. Таким чином хети зберегли архаїзми, які були втрачені в інших індоєвропейських мовах.

Хетська мова має багато запозичених слів, зокрема релігійну лексику з неіндоєвропейських хуритських і хетських мов. Остання була мовою хаттів, місцевих жителів землі Хатті до того, як вони були поглинені або витіснені хетами. Священні та магічні тексти з Хаттуси часто писалися хетською, хурритською та лувійською мовами навіть після того, як хетська мова стала нормою для інших писань.

Хетська мова традиційно поділяється на старохетську, середньохетську і новохетську або неохетську (не плутати з полісемічним використанням ярлика "неохет" як позначення пізнішого періоду, який фактично є постхетським), що відповідає Старому, Середньому та Новому царствам історії Хетів (близько 1750—1500 рр. до н. е., 1500—1430 рр. до н. е. та 1430—1180 рр. до н. е. відповідно). Етапи диференціюються як за лінгвістичними, так і за палеографічними ознаками.

Хетська мова була написана в адаптованій формі периферійної аккадської клинописної орфографії з Північної Сирії. Переважно силабічний характер письма ускладнює визначення точних фонетичних якостей деяких звуків хетів .

Складові виділяють наступні приголосні (зокрема, серію аккадської с опускають),

у поєднанні з голосними a, e, i, u . Крім того, я (= IA : 𒄿𒀀), wa (= PI : 𒉿) і wi (= wi 5 = GEŠTIN : 𒃾) вводяться знаки.

Аккадський глухий/дзвінкий ряд (k/g, p/b, t/d) не виражає дзвінкого/глухого контрасту на письмі, але подвійне написання в інтервокальних позиціях є глухими приголосними в індоєвропейській (закон Стертеванта).

Фонологія

Бронзова табличка з хетським клинописом

Обмеження силабічного письма, які допомагають визначити природу хетської фонології, були більш-менш подолані за допомогою порівняльної етимології та дослідження хетських правописних умов. Відповідно, вчені припустили, що хети володіли такими фонемами:

Голосні

  • Довгі голосні з'являються як замінники відповідних коротких голосних, коли вони обумовлені наголосом.
  • Фонемічно відмінні довгі голосні зустрічаються нечасто.

Приголосні

Хетська мова мала дві серії приголосних, одна з яких була написаниа завжди в оригінальному варіанті, а інша завжди була проста. Давно було помічено, що подвійний ряд проривних є той, що походить від прото-індоєвропейських безголосих зупинок, а прості проривні походять як від дзвінких, так і голосових аспіраторних упорів, що часто називають законом Стертеванта . Через типологічні наслідки закону Стертеванта, відмінність між двома рядами зазвичай розглядається як розрізнення голосу. Однак серед науковців немає згоди з цього приводу, оскільки деякі розглядають серію так, ніби вони відрізняються довжиною, що може запропонувати буквальне тлумачення клинописної орфографії.

Прихильники розрізнення довжини зазвичай вказують на той факт, що аккадська мова, з якої хети запозичили клинопис, мала голос, але хетські писарі використовували голосні та глухі знаки як взаємозамінні. Алвін Клоекхорст також стверджує, що відсутність асиміляційного голосу також є доказом розрізнення довжини. Він зазначає, що слово « e-ku-ud-du — [ɛ́gʷtu]» не показує жодної асиміляції голосу. Однак, якби розрізнення було одним із голосів, слід очікувати згоди між зупинками, оскільки відомо, що велярний та альвеолярний звуки є сусідніми, оскільки «u» цього слова позначає не голосну, а лабіативну .

Гортанні

Хетська мова зберігає деякі дуже архаїчні риси, втрачені в інших індоєвропейських мовах. Наприклад, хетська мова зберегла два з трьох гортанних (*h₂ h₂ і *h₃). Ці звуки, існування яких було висунуто в 1879 році Фердинандом де Соссюром, на основі якості голосних в інших індоєвропейських мовах, не збереглися як окремі звуки в жодній засвідченій індоєвропейській мові до відкриття хетської мови. У хетській мові фонема записується як ḫ. У цьому відношенні хетська мова не схожа на жодну іншу відому індоєвропейську мову, і тому відкриття гортанних в хетській мові було чудовим підтвердженням гіпотези Соссюра.

