www.wikidata.uk-ua.nina.az

Албанська мова алб shqip ʃc çip або gjuha shqipe ɟ ʝuha ˈʃc çipɛ одна з індоєвропейських мов якою розмовляють приблизно

Албанська мова

Албанська мова (алб. shqip [ʃc͡çip] або gjuha shqipe [ɟ͡ʝuha ˈʃc͡çipɛ]) — одна з індоєвропейських мов, якою розмовляють приблизно 6 млн. до 7,5 млн. осіб, переважно в Албанії, Косові, Північній Македонії та Греції, але також і в інших регіонах Південносхідної Європи, де проживають албанці, зокрема в Чорногорії та Сербії. Давні общини, що розмовляють албанськими діалектами, розкидані у Греції, Південній Італії, на Сицилії та в Україні. Внаслідок новітніх міграцій носії албанської мови живуть також у таких регіонах, як Скандинавія, Швейцарія, Німеччина, Австрія, Велика Британія, Туреччина, Австралія, Нідерланди, Канада та США.

Албанська мовна сім'я
shqip
gjuha shqipe
Поширення албанської мови (темно-синій — мова більшості, світло-синій — мова меншості).
Поширена в Албанія, Косово, Північна Македонія, Чорногорія, Греція, Італія
Регіон Південносхідна Європа
Носії Від 6 млн. до 7,5 млн.
Місце Албанія, Косово і Північна Македонія
Писемність латиниця (албанський варіант)
Класифікація

Індо-Європейська

Офіційний статус
Офіційна  Албанія
 Косово
Північна Македонія
Регіональна  Чорногорія
 Румунія
 Сербія
Греція
Регулює Академія наук Албанії
Коди мови
ISO 639-1 sq
ISO 639-2 alb (B)
sqi (T)
ISO 639-3

sqi
aln (гегська албанська)

als (тоскська албанська)

Албанська мова є ізольованою та становить особливу групу в рамках індоєвропейської сім'ї мов. Ймовірно, вона є продовженням зниклих індоєвропейських мов Балканського півострова та генетично споріднена з іллірійською та месапською мовами. Існують певні зв'язки албанської мови з фракійською мовою.

Найдавніше письмове свідчення албанської мови належить до пізнього 13-ого століття. Перший аудіозапис албанської мови здійснив австрійський албанолог Норберт Йокль 4 квітня 1914 року.

Історія

Мовна спорідненість

Див. також: Іллірійська мова

Албанська мова є ізольованою гілкою в індоєвропейській сім'ї мов (такими ж ізольованими гілками є грецька та вірменська). Вважається, що албанська розвинулася з античних палеобалканських мов, хоча досі не встановлено, яка саме з них була предком албанської або де саме в Південній Європі жив народ, який нею розмовляв. Загалом немає достатніх доказів, щоби пов'язати албанську до однієї з цих мов (наприклад, іллірійської, фракійської чи дакської). Іллірійську зазвичай вважають найімовірнішим предком албанської, втім брак доказів залишає відкритими багато питань. Хоча албанська має спільні лексичні ізоглоси з грецькою, германськими та, меншою мірою, балто-слов'янськими мовами, словниковий склад албанської мови є досить відмінним.

Діалекти

Албанськомовна спільнота поділяється на дві основні діалектні області: південну (тоскську) та північну (ґеґську). На базі обох цих діалектів у кінці XIX сторіччя виникла сучасна літературна мова у двох варіантах. Діалекти розрізняються такими рисами:

  • ротацизмом (переходом [s], [z] у [r]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
  • нейтральним голосним [ə] (графічно [ë]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
  • дифтонгом [ua] у тоскському та його відповідником [ue] у ґеґському
  • носовими голосними: наявні у ґеґському, відсутні у тоскському
  • інфінітивом: наявний у ґеґському, відсутній у тоскському (де він заміняється кон'юнктивом)
  • відмінностями утворення дієприкметників, дієприслівників та деяких часових форм дієслова
  • певними особливостями у лексиці

В Албанії у вжитку переважає тоскський діалект.

