Сици́лія або Сіці́лія (сиц. Sicìlia, італ. Sicilia) — найбільший острів у Середземному морі. Автономний регіон Італії. Відокремлений від південно-західної окраїни материка Мессінською протокою. Адміністративний центр — Палермо. Складається із провінції Агрідженто, Енна, Кальтаніссетта, Катанія, Мессіна, Палермо, Рагуза, Сиракуза й Трапані. Площа — 25700 км². Населення — 4 969 147 осіб (2019).
Сицилія | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Регіон Італії | |||||
Адм. центр | Палермо | ||||
Найбільше місто | Палермо | ||||
Країна | Італія | ||||
Провінції | |||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | 5 077 487 (4) | ||||
- густота | 197 осіб/км² (8) | ||||
Площа | |||||
- повна | 25 832 км² (1) | ||||
- ширина | 280 км | ||||
- довжина | 185 км | ||||
Висота | |||||
- середня | 391 м | ||||
- максимальна | 3340 м (Етна) | ||||
- мінімальна | 0 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Дата заснування | 16 травня 1946 (надано статус автономії) | ||||
Губернатор | Ренато Скіфані | ||||
Вебсайт | pti.regione.sicilia.it | ||||
- ISO 3166-2 | IT-82 | ||||
- NUTS | ITG1 | ||||
- ISTAT | 19 | ||||
|
Назва
- Сицилія або Сіці́лія (італ. Sicilia, МФА: [siˈtʃiːlja]; сиц. Sicilia, МФА: [sɪˈʃiːlja]) — сучасна назва.
- Сики́лія (лат. Sicilia, МФА: [sɪˈkɪ.lʲi.a]) — назва острова і римської провінції (750 до н. е. — 640).
- Сіке́лія (грец. Σικελία, Sikelía) — грецька назва (550 до н. е. — 300).
- Тринакрія (лат. Trinacria) — римська назва у 30 до н. е. — 300 рр.
Географія
Географічне положення
Сицилія — найбільша область за площею серед областей Італії. Вся її територія складається з островів, причому 98 % припадає на сам острів Сицилія, який відділений від материкової Італії Мессінською протокою. Найменша ширина протоки становить 3,5 км. Форма острова нагадує трикутник, завдяки чому острів називають Тринакрія (лат. trinacria — «трикутна»). Зручні бухти трапляються зрідка (переважно на північно-західному та східному узбережжях).
-
- Вулкан Етна
- Гора Рокка Новара видно з Фондачелі Фантіна
Рельєф
Берегова лінія Сицилії простяглася майже на 1000 км; береги переважно круті, на півночі острова — абразійні. Для місцевого пейзажу типові великі перепади висот, оскільки на Сицилії переважає гористий та горбкуватий рельєф. Вздовж північного берега (узбережжя Тірренського моря) простягається система глибоко розчленованих гірських хребтів та окремих масивів , та . Вони утворюють гірську систему Сицилійські Апенніни, яка структурно є продовженням гір Апеннінського півострова. Ці гірські масиви складаються переважно з гнейсів, кристалічних сланців, філітів. У будові гір Неброді значну роль відіграє фліш, а гір Мадоніє — вапняк та доломіти. Центральна частина Сицилії зайнята низькогір'ями та горбистими височинами, складеними глинами, сланцями, мергелями; тут знаходиться невеликий гірський масив, відомий як . Південно-східну частину острова займає вапнякове закарстоване гірське плато . Рівнинні ділянки займають близько 15 % території острова й характерні для західного та східного узбережжя; найбільша рівнина — поблизу міста Катанія.
На острові Сицилія розташований активний вулкан Етна, висотою приблизно 3329 метрів. Етна — найвищий вулкан в Європі (3328 м); останнє сильне виверження було в 1971 році. Його висоту неможливо визначити точно, оскільки вона постійно змінюється в результаті вивержень і викиду шлаків. Етна — найвища гора Сицилії, займає територію площею 1250 квадратних кілометрів. Висока активність вулкана зумовлена розташуванням на стику двох тектонічних плит: Африканської та Євразійської. З цієї ж причини Сицилія є регіоном з високим рівнем сейсмічної активності: на острові часто відбуваються землетруси, інколи дуже руйнівні, такі як або .
На острові є також кілька неактивних вулканів. На прилеглих Ліпарських островах, розташованих на північний схід від Сицилії, є активний вулкан Стромболі.
Найвищі гори: Етна (3328 м), (1979 м), (1847 м).
Регіональні природні парки: Алькантара, Етна, , , Макалубе-ді-Арагона.
-
-
-
-
-
-
- Горбиста місцевість навколо Кальтаніссетта, центр острова
- Природна резервація Дзінгаро
Гідрографія
Сицилія з усіх боків оточена водами Середземного моря (північне узбережжя острова омиває Тірренське море, яке є частиною Середземного). На острові є декілька річок, найбільші з яких (144 км) та (113 км).
|
- Каньйон річки
- Річка
- Папірус на річці Чане
Клімат
Клімат Сицилії — типово середземноморський, з жарким літом та короткою м'якою зимою. Кількість сонячних годин в середньому сягає 2500 на рік (для порівняння, в континентальній Італії — 2000, на півдні Франції — 1800). Незначні опади випадають переважно в зимові місяці — з жовтня до березня. Максимальна температура спостерігається в липні та серпні — в середньому +26 °C, а мінімальна від +10 °C до +14 °C — в грудні й лютому. Температура води коливається між +16 °C взимку і +27 °C улітку.
Дикоросла рослинність відповідна до клімату. Для пейзажу острова характерні культурні рослини (цитрусові, виноград, пальми, кактуси, опунція). Вершина Етни близько дев'яти місяців року покрита снігом.
Історія
Доісторичний період
Перші сліди людини на території Сицилії належать до епохи палеоліту.
В епоху раннього неоліту (7000—6000 до н. е.) територія Сицилії була заселена носіями культури кардіальної кераміки. Аж до раннєписемного періоду розвиток Сицилії відбувався синхронно з сусідньою Мальтою, на обох островах представлені ті самі археологічні культури з однаковими особливостями (пор. доісторична Мальта), за тим винятком, що на Сицилії не споруджували мегалітичні храми (тобто щодо Мальти вона могла займати підлегле становище).
Найдавніші мешканці Сицилії, відомі з письмових давньоримських джерел — сікани, нащадки автохтонної археологічної ), а також сікули та елімці (один з «народів моря», що прибув з Малої Азії). Одна з найвідоміших археологічних пам'яток Сицилії доримського періоду (XII–VII століття до н. е.) — некрополь Панталіка з понад 5000 гробниць, вирубаних у скелях, занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Античність
З VII століття до н. е. Сицилія була колонізована поселенцями з Карфагена та греками. На той час на сході острова проживали сікули, а на заході — фінікійці. Перші незабаром асимілювалися, а останніх вигнали з острова після битви при Гімері (480 рік до н. е.)
Найдавнішою грецькою колонією на Сицилії вважається Наксос, заснований у 734 року до н. е. на східному узбережжі біля гори Етни. Його заснували вихідці з Халкіди на Евбеї та з острова Наксос в Егейському морі. Близько 735 до н. е. дещо південніше коринфяни заснували Сиракузи — найбільшу грецьку колонію на Сицилії. У 729 року до н. е. засноване місто Катане (Катанія). Близько 730–720 років до н. е. вихідці з Кум та інших халкидських міст почали колонізацію Мессінської протоки й заснували Занклу, пізніше названу Мессіною.
Під час Пелопоннеської війни 431–404 років до н. е. Афіни намагалися захопити Сицилію, але зазнали невдачі. З V століття до н. е. Карфаген прагнув заволодіти островом Сицилія. Особливої гостроти боротьба проти карфагенської експансії досягла за тиранів Сиракуз Діонісія I та Агафокла. Остаточно карфагеняни були витіснені з острова римлянами під час Першої Пунічної війни 264–241 років до н. е.
241 року до н. е. Сицилія стала першою римською провінцією, житницею Риму. Тут були значні рабовласницькі латифундії. Водночас на Сицилії спалахували найбільші повстання рабів.
- Храм Гери, V ст. до н.е.
Кастельветрано -
- Руїни стародавнього та могутнього фінікійського міста Мот'я
- Дольмен , південна Сицилія
- Дольмен Авола, східна Сицилія
-
- Храм Згоди, Агрідженто
-
- Греко-римський театр Таорміна
- Історична мапа Сицилії, Пірі Рейс
- , Червоні куполи вказують на візантійську архітектуру
- Візантійські мозаїки, Монреале
Середньовіччя
В епоху раннього Середньовіччя Сицилія перебувала в руках вандалів (V століття н. е.), остготів (VI століття), Візантії (535), арабів — з 888 року. 948 року на Сицилії утворився емірат. У XI столітті Сицилію завоювали нормани. Норманське завоювання супроводжувалося масовим напливом поселенців з Франції та Італії, внаслідок чого арабську та грецьку мови витіснила сицилійська мова, що тут сформувалася. Під час хрестових походів Сицилія, завдяки вигідному географічному положенню, переживала економічний підйом.
У XII–XIII століттях Сицилія була частиною Сицилійського королівства. У 1266—1268 роки Сицилійським королівством заволодів Карл I Анжуйський. 1282 року проти нього спалахнуло повстання, в результаті якого Анжуйська династія втратила владу над Сицилією. У 1282—1302 роки на острові утвердилися королі Арагону.
1434 року засновано Катанійський університет.
Новий час
За Утрехтським мирним договором 1713 року острів Сицилія відійшов до Савойського герцогства. За Лондонським договором 1720 року Сицилія відійшла до Австрії.
У 1735—1860 Сицилією правили Бурбони з Неаполя (Королівство Обох Сицилій).
У 1806 році засновано університет Палермо.
У період наполеонівського панування в Італії на Сицилії перебував неаполітанський король Фердинанд IV (1799—1802, 1806—1814).
У 1812 король змушений проголосити конституцію, складену за зразком англійської, яку, проте він скасував у 1816.
У 1860 на Сицилії спалахнуло повстання, яке підтримав Джузеппе Гарібальді зі своєю «Тисячею», в результаті чого острів був звільнений від влади Бурбонів і в 1861 ввійшов до складу об'єднаного Італійського королівства.
