www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антарктида Антаркти да від грец αντι проти та грец αρκτικος північний протилежний Арктиці материк у Південній півкулі на

Антарктида

Антаркти́да (від грец. αντι — проти та грец. αρκτικος — північний, «протилежний Арктиці») — материк у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, охоплює приблизно 10 % суходолу Землі. Загальна площа  — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків — 12,6 млн км². Омивається водами Південного океану. В Антарктиді є 90 % світових запасів криги, сконцентровано 70 % прісної води на Землі.

Антарктида
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Географічне положення
Крайні точки:  
 ⮝ північна мис Прайм-Хед
63°12′48″ пд. ш. 57°18′05″ зх. д. / 63.21333° пд. ш. 57.30139° зх. д. / -63.21333; -57.30139
 ⮟ південна Південний полюс
90°00′00″ пд. ш. 00°00′00″ сх. д. / 90.00000° пд. ш. 0.00000° сх. д. / -90.00000; 0.00000
Часові пояси від UTC−12:00 до UTC+12:00
Територія
Загальна площа 14 200 000 квадратний кілометр
 • островів 43 870 км²
Довжина узбережжя 18 000 км
⯅ Найвища точка масив Вінсон (4892 м)
⯆ Найнижча точка западина Бентлі (-2555 м)
Середні висоти понад 2000 м
Найдовша річка Онікс (32 км)
Найбільше озеро Восток (15 500 км²)
Населення
Чисельність 4400 (7-ме)
Найпоширеніші мови
 
 Антарктида у Вікісховищі

В Антарктиді знаходиться полюс холоду, а також точки найнижчої відносної вологості повітря на планеті та найінтенсивнішої сонячної радіації.

Антарктида єдина територія, у якої немає приналежності до держави.

Чинний договір про Антарктиду свідчить, що материк не належить жодній країні світу. Незважаючи на угоди низка країн все-таки висловлює територіальні претензії на цей континент.

Географія

Географічний поділ

Територія Антарктиди ділиться на географічні площі та області, які були відкриті різними мандрівниками. Область, досліджувана і названа на честь відкривача (або інших осіб), називається «земля».

Список земель Антарктиди:

Крім того, до Антарктиди належать Південні Оркнейські, Південні Шетландські острови, острови Баллені і Беркнер.

Найпівнічнішою точкою континенту є мис Прайм-Хед

Рельєф

Рельєф Антарктиди.

Антарктида — найвищий континент Землі, середня висота поверхні континенту над рівнем моря становить понад 2000 м, а в центрі континенту досягає 4000 метрів. 99,5 % поверхні покриває материковий лід товщиною до 4776 м (середня товщина 1880 м), який піднімається до 4010 м (в середньому до 2040 м), під яким прихований континентальний рельєф і лише 0,3 % (близько 40 тис. км ²) її площі вільні від льоду — в основному в Західній Антарктиді і Трансантарктичних горах: острови, ділянки узбережжя, так звані оази і окремі гребені і гірські вершини (нунатаки), що підносяться над крижаною поверхнею. Трансантарктичні гори, що перетинають майже весь материк, ділять Антарктиду на дві частини — Західну Антарктиду та Східну Антарктиду, що мають різне походження і геологічну будову. На сході розташоване високе (найбільше піднесення поверхні льоду ~ 4100 м над рівнем моря) покрите льодом плато. Західна частина складається з групи гористих островів, з'єднаних між собою льодом. На тихоокеанському узбережжі розташовані Антарктичні Анди, висота яких перевищує 4000 м; найвища точка континенту — 4892 м над рівнем моря — масив Вінсон у горах Елсворта. У Західній Антарктиді знаходиться і найглибша на континенті западина Бентлі, імовірно, рифтового походження. Глибина западини Бентлі, заповненої льодом, досягає 2555 м нижче рівня моря. Південний полюс лежить на висоті близько 2800 м.

Територіальний поділ Антарктиди

Підлідний рельєф

Антарктична топографія
Рельєф поверхні континента без льодовикового покриву.

Дослідження за допомогою сучасних методів дали змогу більше дізнатися про підлідний рельєф південного материка. В результаті досліджень з'ясувалося, що близько третини материка лежить нижче рівня світового океану, дослідження також показали наявність гірських ланцюгів і масивів.

Частина континенту має складний рельєф і великі перепади висот. Тут знаходяться найвища вершина — гора Вінсон (масиву Вінсона 4892 м) і найглибша западина (прогин Бентлі −2555 м) в Антарктиді. Антарктичний півострів є продовженням південноамериканських Анд, які тягнуться в напрямку південного полюса, трохи ухиляючись від нього в західний сектор.

Східна частина материка має переважно згладжений рельєф, з окремими плато й гірськими хребтами висотою до 3–4 км. На сході Антарктиди розташовані підлідні гори Гамбурцева та гори Вернадського.

Дослідження підлідного рельєфу, проведені НАСА, виявили в Антарктиді кратер Землі Вілкса. Діаметр воронки становить 482 км. Кратер міг утворитися внаслідок падіння на Землю тіла діаметром приблизно 48 кілометрів (більший за Ерос) коло 250 мільйонів років тому, у пермському періоді. Пил, піднятий під час падіння й вибуху подібного астероїда, спричинив би багатовікове похолодання й загибель більшої частини флори та фауни тієї епохи. Цей кратер нині вважається найбільшим на Землі, але його астроблемну природу не доведено.

Внутрішні води

Загальний опис

У зв'язку з тим, що не тільки середньорічні, а й на більшості території навіть літні температури в Антарктиді не перевищують нуля градусів, опади там випадають тільки у вигляді снігу (дощ — вкрай рідкісне явище). Він утворює льодовиковий (сніг спресовується під власною вагою) покрив завтовшки понад 1700 м, і місцями досягає 4300 м. У антарктичних льодах сконцентровано близько 90 % всієї прісної води Землі. Однак в Антарктиді існують озера, а в літній час і річки. Живлення річок льодовикове. Завдяки інтенсивній сонячній радіації, обумовленій винятковою прозорістю повітря, танення льодовиків відбувається навіть при незначній мінусовій температурі повітря. На поверхні льодовика, часто на значній відстані від узбережжя, утворюються струмки талої води. Найінтенсивніше танення відбувається поблизу оазисів, поруч з кам'янистими ґрунтами, які нагріваються на сонці. Оскільки всі струмки наповнюються завдяки таненню льодовика, то їх водний і рівневий режим повністю визначаються змінами температури повітря й сонячної радіації. Найбільші витрати води в них спостерігаються в години найбільш високих температур повітря, тобто в другій половині дня, а найменші — у нічні години, причому нерідко в цей час русла повністю пересихають. Нальодовикові струмки й річки, як правило, мають дуже звивисті русла і з'єднують численні нальодовикові озера. Відкриті русла зазвичай закінчуються, не доходячи до моря чи озера, а водотік прокладає свій шлях далі під льодом або в товщі льодовика, на зразок підземних річок у карстових районах.

З настанням осінніх морозів стік припиняється, і глибокі, зі стрімкими берегами, русла заносяться снігом або перекриваються сніговими мостами. Іноді майже постійні поземки і часті завірюхи перекривають русла струмків ще до того, як припиниться стік, і тоді струмки течуть у крижаних тунелях, зовсім непомітних з поверхні. Як і тріщини у льодовиках, вони небезпечні, оскільки важкі машини можуть провалюватися в них. Якщо сніговий міст недостатньо міцний, він може провалитися і під вагою людини. Річки антарктичних оазисів, що протікають по ґрунту, зазвичай не перевищують довжини декількох кілометрів. Найбільша — річка Онікс, понад 20 км завдовжки. Річки існують тільки в літній час.

Блакитний лід, що вкриває озеро Фріксел в Трансантарктичних горах.

Антарктичні озера теж мають ряд особливостей, через що іноді їх виділяють в особливий, антарктичний тип. Знаходяться вони в оазисах або сухих долинах і майже завжди покриті товстим шаром льоду. Однак у літній період вздовж берегів і в гирлах тимчасових водотоків утворюється смуга відкритої води кілька десятків метрів шириною. Найчастіше, озера стратифіковані. Біля дна спостерігається шар води з підвищеною температурою і солоністю, як, наприклад, в озері Ванда. В деяких невеликих безстічних озерах концентрація солі значно висока, і вони можуть бути повністю вільними від льоду. Наприклад, озеро Дон Жуан з високою концентрацією в його водах хлориду кальцію, замерзає тільки при дуже низьких температурах. Антарктичні озера невеликі, тільки деякі з них більші 10 км² (озеро Ванда, озеро Фігурне). Найбільше з антарктичних озер — озеро Фігурне в оазисі Бангера. Звиваючись серед пагорбів, воно тягнеться на 20 кілометрів. Площа його дорівнює 14,7 км², а глибина перевищує 130 метрів. Найглибше — озеро Радок, його глибина сягає 362 м.

Є на узбережжі Антарктиди озера, що утворилися в результаті підпору води сніжниками або невеликими льодовиками. Вода в таких озерах нагромаджується іноді протягом декількох років, доки рівень її не підніметься до верхнього краю природної греблі. Тоді надлишки води починають витікати з озера. Утворюється русло, яке швидко поглиблюється, витрата води зростає. У міру поглиблення русла рівень води в озері падає, і воно зменшується у своїх розмірах. Взимку пересохле русло заноситься снігом, який поступово ущільнюється, і природна гребля відновлюється. Наступного літнього сезону озеро знову починає наповнюватися талими водами. Проходить кілька років, поки озеро не наповниться, і його води знову не прорвуться в море.

