www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аравацькі мови одна з найбільших сімей індіанських мов поширених переважно в Південній Америці До аравацьких 1 мов належ

Аравацькі мови

Аравацькі мови — одна з найбільших сімей індіанських мов, поширених переважно в Південній Америці. До аравацьких мов належать мови локоно (власне аравацька), гоахіро, майпуре, ачагуа та інші. Для цих мов характерні розвинута система голосних і бідна система приголосних. Граматична будова аглютинативна (з елементами полісинтетизму). Вживаються прийменники й післяйменники.

Розповсюдження та класифікація Редагувати

Блакить — маіпурійські мови; бузкове — ґуахібоанські мови; зелене — арауанські мови. Заливкою позначена ймовірна територія на час перших контактів з європейцями, цятками — сучасні задокументовані випадки використання.

Аравацькі мови зустрічаються від південної Флориди і островів Карибського басейну до Парагваю і від тихоокеанського узбережжя Перу до дельти Амазонки. У більшості районів цього ареалу аравацькі мови зараз повністю (чи майже повністю) щезли, витіснені європейськими. Найліпше аравацькі мови збереглися в басейні річки Оріноко та приток Амазонки Мадейра і Пурус, а також на високогірному болівійському плато. Загальна кількість мовців близько 400 тисяч людей, з яких близько половини припадає на гуахіро.

Єдиної класифікації аравацьких мов не існує. А. Мейсон, П. Ріве, Ч. Лоукотка класифікували їх головно за географічною ознакою — південна, центральна, північна групи. Дж. К. Ноубл, розвиваючи класифікацію Дж. Грінберга, виділяє групи: амуеша, аполіста, чамікуро, таїно (кожна представлена однією мовою), уруано (3 мови), арауано чи арауа (5 мов), марі-пурано (включає 8 підгруп, усього 77 мов).

Нижче наведена одна з «географічних» класифікацій.

Лінгвістично аравацьку родину поділяють на дві підродини — південну та північну.

Північно-аравацькі мови включають:

  • амазонську гілку, представлену в льяносах, в північно-західній та центральній Амазонії: піапоко, ачагуа, юкуна, курріпако, катаполітані, уарікена, таріана, баніва, баре, вимерла мова майпуре, явітеро, манао та інші;
  • прикарибську гілку — гуахіро Колумбії та Венесуели, вапішано, локоно (власне аравацька) в Суринамі, Гаяні, Гвіані, вимерлі мови токіно Великих Антилах та лукаян на Багамських островах. Мовно сюди ж відносять карибів Малих Антил, які походять від завойовників карибів та місцевих аравацьких жінок іньєрі, та близькі до них «чорні кариби» або каріфуна, які в колоніальний період розселилися на узбережжі Гондурасу, Гватемали, Белізу, Нікарагуа.

Окреме місце посідає мова палікур у Французькій Гвіані та сусідніх районах Бразилії.

Південна підродина включає: аравацькі мови перуанського нагірря — амуеша, чамікуро, піро, іпуріна, кампа або ж ашанінка та близькоспоріднена мачіґенґа; східної Болівії — мохо та бауре; Мату-Ґросу — паречі, терено та інші. Невелика кількість терено живе в Парагваї та Аргентині.

Особливості та характерні риси Редагувати

Фонологічна система характеризується розвинутим вокалізмом та бідним консонатизмом. Так, у власне аравацькій мові 7 голосних і 14 приголосних (2 носові та 12 ротових), у гуахіро 6 голосних і 14 приголосних фонем (2 носові та 12 ротових). Для більшості аравацьких мов характерне протиставлення голосних за довжиною.

Морфологічно аравацькі мови аглютинативні з рисами полісинтетизму. Деякі групи належать до суфіксального типу, інші до префіксального, в ряді мов суфікси використовуються для словозміни, а префікси для словотворення. У багатьох мовах, наприклад в гуахіро, префікси використовуються переважно для іменникової словозміни (epi? 'чийсь дім', tepia 'мій дім', pipia 'твій дім', nipia 'його дім', shipia 'її дом', wepia 'наш дім', jipia 'наш дім', nepia 'їхній дім'), а суфікси для дієслівної (?p? 'дати' — невизначений вид, ?paj? 'давати' — тривалий вид, ?pajau? 'дати' — інтенсивній вид).

Для виразу синтаксичних стосунків використовуються як прийменники, так і післяйменники. Порядок слів зазвичай фіксований дієслово-суб'єкт-об'єкт, приіменникові і придієслівні атрибути зазвичай розташовуються в препозиції. Лексичні розходження за групами і окремими мовами вельми значні.

Аравацькі мови не мають власної писемності. Для записів використовують іспанську абетку з додатковими діакритиками та комбінаціями букв для означення сегментних і супрасегментних одиниць, які не мають аналогів в іспанській.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Написання відповідно до праці "Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів" / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор. – Київ : Либідь, 2001 . – С. 68. - ISBN 966-06-0177-8

Джерела Редагувати

  • Ю. В. Ванников Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990. — с. 42

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aravacki movi odna z najbilshih simej indianskih mov poshirenih perevazhno v Pivdennij Americi Do aravackih 1 mov nalezhat movi lokono vlasne aravacka goahiro majpure achagua ta inshi Dlya cih mov harakterni rozvinuta sistema golosnih i bidna sistema prigolosnih Gramatichna budova aglyutinativna z elementami polisintetizmu Vzhivayutsya prijmenniki j pislyajmenniki Zmist 1 Rozpovsyudzhennya ta klasifikaciya 2 Osoblivosti ta harakterni risi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaRozpovsyudzhennya ta klasifikaciya Redaguvati nbsp Blakit maipurijski movi buzkove guahiboanski movi zelene arauanski movi Zalivkoyu poznachena jmovirna teritoriya na chas pershih kontaktiv z yevropejcyami cyatkami suchasni zadokumentovani vipadki vikoristannya Aravacki movi zustrichayutsya vid pivdennoyi Floridi i ostroviv Karibskogo basejnu do Paragvayu i vid tihookeanskogo uzberezhzhya Peru do delti Amazonki U bilshosti rajoniv cogo arealu aravacki movi zaraz povnistyu chi majzhe povnistyu shezli vitisneni yevropejskimi Najlipshe aravacki movi zbereglisya v basejni richki Orinoko ta pritok Amazonki Madejra i Purus a takozh na visokogirnomu bolivijskomu plato Zagalna kilkist movciv blizko 400 tisyach lyudej z yakih blizko polovini pripadaye na guahiro Yedinoyi klasifikaciyi aravackih mov ne isnuye A Mejson P Rive Ch Loukotka klasifikuvali yih golovno za geografichnoyu oznakoyu pivdenna centralna pivnichna grupi Dzh K Noubl rozvivayuchi klasifikaciyu Dzh Grinberga vidilyaye grupi amuesha apolista chamikuro tayino kozhna predstavlena odniyeyu movoyu uruano 3 movi arauano chi araua 5 mov mari purano vklyuchaye 8 pidgrup usogo 77 mov Nizhche navedena odna z geografichnih klasifikacij Lingvistichno aravacku rodinu podilyayut na dvi pidrodini pivdennu ta pivnichnu Pivnichno aravacki movi vklyuchayut amazonsku gilku predstavlenu v lyanosah v pivnichno zahidnij ta centralnij Amazoniyi piapoko achagua yukuna kurripako katapolitani uarikena tariana baniva bare vimerla mova majpure yavitero manao ta inshi prikaribsku gilku guahiro Kolumbiyi ta Venesueli vapishano lokono vlasne aravacka v Surinami Gayani Gviani vimerli movi tokino Velikih Antilah ta lukayan na Bagamskih ostrovah Movno syudi zh vidnosyat karibiv Malih Antil yaki pohodyat vid zavojovnikiv karibiv ta miscevih aravackih zhinok inyeri ta blizki do nih chorni karibi abo karifuna yaki v kolonialnij period rozselilisya na uzberezhzhi Gondurasu Gvatemali Belizu Nikaragua Okreme misce posidaye mova palikur u Francuzkij Gviani ta susidnih rajonah Braziliyi Pivdenna pidrodina vklyuchaye aravacki movi peruanskogo nagirrya amuesha chamikuro piro ipurina kampa abo zh ashaninka ta blizkosporidnena machigenga shidnoyi Boliviyi moho ta baure Matu Grosu parechi tereno ta inshi Nevelika kilkist tereno zhive v Paragvayi ta Argentini Osoblivosti ta harakterni risi RedaguvatiFonologichna sistema harakterizuyetsya rozvinutim vokalizmom ta bidnim konsonatizmom Tak u vlasne aravackij movi 7 golosnih i 14 prigolosnih 2 nosovi ta 12 rotovih u guahiro 6 golosnih i 14 prigolosnih fonem 2 nosovi ta 12 rotovih Dlya bilshosti aravackih mov harakterne protistavlennya golosnih za dovzhinoyu Morfologichno aravacki movi aglyutinativni z risami polisintetizmu Deyaki grupi nalezhat do sufiksalnogo tipu inshi do prefiksalnogo v ryadi mov sufiksi vikoristovuyutsya dlya slovozmini a prefiksi dlya slovotvorennya U bagatoh movah napriklad v guahiro prefiksi vikoristovuyutsya perevazhno dlya imennikovoyi slovozmini epi chijs dim tepia mij dim pipia tvij dim nipia jogo dim shipia yiyi dom wepia nash dim jipia nash dim nepia yihnij dim a sufiksi dlya diyeslivnoyi p dati neviznachenij vid paj davati trivalij vid pajau dati intensivnij vid Dlya virazu sintaksichnih stosunkiv vikoristovuyutsya yak prijmenniki tak i pislyajmenniki Poryadok sliv zazvichaj fiksovanij diyeslovo sub yekt ob yekt priimennikovi i pridiyeslivni atributi zazvichaj roztashovuyutsya v prepoziciyi Leksichni rozhodzhennya za grupami i okremimi movami velmi znachni Aravacki movi ne mayut vlasnoyi pisemnosti Dlya zapisiv vikoristovuyut ispansku abetku z dodatkovimi diakritikami ta kombinaciyami bukv dlya oznachennya segmentnih i suprasegmentnih odinic yaki ne mayut analogiv v ispanskij Div takozh RedaguvatiZhamamadi Kakvetio mova Primitki Redaguvati Napisannya vidpovidno do praci Ukrayinska mova korotkij tlumachnij slovnik lingvistichnih terminiv S Ya Yermolenko S P Bibik O G Todor Kiyiv Libid 2001 S 68 ISBN 966 06 0177 8Dzherela RedaguvatiYu V Vannikov Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Moskva 1990 s 42Posilannya RedaguvatiKlasifikaciya mov aravackoyi rodini za Dzh K Noublom nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aravacki movi amp oldid 39715243