Як збереження гортаних, так і відсутність доказів того, що хетська мова поділяла певні граматичні особливості в інших ранніх індоєвропейських мовах, привели деяких філологів до думки, що анатолійські мови відокремилися від решти протоіндоєвропейських мов набагато раніше, ніж інші. відділи прамови .

Морфологія

Хетський клинопис

Хетська мова є найдавнішою відомою індоєвропейською мовою проте їй не вистачає кількох граматичних особливостей, які демонструють інші ранньо засвідчені індоєвропейські мови, такі як ведична, класична латинська, давньогрецька, староперська та староавестійська . Примітно, що у хетів не було чоловічо-фемінної гендерної системи. Натомість у ньому була рудиментарна система класів іменників, яка була заснована на давній опозиції «живе — неживе».

Іменники

Словозміна існує у дев'яти відмінках : називний, кличний, знахідний, родовий, давально — місцевий, аблятивний, ергативний, алативний та інструментальний ; два числа: однина і множина; і два класи: живий (звичайний) і неживий (середній). Прикметники та займенники узгоджуються з іменниками за живістю, числом і відмінком .

Різниця є рудиментарною і зазвичай зустрічається в називному відмінку, і той самий іменник іноді засвідчується в обох класах. Існує тенденція до розрізнення меншої кількості відмінків у множині, ніж в однині, і тенденція до розрізнення множини в меншій кількості відмінків. Ергативний відмінок використовується, коли неживий іменник є підметом перехідного дієслова . У ранніх хетських текстах є кличний відмінок для кількох іменників з -u, але його перестали використовувати до моменту найраніших відкритих джерел і в більшості документів був підведений називним. Алатив був замінений на пізніх стадіях мови давально — локативним . Архаїчний родовий відмінок множини -an зустрічається нерегулярно в даніх текстах, як і орудний відмінок множини -it . Кілька іменників також утворюють місцевий відмінок, який взагалі не мав відмінкового закінчення.

Приклади pišna- («людина») для живого і pēda- («місце») для неживого використовуються тут, щоб показати найпростішу форму відмінювання хетського іменника:

  Живий   Неживий
Однина Множина Однина Множина
Nominative pišnaš pišnēš pēdan pēda
Accusative pišnan pišnuš
Ergative pišnanza pišnantēš pēdanza pēdantēš
Vocative pišne – –
Genitive pišnaš pēdaš
Dative/Locative pišni pišnaš pēdi pēdaš
Ablative pišnaz pēdaz
Allative pišna – pēda –
Instrumental pišnit pēdit

Дієслова

Словесна морфологія менш складна, ніж для інших ранніх індоєвропейських мов, таких як давньогрецька та ведична . Хетські дієслова відміняються за двома загальними дієвідмінами (мі- відмінювання та hi- відмінювання), двома станами (активний і медіопасивний), двома способами (вказівний спосіб і наказовий), двома видами (доконаний і недоконаний) і двома часами (теперішній і минулий). Дієслова мають дві форми інфінітиву, дієслівний іменник, supin і дієприкметник . Роуз (2006) перелічує 132 дієслова hi і інтерпретує протиставлення hi / mi як залишки системи граматичного значення

Mi-відмінювання

Відмінювання mi подібне до загальної парадигми дієслівного відмінювання в санскриті, а також його можна порівняти з класом дієслів mi в давньогрецькій мові.

Синтаксис

Хетська мова є основною мовою: вона має порядок слів суб'єкт-об'єкт-дієслово, розділене ергативне вирівнювання і є синтетичною мовою ; прикметники та родові відмінки йдуть перед іменниками, які вони змінюють, прислівники перед дієсловами, а підрядні речення перед головними реченнями .

Хетський синтаксис демонструє одну важливу особливість, яка є типовою для анатолійських мов: зазвичай початок речення складається або з частки, що зв'язує речення, або з іншої форми.  

