www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґрунт Чорнозем степова зона України Бурий лісовий ґрунт Карпати Підзол південна тайга Карельський перешийокУ Вікіпедії є

Ґрунт

Чорнозем;
степова зона України

Бурий лісовий ґрунт;
Карпати

Підзол;
південна тайга,
Карельський перешийок

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґрунт.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Земля.

Ґрунт (від нім. Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови. Сучасна наука про ґрунти — ґрунтознавство — визначає ґрунт як складову частину педосфери разом з іншими біокосними тілами — ґрунтоподібними тілами (педолітами), ґрунтовими плівками, підґрунтовим ярусом біосфери. У докучаївському генетичному ґрунтознавстві загальноприйнятим є субстанційно-функціонально-атрибутивне визначення, за яким ґрунт  — це складна поліфункціональна і полікомпонентна відкрита багатофазна структурна система в поверхневому шарі кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючістю, і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу. Ґрунтова школа США має загалом аналогічне визначення ґрунту, за яким ґрунт — це природне тіло, що складається з твердих (мінеральних і органічних) речовин, рідини і газів, утворюється на поверхні землі, має горизонтальне поширення і характеризується одним чи двома послідовними горизонтами або шарами, які відрізняються від вихідного матеріалу в результаті накопичення, виносу, зміни і перетворення енергії та матерії і здатне підтримувати коріння рослин в природному середовищі. Світова реферативна база ґрунтових ресурсів (WRB) використовує ширший підхід, називаючи ґрунтом будь-який об'єкт, що формує частину епідерми Землі; у WRB ґрунт — це будь-який матеріал у межах 2 м від поверхні Землі, що контактує з атмосферою (за винятком ділянок із суцільним льодом, водних тіл, глибших від 2 м, живих організмів).

Ґрунт серед інших фізичних тіл Землі живої (організми) і косної (гірські породи та мінерали) природи займає особливе проміжне положення, будучи так званим «біокосним тілом природи». У його складі беруть участь як мінеральні, так і органічні речовини, у тому числі велика група специфічних сполук — ґрунтовий гумус. Невіддільну частину ґрунту — його живу фазу — складають живі організми: кореневі системи рослин, тварини різного розміру, що живуть у ґрунті, величезна різноманітність мікроорганізмів. Однак глибше розуміння сутності ґрунту передбачає, що його основні ознаки не специфічні: ґрунт є біокосним тілом, але є й інші біокосні тіла; ґрунт є багатофазною системою, але є й інші багатофазні системи, включно із живою фазою; чинники, що їх називають ґрунтотворними, формують також інші природні тіла; не лише ґрунти володіють біопродуктивністю.

Екологічні функції ґрунтів

Виділяють дві групи функцій, що виконують ґрунти у біосфері: глобальні та біогеоценотичні.

Глобальні екологічні функції ґрунтів:

  • ґрунт є середовищем для розвитку і еволюції життя на Землі. В одному грамі ґрунту можна нарахувати один мільярд бактеріальних клітин; амеб і джгутиконосців до мільйона особин, інфузорій — 1000. У верхньому шарі родючого ґрунту біомаса бактерій може становити 400-5000 кг/га.
  • ґрунт забезпечує великий геологічний і малий біологічний кругообіг речовин на земній поверхні. В ґрунті акумулюються біогенні елементи, він їх накопичує і перешкоджає швидкому виносу в гідросферу.
  • ґрунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Ґрунти постійно обмінюються газами з приземним шаром тропосфери, поглинають кисень і віддають вуглекислий та інші гази. Ґрунтове «дихання» разом з фотосинтезом і диханням живих організмів підтримують постійний склад атмосфери. Ґрунт є фактором формування сольового складу Світового океану.
  • ґрунт є фактором біопродуктивності наземних екосистем. Ґрунт регулює біосферні процеси, зокрема, густоту живих організмів на земній поверхні. Ґрунт має певні властивості, які обмежують життєдіяльність деяких груп організмів. Дуже сухий або дуже вологий; кислий або лужний, бідний елементами живлення або родючий ґрунти, взаємодіючи з кліматом, регулюють розселення різних видів, популяцій, їх густоту та інші параметри життєдіяльності організмів.
  • ґрунт є акумулятором необіогенної неживої речовини (гумусу) і зв'язаної з ним хімічної енергії, арена трансформації та передачі в глибокі шари літосфери палеобіогенної речовини.

Ґрунт є найважливішим компонентом біогеоценозів і виконує в ньому біогеоценотичні функції. Ґрунт це умова існування і еволюції організмів:

  • життєвий простір, житло і притулок, механічна опора, депо насіння;
  • джерело елементів живлення; депо вологи, елементів живлення та енергії; стимулятор та інгібітор біохімічних та інших процесів;
  • адсорбатор речовин із атмосфери і ґрунтових вод;
  • сигнал для сезонних та інших біологічних процесів, пусковий механізм для деяких сукцесій;
  • регулятор чисельності, складу і структури біоценозів;

У ґрунті акумулюються і трансформуються речовини і енергія, що знаходиться чи поступає до нього. Ґрунт виконує санітарні функції. Ґрунт є буфером і захисним біогеоценотичним екраном.

Родючість — головна властивість ґрунту

Ґрунт як природно-історичне тіло володіє родючістю, яка визначається комплексом його взаємозв'язаних механічних, фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних властивостей, що обумовлюють життєдіяльність рослинних організмів. Родючість ґрунту — біологічна якісна властивість, яка відрізняє ґрунт від гірської породи і робить це природне утворення основним засобом сільськогосподарського виробництва та об'єктом застосування праці.

Родючість — це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, волозі, повітрі, а також забезпечувати умови їхньої нормальної життєдіяльності для створення ними відповідної біомаси (врожаю). Але рівень родючості ґрунту в одних і тих самих умовах буде неоднаковий для різних як природних, так і культурних рослин. Родючість ґрунту — явище відносне, вона залежить не тільки від властивостей ґрунту, а й від рослин, які культивуються на ньому. Поняття «родючість ґрунту» не ідентичне «продуктивності», і його слід застосовувати тільки в агрономічному значенні. Біопродуктивністю володіють всі біокосні тіла, наприклад води океану. Часто високопродуктивні рослинні формації (хвойні ліси в субарктичній зоні, очеретяні зарості) формуються на бідних ґрунтах, родючість яких при розорюванні буде дуже низькою.

Чинники ґрунтотворення

Чинники ґрунтотворення — це елементи природного середовища, під впливом яких утворюються ґрунти. Системне сприйняття ґрунту як функції агентів-ґрунтоутворювачів започатковане В. В. Докучаєвим. Ним виділено п'ять факторів ґрунтотворення: клімат, материнські гірські пори, рослинні і тваринні організми, особливо нижчі, рельєф і висота місцевості, геологічний вік країни. Функціональне визначення ґрунту виражають у вигляді моделі: S = f(d, o,r, p,t…) де S — ґрунт, d — клімат, o — організми, r — рельєф, p — порода, t — час (Jenny[en], 1941). Докучаєвська формула «ґрунти — фактори», доповнена І.П.Герасимовим[ru] (1973) так званими «передавальними механізмами» і тепер сприймається у вигляді послідовності: фактори ґрунтотворення → процеси ґрунтотворення → ґрунти (профіль, властивості).

