www.wikidata.uk-ua.nina.az

Температура Температу ра від лат temperatura належне змішування нормальний стан фізична величина яка описує стан термоди

Температура

Температу́ра (від лат. temperatura — належне змішування, нормальний стан) — фізична величина, яка описує стан термодинамічної системи.

Температура, виміряна рідинним термометром
Температура (середній рядок) на термометрі з цифровою шкалою
Температура на шкалі пірометра

Визначення температури

Існує декілька визначень температури.

1. На побутовому рівні температура пов'язана із суб'єктивним сприйняттям «тепла» і «холоду». Наші відчуття дозволяють розрізняти якісні градації нагріву тіл: теплий, холодний, гарячий. Але придатна для науки кількісна міра ступеня нагріву не може бути виміряна за допомогою відчуттів. Простий експеримент підтверджує це. Якщо потримати одну руку у холодній воді, а другу — у гарячій, а потім обидві помістити у теплу воду, то рука, яка була у холодній воді буде відчувати тепло, а рука, що була у гарячій — холод. Крім того, за допомогою відчуттів ми можемо оцінювати ступінь нагріву чи охолодження у дуже вузькому діапазоні. Таким чином, необхідним є пов'язати кількісне вимірювання температури і побудову температурної шкали з об'єктивними фізичними явищами.

2. У класичній термодинаміці поняття емпіричної температури тісно пов'язане з рівновагою ізольованих систем, а саме — з тепловою рівновагою. Якщо дві ізольовані від навколишнього середовища рівноважні системи ; і ; ввести у тепловий контакт, який забезпечує особливий вид передачі енергії — прямий теплообмін між двома системами, то стан цих систем почне змінюватись до тих пір, поки між ними не настане стан рівноваги. Цей вид рівноваги, що не пов'язаний з масообміном, зміною тиску, концентрації або з хімічними перетвореннями, називається тепловою або термічною рівновагою. Теплова рівновага — це такий стан, який допускає можливість здійснення оборотного теплообміну між системами необмежено довго без зміни їх стану.

Вихідне визначення температури формулюється так:

Температура є єдиною функцією стану термодинамічної системи, яка вказує на напрям самовільного теплообміну між системами.

Звідси випливає, по-перше, що вищезгадані системи ; і , які перебувають між собою у стані теплової рівноваги мають однакову температуру у будь-якій температурній шкалі, а, по друге, — дві системи, які не знаходяться одна з одною у тепловому контакті, але кожна з них нарізно знаходиться у тепловій рівновазі з третьою системою (вимірювальний прилад) мають однакову температуру. Останнє твердження має назву властивість транзитивності термодинамічної рівноваги. Деякі автори (Р. Фаулер і Е. Гуггенгейм) вважають цю властивість, яка почерпнута з загальнолюдського досвіду, нульовим законом термодинаміки.

Безпосереднє вимірювання температури є неможливим. У приладах для вимірювання температури (термометрах) використовують термометричне тіло, яке вводять у тепловий контакт з тілом, температуру якого потрібно виміряти. Фізична величина, яка знаходиться у функціональній залежності від температури і є її індикатором, має назву — термометрична величина. Наприклад, у рідинних термометрах термометричним тілом є рідина у резервуарі термометра, а термометричною величиною — об'єм рідини. У термометрах опору термометричним тілом є металеві дроти або напівпровідники, а термометричною величиною — їх електричні опори. Докладніше: Термометрія

Температура, що вимірюється термометрами називається емпіричною температурою. Строго кажучи, покази термометрів з різними термометричними тілами різняться між собою і збігаються лише в реперних точках. Наступним недоліком емпіричної температури є відсутність безперервної термометричної шкали, тому що жодне термометричне тіло неспроможне виконувати своє призначення у всьому діапазоні можливих температур.

Другий закон термодинаміки, а саме його частина — принцип існування абсолютної температури і ентропії (), усуває цей недолік і дозволяє встановити термодинамічну шкалу, незалежну від термометричного тіла. Температура, виміряна за цією шкалою, є абсолютною або термодинамічною температурою.

3. Поряд з термодинамічним, в інших розділах фізики можуть вводитись й інші визначення температури. На мікроскопічному рівні температура пов'язана із тепловим рухом атомів та молекул, із яких складаються фізичні тіла, а саме — з їх середньою кінетичною енергією. Тому у молекулярно-кінетичній теорії справедливим буде таке визначення:

Температу́ра — скалярна фізична величина, яка характеризує середню кінетичну енергію частинок макроскопічної системи, що припадає на один ступінь вільності.