Джерела

  1. Yakubovich, 2020, с. 221–237.
  2. van den Hout, Theo, (2020). A History of Hittite Literacy: Writing and Reading in Late Bronze-Age Anatolia (1650—1200 BC), Published online: 18 December 2020, Print publication: 07 January 2021, «Introduction»: «…The hero of this book is literacy, writing and reading, in the Hittite kingdom in ancient Anatolia, or modern-day Turkey, from roughly 1650 to 1200 bc, give or take several years or perhaps even a decade or two…»
  3. Yakubovich 2010, p. 307
  4. Bryce, 2012, с. 73.
  5. Güterbock, Hans Gustav; Hoffner, Harry A.; Diamond, Irving L. (1997). Perspectives on Hittite civilization (англ.). Oriental Institute of the University of Chicago. с. 188. ISBN 9781885923042. 
  6. Glatz, 2020, с. 35.
  7. Hout, 2011, с. 2.
  8. J. D. Hawkins (2009). The Arzawa Letters in Recent Perspective. British Museum Studies in Ancient Egypt and Sudan 14: 73–83. 
  9. Beckman, Gary (2011). The Hittite Language: Recovery and Grammatical Sketch. The Oxford Handbook of Ancient Anatolia 10,000-323 B.C.E.: 518–519. 
  10. Silvia Alaura: «Nach Boghasköi!» Zur Vorgeschichte der Ausgrabungen in Boğazköy-Ḫattuša und zu den archäologischen Forschungen bis zum Ersten Weltkrieg, Benedict Press 2006. ISBN 3-00-019295-6
  11. Fortson (2004)
  12. ↑ (Melchert, 2012).
  13. (Jasanoff, 2003)
  14. Hout, 2011, с. 2-3.
  15. Inglese, 2020, с. 61.
  16. Coulson 1986, p. xiii
  17. Hittite Grammar. Assyrianlanguages.org. Процитовано 17 січня 2017. 
  18. . Utexas.edu. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 17 січня 2017. 