Порівнюючи Антарктиду з іншими материками, можна зазначити, що на материку абсолютно відсутні заболочені ділянки. Однак у прибережній смузі є своєрідні льодовикові «болота». Вони утворюються влітку в пониженнях, заповнених снігом і фірном. Тала вода, що стікає в ці зниження, зволожує сніг і фірн, в результаті чого і виходить сніжно-водяна каша, в'язка, як звичайні болота. Глибина таких «боліт» найчастіше незначна — не більше метра. Зверху вони бувають вкриті тонкою крижаною кіркою. Як і справжні болота, вони часом непрохідні навіть для гусеничного транспорту.

У 2022 році використовуючи унікальний метод геофізичної зйомки, в якому використовувалася магнітотелуричну (МТ) візуалізацію для пошуку і картування підльодовикових грунтових вод під крижаним покривом виявлено цілу систему підземних вод

Підльодовикові озера

У 1990-х роках російськими вченими було виявлено підльодовикове озеро, яке не замерзає: Схід — найбільше з антарктичних озер, що має довжину 250 км і ширину 50 км; озеро вміщує близько 5400 тис. км³ води.

У січні 2006 року геофізики Робін Белл і Майкл Штудінгер з американської геофізичної обсерваторії Ламонт-Догерті виявили друге і третє за розмірами підльодовикові озера, площею 2000 км² і 1600 км² відповідно, розташовані на глибині близько 3 км від поверхні континенту. Вони повідомили, що це можна було б зробити раніше, якби дані радянської експедиції 1958—1959 років були проаналізовані більш ретельно. Крім цих даних, були використані дані супутників, покази радарів і виміри сили тяжіння на поверхні континенту.

Всього на 2007 рік в Антарктиці виявлено понад 140 підльодовикових озер.

Підльодовикові річки

Під час проведення комплексного дослідження, зокрема, радарного сканування, обробки даних супутникової зйомки, вчені виявили, що під льодами Антарктиди існують бурхливі річки талої води. Довжина виявлених тунелів становить 250 метрів. Тунелі закінчуються там, де материковий льодовик стає шельфовим. Там же беруть свій початок виїмки на дні океану. Потоки, що знаходяться під шельфовим льодовиком, відіграють одну з найважливіших ролей у процесі танення льоду.

Геологія

Антарктида ділиться на Східну (близько 10 млн км²) і Західну з Антарктичним півостровом, які різні за своєю геологічною будовою: Східна Антарктида — докембрійська Антарктична платформа, облямована пізнішими складчастими утвореннями, Західна Антарктида — Каледонська плита й Андійський складчастий пояс (антарктичний півострів і прилеглі до нього райони).

Геологічна будова Східної Антарктиди

Східна Антарктида являє собою стародавню докембрійську континентальну платформу (кратон), схожу з платформами Індії, Бразилії, Африки та Австралії. Всі ці кратони утворилися при розпаді суперконтиненту Гондвани. Вік порід кристалічного фундаменту становить 2,5–2,8 млрд років, найдавніші породи — Землі Ендербі — понад 3 млрд років.

Фундамент покритий молодшим осадовим чохлом, сформованим 350—190 млн років тому, в основному морського походження. У шарах з віком 320—280 млн років наявні льодовикові відкладення, проте молодші містять викопні рештки рослин і тварин, у тому числі іхтіозаврів, що свідчить про сильну відмінність клімату того часу від сучасного. Знахідки теплолюбних плазунів та папоротеподібної флори були зроблені першими дослідниками Антарктиди і стали одним з вагомих доказів широкомасштабних горизонтальних рухів плит, що підтверджує концепцію тектоніки плит.

Геологічна будова Західної Антарктиди

Західна частина складена молодими кайнозойськими породами. Прояви вулканізму, зосереджені в Західній Антарктиці, пов'язані з Антарктичним півостровом, що виник в ході Андського періоду гороутворення. Деякі з вулканів, особливо острівні, вивергалися в останні 200 років. Найактивніший вулкан Антарктиди — Еребус на острові Росса в однойменному морі. Його називають «вулкан, що сторожить шлях до Південного полюса».

Заледеніння

Більша частина поверхні Антарктиди (понад 95 %) вкрита льодовиковим щитом потужністю до 1500—3000 м. Вільна від льоду поверхня становить лише 4,5 % площі континента. Це незначні прибережні ділянки суходолу («оазиси») і найвищі гори. Поверхня льодовика розбита численними тріщинами й провалами. Встановлено, що в ряді місць Антарктиди ложе льодовика лежить нижче від рівня моря. Лід перебуває в постійному русі. Від центра Антарктиди він розтікається до її периферії (в районі обсерваторії «Мирний» швидкість руху льоду 30—45 м за рік) і круто обривається в бік моря, утворюючи високі льодові стіни—бар'єри. Висота найбільшого в Антарктиді льодового бар'єра Росса 45—73 м, але переважно 30—40 м. У багатьох місцях лід, що сповзає в море, утворює плаваючі, припаяні до суші, великі шельфові льодовики (Росса, Шеклтона та інші) загальною площею понад 900 тис. км². Льодовики постійно відламуються і дають початок айсбергам, які виносяться на північ в океани, що омивають Антарктиду.

Згідно з повідомленнями ООН (Програми ООН з навколишнього середовища) «За 25 років, з 1992 по 2017 роки, Антарктика втратила 3 ​​трильйони тонн льоду. Темпи скорочення маси льоду в Антарктиді потроїлися з 2012 року. Якщо до 2012 року щорічно тануло 76 млрд тонн льодів Антарктиди, то в останні роки цей показник збільшився до 219 млрд тонн»

Корисні копалини

Корисні копалини: кам'яне вугілля, залізна руда, слюда, мідь, свинець, цинк, графіт тощо. Згідно з Договором про Антарктиду, видобуток корисних копалин заборонено до 2048 року.

На континенті розташовано постійні наукові станції 30 країн, зокрема й України (станція «Академік Вернадський»).

Вулканізм

У регіоні Антарктиди існує близько 140 підлідних вулканів. Зокрема, дослідження Західно-антарктичного рифту (West Antarctic Rift) виявили 91 новий вулкан, прихований під товщею льоду (дані Sky News). Їх висота становить від 100 до 3850 метрів, а товщина льоду, що їх покриває, в деяких місцях перевищує 4 км.

Клімат

Клімат Антарктиди надзвичайно суворий. У центральних районах Антарктиди протягом року існує стійкий полярний антициклон. У літньо-осінній період на окраїнах Антарктиди спостерігається циклонічна діяльність, яка інколи поширюється і на її внутрішню частину.

На радянській (тепер — російська) антарктичній станції «Восток» 21 липня 1983 року було зареєстровано найнижчу температуру повітря на Землі за всі роки метеорологічних спостережень: 89,2 градуса Цельсія нижче нуля. Район отримав назву Полюс холоду Землі.

У грудні 2013 року, навколо японської полярної станції «Купол Фудзі», вченими було зафіксовано новий рекорд найнижчої температури на поверхні Землі — мінус 94,7 °C. Правда, за повідомленнями, вимірювання проводилися не за допомогою метеостанції, а із супутника, тому враховувати цей температурний рекорд можна з певною часткою умовності. Дослідження проводилось фахівцями Американського національного центру снігових і льодових даних.

Найвища температура повітря в Антарктиді була зареєстрована у грудні 1961 р. на Землі Вікторії (на льоду озера Бонні), де максимальний термометр, встановлений в метеорологічній будці на висоті 1,3 м зафіксував +23,9 °C.

Найвища у прибережній зоні −11,6 °C (станція Оаза). Температура −40° можлива протягом усього року.

6 лютого 2020 року на станції Есперанса було зафіксовано найвищу за останні 59 років температуру +18.3 °C.

Різкі температурні контрасти між переохолодженим материком і теплішими водами океанів зумовлюють часті й сильні вітри, які нерідко досягають ураганної сили (80—90 м/сек).

Річні суми опадів у прибережній смузі 500—600 мм, у внутрішніх районах 100—150 мм.

Австралійськими та американськими вченими виявлено ряд фактів-доказів про те, що в минулому клімат Антарктиди був на 20—25 градусів за Цельсієм тепліший за нинішній. До цих доказів відносяться викопні залишки листя, деревини, моху, квітковий пилок, яйця комах тощо. Щоб все це утворювалося, потрібні достатньо тривалі теплі періоди для росту і розвитку рослин і комах.

У червні 2020 року стало відомо про температурний рекорд Антарктиди: учені з'ясували, що Південний полюс за останні 30 років прогрівся втричі швидше за всю іншу планету (з 1989 року потік повітря над континентом нагрівся більш ніж на 1,83 градуса Цельсія). Через великі коливання температури залежно від пори року та регіону Антарктиди, раніше вважалося, що континент найменше схильний до кліматичних змін через глобальне потепління, проте дані метеостанцій за 60 років показали, що це не так: у цей час прогрів відбувається зі швидкістю близько 0,6 °C протягом десятиліття в порівнянні з 0,2 °C для всієї іншої планети.