Клімат, материнські породи і організми для ґрунтів є матеріальними донорами речовини і енергії. Рельєф є чинником-ретранслятором, що перерозподіляє речовину і енергію по поверхні Землі. Час є мірою розвитку і зміни усіх явищ і процесів.

  • Клімат (за О. А. Роде — Сонце і атмосфера) визначають тепловий, водний та інші режими ґрунтів, їх будову, склад і властивості. Найважливішими є три чинники: сонячна радіація як джерело для фотосинтезу і чинник, що формує тепловий режим фітогеосфери; кількість опадів, які визначають водний режим ґрунтів та умови існування організмів; газовий склад атмосфери.
  • Материнські породи визначають гранулометричний, хімічний і мінералогічний склад ґрунтів, їх фізичні та фізико-механічні властивості, водно-повітряний, тепловий і поживний режими, впливають на швидкість ґрунтоутворювального процесу і його спрямованість. Виділяють генетичні типи порід гравітаційного походження (елювій, колювій), пов'язаних з текучою водою (алювій, пролювій, делювій), водно-льодовикові (морена), еолові та іншого походження породи (леси і лесоподібні суглинки, покривні суглинки і глини, піски).
  • Організми є джерелом органічної частини ґрунту, вони і продукти їхньої життєдіяльності визначають спрямованість ґрунтотворного процесу, перетворюючи косну речовину в біокосне природне тіло — ґрунт. Педосфера формується за участі 4 царств живих організмів: царств рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів. У вивчення живих організмів-ґрунтотворювачів вагомий внесок зробив М. С. Гіляров та створена ним наукова школа.
  • Рельєф обумовлює просторову організацію педосфери, виконуючи такі функції: 1) розподіляє продукти вивітрювання і ґрунтотворення; 2) розподіляє тепло і атмосферні опади.
  • Час є умовою і мірою існування та взаємодії інших факторів ґрунтотворення, обумовлюючи еволюцію ґрунтів.

Новітнім чинником ґрунтотворення є господарська діяльність людини (антропогенний чинник), що впливає як безпосередньо, так і побічно через інші чинники ґрунтотворення, зумовлюючи реградацію чи деградацію ґрунтів.

Серед загальних принципів генетичного ґрунтознавства, в якому ґрунт розглядається як самостійне природно-історичне тіло в його функціональній залежності від інших природних тіл і явищ, виділяють такі:

  • при формуванні ґрунту всі чинники рівнозначні, і ґрунт є їхньою функцією;
  • при рівнозначності клімату, рельєфу, ґрунтотворних порід і біоти такий чинник, як час, є певним множником, а ґрунт — функцією чинників, помножених на час;
  • чинники ґрунтотворення не лише рівнозначні, а й незамінні;
  • чинники ґрунтотворення взаємопов'язані між собою і діють системно;
  • чинники ґрунтотворення поділяють на групи — чинники-донори речовини й енергії та контролюючі чинники, чинники зовнішні та внутрішні.

Системи класифікації ґрунтів

Чорнозем

Єдиної загальноприйнятої класифікації ґрунтів не існує. Поряд з міжнародною (Класифікація ґрунтів ФАО, яку змінила в 1998 році WRB) у багатьох країнах світу діють національні системи класифікації ґрунтів, часто засновані на принципово різних підходах. У міру нагромадження нових фактів раніше створені класифікаційні системи переглядаються та уточнюються. У колишньому СРСР, незважаючи на єдність науково-теоретичних основ і методичних підходів на принципах генетичного ґрунтознавства, також існували розбіжності між окремими республіками в розробці класифікаційної проблеми.

Класифікація ґрунтів СРСР 1977 року

До тепер українські і російські ґрунтознавці продовжують активно використовуватися класифікацію ґрунтів СРСР 1977 року, яку називають факторно-генетичною. Ця класифікація була підготовлена на основі «Вказівок щодо класифікації та діагностики ґрунтів», випущених у 1967 році Ґрунтовим інститутом ім. В. В. Докучаєва, та схвалена Науково-технічною Радою і Головним управлінням землекористування і землеустрою Міністерства сільського господарства СРСР як керівництво під час проведення ґрунтових обстежень і вишукувань, робіт по держобліку земель та земельного кадастру. Вона передбачала такі таксономічні одиниці:

  • Тип ґрунту — основна класифікаційна одиниця. До одного типу ґрунтів належать ґрунти: 1) з подібними процесами перетворення і міграції речовин; 2) з подібним характером водно-теплового режиму; 3) з однотипною будовою ґрунтового профілю за генетичними горизонтами; 4) з подібним рівнем природної родючості; 5) з екологічно подібним типом рослинності. У межах типу ґрунту виділяються також так звані «фаціальні типи ґрунтів», для яких вживаються номенклатурні позначення, пов'язані з їх термічним режимом: теплі, помірні, холодні, тощо.
  • Підтип ґрунту — класифікаційна одиниця в межах типу. Це групи ґрунтів, що розрізняються між собою за проявом основного і супутнього процесів ґрунтоутворення і є перехідними ланками між типами.
  • Рід ґрунту — класифікаційна одиниця в межах підтипу, обумовлена особливостями ґрунтоутворення, пов'язаними насамперед із властивостями материнських порід, а також ознаками, набутими в минулих фазах ґрунтоутворення (так звані реліктові ознаки), особливостями складу ґрунтово-поглинаючого комплексу, основними формами новоутворень тощо.
  • Вид ґрунту — класифікаційна одиниця в межах роду, що кількісно відрізняється за ступенем прояву ґрунтоутворювальних процесів, які визначають тип, підтип і рід ґрунтів.
  • Різновид ґрунту — класифікаційна одиниця, що враховує поділ ґрунтів за гранулометричним складом ґрунтового профілю.
  • Розряд ґрунту — класифікаційна одиниця, за якою групуються ґрунти, що відрізняються характером ґрунтотворних і підстилаючих порід.

Приклад:

  • тип — чорнозем,
  • підтип — чорнозем південний,
  • рід — чорнозем південний солонцюватий,
  • вид — чорнозем південний солонцюватий середньопотужний слабогумусований,
  • різновид — чорнозем південний солонцюватий середньопотужний слабогумусований важкосуглинковий,
  • розряд — чорнозем південний солонцюватий середньопотужний слабогумусований важкосуглинковий на лесоподібному суглинку.

Класифікація ґрунтів України

Детальна типологія ґрунтів України подана у вигляді номенклатурних списків для великомасштабних ґрунтових обстежень.

