www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генеалогічна класифікація мов У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Генеалогія значення Було запропонован

Генеалогічна класифікація мов

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Генеалогія (значення).
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Список мовних сімей, але, можливо, це варто додатково обговорити.

Генеалогі́чна класифіка́ція мов (грец. γενεαλογικός — родовідний) — класифікація мов, в основу якої покладено принцип їхньої спорідненості (див. Спорідненість мов). Цей принцип базується на існуванні регулярних системних фонетичних, граматичних і лексичних відповідностей, що закономірно повторюються у споріднених мовах. Споріднені мови виникли шляхом диференціації діалектів однієї первісної мови, яку називають прамовою або мовою-основою (наприклад, сучасні слов’янські мови походять від колишньої спільнослов'янської, або праслов'янської, мови). Диференціація мов є наслідком різних соціальних причин, у тому числі міграції племен, завоювань, змін державних кордонів, етнічного змішування і т. ін. Споріднені мови об'єднують у підгрупи, групи (гілки), сім'ї, або родини, а також в одиниці вищої ієрархії — надродини (гіперсім'ї). Наприклад, українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської родини мов, яку окремі вчені об'єднують разом з іншими родинами в ностратичну (бореальну) надродину.

На відміну від плюраліст, типологічної класифікації мов, генеалогічна класифікація мов існує у вигляді єдиної схеми для кожної окремої родини й інколи схематично зображається у вигляді генеалогічного дерева, але реальні відношення між мовами однієї родини складніші, ніж їх подає схема.

Генетичній (успадкованій) спорідненості протиставляють спорідненість, набуту в процесі взаємодії мов. Це мовний союз, який може об'єднувати мови неблизькоспоріднені і навіть неспоріднені, що внаслідок міжетнічних та міжмовних контактів мають у своїй структурі спільні риси. Сучасна генеалогічна класифікація мов у різних її варіантах визнає існування від кількох десятків до 200 мовних родин, серед яких найголовніші:

Деякі основні мовні сім'ї

(останні три родини часом об'єднують в одну алтайську, до якої деякі вчені відносять і корейську мову)

На о.Нова Гвінея під назвою папуаські мови відомо від 13 до 20 мовних родин і багато ізольованих мов. Мови аборигенів Австралії й Тасманії з погляду їхньої генеалогічної класифікації вивчено недостатньо. В Африці, крім згаданої афразійської родини, поширені родини конго-кордофанських (нігеро-конголезьких), ніло-сахарських і койсанських мов. Мови тубільців американського континенту об'єднуються в родини:

Окремі мови не піддаються генеалогічній класифікації мов, залишаючись ізольованими представниками своїх родин. До них належать баскська, кетська, бурушаскі, нівхська, айнська, керекська та ін., які іноді включаються до інших родин. У мовних родинах окремі групи можуть бути представлені лише однією мовою. Так, в індоєвропейській родині албанська, вірменська та грецька мови є самостійними відгалуженнями кол. праіндоєвропейської мови.

Прихильники визнання існування гіперсімей об'єднують індоєвропейську, уралську, тюркську, монгольську, тунгусо-маньчжурську, дравідську, картвельську та афразійську родини в ностратичну надродину, до якої деякі вчені відносять ще чукотсько-камчатські, юкагірську, нівхську, корейську та японську мови, а також ескімосько-алеутські, еламську та етруську. Ностратична гіпотеза не є загальновизнаною серед лінгвістів.

Географічна класифікація

Найзручнішим способом впорядковування такого великого числа сімей є не генетичний, а географічний — за материками або континентами, хоча кордони мовних сімей, звичайно, не цілком відповідають фізичним кордонам.

Генетична різноманітність не однакова в різних регіонах.

  1. Євразія: всього 21 сім'я, 4 ізоляти і 12 некласифікованих мов.
  2. Африка і Південно-Західна Азія: всього 28 сімей, 10 ізолятів і 10 некласифікованих мов.
  3. Океанія: «папуаські» і австралійські мови. Всього 100 сімей і 32 ізольованих мови.
  4. Північна Америка (у тому числі Месоамерика): всього 42 сім'ї, 28 ізолятів і 6 некласифікованих мов.
  5. Південна Америка: за останніми зведеннями виділяється 55 сімей, 43 ізольованих і 77 некласифікованих мов.