Флора і фауна

Органічний світ надзвичайно бідний. Незначні вільні від льоду узбережні ділянки і скелі вкриті лишайниками, водоростями, мохами; в Морській Антарктиці зростає два види аборигенних квіткових рослин. Окрім них трапляються лишайники, гриби, водорості. Фауна пов'язана з морем і зосереджена на узбережжі і прибережних островах. Представлена кількома видами птахів (пінгвіни, поморники, буревісники, альбатроси, баклани) та антарктичними тюленями.

Флора

Клімат Антарктиди не сприяє розвитку великої кількості рослин. Поєднання морозів, поганої якості ґрунтів, обмаль вологи і брак сонячного світла пригнічує ріст рослин. Як результат, рослинність обмежується, головним чином, мохами. Автотрофні організми складаються з найпростіших. Флора континенту в основному складається з лишайників, мохів, водоростей і грибів. Період розвитку рослинності (вегетаційний період), зазвичай короткий і триває лише кілька літніх місяців (грудень–квітень, Морська Антарктика) чи тижнів (Континентальна Антарктика). Найбагатшою є флора Морської Антарктики (західне узбережжя Антарктичного півострова). Зокрема в районі Аргентинських островів, де знаходиться Українська антарктична станція «Академік Вернадський» зростає 2 види квіткових рослин, а саме щучник (Deschampsia antarctica Desv.) та перлинниця (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.) антарктичні, біля 49 видів мохів, 7 видів печіночників (близьких до мохів примітивних рослин), а також біля 123 видів лишайників — організмів що складаються з гриба та водорості). У наземних рослинних угрупованнях Морської Антарктики зустрічаються також гриби (в тому числі ліхенофільні), мікро- та макро-зелені водорості (Chlorophyta) — 30 видів, діатомові водорості — 41 вид, а також 7 видів синьо-зелених водоростей (Cyanophyta). Вивчення їх біорізноманіття ще тільки починається. Адже виявлене становить лише 30 % від загального біорізноманіття наземних видів водоростей, які зустрічаються в Антарктиці. В районі Аргентинських островів відмічено 14 видів морських водоростей-макрофітів. Загалом Антарктиді налічується більш ніж 200 видів лишайників та близько 50 видів мохів. Сімсот видів водоростей, більшість з яких є фітопланктон. На континенті спостерігається явище барвистого снігу, що пояснюється наявністю цілих колоній водоростей і діатомових водоростей, особливо це характерно для прибережних районів в літній період.

Окрім аборигенних в Морській Антарктиці зустрічаються заносні або інзвазивні види квіткових рослин, присутність яких є проявом зростаючого антропогенного пресу на Антарктику.

Фауна

Лише незначна кількість наземних безхребетних обрали місцем перебування Антарктиду. Це мікроскопічні кліщі, як (antarcticus Alaskozetes), воші, нематоди, тихоходи, коловертки, криль і колембола. Нещодавно виявлені представники стародавніх екосистем нашої планети, які складаються з кількох видів бактерій, що були знайдені в льодовій пастці глибоко під льодовиками. А нелітаюча мушка Бельгіка антарктидна, всього 12 мм в розмірі — представник найчисельніших земних тварин в Антарктиді. Сніговий буревісник є одним з усього лише трьох видів птахів, які розмножуються тільки в Антарктиді.

Населення

Суворий клімат Антарктиди перешкоджає її заселенню. У XIX столітті на Антарктичному півострові і прилеглих островах існувало кілька китобійних баз. Згодом всі вони були занедбані. У роки Другої світової війни в Антарктиді з'явилися військові бази Аргентини і Чилі. В даний час в Антарктиді немає постійного населення, тут розташовані постійні наукові станції 30 країн (зокрема й України), на яких в залежності від сезону живе від 4000 осіб влітку і до 1000 осіб узимку.

У 1978 р. на аргентинській станції Есперанса народилася перша людина Антарктиди — Еміліо Маркос Палма.

Антарктиді присвоєно інтернет-домен верхнього рівня .aq і телефонний код +672.

Політичний статус

Прапор Антарктичного договору

Відповідно до конвенції про Антарктику, яка набрала чинності 23 червня 1961 року, Антарктида не належить жодній державі. Дозволена тільки наукова діяльність.

Розміщення військових об'єктів, а також візит бойових кораблів і озброєних суден південніше 60-го градуса південної широти заборонено.

У 1980-ті роки Антарктиду оголосили ще й без'ядерною зоною, що виключило появу в її водах суден — атомоходів, а на материку — атомних енергоблоків.

Зараз учасницями договору є 50 держав (з правом голосу) і десятки країн-спостерігачок.

Територіальні претензії

Однак наявність договору не означає, що країни, які приєдналися до нього, відмовилися від своїх територіальних претензій на континент і прилеглий простір. Навпаки, територіальні претензії деяких країн величезні. Наприклад, Норвегія претендує на територію, що перевищує її власну в десять разів. Величезні території оголосила своїми Велика Британія. Британці мають намір добувати рудні і вуглеводневі ресурси на Антарктичному шельфі. Австралія вважає своєю майже половину Антарктиди, в яку, втім, вклинюється «французька» Земля Аделі. Пред'явила територіальні претензії і Нова Зеландія. Велика Британія, Чилі і Аргентина претендують практично на одну і ту ж територію, що включає Антарктичний півострів і Південні Шетландські острови. На землю Мері Берд жодна з країн офіційно не висунула територіальних претензій.

Таким чином, на сьогодні сім країн мають претензії на вісім територій Антарктики. Як правило, ці країни розміщують на цих землях свої науково-дослідні станції.

Радянський Союз і США зарезервували за собою право на нові вимоги, а в подальшому від них не відмовлялися (навіть Росія після розпаду СРСР), тому вони мають право на претензії і в майбутньому, якщо того забажають.

Претензії на території нижче 60° паралелі визнані лише країнами, які їх висунули. Тим не менш, їх іноді відображають на картах Антарктики — та це не означає їх офіційного визнання.

Прапор Територія Пред'явник претензії Межі Дата Мапа
Земля Аделі  Франція від 142°2′ сх. до 136°11′ сх. 1924
Аргентинська Антарктида  Аргентина від 25° зх. до 74° зх. 1943
Австралійська антарктична територія  Австралія від 160° сх. до 142°2′ сх. і від 136°11′ сх. до 44°38′ сх. 1933
Антарктична провінція Чилі  Чилі від 53° зх. до 90° зх. 1940
Британські антарктичні території  Велика Британія від 20° зх. до 80° зх. 1908
Земля Королеви Мод Норвегія від 44°38′ сх. до 20° зх. 1939

Острів Петра I від 68°50′ пд. 90°35′ зх. 1929
Територія Росса  Нова Зеландія від 150° зх. до 160° сх. 1923
Вільна від претензій територія від 90° зх. до 150° зх. (за винятком острова Петра I)

Дослідження

Руал Амундсен, перший дослідник на південному полюсі, грудень 1911. Зліва направо: Амундсен, Хансен, Хассель та Вістінг (світлина зроблена Бйоланом)

Першовідкривачами Антарктиди вважають експедиції двох країн — російську експедицію Фадея (Фабіана) Беллінсгаузена і Михайла Лазарєва (1819—1821) і британську експедицію Едварда Брансфілда та Вільяма Сміта. Першим хто побачив материк був Беллінсгаузен, який 28 січня 1820 року спостерігав шельфовий льодовик в районі сучасної Землі Королеви Мод.

На початку XX століття Антарктиду досліджували видатні полярники: Роберт Скотт (1901—04, 1910—12), Ернест Генрі Шеклтон (1907—1909), Руал Амундсен (1910—1912) та інші. З 1928 вивчення Антарктиди здійснюється за допомогою літаків: Джордж Вілкінс (1928—1930), Лінкольн Елсворт (1935, 1938—39), Річард Берд (1928—30, 1933—35, 1939—41, 1946—47). З 1950 в Антарктиді працюють постійні науково-дослідні станції (перша — французька). У зв'язку з проведенням Міжнародного геофізичного року (1957—1959) в Антарктиді 12 країн організували дослідні станції. Зокрема, СРСР, починаючи з 1956 року, організував 12 станцій. Основна з них — «Мирний».

З 1996 року в Антарктиді діє також українська наукова станція «Академік Вернадський», яку передала Україні Велика Британія (до 1996 р. — станція «Фарадей»).

Міжнародно-правовий режим Антарктиди та інших територій, що розташовані південніше 60° південної широти, регулюється Угодою про Антарктику від 1 грудня 1959 року.

Бразилія будує на острові Кінг-Джордж в Антарктиді дослідницьку станцію «Команданте Ферраз» на сонячних панелях і вітрогенераторах.

Інтернет домен Антарктиди — .aq.


Україна і дослідження Антарктиди

Станція Академік Вернадський

Станція «Академік Вернадський»

«Академік Вернадський» (до 1996 — «Фарадей») — єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює цілий рік і є майданчиком для проведення метеорологічних, геофізичних, біологічних та інших досліджень. Заснована у 1947 році як британська станція «Фарадей»; в лютому 1996 року Велика Британія передала станцію Україні. Українські полярники сплатили британським колегам за станцію символічну ціну — один фунт стерлінгів. Станцію названо на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України.

Логотип Національного антарктичного наукового центру

Проведення наукових досліджень  — головне призначення української антарктичної станції «Академік Вернадський». Виконанню цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.

Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції «Академік Вернадський», виконання Україною міжнародних зобов'язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону.

Національний антарктичний науковий центр

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) — державний оператор України в Антарктиці; державна науково-дослідна установа в структурі Міністерства освіти та науки України, яка забезпечує роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський» та координує дослідження Антарктики в Україні.

Центр організовує щорічні антарктичні експедиції на «Академік Вернадський», а також сезонні експедиції науковців.

Економіка

Шлях туристів

Антарктику щорічно відвідує близько 6 тис. туристів[джерело?]. Більшість з них направляється на Антарктичний півострів, де існують туристична база й аеродром. У 1990-х роках туризм поширився до моря Росса і деяких районів на південь від Австралії. Більшість туристів здійснює антарктичні круїзи на кораблях.

Див. також

Джерела

  1. United States Central Intelligence Agency (2011). . The World Factbook. Government of the United States. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 22 жовтня 2011. 
  2. Vinson Massif, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 6 вересня 2015.  (англ.)
  3. . Innovation House (uk-UA). 21 березня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  4. Під Антарктидою знайдена величезна система підземних вод
  5. . Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022. 
  6. . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018. 
  8. . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017. 
  9. Петр Кравчук Географический калейдоскоп. — Киев: Радянська школа, 1988. ISBN 5-330-00384-9
  10. Петро Кравчук Рекорды природы. — Любешов: Эрудит, 1993. — 216 с. ISBN 5-7707-2044-1
  11. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.
  12. . USA Today. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2018. 
  13. Дубровин Л. И., Козловський А. М. Советские антарктические. — Л.: Гидрометеоиздат, 1991, 254 стр. с илл. ISBN 5-286-00650
  14. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.  — Найвища температура повітря в Антарктиді, с. 160.
  15. . Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  16. . Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  17. . Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
  18. . nature.com (англ.). 29.06.2020. Архів оригіналу за 9 березня 2021. 
  19. Парнікоза, Іван (28.03.2017). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 29.03.2017. Процитовано 28.03.2017. 
  20. Парнікоза, Іван (15.02.2017). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28.03.17. 
  21. Land Animals of Antarctica. British Antarctic Survey. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2008. 
  22. Below Antractica. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 19 червня 2009. 
  23. Snow Petrel Pagodroma nivea. BirdLife International. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 20 жовтня 2009. 
  24. Антарктида — материк поселень-примар [ 10 грудня 2013 у Wayback Machine.], 19.12.08
  25. . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2014. 
  26. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 листопада 2014. 
  27. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 26 листопада 2014. 
  28. . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 20 листопада 2020. 
  29. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020. 
  30. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Бібліографія