Класифікація ґрунтів України, що сьогодні використовується за вимогами ДСТУ, створена на генетичних принципах, а її параметри анонсовані 1988 року. У ній використані традиційні в українському ґрунтознавстві підходи, рівень знань і базу даних щодо генезису та властивостей ґрунтів України. Класифікація містить такі таксономічні одиниці:

  • клас — поділ ґрунтів на «зональні» й «азональні»;
  • тип — основна таксономічна одиниця. В один тип об'єднуються ґрунти з одноманітними гідротермічними умовами під однотипною рослинністю, на материнських породах подібного мінералогічного складу, з однотипною будовою профілю, близьким рівнем родючості і єдністю заходів щодо поліпшення;
  • підтип — розкриває зміст типу і включає ґрунти, у яких поряд з типовими є властивості, що характерні для інших типів;
  • рід — таксономічна одиниця, що відображає карбонатність, кислотність, оглеєння, прояв солонцюватості і засолення ґрунтів тощо;
  • літологічна серія — таксономічна одиниця, що відображає генетичну природу ґрунтоутворювальних порід;
  • вид — таксономічна одиниця, що відображає ступінь прояву ознак типу, підтипу, роду і літологічних ознак;
  • Варіант — таксономічна одиниця, що відображає трансформацію ґрунту в результаті його використання;
  • Різновидність — таксономічна одиниця, що відображає гранулометричний склад ґрунту.

У 2005 році в Україні запропонована класифікація ґрунтів генетично-субстантивного типу. Вона включає такі таксономічні одиниці: тип — підтип — рід — вид — варіант — літологічна серія,.

Субстантивно-генетична класифікація ґрунтів Росії

У 2004 році спеціальною комісією Ґрунтового інституту ім. В.В.Докучаєва[ru] під керівництвом Л. Л. Шишова, підготовлена нова, так звана «субстантивно-генетична» класифікація ґрунтів Росії, що є розвитком класифікації 1997 року. У 2008 році вона була уточнена виданням «Полевого определителя почв». Характерною особливістю нової класифікації можна назвати відмову від залучення для діагностики факторно-екологічних та режимних параметрів, що важко діагностуються і часто визначаються дослідником чисто суб'єктивно, фокусування уваги на ґрунтовому профілі і його морфологічних особливостях. Російська субстантивно-генетична класифікація ґрунтів передбачає виділення восьми таксономічних категорій: стовбурів, відділів, типів, підтипів, родів, видів, різновидів і розрядів.

  • Стовбур — вища таксономічна одиниця, що відображає поділ ґрунтів за співвідношенням процесів ґрунтоутворення і накопичення відкладів (у ґрунтах постлітогенного стовбура ґрунтоутворення здійснюється на сформованій мінеральній ґрунтоутворювальній породі; у ґрунтах сінлітогенного стовбура ґрунтоутворення протікає одночасно з накопиченням відкладів; стовбур органогенних ґрунтів об'єднує ґрунти, профіль яких складається з торфу).
  • Відділ — група ґрунтів, що характеризується єдністю основних процесів ґрунтоутворення, що формують головні риси ґрунтового профілю.
  • Тип — основна таксономічна одиниця в межах відділів, що характеризується єдиною системою основних генетичних горизонтів і спільністю властивостей, зумовлених схожістю режимів і процесів ґрунтоутворення.
  • Підтип — таксономічна одиниця в межах типу, що відрізняється якісними модифікаціями основних генетичних горизонтів, які відображають найбільш істотні особливості ґрунтоутворювальних процесів і еволюції ґрунтів.
  • Вид — таксономічна одиниця, що відображає кількісні показники ступеня вираженості ознак, що визначають тип, підтип, а іноді і рід ґрунтів.
  • Різновид — таксономічна одиниця, що відображає поділ ґрунтів по гранулометричним складом.
  • Розряд — таксономічна одиниця, що об'єднує ґрунти за характером ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід.

Приклад класифікації:

  • Стовбур — Постлітогенні ґрунти.
  • Відділ — Акумулятивно-гумусові ґрунти.
  • Тип — Чорнозем текстурно-карбонатний (чорнозем текстурно-карботатний корелює з підтипом чорнозему південного і темно-каштанового ґрунту за Класифікацією ґрунтів СРСР 1977 р.).
  • Підтип — Чорнозем текстурно-карботатний солонцюватий.
  • Вид — Чорнозем текстурно-карботатний солонцюватий середньопотужний.
  • Різновид — Чорнозем текстурно-карботатний солонцюватий середньопотужний важкосуглинковий.
  • Розряд — Чорнозем текстурно-карботатний солонцюватий середньопотужний важкосуглинковий на лесовидному суглинку.

Soil Taxonomy

В американській школі ґрунтознавства використовується класифікація Soil Taxonomy, яка неодноразово доповнювалася новими даними, що публікувалися у вигляді чергового «наближення». Вона належить до морфолого-діагностичного типу класифікацій і не «прив'язана» до якої-небудь території. У цій класифікації багато діагностичних параметрів не випливають із суті самого ґрунту, а просто прийняті «a priori». Вони часто не несуть генетичного «навантаження», притаманного для певного ґрунту, а фіксують сучасні морфолого-аналітичні показники ґрунтів як діагностичні критерії.

Світова реферативна база ґрунтових ресурсів

Основні типи ґрунтів Європи у системі WRB

У 1998 році Міжнародне товариство ґрунтознавців[en] (IUSS) схвалило й прийняло Світову реферативну базу ґрунтових ресурсів (WRB) як систему для ґрунтової кореляції та інтернаціонального співробітництва.

WRB, як результат багаторічної співпраці великої групи досвідчених авторів, співробітництва і логістичної підтримки Міжнародного ґрунтового реферативного й інформаційного центру[en], Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), є міжнародним стандартом таксономічної класифікації ґрунтів замість ґрунтової класифікації ФАО[en].

WRB запозичує сучасні концепції класифікації ґрунтів, у тому числі Soil Taxonomy, легенду для карти ФАО «Ґрунти світу 1988 року», французькі та російські поняття, базуючись здебільшого на ґрунтовій морфології, що відображає процес ґрунтотворення.

Закономірності географії ґрунтів і ґрунтового покриву

Загальні закономірності й особливості формування та поширення ґрунтів, структури ґрунтового покриву земної поверхні є предметом вивчення географії ґрунтів — одного зі структурних підрозділів ґрунтознавчої науки.

Ґрунти майже суцільно покривають суходіл земної кулі (за винятком льодовиків Арктики й Антарктиди та деяких високогірних територій) і дно мілководдя на узбережжях морів, в озерах і водосховищах, утворюючи ґрунтову оболонку, яку називають педосферою.

До основних найбільш загальних закономірностей географії ґрунтів і ґрунтового покриву зачислено такі:

  • горизонтальна (широтна) зональність ґрунтів і ґрунтового покриву;
  • фаціальність (провінційність) ґрунтів;
  • вертикальна ґрунтова зональність, або вертикальна поясність ґрунтів;
  • літогенна диференціація ґрунтів і ґрунтового покриву;
  • топогенно-геохімічне споріднення ґрунтів.

Рівні організації і будова ґрунтів

Профіль чорнозему південного

Структурні рівні організації ґрунту

Структурні рівні організації ґрунту: ґрунтовий покрив — ґрунтовий індивідуум — ґрунтовий горизонт — морфон (структурні окремості, різні включення і новоутворення) — рівень елементарних ґрунтових частинок — молекулярно-іонний рівень — атомарний рівень.