У кінці XIX століття на Сицилії вирували великі селянські повстання.
Новітня історія
Під час Другої світової війни Сицилія стала плацдармом для наступу союзних військ на Апеннінському півострові. У 1943 здійснено висадку союзних військ у Сицилії.
У XX столітті економіка Сицилії зберігала аграрний характер. З цим значною мірою пов'язано існування на Сицилії такої потужної злочинної організації, як сицилійська мафія.
Адміністративний поділ
Адміністративно регіон Сицилія поділений на 9 провінцій:
№ | Провінція | Площа, км² | Населення, чол. (2013) | Густота населення, чол./км² | Кількість комун |
---|---|---|---|---|---|
1 | Агрідженто | 3042 | 455 288 | 149,6 | 43 |
4 | Енна | 2562 | 173 558 | 67,7 | 20 |
2 | Кальтаніссетта | 2128 | 272 359 | 127,9 | 22 |
3 | Катанія | 3553 | 1 084 674 | 305,3 | 58 |
5 | Мессіна | 3247 | 654 520 | 201,5 | 108 |
6 | Палермо | 4992 | 1 244 012 | 249,2 | 82 |
7 | Рагуза | 1614 | 313 698 | 194,3 | 12 |
8 | Сиракуза | 2109 | 402 680 | 190,9 | 21 |
9 | Трапані | 2460 | 435 877 | 177,1 | 24 |
Разом по Сицилії | 25.711 | 5.050.001 | 196 | 390 |
Деякі провінції включають прилеглі маленькі острови: Ліпарські острови (Мессіна), острів Устіка (Палермо), Егадські острови й острів Пантеллерія (Трапані), Пелагські острови (Агрідженто).
Економіка
Завдяки економічному зростанню останніх років Сицилія піднялася на восьме місце серед областей Італії за ВВП. Це приблизно 86 000 млн євро. Проте ВВП на особу досі залишається доволі низьким і становить близько 17 000 євро, що значною мірою пояснюється хоч і слабшим, але все ще наявним впливом мафії в певних регіонах острова.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2008 | 2009 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ВВП (млн євро) | 67 203,8 | 70 530,1 | 72 855,0 | 75 084,5 | 77 327,3 | 80 358,1 | 82 938,6 | 88 327,73 | 86 015,0 |
ВВП на душу населення (євро) | 13 479,6 | 14 185,7 | 14 662,2 | 15 053,9 | 15 440,1 | 16 023,2 | 16 531,5 | 17 533 | 17 045,2 |
Сектори економіки
У таблиці подано дані про сектори економіки Сицилії за 2006 рік:
Економічна активність | ВВП (млн €) | % сектор (в регіоні) | % сектор (в країні) |
---|---|---|---|
Сільське господарство, рибальство | 2 923,3 | 3,52 % | 1,84 % |
Промисловість | 7 712,9 | 9,30 % | 18,30 % |
Будівництво | 4 582,1 | 5,52 % | 5,41 % |
Торгівля, , транспорт, телекомунікації та інші галузі сфери послуг | 15 159,7 | 18,28 % | 20,54 % |
та | 17 656,1 | 21,29 % | 24,17 % |
Інші галузі економічної активності | 24 011,5 | 28,95 % | 18,97 % |
ПДВ та інші податки | 10 893,1 | 13,13 % | 10,76 % |
ВВП Сицилії | 82 938.6 |
Промисловість
У 1950-х — 1970-х роках тут з'явилися потужні осередки промисловості. У 1973 році в промисловості було зайнято 30,6 % економічно активного населення (причому близько 1/3 їх — ремісники), у сільському господарстві — 27,2 %. Традиційні галузі промисловості — видобуток сірки, будівельного каменю, морської солі, харчова (переробка цитрусових, помідорів, оливок, виноробство), деревообробна, швейна, суднобудування (Палермо, Мессіна). Серед нових галузей — видобуток калійних солей, нафти, природного газу; нафтопереробка (Аугуста, Пріоло, Рагуза, Джела, Мілаццо), хімічна (найбільші центри — Пріоло та Джела), цементна, електротехнічна та радіоелектронна промисловість. Виробництво електроенергії переважно на ТЕС, понад 10 млрд кВт·год.
Найбільший нафтопереробний завод потужністю 20 млн т на рік сирої нафти побудований у місті Мілаццо.
Головний транспортний вузол Сицилії — Палермо, порт, вузол повітряних шляхів сполучення, автомобільних доріг та залізниць. Інші порти: Аугуста (36,3 млн т), Джелі, Мілаццо; велика частина вантажообігу — нафта і нафтопродукти. Через Мессінську протоку Сицилія з'єднана з Апеннінським півостровом поромом Мессіна — Реджо-Калабрія.
Сільське господарство
На Сицилії близько 650 тисяч гектарів відведено під посівне сільське господарство.
Всупереч нестабільному водопостачанню, сільське господарство є одним з найважливіших економічних ресурсів регіону. Дуже важливим є вирощування злакових, серед них пшениці одного з найцінніших видів «твердого зерна», з якої виробляють найкращі сорти пасти. Вирощування злакових мало велике значення вже в часи римлян (острів називали «римською житницею»). У великих кількостях вирощують оливки, з яких виробляють якісну оливкову олію.
Один з типових фруктів — хурма. Вирощуванням хурми займаються в комуні Мізільмері, де в листопаді проходить свято на честь цього фрукта. Економічно важливим для острова є вирощування фруктів, що свого часу вважалися екзотичними — ківі, манго. Крім того, клімат Сицилії дозволяє вирощувати банани, фісташки та мигдаль.
Розвинений сектор культивації рідкісних квітів, таких як, наприклад, орхідеї, яким дуже підходить клімат острова. Сицилійські квіти експортують в інші європейські країни.
На Сицилії розвинене виноробство та бджільництво.
Рибальство
Риболовля є однією з найважливіших галузей економіки Сицилії. На острові чимало великих рибальських портів. Основу риболовної промисловості становить вилов сардин, анчоусів, тунця, скумбрії, тобто типової блакитної риби Середземного моря, яка постачає консервну промисловість необхідним матеріалом для виробництва рибних консервів, а також копченої риби.
Також практикується рибництво — розведення зубатки, золотих рибок, а також устриць та інших молюсків.
Енергетика
Лінія електропередач, яка проходить через Мессінську протоку, забезпечує частковий експорт електроенергії на Сицилію, та дозволяє регіону отримувати більшу частину енергії, що постачається з північної Європи, якої потребують 5 мільйонів жителів острова. Більша частина цієї енергії споживається містами, а також використовується для електрифікованих залізничних шляхів.
Транспорт
На Сицилії добре розвинене авіаційне, поромне, автомобільне, автобусне сполучення, існує залізничний транспорт.
На Сицилії розташовано три міжнародні аеропорти: Аеропорт Палермо-Пунта Раїзі (, Аеропорт Катанія-Фонтанаросса (Катанія) та аеропорт Вінченцо Флоріо (Трапані), який діє з 2009 року. З Палермо є авіарейси до островів Лампедуза та Пантеллерія. Аеропорт Комізо (Комізо) відкрився для цивільних рейсів з травня 2013 року.
- Шосе А20 Мессіна — Палермо біля Торреґротти
- Мессінський трамвай
- Станція Пунта Раїзі Палермського метрополітену біля Міжнародного аеропорту Палермо
- Порт міста Катанія
Туризм
На острові динамічно розвивається індустрія туризму, чому сприяють привабливий теплий клімат, морські пляжі та велика кількість історичних пам'яток.
У 2007 Сицилію відвідало 2 847 575 італійських та 1 766 763 іноземних туристів.
Найбільш туристичною на острові є провінція Мессіна, яку щороку відвідують до 5 млн туристів..
Демографія
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1861 | 2 409 000 | — |
1871 | 2 590 000 | +7.5% |
1881 | 2 933 000 | +13.2% |
1901 | 3 568 000 | +21.7% |
1911 | 3 812 000 | +6.8% |
1921 | 4 223 000 | +10.8% |
1931 | 3 906 000 | −7.5% |
1936 | 4 000 000 | +2.4% |
1951 | 4 487 000 | +12.2% |
1961 | 4 721 000 | +5.2% |
1971 | 4 681 000 | −0.8% |
1981 | 4 907 000 | +4.8% |
1991 | 4 966 000 | +1.2% |
2001 | 4 969 000 | +0.1% |
2011 | 5 002 904 | +0.7% |
Джерело: ISTAT 2010 |
Етномовні меншини
На Сицилії проживають дві історичні етномовні меншини: сицилійські ломбарди та арбереші.
- Сицилійські ломбарди є мовною меншиною, що проживає в північно-центральній частині Сицилії й розмовляє ізольованим варіантом галло-італійських діалектів, так званою галло-італійською говіркою Сицилії. Сицилійські ломбарди примігрували близько 900 років тому з Північної Італії й заселили центральну та східну частини острова під час норманського завоювання Сицилії (1061-1091). Найбільші громади сицилійських ломбардів мешкають в Айдоне, П'яцца-Армерина, Нікозія, Сан Фрателло, Новара-ді-Сицилія.
- Арбереші оселилися в Південній Італії в XV-XVIII століттях. Міграція відбувалася кількома хвилями. Арбереші є нащадками албанців-католиків, які покинули Албанію після її захоплення Османською імперією. Зараз на Сицилії є три великі громади арберешів, що знаходяться в Контесса-Ентелліна, П'яна-дельї-Альбанезі та Санта-Кристіна-Джела. Найбільшим осередком культурного життя арберешів є П'яна-дельї-Альбанезі, де розташовані церковні та соціально-культурні заклади цієї меншини.
Іноземці на Сицилії
На 31 грудня 2013 року на острові проживало 162 408 іноземців, що становить приблизно 3 % усього населення острова. Найбільшими етнічними групами були вихідці з таких країн::
Визначні місця
Світова спадщина ЮНЕСКО
На Сицилії є шість пам'яток, занесених до списку світової спадщини ЮНЕСКО:
- Долина храмів у Акраганті (з 1997) — визначна архітектурна й історична пам'ятка часів Великої Греції. Розташована в Акраганті.
