www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лідійська мова одна з вимерлих анатолійських мов що належить до індоєвропейської родини мов Писемність лідійський алфаві

Лідійська мова

Лідійська мова — одна з вимерлих анатолійських мов, що належить до індоєвропейської родини мов. Писемність — лідійський алфавіт. Була поширена на заході півострова Мала Азія в I тисячолітті до н. е.

Лідійська мова
меонська, сфардська, сардська
Мармурова стела з лідійським написом (6 ст. до Р.Х.)
Поширена в Лідія
Регіон Анатолія
Етнічність лідійці
Носії мертва
Писемність клинопис
Класифікація

Індоєвропейські мови

Офіційний статус
Державна Лідія
Коди мови
ISO 639-3 xld

Цією мовою зроблені погребальні, юридичні та присвячувальні написи на виявлених на території стародавньої Лідії надгробних пам'ятниках, печатях і монетах. Велику групу написів складають епітафії, сенс яких досить ясний. Через погане знання лексики лідійської мови менш зрозумілі сакральні тексти і особливо віршовані написи. Станом на 2013 рік відомо 114 лідійських написів, включно з однією лідійсько-арамейською білінгвою.

Згідно свідченню Страбона у I столітті до Р.Х. на лідійській мові уже не говорили у самій Лідії, однак вона ще зберігалася у місті Кібіра (нині Гельхісар). Лідійська абетка споріднена з грецькою і дешифрована, однак відновлення словникового запасу та граматики стримується малим обсягом та уривчастістю текстів. Найбільші проблеми при аналізі текстів викликає семантика окремих лексем.

Назва Редагувати

Назва походить від грецького позначення Лідії — Λυδία, запозиченого з аккад. māt Luddu. Самі лідійці називали свою країни за столицею — Сарди (Śfard, аккад. Sapardu, давньоперс. Sparda, дав.-гр. Σάρδεις). Окрім того зафіксований прикметний śfardẽnt(i)- «лидийский».

Класифікація Редагувати

Класифікація лідійської мови у межах анатолійської групи індоєвропейської родини мов стикається з труднощами як через нестачу мовного матеріалу, так і через наявність великої кількості суто лідійських особливостей, які відсутні в інших анатолійських мовах .

Ареал і хронологія Редагувати

Основний масив знахідок з лідійськими було знайдено у місті Сарди, окремі тексти виявлено у містах та поселеннях Кула, Меньє, Мерсінлі, Біркелі, Ефес, Тірра, Магнесія, Смирна та Ларіса.

Лідійська мова (світлозелена ліворуч) та інші мови анатолійської групи

Написи на монетах та у вигляді графіті зафіксовані з кінця 8 століття до Р.Х., однак більш довгі написи, що добре збереглися, обмежені 5 і 4 століттям до Р.Х. Тобто лідійські написи збігаються у часі із лікійськими.

Корпус текстів Редагувати

Станом на 2013 рік було відомо 114 лідійських текстів, однак менше третини з них складається із понад кількох слів і має більш-менш завершений характер. Окрім написів на монетах, графіті, а також зовсім коротких фраз чи окремих слів на різних об’єктах, більшість написів зроблена на камені. Основна частина останніх є епітафіями, однак кілька є указами. Кілька текстів є віршованими, однак розуміються вони погано через обмежені знання лідійської лексики. Граматична структура текстів переважно повністю зрозуміла, окрім деяких поетичних текстів, а от семантичне значення слів коливається від приблизного чи гіпотетичного, до повністю невідомого.

Стандартними виданнями лідійського корпусу є LW (1964) та LWE (1980-1986), видані Ґусмані. Ці видання містять 113 фрагментів. Подальші фрагменти і дослідження регулярно публікуються у рубриці «Epigraphische Mitteilungen» журналу «Kadmos».

Писемність Редагувати

Лідійський алфавіт та варіанти його інтерпретації:

№ Літера Транслітерація Інтерпретація
Мелчерта		 Інтерпретація
Жерара
1 a / a / [ a ]
2 b / p / [ p ]
3 g g / [ g ]
4 d / ð / [ ð ]?
5 e / e / [ eː ]
6 v, w / v / [ w ], [ v ]?
7 i / i / [ i ], [ e ]
8 y / i / [ i ]
9 k / k / [ k ], [ g ]
10 l / l / [ l ]
11 m / m / [ m ]
12 n / n / [ n ]
13 o / o / [ oː ]
№ Літера Транслітерація Інтерпретація
Мелчерта		 Інтерпретація
Жерара
14 r / r / [ r ]
15 ś / s / [ s ]
16 t / t / [ t ]
17 u / u / [ u ]
18 f / f / [ f ]
19 q / kʷ / [ kʷ ]? [ kw ]?
20 s / ç / [ ʃ ]?
21 τ / t͡s / [ t͡ʃ ]?
22 ã / ãː / [ ã ]?
23 ẽ / ã / [ ẽ ]?
24 λ / ʎ / [ ʎ ]
25 ν [ ⁿ ]?
26 c / dz / [ ts ]?

