Стиль, також стилос, стилус (лат. stylus < дав.-гр. στῦλος — «стовпчик») — старовинний прилад для писання у вигляді загостреної на кінці металевої, дерев'яної або кістяної палички. Призначався головним чином для нанесення знаків на навощену дощечку. На другому кінці стиля було гладке потовщення, що грало роль стиральної гумки.
Стиль могли використовувати для вирізування або продряпування знаків і на інших матеріалах — дереві, корі, бересті. Знайдені на розкопках давньоруські стилі більш відомі як «писала».
Історія Редагувати
Стилі використовували багато народів Стародавнього Світу. Загостреними очеретяними паличками писали у Межиріччі на глиняних табличках, у Давній Греції і Стародавньому Римі писали на воскових дощечках. Продовжували вживати стиль у в Середньовіччі.
Надалі слово «стиль» стало вживатися у переносному сенсі — для позначення манери висловлення думок, особливості побудови твору. Відоме, що Цицерон вживав його в цьому сенсі вже у І ст. до н. е., а поет Горацій радив частіше «перевертати стиль» (stylum vertere), тобто стирати написане, переписувати наново. Згодом термін перейшов з літератури й поезії на інші види мистецтва.
Інше Редагувати
- Стиль був атрибутом музи Калліопи — покровительки епічної поезії й науки.
- Схожий зі стилем прилад використовують для введення даних у цифрові пристрої з сенсорним екраном (комп'ютери, смартфони, навігатори). Він відомий як «стилус» (від лат. stylus через англійське посередництво).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стиль (писальний прилад) |
Примітки Редагувати
- Стиль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стилос // Универсальный дополнительный практический толковый словарь. И. Мостицкий. 2005—2012.
- Camille Laurens, Tissé par mille, éditions POL, 2008
Посилання Редагувати
- Стильос, стиль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1843. — 1000 екз.