- Вілла Романа дель Казале (з 1997) — давньоримська вілла, побудована у першій чверті IV століття і розташована приблизно за 5 км від міста П'яцца-Армерина. Тут збереглася найбільша й найбагатша у світі колекція давньоримських мозаїк.
- Ліпарські острови (з 2000) — архіпелаг вулканічного походження в Тирренському морі. Ліпарські острови є популярним курортом, щорічно їх відвідують до 200 000 туристів.
- (з 2002) — за визначенням ЮНЕСКО, ці міста становлять «кульмінацію та завершальний розквіт барокового мистецтва в Європі». До списку ЮНЕСКО занесено такі міста: Кальтаджіроне, Мілітелло-ін-Валь-ді-Катанія, Катанія, Модіка, Ното, Палаццоло-Акреїде, Рагуза та Шиклі.
- Некрополь Панталіка разом з містом Сиракуза (з 2005). Некрополь Панталіка — великий некрополь з понад 5000 поховань 13-7 століть до н. е. Місто Сиракуза відоме насамперед численними пам'ятками давньогрецького періоду.
- Етна (з 2013) — пам'ятка природи, один з найактивніших вулканів у світі.
Кандидати до списку
- Арабо-норманське Палермо та собори в Чефалу й Монреале;
- Таорміна;
- Мотія та Марсала — пам'ятки фінікійсько-пунічної цивілізації в Італії;
- .
Археологічні пам'ятки
На Сицилії збереглися сліди дуже багатьох культур й величезна кількість археологічних пам'яток. Нижче подані найвідоміші та найкраще збережені з них:
- Сікули/Сікани/Еліми: , , Іспіка, , Панталіка.
- Давні греки: Сиракузи, Агрідженто, Селінунт, Гела, Камарина, Гімера, , Наксос Сицилійський, ,
- Фінікійці: Мотія, , Марсала.
- Римляни: Піацца-Армерина, Чентуріпе, Таорміна.
- Араби: Палермо, Мацара-дель-Валло.
Культура
Архітектура
Найвизначніші архітектурні пам'ятки Сицилії споруджені в античні часи, в період норманського завоювання, панування Гогенштауфенів та в епоху бароко.
Оскільки в античні часи Сицилія входила до так званої Великої Греції, тут можна досі побачити чимало давньогрецьких храмів. Наймасштабнішими пам'ятками античності є храми в Селінунті, Сиракузах та , а також комплекс споруд в Агрідженто. в Агрідженто вважається найкраще збереженим давньогрецьким храмом взагалі. З грецьких та римських часів збереглися великі театри в Сиракузах, Таорміні та , а також амфітеатри в Сиракузах та Катанії. Перлиною античної архітектури вважається багата вишуканими мозаїками Вілла Романа дель Казале, що розташована біля П'яцци-Армерини.
Споруди, збудовані за часів арабського панування, були переважно перебудовані норманами, таким чином виник типово сицилійський арабо-візантійсько-норманський архітектурний стиль. Типовими для цього стилю є купольні церкви , та Сан-Катальдо в Палермо, а також оздоблені мозаїками собори в Монреале та Чефалу. З часів панування Фрідріха II збереглися численні фортифікаційні споруди, такі як Кастелло Урсіно в Катанії або замки в Сиракузах та Енні.
Внаслідок потужного землетрусу 1693 року південно-східна частина острова зазнала великих руйнувань й цілі міста, такі як Ното, Модіка, та Катанія, були відбудовані в стилі . Вісім з цих міст, об'єднаних назвою «Міста пізнього бароко в долині Ното» було занесено до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Великий внесок у відбудову цих міст в стилі бароко зробили архітектори та .
- Сиракузький кафедральний собор
- Кафедральний собор сан Ніколо, Ното
- Водограй Вергонья, Палермо
- П'яцца Дуомо, Катанія
- Національний театр, Палермо
- , Катанія
- , Палермо
- , Рагуза
- , Ериче
Образотворче мистецтво
Одним з найвидатніших сицилійських скульпторів був . Він створив чимало скульптур в стилі епохи Відродження зокрема для собору в Палермо та Мессінського собору, де також можна побачити скульптурні роботи Рінальдо Бонанно.
Представник раннього Відродження Антонелло да Мессіна, що творив у 15 ст., відомий своїми полотнами далеко за межами Сицилії. Картини да Мессіни значною мірою сприяли поширенню олійного живопису в усій Італії. Наступниками да Мессіни були такі ренесансні митці, як Антонелло да Саліба, П'єтро да Саліба та Антоніо Джуффре, полотна яких сьогодні можна побачити в художньому музеї Мессіни. Там також представлені найкращі роботи та , якого називають мессінським Рафаелем.
був визначним сицилійським майстром 17 ст. Головними темами його картин були біблійні сюжети. Найвидатнішими представниками сицилійського барокового живопису вважаються Нікола ван Губракен та Джованні Туккарі.
Найвидатнішими художниками Сицилії у 20 ст. були та Ренато Гуттузо.
Мова
На Сицилії поширені італійська та сицилійська мови.
Література
З сицилійських творів грецької доби збереглися лише фрагменти. Література стародавніх греків-сицилійців відрізняється від творів місцевих жителів. Крім Піндара, який присвятив ліричні поеми Сиракузам та Агрідженто, збереглися імена ще двох поетів, греків-сицилійців. Стесіхор, який жив у Катанії у VII-VI ст. до н. е., за словами Цицерона, «досяг великої слави у всій Елладі». Стесіхор залишив декілька фрагментів у гомерівському стилі. Феокрит, який жив у IV-III ст. до н. е., створив жанр пасторалі. Іншою важливою фігурою в грецької епохи був історик Діодор Сицилійський.
Першим відомим письменником середньовічній Сицилії став арабський поет , який народився в Сиракузах 1055 року. У молоді роки він був змушений покинути Сицилію й все життя писав вірші, сповнені ностальгії за землею своєї юності. У XIII столітті при дворі імператора Фрідріха II та його спадкоємця Манфреда виникла перша в Італії школа ліричної поезії — «сицилійська школа». Серед її провідних постатей були , , , та . В їхній любовній ліриці використовувалися теми провансальської поезії, вірші писалися розмовною італійською, а не латиною.
Протягом всієї епохи Відродження та періоду бароко сицилійська література перебувала в занепаді. Рідкісним винятком у цей період став (нар. у Монреале 1543 року) — поет, що писав на місцевому діалекті й залишив збірки любовної лірики.
Письменники Джованні Верга та Федеріко де Роберто, який написав роман «Віце-королі» (італ. I Vicere) про сім'ї аристократів XIX століття з Катанії, стали основоположниками реалістичного роману в стилі веризму. В одному стилі з ними творив і .
У XX столітті література Сицилії була багата на видатні імена. У першій половині століття головною її фігурою був прозаїк і драматург Луїджі Піранделло, який 1934 року отримав Нобелівську премію з літератури. 1959 року Нобелівську премію з літератури одержав сицилійський поет Сальваторе Квазімодо, що писав у дусі герметизму.
Уродженець Палермо Джузеппе Томазі ді Лампедуза прославив Сицилію романом «Леопард» (італ. Il Gattopardo, в інших перекладах «Гепард»). Роман є яскравим портретом феодальної Сицилії. Пізніше на його основі Лукіно Вісконті зняв однойменний фільм.
Поет з Катанії Джованні Формізано (1878-1962) писав вірші, використовуючи місцевий сицилійський діалект італійської мови. Видатним сицилійським прозаїком другої половини 20 ст. був Леонардо Шаша, який в іронічній та критичній манері змальовував життя сучасної йому Сицилії. Несподівану письменницьку кар'єру зробив режисер та мистецтвознавець Андреа Каміллері. У 69-річному віці він написав свій перший кримінальний роман з комісаром Сальво Монтальбано, який приніс йому визнання не лише в Італії, але й далеко за її межами. Зараз твори Каміллері перекладено багатьма мовами світу. А серія його романів з комісаром Монтальбано, що не лише розплутує різноманітні злочини, а й любить готувати типово сицилійські страви, стала своєрідною літературною й кулінарною візитівкою сучасної Сицилії.
Музика і театри
Народна музика досі відіграє на Сицилії примітну роль. На сьогодні відомо понад 5 000 народних сицилійських пісень. Народні пісні виконуються на Сицилії в супроводі простих музичних інструментів, таких як марранцану (marranzanu — сицилійська дримба), тамбуредду (tambureddu — бубон), фріскалетту (friscalettu — різновид бамбукової флейти) та чіарамедда (ciaramedda — різновид волинки). Інші популярні інструменти на Сицилії — це гітара (chitarra), мандоліна (mandolino) та акордеон (organetto). Найвідоміший народний танець Сицилії — тарантелла.
На Сицилії зберігся особливий вид пісні — канцона, при виконанні якої музика чергується зі співом. Сицилійський народний спів та народні інструменти зазнали значного впливу східної музики.
В історії класичної музики Сицилія представлена насамперед двома іменами: уродженцем Палермо Алессандро Скарлатті та вихідцем з Катанії Вінченцо Белліні. Скарлатті є зачинателем жанру симфонії. Він створив для багатьох опер своєрідні вступи, які назвав «симфоніями» (Sinfonia). Невдовзі інші композитори також почали писати такі вступи для інших опер, згодом ці вступи усамостійнилися й сформувалися в класичну симфонію. Белліні уславився як автор численних опер, найвідомішими з яких є «Сомнамбула», «Норма» та «Пуритани». На честь Белліні було названо оперний театр, що знаходиться в Катанії — Театр массімо Белліні. У Палермо знаходиться найбільший оперний театр Італії — Театр Массімо. В Мессіні знаходиться Театр Віктора Емануїла II. Як театральні та концертні майданчики часто використовуються збережені античні театри й амфітеатри Сицилії.
Музеї
Найбільшими археологічними музеями на Сицилії є Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса в Палермо, в якому представлені пам'ятки західної частини Сицилії, та Регіональний археологічний музей Паоло Орсі в Сиракузах, де експонуються археологічні артефакти зі східної частини острова.
Найбільшим художнім музеєм є Регіональна галерея Сицилії, що знаходиться в Палермо. Багато цінних творів образотворчого мистецтва виставлено в Регіональному музеї Палаццо Белломо в Сиракузах та в Регіональному музеї Мессіни. Найбільша етнографічна колекція на Сицилії представлена в Сицилійському етнографічному музеї Джузеппе П'єтре в Палермо.