Лідійський алфавіт схожий на східні варіанти грецького алфавіту і походить від його іонічного варіанту або від спільного з іонічним предка.

Писали лідійці справа наліво. У пізніх текстах слова відділяються один від одного, хоча й не зовсім послідовно.

Лінгвістична характеристика Редагувати

Фонетика і фонологія Редагувати

Ротові голосні лідійської мови:

Голосний, який транслітерується як y, імовірно, був алофоном /i/ у ненаголошеній позиій і мав якість [ɪ], [ɨ] або [ə].

Окрім того, у лідійській було два носові голосні, які зазвичай транслітеруються як ẽ та ã, чия якість не зовсім зрозуміла.

Приголосні лідійської мови:

Спосіб артикуляції ↓ Губно-губні Губно-зубні Зубні Альв. Палат.
і постальвеол. 		Задньояз.
Проривні b (p, b) t (t, d) c (tʲ, dʲ) k, g (k, g),
q  (kʷ или kw)
Носові m (m) n (n) ν (ɲ?) ν (ŋ?)
Дрижачі r (r) d (ɾ)
Африкати τ  (t͡s)?,
c (t͡s? або d͡z?) 		τ (t͡ʃ? або t͡ç?)
Фрикативні f (f або ɸ),
w (v або β) 		ś (s),
c (z?), d (ð?) 		s (ʃ или ç),
d (ɮ?)
Ковзаючі
апроксиманти 		w (ʋ або w)
Бокові l λ  (ʎ?) λ (ʟ?)

Імовірно, дзвінкість-глухість не була фонологічною ознакою для лідійських приголосних, та, вірогідно, дзвінкі алофони могли виступати після носового і поруч із /r/.

Наголос у лідійській мові був вільним.

Морфологія Редагувати

У лідійській мові виділяють наступні частини мови: іменник, прикметник, займенник, дієслово, сполучник, частка, вигук. Числівники у текстах, що дійшли до нас, не зафіксовані.

Іменник Редагувати

Іменник має два роди — загальний або живий і середній або неживий . Висловлювалися припущення про наявність у лідійській мові жіночого роду, однак усі приклади цього насправді можна зарахувати до збірних pluralia tantum .

Займенник Редагувати

З особових займенників зафіксовані лише amu «я» та bis «він, вона».

Дієслово Редагувати

Дієслово у лідійській мові мало наступні категорії: особа, число (однина і множина), час (теперішній-майбутній і минулий), стан (активний та медіопасив). Форми однини та множини не розрізняються у третій особі. Зі способів засвідчені лише форми дійсного способу.

Зафіксовані такі закінчення теперішнього часу:

однина множина
1-а -w, -u -wν
2-а -s ?
3-я -d, -t

З-поміж закінчень минулого часу відомі лише -wν (1-а особа мн.) та -l (3-я особа).

Синтаксис Редагувати

Звичайний порядок слів у лідійській — SOV (підмет — додаток — присудок). Після першого наголошеного члена речення міг ставитися ряд енкліктик (закон Ваккернагеля).

Історія вивчення Редагувати

Найважливішим вкладом у вивчення лідійської мови стали праці Р. Ґусмані, що видав лідійські тексти, а також склав граматику та словник. У подальшому лідійською займалися такі вчені, як О. Карруба, Г. Мелчерт, Р. Жерар та А. Ріцца .

