www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аккадська мова мертва мова семітської мовної родини якою розмовляли у Межиріччі Це найстародавніша відома семітська мова

Аккадська мова

Аккадська мова — мертва мова семітської мовної родини, якою розмовляли у Межиріччі. Це найстародавніша відома семітська мова. Вона використовувала клинопис, запозичений у шумерської. Назва мови походить від назви міста Аккад.

Аккадська мова
𒀝𒅗𒁺𒌑
Клинописний напис аккадською мовою на Брамі Іштар.
Поширена в Аккад (держава), Вавилонія і Ассирія
Регіон Стародавнє Межиріччя
Носії 0 осіб
Місце вимерла
Писемність клинопис
Класифікація семітські мови, афразійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 akk
ISO 639-3 akk

Загальний опис

Уперше ознаки аккадської зустрічаються в шумерських записах у власних назвах. У розкопках знайдено сотні тисяч глиняних табличок із найрізноманітнішими текстами. До початку ІІ тисячоліття до н.е. розвинулися два варіанти аккадської мови — вавилонський та ассирійський.

Впродовж багатьох століть аккадська була мовою спілкування на Близькому Сході, але з восьмого століття до Христа її стала витісняти арамейська. В елліністичний період її вжиток звузився до використання священиками і вченим людом. Останні клинописні записи аккадською мовою датуються першим століттям після Христа.

У Стародавньому Межиріччі існували тісні культурні зв'язки між Шумером та Аккадом, що включало поширену двомовність. Взаємний вплив шумерської та аккадської очевидний у всіх областях: запозиченні лексики, синтаксису, морфології, зближення вимови.

Дослідник Мартін Уортінгтон із Кембриджа відтворив аккадську мову і озвучив нею разом зі студентами короткометражний фільм.

Класифікація мови

Аккадська, разом з іншими семітськими мовами, відноситься до близькосхідної гілки афразійської макросім'ї мов; сім'ї яка поширена на Середньому Сході, Аравійському півострові, Африканському розі, а також в певних частинах Анатолії, Північної Африки, Мальти та Канарських островів. Аккадська, а також її наступниця арамейська, відомі лише з Месопотамії та Близького Сходу.

Серед семітських мов, разом з еблаїтською мовою, аккадська сформувала східносемітську підгрупу. Ця підгрупа відрізняється від інших порядком слів: в аккадській мові використовувався порядок SOV (підмет + додаток + присудок), можливо, через вплив шумерської мови.

Окрім того, аккадська мова єдина послуговується прийменниками ina та ana (місцевий відмінок, українські у/в/на та алатив відповідно). В інших семітських мовах, як от в арабській, івриті та арамейській є прийменники bi/bə та li/lə (місцевий та давальний відповідно). Походження місцевих прийменників в аккадській мові не зрозуміле.

На противагу іншим семітським мовам, аккадська зберегла лише один фрикатив: ḫ [x]. Аккадська втратила гортанні та глоткові фрикативи, які характерні для інших семітських мов. Аж до старовавилонського періоду усі сибілянти в аккадській мові були африкатами.

Писемність

Аккадська мова записувалася через систему знаків, яка називалася клинописом. Ці знаки наносили на сирі глиняні таблички за допомогою стилуса, який зазвичай був заточений так, щоб залишати легкі трикутникові відтиски на матеріалі. Окрім глини, дарма що рідше, використовували камінь, метал та віск. Знак міг мати один клин (𒀸), декілька клинів (𒄭), або дуже багато (𒂵). Всього було п'ять видів клину: горизонтальний (𒀸), вертикальний (𒁹), спрямований вниз (𒀹), спрямований вгору (𒀺) та гачок, або Winkelhaken (𒌋). Саме в такому порядку зазвичай і розміщують знаки в словниках (наприклад, ті які починаються із 𒁹 йдуть перед тими, що починаються з 𒀺). Сама ж система не була унікальною для аккадської мови, вона була запозичена із шумерської, а найстаріші приклади текстів відносяться до XXVI ст. до н. е.