Деякі інші музеї:
- Археологічний музей (Катанія);
- Регіональний археологічний музей (Агрідженто);
- Музей ісламського мистецтва (Палермо);
- Інтернаціональний музей маріонеток Антоніо Паскуаліно (Палермо);
- Геологічний музей Гемелларо (Палермо);
- Галерея сучасного мистецтва (Палермо);
- Археологічний парк в Солунті;
- Регіональний музей Аугустіно Пепполі (художній музей, Трапані);
- Музей Ліпарських островів (Ліпарі).
Кухня
Сицилійська кухня належить до найдавніших та найбагатших за різноманіттям страв регіональних кухонь Італії. Типовими закусками або перекусками на Сицилії є аранчині, невеличкі рисові кульки з начинкою, та сфінчіоне, або сицилійська піца. Типовою макаронною стравою в Палермо є «паста кон ле сарде» (Pasta con le sarde — спагеті з сардинами), а в Катанії — «паста алла норма» (Pasta alla Norma — спагеті з баклажанами, названі за однойменною оперою Белліні). Типовою стравою сільських районів є «фарсу магру» — своєрідний м'ясний рулет з вареним яйцем. В прибережних районах часто подають до столу фаршировану рибу. Такою рибною стравою є, наприклад, «сарде а беккафіко» (італ. Sarde a beccafico). До смаженої риби або м'яса традиційно подають салат з апельсинів (італ. Insalata di arance). Найвідомішими сортами сицилійських сирів є (італ. Ragusano, його також називають «качіокавалло» італ. Caciocavallo) та пекоріно.
Солодкі страви мають на Сицилії особливу популярність. Рецепти цих страв часто походять ще з арабських часів. Особливо відомим десертом є касата (італ. Cassata), торт з легкого бісквітного тіста з фруктами. Популярними є — фрукти з марципана, каннолі — трубочки з тіста з начинкою з рикоти та «паста ді мандорле» — сицилійське печиво з мигдалем.
Страви з Сицилії ще в середньовіччі вплинули на розвиток англійської кухні через норманів. Так в середньовічних англо-норманських рукописах про кухонну майстерність є рецепти таких страв, як «пум д'оранж» (Poume d'oranges) або «голова турка» (Teste de Turke), що мають виразне арабське походження й потрапили до Англії завдяки культурному трансферу.
Сицилійські вина
- Таска д'Альмерита (Tasca d'Almerita)
- Доннафугата (Donnafugata)
- Феудо Монтоні (Feudo Montoni)
- Аббаціа Санта Анастасіа (Abbazia Santa Anastasia)
- Планета (Planeta)
- Пеллегріно (Pellegrino)
- Марко де Бартолі (Marco De Bartoli)
Персоналії
Сицилійці в історії
- Архімед — вчений, філософ
- Емпедокл — філософ
- Евн — ватажок повстання рабів
- Святий Йосиф Піснеписець — християнський святий
- Діодор Сицилійський — історик
- Горгій — філософ
- — генерал і правитель
- Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)
Відомі уродженці
- Граф Каліостро
- , письменник
- Вінченцо Белліні, композитор
- Андреа Каміллері, письменник
- Френк Капра, кінемотографіст
- Джованні Джентіле, філософ
- , сицилійський Робін-Гуд
- Ренато Гуттузо, художник
- Етторе Майорана, фізик
- Антонелло да Мессіна, художник
- , композитор
- Луїджі Піранделло, письменник
- Сальваторе Квазімодо, письменник
- Алессандро Скарлатті, композитор
- Леонардо Шаша, письменник
- Джузеппе ді Стефано, тенор
- Джузеппе Томазі ді Лампедуза, письменник
- Джузеппе Торнаторе, кінорежисер
- Джованні Верга, письменник
- Еліо Вітторіні, письменник
- Марія Грація Кучінотта, акторка
- Фіорело, співак, комік
- Маріо Балотеллі, футболіст
- Серджо Матарелла, президент Італійської республіки
Сицилія в літературі
- Події романів Хрещений батько та Сицилієць американського письменника Маріо П'юзо розгортаються почасти на Сицилії та зображують її природу, людей, місцеві традиції.
- У своєму вірші «День світився, як свята Цецілія…» Ліна Костенко порівнює Сицилію та Україну.
- Збірка оповідань української письменниці Марини Манченко «Гіркі апельсини», яка потрапила до короткого списку «Книжка року BBC» за 2022 рік, присвячена українцям на Сицилії.
Див. також
- 1258 Сицилія — астероїд, названий на честь острова.
Примітки
- Мафія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Італія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 464. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 серпня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Salvatore Piccolo, Ancient Stones: The Prehistoric Dolmens of Sicily, Brazen Head Publishing, Thornham/Norfolk (UK) 2013.
- Istat.it — Conti economici regionali
- Dati Istat – Tavole regionali. Istat.it. оригіналу за 9 березня 2008. Процитовано 23 квітня 2010.
- Sicilia nel 2008 PIL a '0.7 % livesicilia.it
- Antonio Saltini, Sicilia fra feudi e giardini. Bologna, Edagricole 1982
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2010. Процитовано 8 червня 2015.
- ZeroDelta.net
- . Архів оригіналу за 30 липня 2015. Процитовано 8 червня 2015.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|accesso=
та|data=
() Джерело: Istat. - Archaeological Area of Agrigento – UNESCO World Heritage Centre. Whc.unesco.org. 7 грудня 1997. Процитовано 6 травня 2009.
- R. J. A. Wilson: Piazza Armerina. In: Akiyama, Terakazu (Ed.): The dictionary of Art. Vol. 24: Pandolfini to Pitti. Oxford 1998, .
- Isole Eolie (Aeolian Islands) – UNESCO World Heritage Centre. Whc.unesco.org. 30 листопада 2000. Процитовано 6 травня 2009.
- Noto (Italy) — No 1024rev, ICOMOS, January 2002, Advisory Body Evaluation, Unesco
- Mount Etna Becomes a World Heritage Site. Italy Magazine. 4 травня 2013.
- Arab-Norman Palermo and the cathedral churches of Cefalů' and Monreale — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.
- Taormina and Isola Bella — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports [ 12 вересня 2012 у Wayback Machine.]. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.
- Mothia and Libeo Island: The Phoenician-Punic Civilization in Italy — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.
- All Tentative Sites [ 2013-01-14 у Wayback Machine.]. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.
- Сайт ЮНЕСКО, об'єкт 1024
- Melitta Weiss Adamson: Regional Cuisines of Medieval Europe. Routledge, New York 2002, , p. 27.
- BBC Україна оголосила короткий список кращих видань 2022 року
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилія
- Література про Сицилію
- Офіційна сторінка регіонального уряду Сицилії
- Сицилія, каталог посилань Open Directory Project
- Arca dei Suoni — аудіоархів Archivio sonoro digitale on-line del CRICD — Centro Regionale per l'Inventario, la Catalogazione e la Documentazione dei Beni Culturali della Regione Siciliana.
- Фото Сицилії
- 10 000 зображень Сицилії
- Wilson, R., R. Talbert, T. Elliott, S. Gillies. Places: 462492 (Sicilia). Pleiades. Процитовано 8 березня 2012.