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М., 2013. — С. 76. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  2. Bičovský J. Lýdština // Jazyky starého Orientu. — Praha : Univerzita Karlova v Praze, 2010. — ISBN 978-80-7308-312-0.
  3. ↑ Bičovský J. Lýdština // Jazyky starého Orientu. — Praha : Univerzita Karlova v Praze, 2010. — ISBN 978-80-7308-312-0.
  4. ↑ Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 75. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  5. Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 56—57. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.
  6. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 76. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  7. Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 56. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.
  8. Gusmani R. Lydisches Wörterbuch. Heidelberg, 1964.
  9. Gusmani R. Lydisches Wörterbuch. Ergänzungsband. Heidelberg, 1980, Lfg. 1; 1982, Lfg. 2; 1986, Lfg. 3
  10. ↑ Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia. — С. 77. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  11. Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 59. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.
  12. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 78. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  13. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 79. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  14. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 80. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  15. Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 58. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.
  16. ↑ Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 60. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.
  17. ↑ Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 87. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  18. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 90. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  19. ↑ Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 91. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  20. Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М. : Academia, 2013. — С. 93. — (Языки мира) — ISBN 978-5-87444-370-2.
  21. Melchert H. C. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor. — Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2008. — С. 61—62. — ISBN 978-0-511-39353-2, ISBN 978-0-521-68496-5.