 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hetska mova spochatku 𒉈𒅆𒇷 nesili movu NESA abo nesumnili mova narodu NESA takozh vidoma yak nesitska neshitska Nesite Neshite Nessite bula indoyevropejskoyu movoyu yakoyu rozmovlyali Heti narod Anatoliyi bronzovogo viku yakij stvoriv imperiyu z centrom v Hattusi a takozh v chastini Pivnichnogo Levantu ta Verhnoyi Mesopotamiyi 1 Cya davno znikla mova bula vpershe zgadana klinopisom u zapisah sho datuyutsya z 17 go 2 tekst Anitta do 13 go stolittya do nashoyi eri z okremimi hetskimi zapozichennyami ta chislennimi osobistimi imenami sho z yavlyayutsya v staroassirijskomu konteksti z she v 20 stolitti do nashoyi eri sho robit yiyi najdavnishoyu z indoyevropejskih mov Hetska movaPoshirena v HattidPisemnist Hetskij klinopis i klinopisOficijnij statusKodi moviISO 639 2 hitISO 639 3 hitDo epohi piznoyi Bronzovoyi dobi heti pochali postupatisya zemleyu svoyim blizkim rodicham luvijcyam Viyavlyayetsya sho v 13 stolitti do nashoyi eri luvijska mova bula najposhirenishoyu movoyu v stolici hetiv Hattusi 3 Pislya rozpadu Novogo carstva Hetiv pid chas bilsh zagalnogo kolapsu epohi piznoyi bronzi luvijska mova z yavilasya v rannomu zaliznomu vici yak osnovna mova tak zvanih siro hetskih derzhav u pivdenno zahidnij Anatoliyi ta Pivnichnij Siriyi Zmist 1 Im ya 2 Rozshifruvannya 3 Klasifikaciya 4 Fonologiya 4 1 Golosni 4 2 Prigolosni 4 3 Gortanni 5 Morfologiya 5 1 Imenniki 5 2 Diyeslova 5 2 1 Mi vidminyuvannya 6 Sintaksis 7 Dzherela 8 PosilannyaIm ya Redaguvati Indoyevropejske rodove derevo v najpershomu varianti Hetska mova nalezhit do sim yi anatolijskih mov i ye odniyeyu z najdavnishih pismovih indoyevropejskih mov Rozshirena Hetska imperiya chervonim vitisnila hatti ta prostyagnulasya do Arcavi bl 1290 do n e Na pivdni mezhuvala z Yegiptom zelenim Hetska suchasna naukova nazva movi na osnovi identifikaciyi Hat Hat korolivstva z biblijnimi hetami dav yevr חתים Ḥittim Hocha ci nazvi zdayetsya buli zastosovani nepravilno 4 Termini hatti i hetskij vidnosyatsya vidpovidno do korinnih narodiv yaki pereduvali yim i yih ne indoyevropejskij hattskij movi U bagatomovnih tekstah znajdenih na hetskih territoriyah urivki napisani hetskoyu movoyu pereduyut prislivnikom nesili abo nasili nisili u movi Nesha Kanesh vazhlive misto na rannih etapah Hetskogo Starogo carstva V odnomu vipadku yarlikom ye Kanisumnili u movi zhiteliv Kanesha 5 Hocha v Novomu carstvi hetiv buli lyudi z riznomanitnih etnichnih ta movnih seredovish hetska mova vikoristovuvalasya v bilshosti svitskih pismovih tekstiv Nezvazhayuchi na riznomanitni argumenti shodo docilnosti cogo termina 6 hetskij zalishayetsya najaktualnishim terminom cherez umovnist i silu asociaciyi z biblijnimi hetami Endonimichnij termin nesili i jogo anglizovani varianti Nesite Nessite Neshite nikoli ne prizhilisya 7 Rozshifruvannya RedaguvatiPershu istotnu zayavu shodo prinalezhnosti hetiv zrobiv Jorgen Oleksandr Knudcon 8 u 1902 roci v knizi prisvyachenij dvom listam mizh carem Yegiptu ta hetskim pravitelem znajdenij v El Amarni Yegipet Knudcon stverdzhuvav sho heti buli indoyevropejcyami v osnovnomu cherez yihnyu morfologiyu Hocha u nogo ne bulo dvomovnih tekstiv vin zmig chastkovo interpretuvati tlumachennya dvoh listiv cherez shablonnij harakter diplomatichnogo listuvannya togo periodu 9 Jogo argument ne buv zagalnoprijnyatim chastkovo tomu sho morfologichna podibnist yaku vin sposterigav mizh hetskoyu ta indoyevropejskoyu mozhna znajti