Література

  • Meillet A., Gohen М. Les langues du monde. Paris, 1952;
  • Иванов В. В. Генеал. классификация языков и понятие языкового родства. М., 1954;
  • Шарадзенидзе Т. С. Классификации языков и их принципы. Тбилиси, 1955;
  • Pinnow Н. J. Die nordamerikanischen Indianersprachen. Wiesbaden, 1964;
  • Greenberg J. H. The Languages of Africa. Bloomington — The Hague, 1966;
  • Voegelin C. S., Voegelin F. M. Classification and Index of the World's Languages. N. J. — Amsterdam, 1977;
  • Teop. основы классификации языков мира. Проблема родства. М., 1982;
  • Языки и диалекты мира. М., 1982;
  • Ruhlen M. A Guide to the World's Languages, v. 1. Genetic Classification. Draft, 1983;
  • Sala M., Vintila — Radulescu I. Les langues du monde. Petite encyclopédie. Bucureşti — Paris, 1984.

Посилання

Див. також


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genealogiya znachennya Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Spisok movnih simej ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Genealogi chna klasifika ciya mov grec genealogikos rodovidnij klasifikaciya mov v osnovu yakoyi pokladeno princip yihnoyi sporidnenosti div Sporidnenist mov Cej princip bazuyetsya na isnuvanni regulyarnih sistemnih fonetichnih gramatichnih i leksichnih vidpovidnostej sho zakonomirno povtoryuyutsya u sporidnenih movah Sporidneni movi vinikli shlyahom diferenciaciyi dialektiv odniyeyi pervisnoyi movi yaku nazivayut pramovoyu abo movoyu osnovoyu napriklad suchasni slov yanski movi pohodyat vid kolishnoyi spilnoslov yanskoyi abo praslov yanskoyi movi Diferenciaciya mov ye naslidkom riznih socialnih prichin u tomu chisli migraciyi plemen zavoyuvan zmin derzhavnih kordoniv etnichnogo zmishuvannya i t in Sporidneni movi ob yednuyut u pidgrupi grupi gilki sim yi abo rodini a takozh v odinici vishoyi iyerarhiyi nadrodini gipersim yi Napriklad ukrayinska mova nalezhit do slov yanskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov yaku okremi vcheni ob yednuyut razom z inshimi rodinami v nostratichnu borealnu nadrodinu Na vidminu vid plyuralist tipologichnoyi klasifikaciyi mov genealogichna klasifikaciya mov isnuye u viglyadi yedinoyi shemi dlya kozhnoyi okremoyi rodini j inkoli shematichno zobrazhayetsya u viglyadi genealogichnogo dereva ale realni vidnoshennya mizh movami odniyeyi rodini skladnishi nizh yih podaye shema Genetichnij uspadkovanij sporidnenosti protistavlyayut sporidnenist nabutu v procesi vzayemodiyi mov Ce movnij soyuz yakij mozhe ob yednuvati movi neblizkosporidneni i navit nesporidneni sho vnaslidok mizhetnichnih ta mizhmovnih kontaktiv mayut u svoyij strukturi spilni risi Suchasna genealogichna klasifikaciya mov u riznih yiyi variantah viznaye isnuvannya vid kilkoh desyatkiv do 200 movnih rodin sered yakih najgolovnishi Deyaki osnovni movni sim yi Indoyevropejska Afrazijska stara nazva semito hamitska Uralska z finno ugorskim ugro finskim ta samodijskim vidgaluzhennyami Tyurkska Mongolska Tunguso manchzhurska ostanni tri rodini chasom ob yednuyut v odnu altajsku do yakoyi deyaki vcheni vidnosyat i korejsku movu Kartvelska Abhazo adigska Nahsko dagestanska yih inkoli ob yednuyut v odnu rodinu kavkazkih abo iberijsko kavkazkih mov Dravidska Chukotsko kamchatska Eskimosko aleutska Tibeto kitajska sino tibetska tajska tayi kadajska Avstrazijska Avstronezijska stara nazva