Література Редагувати

  • Melchert, H. Craig. Lydian // The Ancient Languages of Asia Minor / Ed. R. D. Woodard. — Cambridge : Cambridge University Press, 2008. — С. 56—63.
  • Gusmani Roberto, Lydisches Wörterbuch: mit grammatischer Skizze und Inschriftensammlung. — Heidelberg: Universitätsverlag, Carl Winter, 1964. — 280 S. — (Indogermanische Bibliothek. 2. Reihe: Worterbuecher). — ISBN 3-8253-0655-0, ISBN 978-3-8253-0655-7.
  • Gusmani Roberto, Lydisches Wörterbuch: mit grammatischer Skizze und Inschriftensammlung. Ergänzungsband. Lieferungen 1 bis 3. — Heidelberg: Carl Winter, 1980, 1982, 1986. — 193 S. — ISBN 3-533-02929-8, ISBN 978-3-533-02929-8
  • Рицца А. Лидийский язык // Реликтовые индоевропейские языки Передней и Центральной Азии. — М.: Academia, 2013. — с. 75—97. — ISBN 978-5-87444-370-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lidijska mova odna z vimerlih anatolijskih mov sho nalezhit do indoyevropejskoyi rodini mov Pisemnist lidijskij alfavit Bula poshirena na zahodi pivostrova Mala Aziya v I tisyacholitti do n e Lidijska movameonska sfardska sardskaMarmurova stela z lidijskim napisom 6 st do R H Poshirena v LidiyaRegion AnatoliyaEtnichnist lidijciNosiyi mertvaPisemnist klinopisKlasifikaciya Indoyevropejski movi Anatolijski moviOficijnij statusDerzhavna LidiyaKodi moviISO 639 3 xldCiyeyu movoyu zrobleni pogrebalni yuridichni ta prisvyachuvalni napisi na viyavlenih na teritoriyi starodavnoyi Lidiyi nadgrobnih pam yatnikah pechatyah i monetah Veliku grupu napisiv skladayut epitafiyi sens yakih dosit yasnij Cherez pogane znannya leksiki lidijskoyi movi mensh zrozumili sakralni teksti i osoblivo virshovani napisi Stanom na 2013 rik vidomo 114 lidijskih napisiv 1 vklyuchno z odniyeyu lidijsko aramejskoyu bilingvoyu 2 Zgidno svidchennyu Strabona u I stolitti do R H na lidijskij movi uzhe ne govorili u samij Lidiyi odnak vona she zberigalasya u misti Kibira nini Gelhisar 1 Lidijska abetka sporidnena z greckoyu i deshifrovana odnak vidnovlennya slovnikovogo zapasu ta gramatiki strimuyetsya malim obsyagom ta urivchastistyu tekstiv Najbilshi problemi pri analizi tekstiv viklikaye semantika okremih leksem 3 Zmist 1 Nazva 2 Klasifikaciya 3 Areal i hronologiya 4 Korpus tekstiv 5 Pisemnist 6 Lingvistichna harakteristika 6 1 Fonetika i fonologiya 6 2 Morfologiya 6 2 1 Imennik 6 2 2 Zajmennik 6 2 3 Diyeslovo 6 3 Sintaksis 7 Istoriya vivchennya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva pohodit vid greckogo poznachennya Lidiyi Lydia zapozichenogo z akkad mat Luddu Sami lidijci nazivali svoyu krayini za stoliceyu Sardi Sfard akkad Sapardu davnopers Sparda dav gr Sardeis Okrim togo zafiksovanij prikmetnij sfardẽnt i lidijskij 4 Klasifikaciya RedaguvatiKlasifikaciya lidijskoyi movi u mezhah anatolijskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov stikayetsya z trudnoshami yak cherez nestachu movnogo materialu tak i cherez nayavnist velikoyi kilkosti suto lidijskih osoblivostej yaki vidsutni v inshih anatolijskih movah 5 Areal i hronologiya RedaguvatiOsnovnij masiv znahidok z lidijskimi bulo znajdeno u misti Sardi okremi teksti viyavleno u mistah ta poselennyah Kula Menye Mersinli Birkeli Efes Tirra Magnesiya Smirna ta Larisa 4 nbsp Lidijska mova svitlozelena livoruch ta inshi movi anatolijskoyi grupiNapisi na monetah ta u viglyadi grafiti zafiksovani z kincya 8 stolittya do R H odnak bilsh dovgi napisi sho dobre zbereglisya obmezheni 5 i 4 stolittyam do R H Tobto lidijski napisi zbigayutsya u chasi iz likijskimi Korpus tekstiv RedaguvatiDokladnishe Lidijska literaturaStanom na 2013 rik bulo vidomo 114 lidijskih tekstiv 6 odnak menshe tretini z nih skladayetsya iz ponad kilkoh sliv i maye bilsh mensh zavershenij harakter Okrim napisiv na monetah grafiti a takozh zovsim korotkih fraz chi okremih sliv na riznih ob yektah bilshist napisiv zroblena na kameni Osnovna chastina ostannih ye epitafiyami odnak kilka ye ukazami Kilka tekstiv ye virshovanimi 7 odnak rozumiyutsya voni pogano cherez obmezheni znannya lidijskoyi leksiki Gramatichna struktura tekstiv perevazhno povnistyu zrozumila okrim deyakih poetichnih tekstiv a ot semantichne znachennya sliv kolivayetsya vid pribliznogo chi gipotetichnogo do povnistyu nevidomogo Standartnimi vidannyami lidijskogo korpusu ye LW 8 1964 ta LWE 9 1980 1986 vidani Gusmani Ci vidannya mistyat 113 fragmentiv Podalshi fragmenti i doslidzhennya regulyarno publikuyutsya u rubrici Epigraphische Mitteilungen zhurnalu Kadmos Pisemnist RedaguvatiDokladnishe Lidijskij alfavitLidijskij alfavit ta varianti jogo interpretaciyi 10 Litera Transliteraciya Interpretaciya Melcherta Interpretaciya Zherara1 nbsp a a a 2 nbsp b p p 3 nbsp g g g 4 nbsp d d d 5 nbsp e e eː 6 nbsp v w v w v 7 nbsp i i i e 8 nbsp y i i 9 nbsp k k k g 10 nbsp l l l 11 nbsp m m m 12 nbsp n n n 13 nbsp o o oː Litera Transliteraciya Interpretaciya Melcherta Interpretaciya Zherara14 nbsp r r r 15 nbsp s s s 16 nbsp t t t 17 nbsp u u u 18 nbsp f f f 19 nbsp q kʷ kʷ kw 20 nbsp s c ʃ 21 nbsp t t s t ʃ 22 nbsp a aː a 23 nbsp ẽ a ẽ 24 nbsp l ʎ ʎ 25 nbsp n ⁿ 26 nbsp c dz ts Lidijskij alfavit shozhij na shidni varianti greckogo alfavitu i pohodit vid jogo ionichnogo variantu abo vid spilnogo z ionichnim predka 10 Pisali lidijci sprava nalivo U piznih tekstah slova viddilyayutsya odin vid odnogo hocha j ne zovsim poslidovno 