- Piccolo, Salvatore (2018). Bronze Age Sicily. Ancient History Encyclopedia.[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Siciliya znachennya Sici liya abo Sici liya sic Sicilia ital Sicilia najbilshij ostriv u Seredzemnomu mori Avtonomnij region Italiyi Vidokremlenij vid pivdenno zahidnoyi okrayini materika Messinskoyu protokoyu Administrativnij centr Palermo Skladayetsya iz provinciyi Agridzhento Enna Kaltanissetta Kataniya Messina Palermo Raguza Sirakuza j Trapani Plosha 25700 km Naselennya 4 969 147 osib 2019 Siciliyaital Sicilia sic SiciliaGerb Prapor SiciliyiRegion ItaliyiAdm centr PalermoNajbilshe misto PalermoKrayina ItaliyaProvinciyi Agridzhento Kaltanissetta Kataniya Enna Messina Palermo Raguza Sirakuza TrapaniMezhuye z susidni adminodiniciNaselennya povne 5 077 487 4 gustota 197 osib km 8 Plosha povna 25 832 km 1 shirina 280 km dovzhina 185 kmVisota serednya 391 m maksimalna 3340 m Etna minimalna 0 mChasovij poyas UTC 1 i UTC 2Data zasnuvannya 16 travnya 1946 nadano status avtonomiyi Gubernator Renato SkifaniVebsajt pti regione sicilia it ISO 3166 2 IT 82 NUTS ITG1 ISTAT 19Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SiciliyaNazvaSiciliya abo Sici liya ital Sicilia MFA siˈtʃiːlja sic Sicilia MFA sɪˈʃiːlja suchasna nazva Siki liya lat Sicilia MFA sɪˈkɪ lʲi a nazva ostrova i rimskoyi provinciyi 750 do n e 640 Sike liya grec Sikelia Sikelia grecka nazva 550 do n e 300 Trinakriya lat Trinacria rimska nazva u 30 do n e 300 rr GeografiyaGeografichne polozhennya Siciliya najbilsha oblast za plosheyu sered oblastej Italiyi Vsya yiyi teritoriya skladayetsya z ostroviv prichomu 98 pripadaye na sam ostriv Siciliya yakij viddilenij vid materikovoyi Italiyi Messinskoyu protokoyu Najmensha shirina protoki stanovit 3 5 km Forma ostrova nagaduye trikutnik zavdyaki chomu ostriv nazivayut Trinakriya lat trinacria trikutna Zruchni buhti traplyayutsya zridka perevazhno na pivnichno zahidnomu ta shidnomu uzberezhzhyah Vulkan Etna Vulkan Etna Gora Rokka Novara vidno z Fondacheli FantinaRelyef RelyefChastka gir pagorbiv ta rivninGori Beregova liniya Siciliyi prostyaglasya majzhe na 1000 km beregi perevazhno kruti na pivnochi ostrova abrazijni Dlya miscevogo pejzazhu tipovi veliki perepadi visot oskilki na Siciliyi perevazhaye goristij ta gorbkuvatij relyef Vzdovzh pivnichnogo berega uzberezhzhya Tirrenskogo morya prostyagayetsya sistema gliboko rozchlenovanih girskih hrebtiv ta okremih masiviv ta Voni utvoryuyut girsku sistemu Sicilijski Apennini yaka strukturno ye prodovzhennyam gir Apenninskogo pivostrova Ci girski masivi skladayutsya perevazhno z gnejsiv kristalichnih slanciv filitiv U budovi gir Nebrodi znachnu rol vidigraye flish a gir Madoniye vapnyak ta dolomiti Centralna chastina Siciliyi zajnyata nizkogir yami ta gorbistimi visochinami skladenimi glinami slancyami mergelyami tut znahoditsya nevelikij girskij masiv vidomij yak Pivdenno shidnu chastinu ostrova zajmaye vapnyakove zakarstovane girske plato Rivninni dilyanki zajmayut blizko 15 teritoriyi ostrova j harakterni dlya zahidnogo ta shidnogo uzberezhzhya najbilsha rivnina poblizu mista Kataniya Na ostrovi Siciliya roztashovanij aktivnij vulkan Etna visotoyu priblizno 3329 metriv Etna najvishij vulkan v Yevropi 3328 m ostannye silne viverzhennya bulo v 1971 roci Jogo visotu nemozhlivo viznachiti tochno oskilki vona postijno zminyuyetsya v rezultati viverzhen i vikidu shlakiv Etna najvisha gora Siciliyi zajmaye teritoriyu plosheyu 1250 kvadratnih kilometriv Visoka aktivnist vulkana zumovlena roztashuvannyam na stiku dvoh tektonichnih plit Afrikanskoyi ta Yevrazijskoyi Z ciyeyi zh prichini Siciliya ye regionom z visokim rivnem sejsmichnoyi aktivnosti na ostrovi chasto vidbuvayutsya zemletrusi inkoli duzhe rujnivni taki yak abo Na ostrovi ye takozh kilka neaktivnih vulkaniv Na prileglih Liparskih ostrovah roztashovanih na pivnichnij shid vid Siciliyi ye aktivnij vulkan Stromboli Najvishi gori Etna 3328 m 1979 m 1847 m Regionalni prirodni parki Alkantara Etna Makalube di Aragona Taormina Kapo d Orlando Stromboli Etna najvishij diyuchij vulkan Yevropi Gorbista miscevist navkolo Kaltanissetta centr ostrova Prirodna rezervaciya DzingaroGidrografiya Siciliya z usih bokiv otochena vodami Seredzemnogo morya pivnichne uzberezhzhya ostrova omivaye Tirrenske more yake ye chastinoyu Seredzemnogo Na ostrovi ye dekilka richok najbilshi z yakih 144 km ta 113 km Richka Dovzhina v km144113107105Platani 103Gornalunga 8174Salsa Chimarosa 72Torto 58575453524540Kanjon richki Richka Papirus na richci ChaneKlimat Klimat Siciliyi tipovo seredzemnomorskij z zharkim litom ta korotkoyu m yakoyu zimoyu Kilkist sonyachnih godin v serednomu syagaye 2500 na rik dlya porivnyannya v kontinentalnij Italiyi 2000 na pivdni Franciyi 1800 Neznachni opadi vipadayut perevazhno v zimovi misyaci z zhovtnya do bereznya Maksimalna temperatura sposterigayetsya v lipni ta serpni v serednomu 26 C a minimalna vid 10 C do 14 C v grudni j lyutomu Temperatura vodi kolivayetsya mizh 16 C vzimku i 27 C ulitku Dikorosla roslinnist vidpovidna do klimatu Dlya pejzazhu ostrova harakterni kulturni roslini citrusovi vinograd palmi kaktusi opunciya Vershina Etni blizko dev yati misyaciv roku pokrita snigom IstoriyaDoistorichnij period Dokladnishe Pershi slidi lyudini na teritoriyi Siciliyi nalezhat do epohi paleolitu V epohu rannogo neolitu 7000 6000 do n e teritoriya Siciliyi bula zaselena nosiyami kulturi kardialnoyi keramiki Azh do rannyepisemnogo periodu rozvitok Siciliyi vidbuvavsya sinhronno z susidnoyu Maltoyu na oboh ostrovah predstavleni ti sami arheologichni kulturi z odnakovimi osoblivostyami por doistorichna Malta za tim vinyatkom sho na Siciliyi ne sporudzhuvali megalitichni hrami tobto shodo Malti vona mogla zajmati pidlegle stanovishe Najdavnishi meshkanci Siciliyi vidomi z pismovih davnorimskih dzherel sikani nashadki avtohtonnoyi arheologichnoyi a takozh sikuli ta elimci odin z narodiv morya sho pribuv z Maloyi Aziyi Odna z najvidomishih arheologichnih pam yatok Siciliyi dorimskogo periodu XII VII stolittya do n e nekropol Pantalika z ponad 5000 grobnic virubanih u skelyah zanesenij do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Antichnist Dokladnishe Viznichij z ostrova Motiya Siciliya ta Siciliya rimska provinciya Z VII stolittya do n e Siciliya bula kolonizovana poselencyami z Karfagena ta grekami Na toj chas na shodi ostrova prozhivali sikuli a na zahodi finikijci Pershi nezabarom asimilyuvalisya a ostannih vignali z ostrova pislya bitvi pri Gimeri 480 rik do n e Najdavnishoyu greckoyu koloniyeyu na Siciliyi vvazhayetsya Naksos zasnovanij u 734 roku do n e na shidnomu uzberezhzhi bilya gori Etni Jogo zasnuvali vihidci z Halkidi na Evbeyi ta z ostrova Naksos v Egejskomu mori Blizko 735 do n e desho pivdennishe korinfyani zasnuvali Sirakuzi najbilshu grecku koloniyu na Siciliyi U 729 roku do n e zasnovane misto Katane Kataniya Blizko 730 720 rokiv do n e vihidci z Kum ta inshih halkidskih mist pochali kolonizaciyu Messinskoyi protoki j zasnuvali Zanklu piznishe nazvanu Messinoyu Pid chas Peloponneskoyi vijni 431 404 rokiv do n e Afini namagalisya zahopiti Siciliyu ale zaznali nevdachi Z V stolittya do n e Karfagen pragnuv zavoloditi ostrovom Siciliya Osoblivoyi gostroti borotba proti karfagenskoyi ekspansiyi dosyagla za tiraniv Sirakuz Dionisiya I ta Agafokla Ostatochno karfagenyani buli vitisneni z ostrova rimlyanami pid chas Pershoyi Punichnoyi vijni 264 241 rokiv do n e 241 roku do n e Siciliya stala pershoyu rimskoyu provinciyeyu zhitniceyu Rimu Tut buli znachni rabovlasnicki latifundiyi Vodnochas na Siciliyi spalahuvali najbilshi povstannya rabiv Hram Geri V st do n e Kastelvetrano Ruyini starodavnogo ta mogutnogo finikijskogo mista Mot ya Dolmen pivdenna Siciliya Dolmen Avola shidna Siciliya Hram Zgodi Agridzhento Hram Zgodi Agridzhento Greko rimskij teatr Taormina Istorichna mapa Siciliyi Piri Rejs Chervoni kupoli vkazuyut na vizantijsku arhitekturu Vizantijski mozayiki Monreale Serednovichchya Dokladnishe Siciliya fema Sicilijskij emirat ta Sicilijske grafstvo V epohu rannogo Serednovichchya Siciliya perebuvala v rukah vandaliv V stolittya n e ostgotiv VI stolittya Vizantiyi 535 arabiv z 888 roku 948 roku na Siciliyi utvorivsya emirat U XI stolitti Siciliyu zavoyuvali normani Normanske zavoyuvannya suprovodzhuvalosya masovim naplivom poselenciv z Franciyi ta Italiyi vnaslidok chogo arabsku ta grecku movi vitisnila sicilijska mova sho tut sformuvalasya Pid chas hrestovih pohodiv Siciliya zavdyaki vigidnomu geografichnomu polozhennyu perezhivala ekonomichnij pidjom U XII XIII stolittyah Siciliya bula chastinoyu Sicilijskogo korolivstva U 1266 1268 roki Sicilijskim korolivstvom zavolodiv Karl I Anzhujskij 1282 roku proti nogo spalahnulo povstannya v rezultati yakogo Anzhujska dinastiya vtratila vladu nad Siciliyeyu U 1282 1302 roki na ostrovi utverdilisya koroli Aragonu 1434 roku zasnovano Katanijskij universitet Novij chas Kafedralnij sobor Palermo Za Utrehtskim mirnim dogovorom 1713 roku ostriv Siciliya vidijshov do Savojskogo gercogstva Za Londonskim dogovorom 1720 roku Siciliya vidijshla do Avstriyi U 1735 1860 Siciliyeyu pravili Burboni z Neapolya Korolivstvo Oboh Sicilij U 1806 roci zasnovano universitet Palermo U period napoleonivskogo panuvannya v Italiyi na Siciliyi perebuvav neapolitanskij korol Ferdinand IV 1799 1802 1806 1814 U 1812 korol zmushenij progolositi konstituciyu skladenu za zrazkom anglijskoyi yaku prote vin skasuvav u 1816 U 1860 na Siciliyi spalahnulo povstannya yake pidtrimav Dzhuzeppe Garibaldi zi svoyeyu Tisyacheyu v rezultati chogo ostriv buv zvilnenij vid vladi Burboniv i v 1861 vvijshov do skladu ob yednanogo Italijskogo korolivstva U kinci XIX stolittya na Siciliyi viruvali veliki selyanski povstannya Novitnya istoriya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Siciliya stala placdarmom dlya nastupu soyuznih vijsk na Apenninskomu pivostrovi U 1943 zdijsneno visadku soyuznih vijsk u Siciliyi U XX stolitti ekonomika Siciliyi zberigala agrarnij harakter Z cim znachnoyu miroyu pov yazano isnuvannya na Siciliyi takoyi potuzhnoyi zlochinnoyi organizaciyi yak sicilijska mafiya U 1947 Siciliya otrimala oblasnu avtonomiyu Kafedralnij sobor Monreale Zobrazhennya sicilijskogo povstannya Kataniya Pochatok Tisyachnoyi ekspediciyi Garibaldi 1860 Likuvannya amerikanskogo vizvolitelya 9 serpnya 1943 Palermo 2005Administrativnij podilAdministrativnij ustrij regionu Siciliya Administrativno region Siciliya podilenij na 9 provincij Provinciya Plosha km Naselennya chol 2013 Gustota naselennya chol km Kilkist komun1 Agridzhento 3042 455 288 149 6 434 Enna 2562 173 558 67 7 202 Kaltanissetta 2128 272 359 127 9 223 Kataniya 3553 1 084 674 305 3 585 Messina 3247 654 520 201 5 1086 Palermo 4992 1 244 012 249 2 827 Raguza 1614 313 698 194 3 128 Sirakuza 2109 402 680 190 9 219 Trapani 2460 435 877 177 1 24Razom po Siciliyi 25 711 5 050 001 196 390 Deyaki provinciyi vklyuchayut prilegli malenki ostrovi Liparski ostrovi Messina ostriv Ustika Palermo Egadski ostrovi j ostriv Pantelleriya Trapani Pelagski ostrovi Agridzhento EkonomikaZavdyaki ekonomichnomu zrostannyu ostannih rokiv Siciliya pidnyalasya na vosme misce sered oblastej Italiyi za VVP Ce priblizno 86 000 mln yevro Prote VVP na osobu dosi zalishayetsya dovoli nizkim i stanovit blizko 17 000 yevro sho znachnoyu miroyu poyasnyuyetsya hoch i slabshim ale vse she nayavnim vplivom mafiyi v pevnih regionah ostrova 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2008 2009VVP mln yevro 67 203 8 70 530 1 72 855 0 75 084 5 77 327 3 80 358 1 82 938 6 88 327 73 86 015 0VVP na dushu naselennya yevro 13 479 6 14 185 7 14 662 2 15 053 9 15 440 1 16 023 2 16 531 5 17 533 17 045 2 Sektori ekonomiki U tablici podano dani pro sektori ekonomiki Siciliyi za 2006 rik Ekonomichna aktivnist VVP mln sektor v regioni sektor v krayini Silske gospodarstvo ribalstvo 2 923 3 3 52 1 84 Promislovist 7 712 9 9 30 18 30 Budivnictvo 4 582 1 5 52 5 41 Torgivlya transport telekomunikaciyi ta inshi galuzi sferi poslug 15 159 7 18 28 20 54 ta 17 656 1 21 29 24 17 Inshi galuzi ekonomichnoyi aktivnosti 24 011 5 28 95 18 97 PDV ta inshi podatki 10 893 1 13 13 10 76 VVP Siciliyi 82 938 6Promislovist U 1950 h 1970 h rokah tut z yavilisya potuzhni oseredki promislovosti U 1973 roci v promislovosti bulo zajnyato 30 6 ekonomichno aktivnogo naselennya prichomu blizko 1 3 yih remisniki u silskomu gospodarstvi 27 2 Tradicijni galuzi promislovosti vidobutok sirki budivelnogo kamenyu morskoyi soli harchova pererobka citrusovih pomidoriv olivok vinorobstvo derevoobrobna shvejna sudnobuduvannya Palermo Messina Sered novih galuzej vidobutok kalijnih solej nafti prirodnogo gazu naftopererobka Augusta Priolo Raguza Dzhela Milacco himichna najbilshi centri Priolo ta Dzhela cementna elektrotehnichna ta radioelektronna promislovist Virobnictvo elektroenergiyi perevazhno na TES ponad 10 mlrd kVt god Najbilshij naftopererobnij zavod potuzhnistyu 20 mln t na rik siroyi nafti pobudovanij u misti Milacco Golovnij transportnij vuzol Siciliyi Palermo port vuzol povitryanih shlyahiv spoluchennya avtomobilnih dorig ta zaliznic Inshi porti Augusta 36 3 mln t Dzheli Milacco velika chastina vantazhoobigu nafta i naftoprodukti Cherez Messinsku protoku Siciliya z yednana z Apenninskim pivostrovom poromom Messina Redzho Kalabriya Silske gospodarstvo Na Siciliyi blizko 650 tisyach gektariv vidvedeno pid posivne silske gospodarstvo Vsuperech nestabilnomu vodopostachannyu silske gospodarstvo ye odnim z najvazhlivishih ekonomichnih resursiv regionu Duzhe vazhlivim ye viroshuvannya zlakovih sered nih pshenici odnogo z najcinnishih vidiv tverdogo zerna z yakoyi viroblyayut najkrashi sorti pasti Viroshuvannya zlakovih malo velike znachennya vzhe v chasi rimlyan ostriv nazivali rimskoyu zhitniceyu U velikih kilkostyah viroshuyut olivki z yakih viroblyayut yakisnu olivkovu oliyu Odin z tipovih fruktiv hurma Viroshuvannyam hurmi zajmayutsya v komuni Mizilmeri de v listopadi prohodit svyato na chest cogo frukta Ekonomichno vazhlivim dlya ostrova ye viroshuvannya fruktiv sho svogo chasu vvazhalisya ekzotichnimi kivi mango Krim togo klimat Siciliyi dozvolyaye viroshuvati banani fistashki ta migdal Rozvinenij sektor kultivaciyi ridkisnih kvitiv takih yak napriklad orhideyi yakim duzhe pidhodit klimat ostrova Sicilijski kviti eksportuyut v inshi yevropejski krayini Na Siciliyi rozvinene vinorobstvo ta bdzhilnictvo Ribalstvo Ribolovlya ye odniyeyu z najvazhlivishih galuzej ekonomiki Siciliyi Na ostrovi chimalo velikih ribalskih portiv Osnovu ribolovnoyi promislovosti stanovit vilov sardin anchousiv tuncya skumbriyi tobto tipovoyi blakitnoyi ribi Seredzemnogo morya yaka postachaye konservnu promislovist neobhidnim materialom dlya virobnictva ribnih konserviv a takozh kopchenoyi ribi Takozh praktikuyetsya ribnictvo rozvedennya zubatki zolotih ribok a takozh ustric ta inshih molyuskiv Energetika Liniya elektroperedach yaka prohodit cherez Messinsku protoku zabezpechuye chastkovij eksport elektroenergiyi na Siciliyu ta dozvolyaye regionu otrimuvati bilshu chastinu energiyi sho postachayetsya z pivnichnoyi Yevropi yakoyi potrebuyut 5 miljoniv zhiteliv ostrova Bilsha chastina ciyeyi energiyi spozhivayetsya mistami a takozh vikoristovuyetsya dlya elektrifikovanih zaliznichnih shlyahiv Transport Na Siciliyi dobre rozvinene aviacijne poromne avtomobilne avtobusne spoluchennya isnuye zaliznichnij transport Na Siciliyi roztashovano tri mizhnarodni aeroporti Aeroport Palermo Punta Rayizi Aeroport Kataniya Fontanarossa Kataniya ta aeroport Vinchenco Florio Trapani yakij diye z 2009 roku Z Palermo ye aviarejsi do ostroviv Lampeduza ta Pantelleriya Aeroport Komizo Komizo vidkrivsya dlya civilnih rejsiv z travnya 2013 roku Shose A20 Messina Palermo bilya Torregrotti Messinskij tramvaj Stanciya Punta Rayizi Palermskogo metropolitenu bilya Mizhnarodnogo aeroportu Palermo Port mista KataniyaTurizm Lampeduza Na ostrovi dinamichno rozvivayetsya industriya turizmu chomu spriyayut privablivij teplij klimat morski plyazhi ta velika kilkist istorichnih pam yatok U 2007 Siciliyu vidvidalo 2 847 575 italijskih ta 1 766 763 inozemnih turistiv Najbilsh turistichnoyu na ostrovi ye provinciya Messina yaku shoroku vidviduyut do 5 mln turistiv DemografiyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1861 2 409 000 1871 2 590 000 7 5 1881 2 933 000 13 2 1901 3 568 000 21 7 1911 3 812 000 6 8 1921 4 223 000 10 8 1931 3 906 000 7 5 1936 4 000 000 2 4 1951 4 487 000 12 2 1961 4 721 000 5 2 1971 4 681 000 0 8 1981 4 907 000 4 8 1991 4 966 000 1 2 2001 4 969 000 0 1 2011 5 002 904 0 7 Dzherelo ISTAT 2010Etnomovni menshini Na Siciliyi prozhivayut dvi istorichni etnomovni menshini sicilijski lombardi ta arbereshi Sicilijski lombardi ye movnoyu menshinoyu sho prozhivaye v pivnichno centralnij chastini Siciliyi j rozmovlyaye izolovanim variantom gallo italijskih dialektiv tak zvanoyu gallo italijskoyu govirkoyu Siciliyi Sicilijski lombardi primigruvali blizko 900 rokiv tomu z Pivnichnoyi Italiyi j zaselili centralnu ta shidnu chastini ostrova pid chas normanskogo zavoyuvannya Siciliyi 1061 1091 Najbilshi gromadi sicilijskih lombardiv meshkayut v Ajdone P yacca Armerina Nikoziya San Fratello Novara di Siciliya Arbereshi oselilisya v Pivdennij Italiyi v XV XVIII stolittyah Migraciya vidbuvalasya kilkoma hvilyami