Ґрунтовий покрив складений окремими елементарними ґрунтовими ареалами, кожен з яких включає ряд однакових ґрунтових індивідуумів.

Ґрунтовий індивідуум (педон — за термінологією ґрунтової школи США) — це мінімальний об'єм ґрунту, горизонтальні розміри якого досить великі, щоб мати повний спектр варіабельності співвідношень генетичних горизонтів, відповідний мінімальній горизонтальній неоднорідності ґрунту за діагностичними ознаками. Площа ґрунтових індивідуумів коливається приблизно від одного до десяти метрів залежно від природи мінливості ґрунту. Ґрунтовий індивідуум — одиниця відбору зразків.

Елементарний ґрунтовий ареал (поліпедон — за термінологією ґрунтової школи США) — це одиниця ґрунтового покриву, що належить до однієї класифікаційної одиниці найнижчого таксономічного рангу і займає простір, з усіх боків обмежений іншими елементарними ґрунтовими ареалами або неґрунтовими тілами. Поліпедон має деякі характеристики, такі як форма, перехідні окраїни і природні межі, якими не володіє який-небудь один з його компонентів — педон. Елементарний ґрунтовий ареал, або поліпедон, — одиниця класифікації ґрунтів і водночас ґрунтово-географічна одиниця.

Основною ознакою ґрунтового індивідуума і ґрунту загалом є профіль ґрунту, його характерний вигляд, будова, властивості. Відмінності в ґрунтовому профілі — це розходження між різними ґрунтами, складовими ґрунтового покриву планети. Ґрунтовий профіль — це певне поєднання генетичних горизонтів в межах ґрунтового тіла (педону або поліпедону), специфічне для кожного типу ґрунтотворення в усіх особливостях його прояву.

Генетичні ґрунтові горизонти — це сформовані в процесі ґрунтотворення однорідні, зазвичай паралельні земній поверхні, шари ґрунтового профілю, що різняться між собою морфологічними ознаками, складом і властивостями.

Морфологічна організація ґрунту

Новоутворення легкорозчинних солей

Ґрунт — це ієрархічно побудована природна система, що складається з морфологічних елементів різного рівня (генетичні горизонти, структурні окремості, новоутворення, включення, пори), які відрізняються зовнішніми властивостями — морфологічними ознаками. Зовнішні особливості ґрунту, розкритих ґрунтовим розрізом, є так званими морфологічними ознаками ґрунту. Найбільш важливі з них: будова ґрунту, складення ґрунту, забарвлення ґрунту, структура ґрунту, новоутворення та включення. Будова ґрунту — специфічне для кожного ґрунтового типу сполучення генетичних горизонтів, внутрігоризонтних і позагоризонтних утворень, що становить в цілому ґрунтовий профіль. Складення ґрунту — фізичний стан ґрунтового матеріалу (в профілі ґрунту в цілому або її окремого горизонту, або мікроскладення), обумовлене взаємним розташуванням і співвідношенням в просторі твердих часток і пов'язаних з ними пор (щільність, пористість). Структура ґрунту — взаємне розташування в ґрунтовому тілі структурних окремостей (агрегатів або педів) певної форми і розмірів. Новоутворення в ґрунті — морфологічно оформлені виділення і скупчення речовини в ґрунтовому матеріалі, що відрізняються від основи ґрунтового матеріалу складом і складенням та є наслідком ґрунтоутворювального процесу. Включення в ґрунті — випадкові органічні або мінеральні тіла або предмети, генетично не пов'язані з ґрунтовими процесами.

Склад та властивості ґрунтів

Фазовий склад ґрунтів

Фазовий склад ґрунтів

Ґрунт — це багатофазне природне тіло, речовина якого представлена такими фізичними фазами: тверда, рідка, газова та жива речовина організмів, що населяють ґрунт.

Тверда фаза ґрунту — це полідисперсна і полікомпонентна органомінеральна система, що утворює твердий каркас ґрунтового тіла. Вона формується в процесі ґрунтотворення з материнської гірської породи і значною мірою успадковує її склад і властивості. Характеризується хімічним мінералогічним і гранулометричним складом, з одного боку, і складенням, структурою і пористістю — з іншого.

Рідка фаза ґрунту — це вода в ґрунті, ґрунтовий розчин, що заповнює її пори.

Газова фаза ґрунту — це повітря, що заповнює у ґрунті пори, вільні від води. Його склад істотно відрізняється від атмосферного і динамічний у часі.

Жива фаза ґрунту — це організми, що його населяють і беруть участь у процесі ґрунтотворення. До них належать численні мікроорганізми (бактерії, актиноміцети, гриби, водорості), представники ґрунтової мікро- і мезофауни (найпростіші, комахи, черв'яки та інш.), кореневі системи рослин.

Гранулометричний склад ґрунту

Гранулометричним (механічним) складом ґрунту називають масове співвідношення (відносний вміст у процентах) у його складі твердих частинок (механічних елементів) різної крупності. У вітчизняному ґрунтознавстві він визначається на основі відсоткового співвідношення у ґрунті фракцій фізичної глини (механічних елементів <0,01мм) і фізичного піску (механічних елементів >0,01мм). За класифікацією Н. А. Качинського (1958 року) виділяють пухкопіщані, зв'язнопіщані, супіщані, легкосуглинкові, середньосуглинкові, важкосуглинкові, легкоглинисті, середньоглинисті і важкоглинисті ґрунти.

Мінералогічний склад ґрунту

Мінералогічний склад ґрунту

Основну частку речовинного складу мінеральних ґрунтів утворюють первинні (переважно кварц, польові шпати, слюди), а також вторинні мінерали (глинисті, оксиди і гідроксиди, мінерали-солі), що успадковуються ґрунтом від ґрунтотворної породи, утворюються в процесі вивітрювання і ґрунтотворення. Особливу роль відіграють тонкодисперсні (<0,001 мм) глинисті мінерали (груп каолініту, гідрослюд, монтморилоніту, змішаношаруватих), що визначають важливі властивості ґрунтів: водно-фізичні, фізико-механічні, вбирну здатність ґрунту, наявність елементів живлення рослин.

Органічна частина ґрунту

Середній склад органічної речовини ґрунту

Органічна речовина ґрунтів — це сукупність живої біомаси, органічних решток рослин, тварин, мікроорганізмів, продуктів їх метаболізму, а також специфічних новоутворених органічних речовин — гумусу.

Гумус ґрунту — це складний комплекс органічних сполук, що включає:

  • Неспецифічні органічні сполуки індивідуальної природи (притаманні не тільки ґрунтам).

У процесі трансформації решток організмів органічна речовина ґрунту збагачується азотовмісними речовинами (білками та амінокислотами), вуглеводами — моносахаридами (глюкоза, фруктоза, маноза, галактоза та інш.) і полісахаридами (крохмаль, целюлоза та інш.), гетерополісахаридами (камеді, слизи і пектинові речовини), ліпідами, ароматичними сполуками та їх похідними.

  • Власне гумусові речовини як специфічний комплекс органічних сполук.