3 Lingvistichna harakteristika RedaguvatiFonetika i fonologiya Redaguvati Rotovi golosni lidijskoyi movi 11 Pidnyattya RyadPerednij Serednij ZadnijVisoke i uSerednye e oNizke aGolosnij yakij transliteruyetsya yak y imovirno buv alofonom i u nenagoloshenij poziij i mav yakist ɪ ɨ abo e 12 Okrim togo u lidijskij bulo dva nosovi golosni yaki zazvichaj transliteruyutsya yak ẽ ta a chiya yakist ne zovsim zrozumila 13 Prigolosni lidijskoyi movi 14 Sposib artikulyaciyi Gubno gubni Gubno zubni Zubni Alv Palat i postalveol Zadnoyaz Prorivni b p b t t d c tʲ dʲ k g k g q kʷ ili kw Nosovi m m n n n ɲ n ŋ Drizhachi r r d ɾ Afrikati t t s c t s abo d z t t ʃ abo t c Frikativni f f abo ɸ w v abo b s s c z d d s ʃ ili c d ɮ Kovzayuchi aproksimanti w ʋ abo w Bokovi l l ʎ l ʟ Imovirno dzvinkist gluhist ne bula fonologichnoyu oznakoyu dlya lidijskih prigolosnih ta virogidno dzvinki alofoni mogli vistupati pislya nosovogo i poruch iz r 15 Nagolos u lidijskij movi buv vilnim 16 Morfologiya Redaguvati U lidijskij movi vidilyayut nastupni chastini movi imennik prikmetnik zajmennik diyeslovo spoluchnik chastka viguk Chislivniki u tekstah sho dijshli do nas ne zafiksovani 17 Imennik Redaguvati Imennik maye dva rodi zagalnij abo zhivij i serednij abo nezhivij 17 Vislovlyuvalisya pripushennya pro nayavnist u lidijskij movi zhinochogo rodu odnak usi prikladi cogo naspravdi mozhna zarahuvati do zbirnih pluralia tantum 16 Zajmennik Redaguvati Z osobovih zajmennikiv zafiksovani lishe amu ya ta bis vin vona 18 Diyeslovo Redaguvati Diyeslovo u lidijskij movi malo nastupni kategoriyi osoba chislo odnina i mnozhina chas teperishnij majbutnij i minulij stan aktivnij ta mediopasiv Formi odnini ta mnozhini ne rozriznyayutsya u tretij osobi Zi sposobiv zasvidcheni lishe formi dijsnogo sposobu 19 Zafiksovani taki zakinchennya teperishnogo chasu 19 odnina mnozhina1 a w u wn2 a s 3 ya d tZ pomizh zakinchen minulogo chasu vidomi lishe wn 1 a osoba mn ta l 3 ya osoba 19 Sintaksis Redaguvati Zvichajnij poryadok sliv u lidijskij SOV pidmet dodatok prisudok Pislya pershogo nagoloshenogo chlena rechennya mig stavitisya ryad enkliktik zakon Vakkernagelya 20 21 Istoriya vivchennya RedaguvatiNajvazhlivishim vkladom u vivchennya lidijskoyi movi stali praci R Gusmani sho vidav lidijski teksti a takozh sklav gramatiku ta slovnik U podalshomu lidijskoyu zajmalisya taki vcheni yak O Karruba G Melchert R Zherar ta A Ricca 1 Div takozh RedaguvatiLidijska literatura Lidijskij alfavit Hetska mova Anatolijski moviPrimitki Redaguvati a b v Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M 2013 S 76 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Bicovsky J Lydstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze 2010 ISBN 978 80 7308 312 0 a b Bicovsky J Lydstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze 2010 ISBN 978 80 7308 312 0 a b Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 75 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 56 57 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 76 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 56 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 Gusmani R Lydisches Worterbuch Heidelberg 1964 Gusmani R Lydisches Worterbuch Erganzungsband Heidelberg 1980 Lfg 1 1982 Lfg 2 1986 Lfg 3 a b Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia S 77 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 59 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 78 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 79 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 80 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 58 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 a b Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 60 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 a b Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 87 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 90 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 a b v Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 91 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 S 93 Yazyki mira ISBN 978 5 87444 370 2 Melchert H C Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Cambridge New York Cambridge University Press 2008 S 61 62 ISBN 978 0 511 39353 2 ISBN 978 0 521 68496 5 Literatura RedaguvatiMelchert H Craig Lydian The Ancient Languages of Asia Minor Ed R D Woodard Cambridge Cambridge University Press 2008 S 56 63 Gusmani Roberto Lydisches Worterbuch mit grammatischer Skizze und Inschriftensammlung Heidelberg Universitatsverlag Carl Winter 1964 280 S Indogermanische Bibliothek 2 Reihe Worterbuecher ISBN 3 8253 0655 0 ISBN 978 3 8253 0655 7 Gusmani Roberto Lydisches Worterbuch mit grammatischer Skizze und Inschriftensammlung Erganzungsband Lieferungen 1 bis 3 Heidelberg Carl Winter 1980 1982 1986 193 S ISBN 3 533 02929 8 ISBN 978 3 533 02929 8 Ricca A Lidijskij yazyk Reliktovye indoevropejskie yazyki Perednej i Centralnoj Azii M Academia 2013 s 75 97 ISBN 978 5 87444 370 2 Posilannya RedaguvatiKorpus lidijskih tekstiv Arhivovano 26 listopada 2020 u Wayback Machine C Melchert Korpus lidijskih napisiv Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine proekt Titus Spisok lidijskih sliv na sajti Palaeolexicon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lidijska mova amp oldid 34841628