Аккадська мова була силабічною, тобто зазвичай одному знаку відповідав один склад, тому аккадські писарі мали розбиратися в правилах членування слів на склади для їх запису. Проте, навіть не зважаючи на те, що в аккадській мові були знаки на позначення одиничних звуків (як 𒀀 на позначення звуку «а»), не існує жодної аккадської абетки.

Кожен знак міг виконувати одночасно багато функцій: а) міг позначати склад (далі, на прикладі одного знаку: 𒀭 = ān, «небо»); б) міг позначати шумерограму (𒀭 = šamû, «небо»); в) міг позначати ціле слово (𒀭 = dig̃ir, «божество») або г) міг бути детермінативом (𒀭 писали перед іменами богів та деяких міфічних істот). Ще однією складністю клинопису було те, що на позначення одного й того ж самого звуку могли виступати декілька знаків; іноді траплялося так, що в одному тексті одні й ті ж самі склади писалися різними знаками. Окрім того, не всі звукові протиставлення в аккадській мові відображалися на письмі (наприклад, 𒍪 передавало одночасно zu та su).

Шумерська мова не була семітською, тому її силабічна писемність погано слугувала для передачі аккадської. Наприклад, в ній не було знаків для передачі важливих семітських фонем, як от гортанної змички, що, можливо, згодом вплинуло на фонетичну характеристику мови. Також, ускладнювалося й написання деяких слів, що мали «семітські корені», які часто складалися з трьох приголосних та однієї голосної.

Приклади клинописного запису:
Гільгамеш Ксеркс I Набопаласар Титул «великий король»

Історія

Історію та вік аккадської мови дещо розкривають останні археологічні знахідки, які були виявлені в Іраку близько 30 років тому. Знайдені артефакти були покриті письменами саме на втраченому давньобайлонському діалекті аккадської мови — нині забутої говірки ханаанської мовної групи. Дві аморейсько-аккадські таблички були виявлені, ймовірно, під час ірано-іракської війни з 1980 по 1988 рік, вони були вивезені до США та включені до колекції одного з місцевих музеїв. На табличках, вік яких, як вважається, майже 4000 років, записані фрази майже невідомою мовою аморейців — ханаанської народності, яка проживала на території сучасних Сирії, Ізраїлю та Йорданії. Ці фрази вміщені поряд з перекладами більш відомою сучасним вченим аккадською мовою, тому саме завдяки цій обставині таблички й удалося розшифрувати. Побачивши подібність між загадковою мовою і тим небагатьом, що відомо про аморейців, дослідники визначили, що таблички описують аморейські фрази давньобайлонським діалектом аккадської мови.

Коментарі

  1. Алатив — це підвид місцевого відмінка, який вказує на об'єкт дії; в українській мові відсутній.
  2. Під клином в цьому контексті слід розуміти один відтиск на глині, або один штрих.
  3. Від фр. syllabique — склад. Також варто зазначити, що аккадська ставала силабічною поступово, адже перебувала під впливом шумерської мови.
  4. Знаки, які позначали односкладні слова в шумерській мові часто починали читатися аккадською. Наприклад, знак 𒀭 в шумерській мові читався як ān і означав «небо». В аккадській мові, коли перейняли клинопис, почали використовувати той самий знак на позначення неба, але вже читали його аккадською — šamû.
  5. Детермінативи почали використовувати для полегшення прочитання текстів. Наприклад знак 𒆠 [KI] позначав міста й різні інші види місцевості.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018. 
  2. ↑ Comrie, Bernard (2009). The World's major languages (вид. 2nd ed). London: Routledge. ISBN 978-0-415-35339-7. OCLC 282550660. 
  3. ↑ Huehnergard, John (2011). A grammar of Akkadian (вид. 3rd ed). Winona Lake, Ind.: Eisenbrauns. ISBN 978-1-57506-941-8. OCLC 748941786. 
  4. Belova, A. G.; Белова, А. Г.; Institut i︠a︡zykoznanii︠a︡; Институт языкознания (2009). I︠A︡zyki mira. Semitskie i︠a︡zyki, Akkadskiĭ i︠a︡zyk, Severozapadnosemitskie i︠a︡zyki. Moskva: Academia. ISBN 978-5-87444-284-2. OCLC 428465134. 
  5. Geers, Frederick W. (1945). . Journal of Near Eastern Studies 4 (2). с. 65–67. ISSN 0022-2968. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021. 
  6. Вважалася втраченою. Учені розшифрували загадкову давню мову завдяки знайденим в Іраку табличкам. // Автор: Кіра Борисіхіна. 31.01.2023, 15:00
  7. Вважалася втраченою. Учені розшифрували загадкову давню мову завдяки знайденим в Іраку табличкам. 31.01.2023, 17:01