za mezhami indoyevropejskoyi a takozh tomu sho tlumachennya bukv vipravdano vvazhalosya neviznachenim Bulo ostatochno dovedeno sho Knudcon mav raciyu koli Gugo Vinkler viyaviv bagato tablichok napisanih znajomim akkadskim klinopisom ale nevidomoyu movoyu v ninishnomu seli Bogazkoj Turechchina de ranishe bula stolicya Hattusi hetskoyi derzhavi 10 Na osnovi vivchennya cogo velikogo materialu Bedrzhihu Groznomu vdalosya proanalizuvati movu Vin predstaviv svij argument pro te sho mova ye indoyevropejskoyu u statti opublikovanij u 1915 roci Hrozny 1915 za yakoyu nezabarom viniknula gramatika movi Hrozny 1917 Argument Groznogo pro indoyevropejsku prinalezhnist hetiv buv cilkom suchasnim hocha j pogano obgruntovanim Vin zoseredivsya na vinyatkovij podibnosti v idiosinkrazichnih aspektah morfologiyi yaki navryad chi viniknut vipadkovo nezalezhno abo budut zapozicheni 11 Voni vklyuchali cherguvannya r n v deyakih imennikovih osnovah geteroklitiki i v vokalnomu ablaut yaki sposterigayutsya v cherguvanni v slovi dlya poznachennya vodi mizh nazivnim vidminkom odnini wadar i rodovim vidminkom odnini wedenas Vin takozh predstaviv nabir regulyarnih zvukovih vidpovidnostej Pislya korotkoyi pochatkovoyi zatrimki cherez rujnuvannya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rozshifrovka Groznogo poperednij gramatichnij analiz ta demonstraciya indoyevropejskoyi prinalezhnosti hetiv buli shvidko prijnyati ta shirshe obgruntovani suchasnimi vchenimi takimi yak Edgar H Stertevant yakij buv avtorom pershoyi naukovo prijnyatnoyi hetskoyi gramatiki z hrestomatiyeyu ta glosariyem Najsuchasnishoyu gramatikoyu hetskoyi movi na cej chas ye Hoffner and Melchert 2008 Klasifikaciya RedaguvatiHetska mova ye odniyeyu z anatolijskih mov i vidoma z klinopisnih tablichok i napisiv yaki buli zvedeni hetskimi caryami Pismo ranishe vidome yak iyeroglifichnij hetskij teper nazivayetsya iyeroglifichnim luvijskim Anatolijska gilka takozh mistit klinopisnu Luwian iyeroglifichnij Luwian Palaic likijskij Milyan Lydian karijskij Pisidijskij Sidetic i Isavr Na vidminu vid bilshosti inshih indoyevropejskih mov hetska ne rozriznyaye gramatichnij rid cholovichogo ta zhinochogo rodu u nij vidsutni pidryadni ta optativni sposobi a takozh aspekti Dlya poyasnennya cih vidminnostej buli sformulovani rizni gipotezi 12 Deyaki lingvisti zokrema Edgar H Stertevant ta Uorren Kaugill stverdzhuvali sho hetsku movu slid klasifikuvati yak ridnu movu protoindoyevropejskoyi a ne yak dochirnyu movu Yihnya indo hetska gipoteza polyagaye v tomu sho batkivskij movi indo hetskij ne vistachalo osoblivostej yakih nemaye i v hetskij i sho protoindoyevropejska zgodom vprovadila yih Inshi lingvisti odnak viddayut perevagu gipotezi Shvunda vtrata zgidno z yakoyu hetska abo anatolijska pohodit iz protoindoyevropejskoyi movi z yiyi povnim naborom funkcij ale deyaki oznaki sprosheni v hetskij movi Za slovami Krejga Melcherta ninishnya tendenciya polyagaye v pripushenni sho protoindoyevropejska evolyucionuvala i sho doistorichni nosiyi anatolijskoyi movi buli izolovani vid reshti movlennyevoyi spilnoti PIE shob ne brati uchast u deyakih spilnih innovaciyah 12 Hetska ta inshi anatolijski movi na rannomu etapi vidokremilisya vid protoindoyevropejskoyi Takim chinom heti zberegli arhayizmi yaki buli vtracheni v inshih indoyevropejskih movah 13 Hetska mova maye bagato zapozichenih sliv zokrema religijnu leksiku z neindoyevropejskih huritskih i hetskih mov Ostannya bula movoyu hattiv