malajsko polinezijska Na o Nova Gvineya pid nazvoyu papuaski movi vidomo vid 13 do 20 movnih rodin i bagato izolovanih mov Movi aborigeniv Avstraliyi j Tasmaniyi z poglyadu yihnoyi genealogichnoyi klasifikaciyi vivcheno nedostatno V Africi krim zgadanoyi afrazijskoyi rodini poshireni rodini kongo kordofanskih nigero kongolezkih nilo saharskih i kojsanskih mov Movi tubilciv amerikanskogo kontinentu ob yednuyutsya v rodini na dene algonkino mosansku penutiansku hokalteksku kaddo irokezku siu muskogi natchezku yuto acteksku majya soke totonaksku otomangsku chibchansku aravaksku karibsku kechua ajmara zhe zhes tupi guarani ta in Okremi movi ne piddayutsya genealogichnij klasifikaciyi mov zalishayuchis izolovanimi predstavnikami svoyih rodin Do nih nalezhat baskska ketska burushaski nivhska ajnska kerekska ta in yaki inodi vklyuchayutsya do inshih rodin U movnih rodinah okremi grupi mozhut buti predstavleni lishe odniyeyu movoyu Tak v indoyevropejskij rodini albanska virmenska ta grecka movi ye samostijnimi vidgaluzhennyami kol praindoyevropejskoyi movi Prihilniki viznannya isnuvannya gipersimej ob yednuyut indoyevropejsku uralsku tyurksku mongolsku tunguso manchzhursku dravidsku kartvelsku ta afrazijsku rodini v nostratichnu nadrodinu do yakoyi deyaki vcheni vidnosyat she chukotsko kamchatski yukagirsku nivhsku korejsku ta yaponsku movi a takozh eskimosko aleutski elamsku ta etrusku Nostratichna gipoteza ne ye zagalnoviznanoyu sered lingvistiv Zmist 1 Geografichna klasifikaciya 2 Literatura 3 Posilannya 4 Div takozhGeografichna klasifikaciya RedaguvatiNajzruchnishim sposobom vporyadkovuvannya takogo velikogo chisla simej ye ne genetichnij a geografichnij za materikami abo kontinentami hocha kordoni movnih simej zvichajno ne cilkom vidpovidayut fizichnim kordonam Genetichna riznomanitnist ne odnakova v riznih regionah Yevraziya vsogo 21 sim ya 4 izolyati i 12 neklasifikovanih mov Afrika i Pivdenno Zahidna Aziya vsogo 28 simej 10 izolyativ i 10 neklasifikovanih mov Okeaniya papuaski i avstralijski movi Vsogo 100 simej i 32 izolovanih movi Pivnichna Amerika u tomu chisli Mesoamerika vsogo 42 sim yi 28 izolyativ i 6 neklasifikovanih mov Pivdenna Amerika za ostannimi zvedennyami vidilyayetsya 55 simej 43 izolovanih i 77 neklasifikovanih mov Literatura RedaguvatiMeillet A Gohen M Les langues du monde Paris 1952 Ivanov V V Geneal klassifikaciya yazykov i ponyatie yazykovogo rodstva M 1954 Sharadzenidze T S Klassifikacii yazykov i ih principy Tbilisi 1955 Pinnow N J Die nordamerikanischen Indianersprachen Wiesbaden 1964 Greenberg J H The Languages of Africa Bloomington The Hague 1966 Voegelin C S Voegelin F M Classification and Index of the World s Languages N J Amsterdam 1977 Teop osnovy klassifikacii yazykov mira Problema rodstva M 1982 Yazyki i dialekty mira M 1982 Ruhlen M A Guide to the World s Languages v 1 Genetic Classification Draft 1983 Sala M Vintila Radulescu I Les langues du monde Petite encyclopedie Bucuresti Paris 1984 Posilannya RedaguvatiSpisok i opis mov na sajti Etnolog Arhivovano 15 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Nazvi mov bagatma movamiDiv takozh RedaguvatiTipologichna klasifikaciya mov Morfologichna klasifikaciya mov Sociolingvistichna klasifikaciya mov Pramova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Genealogichna klasifikaciya mov amp oldid 39597418