Посилання

Антарктида
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Новини у Вікіновинах?
Антарктида у Вікімандрах?
Антарктида у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antarkti da vid grec anti proti ta grec arktikos pivnichnij protilezhnij Arktici materik u Pivdennij pivkuli navkolo geografichnogo pivdennogo polyusa ohoplyuye priblizno 10 suhodolu Zemli Zagalna plosha 13 900 000 km bez shelfovih lodovikiv 12 6 mln km Omivayetsya vodami Pivdennogo okeanu V Antarktidi ye 90 svitovih zapasiv krigi skoncentrovano 70 prisnoyi vodi na Zemli AntarktidaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Geografichne polozhennyaKrajni tochki pivnichna mis Prajm Hed 63 12 48 pd sh 57 18 05 zh d 63 21333 pd sh 57 30139 zh d 63 21333 57 30139 pivdenna Pivdennij polyus 90 00 00 pd sh 00 00 00 sh d 90 00000 pd sh 0 00000 sh d 90 00000 0 00000Chasovi poyasi vid UTC 12 00 do UTC 12 00TeritoriyaZagalna plosha 14 200 000 kvadratnij kilometr ostroviv 43 870 km Dovzhina uzberezhzhya 18 000 km Najvisha tochka masiv Vinson 4892 m Najnizhcha tochka zapadina Bentli 2555 m Seredni visoti ponad 2000 mNajdovsha richka Oniks 32 km Najbilshe ozero Vostok 15 500 km NaselennyaChiselnist 4400 7 me Najposhirenishi movi anglijska francuzka rosijska ispanska portugalska italijska gindi urdu nimecka norvezka afrikaans korejska yaponska ukrayinska Antarktida u VikishovishiV Antarktidi znahoditsya polyus holodu a takozh tochki najnizhchoyi vidnosnoyi vologosti povitrya na planeti ta najintensivnishoyi sonyachnoyi radiaciyi Antarktida yedina teritoriya u yakoyi nemaye prinalezhnosti do derzhavi Chinnij dogovir pro Antarktidu svidchit sho materik ne nalezhit zhodnij krayini svitu Nezvazhayuchi na ugodi nizka krayin vse taki vislovlyuye teritorialni pretenziyi na cej kontinent Zmist 1 Geografiya 1 1 Geografichnij podil 1 2 Relyef 1 2 1 Pidlidnij relyef 1 3 Vnutrishni vodi 1 3 1 Zagalnij opis 1 3 2 Pidlodovikovi ozera 1 3 3 Pidlodovikovi richki 2 Geologiya 2 1 Geologichna budova Shidnoyi Antarktidi 2 2 Geologichna budova Zahidnoyi Antarktidi 2 3 Zaledeninnya 2 4 Korisni kopalini 2 5 Vulkanizm 3 Klimat 4 Flora i fauna 4 1 Flora 4 2 Fauna 5 Naselennya 6 Politichnij status 6 1 Teritorialni pretenziyi 7 Doslidzhennya 7 1 Ukrayina i doslidzhennya Antarktidi 7 1 1 Stanciya Akademik Vernadskij 7 1 2 Nacionalnij antarktichnij naukovij centr 8 Ekonomika 9 Div takozh 10 Dzherela 11 Bibliografiya 12 PosilannyaGeografiya RedaguvatiGeografichnij podil Redaguvati Dokladnishe Teritorialnij podil AntarktidiTeritoriya Antarktidi dilitsya na geografichni ploshi ta oblasti yaki buli vidkriti riznimi mandrivnikami Oblast doslidzhuvana i nazvana na chest vidkrivacha abo inshih osib nazivayetsya zemlya Spisok zemel Antarktidi Zemlya Adeli Zemlya Oleksandra I Zemlya Viktoriyi Zemlya Vilgelma II Zemlya Georga V Zemlya Greyama Zemlya Kempa Zemlya Korolevi Yelizaveti Zemlya Korolevi Mod Zemlya Korolevi Meri Zemlya Kotsa Zemlya Mak Robertsona Zemlya Meri Berd Zemlya Palmera Zemlya Princesi Yelizaveti Zemlya Vilksa Zemlya Eduarda VII Zemlya Elsvorta Zemlya EnderbiKrim togo do Antarktidi nalezhat Pivdenni Orknejski Pivdenni Shetlandski ostrovi ostrovi Balleni i Berkner Najpivnichnishoyu tochkoyu kontinentu ye mis Prajm Hed Relyef Redaguvati Relyef Antarktidi Antarktida najvishij kontinent Zemli serednya visota poverhni kontinentu nad rivnem morya stanovit ponad 2000 m a v centri kontinentu dosyagaye 4000 metriv 99 5 poverhni pokrivaye materikovij lid tovshinoyu do 4776 m serednya tovshina 1880 m yakij pidnimayetsya do 4010 m v serednomu do 2040 m pid yakim prihovanij kontinentalnij relyef i lishe 0 3 blizko 40 tis km yiyi ploshi vilni vid lodu v osnovnomu v Zahidnij Antarktidi i Transantarktichnih gorah ostrovi dilyanki uzberezhzhya tak zvani oazi i okremi grebeni i girski vershini nunataki sho pidnosyatsya nad krizhanoyu poverhneyu Transantarktichni gori sho peretinayut majzhe ves materik dilyat Antarktidu na dvi chastini Zahidnu Antarktidu ta Shidnu Antarktidu sho mayut rizne pohodzhennya i geologichnu budovu Na shodi roztashovane visoke najbilshe pidnesennya poverhni lodu 4100 m nad rivnem morya pokrite lodom plato Zahidna chastina skladayetsya z grupi goristih ostroviv z yednanih mizh soboyu lodom Na tihookeanskomu uzberezhzhi roztashovani Antarktichni Andi visota yakih perevishuye 4000 m najvisha tochka kontinentu 4892 m nad rivnem morya masiv Vinson u gorah Elsvorta 2 U Zahidnij Antarktidi znahoditsya i najglibsha na kontinenti zapadina Bentli imovirno riftovogo pohodzhennya Glibina zapadini Bentli zapovnenoyi lodom dosyagaye 2555 m nizhche rivnya morya Pivdennij polyus lezhit na visoti blizko 2800 m Teritorialnij podil AntarktidiPidlidnij relyef Redaguvati Antarktichna topografiya Relyef poverhni kontinenta bez lodovikovogo pokrivu Doslidzhennya za dopomogoyu suchasnih metodiv dali zmogu bilshe diznatisya pro pidlidnij relyef pivdennogo materika V rezultati doslidzhen z yasuvalosya sho blizko tretini materika lezhit nizhche rivnya svitovogo okeanu doslidzhennya takozh pokazali nayavnist girskih lancyugiv i masiviv Chastina kontinentu maye skladnij relyef i veliki perepadi visot Tut znahodyatsya najvisha vershina gora Vinson masivu Vinsona 4892 m i najglibsha zapadina progin Bentli 2555 m v Antarktidi Antarktichnij pivostriv ye prodovzhennyam pivdennoamerikanskih And yaki tyagnutsya v napryamku pivdennogo polyusa trohi uhilyayuchis vid nogo v zahidnij sektor Shidna chastina materika maye perevazhno zgladzhenij relyef z okremimi plato j girskimi hrebtami visotoyu do 3 4 km Na shodi Antarktidi roztashovani pidlidni gori Gamburceva ta gori Vernadskogo Doslidzhennya pidlidnogo relyefu provedeni NASA viyavili v Antarktidi krater Zemli Vilksa Diametr voronki stanovit 482 km Krater mig utvoritisya vnaslidok padinnya na Zemlyu tila diametrom priblizno 48 kilometriv bilshij za Eros kolo 250 miljoniv rokiv tomu u permskomu periodi Pil pidnyatij pid chas padinnya j vibuhu podibnogo asteroyida sprichiniv bi bagatovikove poholodannya j zagibel bilshoyi chastini flori ta fauni tiyeyi epohi Cej krater nini vvazhayetsya najbilshim na Zemli ale jogo astroblemnu prirodu ne dovedeno 3 Vnutrishni vodi Redaguvati Zagalnij opis Redaguvati U zv yazku z tim sho ne tilki serednorichni a j na bilshosti teritoriyi navit litni temperaturi v Antarktidi ne perevishuyut nulya gradusiv opadi tam vipadayut tilki u viglyadi snigu dosh vkraj ridkisne yavishe Vin utvoryuye lodovikovij snig spresovuyetsya pid vlasnoyu vagoyu pokriv zavtovshki ponad 1700 m i miscyami dosyagaye 4300 m U antarktichnih lodah skoncentrovano blizko 90 vsiyeyi prisnoyi vodi Zemli Odnak v Antarktidi isnuyut ozera a v litnij chas i richki Zhivlennya richok lodovikove Zavdyaki intensivnij sonyachnij radiaciyi obumovlenij vinyatkovoyu prozoristyu povitrya tanennya lodovikiv vidbuvayetsya navit pri neznachnij minusovij temperaturi povitrya Na poverhni lodovika chasto na znachnij vidstani vid uzberezhzhya utvoryuyutsya strumki taloyi vodi Najintensivnishe tanennya vidbuvayetsya poblizu oazisiv poruch z kam yanistimi gruntami yaki nagrivayutsya na sonci Oskilki vsi strumki napovnyuyutsya zavdyaki tanennyu lodovika to yih vodnij i rivnevij rezhim povnistyu viznachayutsya zminami temperaturi povitrya j sonyachnoyi radiaciyi Najbilshi vitrati vodi v nih sposterigayutsya v godini najbilsh visokih temperatur povitrya tobto v drugij polovini dnya a najmenshi u nichni godini prichomu neridko v cej chas rusla povnistyu peresihayut Nalodovikovi strumki j richki yak pravilo mayut duzhe zvivisti rusla i z yednuyut chislenni nalodovikovi ozera Vidkriti rusla zazvichaj zakinchuyutsya ne dohodyachi do morya chi ozera a vodotik prokladaye svij shlyah dali pid lodom abo v tovshi lodovika na zrazok pidzemnih richok u karstovih rajonah Z nastannyam osinnih moroziv stik pripinyayetsya i gliboki zi strimkimi beregami rusla zanosyatsya snigom abo perekrivayutsya snigovimi mostami Inodi majzhe postijni pozemki i chasti zaviryuhi perekrivayut rusla strumkiv she do togo yak pripinitsya stik i todi strumki techut u krizhanih tunelyah zovsim nepomitnih z poverhni Yak i trishini u lodovikah voni nebezpechni oskilki vazhki mashini mozhut provalyuvatisya v nih Yaksho snigovij mist nedostatno micnij vin mozhe provalitisya i pid vagoyu lyudini Richki antarktichnih oazisiv sho protikayut po gruntu zazvichaj ne perevishuyut dovzhini dekilkoh kilometriv Najbilsha richka Oniks ponad 20 km zavdovzhki Richki isnuyut tilki v litnij chas Blakitnij lid sho vkrivaye ozero Friksel v Transantarktichnih gorah Antarktichni ozera tezh mayut ryad osoblivostej cherez sho inodi yih vidilyayut v osoblivij antarktichnij tip Znahodyatsya voni v oazisah abo suhih dolinah i majzhe zavzhdi pokriti tovstim sharom lodu Odnak u litnij period vzdovzh beregiv i v girlah timchasovih vodotokiv utvoryuyetsya smuga vidkritoyi vodi kilka desyatkiv metriv shirinoyu Najchastishe ozera stratifikovani Bilya dna sposterigayetsya shar vodi z pidvishenoyu temperaturoyu i solonistyu yak napriklad v ozeri Vanda V deyakih nevelikih bezstichnih