За словами П. Л. Капиці:

…мірилом температури є не сам рух, а хаотичність цього руху. Хаотичність стану тіла визначає його температурний стан, і ця ідея (яка вперше була розроблена Больцманом), що певний температурний стан тіла зовсім не визначається енергією руху, але є хаотичністю цього руху, і це те нове поняття в описі температурних явищ, яким ми повинні користуватися…

— Капица П. Л. Свойства жидкого гелия // Природа. — 1997. — № 12.

За ДСТУ 3518-97: Температура — фізична величина, що є мірою інтенсивності теплового руху атомів і молекул.

Температуру, що входить як параметр у розподіл Больцмана, часто називають температурою збудження, у розподіл Максвелла — кінетичною температурою, у формулу Саха — іонізаційною температурою, у закон Стефана — Больцмана — радіаційною температурою. Для системи, що перебуває у термодинамічній рівновазі, усі ці параметри рівні між собою, і їх називають просто температурою системи.

Температурні шкали

Для однозначного визначення температури різними методами й на основі зміни різних властивостей термометричних тіл, термометри необхідно градуювати. Для цього використовуються температурні шкали. В основі температурних шкал — особливі реперні точки, яким присвоюється певне значення температури. Історично склалися різні температурні шкали, що використовують різні реперні точки, які пов'язані з певними фізичними явищами, що відбуваються за певних температур.

В Міжнародній системі одиниць (SI) одиниця вимірювання термодинамічної температури належить до семи основних одиниць і виражається у кельвінах. До одиниць SI, які мають спеціальну назву, належить градус Цельсія для вимірювання температури за шкалою Цельсія. На практиці часто застосовують градуси Цельсія через історичну прив'язку до важливих характеристик води — температури танення льоду (0 °C) і температури кипіння (100 °C). Це зручно, оскільки більшість кліматичних процесів, процесів у живій природі, тощо пов'язані з цим діапазоном. Зміна температури на один градус Цельсія тотожна зміні температури на один Кельвін. Тому після введення в 1967 році нового визначення Кельвіна, температура кипіння води перестала грати роль незмінної реперної точки і, як показують точні вимірювання, вона вже не дорівнює 100 °C, а близька до 99,975 °C.

У Міжнародній системі одиниць (SI) для вимірювання температури застосовується шкала Кельвіна і символ (за цієї умови знак градусу ° відсутній). Широкий вжиток також мають системи Цельсія і Фаренгейта.

Існували також інші системи вимірювання температури, які тепер вийшли з ужитку, такі як

Формули для визначення відповідності між основними шкалами:

За Цельсіємза Кельвіном за Фаренгейтом:

За Цельсіємза Реомюромза Ранкіном:

За Кельвіномза Цельсієм:

За Кельвіномза Фаренгейтом:

За Цельсіємза Фаренгейтом:

Зіставлення температурних шкал

Явище за Кельвіном за Цельсієм за Фаренгейтом за Ранкіном за Делілем за Ньютоном за Реомюром за Ромером
Абсолютний нуль 0 −273.15 −459.67 0 559.725 −90.14 −218.52 −135.90
Суміш льоду і солі (за Фаренгейтом) 255.37 −17.78 0 459.67 176.67 −5.87 −14.22 −1.83
Замерзання води (за нормальних умов) 273.15 0 32 491.67 150 0 0 7.5
Середня температура людського тіла 310.0 36.85 98.2 ¹ 557.9 94.5 12.21 29.6 26.925
Кипіння води (за нормальних умов) 373.15 100 212 671.67 0 33 80 60
Плавлення титану 1941 1668 3034 3494 −2352 550 1334 883
Поверхня Сонця 5800 5526 9980 10440 −8140 1823 4421 2909

¹ За шкалою Фаренгейта традиційно нормальною температурою людського тіла вважається 98,6 °F, а отже термометри враховують цю неточність.

² Деякі значення були заокруглені.

Історія

Слово «температура» виникло в часи, коли люди вважали, що в більш нагрітих тілах міститься більша кількість особливої речовини — теплецю, ніж в менш нагрітих. Тому температура сприймалась як міцність суміші тіла і теплецю. Внаслідок цього одиниці вимірювання міцності спиртних напоїв та температури називаються однаково — градусами.