Література

Загальний опис мови та граматика

  • Липин Л. А. Аккадский язык. М., 1964.
  • Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. М., 1967. С. 263—338.
  • Дьяконов И. М. Аккадский язык // в кн. Афразийские языки. Кн. I. Семитские языки. М., 1991. С. 70-109.
  • Reiner E. Linguistic Analysis of Akkadian. The Hague, 1996.
  • Каплан Г. Х. Очерк грамматики аккадского языка. СПб, 2006.
  • John Huehnergard: A Grammar of Akkadian. Harvard Semitic Museum Studies 45. ISBN 978-1-57506-922-7
  • Wolfram von Soden: Grundriß der Akkadischen Grammatik. Analecta Orientalia. Bd 33. Rom 1995. ISBN 88-7653-258-7
  • Michael P. Streck: Sprachen des Alten Orients. Wiss. Buchges., Darmstadt 2005. ISBN 3-534-17996-X
  • Arthur Ungnad: Grammatik des Akkadischen. Neubearbeitung durch L. Matouš, München 1969, 1979 (5. Aufl.). ISBN 3-406-02890-X

Підручники

  • Rykle Borger: Babylonisch-assyrische Lesestücke. Rom 1963.
    • Teil I: Elemente der Grammatik und der Schrift. Übungsbeispiele. Glossar.
    • Teil II: Die Texte in Umschrift.
    • Teil III: Kommentar. Die Texte in Keilschrift.
  • Richard Caplice: Introduction to Akkadian. Biblical Institute Press, Rome 1988, 2002 (4.Aufl.). ISBN 88-7653-566-7
  • Kaspar K. Riemschneider: Lehrbuch des Akkadischen. Enzyklopädie, Leipzig 1969, Langenscheidt Verl. Enzyklopädie, Leipzig 1992 (6. Aufl.). ISBN 3-324-00364-4

Словники

  • Jeremy G. Black, Andrew George, Nicholas Postgate: A Concise Dictionary of Akkadian. Harrassowitz-Verlag, Wiesbaden 2000. ISBN 3-447-04264-8
  • Wolfram von Soden: Akkadisches Handwörterbuch. 3 Bde. Wiesbaden 1958-1981. ISBN 3-447-02187-X

Журнали

  • Rykle Borger: Mesopotamisches Zeichenlexikon. Alter Orient und Altes Testament (AOAT). Bd 305. Ugarit-Verlag, Münster 2004. ISBN 3-927120-82-0
  • René Labat: Manuel d'Épigraphie Akkadienne. Paul Geuthner, Paris 1976, 1995 (6.Aufl.). ISBN 2-7053-3583-8