Фонетика

Албанська мова має 7 голосних та 29 приголосних звуків. У ґеґському діалекті присутні носові [ã] та [õ], особливий губний [ü] та редукований голосний [ë]. Характерною особливістю албанської фонетики є також наявність звуків dh [ð] та th [θ]; слабких l [l] та r [r], які протиставлені сильним ll [L] та rr [R], середньоязикових, що позначаються літерами q та gj; а також серії африкат, що позначаються на письмі як c, ç, x, xh.

Наголос в албанській мові — фіксований: він падає на передостанній склад.

Граматика

Граматична структура зберігає індоєвропейську триродову систему (роди чоловічий, жіночий та середній). Іменники, прикметники, займенники та артиклі мають чотири типи відміни та відміняються за шістьма відмінками (при чому форми родового та давального відмінків збігаються). Артиклі (означений та неозначений) можуть стояти перед означуваним словом (препозитивний артикль) або приєднуватися до означуваного слова як суфікс (постпозитивний артикль). Дієслово має розвинену систему дієвідміни з шістьма способами та часовими формами (3 прості часи та 5 складних часів).

У реченні переважає відносно вільний порядок слів. У лексиці окрім питомого індоєвропейського шару присутні запозичення різного часу з грецької, латинської, сербської, болгарської, турецької, італійської, французької мов.

У процесі тривалої історичної взаємодії з іншими балканськими мовами (болгарською, румунською, грецькою) албанська мова виробила цілу серію спільнобалканських рис у структурі та типології, за рахунок чого албанську мову зараховують до так званого балканського мовного союзу.

Перші писемні пам'ятки албанської відносяться до XV—XVI століть («Формула хрещення» єпископа Паля Енґели, 1462 року, та «Служебник» Ґьона Бузуку, 1555 року). Писемність на основі латинського алфавіту.

Писемність

З 1908 р. використовується варіант латинської абетки з діакритичними знаками. У XIX ст., були спроби створити оригінальне письмо (наприклад, «ельбасанське письмо», «абетка Бютакук'є» і «абетка Г'їрокастро»).

Сучасна албанська абетка

A a B b C c Ç ç D d Dh dh E e Ë ë
F f G g Gj gj H h I i J j K k L l
Ll ll M m N n Nj nj O o P p Q q R r
Rr rr S s Sh sh T t Th th U u V v X x
Xh xh Y y Z z Zh zh

Приклад

«Заповіт» Т. Г. Шевченка албанською мовою (переклав Йорґо Блаці).

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також

У Вікісловнику є сторінка Категорія:Албанська мова.

