Гемолімфа (від грец. хайма та лат. лімфа - чиста вода, волога) — зелена або безколірна рідина, що циркулює в судинах та міжклітинних порожнинах тіла багатьох безхребетних (членистоногі, оніхофори, молюски та ін.), які мають незамкнену кровоносну систему.
Гемолімфа виконує ті ж функції, що кров та лімфа у тварин із замкненою кровоносною системою: транспорт кисню та вуглекислого газу (у комах майже не бере участі в транспорті газів через розвиток системи трахей), поживних речовин та продуктів виділення, функції захисту організму, осморегуляції та ін. Часто має дихальні пігменти (а рідше еритроцити). В гемолімфі деяких комах присутні сильнодіючі отрути (наприклад, кантаридин у наривників, синильна кислота у строкаток), що робить їх неїстівними. Деякі комахи (сонечка, деякі коники) здатні для захисту виприскувати чи виводити гемолімфу крапельками через пори на суглобах кінцівок. Гемолімфа відіграє важливу роль в системі виділення членистоногих. Речовини, що потребують виділення, з гемолімфи через стінки мальпігієвих судин надходять до їх порожнини, звідти - до кишечнику і з неперетравленими рештками виводяться назовні.
Джерела Редагувати
- Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.
Посилання Редагувати
- Гемолімфа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |