www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тихоходи тардиградиHypsibius dujardiniБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарст

Тихоходи

?
Тихоходи, тардигради

Біологічна класифікація
Класи
Посилання
Вікісховище: Category:Tardigrada
Віківиди: Tardigrada
EOL: 3204
ITIS: 155166
NCBI: 42241
Fossilworks: 57074 272408, 57074

Тихохо́ди (лат. Tardigrada) — тип двобічно-симетричних тварин. Всесвітньо поширені мікроскопічні (0,05—1,4 мм) мешканці вологих біотопів суходолу, прісних та морських водойм. Вони мають малосегментне тіло з нечітко відокремленою головою, яке несе чотири пари непочленованих ніг. Травна система наскрізна. Органів дихання та кровообігу немає. Нервова система артроподного типу. Роздільностатеві. Розвиток прямий, ріст супроводжується линяннями. Вони мають деякі риси, спільні як із поліхетами так і членистоногими. Проте деякі особливості їхньої будови та ембріонального розвитку свідчать про те, що це самостійний, дуже своєрідний тип тваринного світу. Вперше описані німецьким науковцем і теологом Йоганном Геце у 1772 році.

Будова Редагувати

Hypsibius dujardini

Тіло мало сегментоване з нечітко відокремленою головою, у більшості видів довжиною 0,3—0,5 мм, деякі можуть сягати 1,2 мм, двобічно-симетричне, більш-менш циліндричне з 4 парами нерозчленованих кінцівок. Органів дихання і кровообігу немає. Травна система наскрізна. Центральна нервова система (артропоїдного типу) складається з надглоткового і 5 черевних гангліїв. Порожнина тіла — міксоцель, заповнений гемолімфою, в якій є клітини, наповнені запасними поживними речовинами.

Особливістю будови тіла тихоходів є постійний клітинний склад окремих тканин та органів, зокрема покривів, м'язів та середньої кишки, які в певних видів складаються з точно відомої кількості клітин, сталої протягом усього життя тварин.

Спосіб життя Редагувати

Розмноження статеве, відомий також партеногенез. Розвиток прямий, супроводиться линянням. Рослиноїдні.

Здатні витримувати тривале (протягом кількох років) висихання: висушені тихоходи короткий час можуть витримувати температури від -271 °C до +150 °C. Здатні виживати в безповітряному просторі й переносити опромінення радіацією в тисячу разів більше, ніж людина (570000 рентген). У стані анабіозу можуть перебувати досить довгий час — 120 років.

Дослідження на Міжнародній космічній станції показали, що представники двох видів (Richtersius coronifer[en] та Milnesium tardigradum) вижили під час 10-денного перебування без захисту у відкритому космосі, за що отримали звання найвитриваліших тварин на Землі. На думку астрофізиків, тардигради мають найвищі шанси на виживання у випадку астрофізичної катастрофи.

Тихоходи також широко поширені в найбільш екстремальних умовах на планеті — в Антарктиці. Тут регулярно відкривають нові для науки види цих істот. Зокрема, в районі розташування Української Антарктичної станції «Академік Вернадський» в гніздовому матеріалі домініканських мартинів знайдено два нові види — Bryodelphax olszanowskii sp. nov. та Diphascon puchalskii sp. nov. Отже ці організми добре адаптовані до переносу птахами.

Систематика Редагувати

Відомо близько 1000 видів. Поширені у прісних і морських водоймах, у ґрунті, на суші в скупченнях крапельної вологи тощо. В Україні — 70 видів і підвидів.

Примітки Редагувати

  1. . Nautilus. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. (англ.)
  2. Sloan, David; Alves Batista, Rafael; Loeb, Abraham (2017). The Resilience of Life to Astrophysical Events. Scientific Reports 7 (1). ISSN 2045-2322. doi:10.1038/s41598-017-05796-x. 
  3. Парнікоза, Іван (01.03.2017). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 12.08.18. 
  4. Kaczmarek, Łukasz; Parnikoza, Ivan; Gawlak, Magdalena; Esefeld, Jan; Peter, Hans-Ulrich; Kozeretska, Iryna; Roszkowska, Milena (16 вересня 2017). Tardigrades from Larus dominicanus Lichtenstein, 1823 nests on the Argentine Islands (maritime Antarctic). Polar Biology (англ.) 41 (2). с. 283–301. ISSN 0722-4060. doi:10.1007/s00300-017-2190-4. Процитовано 12 серпня 2018. 