Цікаві факти

  • Найвища температура, досягнута за участі людини, ~ 10 трлн К (що є порівнянним з температурою Всесвіту у перші секунди його існування) була досягнута у 2010 році під час зіткнення іонів свинцю, прискорених до світлових швидкостей. Експеримент було проведено на Великому адронному колайдері.
  • Найвища теоретично можлива температура — планківська температура. Вища температура за сучасними фізичними уявленнями не може існувати, оскільки надання додаткової енергії системі, нагрітої до такої температури, не збільшує швидкості частинок, а лише породжує у зіткненнях нові частки, за цієї обставини кількість частинок у системі зростає й зростає маса системи. Вище за планківську температуру гравітаційні сили між частинками стають порівняними із силами решти фундаментальних взаємодій. Можна вважати, що це температура «кипіння» фізичного вакууму. Вона приблизно дорівнює 1.41679(11)× 1032 K (~ 142 нонільйони K).
  • Поверхня Сонця має температуру близько 6000 K, а сонячне ядро — близько 15 000 000 K.
  • Найнижча температура, яка досягнута людиною, була отримана у 1995 році Еріком Корнеллом та Карлом Віманом із США під час охолодження атомів рубідію. Вона перевищувала абсолютний нуль менше ніж на 1/170 мільярдну частку кельвіна (5,9× 10−12 K).
  • Рекордно низьку температуру на поверхні Землі −89.2 °С було зареєстровано на радянській внутрішньоконтинентальній науковій станції «Восток», Антарктида (висота розташування 3488 м над рівнем моря) 21 червня 1983 року.
  • 9 грудня 2013 року на конференції Американського геофізичного союзу група американських дослідників повідомила про те, що 10 серпня 2010 року температура повітря в одній з точок Антарктиди опускалась до −135,8 °F (-93,2 °С). Цю інформацію було отримано за результатами аналізу супутникових даних НАСА. На думку автора повідомлення Т. Скамбоса (англ. Ted Scambos) отримане значення не підлягає реєстрації як рекордне, оскільки визначене у результаті супутникових вимірювань, а не за допомогою термометра.
  • Рекордно високу температуру повітря поблизу земної поверхні +56,7 ˚C було зареєстровано 10 липня 1913 року на ранчо Грінленд у долині Смерті (штат Каліфорнія, США). За іншими даними рекорд максимальної температури повітря на Землі в тіні досягнув позначки +72 °С в Іранській пустелі Деште-Лут в 2005 році..
  • Насіння наземних рослин зберігають здатність проростати навіть після охолодження до −269 °C (наприклад мохи, папоротеподібні).

Див. також

Суміжні поняття у фізиці

Температури фазових переходів тощо

Стосовно магнітних явищ

У фізиці твердого тіла

У біології

У астрономії

У хімії

У геології

Інше

Примітки

  1. Н. И. Белоконь, Основные принципы термодинамики, 1968, с. 10.
  2. В. А. Кириллин, Техническая термодинамика, 1983, с. 5.
  3. Базаров, Термодинамика, 1991, с. 18.
  4. Фаулер Р., Гуггенгейм Э. Статистическая термодинамика. Перевод с английского И. И. Рогачева, Т. С. Рубинштейн / Под редакцией В. Г. Левича. — М.: Издательство иностранной литературы, 1949. — 614 с.
  5. ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.
  6. Физика. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Большая российская энциклопедия, 1998. — С. 741.
  7. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 9 листопада 2011. 
  8. поняття температури
  9. BBC News — Large Hadron Collider (LHC) generates a 'mini-Big Bang'
  10. Всё про всё. Рекорды температуры
  11. . Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 червня 2016. 
  12. . National Geographic Росиия. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013. 
  13. (англ.). Arizona State University. Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 9 грудня 2013. 
  14. NASA-USGS Landsat 8 Satellite Pinpoints Coldest Spots on Earth (англ.). NASA. 
  15. Antarctica sets low temperature record of -135.8 degrees (англ.). FoxNews. 
  16. . Компьюлента. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013. 
  17. (англ.). World Meteorological Organizayion. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 30 листопада 2013. 

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Температура
  • Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Статистическая физика. Часть 1 // Теоретическая физика. — М. : Физматлит, 2005. — Т. 5. — 616 с. — ISBN 5-9221-0054-8.
  • Вукалович М. П., Новиков И. И. Техническая термодинамика. — М. : Энергия, 1968. — 497 с.
  • Гиббс Дж. В. Термодинамика. Статистическая механик / Отв. ред. Д. Н. Зубарев. — М. : Наука, 1982. — 584 с. — (Классики науки)
  • Гухман А. А. Об основаниях термодинамики. — М. : Энергоатомиздат, 1986. — 384 с.
  • Дьярмати И. Неравновесная термодинамика. Теория поля и вариационные принципы. — М. : Мир, 1974. — 304 с.
  • Залевски К. Феноменологическая и статистическая термодинамика: Краткий курс лекций / Пер. с польск. под. ред. Л. А. Серафимова. — М. : Мир, 1973. — 168 с.
  • Зоммерфельд А. Термодинамика и статистическая физика / Пер. с нем. — М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1955. — 480 с.
  • Клаузиус Р. Механическая теория тепла // Второе начало термодинамики. — М.—Л.: Гостехиздат, 1934, с. 70—158.
  • Физика. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. — 741 с..
  • Белоконь Н. И. Термодинамика. — М. : Госэнергоиздат, 1954.
  • Белоконь Н. И. Основные принципы термодинамики. — М. : Недра, 1968.
  • Сивухин Д. В. Общий курс физики. Т. II. Термодинамика и молекулярная физика. — М. : ФИЗМАТЛИТ, 2005. — ISBN 5-9221-0601-5.
  • Базаров И. П. Термодинамика. — М. : Высшая школа, 1991. — ISBN 5-06-000626-3.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Temperatu ra vid lat temperatura nalezhne zmishuvannya normalnij stan fizichna velichina yaka opisuye stan termodinamichnoyi sistemi Temperatura vimiryana ridinnim termometrom Temperatura za shkaloyu termometra na bazi bimetalevoyi plastini Temperatura serednij ryadok na termometri z cifrovoyu shkaloyu Temperatura na shkali pirometra Zmist 1 Viznachennya temperaturi 1 1 Temperaturni shkali 1 2 Zistavlennya temperaturnih shkal 2 Istoriya 3 Cikavi fakti 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaViznachennya temperaturi RedaguvatiIsnuye dekilka viznachen temperaturi 1 Na pobutovomu rivni temperatura pov yazana iz sub yektivnim sprijnyattyam tepla i holodu Nashi vidchuttya dozvolyayut rozriznyati yakisni gradaciyi nagrivu til teplij holodnij garyachij Ale pridatna dlya nauki kilkisna mira stupenya nagrivu ne mozhe buti vimiryana za dopomogoyu vidchuttiv Prostij eksperiment pidtverdzhuye ce Yaksho potrimati odnu ruku u holodnij vodi a drugu u garyachij a potim obidvi pomistiti u teplu vodu to ruka yaka bula u holodnij vodi bude vidchuvati teplo a ruka sho bula u garyachij holod Krim togo za dopomogoyu vidchuttiv mi mozhemo ocinyuvati stupin nagrivu chi oholodzhennya u duzhe vuzkomu diapazoni Takim chinom neobhidnim ye pov yazati kilkisne vimiryuvannya temperaturi i pobudovu temperaturnoyi shkali z ob yektivnimi fizichnimi yavishami 2 U klasichnij termodinamici ponyattya empirichnoyi temperaturi tisno pov yazane z rivnovagoyu izolovanih sistem a same z teplovoyu rivnovagoyu Yaksho dvi izolovani vid navkolishnogo seredovisha rivnovazhni sistemi A displaystyle A i B displaystyle B vvesti u teplovij kontakt yakij zabezpechuye osoblivij vid peredachi energiyi pryamij teploobmin mizh dvoma sistemami to stan cih sistem pochne zminyuvatis do tih pir poki mizh nimi ne nastane stan rivnovagi Cej vid rivnovagi sho ne pov yazanij z masoobminom zminoyu tisku koncentraciyi abo z himichnimi peretvorennyami nazivayetsya teplovoyu abo termichnoyu rivnovagoyu Teplova rivnovaga ce takij stan yakij dopuskaye mozhlivist zdijsnennya oborotnogo teploobminu mizh sistemami neobmezheno dovgo bez zmini yih stanu Vihidne viznachennya temperaturi