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akkadska mova mertva mova semitskoyi movnoyi rodini yakoyu rozmovlyali u Mezhirichchi Ce najstarodavnisha vidoma semitska mova Vona vikoristovuvala klinopis zapozichenij u shumerskoyi Nazva movi pohodit vid nazvi mista Akkad Akkadska mova𒀝𒅗𒁺𒌑Klinopisnij napis akkadskoyu movoyu na Brami Ishtar Poshirena v Akkad derzhava Vaviloniya i AssiriyaRegion Starodavnye MezhirichchyaNosiyi 0 osibMisce vimerlaPisemnist klinopisKlasifikaciya semitski movi afrazijski moviOficijnij statusKodi moviISO 639 2 akkISO 639 3 akk Zmist 1 Zagalnij opis 2 Klasifikaciya movi 3 Pisemnist 4 Istoriya 5 Komentari 6 Primitki 7 Literatura 7 1 Zagalnij opis movi ta gramatika 7 2 Pidruchniki 7 3 Slovniki 7 4 Zhurnali 8 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiUpershe oznaki akkadskoyi zustrichayutsya v shumerskih zapisah u vlasnih nazvah U rozkopkah znajdeno sotni tisyach glinyanih tablichok iz najriznomanitnishimi tekstami Do pochatku II tisyacholittya do n e rozvinulisya dva varianti akkadskoyi movi vavilonskij ta assirijskij Vprodovzh bagatoh stolit akkadska bula movoyu spilkuvannya na Blizkomu Shodi ale z vosmogo stolittya do Hrista yiyi stala vitisnyati aramejska V ellinistichnij period yiyi vzhitok zvuzivsya do vikoristannya svyashenikami i vchenim lyudom Ostanni klinopisni zapisi akkadskoyu movoyu datuyutsya pershim stolittyam pislya Hrista U Starodavnomu Mezhirichchi isnuvali tisni kulturni zv yazki mizh Shumerom ta Akkadom sho vklyuchalo poshirenu dvomovnist Vzayemnij vpliv shumerskoyi ta akkadskoyi ochevidnij u vsih oblastyah zapozichenni leksiki sintaksisu morfologiyi zblizhennya vimovi Doslidnik Martin Uortington iz Kembridzha vidtvoriv akkadsku movu i ozvuchiv neyu razom zi studentami korotkometrazhnij film 1 Klasifikaciya movi RedaguvatiAkkadska razom z inshimi semitskimi movami vidnositsya do blizkoshidnoyi gilki afrazijskoyi makrosim yi mov sim yi yaka poshirena na Serednomu Shodi Aravijskomu pivostrovi Afrikanskomu rozi a takozh v pevnih chastinah Anatoliyi Pivnichnoyi Afriki Malti ta Kanarskih ostroviv Akkadska a takozh yiyi nastupnicya aramejska vidomi lishe z Mesopotamiyi ta Blizkogo Shodu Sered semitskih mov razom z eblayitskoyu movoyu akkadska sformuvala shidnosemitsku pidgrupu Cya pidgrupa vidriznyayetsya vid inshih poryadkom sliv v akkadskij movi vikoristovuvavsya poryadok SOV pidmet dodatok prisudok mozhlivo cherez vpliv shumerskoyi movi 2 Okrim togo akkadska mova yedina poslugovuyetsya prijmennikami ina ta ana miscevij vidminok ukrayinski u v na ta alativ a vidpovidno V inshih semitskih movah yak ot v arabskij ivriti ta aramejskij ye prijmenniki bi be ta li le miscevij ta davalnij vidpovidno Pohodzhennya miscevih prijmennikiv v akkadskij movi ne zrozumile Na protivagu inshim semitskim movam akkadska zberegla lishe odin frikativ ḫ x Akkadska vtratila gortanni ta glotkovi frikativi yaki harakterni dlya inshih semitskih mov Azh do starovavilonskogo periodu usi sibilyanti v akkadskij movi buli afrikatami 2 Pisemnist RedaguvatiAkkadska mova zapisuvalasya cherez sistemu znakiv yaka nazivalasya klinopisom Ci znaki nanosili na siri glinyani tablichki za dopomogoyu stilusa yakij zazvichaj buv zatochenij tak shob zalishati legki trikutnikovi vidtiski na materiali Okrim glini darma sho ridshe vikoristovuvali kamin metal ta visk Znak mig mati odin klin