Джерела Редагувати

  • Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996). . К.: Либідь. с. 320. ISBN 5-325-00663-0. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013. 
  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Межжерін С. В., Межжеріна Я. О., Коршевнюк Т. В. Біологія 10 клас. Профільний рівень. Підручник. — К. : Планета книжок, 2010.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про безхребетних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tihohodi tardigradiHypsibius dujardiniBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Dvobichno simetrichni Bilateralia Pervinnoroti Protostomia Tip Tardigrada Spallanzani 1777 KlasiGeterotardigradi Heterotardigrada en Mezotardigradi Mesotardigrada en Spravzhni tihohodi Eutardigrada PosilannyaVikishovishe Category TardigradaVikividi TardigradaEOL 3204ITIS 155166NCBI 42241Fossilworks 57074 272408 57074Tihoho di lat Tardigrada tip dvobichno simetrichnih tvarin Vsesvitno poshireni mikroskopichni 0 05 1 4 mm meshkanci vologih biotopiv suhodolu prisnih ta morskih vodojm Voni mayut malosegmentne tilo z nechitko vidokremlenoyu golovoyu yake nese chotiri pari nepochlenovanih nig Travna sistema naskrizna Organiv dihannya ta krovoobigu nemaye Nervova sistema artropodnogo tipu Rozdilnostatevi Rozvitok pryamij rist suprovodzhuyetsya linyannyami Voni mayut deyaki risi spilni yak iz polihetami tak i chlenistonogimi Prote deyaki osoblivosti yihnoyi budovi ta embrionalnogo rozvitku svidchat pro te sho ce samostijnij duzhe svoyeridnij tip tvarinnogo svitu Vpershe opisani nimeckim naukovcem i teologom Jogannom Gece u 1772 roci Zmist 1 Budova 2 Sposib zhittya 3 Sistematika 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBudova Redaguvati nbsp Hypsibius dujardiniTilo malo segmentovane z nechitko vidokremlenoyu golovoyu u bilshosti vidiv dovzhinoyu 0 3 0 5 mm deyaki mozhut syagati 1 2 mm dvobichno simetrichne bilsh mensh cilindrichne z 4 parami nerozchlenovanih kincivok Organiv dihannya i krovoobigu nemaye Travna sistema naskrizna Centralna nervova sistema artropoyidnogo tipu skladayetsya z nadglotkovogo i 5 cherevnih gangliyiv Porozhnina tila miksocel zapovnenij gemolimfoyu v yakij ye klitini napovneni zapasnimi pozhivnimi rechovinami Osoblivistyu budovi tila tihohodiv ye postijnij klitinnij sklad okremih tkanin ta organiv zokrema pokriviv m yaziv ta serednoyi kishki yaki v pevnih vidiv skladayutsya z tochno vidomoyi kilkosti klitin staloyi protyagom usogo zhittya tvarin Sposib zhittya RedaguvatiRozmnozhennya stateve vidomij takozh partenogenez Rozvitok pryamij suprovoditsya linyannyam Roslinoyidni Zdatni vitrimuvati trivale protyagom kilkoh rokiv visihannya visusheni tihohodi korotkij chas mozhut vitrimuvati temperaturi vid 271 C do 150 C Zdatni vizhivati v bezpovitryanomu prostori j perenositi oprominennya radiaciyeyu v tisyachu raziv bilshe nizh lyudina 570000 rentgen U stani anabiozu mozhut perebuvati dosit dovgij chas 120 rokiv Doslidzhennya na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi pokazali sho predstavniki dvoh vidiv Richtersius coronifer en ta Milnesium tardigradum vizhili pid chas 10 dennogo perebuvannya bez zahistu u vidkritomu kosmosi za sho otrimali zvannya najvitrivalishih tvarin na Zemli 1 Na dumku astrofizikiv tardigradi mayut najvishi shansi na vizhivannya u vipadku astrofizichnoyi katastrofi 2 Tihohodi takozh shiroko poshireni v najbilsh ekstremalnih umovah na planeti v Antarktici Tut regulyarno vidkrivayut novi dlya nauki vidi cih istot Zokrema v rajoni roztashuvannya Ukrayinskoyi Antarktichnoyi stanciyi Akademik Vernadskij v gnizdovomu materiali dominikanskih martiniv znajdeno dva novi vidi Bryodelphax olszanowskii sp nov ta Diphascon puchalskii sp nov Otzhe ci organizmi dobre adaptovani do perenosu ptahami 3 4 Sistematika RedaguvatiVidomo blizko 1000 vidiv Poshireni u prisnih i morskih vodojmah u grunti na sushi v skupchennyah krapelnoyi vologi tosho V Ukrayini 70 vidiv i pidvidiv Primitki Redaguvati The Few Tough Species That Survive the Rigors of Nothingness Facts So Romantic Nautilus Nautilus Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 angl Sloan David Alves Batista Rafael Loeb Abraham 2017 The Resilience of Life to Astrophysical Events Scientific Reports 7 1 ISSN 2045 2322 doi 10 1038 s41598 017 05796 x Parnikoza Ivan 01 03 2017 Ukrayinska Antarktida Chastina 7 Fauna Morskoyi Antarktiki http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 12 08 18 Kaczmarek Lukasz Parnikoza Ivan Gawlak Magdalena Esefeld Jan Peter Hans Ulrich Kozeretska Iryna Roszkowska Milena 16 veresnya 2017 Tardigrades from Larus dominicanus Lichtenstein 1823 nests on the Argentine Islands maritime Antarctic Polar Biology angl 41 2 s 283 301 ISSN 0722 4060 doi 10 1007 s00300 017 2190 4 Procitovano 12 serpnya 2018 Dzherela RedaguvatiSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1996 Zoologiya bezhrebetnih Pidruchnik u 3 kn Kn 2 K Libid s 320 ISBN 5 325 00663 0 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2013 Biologichnij slovnik za red I G Pidoplichka K Golovna redakciya URE 1974 T 3 552 s Mezhzherin S V Mezhzherina Ya O Korshevnyuk T V Biologiya 10 klas Profilnij riven Pidruchnik K Planeta knizhok 2010 Posilannya RedaguvatiSistematika tihohodiv Tihohodi angl Tardigrada Newsletter Tardigrades Pictures and Movies The Edinburgh Tardigrade project NJ Tardigrade Survey Tardigrade Appreciation Headquarters Tardigrades English German The incredible water bear Tardigrade video Tardigrade Reference Center Tardigrades in space nbsp Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tihohodi amp oldid 38339360