formulyuyetsya tak Temperatura ye yedinoyu funkciyeyu stanu termodinamichnoyi sistemi yaka vkazuye na napryam samovilnogo teploobminu mizh sistemami Zvidsi viplivaye po pershe sho vishezgadani sistemi A displaystyle A i B displaystyle B yaki perebuvayut mizh soboyu u stani teplovoyi rivnovagi mayut odnakovu temperaturu u bud yakij temperaturnij shkali a po druge dvi sistemi yaki ne znahodyatsya odna z odnoyu u teplovomu kontakti ale kozhna z nih narizno znahoditsya u teplovij rivnovazi z tretoyu sistemoyu vimiryuvalnij prilad mayut odnakovu temperaturu 1 2 Ostannye tverdzhennya maye nazvu vlastivist tranzitivnosti termodinamichnoyi rivnovagi 3 Deyaki avtori R Fauler i E Guggengejm 4 vvazhayut cyu vlastivist yaka pocherpnuta z zagalnolyudskogo dosvidu nulovim zakonom termodinamiki Bezposerednye vimiryuvannya temperaturi ye nemozhlivim U priladah dlya vimiryuvannya temperaturi termometrah vikoristovuyut termometrichne tilo yake vvodyat u teplovij kontakt z tilom temperaturu yakogo potribno vimiryati Fizichna velichina yaka znahoditsya u funkcionalnij zalezhnosti vid temperaturi i ye yiyi indikatorom maye nazvu termometrichna velichina Napriklad u ridinnih termometrah termometrichnim tilom ye ridina u rezervuari termometra a termometrichnoyu velichinoyu ob yem ridini U termometrah oporu termometrichnim tilom ye metalevi droti abo napivprovidniki a termometrichnoyu velichinoyu yih elektrichni opori Dokladnishe TermometriyaTemperatura sho vimiryuyetsya termometrami nazivayetsya empirichnoyu temperaturoyu Strogo kazhuchi pokazi termometriv z riznimi termometrichnimi tilami riznyatsya mizh soboyu i zbigayutsya lishe v repernih tochkah Nastupnim nedolikom empirichnoyi temperaturi ye vidsutnist bezperervnoyi termometrichnoyi shkali tomu sho zhodne termometrichne tilo nespromozhne vikonuvati svoye priznachennya u vsomu diapazoni mozhlivih temperatur Drugij zakon termodinamiki a same jogo chastina princip isnuvannya absolyutnoyi temperaturi i entropiyi d Q T d S displaystyle delta Q TdS usuvaye cej nedolik i dozvolyaye vstanoviti termodinamichnu shkalu nezalezhnu vid termometrichnogo tila Temperatura vimiryana za ciyeyu shkaloyu ye absolyutnoyu abo termodinamichnoyu temperaturoyu 3 Poryad z termodinamichnim v inshih rozdilah fiziki mozhut vvoditis j inshi viznachennya temperaturi Na mikroskopichnomu rivni temperatura pov yazana iz teplovim ruhom atomiv ta molekul iz yakih skladayutsya fizichni tila a same z yih serednoyu kinetichnoyu energiyeyu Tomu u molekulyarno kinetichnij teoriyi spravedlivim bude take viznachennya Temperatu ra skalyarna fizichna velichina yaka harakterizuye serednyu kinetichnu energiyu chastinok makroskopichnoyi sistemi sho pripadaye na odin stupin vilnosti Za slovami P L Kapici mirilom temperaturi ye ne sam ruh a haotichnist cogo ruhu Haotichnist stanu tila viznachaye jogo temperaturnij stan i cya ideya yaka vpershe bula rozroblena Bolcmanom sho pevnij temperaturnij stan tila zovsim ne viznachayetsya energiyeyu ruhu ale ye haotichnistyu cogo ruhu i ce te nove ponyattya v opisi temperaturnih yavish yakim mi povinni koristuvatisya Kapica P L Svojstva zhidkogo geliya Priroda 1997 12 Za DSTU 3518 97 5 Temperatura fizichna velichina sho ye miroyu intensivnosti teplovogo ruhu atomiv i molekul Temperaturu sho vhodit yak parametr u rozpodil Bolcmana chasto nazivayut temperaturoyu zbudzhennya u rozpodil Maksvella kinetichnoyu temperaturoyu u formulu Saha ionizacijnoyu temperaturoyu u zakon Stefana Bolcmana radiacijnoyu temperaturoyu Dlya sistemi sho perebuvaye u termodinamichnij rivnovazi usi ci parametri rivni mizh soboyu i yih nazivayut prosto temperaturoyu sistemi 6 Temperaturni shkali Redaguvati Dlya odnoznachnogo viznachennya