www.wikidata.uk-ua.nina.az

Егейське море У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Біле море значення Еге йське мо ре грец Αιγαίον πέλαγ

Егейське море

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біле море (значення).

Еге́йське мо́ре (грец. Αιγαίον πέλαγος, тур. Ege Denizi), інколи Біле море (болг. Бяло море) — напівзамкнене море в басейні Середземного моря, між півостровами Балканським і Малою Азією і островом Крит. Площа 191 тисяча км².

Егейське море

Егейське море з космосу
38°30′ пн. ш. 25°18′ сх. д. / 38.500° пн. ш. 25.300° сх. д. / 38.500; 25.300
Область Південна Європа
Розташування Середземне море
Довжина 610 км
Ширина 300 км
Площа 215 000 км²
Найбільша глибина 3 544 м
Середня глибина від 200 до 1000 м
Егейське море у Вікісховищі
Карта Егейського моря турецького картографа Пірі Рейса, 1528 рік
Захід сонця над Егейським морем (Ізмір)
Вид на Егейське море з гори Олімп
Вид на острів Саміопула з острова Самос

Загальні відомості

Море омиває береги Греції і Туреччини. На північному сході через протоку Дарданелли з'єднується з Мармуровим морем і далі — через протоку Босфор із Чорним морем, на півдні — через декілька проток між островами — із Середземним морем. Багато островів.

Егейське море утворилося в результаті занурення в кінці пліоцену і в плейстоцені суші (Егеїди), залишками якої є численні острови (у зв'язку з цим море Егейське раніше називалося морем Архіпелагу).

Переважають глибини від 200 до 1000 м (найбільша — 2529 м на півдні). Течії в західній частині моря направлені на південь, у східній — на північ; їхня швидкість до 0,5—1 км/год. Температура води на поверхні взимку 11—15 °C, влітку 22—25 °C. На глибині понад 350 м температура води не змінюється протягом всього року (12—13 °C). Солоність 37,0—39,0‰. Припливи півдобові, їх величина від 30 до 60 см.

Розвинені рибальство (сардини, горбаневі, скумбрія та інші), здобич губок, туризм.

Головні порти: Пірей, Салоніки (Греція), Ізмір (Туреччина).

Походження назви

Давньогрецька міфологія пов'язує назву моря з ім'ям афінського царя Егея, який кинувся зі скелі в море, вирішивши, що його син Тесей загинув на Криті, убитий Мінотавром.

Межі

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Егейського моря так:

На півдні. Межа прямує від мису Аспро (28° 16' сх. д.) в Малій Азії, до мису Капо делла Саббіа на крайньому північному-сході острова Родос, через острів до мису Прасонісі, і далі на південний захід острову Карпатос (до мису Вронтос (35° 33' пн. ш.)) на, через цей острів до мису Кастелло (Castello Point), що є найпівіденнішою точкою острова і далі до мису Плака (східного краю острова Крит), через острів Крит до північно-західної точки острова — Агріа Грамвуса, звідти до мису Аполітарес острову Антикітера, через острів до північно-західної точки — скель Псіра через мис Трахілі острову Кітера, через острів до північно-західної точки (мис Каравугія) й через мис Санта Марія (36°28′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 36.467° пн. ш. 22.950° сх. д. / 36.467; 22.950) у Мореї.

По Дарданеллам. Лінія з'єднує Кум Кале (26° 11' сх. ш.) та мис Геллес.

Острови

Егейські острови, які майже всі належать Греції, можна розділити на сім груп:

Гідрологія

Поверхневі течії утворюють циклональний колообіг, солоніша середземноморська вода рухається на північ уздовж західного узбережжя Туреччини, перед тим, як витісняється менш щільною чорноморською водою. Середземноморська вода розташовується нижче течії Чорного моря на глибинах 23-30 метрів, потім проходить через протоку Дарданелли до Мармурового моря зі швидкістю 5—15 см/с. Вода з Чорного моря рухається на захід уздовж узбережжя північчю Егейського моря, а потім тече на південь вздовж східного узбережжя Греції.