Гумусові речовини специфічної природи являють собою гетерогенну полідисперсну систему високомолекулярних азотовмісних ароматичних сполук кислотної природи. Вони представлені гуміновими кислотами, фульвокислотами і залишком, що не гідролізується або гуміном. Гумінові кислоти добре розчиняються в лужних розчинах, слабо розчиняються у воді і не розчиняються в кислотах, мають темно-коричневий або чорний колір. Фульвокислоти — група гумусових кислот, що залишається в розчині після осадження гумінових кислот; відрізняються світлим забарвленням, розчинністю в кислотах, більшою гідрофільністю і здатністю до кислотного гідролізу.

  • Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах

Першу групу складають солі органічних неспецифічних кислот (оцтової, щавлевої, мурашиної, лимонної та інших) і гумусових специфічних кислот з катіонами лужних і лужноземельних металів. Другу групу утворюють комплексні солі, які синтезуються при взаємодії неспецифічних органічних кислот і гумусових кислот з полівалентними металами (залізом, алюмінієм, міддю, цинком, нікелем). Третю групу складають адсорбційні органо-мінеральні з'єднання — Al-Fe-гумусові, а також глинисто-гумусові комплекси.

Гумус — найважливіша складова органічної речовини ґрунту, яка визначає його родючість. Екологічна роль органічних речовин у житті ґрунту визначається тим, що: 1) органічні речовини — один із найважливіших факторів вивітрювання гірських порід та процесів руйнування мінеральної частини ґрунту; 2) вони є джерелом поживних речовин для рослин; 3) органічні речовини відіграють важливу роль в утворенні структури ґрунту; 4) органічні речовини мають безпосередній вплив на рослину, сприяючи її росту та розвитку.

За характерний «земляний» запах ґрунту відповідає органічна сполука геосмін, яка виробляється низкою мікроорганізмів.

Вода в ґрунті і ґрунтовий розчин

Воді належить провідна роль у ґрунтоутворенні та родючості: у водному середовищі відбуваються процеси вивітрювання та новоутворення мінералів, хімічні реакції, гумусоутворення, перерозподіл речовин у ґрунтовому профілі; вода в ґрунті значною мірою визначає тепловий баланс ґрунту та її температурний режим, забезпечує умови життя рослин. За О. А. Роде виділяють п'ять категорій (форм) ґрунтової води:

  • Тверда вода — лід.
  • Хімічно зв'язана вода (включає конституційну і кристалізаційну).
  • Пароподібна вода.
  • Фізично зв'язана, або сорбована, вода.
  • Вільна вода, яка присутня в капілярній і гравітаційній формах. Капілярна вода утримується в ґрунті в порах малого діаметра — капілярах, під дією капілярних (меніскових) сил.

Вода в ґрунті присутня у формі ґрунтового розчину, що є його рідкою фазою. Ґрунтовий розчин включає воду, що містить розчинені солі, органо-мінеральні та органічні сполуки, гази та найтонші колоїдні золі. Ґрунтовий розчин служить безпосереднім джерелом живлення рослин.

  • Склад ґрунтового розчину.

До найважливіших катіонів ґрунтового розчину належать: Ca2+, Mg2+, Na+, K+, NH4+, Н+; в сильно кислих ґрунтах можуть бути Al3+, Fe 3+, в заболочених — Fe2+.

Серед аніонів переважають: HCO −3, CO3−2, NO−3, NO−2, SO4−2, Cl-, Н2РО−4, HPO2−4.

Для більшості ґрунтів характерний гідрокарбонатно-кальцієвий склад ґрунтових розчинів, в ґрунтових розчинах засолених ґрунтів переважна частка належить хлоридам і сульфатам магнію і натрію.

  • Реакція ґрунтового розчину.

Наявність у ґрунтовому розчині вільних кислот і основ, кислих та основних солей визначають найважливішу для життєдіяльності рослин і процесів ґрунтоутворення властивість ґрунту — актуальну реакцію ґрунтового розчину. Реакція ґрунтового розчину визначається активністю вільних водневих (Н+) і гідроксильних (ОН-) іонів і вимірюється величиною рН. У різних типах ґрунтів рН ґрунтового розчину коливається від 2,5 (кислі сульфатні ґрунти) до 6-7,5 в чорноземах і до 10-11 в лужних солонцях і содових солончаках.

  • Осмотичний тиск ґрунтового розчину, що залежить від його концентрації і ступеня дисоціації розчинених речовин. Якщо він дорівнює осмотичного тиску клітинного соку рослин або вище його, то припиняється надходження води в рослину і вона гине. Найбільш високим осмотичним тиском ґрунтового розчину характеризуються засолені ґрунти.

Ґрунтове повітря і повітряно-фізичні властивості ґрунтів

Повітряна фаза — найбільш мобільна складова частина ґрунтів, мінливість якої відображає біологічні та біохімічні процеси ґрунтотворення. Кількість і склад ґрунтового повітря істотно впливають на розвиток і функціонування рослин і мікроорганізмів, розчинність і міграцію хімічних сполук, інтенсивність і спрямованість ґрунтових процесів.

Ґрунтове повітря знаходяться в декількох фізичних станах: 1) власне ґрунтове повітря — вільне і защемлене, що знаходиться в порах ґрунту; 2) адсорбовані гази ґрунтовими частками на їхніх поверхнях; 3) розчинні гази в ґрунтовій воді.

Повітряно-фізичними властивостями ґрунтів називається сукупність ряду фізичних властивостей ґрунтів, що визначають стан і поведінку ґрунтового повітря в профілі. Найбільш важливими з них є повітроємність (загальна, капілярна і некапілярна або пористість аерації), повітровміст, повітропроникність, повітрообмін або аерація.

Відмінність ґрунтового повітря від атмосферного (наземного) пов'язана головним чином з процесами життєдіяльності мікроорганізмів, диханням коренів рослин і ґрунтової фауни, окислення органічної речовини ґрунтів. Відмінність тим більша, чим вищий енергетичний потенціал і біологічна активність ґрунтів або менший повітрообмін з атмосферним повітрям. Ґрунтове повітря містить макрогази — азот, кисень та діоксид вуглецю, оптимальні рівні концентрації якого коливаються в межах 0,3-3,0 %. Серед мікрогазів, концентрації яких не перевищують 1•10−9 −10−12 %, є N2О, NO2, СО, вуглеводні (етилен, ацетилен, метан), водень, сірководень, аміак, тіоли, терпени, фосфін, спирти, ефіри, пари органічних і неорганічних кислот.

Вбирна здатність ґрунтів

Вбирна здатність ґрунту — одна з його найважливіших властивостей. Вона забезпечує і регулює поживний режим ґрунту, сприяє накопиченню багатьох елементів мінерального живлення рослин, регулює реакцію ґрунту, його водно-фізичні властивості.

Вбирною здатністю ґрунту називається його властивість обмінно або необмінно вбирати різні тверді, рідкі та газоподібні речовини або збільшувати їх концентрацію на поверхні ґрунтових колоїдів. За К. К. Гедройцем прийнято виділяти 5 видів вбирної здатності ґрунту:

  • Механічна вбирна здатність — це властивість ґрунтів поглинати з водного або повітряного потоку тверді частинки, розміри яких перевищують розміри ґрунтових пор.
  • Хімічна вбирна здатність обумовлена утворенням в результаті хімічних реакцій важкорозчинних сполук, що випадають з розчину в осад.
  • Біологічна вбирна здатність обумовлена здатністю живих організмів (коріння рослин, мікроорганізми) поглинати різні елементи і закріплювати їх в органічній речовині.
  • Фізична вбирна здатність — здатність ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних частинок.
  • Фізико-хімічна, або обмінна здатність — здатність ґрунту поглинати й обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних частинок, на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою ґрунту.