temperaturi riznimi metodami j na osnovi zmini riznih vlastivostej termometrichnih til termometri neobhidno graduyuvati Dlya cogo vikoristovuyutsya temperaturni shkali V osnovi temperaturnih shkal osoblivi reperni tochki yakim prisvoyuyetsya pevne znachennya temperaturi Istorichno sklalisya rizni temperaturni shkali sho vikoristovuyut rizni reperni tochki yaki pov yazani z pevnimi fizichnimi yavishami sho vidbuvayutsya za pevnih temperatur V Mizhnarodnij sistemi odinic SI odinicya vimiryuvannya termodinamichnoyi temperaturi nalezhit do semi osnovnih odinic i virazhayetsya u kelvinah Do odinic SI yaki mayut specialnu nazvu nalezhit gradus Celsiya 7 dlya vimiryuvannya temperaturi za shkaloyu Celsiya Na praktici chasto zastosovuyut gradusi Celsiya cherez istorichnu priv yazku do vazhlivih harakteristik vodi temperaturi tanennya lodu 0 C i temperaturi kipinnya 100 C Ce zruchno oskilki bilshist klimatichnih procesiv procesiv u zhivij prirodi tosho pov yazani z cim diapazonom Zmina temperaturi na odin gradus Celsiya totozhna zmini temperaturi na odin Kelvin Tomu pislya vvedennya v 1967 roci novogo viznachennya Kelvina temperatura kipinnya vodi perestala grati rol nezminnoyi repernoyi tochki i yak pokazuyut tochni vimiryuvannya vona vzhe ne dorivnyuye 100 C a blizka do 99 975 C 8 U Mizhnarodnij sistemi odinic SI dlya vimiryuvannya temperaturi zastosovuyetsya shkala Kelvina i simvol K displaystyle K za ciyeyi umovi znak gradusu vidsutnij Shirokij vzhitok takozh mayut sistemi Celsiya i Farengejta Za shkaloyu Kelvina 0 gradusiv vidpovidayut absolyutnomu nulyu tobto povnij vidsutnosti ruhu molekul Insha reperna tochka potrijna tochka vodi Yiyi temperatura 273 16 K vibrana tak shob odin kelvin vidpovidav odnomu gradusu za shkaloyu Celsiya Temperatura za shkaloyu Kelvina nazivayetsya absolyutnoyu temperaturoyu Vona poznachayetsya velikoyu latinskoyu literoyu T Shkala Kelvina vikoristovuyetsya u fizici Yiyi nazivayut termodinamichnoyu shkaloyu oskilki vona najkrashe viznachena Napriklad potrijna tochka vodi na vidminu vid temperaturi zamerzannya ne zalezhit vid tisku Za shkaloyu Celsiya 0 C vidpovidaye temperatura zamerzannya vodi 100 C temperatura kipinnya vodi pid diyeyu tisku v 1 atmosferu Zdebilshogo temperatura za shkaloyu Celsiya poznachayetsya malenkoyu latinskoyu literoyu t Za shkaloyu Farengejta zamerzannya i kipinnya vodi rozdilyayut 180 F Odin gradus za Farengejtom dorivnyuye 5 9 kelvina abo gradusa Celsiya Voda zamerzaye za 32 F a kipit za 212 F Isnuvali takozh inshi sistemi vimiryuvannya temperaturi yaki teper vijshli z uzhitku taki yak shkala Rankina shkala Delilya shkala Nyutona shkala Reomyura shkala RemeraFormuli dlya viznachennya vidpovidnosti mizh osnovnimi shkalami Za Celsiyem displaystyle Longleftrightarrow za Kelvinom displaystyle Longleftrightarrow za Farengejtom T C e l s i u s 0 100 T K e l v i n 273 15 100 T F a h r e n h e i t 32 180 displaystyle frac T Celsius 0 100 frac T Kelvin 273 15 100 frac T Fahrenheit 32 180 Za Celsiyem displaystyle Longleftrightarrow za Reomyurom displaystyle Longleftrightarrow za Rankinom T C e l s i u s 0 100 T R e a u m u r 0 80 T R a n k i n e 32 459 67 180 displaystyle frac T Celsius 0 100 frac T Reaumur 0 80 frac T Rankine 32 459 67 180 Za Kelvinom displaystyle Longleftrightarrow za Celsiyem T C e l s i u s T K e l v i n 273 15 displaystyle T Celsius T Kelvin 273 15 T K e l v i n T C e l s i u s 273 15 displaystyle T Kelvin T Celsius 273 15 Za Kelvinom displaystyle Longleftrightarrow za Farengejtom T F a h r e n h e i t 9 5 T K e l v i n 459 67 displaystyle T Fahrenheit frac 9 5 cdot T Kelvin 459 67 T K e l v i n 5 9 T F a h r e n h e i t 459 67 displaystyle T Kelvin frac 5 9 cdot T Fahrenheit 459 67 