Аналіз води Егейського моря в 1991—1992 роках виявив 3 різних шари води:

  • Поверхнева вода Егейського моря — до глибин 40—50 метрів (130—160 футів), з літніми температурами 21—26 °C і зимовими температурами в діапазоні від 10 °C на півночі до 16 °C на півдні.
  • Середній шар води Егейського моря — на глибинах від 40—50 м до 200—300 метрів з температурою 11—18 °C.
  • Придонна вода Егейського моря — на глибинах 500—1000 м із дуже рівномірною температурою (13—14 °С) і солоністю (3,91—3,92 %).

Клімат

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить.

Біологія

Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Егейське море бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.

Галерея

Острів Санторині

Див. також

Примітки

  1. Эгей // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  2. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 15 лютого 2016. 
  3. Aksu, A. E., D. Yasar, et al. (1995). "LATE GLACIAL-HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA – MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE." Marine Micropaleontology 25(1): 1–28.
  4. Yagar, D., 1994. Late glacial-Holocene evolution of the Aegean Sea. Ph.D. Thesis, Inst. Mar. Sci. Technol., Dokuz Eyltil Univ., 329 pp. (Unpubl.)
  5. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  6. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  7. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  8. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 560(рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егейське море
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bile more znachennya Ege jske mo re grec Aigaion pelagos tur Ege Denizi inkoli Bile more bolg Byalo more napivzamknene more v basejni Seredzemnogo morya mizh pivostrovami Balkanskim i Maloyu Aziyeyu i ostrovom Krit Plosha 191 tisyacha km Egejske moreEgejske more z kosmosu38 30 pn sh 25 18 sh d 38 500 pn sh 25 300 sh d 38 500 25 300Oblast Pivdenna YevropaRoztashuvannya Seredzemne moreDovzhina 610 kmShirina 300 kmPlosha 215 000 km Najbilsha glibina 3 544 mSerednya glibina vid 200 do 1000 mEgejske more u VikishovishiKarta Egejskogo morya tureckogo kartografa Piri Rejsa 1528 rik Zahid soncya nad Egejskim morem Izmir Vid na Egejske more z gori Olimp Vid na ostriv Samiopula z ostrova Samos Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Pohodzhennya nazvi 3 Mezhi 4 Ostrovi 5 Gidrologiya 6 Klimat 7 Biologiya 8 Galereya 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaZagalni vidomosti RedaguvatiMore omivaye beregi Greciyi i Turechchini Na pivnichnomu shodi cherez protoku Dardanelli z yednuyetsya z Marmurovim morem i dali cherez protoku Bosfor iz Chornim morem na pivdni cherez dekilka protok mizh ostrovami iz Seredzemnim morem Bagato ostroviv Egejske more utvorilosya v rezultati zanurennya v kinci pliocenu i v plejstoceni sushi Egeyidi zalishkami yakoyi ye chislenni ostrovi u zv yazku z cim more Egejske ranishe nazivalosya morem Arhipelagu Perevazhayut glibini vid 200 do 1000 m najbilsha 2529 m na pivdni Techiyi v zahidnij chastini morya napravleni na pivden u shidnij na pivnich yihnya shvidkist do 0 5 1 km god Temperatura vodi na poverhni vzimku 11 15 C vlitku 22 25 C Na glibini ponad 350 m temperatura vodi ne zminyuyetsya protyagom vsogo roku 12 13 C Solonist 37 0 39 0 Priplivi pivdobovi yih velichina vid 30 do 60 sm Rozvineni ribalstvo sardini gorbanevi skumbriya ta inshi zdobich gubok turizm Golovni porti Pirej Saloniki Greciya Izmir Turechchina Pohodzhennya nazvi RedaguvatiDavnogrecka mifologiya pov yazuye nazvu morya z im yam afinskogo carya Egeya yakij kinuvsya zi skeli v more virishivshi sho jogo sin Tesej zaginuv na Kriti ubitij Minotavrom 1 Mezhi RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Egejskogo morya tak 2 Na pivdni Mezha pryamuye vid misu Aspro 28 16 sh d v Malij Aziyi do misu Kapo della Sabbia na krajnomu pivnichnomu shodi ostrova Rodos cherez ostriv do misu Prasonisi i dali na pivdennij zahid ostrovu Karpatos do misu Vrontos 35 33 pn sh na cherez cej