Лідійський алфавіт — використовувався для запису лідійської мови. Літери зовні нагадували грецькі, проте схожість оманлива — мабуть, лідійський виник від фінікійського алфавіту паралельно з грецьким.
Ранні лідійські тексти могли записуватися в обох напрямках — як зліва направо, так і справа наліво. Пізні тексти пишуться виключно справа наліво, один текст — бустрофедон. Слова відокремлюються один від одного пробілами (в одному тексті замість пробілів використовуються точки). Унікальна особливість лідійського письма — знак цитати у вигляді трикутника.
Дешифрований на початку XX століття групою дослідників завдяки наявності декількох білінгв. Найбільш вагомий внесок внесли німці Пауль Кале і Фердинанд Зоммер, італієць П'єро Меріджі.
Посилання ред.
- Лідійське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 299. — ISBN 978-966-439-921-7.