ozerah koncentraciya soli znachno visoka i voni mozhut buti povnistyu vilnimi vid lodu Napriklad ozero Don Zhuan z visokoyu koncentraciyeyu v jogo vodah hloridu kalciyu zamerzaye tilki pri duzhe nizkih temperaturah Antarktichni ozera neveliki tilki deyaki z nih bilshi 10 km ozero Vanda ozero Figurne Najbilshe z antarktichnih ozer ozero Figurne v oazisi Bangera Zvivayuchis sered pagorbiv vono tyagnetsya na 20 kilometriv Plosha jogo dorivnyuye 14 7 km a glibina perevishuye 130 metriv Najglibshe ozero Radok jogo glibina syagaye 362 m Ye na uzberezhzhi Antarktidi ozera sho utvorilisya v rezultati pidporu vodi snizhnikami abo nevelikimi lodovikami Voda v takih ozerah nagromadzhuyetsya inodi protyagom dekilkoh rokiv doki riven yiyi ne pidnimetsya do verhnogo krayu prirodnoyi grebli Todi nadlishki vodi pochinayut vitikati z ozera Utvoryuyetsya ruslo yake shvidko pogliblyuyetsya vitrata vodi zrostaye U miru pogliblennya rusla riven vodi v ozeri padaye i vono zmenshuyetsya u svoyih rozmirah Vzimku peresohle ruslo zanositsya snigom yakij postupovo ushilnyuyetsya i prirodna greblya vidnovlyuyetsya Nastupnogo litnogo sezonu ozero znovu pochinaye napovnyuvatisya talimi vodami Prohodit kilka rokiv poki ozero ne napovnitsya i jogo vodi znovu ne prorvutsya v more Porivnyuyuchi Antarktidu z inshimi materikami mozhna zaznachiti sho na materiku absolyutno vidsutni zabolocheni dilyanki Odnak u priberezhnij smuzi ye svoyeridni lodovikovi bolota Voni utvoryuyutsya vlitku v ponizhennyah zapovnenih snigom i firnom Tala voda sho stikaye v ci znizhennya zvolozhuye snig i firn v rezultati chogo i vihodit snizhno vodyana kasha v yazka yak zvichajni bolota Glibina takih bolit najchastishe neznachna ne bilshe metra Zverhu voni buvayut vkriti tonkoyu krizhanoyu kirkoyu Yak i spravzhni bolota voni chasom neprohidni navit dlya gusenichnogo transportu U 2022 roci vikoristovuyuchi unikalnij metod geofizichnoyi zjomki v yakomu vikoristovuvalasya magnitotelurichnu MT vizualizaciyu dlya poshuku i kartuvannya pidlodovikovih gruntovih vod pid krizhanim pokrivom viyavleno cilu sistemu pidzemnih vod 4 5 Pidlodovikovi ozera Redaguvati U 1990 h rokah rosijskimi vchenimi bulo viyavleno pidlodovikove ozero yake ne zamerzaye Shid najbilshe z antarktichnih ozer sho maye dovzhinu 250 km i shirinu 50 km ozero vmishuye blizko 5400 tis km vodi U sichni 2006 roku geofiziki Robin Bell i Majkl Shtudinger z amerikanskoyi geofizichnoyi observatoriyi Lamont Dogerti viyavili druge i tretye za rozmirami pidlodovikovi ozera plosheyu 2000 km i 1600 km vidpovidno roztashovani na glibini blizko 3 km vid poverhni kontinentu Voni povidomili sho ce mozhna bulo b zrobiti ranishe yakbi dani radyanskoyi ekspediciyi 1958 1959 rokiv buli proanalizovani bilsh retelno Krim cih danih buli vikoristani dani suputnikiv pokazi radariv i vimiri sili tyazhinnya na poverhni kontinentu Vsogo na 2007 rik v Antarktici viyavleno ponad 140 pidlodovikovih ozer Pidlodovikovi richki Redaguvati Pid chas provedennya kompleksnogo doslidzhennya zokrema radarnogo skanuvannya obrobki danih suputnikovoyi zjomki vcheni viyavili sho pid lodami Antarktidi isnuyut burhlivi richki taloyi vodi Dovzhina viyavlenih tuneliv stanovit 250 metriv 6 Tuneli zakinchuyutsya tam de materikovij lodovik staye shelfovim Tam zhe berut svij pochatok viyimki na dni okeanu Potoki sho znahodyatsya pid shelfovim lodovikom vidigrayut odnu z najvazhlivishih rolej u procesi tanennya lodu Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya AntarktidiAntarktida dilitsya na Shidnu blizko 10 mln km i Zahidnu z Antarktichnim pivostrovom yaki rizni za svoyeyu geologichnoyu budovoyu Shidna Antarktida dokembrijska Antarktichna platforma oblyamovana piznishimi skladchastimi utvorennyami Zahidna Antarktida Kaledonska plita j Andijskij skladchastij poyas antarktichnij pivostriv i prilegli do nogo rajoni Geologichna budova Shidnoyi Antarktidi Redaguvati Shidna Antarktida yavlyaye soboyu starodavnyu dokembrijsku kontinentalnu platformu kraton shozhu z platformami Indiyi Braziliyi Afriki ta Avstraliyi Vsi ci kratoni utvorilisya pri rozpadi superkontinentu Gondvani Vik porid kristalichnogo fundamentu stanovit 2 5 2 8 mlrd rokiv najdavnishi porodi Zemli Enderbi ponad 3 mlrd rokiv Fundament pokritij molodshim osadovim chohlom sformovanim 350 190 mln rokiv tomu v osnovnomu morskogo pohodzhennya U sharah z vikom 320 280 mln rokiv nayavni lodovikovi vidkladennya prote molodshi mistyat vikopni reshtki roslin i tvarin u tomu chisli ihtiozavriv sho svidchit pro silnu vidminnist klimatu togo chasu vid suchasnogo Znahidki teplolyubnih plazuniv ta paporotepodibnoyi flori buli zrobleni pershimi doslidnikami Antarktidi i stali odnim z vagomih dokaziv shirokomasshtabnih gorizontalnih ruhiv plit sho pidtverdzhuye koncepciyu tektoniki plit Geologichna budova Zahidnoyi Antarktidi Redaguvati Zahidna chastina skladena molodimi kajnozojskimi porodami Proyavi vulkanizmu zoseredzheni v Zahidnij Antarktici pov yazani z Antarktichnim pivostrovom sho vinik v hodi Andskogo periodu goroutvorennya Deyaki z vulkaniv osoblivo ostrivni vivergalisya v ostanni 200 rokiv Najaktivnishij vulkan Antarktidi Erebus na ostrovi Rossa v odnojmennomu mori Jogo nazivayut vulkan sho storozhit shlyah do Pivdennogo polyusa Zaledeninnya Redaguvati Bilsha chastina poverhni Antarktidi ponad 95 vkrita lodovikovim shitom potuzhnistyu do 1500 3000 m Vilna vid lodu poverhnya stanovit lishe 4 5 ploshi kontinenta Ce neznachni priberezhni dilyanki suhodolu oazisi i najvishi gori Poverhnya lodovika rozbita chislennimi trishinami j provalami Vstanovleno sho v ryadi misc Antarktidi lozhe lodovika lezhit nizhche vid rivnya morya Lid perebuvaye v postijnomu rusi Vid centra Antarktidi vin roztikayetsya do yiyi periferiyi v rajoni observatoriyi Mirnij shvidkist ruhu lodu 30 45 m za rik i kruto obrivayetsya v bik morya utvoryuyuchi visoki lodovi stini bar yeri Visota najbilshogo v Antarktidi lodovogo bar yera Rossa 45 73 m ale perevazhno 30 40 m U bagatoh miscyah lid sho spovzaye v more utvoryuye plavayuchi pripayani do sushi veliki shelfovi lodoviki Rossa Shekltona ta inshi zagalnoyu plosheyu ponad 900 tis km Lodoviki postijno vidlamuyutsya i dayut pochatok ajsbergam yaki vinosyatsya na pivnich v okeani sho omivayut Antarktidu Zgidno z povidomlennyami OON Programi OON z navkolishnogo seredovisha Za 25 rokiv z 1992 po 2017 roki Antarktika vtratila 3 triljoni tonn lodu Tempi skorochennya masi lodu v Antarktidi potroyilisya z 2012 roku Yaksho do 2012 roku shorichno tanulo 76 mlrd tonn lodiv Antarktidi to v ostanni roki cej pokaznik zbilshivsya do 219 mlrd tonn 7 Gori Tangra o Livingston Tipovij krayevid Antarktidi Pik Svyatogo Borisa ostriv Livingstona Piki Uni Kanal LemeraKorisni kopalini Redaguvati Korisni kopalini kam yane vugillya zalizna ruda slyuda mid svinec cink grafit tosho Zgidno z Dogovorom pro Antarktidu vidobutok korisnih kopalin zaboroneno do 2048 roku Na kontinenti roztashovano postijni naukovi stanciyi 30 krayin zokrema j Ukrayini stanciya Akademik Vernadskij Dokladnishe Korisni kopalini AntarktidiVulkanizm Redaguvati Dokladnishe Vulkanizm AntarktidiU regioni Antarktidi isnuye blizko 140 pidlidnih vulkaniv Zokrema doslidzhennya Zahidno antarktichnogo riftu West Antarctic Rift viyavili 91 novij vulkan prihovanij pid tovsheyu lodu dani Sky News Yih visota stanovit vid 100 do 3850 metriv a tovshina lodu sho yih pokrivaye v deyakih miscyah perevishuye 4 km 8 Klimat RedaguvatiDokladnishe Antarktichnij klimatKlimat Antarktidi nadzvichajno suvorij U centralnih rajonah Antarktidi protyagom roku isnuye stijkij polyarnij anticiklon U litno osinnij period na okrayinah Antarktidi sposterigayetsya ciklonichna diyalnist yaka inkoli poshiryuyetsya i na yiyi vnutrishnyu chastinu Na radyanskij teper rosijska antarktichnij stanciyi Vostok 21 lipnya 1983 roku bulo zareyestrovano najnizhchu temperaturu povitrya na Zemli za vsi roki meteorologichnih sposterezhen 89 2 gradusa Celsiya nizhche nulya 9 10 11 Rajon otrimav nazvu Polyus holodu Zemli U grudni 2013 roku navkolo yaponskoyi polyarnoyi stanciyi Kupol Fudzi vchenimi bulo zafiksovano novij rekord najnizhchoyi temperaturi na poverhni Zemli minus 94 7 C Pravda za povidomlennyami vimiryuvannya provodilisya ne za dopomogoyu meteostanciyi a iz suputnika tomu vrahovuvati cej temperaturnij rekord mozhna z pevnoyu chastkoyu umovnosti Doslidzhennya provodilos fahivcyami Amerikanskogo nacionalnogo centru snigovih i lodovih danih 12 Najvisha temperatura povitrya v Antarktidi bula zareyestrovana u grudni 1961 r na Zemli Viktoriyi na lodu ozera Bonni de maksimalnij termometr vstanovlenij v meteorologichnij budci na visoti 1 3 m zafiksuvav 23 9 C 13 14 Najvisha u priberezhnij zoni 11 6 C stanciya Oaza Temperatura 40 mozhliva protyagom usogo roku 6 lyutogo 2020 roku na stanciyi Esperansa bulo zafiksovano najvishu za ostanni 59 rokiv temperaturu 18 3 C 15 16 17 Rizki temperaturni kontrasti mizh pereoholodzhenim materikom i teplishimi vodami okeaniv zumovlyuyut chasti j silni vitri yaki neridko dosyagayut uragannoyi sili 80 