Обмінна вбирна здатність ґрунтів обумовлена наявністю в ньому ґрунтового вбирного комплексу (ҐВК) — сукупності мінеральних, органічних і органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності (колоїдів), нерозчинних у воді і здатних поглинати і обмінювати іони. Основним механізмом фізико-хімічної, або обміної вбирної здатності ґрунтів є процес сорбції. В обмінному стані в ґрунтах зазвичай знаходяться: Ca2+, Mg2+, K+, NH4+, Na+, Н+, Al3+, Fe 3+, Fe2+. За наявності у складі ґрунтового вбирного комплексу значної кількості Н+ і Al3+ колоїди легко руйнуються в результаті кислотного гідролізу, а ґрунти погано оструктурені. Якщо у складі обмінних катіонів значна частка належить Na+ (солонці, солонцюваті ґрунти), то колоїди легко пептизуються, ґрунти характеризуються лужною реакцією, погано оструктурені, мають несприятливі водно-фізичні властивості — підвищену щільність, погану водопроникність, слабку водовіддачу, низьку доступність ґрунтової вологи.

Методологія і методи дослідження ґрунту

Ґрунтовий розріз, що розкриває чорнозем південний
Лізиметр для дослідження водного та поживного режиму ґрунтів

Основним методом всіх ґрунтових досліджень є профільно-морфологічний метод. Він вимагає вивчення ґрунту в ґрунтовому розрізі з поверхні на всю глибину його товщі, послідовно, по генетичних горизонтах включно з материнською породою. Метод є ефективним способом пізнання властивостей ґрунту за морфологічними ознаками: глибиною й послідовністю залягання горизонтів, забарвленням, гранулометричним складом, структурою, складенням, новоутвореннями, включеннями тощо. Він є найголовнішим при проведенні польових ґрунтових досліджень і складає основу польової діагностики ґрунтів.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4288:2004 повна назва ґрунту (тип, підтип, рід, вид, різновид, розряд) визначається згідно з національною класифікацією за «Полевым определителем почв».

При визначенні стану родючості ґрунтів, під час моніторингу та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення і створення ґрунтово-агрохімічних баз даних класифікаційну належність ґрунту визначають згідно з ДСТУ 4362:2004.

Земля (ґрунт) у народній медицині

З лікувальною метою землю прикладали до опіків, набряків, місця укусу бджіл.

Земля наділялася здатністю «витягання грому» — людину, вражену блискавкою, закопували в землю.

Глину використовували і використовують як зовнішній, а інколи і внутрішній, лікувальний засіб.

Див. також

Примітки

  1. Почвоведение. Учеб. для ун-тов. В 2 ч./Под ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова. Ч. 1. Почва и почвообразование/Г. Д. Белицина, В. Д. Васильевская, Л. А. Гришина и др. — М.: Высш. шк., 1988. — 400 с.
  2. Ключі до ґрунтової таксономії. Одинадцяте видання, 2010.
  3. Корсунов В. М., Красеха Е. Н. Педосфера Земли. — Улан-Удэ: Изд. БНЦ СО РАН, 2010. — 472 с.
  4. Добровольський Г. В., Никитин Е. Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. — М.: Наука, 1990. — 260 с.
  5. . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 15 квітня 2022. 
  6. Криволуцкий Д. А. Почвенная фауна в экологическом контроле. — М.: Наука, 1994. — 268 с.
  7. Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 29 жовтня 2013. 
  8. Классификация и диагностика почв СССР — М.: Колос, 1977. —225 с.
  9. ↑ Полевой определитель почв /Под редакцией Н. И. Полупана, Б. С. Носка, В. П. Кузьмичева. — К.: Урожай, 1981.
  10. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1 Экология, режимы и процессы, классификация, и генетико-производственные аспекты / под ред. Н. И. Полупана. — К.: Урожай, 1088. — 296 с.
  11. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. І. Полупан, В. Б. Соловей, В. І. Кисіль, В. А. Величко; Нац. наук. центр «Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» УААН. — К.: Колобіг, 2005. — 303 с.
  12. Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Класифікація ґрунтів України / УААН; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» / Микола Іванович Полупан (ред.). — К. : Аграрна наука, 2005. — 300с.
  13. Классификация и диагностика почв России / Авторы и составители: Л. Л. Шишов, В. Д. Тонконогов, И. И. Лебедева, М. И. Герасимова. — Смоленск: Ойкумена, 2004. — 342 с.
  14. Полевой определитель почв России. — М.: Почвенный ин-т им. В. В. Докучаева, 2008, — 182 с.
  15. Référentiel Pédologique [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.].
  16. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. Ч. 2 / С. П. Позняк. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 286 с.
  17. ДСТУ 4288:2004 Якість ґрунту. Паспорт ґрунтів. — К.: Держспоживстандарт України, 2005.
  18. ДСТУ 4362:2004 Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. — К.: Держспоживстандарт України, 2006.

Література

Книги

  • Біопродуктивність ґрунтів: навч. посіб. / Г. С. Іванюк ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. — 350 с.: іл. — Термінол. слов. — Предм. покажч. — Авт. покажч. — Додатки. — ISBN 978-966-613-717-6
  • Грунтознавство: навчальний посібник / Панас Р. М. — Львів: Новий світ — 2000, 2018.– 372 с.
  • Екологічна якість ґрунту: навч. посіб. / З. Г. Гамкало; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. — 412 с.: іл. — ISBN 978-966-613-629-2
  • Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Ґрунтознавство: Підручник. — Чернівці: Книги — XXI, 2004. — 400 с.
  • Панас Р. М. Екологія грунтів: Навчальний посібник.– Львів: Новий світ-2000, 2019.– 481 с.
  • Раціональне використання та охорона земель: навч. посіб.: [для студ. ВНЗ] / Р. М. Панас; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т Львівська політехніка. — Львів: Новий світ-2000, 2012. — 352 с. — (Вища освіта в Україні) — ISBN 978-966-418-055-6
  • Soil-plant-microbe interactions: An innovative approach towards improving soil health and plant growth. (pdf, epub) / Kumar, Upendra; Shelake, Rahul Mahadev; Singh, Rajni, (2023). Frontiers Media SA. ISBN 978-2-8325-1919-6.