Za Celsiyem displaystyle Longleftrightarrow za Farengejtom T F a h r e n h e i t 32 9 5 T C e l s i u s displaystyle T Fahrenheit 32 frac 9 5 cdot T Celsius T C e l s i u s 5 9 T F a h r e n h e i t 32 displaystyle T Celsius frac 5 9 cdot T Fahrenheit 32 Zistavlennya temperaturnih shkal Redaguvati Yavishe za Kelvinom za Celsiyem za Farengejtom za Rankinom za Delilem za Nyutonom za Reomyurom za RomeromAbsolyutnij nul 0 273 15 459 67 0 559 725 90 14 218 52 135 90Sumish lodu i soli za Farengejtom 255 37 17 78 0 459 67 176 67 5 87 14 22 1 83Zamerzannya vodi za normalnih umov 273 15 0 32 491 67 150 0 0 7 5Serednya temperatura lyudskogo tila 310 0 36 85 98 2 557 9 94 5 12 21 29 6 26 925Kipinnya vodi za normalnih umov 373 15 100 212 671 67 0 33 80 60Plavlennya titanu 1941 1668 3034 3494 2352 550 1334 883Poverhnya Soncya 5800 5526 9980 10440 8140 1823 4421 2909 Za shkaloyu Farengejta tradicijno normalnoyu temperaturoyu lyudskogo tila vvazhayetsya 98 6 F a otzhe termometri vrahovuyut cyu netochnist Deyaki znachennya buli zaokrugleni Istoriya RedaguvatiSlovo temperatura viniklo v chasi koli lyudi vvazhali sho v bilsh nagritih tilah mistitsya bilsha kilkist osoblivoyi rechovini teplecyu nizh v mensh nagritih Tomu temperatura sprijmalas yak micnist sumishi tila i teplecyu Vnaslidok cogo odinici vimiryuvannya micnosti spirtnih napoyiv ta temperaturi nazivayutsya odnakovo gradusami Cikavi fakti RedaguvatiNajvisha temperatura dosyagnuta za uchasti lyudini 10 trln K sho ye porivnyannim z temperaturoyu Vsesvitu u pershi sekundi jogo isnuvannya bula dosyagnuta u 2010 roci pid chas zitknennya ioniv svincyu priskorenih do svitlovih shvidkostej Eksperiment bulo provedeno na Velikomu adronnomu kolajderi 9 Najvisha teoretichno mozhliva temperatura plankivska temperatura Visha temperatura za suchasnimi fizichnimi uyavlennyami ne mozhe isnuvati oskilki nadannya dodatkovoyi energiyi sistemi nagritoyi do takoyi temperaturi ne zbilshuye shvidkosti chastinok a lishe porodzhuye u zitknennyah novi chastki za ciyeyi obstavini kilkist chastinok u sistemi zrostaye j zrostaye masa sistemi Vishe za plankivsku temperaturu gravitacijni sili mizh chastinkami stayut porivnyanimi iz silami reshti fundamentalnih vzayemodij Mozhna vvazhati sho ce temperatura kipinnya fizichnogo vakuumu Vona priblizno dorivnyuye 1 41679 11 1032 K 142 noniljoni K Poverhnya Soncya maye temperaturu blizko 6000 K a sonyachne yadro blizko 15 000 000 K Najnizhcha temperatura yaka dosyagnuta lyudinoyu bula otrimana u 1995 roci Erikom Kornellom ta Karlom Vimanom iz SShA pid chas oholodzhennya atomiv rubidiyu 10 11 Vona perevishuvala absolyutnij nul menshe nizh na 1 170 milyardnu chastku kelvina 5 9 10 12 K Rekordno nizku temperaturu na poverhni Zemli 89 2 S bulo zareyestrovano na radyanskij vnutrishnokontinentalnij naukovij stanciyi Vostok Antarktida visota roztashuvannya 3488 m nad rivnem morya 21 chervnya 1983 roku 12 13 9 grudnya 2013 roku na konferenciyi Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu grupa amerikanskih doslidnikiv povidomila pro te sho 10 serpnya 2010 roku temperatura povitrya v odnij z tochok Antarktidi opuskalas do 135 8 F 93 2 S Cyu informaciyu bulo otrimano za rezultatami analizu suputnikovih danih NASA 14 Na dumku avtora povidomlennya T Skambosa angl Ted Scambos otrimane znachennya ne pidlyagaye reyestraciyi yak rekordne oskilki viznachene u rezultati suputnikovih vimiryuvan a ne za dopomogoyu termometra 15 Rekordno visoku temperaturu povitrya poblizu zemnoyi poverhni 56 7 C bulo zareyestrovano 10 lipnya 1913 roku na rancho Grinlend u dolini Smerti shtat Kaliforniya SShA Za inshimi danimi rekord maksimalnoyi temperaturi povitrya na Zemli v tini dosyagnuv poznachki 72 S v