b 𒀸 dekilka kliniv 𒄭 abo duzhe bagato 𒂵 Vsogo bulo p yat vidiv klinu gorizontalnij 𒀸 vertikalnij 𒁹 spryamovanij vniz 𒀹 spryamovanij vgoru 𒀺 ta gachok abo Winkelhaken 𒌋 Same v takomu poryadku zazvichaj i rozmishuyut znaki v slovnikah napriklad ti yaki pochinayutsya iz 𒁹 jdut pered timi sho pochinayutsya z 𒀺 Sama zh sistema ne bula unikalnoyu dlya akkadskoyi movi vona bula zapozichena iz shumerskoyi a najstarishi prikladi tekstiv vidnosyatsya do XXVI st do n e 3 Akkadska mova bula silabichnoyu c tobto zazvichaj odnomu znaku vidpovidav odin sklad tomu akkadski pisari mali rozbiratisya v pravilah chlenuvannya sliv na skladi dlya yih zapisu Prote navit ne zvazhayuchi na te sho v akkadskij movi buli znaki na poznachennya odinichnih zvukiv yak 𒀀 na poznachennya zvuku a ne isnuye zhodnoyi akkadskoyi abetki Kozhen znak mig vikonuvati odnochasno bagato funkcij a mig poznachati sklad dali na prikladi odnogo znaku 𒀭 an nebo b mig poznachati shumerogramu d 𒀭 samu nebo v mig poznachati cile slovo 𒀭 dig ir bozhestvo abo g mig buti determinativom e 𒀭 pisali pered imenami bogiv ta deyakih mifichnih istot She odniyeyu skladnistyu klinopisu bulo te sho na poznachennya odnogo j togo zh samogo zvuku mogli vistupati dekilka znakiv inodi traplyalosya tak sho v odnomu teksti odni j ti zh sami skladi pisalisya riznimi znakami Okrim togo ne vsi zvukovi protistavlennya v akkadskij movi vidobrazhalisya na pismi napriklad 𒍪 peredavalo odnochasno zu ta su 4 Shumerska mova ne bula semitskoyu tomu yiyi silabichna pisemnist pogano sluguvala dlya peredachi akkadskoyi Napriklad v nij ne bulo znakiv dlya peredachi vazhlivih semitskih fonem yak ot gortannoyi zmichki sho mozhlivo zgodom vplinulo na fonetichnu harakteristiku movi Takozh uskladnyuvalosya j napisannya deyakih sliv sho mali semitski koreni yaki chasto skladalisya z troh prigolosnih ta odniyeyi golosnoyi 3 5 Prikladi klinopisnogo zapisu Gilgamesh Kserks I Nabopalasar Titul velikij korol Istoriya RedaguvatiIstoriyu ta vik akkadskoyi movi desho rozkrivayut ostanni arheologichni znahidki yaki buli viyavleni v Iraku blizko 30 rokiv tomu Znajdeni artefakti buli pokriti pismenami same na vtrachenomu davnobajlonskomu dialekti akkadskoyi movi nini zabutoyi govirki hanaanskoyi movnoyi grupi Dvi amorejsko akkadski tablichki buli viyavleni jmovirno pid chas irano irakskoyi vijni z 1980 po 1988 rik voni buli vivezeni do SShA ta vklyucheni do kolekciyi odnogo z miscevih muzeyiv 6 Na tablichkah vik yakih yak vvazhayetsya majzhe 4000 rokiv zapisani frazi majzhe nevidomoyu movoyu amorejciv hanaanskoyi narodnosti yaka prozhivala na teritoriyi suchasnih Siriyi Izrayilyu ta Jordaniyi Ci frazi vmisheni poryad z perekladami bilsh vidomoyu suchasnim vchenim akkadskoyu movoyu tomu same zavdyaki cij obstavini tablichki j udalosya rozshifruvati Pobachivshi podibnist mizh zagadkovoyu movoyu i tim nebagatom sho vidomo pro amorejciv doslidniki viznachili sho tablichki opisuyut amorejski frazi davnobajlonskim dialektom akkadskoyi movi 7 Komentari Redaguvati Alativ ce pidvid miscevogo vidminka yakij vkazuye na ob yekt diyi v ukrayinskij movi vidsutnij Pid klinom v comu konteksti slid rozumiti odin vidtisk na glini abo odin shtrih Vid fr syllabique sklad Takozh varto zaznachiti sho akkadska stavala silabichnoyu postupovo adzhe perebuvala pid vplivom shumerskoyi movi Znaki yaki poznachali odnoskladni slova