90 m sek Richni sumi opadiv u priberezhnij smuzi 500 600 mm u vnutrishnih rajonah 100 150 mm Avstralijskimi ta amerikanskimi vchenimi viyavleno ryad faktiv dokaziv pro te sho v minulomu klimat Antarktidi buv na 20 25 gradusiv za Celsiyem teplishij za ninishnij Do cih dokaziv vidnosyatsya vikopni zalishki listya derevini mohu kvitkovij pilok yajcya komah tosho Shob vse ce utvoryuvalosya potribni dostatno trivali tepli periodi dlya rostu i rozvitku roslin i komah U chervni 2020 roku stalo vidomo pro temperaturnij rekord Antarktidi ucheni z yasuvali sho Pivdennij polyus za ostanni 30 rokiv progrivsya vtrichi shvidshe za vsyu inshu planetu z 1989 roku potik povitrya nad kontinentom nagrivsya bilsh nizh na 1 83 gradusa Celsiya Cherez veliki kolivannya temperaturi zalezhno vid pori roku ta regionu Antarktidi ranishe vvazhalosya sho kontinent najmenshe shilnij do klimatichnih zmin cherez globalne poteplinnya prote dani meteostancij za 60 rokiv pokazali sho ce ne tak u cej chas progriv vidbuvayetsya zi shvidkistyu blizko 0 6 C protyagom desyatilittya v porivnyanni z 0 2 C dlya vsiyeyi inshoyi planeti 18 Flora i fauna Redaguvati Imperatorski pingvini v Antarktidi Imperatorskij pingvin Antarktichnij kril Euphausia superba Pidvodnij svit Antarktidi Shuchnik antarktichnijOrganichnij svit nadzvichajno bidnij Neznachni vilni vid lodu uzberezhni dilyanki i skeli vkriti lishajnikami vodorostyami mohami v Morskij Antarktici zrostaye dva vidi aborigennih kvitkovih roslin Okrim nih traplyayutsya lishajniki gribi vodorosti Fauna pov yazana z morem i zoseredzhena na uzberezhzhi i priberezhnih ostrovah Predstavlena kilkoma vidami ptahiv pingvini pomorniki burevisniki albatrosi baklani ta antarktichnimi tyulenyami Flora Redaguvati Klimat Antarktidi ne spriyaye rozvitku velikoyi kilkosti roslin Poyednannya moroziv poganoyi yakosti gruntiv obmal vologi i brak sonyachnogo svitla prignichuye rist roslin Yak rezultat roslinnist obmezhuyetsya golovnim chinom mohami Avtotrofni organizmi skladayutsya z najprostishih Flora kontinentu v osnovnomu skladayetsya z lishajnikiv mohiv vodorostej i gribiv Period rozvitku roslinnosti vegetacijnij period zazvichaj korotkij i trivaye lishe kilka litnih misyaciv gruden kviten Morska Antarktika chi tizhniv Kontinentalna Antarktika Najbagatshoyu ye flora Morskoyi Antarktiki zahidne uzberezhzhya Antarktichnogo pivostrova Zokrema v rajoni Argentinskih ostroviv de znahoditsya Ukrayinska antarktichna stanciya Akademik Vernadskij zrostaye 2 vidi kvitkovih roslin a same shuchnik Deschampsia antarctica Desv ta perlinnicya Colobanthus quitensis Kunth Bartl antarktichni bilya 49 vidiv mohiv 7 vidiv pechinochnikiv blizkih do mohiv primitivnih roslin a takozh bilya 123 vidiv lishajnikiv organizmiv sho skladayutsya z griba ta vodorosti U nazemnih roslinnih ugrupovannyah Morskoyi Antarktiki zustrichayutsya takozh gribi v tomu chisli lihenofilni mikro ta makro zeleni vodorosti Chlorophyta 30 vidiv diatomovi vodorosti 41 vid a takozh 7 vidiv sino zelenih vodorostej Cyanophyta Vivchennya yih bioriznomanittya she tilki pochinayetsya Adzhe viyavlene stanovit lishe 30 vid zagalnogo bioriznomanittya nazemnih vidiv vodorostej yaki zustrichayutsya v Antarktici V rajoni Argentinskih ostroviv vidmicheno 14 vidiv morskih vodorostej makrofitiv 19 Zagalom Antarktidi nalichuyetsya bilsh nizh 200 vidiv lishajnikiv ta blizko 50 vidiv mohiv Simsot vidiv vodorostej bilshist z yakih ye fitoplankton Na kontinenti sposterigayetsya yavishe barvistogo snigu sho poyasnyuyetsya nayavnistyu cilih kolonij vodorostej i diatomovih vodorostej osoblivo ce harakterno dlya priberezhnih rajoniv v litnij period Okrim aborigennih v Morskij Antarktici zustrichayutsya zanosni abo inzvazivni vidi kvitkovih roslin prisutnist yakih ye proyavom zrostayuchogo antropogennogo presu na Antarktiku 20 Fauna Redaguvati Dokladnishe Spisok ssavciv AntarktidiLishe neznachna kilkist nazemnih bezhrebetnih obrali miscem perebuvannya Antarktidu 21 Ce mikroskopichni klishi yak antarcticus Alaskozetes voshi nematodi tihohodi kolovertki kril i kolembola Neshodavno viyavleni predstavniki starodavnih ekosistem nashoyi planeti yaki skladayutsya z kilkoh vidiv bakterij sho buli znajdeni v lodovij pastci gliboko pid lodovikami 22 A nelitayucha mushka Belgika antarktidna vsogo 12 mm v rozmiri predstavnik najchiselnishih zemnih tvarin v Antarktidi Snigovij burevisnik ye odnim z usogo lishe troh vidiv ptahiv yaki rozmnozhuyutsya tilki v Antarktidi 23 Naselennya RedaguvatiSuvorij klimat Antarktidi pereshkodzhaye yiyi zaselennyu U XIX stolitti na Antarktichnomu pivostrovi i prileglih ostrovah isnuvalo kilka kitobijnih baz Zgodom vsi voni buli zanedbani U roki Drugoyi svitovoyi vijni v Antarktidi z yavilisya vijskovi bazi Argentini i Chili V danij chas v Antarktidi nemaye postijnogo naselennya tut roztashovani postijni naukovi stanciyi 30 krayin zokrema j Ukrayini na yakih v zalezhnosti vid sezonu zhive vid 4000 osib vlitku i do 1000 osib uzimku 24 25 U 1978 r na argentinskij stanciyi Esperansa narodilasya persha lyudina Antarktidi Emilio Markos Palma 26 Antarktidi prisvoyeno internet domen verhnogo rivnya aq i telefonnij kod 672 Lyudina v Antarktici Mis Hanna misce na o Livingston poblizu Antarktidi populyarne sered turistiv Antarktichna poshtaPolitichnij status Redaguvati Prapor Antarktichnogo dogovoruVidpovidno do konvenciyi pro Antarktiku yaka nabrala chinnosti 23 chervnya 1961 roku Antarktida ne nalezhit zhodnij derzhavi Dozvolena tilki naukova diyalnist Rozmishennya vijskovih ob yektiv a takozh vizit bojovih korabliv i ozbroyenih suden pivdennishe 60 go gradusa pivdennoyi shiroti zaboroneno U 1980 ti roki Antarktidu ogolosili she j bez yadernoyu zonoyu sho viklyuchilo poyavu v yiyi vodah suden atomohodiv a na materiku atomnih energoblokiv Zaraz uchasnicyami dogovoru ye 50 derzhav z pravom golosu i desyatki krayin sposterigachok Teritorialni pretenziyi Redaguvati Dokladnishe Spirni teritoriyi AntarktikiOdnak nayavnist dogovoru ne oznachaye sho krayini yaki priyednalisya do nogo vidmovilisya vid svoyih teritorialnih pretenzij na kontinent i prileglij prostir 27 Navpaki teritorialni pretenziyi deyakih krayin velichezni Napriklad Norvegiya pretenduye na teritoriyu sho perevishuye yiyi vlasnu v desyat raziv Velichezni teritoriyi ogolosila svoyimi Velika Britaniya Britanci mayut namir dobuvati rudni i vuglevodnevi resursi na Antarktichnomu shelfi Avstraliya vvazhaye svoyeyu majzhe polovinu Antarktidi v yaku vtim vklinyuyetsya francuzka Zemlya Adeli Pred yavila teritorialni pretenziyi i Nova Zelandiya Velika Britaniya Chili i Argentina pretenduyut praktichno na odnu i tu zh teritoriyu sho vklyuchaye Antarktichnij pivostriv i Pivdenni Shetlandski ostrovi Na zemlyu Meri Berd zhodna z krayin oficijno ne visunula teritorialnih pretenzij Takim chinom na sogodni sim krayin mayut pretenziyi na visim teritorij Antarktiki Yak pravilo ci krayini rozmishuyut na cih zemlyah svoyi naukovo doslidni stanciyi Radyanskij Soyuz i SShA zarezervuvali za soboyu pravo na novi vimogi a v podalshomu vid nih ne vidmovlyalisya navit Rosiya pislya rozpadu SRSR tomu voni mayut pravo na pretenziyi i v majbutnomu yaksho togo zabazhayut Pretenziyi na teritoriyi nizhche 60 paraleli viznani lishe krayinami yaki yih visunuli Tim ne mensh yih inodi vidobrazhayut na kartah Antarktiki ta ce ne oznachaye yih oficijnogo viznannya Prapor Teritoriya Pred yavnik pretenziyi Mezhi Data Mapa Zemlya Adeli Franciya vid 142 2 sh do 136 11 sh 1924 Argentinska Antarktida Argentina vid 25 zh do 74 zh 1943 Avstralijska antarktichna teritoriya Avstraliya vid 160 sh do 142 2 sh i vid 136 11 sh do 44 38 sh 1933 Antarktichna provinciya Chili Chili vid 53 zh do 90 zh 1940 Britanski antarktichni teritoriyi Velika Britaniya vid 20 zh do 80 zh 1908 Zemlya Korolevi Mod Norvegiya vid 44 38 sh do 20 zh 1939 Ostriv Petra I vid 68 50 pd 90 35 zh 1929 Teritoriya Rossa Nova Zelandiya vid 150 zh do 160 sh 1923 Vilna vid pretenzij teritoriya vid 90 zh do 150 zh za vinyatkom ostrova Petra I Doslidzhennya RedaguvatiDokladnishe Antarktichni doslidnicki stanciyi Rual Amundsen pershij doslidnik na pivdennomu polyusi gruden 1911 Zliva napravo Amundsen Hansen Hassel ta Visting svitlina zroblena Bjolanom Pershovidkrivachami Antarktidi vvazhayut ekspediciyi dvoh krayin rosijsku ekspediciyu Fadeya Fabiana Bellinsgauzena i Mihajla Lazaryeva 1819 1821 i britansku ekspediciyu Edvarda Bransfilda ta Vilyama Smita Pershim hto pobachiv materik buv Bellinsgauzen yakij 28 sichnya 1820 roku sposterigav shelfovij lodovik v rajoni suchasnoyi Zemli Korolevi Mod Na pochatku XX stolittya Antarktidu doslidzhuvali vidatni polyarniki Robert Skott 1901 04 1910 12 Ernest Genri Sheklton 1907 1909 Rual Amundsen 1910 1912 ta inshi Z 1928 vivchennya Antarktidi zdijsnyuyetsya za dopomogoyu litakiv Dzhordzh Vilkins 1928 1930 Linkoln Elsvort 1935 1938 39 Richard Berd 1928 30 1933 35 1939 41 1946 47 Z 1950 v Antarktidi pracyuyut postijni naukovo doslidni stanciyi persha francuzka U zv yazku z provedennyam Mizhnarodnogo geofizichnogo roku 1957 