Arbereshi ye nashadkami albanciv katolikiv yaki pokinuli Albaniyu pislya yiyi zahoplennya Osmanskoyu imperiyeyu Zaraz na Siciliyi ye tri veliki gromadi arbereshiv sho znahodyatsya v Kontessa Entellina P yana delyi Albanezi ta Santa Kristina Dzhela Najbilshim oseredkom kulturnogo zhittya arbereshiv ye P yana delyi Albanezi de roztashovani cerkovni ta socialno kulturni zakladi ciyeyi menshini Inozemci na Siciliyi Na 31 grudnya 2013 roku na ostrovi prozhivalo 162 408 inozemciv sho stanovit priblizno 3 usogo naselennya ostrova Najbilshimi etnichnimi grupami buli vihidci z takih krayin Rumuniya 48 014 Tunis 17 876 Marokko 14 398 Shri Lanka 13 554 Albaniya 7 440 KNR 6 928 Bangladesh 5 995 Polsha 5 352 Filippini 5 142 Mavrikij 3 300 Gana 3 060Viznachni miscyaSvitova spadshina YuNESKO Odna z mozayik Villa Romana del Kazale Na Siciliyi ye shist pam yatok zanesenih do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Dolina hramiv u Akraganti z 1997 viznachna arhitekturna j istorichna pam yatka chasiv Velikoyi Greciyi Roztashovana v Akraganti Villa Romana del Kazale z 1997 davnorimska villa pobudovana u pershij chverti IV stolittya i roztashovana priblizno za 5 km vid mista P yacca Armerina Tut zbereglasya najbilsha j najbagatsha u sviti kolekciya davnorimskih mozayik Liparski ostrovi z 2000 arhipelag vulkanichnogo pohodzhennya v Tirrenskomu mori Liparski ostrovi ye populyarnim kurortom shorichno yih vidviduyut do 200 000 turistiv z 2002 za viznachennyam YuNESKO ci mista stanovlyat kulminaciyu ta zavershalnij rozkvit barokovogo mistectva v Yevropi Do spisku YuNESKO zaneseno taki mista Kaltadzhirone Militello in Val di Kataniya Kataniya Modika Noto Palaccolo Akreyide Raguza ta Shikli Sobor Svyatogo Georgiya v ModiciNekropol Pantalika razom z mistom Sirakuza z 2005 Nekropol Pantalika velikij nekropol z ponad 5000 pohovan 13 7 stolit do n e Misto Sirakuza vidome nasampered chislennimi pam yatkami davnogreckogo periodu Etna z 2013 pam yatka prirodi odin z najaktivnishih vulkaniv u sviti Taormina centralna plosha mistaKandidati do spisku Arabo normanske Palermo ta sobori v Chefalu j Monreale Taormina Motiya ta Marsala pam yatki finikijsko punichnoyi civilizaciyi v Italiyi Arheologichni pam yatki Na Siciliyi zbereglisya slidi duzhe bagatoh kultur j velichezna kilkist arheologichnih pam yatok Nizhche podani najvidomishi ta najkrashe zberezheni z nih Sikuli Sikani Elimi Ispika Pantalika Davni greki Sirakuzi Agridzhento Selinunt Gela Kamarina Gimera Naksos Sicilijskij Finikijci Motiya Marsala Rimlyani Piacca Armerina Chenturipe Taormina Arabi Palermo Macara del Vallo KulturaArhitektura Sirakuzkij sobor Arhitektor Andrea Palma 1728 Najviznachnishi arhitekturni pam yatki Siciliyi sporudzheni v antichni chasi v period normanskogo zavoyuvannya panuvannya Gogenshtaufeniv ta v epohu baroko Oskilki v antichni chasi Siciliya vhodila do tak zvanoyi Velikoyi Greciyi tut mozhna dosi pobachiti chimalo davnogreckih hramiv Najmasshtabnishimi pam yatkami antichnosti ye hrami v Selinunti Sirakuzah ta a takozh kompleks sporud v Agridzhento v Agridzhento vvazhayetsya najkrashe zberezhenim davnogreckim hramom vzagali Z greckih ta rimskih chasiv zbereglisya veliki teatri v Sirakuzah Taormini ta a takozh amfiteatri v Sirakuzah ta Kataniyi Perlinoyu antichnoyi arhitekturi vvazhayetsya bagata vishukanimi mozayikami Villa Romana del Kazale sho roztashovana bilya P yacci Armerini Sporudi zbudovani za chasiv arabskogo panuvannya buli perevazhno perebudovani normanami takim chinom vinik tipovo sicilijskij arabo vizantijsko normanskij arhitekturnij stil Tipovimi dlya cogo stilyu ye kupolni cerkvi ta San Kataldo v Palermo a takozh ozdobleni mozayikami sobori v Monreale ta Chefalu Z chasiv panuvannya Fridriha II zbereglisya chislenni fortifikacijni sporudi taki yak Kastello Ursino v Kataniyi abo zamki v Sirakuzah ta Enni Vnaslidok potuzhnogo zemletrusu 1693 roku pivdenno shidna chastina ostrova zaznala velikih rujnuvan j cili mista taki yak Noto Modika ta Kataniya buli vidbudovani v stili Visim z cih mist ob yednanih nazvoyu Mista piznogo baroko v dolini Noto bulo zaneseno do spisku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO Velikij vnesok u vidbudovu cih mist v stili baroko zrobili arhitektori ta Sirakuzkij kafedralnij sobor Kafedralnij sobor san Nikolo Noto Vodograj Vergonya Palermo P yacca Duomo Kataniya Nacionalnij teatr Palermo Kataniya Palermo Raguza EricheObrazotvorche mistectvo Madonna Annunciata Antonello da Messina 1475 Odnim z najvidatnishih sicilijskih skulptoriv buv Vin stvoriv chimalo skulptur v stili epohi Vidrodzhennya zokrema dlya soboru v Palermo ta Messinskogo soboru de takozh mozhna pobachiti skulpturni roboti Rinaldo Bonanno Predstavnik rannogo Vidrodzhennya Antonello da Messina sho tvoriv u 15 st vidomij svoyimi polotnami daleko za mezhami Siciliyi Kartini da Messini znachnoyu miroyu spriyali poshirennyu olijnogo zhivopisu v usij Italiyi Nastupnikami da Messini buli taki renesansni mitci yak Antonello da Saliba P yetro da Saliba ta Antonio Dzhuffre polotna yakih sogodni mozhna pobachiti v hudozhnomu muzeyi Messini Tam takozh predstavleni najkrashi roboti ta yakogo nazivayut messinskim Rafaelem buv viznachnim sicilijskim majstrom 17 st Golovnimi temami jogo kartin buli biblijni syuzheti Najvidatnishimi predstavnikami sicilijskogo barokovogo zhivopisu vvazhayutsya Nikola van Gubraken ta Dzhovanni Tukkari Najvidatnishimi hudozhnikami Siciliyi u 20 st buli ta Renato Guttuzo Mova Dokladnishe Sicilijska mova Na Siciliyi poshireni italijska ta sicilijska movi Literatura Z sicilijskih tvoriv greckoyi dobi zbereglisya lishe fragmenti Literatura starodavnih grekiv sicilijciv vidriznyayetsya vid tvoriv miscevih zhiteliv Krim Pindara yakij prisvyativ lirichni poemi Sirakuzam ta Agridzhento zbereglisya imena she dvoh poetiv grekiv sicilijciv Stesihor yakij zhiv u Kataniyi u VII VI st do n e za slovami Cicerona dosyag velikoyi slavi u vsij Elladi Stesihor zalishiv dekilka fragmentiv u gomerivskomu stili Feokrit yakij zhiv u IV III st do n e stvoriv zhanr pastorali Inshoyu vazhlivoyu figuroyu v greckoyi epohi buv istorik Diodor Sicilijskij Pershim vidomim pismennikom serednovichnij Siciliyi stav arabskij poet yakij narodivsya v Sirakuzah 1055 roku U molodi roki vin buv zmushenij pokinuti Siciliyu j vse zhittya pisav virshi spovneni nostalgiyi za zemleyu svoyeyi yunosti U XIII stolitti pri dvori imperatora Fridriha II ta jogo spadkoyemcya Manfreda vinikla persha v Italiyi shkola lirichnoyi poeziyi sicilijska shkola Sered yiyi providnih postatej buli ta V yihnij lyubovnij lirici vikoristovuvalisya temi provansalskoyi poeziyi virshi pisalisya rozmovnoyu italijskoyu a ne latinoyu Protyagom vsiyeyi epohi Vidrodzhennya ta periodu baroko sicilijska literatura perebuvala v zanepadi Ridkisnim vinyatkom u cej period stav nar u Monreale 1543 roku poet sho pisav na miscevomu dialekti j zalishiv zbirki lyubovnoyi liriki Pismenniki Dzhovanni Verga ta Federiko de Roberto yakij napisav roman Vice koroli ital I Vicere pro sim yi aristokrativ XIX stolittya z Kataniyi stali osnovopolozhnikami realistichnogo romanu v stili verizmu V odnomu stili z nimi tvoriv i U XX stolitti literatura Siciliyi bula bagata na vidatni imena U pershij polovini stolittya golovnoyu yiyi figuroyu buv prozayik i dramaturg Luyidzhi Pirandello yakij 1934 roku otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi 1959 roku Nobelivsku premiyu z literaturi oderzhav sicilijskij poet Salvatore Kvazimodo sho pisav u dusi germetizmu Urodzhenec Palermo Dzhuzeppe Tomazi di Lampeduza proslaviv Siciliyu romanom Leopard ital Il Gattopardo v inshih perekladah Gepard Roman ye yaskravim portretom feodalnoyi Siciliyi Piznishe na jogo osnovi Lukino Viskonti znyav odnojmennij film Poet z Kataniyi Dzhovanni Formizano 1878 1962 pisav virshi vikoristovuyuchi miscevij sicilijskij dialekt italijskoyi movi Vidatnim sicilijskim prozayikom drugoyi polovini 20 st buv Leonardo Shasha yakij v ironichnij ta kritichnij maneri zmalovuvav zhittya suchasnoyi jomu Siciliyi Nespodivanu pismennicku kar yeru zrobiv rezhiser ta mistectvoznavec Andrea Kamilleri U 69 richnomu vici vin napisav svij pershij kriminalnij roman z komisarom Salvo Montalbano yakij prinis jomu viznannya ne lishe v Italiyi ale j daleko za yiyi mezhami Zaraz tvori Kamilleri perekladeno bagatma movami svitu A seriya jogo romaniv z komisarom Montalbano sho ne lishe rozplutuye riznomanitni zlochini a j lyubit gotuvati tipovo sicilijski stravi stala svoyeridnoyu literaturnoyu j kulinarnoyu vizitivkoyu suchasnoyi Siciliyi Muzika i teatri Vinchenco Bellini Narodna muzika dosi vidigraye na Siciliyi primitnu rol Na sogodni vidomo ponad 5 000 narodnih