Посилання

Вікіпедія має розділ
албанською мовою
Faqja kryesore

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Albanska mova alb shqip ʃc cip abo gjuha shqipe ɟ ʝuha ˈʃc cipɛ odna z indoyevropejskih mov yakoyu rozmovlyayut priblizno 6 mln do 7 5 mln osib perevazhno v Albaniyi Kosovi Pivnichnij Makedoniyi ta Greciyi ale takozh i v inshih regionah Pivdennoshidnoyi Yevropi de prozhivayut albanci zokrema v Chornogoriyi ta Serbiyi Davni obshini sho rozmovlyayut albanskimi dialektami rozkidani u Greciyi Pivdennij Italiyi na Siciliyi ta v Ukrayini Vnaslidok novitnih migracij nosiyi albanskoyi movi zhivut takozh u takih regionah yak Skandinaviya Shvejcariya Nimechchina Avstriya Velika Britaniya Turechchina Avstraliya Niderlandi Kanada ta SShA Albanska movna sim yashqipgjuha shqipePoshirennya albanskoyi movi temno sinij mova bilshosti svitlo sinij mova menshosti Poshirena v Albaniya Kosovo Pivnichna Makedoniya Chornogoriya Greciya ItaliyaRegion Pivdennoshidna YevropaNosiyi Vid 6 mln do 7 5 mln Misce Albaniya Kosovo i Pivnichna MakedoniyaPisemnist latinicya albanskij variant Klasifikaciya Indo Yevropejska AlbanskaOficijnij statusOficijna Albaniya Kosovo Pivnichna MakedoniyaRegionalna Chornogoriya Rumuniya Serbiya GreciyaRegulyuye Akademiya nauk AlbaniyiKodi moviISO 639 1 sqISO 639 2 alb B sqi T ISO 639 3 sqialn gegska albanska als toskska albanska Albanska mova ye izolovanoyu ta stanovit osoblivu grupu v ramkah indoyevropejskoyi sim yi mov Jmovirno vona ye prodovzhennyam zniklih indoyevropejskih mov Balkanskogo pivostrova ta genetichno sporidnena z illirijskoyu ta mesapskoyu movami Isnuyut pevni zv yazki albanskoyi movi z frakijskoyu movoyu Najdavnishe pismove svidchennya albanskoyi movi nalezhit do piznogo 13 ogo stolittya Pershij audiozapis albanskoyi movi zdijsniv avstrijskij albanolog Norbert Jokl 4 kvitnya 1914 roku Zmist 1 Istoriya 1 1 Movna sporidnenist 2 Dialekti 3 Fonetika 4 Gramatika 5 Pisemnist 5 1 Suchasna albanska abetka 6 Priklad 7 Div takozh 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiMovna sporidnenist Redaguvati Div takozh Illirijska mova Albanska mova ye izolovanoyu gilkoyu v indoyevropejskij sim yi mov takimi zh izolovanimi gilkami ye grecka ta virmenska Vvazhayetsya sho albanska rozvinulasya z antichnih paleobalkanskih mov hocha dosi ne vstanovleno yaka same z nih bula predkom albanskoyi abo de same v Pivdennij Yevropi zhiv narod yakij neyu rozmovlyav Zagalom nemaye dostatnih dokaziv shobi pov yazati albansku do odniyeyi z cih mov napriklad illirijskoyi frakijskoyi chi dakskoyi Illirijsku zazvichaj vvazhayut najimovirnishim predkom albanskoyi vtim brak dokaziv zalishaye vidkritimi bagato pitan Hocha albanska maye spilni leksichni izoglosi z greckoyu germanskimi ta menshoyu miroyu balto slov yanskimi movami slovnikovij sklad albanskoyi movi ye dosit vidminnim Dialekti RedaguvatiDokladnishe Dialekti albanskoyi moviAlbanskomovna spilnota podilyayetsya na dvi osnovni dialektni oblasti pivdennu tosksku ta pivnichnu gegsku Na bazi oboh cih dialektiv u kinci XIX storichchya vinikla suchasna literaturna mova u dvoh variantah Dialekti rozriznyayutsya takimi risami rotacizmom perehodom s z u r nayavnij u toskskomu vidsutnij u gegskomu nejtralnim golosnim e grafichno e nayavnij u toskskomu vidsutnij u gegskomu diftongom ua u toskskomu ta jogo vidpovidnikom ue u gegskomu nosovimi golosnimi nayavni u gegskomu vidsutni u toskskomu infinitivom nayavnij u gegskomu vidsutnij u toskskomu de vin zaminyayetsya kon yunktivom vidminnostyami utvorennya diyeprikmetnikiv diyeprislivnikiv ta deyakih