Журнали

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґрунт
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ґрунт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chornozem stepova zona Ukrayini Burij lisovij grunt Karpati Pidzol pivdenna tajga Karelskij pereshijokU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grunt U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zemlya Grunt vid nim Grund zemlya osnova samostijne prirodno istorichne organo mineralne tilo sho viniklo u poverhnevomu shari litosferi Zemli v rezultati trivalogo vplivu biotichnih abiotichnih i antropogennih faktoriv maye specifichni genetiko morfologichni oznaki i vlastivosti sho stvoryuyut dlya rostu i rozvitku roslin vidpovidni umovi Suchasna nauka pro grunti gruntoznavstvo viznachaye grunt yak skladovu chastinu pedosferi razom z inshimi biokosnimi tilami gruntopodibnimi tilami pedolitami gruntovimi plivkami pidgruntovim yarusom biosferi U dokuchayivskomu genetichnomu gruntoznavstvi zagalnoprijnyatim ye substancijno funkcionalno atributivne viznachennya za yakim grunt ce skladna polifunkcionalna i polikomponentna vidkrita bagatofazna strukturna sistema v poverhnevomu shari kori vivitryuvannya girskih porid sho volodiye rodyuchistyu i ye kompleksnoyu funkciyeyu girskoyi porodi organizmiv klimatu relyefu ta chasu 1 Gruntova shkola SShA 2 maye zagalom analogichne viznachennya gruntu za yakim grunt ce prirodne tilo sho skladayetsya z tverdih mineralnih i organichnih rechovin ridini i gaziv utvoryuyetsya na poverhni zemli maye gorizontalne poshirennya i harakterizuyetsya odnim chi dvoma poslidovnimi gorizontami abo sharami yaki vidriznyayutsya vid vihidnogo materialu v rezultati nakopichennya vinosu zmini i peretvorennya energiyi ta materiyi i zdatne pidtrimuvati korinnya roslin v prirodnomu seredovishi Svitova referativna baza gruntovih resursiv WRB vikoristovuye shirshij pidhid nazivayuchi gruntom bud yakij ob yekt sho formuye chastinu epidermi Zemli u WRB grunt ce bud yakij material u mezhah 2 m vid poverhni Zemli sho kontaktuye z atmosferoyu za vinyatkom dilyanok iz sucilnim lodom vodnih til glibshih vid 2 m zhivih organizmiv Grunt sered inshih fizichnih til Zemli zhivoyi organizmi i kosnoyi girski porodi ta minerali prirodi zajmaye osoblive promizhne polozhennya buduchi tak zvanim biokosnim tilom prirodi U jogo skladi berut uchast yak mineralni tak i organichni rechovini u tomu chisli velika grupa specifichnih spoluk gruntovij gumus Neviddilnu chastinu gruntu jogo zhivu fazu skladayut zhivi organizmi korenevi sistemi roslin tvarini riznogo rozmiru sho zhivut u grunti velichezna riznomanitnist mikroorganizmiv Odnak glibshe rozuminnya sutnosti gruntu peredbachaye sho jogo osnovni oznaki ne specifichni 3 grunt ye biokosnim tilom ale ye j inshi biokosni tila grunt ye bagatofaznoyu sistemoyu ale ye j inshi bagatofazni sistemi vklyuchno iz zhivoyu fazoyu chinniki sho yih nazivayut gruntotvornimi formuyut takozh inshi prirodni tila ne lishe grunti volodiyut bioproduktivnistyu Zmist 1 Ekologichni funkciyi gruntiv 1 1 Rodyuchist golovna vlastivist gruntu 2 Chinniki gruntotvorennya 3 Sistemi klasifikaciyi gruntiv 3 1 Klasifikaciya gruntiv SRSR 1977 roku 3 2 Klasifikaciya gruntiv Ukrayini 3 3 Substantivno genetichna klasifikaciya gruntiv Rosiyi 3 4 Soil Taxonomy 3 5 Svitova referativna baza gruntovih resursiv 4 Zakonomirnosti geografiyi gruntiv i gruntovogo pokrivu 5 Rivni organizaciyi i budova gruntiv 5 1 Strukturni rivni organizaciyi gruntu 5 2 Morfologichna organizaciya gruntu 6 Sklad ta vlastivosti gruntiv 6 1 Fazovij sklad gruntiv 6 2 Granulometrichnij sklad gruntu 6 3 Mineralogichnij sklad gruntu 6 4 Organichna chastina gruntu 6 5 Voda v grunti i gruntovij rozchin 6 6 Gruntove povitrya i povitryano fizichni vlastivosti gruntiv 6 7 Vbirna zdatnist gruntiv 7 Metodologiya i metodi doslidzhennya gruntu 8 Zemlya grunt u narodnij medicini 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 11 1 Knigi 11 2 Zhurnali 12 PosilannyaEkologichni funkciyi gruntiv RedaguvatiVidilyayut dvi grupi funkcij sho vikonuyut grunti u biosferi globalni ta biogeocenotichni 4 Globalni ekologichni funkciyi gruntiv grunt ye seredovishem dlya rozvitku i evolyuciyi zhittya na Zemli V odnomu grami gruntu mozhna narahuvati odin milyard bakterialnih klitin ameb i dzhgutikonosciv do miljona osobin infuzorij 1000 U verhnomu shari rodyuchogo gruntu biomasa bakterij mozhe stanoviti 400 5000 kg ga 5 6 grunt zabezpechuye velikij geologichnij i malij biologichnij krugoobig rechovin na zemnij poverhni V grunti akumulyuyutsya biogenni elementi vin yih nakopichuye i pereshkodzhaye shvidkomu vinosu v gidrosferu grunt regulyuye himichnij sklad atmosferi i gidrosferi Grunti postijno obminyuyutsya gazami z prizemnim sharom troposferi poglinayut kisen i viddayut vuglekislij ta inshi gazi Gruntove dihannya razom z fotosintezom i dihannyam zhivih organizmiv pidtrimuyut postijnij sklad atmosferi Grunt ye faktorom formuvannya solovogo skladu Svitovogo okeanu grunt ye faktorom bioproduktivnosti nazemnih ekosistem Grunt regulyuye biosferni procesi zokrema gustotu zhivih organizmiv na zemnij poverhni Grunt maye pevni vlastivosti yaki obmezhuyut zhittyediyalnist deyakih grup organizmiv Duzhe suhij abo duzhe vologij kislij abo luzhnij bidnij elementami zhivlennya abo rodyuchij grunti vzayemodiyuchi z klimatom regulyuyut rozselennya riznih vidiv populyacij yih gustotu ta inshi parametri zhittyediyalnosti organizmiv grunt ye akumulyatorom neobiogennoyi nezhivoyi rechovini gumusu i zv yazanoyi z nim himichnoyi energiyi arena transformaciyi ta peredachi v gliboki shari litosferi paleobiogennoyi rechovini Grunt ye najvazhlivishim komponentom biogeocenoziv i vikonuye v nomu biogeocenotichni funkciyi Grunt ce umova isnuvannya i evolyuciyi organizmiv zhittyevij prostir zhitlo i pritulok mehanichna opora depo nasinnya dzherelo elementiv zhivlennya depo vologi elementiv