sicilijskih pisen Narodni pisni vikonuyutsya na Siciliyi v suprovodi prostih muzichnih instrumentiv takih yak marrancanu marranzanu sicilijska drimba tambureddu tambureddu bubon friskalettu friscalettu riznovid bambukovoyi flejti ta chiaramedda ciaramedda riznovid volinki Inshi populyarni instrumenti na Siciliyi ce gitara chitarra mandolina mandolino ta akordeon organetto Najvidomishij narodnij tanec Siciliyi tarantella Na Siciliyi zberigsya osoblivij vid pisni kancona pri vikonanni yakoyi muzika cherguyetsya zi spivom Sicilijskij narodnij spiv ta narodni instrumenti zaznali znachnogo vplivu shidnoyi muziki V istoriyi klasichnoyi muziki Siciliya predstavlena nasampered dvoma imenami urodzhencem Palermo Alessandro Skarlatti ta vihidcem z Kataniyi Vinchenco Bellini Skarlatti ye zachinatelem zhanru simfoniyi Vin stvoriv dlya bagatoh oper svoyeridni vstupi yaki nazvav simfoniyami Sinfonia Nevdovzi inshi kompozitori takozh pochali pisati taki vstupi dlya inshih oper zgodom ci vstupi usamostijnilisya j sformuvalisya v klasichnu simfoniyu Bellini uslavivsya yak avtor chislennih oper najvidomishimi z yakih ye Somnambula Norma ta Puritani Na chest Bellini bulo nazvano opernij teatr sho znahoditsya v Kataniyi Teatr massimo Bellini U Palermo znahoditsya najbilshij opernij teatr Italiyi Teatr Massimo V Messini znahoditsya Teatr Viktora Emanuyila II Yak teatralni ta koncertni majdanchiki chasto vikoristovuyutsya zberezheni antichni teatri j amfiteatri Siciliyi Muzeyi Najbilshimi arheologichnimi muzeyami na Siciliyi ye Regionalnij arheologichnij muzej Antonio Salinasa v Palermo v yakomu predstavleni pam yatki zahidnoyi chastini Siciliyi ta Regionalnij arheologichnij muzej Paolo Orsi v Sirakuzah de eksponuyutsya arheologichni artefakti zi shidnoyi chastini ostrova Najbilshim hudozhnim muzeyem ye Regionalna galereya Siciliyi sho znahoditsya v Palermo Bagato cinnih tvoriv obrazotvorchogo mistectva vistavleno v Regionalnomu muzeyi Palacco Bellomo v Sirakuzah ta v Regionalnomu muzeyi Messini Najbilsha etnografichna kolekciya na Siciliyi predstavlena v Sicilijskomu etnografichnomu muzeyi Dzhuzeppe P yetre v Palermo Deyaki inshi muzeyi Arheologichnij muzej Kataniya Regionalnij arheologichnij muzej Agridzhento Muzej islamskogo mistectva Palermo Internacionalnij muzej marionetok Antonio Paskualino Palermo Geologichnij muzej Gemellaro Palermo Galereya suchasnogo mistectva Palermo Arheologichnij park v Solunti Regionalnij muzej Augustino Peppoli hudozhnij muzej Trapani Muzej Liparskih ostroviv Lipari Kuhnya Dokladnishe Sicilijska kuhnya Sicilijska kuhnya nalezhit do najdavnishih ta najbagatshih za riznomanittyam strav regionalnih kuhon Italiyi Tipovimi zakuskami abo perekuskami na Siciliyi ye aranchini nevelichki risovi kulki z nachinkoyu ta sfinchione abo sicilijska pica Tipovoyu makaronnoyu stravoyu v Palermo ye pasta kon le sarde Pasta con le sarde spageti z sardinami a v Kataniyi pasta alla norma Pasta alla Norma spageti z baklazhanami nazvani za odnojmennoyu operoyu Bellini Tipovoyu stravoyu silskih rajoniv ye farsu magru svoyeridnij m yasnij rulet z varenim yajcem V priberezhnih rajonah chasto podayut do stolu farshirovanu ribu Takoyu ribnoyu stravoyu ye napriklad sarde a bekkafiko ital Sarde a beccafico Do smazhenoyi ribi abo m yasa tradicijno podayut salat z apelsiniv ital Insalata di arance Najvidomishimi sortami sicilijskih siriv ye ital Ragusano jogo takozh nazivayut kachiokavallo ital Caciocavallo ta pekorino Solodki stravi mayut na Siciliyi osoblivu populyarnist Recepti cih strav chasto pohodyat she z arabskih chasiv Osoblivo vidomim desertom ye kasata ital Cassata tort z legkogo biskvitnogo tista z fruktami Populyarnimi ye frukti z marcipana kannoli trubochki z tista z nachinkoyu z rikoti ta pasta di mandorle sicilijske pechivo z migdalem Stravi z Siciliyi she v serednovichchi vplinuli na rozvitok anglijskoyi kuhni cherez normaniv Tak v serednovichnih anglo normanskih rukopisah pro kuhonnu majsternist ye recepti takih strav yak pum d oranzh Poume d oranges abo golova turka Teste de Turke sho mayut virazne arabske pohodzhennya j potrapili do Angliyi zavdyaki kulturnomu transferu Sicilijski vina Taska d Almerita Tasca d Almerita Donnafugata Donnafugata Feudo Montoni Feudo Montoni Abbacia Santa Anastasia Abbazia Santa Anastasia Planeta Planeta Pellegrino Pellegrino Marko de Bartoli Marco De Bartoli PersonaliyiSicilijci v istoriyi Arhimed vchenij filosof Empedokl filosof Evn vatazhok povstannya rabiv Svyatij Josif Pisnepisec hristiyanskij svyatij Diodor Sicilijskij istorik Gorgij filosof general i pravitel Fridrih II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vidomi urodzhenci Graf Kaliostro pismennik Vinchenco Bellini kompozitor Andrea Kamilleri pismennik Frenk Kapra kinemotografist Dzhovanni Dzhentile filosof sicilijskij Robin Gud Renato Guttuzo hudozhnik Ettore Majorana fizik Antonello da Messina hudozhnik kompozitor Luyidzhi Pirandello pismennik Salvatore Kvazimodo pismennik Alessandro Skarlatti kompozitor Leonardo Shasha pismennik Dzhuzeppe di Stefano tenor Dzhuzeppe Tomazi di Lampeduza pismennik Dzhuzeppe Tornatore kinorezhiser Dzhovanni Verga pismennik Elio Vittorini pismennik Mariya Graciya Kuchinotta aktorka Fiorelo spivak komik Mario Balotelli futbolist Serdzho Matarella prezident Italijskoyi respublikiSiciliya v literaturiPodiyi romaniv Hreshenij batko ta Siciliyec amerikanskogo pismennika Mario P yuzo rozgortayutsya pochasti na Siciliyi ta zobrazhuyut yiyi prirodu lyudej miscevi tradiciyi U svoyemu virshi Den svitivsya yak svyata Ceciliya Lina Kostenko porivnyuye Siciliyu ta Ukrayinu Zbirka opovidan ukrayinskoyi pismennici Marini Manchenko Girki apelsini yaka potrapila do korotkogo spisku Knizhka roku BBC za 2022 rik prisvyachena ukrayincyam na Siciliyi Div takozh1258 Siciliya asteroyid nazvanij na chest ostrova PrimitkiMafiya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Italiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin S 464 558 2 s 34 ark il il portr karti 1 ark s Arhiv originalu za 24 lipnya 2019 Procitovano 24 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Salvatore Piccolo Ancient Stones The Prehistoric Dolmens of Sicily Brazen Head Publishing Thornham Norfolk UK 2013 Istat it Conti economici regionali Dati Istat Tavole regionali Istat it originalu za 9 bereznya 2008 Procitovano 23 kvitnya 2010 Sicilia nel 2008 PIL a 0 7 livesicilia it Antonio Saltini Sicilia fra feudi e giardini Bologna Edagricole 1982 PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2010 Procitovano 8 chervnya 2015 ZeroDelta net Arhiv originalu za 30 lipnya 2015 Procitovano 8 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri accesso ta data dovidka Dzherelo Istat Archaeological Area of Agrigento UNESCO World Heritage Centre Whc unesco org 7 grudnya 1997 Procitovano 6 travnya 2009 R J A Wilson Piazza Armerina In Akiyama Terakazu Ed The dictionary of Art Vol 24 Pandolfini to Pitti Oxford 1998 ISBN 0 19 517068 7 Isole Eolie Aeolian Islands UNESCO World Heritage Centre Whc unesco org 30 listopada 2000 Procitovano 6 travnya 2009 Noto Italy No 1024rev ICOMOS January 2002 Advisory Body Evaluation Unesco Mount Etna Becomes a World Heritage Site Italy Magazine 4 travnya 2013 Arab Norman Palermo and the cathedral churches of Cefalu and Monreale World Heritage Site Pictures info and travel reports 12 chervnya 2015 u Wayback Machine World Heritage Site Retrieved on 2012 12 18 Taormina and Isola Bella World Heritage Site Pictures info and travel reports 12 veresnya 2012 u Wayback Machine World Heritage Site Retrieved on 2012 12 18 Mothia and Libeo Island The Phoenician Punic Civilization in Italy World Heritage Site Pictures info and travel reports 24 travnya 2013 u Wayback Machine World Heritage Site Retrieved on 2012 12 18 All Tentative Sites 2013 01 14 u Wayback Machine World Heritage Site Retrieved on 2012 12 18 Sajt YuNESKO ob yekt 1024 Melitta Weiss Adamson Regional Cuisines of Medieval Europe Routledge New York 2002 ISBN 0 415 92994 6 p 27 BBC Ukrayina ogolosila korotkij spisok krashih vidan 2022 roku Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Siciliya Literatura pro Siciliyu Oficijna storinka regionalnogo uryadu Siciliyi Siciliya katalog posilan Open Directory Project Arca dei Suoni audioarhiv Archivio sonoro digitale on line del CRICD Centro Regionale per l Inventario la Catalogazione e la Documentazione dei Beni Culturali della Regione Siciliana Foto Siciliyi 10 000 zobrazhen Siciliyi Wilson R R Talbert T Elliott S Gillies Places 462492 Sicilia Pleiades Procitovano 8 bereznya 2012 Piccolo Salvatore 2018 Bronze Age Sicily Ancient History Encyclopedia nedostupne posilannya z travnya 2019