chasovih form diyeslova pevnimi osoblivostyami u leksiciV Albaniyi u vzhitku perevazhaye toskskij dialekt Fonetika RedaguvatiAlbanska mova maye 7 golosnih ta 29 prigolosnih zvukiv U gegskomu dialekti prisutni nosovi a ta o osoblivij gubnij u ta redukovanij golosnij e Harakternoyu osoblivistyu albanskoyi fonetiki ye takozh nayavnist zvukiv dh d ta th 8 slabkih l l ta r r yaki protistavleni silnim ll L ta rr R serednoyazikovih sho poznachayutsya literami q ta gj a takozh seriyi afrikat sho poznachayutsya na pismi yak c c x xh Nagolos v albanskij movi fiksovanij vin padaye na peredostannij sklad Gramatika RedaguvatiGramatichna struktura zberigaye indoyevropejsku trirodovu sistemu rodi cholovichij zhinochij ta serednij Imenniki prikmetniki zajmenniki ta artikli mayut chotiri tipi vidmini ta vidminyayutsya za shistma vidminkami pri chomu formi rodovogo ta davalnogo vidminkiv zbigayutsya Artikli oznachenij ta neoznachenij mozhut stoyati pered oznachuvanim slovom prepozitivnij artikl abo priyednuvatisya do oznachuvanogo slova yak sufiks postpozitivnij artikl Diyeslovo maye rozvinenu sistemu diyevidmini z shistma sposobami ta chasovimi formami 3 prosti chasi ta 5 skladnih chasiv U rechenni perevazhaye vidnosno vilnij poryadok sliv U leksici okrim pitomogo indoyevropejskogo sharu prisutni zapozichennya riznogo chasu z greckoyi latinskoyi serbskoyi bolgarskoyi tureckoyi italijskoyi francuzkoyi mov U procesi trivaloyi istorichnoyi vzayemodiyi z inshimi balkanskimi movami bolgarskoyu rumunskoyu greckoyu albanska mova virobila cilu seriyu spilnobalkanskih ris u strukturi ta tipologiyi za rahunok chogo albansku movu zarahovuyut do tak zvanogo balkanskogo movnogo soyuzu Pershi pisemni pam yatki albanskoyi vidnosyatsya do XV XVI stolit Formula hreshennya yepiskopa Palya Engeli 1462 roku ta Sluzhebnik Gona Buzuku 1555 roku Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu Pisemnist RedaguvatiDokladnishe Albanska abetkaZ 1908 r vikoristovuyetsya variant latinskoyi abetki z diakritichnimi znakami U XIX st buli sprobi stvoriti originalne pismo napriklad elbasanske pismo abetka Byutakuk ye i abetka G yirokastro Suchasna albanska abetka Redaguvati A a B b C c C c D d Dh dh E e E eF f G g Gj gj H h I i J j K k L lLl ll M m N n Nj nj O o P p Q q R rRr rr S s Sh sh T t Th th U u V v X xXh xh Y y Z z Zh zhPriklad Redaguvati Zapovit T G Shevchenka albanskoyu movoyu pereklav Jorgo Blaci ZAPOVIT Kur te vdes te me mbuloni Te ndonje kodrine Qe ta shoh gjithnje vellezer Memen Ukraine Te veshtroj me gaz ne zemer Fushen pa kufi Te veshtroj si derdhet Dnjepri Si bucet ai Si vrapon mes Ukraines Drejt e per ne det Do t i le me nj ane ahere Fushat dhe rrekete Do te ngjitem lart ne qiell Perendine te shoh T i flas hapure t i lutem Se tani s e njoh Kur te me mbuloni mua Prangat flakini Derdheni ne shesh te luftes Gjakun per liri Dhe ne familjen e madhe Te re dhe te lire Ma kujtoni fjalen time T urte dhe te mire Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Div takozh RedaguvatiAlbansko ukrayinska praktichna transkripciya Arberezkij dialektU Vikislovniku ye storinka Kategoriya Albanska mova Posilannya Redaguvati Vikipediya maye rozdilalbanskoyu movoyuFaqja kryesore Albanska mova na sajti Ethnologue Albanian A macrolanguage of Albania angl Albanska mova na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Albanian Arhivovano 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Albanska mova na sajti WALS Online Language Albanian Arhivovano 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Albanska mova amp oldid 39480990