v shumerskij movi chasto pochinali chitatisya akkadskoyu Napriklad znak 𒀭 v shumerskij movi chitavsya yak an i oznachav nebo V akkadskij movi koli perejnyali klinopis pochali vikoristovuvati toj samij znak na poznachennya neba ale vzhe chitali jogo akkadskoyu samu Determinativi pochali vikoristovuvati dlya polegshennya prochitannya tekstiv Napriklad znak 𒆠 KI poznachav mista j rizni inshi vidi miscevosti Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2018 a b Comrie Bernard 2009 The World s major languages vid 2nd ed London Routledge ISBN 978 0 415 35339 7 OCLC 282550660 a b Huehnergard John 2011 A grammar of Akkadian vid 3rd ed Winona Lake Ind Eisenbrauns ISBN 978 1 57506 941 8 OCLC 748941786 Belova A G Belova A G Institut i a zykoznanii a Institut yazykoznaniya 2009 I A zyki mira Semitskie i a zyki Akkadskiĭ i a zyk Severozapadnosemitskie i a zyki Moskva Academia ISBN 978 5 87444 284 2 OCLC 428465134 Geers Frederick W 1945 The Treatment of Emphatics in Akkadian Journal of Near Eastern Studies 4 2 s 65 67 ISSN 0022 2968 Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Vvazhalasya vtrachenoyu Ucheni rozshifruvali zagadkovu davnyu movu zavdyaki znajdenim v Iraku tablichkam Avtor Kira Borisihina 31 01 2023 15 00 Vvazhalasya vtrachenoyu Ucheni rozshifruvali zagadkovu davnyu movu zavdyaki znajdenim v Iraku tablichkam 31 01 2023 17 01Literatura RedaguvatiZagalnij opis movi ta gramatika Redaguvati Lipin L A Akkadskij yazyk M 1964 Dyakonov I M Yazyki drevnej Perednej Azii M 1967 S 263 338 Dyakonov I M Akkadskij yazyk v kn Afrazijskie yazyki Kn I Semitskie yazyki M 1991 S 70 109 Reiner E Linguistic Analysis of Akkadian The Hague 1996 Kaplan G H Ocherk grammatiki akkadskogo yazyka SPb 2006 John Huehnergard A Grammar of Akkadian Harvard Semitic Museum Studies 45 ISBN 978 1 57506 922 7 Wolfram von Soden Grundriss der Akkadischen Grammatik Analecta Orientalia Bd 33 Rom 1995 ISBN 88 7653 258 7 Michael P Streck Sprachen des Alten Orients Wiss Buchges Darmstadt 2005 ISBN 3 534 17996 X Arthur Ungnad Grammatik des Akkadischen Neubearbeitung durch L Matous Munchen 1969 1979 5 Aufl ISBN 3 406 02890 XPidruchniki Redaguvati Rykle Borger Babylonisch assyrische Lesestucke Rom 1963 Teil I Elemente der Grammatik und der Schrift Ubungsbeispiele Glossar Teil II Die Texte in Umschrift Teil III Kommentar Die Texte in Keilschrift Richard Caplice Introduction to Akkadian Biblical Institute Press Rome 1988 2002 4 Aufl ISBN 88 7653 566 7 Kaspar K Riemschneider Lehrbuch des Akkadischen Enzyklopadie Leipzig 1969 Langenscheidt Verl Enzyklopadie Leipzig 1992 6 Aufl ISBN 3 324 00364 4Slovniki Redaguvati Jeremy G Black Andrew George Nicholas Postgate A Concise Dictionary of Akkadian Harrassowitz Verlag Wiesbaden 2000 ISBN 3 447 04264 8 Wolfram von Soden Akkadisches Handworterbuch 3 Bde Wiesbaden 1958 1981 ISBN 3 447 02187 XZhurnali Redaguvati Rykle Borger Mesopotamisches Zeichenlexikon Alter Orient und Altes Testament AOAT Bd 305 Ugarit Verlag Munster 2004 ISBN 3 927120 82 0 Rene Labat Manuel d Epigraphie Akkadienne Paul Geuthner Paris 1976 1995 6 Aufl ISBN 2 7053 3583 8Posilannya RedaguvatiAkkadska mova Arhivovano 28 sichnya 2021 u Wayback Machine VUE Akkadske pismo abo assiro vavilonske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 17 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akkadska mova amp oldid 39957452