miscevih zhiteliv zemli Hatti do togo yak voni buli poglineni abo vitisneni hetami Svyashenni ta magichni teksti z Hattusi chasto pisalisya hetskoyu hurritskoyu ta luvijskoyu movami navit pislya togo yak hetska mova stala normoyu dlya inshih pisan Hetska mova tradicijno podilyayetsya na starohetsku serednohetsku i novohetsku abo neohetsku ne plutati z polisemichnim vikoristannyam yarlika neohet yak poznachennya piznishogo periodu yakij faktichno ye posthetskim sho vidpovidaye Staromu Serednomu ta Novomu carstvam istoriyi Hetiv blizko 1750 1500 rr do n e 1500 1430 rr do n e ta 1430 1180 rr do n e vidpovidno Etapi diferenciyuyutsya yak za lingvistichnimi tak i za paleografichnimi oznakami 14 15 Hetska mova bula napisana v adaptovanij formi periferijnoyi akkadskoyi klinopisnoyi orfografiyi z Pivnichnoyi Siriyi Perevazhno silabichnij harakter pisma uskladnyuye viznachennya tochnih fonetichnih yakostej deyakih zvukiv hetiv Skladovi vidilyayut nastupni prigolosni zokrema seriyu akkadskoyi s opuskayut b d g ḫ k l m n p r s t z u poyednanni z golosnimi a e i u Krim togo ya IA 𒄿𒀀 wa PI 𒉿 i wi wi 5 GESTIN 𒃾 vvodyatsya znaki Akkadskij gluhij dzvinkij ryad k g p b t d ne virazhaye dzvinkogo gluhogo kontrastu na pismi ale podvijne napisannya v intervokalnih poziciyah ye gluhimi prigolosnimi v indoyevropejskij zakon Stertevanta Fonologiya Redaguvati Bronzova tablichka z hetskim klinopisomObmezhennya silabichnogo pisma yaki dopomagayut viznachiti prirodu hetskoyi fonologiyi buli bilsh mensh podolani za dopomogoyu porivnyalnoyi etimologiyi ta doslidzhennya hetskih pravopisnih umov Vidpovidno vcheni pripustili sho heti volodili takimi fonemami Golosni Redaguvati GolosniPeredni Seredni ZadniVisokogo i uSerednogo pidnyattya e o Nizkogo aDovgi golosni z yavlyayutsya yak zaminniki vidpovidnih korotkih golosnih koli voni obumovleni nagolosom Fonemichno vidminni dovgi golosni zustrichayutsya nechasto Prigolosni Redaguvati Prigolosni fonemi Gubni Yasenni Pidnebinni Zadnoyazikovi Labialni UvulyarnijProrivni fortis p ː t ː k ː kʷ ːlenis p t k kʷNosovi fortis m ː n ːlenis m nPlavni fortis r ː l ːlenis r lFrikativni fortis s ː ʃ ː x ː xʷ ːlenis s ʃ x xʷAfrikati t sAproksimanti j wHetska mova mala dvi seriyi prigolosnih odna z yakih bula napisania zavzhdi v originalnomu varianti a insha zavzhdi bula prosta Davno bulo pomicheno sho podvijnij ryad prorivnih ye toj sho pohodit vid proto indoyevropejskih bezgolosih zupinok a prosti prorivni pohodyat yak vid dzvinkih tak i golosovih aspiratornih uporiv sho chasto nazivayut zakonom Stertevanta Cherez tipologichni naslidki zakonu Stertevanta vidminnist mizh dvoma ryadami zazvichaj rozglyadayetsya yak rozriznennya golosu Odnak sered naukovciv nemaye zgodi z cogo privodu oskilki deyaki rozglyadayut seriyu tak nibi voni vidriznyayutsya dovzhinoyu sho mozhe zaproponuvati bukvalne tlumachennya klinopisnoyi orfografiyi Prihilniki rozriznennya dovzhini zazvichaj vkazuyut na toj fakt sho akkadska mova z yakoyi heti zapozichili klinopis mala golos ale hetski pisari vikoristovuvali golosni ta gluhi znaki yak vzayemozaminni Alvin Kloekhorst takozh stverdzhuye sho vidsutnist asimilyacijnogo golosu takozh ye dokazom rozriznennya dovzhini Vin zaznachaye sho slovo e ku ud du ɛ gʷtu ne pokazuye zhodnoyi asimilyaciyi golosu Odnak yakbi rozriznennya bulo odnim iz golosiv slid ochikuvati zgodi mizh zupinkami oskilki vidomo sho velyarnij ta alveolyarnij zvuki ye susidnimi oskilki u cogo slova poznachaye ne