1959 v Antarktidi 12 krayin organizuvali doslidni stanciyi Zokrema SRSR pochinayuchi z 1956 roku organizuvav 12 stancij Osnovna z nih Mirnij Z 1996 roku v Antarktidi diye takozh ukrayinska naukova stanciya Akademik Vernadskij yaku peredala Ukrayini Velika Britaniya do 1996 r stanciya Faradej Mizhnarodno pravovij rezhim Antarktidi ta inshih teritorij sho roztashovani pivdennishe 60 pivdennoyi shiroti regulyuyetsya Ugodoyu pro Antarktiku vid 1 grudnya 1959 roku Braziliya buduye na ostrovi King Dzhordzh v Antarktidi doslidnicku stanciyu Komandante Ferraz na sonyachnih panelyah i vitrogeneratorah 28 Internet domen Antarktidi aq Ukrayina i doslidzhennya Antarktidi Redaguvati Stanciya Akademik VernadskijStanciya Akademik Vernadskij Redaguvati Dokladnishe Akademik Vernadskij Akademik Vernadskij do 1996 Faradej yedina ukrayinska antarktichna stanciya roztashovana na misi Marina ostrova Galindez za 7 kilometriv vid zahidnogo uzberezhzhya Antarktichnogo pivostrova Vona pracyuye cilij rik i ye majdanchikom dlya provedennya meteorologichnih geofizichnih biologichnih ta inshih doslidzhen Zasnovana u 1947 roci yak britanska stanciya Faradej v lyutomu 1996 roku Velika Britaniya peredala stanciyu Ukrayini Ukrayinski polyarniki splatili britanskim kolegam za stanciyu simvolichnu cinu odin funt sterlingiv Stanciyu nazvano na chest vidatnogo ukrayinskogo vchenogo akademika Volodimira Ivanovicha Vernadskogo pershogo prezidenta NAN Ukrayini Logotip Nacionalnogo antarktichnogo naukovogo centruProvedennya naukovih doslidzhen golovne priznachennya ukrayinskoyi antarktichnoyi stanciyi Akademik Vernadskij Vikonannyu ciyeyi zadachi pidporyadkovano vsyu zhittyediyalnist stanciyi ta Nacionalnogo antarktichnogo naukovogo centru Metoyu Derzhavnoyi cilovoyi naukovo tehnichnoyi programi provedennya doslidzhen v Antarktici na 2011 2020 roki 29 ye zabezpechennya provedennya fundamentalnih ta prikladnih naukovih doslidzhen v Antarktici efektivnogo funkcionuvannya antarktichnoyi stanciyi Akademik Vernadskij vikonannya Ukrayinoyu mizhnarodnih zobov yazan vidpovidno do Dogovoru pro Antarktiku ta naukovo obgruntovanoyi ocinki perspektiv osvoyennya biologichnogo ta mineralno resursnogo potencialu regionu Nacionalnij antarktichnij naukovij centr Redaguvati Dokladnishe Nacionalnij antarktichnij naukovij centrNacionalnij antarktichnij naukovij centr NANC derzhavnij operator Ukrayini v Antarktici derzhavna naukovo doslidna ustanova v strukturi Ministerstva osviti ta nauki Ukrayini yaka zabezpechuye robotu ukrayinskoyi antarktichnoyi stanciyi Akademik Vernadskij ta koordinuye doslidzhennya Antarktiki v Ukrayini Centr organizovuye shorichni antarktichni ekspediciyi na Akademik Vernadskij a takozh sezonni ekspediciyi naukovciv Ekonomika Redaguvati Shlyah turistivDokladnishe Turizm v AntarktidiAntarktiku shorichno vidviduye blizko 6 tis turistiv dzherelo Bilshist z nih napravlyayetsya na Antarktichnij pivostriv de isnuyut turistichna baza j aerodrom U 1990 h rokah turizm poshirivsya do morya Rossa i deyakih rajoniv na pivden vid Avstraliyi Bilshist turistiv zdijsnyuye antarktichni kruyizi na korablyah Div takozh RedaguvatiOzonova dira Pidvishennya rivnya morya Krivavij vodospad 2404 Antarktika asteroyid nazvanij na chest kontinentu 30 Beregova liniya AntarktidiDzherela Redaguvati United States Central Intelligence Agency 2011 Antarctica The World Factbook Government of the United States Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2011 Vinson Massif Antarctica Peakbagger com d angl Procitovano 6 veresnya 2015 angl Chas zbirati kaminnya najcikavishe pro meteoriti Innovation House uk UA 21 bereznya 2018 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Pid Antarktidoyu znajdena velichezna sistema pidzemnih vod A dynamic saline groundwater system mapped beneath an Antarctic ice stream Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 8 travnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 26 lyutogo 2017 Shvidkist tanennya lodu v Antarktidi zrosla v razi OON Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 13 serpnya 2017 Petr Kravchuk Geograficheskij kalejdoskop Kiev Radyanska shkola 1988 ISBN 5 330 00384 9 Petro Kravchuk Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 Kravchuk P A Kniga rekordiv prirodi Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 Antarctica records unofficial coldest temperature ever USA Today Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 23 bereznya 2018 Dubrovin L I Kozlovskij A M Sovetskie antarkticheskie L Gidrometeoizdat 1991 254 str s ill ISBN 5 286 00650 Kravchuk P A Kniga rekordiv prirodi Luck PrAT Volinska oblasna drukarnya 2011 336 s ISBN 978 966 361 642 1 Najvisha temperatura povitrya v Antarktidi s 160 Istorichnij rekord temperatura v Antarktidi dosyagla piku Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 Temperatura v Antarktidi vstanovila rekord zafiksovano 18 3 gradusi Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 Antarctica logs hottest temperature on record with a reading of 18 3C Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Record warming at the South Pole during the past three decades Nature Climate Change nature com angl 29 06 2020 Arhiv originalu za 9 bereznya 2021 Parnikoza Ivan 28 03 2017 Ukrayinska Antarktida Chastina 6 Roslinnist ta grunti rajonu buhti Artura Argentinskih ostroviv http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 29 03 2017 Procitovano 28 03 2017 Parnikoza Ivan 15 02 2017 Ukrayinska Antarktida Chastina 8 Ekologichni problemi ta ohorona prirodi Antarktiki http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 03 17 Land Animals of Antarctica British Antarctic Survey Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 listopada 2008 Below Antractica Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 19 chervnya 2009 Snow Petrel Pagodroma nivea BirdLife International Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2009 Antarktida materik poselen primar Arhivovano 10 grudnya 2013 u Wayback Machine 19 12 08 Status Antarktidi i teritorialni pretenziyi Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 26 listopada 2014 Antarktida Grushinskij N P Dralkin A G Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 26 listopada 2014 Yak dilyat Antarktiku i yiyi resursi Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 V Antarktidi buduyut doslidnicku stanciyu z vikoristannyam VDE kosatka media ros Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 20 listopada 2020 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 3 listopada 2010 r 1002 Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi cilovoyi naukovo tehnichnoyi programi provedennya doslidzhen v Antarktici na 2011 2020 roki zakon rada gov ua Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 6 lipnya 2020 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Bibliografiya RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Stavnicer M F Tayemnici shostoyi chastini svitu K 1958 Belozorov S Antarktida K 1950 Markov K K Puteshestvie v Antarktidu M 1957 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Posilannya RedaguvatiAntarktidau sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Antarktida u Vikimandrah Antarktida u Vikishovishi Nacionalnij antarktichnij naukovij centr Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine derzhavnij operator Ukrayini v Antarktici Antarktichna stanciya Akademik Vernadskij Arhivovano 2 travnya 2006 u Wayback Machine Parnikoza I Ukrayinska Antarktika Arhivovano 23 listopada 2015 u Wayback Machine Hajvej 30 kvitnya 2014 roku Istoriya vidkrittya i doslidzhennya Antarktidi angl The Landsat Image Mosaic of Antarctica LIMA suputnikovi znimki Antarktiki angl Discovering Antarctica Arhivovano 12 serpnya 2019 u Wayback Machine sajt pro doslidzhennya Antarktiki vid Korolivskogo naukovogo tovaristva angl British Antarctic Survey BAS Arhivovano 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Britanska antarktichna ekspediciya angl U S Antarctic Program Portal Arhivovano 6 bereznya 2007 u Wayback Machine Amerikanska antarktichna ekspediciya angl The Antarctic Sun Arhivovano 27 lyutogo 2011 u Wayback Machine onlajn gazeta amerikanskoyi antarktichnoyi misiyi angl Australian Antarctic Division Arhivovano 30 bereznya 2012 u WebCite avstralijskij antarktichnij portal angl South African National Antarctic Programme pivdenno afrikanskij antarktichnij portal angl Antarctic Treaty Secretariat Arhivovano 7 lyutogo 2006 u Wayback Machine sekretariat organizaciyi Antarktichnogo dogovoru angl Portals on the World Antarctica Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine Biblioteka Kongresu SShA angl Antarctic Exploration Timeline Arhivovano 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine istoriya doslidzhen Antarktiki ros Proekt Antarktika AANII Arhivovano 10 lyutogo 2005 u Wayback Machine Rosijska antarktichna ekspediciya bolg Bolgarska komisiya z antarktichnih geografichnih nazv Arhivovano 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antarktida amp oldid 40038471