Iranskij pusteli Deshte Lut v 2005 roci 16 17 Nasinnya nazemnih roslin zberigayut zdatnist prorostati navit pislya oholodzhennya do 269 C napriklad mohi paporotepodibni Div takozh RedaguvatiSumizhni ponyattya u fizici Termodinamichna temperatura Absolyutna vid yemna temperatura Efektivna temperatura Kolirna temperatura Spektrofotometrichna temperatura TemperaturoprovidnistTemperaturi fazovih perehodiv tosho Kritichna temperatura Temperatura kipinnya Temperatura plavlennya Temperatura skluvannya Temperatura rozm yakshennyaStosovno magnitnih yavish Temperatura Morina Temperatura Kyuri Temperatura NeelyaU fizici tverdogo tila Temperatura DebayaU biologiyi Temperatura tila Bazalna temperatura Aktivna temperaturaU astronomiyi Temperatura zoriU himiyi Temperatura samozajmannya Temperatura zajmannya Temperatura spalahu Temperatura vibuhu Temperatura tlinnyaU geologiyi Anomalna plastova temperaturaInshe KriotehnikaPrimitki Redaguvati N I Belokon Osnovnye principy termodinamiki 1968 s 10 V A Kirillin Tehnicheskaya termodinamika 1983 s 5 Bazarov Termodinamika 1991 s 18 Fauler R Guggengejm E Statisticheskaya termodinamika Perevod s anglijskogo I I Rogacheva T S Rubinshtejn Pod redakciej V G Levicha M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1949 614 s DSTU 3518 97 Termometriya Termini ta viznachennya Fizika Bolshoj enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 1998 S 741 GOST 8 417 2002 EDINICY VELIChIN Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2011 Procitovano 9 listopada 2011 ponyattya temperaturi BBC News Large Hadron Collider LHC generates a mini Big Bang Vsyo pro vsyo Rekordy temperatury Chudesa nauki Arhiv originalu za 1 grudnya 2012 Procitovano 30 chervnya 2016 Samaya nizkaya temperatura na poverhnosti Zemli National Geographic Rosiiya Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2013 World Lowest Temperature angl Arizona State University Arhiv originalu za 16 chervnya 2010 Procitovano 9 grudnya 2013 NASA USGS Landsat 8 Satellite Pinpoints Coldest Spots on Earth angl NASA Antarctica sets low temperature record of 135 8 degrees angl FoxNews Staryj temperaturnyj rekord osporen Kompyulenta Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2013 Press Release No 956 angl World Meteorological Organizayion Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 30 listopada 2013 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TemperaturaLandau L D Lifshic E M Statisticheskaya fizika Chast 1 Teoreticheskaya fizika M Fizmatlit 2005 T 5 616 s ISBN 5 9221 0054 8 Vukalovich M P Novikov I I Tehnicheskaya termodinamika M Energiya 1968 497 s Gibbs Dzh V Termodinamika Statisticheskaya mehanik Otv red D N Zubarev M Nauka 1982 584 s Klassiki nauki Guhman A A Ob osnovaniyah termodinamiki M Energoatomizdat 1986 384 s Dyarmati I Neravnovesnaya termodinamika Teoriya polya i variacionnye principy M Mir 1974 304 s Zalevski K Fenomenologicheskaya i statisticheskaya termodinamika Kratkij kurs lekcij Per s polsk pod red L A Serafimova M Mir 1973 168 s Zommerfeld A Termodinamika i statisticheskaya fizika Per s nem M Izd vo inostr lit ry 1955 480 s Klauzius R Mehanicheskaya teoriya tepla Vtoroe nachalo termodinamiki M L Gostehizdat 1934 s 70 158 Fizika Bolshoj enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 741 s Belokon N I Termodinamika M Gosenergoizdat 1954 Belokon N I Osnovnye principy termodinamiki M Nedra 1968 Sivuhin D V Obshij kurs fiziki T II Termodinamika i molekulyarnaya fizika M FIZMATLIT 2005 ISBN 5 9221 0601 5 Bazarov I P Termodinamika M Vysshaya shkola 1991 ISBN 5 06 000626 3 Posilannya RedaguvatiTemperatura Temperaturni shkali Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Temperatura amp oldid 37751783