ostriv do misu Kastello Castello Point sho ye najpividennishoyu tochkoyu ostrova i dali do misu Plaka shidnogo krayu ostrova Krit cherez ostriv Krit do pivnichno zahidnoyi tochki ostrova Agria Gramvusa zvidti do misu Apolitares ostrovu Antikitera cherez ostriv do pivnichno zahidnoyi tochki skel Psira cherez mis Trahili ostrovu Kitera cherez ostriv do pivnichno zahidnoyi tochki mis Karavugiya j cherez mis Santa Mariya 36 28 pn sh 22 57 sh d 36 467 pn sh 22 950 sh d 36 467 22 950 u Moreyi Po Dardanellam Liniya z yednuye Kum Kale 26 11 sh sh ta mis Gelles Ostrovi RedaguvatiEgejski ostrovi yaki majzhe vsi nalezhat Greciyi mozhna rozdiliti na sim grup Pivnichno shidni Egejski ostrovi Ajos Efstratios Lemnos Lesbos Samotraki Tasos ta inshi Evbeya Pivnichni Sporadi Alonisos Skiatos Skopelos Peristera Skiros Kikladi Andros Tinos Siros Mikonos Delos Antiparos Paros Naksos Mali Kikladi Amorgos Folegandros Sikinos Ios Anafi Santorini Tirasiya Kea Kitnos Kimolos Milos Serifos Sifnos Saronichni ostrovi abo Argo Saronichni ostrovi Salamin Egina Angistri Poros Idra Dokos Spece ta inshi Dodekanes abo Pivdenni Sporadi Astepalea Kalimnos Karpatos Kasos Kos Leros Nisiros Patmos Rodos Simi Tilos KritGidrologiya RedaguvatiPoverhnevi techiyi utvoryuyut ciklonalnij koloobig solonisha seredzemnomorska voda ruhayetsya na pivnich uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Turechchini pered tim yak vitisnyayetsya mensh shilnoyu chornomorskoyu vodoyu Seredzemnomorska voda roztashovuyetsya nizhche techiyi Chornogo morya na glibinah 23 30 metriv potim prohodit cherez protoku Dardanelli do Marmurovogo morya zi shvidkistyu 5 15 sm s Voda z Chornogo morya ruhayetsya na zahid uzdovzh uzberezhzhya pivnichchyu Egejskogo morya a potim teche na pivden vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Greciyi 3 Analiz 4 vodi Egejskogo morya v 1991 1992 rokah viyaviv 3 riznih shari vodi Poverhneva voda Egejskogo morya do glibin 40 50 metriv 130 160 futiv z litnimi temperaturami 21 26 C i zimovimi temperaturami v diapazoni vid 10 C na pivnochi do 16 C na pivdni Serednij shar vodi Egejskogo morya na glibinah vid 40 50 m do 200 300 metriv z temperaturoyu 11 18 C Pridonna voda Egejskogo morya na glibinah 500 1000 m iz duzhe rivnomirnoyu temperaturoyu 13 14 S i solonistyu 3 91 3 92 Klimat RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit v seredzemnomorskij oblasti pivnichnogo subtropichnogo klimatichnogo poyasu 5 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi vzimku pomirni Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Vlitku zharko yasna i tiha pogoda vzimku vidnosno teplo pohmura vitryana pogoda i doshit 6 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya vidnositsya do morskogo ekoregionu Egejske more borealnoyi pivnichnoatlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi 7 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do seredzemnomorskoyi provinciyi perehidnoyi zoni mizh borealnoyu ta subtropichnoyu zonami 8 Galereya Redaguvati Ostriv SantoriniDiv takozh RedaguvatiEgejski ostrovi Bitva pri Salamini Bitva pri Imbrosi Chesmenska bitvaPrimitki Redaguvati Egej Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2016 Aksu A E D Yasar et al 1995 LATE GLACIAL HOLOCENE PALEOCLIMATIC AND PALEOCEANOGRAPHIC EVOLUTION OF THE AEGEAN SEA MICROPALEONTOLOGICAL AND STABLE ISOTOPIC EVIDENCE Marine Micropaleontology 25 1 1 28 Yagar D 1994 Late glacial Holocene evolution of the Aegean Sea Ph D Thesis Inst Mar Sci Technol Dokuz Eyltil Univ 329 pp Unpubl Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura RedaguvatiGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 560 ros Posilannya RedaguvatiEgejske more Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Egejske moreAegean Sea MEDITERRANEAN SEA Arhivovano 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl EGEJSKOE MORE Arhivovano 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Velika radyanska enciklopediya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Egejske more amp oldid 38866218