Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.
Приголосні ґ, к, х Редагувати
Задньоязиковими зімкненими приголосними є [ґ], [к]. Унаслідок раптового прориву цього зімкнення струменем повітря утворюється специфічний для цих приголосних шум. Глухий [к] вимовляється без участі голосу, а дзвінкий [ґ] — з участю голоса.
Задньоязиковий щілинний [х] — основний алофон відповідної фонеми. При його вимові задня частина спинки язика зближується із заднім краєм твердого піднебіння і суміжною з ним частиною м'якого піднебіння, внаслідок чого утворюється щілина. Видихуване повітря, проходячи крізь цю щілину, утворює характерний шум. За положенням голосових зв'язок це глухий звук.
У позиції перед [і], а також у запозичених словах заднього ряду українські фонеми /ґ/, /к/, /х/ виступають у своїх напівпом'якшених алофонах [ґ́] , [к ́] , [х ́] , наприклад кістка, кількість, хірт, хіть, Ґібралтар, Ґюльфем, кювет.
| МФА | Опис | Приклад | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Орфографія | МФА | Значення | ||
| Глухий велярний проривний | Українська | корова | [korova] | корова | |
| Дзвінкий велярний проривний | Українська | ґава | [ɡava] | ґава | |
| Глухий велярний фрикативний | Українська | мох | [mox] | мох |
Джерела Редагувати
- Сучасна українська літературна мова: Підручник / А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін.; За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і доповн. - К.: Вища школа., 1997. - 493 с.