golosnu a labiativnu Gortanni Redaguvati Hetska mova zberigaye deyaki duzhe arhayichni risi vtracheni v inshih indoyevropejskih movah Napriklad hetska mova zberegla dva z troh gortannih h h i h Ci zvuki isnuvannya yakih bulo visunuto v 1879 roci Ferdinandom de Sossyurom na osnovi yakosti golosnih v inshih indoyevropejskih movah ne zbereglisya yak okremi zvuki v zhodnij zasvidchenij indoyevropejskij movi do vidkrittya hetskoyi movi U hetskij movi fonema zapisuyetsya yak ḫ U comu vidnoshenni hetska mova ne shozha na zhodnu inshu vidomu indoyevropejsku movu i tomu vidkrittya gortannih v hetskij movi bulo chudovim pidtverdzhennyam gipotezi Sossyura Yak zberezhennya gortanih tak i vidsutnist dokaziv togo sho hetska mova podilyala pevni gramatichni osoblivosti v inshih rannih indoyevropejskih movah priveli deyakih filologiv do dumki sho anatolijski movi vidokremilisya vid reshti protoindoyevropejskih mov nabagato ranishe nizh inshi viddili pramovi Morfologiya Redaguvati Hetskij klinopisHetska mova ye najdavnishoyu vidomoyu indoyevropejskoyu movoyu 16 prote yij ne vistachaye kilkoh gramatichnih osoblivostej yaki demonstruyut inshi ranno zasvidcheni indoyevropejski movi taki yak vedichna klasichna latinska davnogrecka staroperska ta staroavestijska Primitno sho u hetiv ne bulo cholovicho feminnoyi gendernoyi sistemi Natomist u nomu bula rudimentarna sistema klasiv imennikiv yaka bula zasnovana na davnij opoziciyi zhive nezhive Imenniki Redaguvati Slovozmina isnuye u dev yati vidminkah nazivnij klichnij znahidnij rodovij davalno miscevij ablyativnij ergativnij alativnij ta instrumentalnij dva chisla odnina i mnozhina i dva klasi zhivij zvichajnij i nezhivij serednij 17 Prikmetniki ta zajmenniki uzgodzhuyutsya z imennikami za zhivistyu chislom i vidminkom Riznicya ye rudimentarnoyu i zazvichaj zustrichayetsya v nazivnomu vidminku i toj samij imennik inodi zasvidchuyetsya v oboh klasah Isnuye tendenciya do rozriznennya menshoyi kilkosti vidminkiv u mnozhini nizh v odnini i tendenciya do rozriznennya mnozhini v menshij kilkosti vidminkiv Ergativnij vidminok vikoristovuyetsya koli nezhivij imennik ye pidmetom perehidnogo diyeslova U rannih hetskih tekstah ye klichnij vidminok dlya kilkoh imennikiv z u ale jogo perestali vikoristovuvati do momentu najranishih vidkritih dzherel i v bilshosti dokumentiv buv pidvedenij nazivnim Alativ buv zaminenij na piznih stadiyah movi davalno lokativnim Arhayichnij rodovij vidminok mnozhini an zustrichayetsya neregulyarno v danih tekstah yak i orudnij vidminok mnozhini it Kilka imennikiv takozh utvoryuyut miscevij vidminok yakij vzagali ne mav vidminkovogo zakinchennya Prikladi pisna lyudina dlya zhivogo i peda misce dlya nezhivogo vikoristovuyutsya tut shob pokazati najprostishu formu vidminyuvannya hetskogo imennika Zhivij NezhivijOdnina Mnozhina Odnina MnozhinaNominative pisnas pisnes pedan pedaAccusative pisnan pisnusErgative pisnanza pisnantes pedanza pedantesVocative pisne Genitive pisnas pedasDative Locative pisni pisnas pedi pedasAblative pisnaz pedazAllative pisna peda Instrumental pisnit peditDiyeslova Redaguvati Slovesna morfologiya mensh skladna nizh dlya inshih rannih indoyevropejskih mov takih yak davnogrecka ta vedichna Hetski diyeslova vidminyayutsya za dvoma zagalnimi diyevidminami mi vidminyuvannya ta hi vidminyuvannya dvoma stanami aktivnij i mediopasivnij dvoma sposobami vkazivnij sposib i nakazovij dvoma vidami dokonanij i nedokonanij i dvoma chasami teperishnij i minulij Diyeslova mayut dvi formi infinitivu diyeslivnij imennik supin i diyeprikmetnik Rouz 2006 perelichuye 132 diyeslova hi i interpretuye protistavlennya hi mi yak zalishki sistemi gramatichnogo znachennya Mi vidminyuvannya Redaguvati Vidminyuvannya mi podibne do zagalnoyi paradigmi diyeslivnogo vidminyuvannya v sanskriti a takozh jogo mozhna porivnyati z klasom diyesliv mi v davnogreckij movi Sintaksis RedaguvatiHetska mova ye osnovnoyu movoyu vona maye poryadok sliv sub yekt ob yekt diyeslovo 18 rozdilene ergativne virivnyuvannya i ye sintetichnoyu movoyu prikmetniki ta rodovi vidminki jdut pered imennikami yaki voni zminyuyut prislivniki pered diyeslovami a pidryadni rechennya pered golovnimi rechennyami Hetskij sintaksis demonstruye odnu vazhlivu osoblivist yaka ye tipovoyu dlya anatolijskih mov zazvichaj pochatok rechennya skladayetsya abo z chastki sho zv yazuye rechennya abo z inshoyi formi Dzherela Redaguvati Yakubovich 2020 s 221 237 van den Hout Theo 2020 A History of Hittite Literacy Writing and Reading in Late Bronze Age Anatolia 1650 1200 BC Published online 18 December 2020 Print publication 07 January 2021 Introduction The hero of this book is literacy writing and reading in the Hittite kingdom in ancient Anatolia or modern day Turkey from roughly 1650 to 1200 bc give or take several years or perhaps even a decade or two Yakubovich 2010 p 307 Bryce 2012 s 73 Guterbock Hans Gustav Hoffner Harry A Diamond Irving L 1997 Perspectives on Hittite civilization angl Oriental Institute of the University of Chicago s 188 ISBN 9781885923042 Glatz 2020 s 35 Hout 2011 s 2 J D Hawkins 2009 The Arzawa Letters in Recent Perspective British Museum Studies in Ancient Egypt and Sudan 14 73 83 Beckman Gary 2011 The Hittite Language Recovery and Grammatical Sketch The Oxford Handbook of Ancient Anatolia 10 000 323 B C E 518 519 Silvia Alaura Nach Boghaskoi Zur Vorgeschichte der Ausgrabungen in Bogazkoy Ḫattusa und zu den archaologischen Forschungen bis zum Ersten Weltkrieg Benedict Press 2006 ISBN 3 00 019295 6 Fortson 2004 a b Melchert 2012 Jasanoff 2003 Hout 2011 s 2 3 Inglese 2020 s 61 Coulson 1986 p xiii Hittite Grammar Assyrianlanguages org Procitovano 17 sichnya 2017 The Telepenus Vanishing God Myth Anatolian mythology Utexas edu Arhiv originalu za 3 lipnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2017 Posilannya RedaguvatiHittite Online vid Vinfreda P Lemanna ta Dzhonatana Slokuma bezkoshtovni onlajn uroki v Doslidnickomu centri lingvistiki Tehaskogo universitetu v Ostini Lauffenburger Olivier 2006 The Hittite Grammar Homepage Hethitologie Portal Mainz nimeckoyu movoyu Digital etymological philological Dictionary of the Ancient Anatolian Corpus Languages eDiAna Ludwig Maximilians Universitat Munchen Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 18 lyutogo 2017 Elektronne vidannya Chikazkogo hetskogo slovnika Chikazkij universitet ABZU posibnik z informaciyi pov yazanoyi z vivchennyam Starodavnogo Blizkogo Shodu v Merezhi Hetskij slovnik Osnovna leksika hetskoyi movi u Globalnij leksikostatistichnij bazi danih Hetska mova u wiki Glossing Ancient Languages rekomendaciyi shodo mizhryadkovogo morfemnogo glosuvannya hetskih tekstiv glottotheque Starodavni indoyevropejski gramatiki onlajn onlajn kolekciya vstupnih video do davnih indoyevropejskih mov stvorena Gettingenskim universitetom Portal Languages Portal Asia Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hetska mova amp oldid 39466831