zhivlennya ta energiyi stimulyator ta ingibitor biohimichnih ta inshih procesiv adsorbator rechovin iz atmosferi i gruntovih vod signal dlya sezonnih ta inshih biologichnih procesiv puskovij mehanizm dlya deyakih sukcesij regulyator chiselnosti skladu i strukturi biocenoziv U grunti akumulyuyutsya i transformuyutsya rechovini i energiya sho znahoditsya chi postupaye do nogo Grunt vikonuye sanitarni funkciyi Grunt ye buferom i zahisnim biogeocenotichnim ekranom Rodyuchist golovna vlastivist gruntu Redaguvati Grunt yak prirodno istorichne tilo volodiye rodyuchistyu yaka viznachayetsya kompleksom jogo vzayemozv yazanih mehanichnih fizichnih himichnih fiziko himichnih i biologichnih vlastivostej sho obumovlyuyut zhittyediyalnist roslinnih organizmiv Rodyuchist gruntu biologichna yakisna vlastivist yaka vidriznyaye grunt vid girskoyi porodi i robit ce prirodne utvorennya osnovnim zasobom silskogospodarskogo virobnictva ta ob yektom zastosuvannya praci Rodyuchist ce zdatnist gruntu zadovolnyati potrebi roslin v elementah zhivlennya volozi povitri a takozh zabezpechuvati umovi yihnoyi normalnoyi zhittyediyalnosti dlya stvorennya nimi vidpovidnoyi biomasi vrozhayu Ale riven rodyuchosti gruntu v odnih i tih samih umovah bude neodnakovij dlya riznih yak prirodnih tak i kulturnih roslin Rodyuchist gruntu yavishe vidnosne vona zalezhit ne tilki vid vlastivostej gruntu a j vid roslin yaki kultivuyutsya na nomu Ponyattya rodyuchist gruntu ne identichne produktivnosti i jogo slid zastosovuvati tilki v agronomichnomu znachenni Bioproduktivnistyu volodiyut vsi biokosni tila napriklad vodi okeanu Chasto visokoproduktivni roslinni formaciyi hvojni lisi v subarktichnij zoni ocheretyani zarosti formuyutsya na bidnih gruntah rodyuchist yakih pri rozoryuvanni bude duzhe nizkoyu Chinniki gruntotvorennya RedaguvatiChinniki gruntotvorennya ce elementi prirodnogo seredovisha pid vplivom yakih utvoryuyutsya grunti Sistemne sprijnyattya gruntu yak funkciyi agentiv gruntoutvoryuvachiv zapochatkovane V V Dokuchayevim Nim vidileno p yat faktoriv gruntotvorennya klimat materinski girski pori roslinni i tvarinni organizmi osoblivo nizhchi relyef i visota miscevosti geologichnij vik krayini Funkcionalne viznachennya gruntu virazhayut u viglyadi modeli S f d o r p t de S grunt d klimat o organizmi r relyef p poroda t chas Jenny en 1941 7 Dokuchayevska formula grunti faktori dopovnena I P Gerasimovim ru 1973 tak zvanimi peredavalnimi mehanizmami i teper sprijmayetsya u viglyadi poslidovnosti faktori gruntotvorennya procesi gruntotvorennya grunti profil vlastivosti Klimat materinski porodi i organizmi dlya gruntiv ye materialnimi donorami rechovini i energiyi Relyef ye chinnikom retranslyatorom sho pererozpodilyaye rechovinu i energiyu po poverhni Zemli Chas ye miroyu rozvitku i zmini usih yavish i procesiv Klimat za O A Rode Sonce i atmosfera viznachayut teplovij vodnij ta inshi rezhimi gruntiv yih budovu sklad i vlastivosti Najvazhlivishimi ye tri chinniki sonyachna radiaciya yak dzherelo dlya fotosintezu i chinnik sho formuye teplovij rezhim fitogeosferi kilkist opadiv yaki viznachayut vodnij rezhim gruntiv ta umovi isnuvannya organizmiv gazovij sklad atmosferi Materinski porodi viznachayut granulometrichnij himichnij i mineralogichnij sklad gruntiv yih fizichni ta fiziko mehanichni vlastivosti vodno povitryanij teplovij i pozhivnij rezhimi vplivayut na shvidkist gruntoutvoryuvalnogo procesu i jogo spryamovanist Vidilyayut genetichni tipi porid gravitacijnogo pohodzhennya elyuvij kolyuvij pov yazanih z tekuchoyu vodoyu alyuvij prolyuvij delyuvij vodno lodovikovi morena eolovi ta inshogo pohodzhennya porodi lesi i lesopodibni suglinki pokrivni suglinki i glini piski Organizmi ye dzherelom organichnoyi chastini gruntu voni i produkti yihnoyi zhittyediyalnosti viznachayut spryamovanist gruntotvornogo procesu peretvoryuyuchi kosnu rechovinu v biokosne prirodne tilo grunt Pedosfera formuyetsya za uchasti 4 carstv zhivih organizmiv carstv roslin tvarin gribiv i mikroorganizmiv U vivchennya zhivih organizmiv gruntotvoryuvachiv vagomij vnesok zrobiv M S Gilyarov ta stvorena nim naukova shkola Relyef obumovlyuye prostorovu organizaciyu pedosferi vikonuyuchi taki funkciyi 1 rozpodilyaye produkti vivitryuvannya i gruntotvorennya 2 rozpodilyaye teplo i atmosferni opadi Chas ye umovoyu i miroyu isnuvannya ta vzayemodiyi inshih faktoriv gruntotvorennya obumovlyuyuchi evolyuciyu gruntiv Novitnim chinnikom gruntotvorennya ye gospodarska diyalnist lyudini antropogennij chinnik sho vplivaye yak bezposeredno tak i pobichno cherez inshi chinniki gruntotvorennya zumovlyuyuchi regradaciyu chi degradaciyu gruntiv Sered zagalnih principiv genetichnogo gruntoznavstva v yakomu grunt rozglyadayetsya yak samostijne prirodno istorichne tilo v jogo funkcionalnij zalezhnosti vid inshih prirodnih til i yavish vidilyayut taki pri formuvanni gruntu vsi chinniki rivnoznachni i grunt ye yihnoyu funkciyeyu pri rivnoznachnosti klimatu relyefu gruntotvornih porid i bioti takij chinnik yak chas ye pevnim mnozhnikom a grunt funkciyeyu chinnikiv pomnozhenih na chas chinniki gruntotvorennya ne lishe rivnoznachni a j nezaminni chinniki gruntotvorennya vzayemopov yazani mizh soboyu i diyut sistemno chinniki gruntotvorennya podilyayut na grupi chinniki donori rechovini j energiyi ta kontrolyuyuchi chinniki chinniki zovnishni ta vnutrishni Sistemi klasifikaciyi gruntiv Redaguvati Chornozem Yedinoyi zagalnoprijnyatoyi klasifikaciyi gruntiv ne isnuye Poryad z mizhnarodnoyu Klasifikaciya gruntiv FAO yaku zminila v 1998 roci WRB u bagatoh krayinah svitu diyut nacionalni sistemi klasifikaciyi gruntiv chasto zasnovani na principovo riznih pidhodah U miru nagromadzhennya novih faktiv ranishe stvoreni klasifikacijni sistemi pereglyadayutsya ta utochnyuyutsya U kolishnomu SRSR nezvazhayuchi na yednist naukovo teoretichnih osnov i metodichnih pidhodiv na principah genetichnogo gruntoznavstva takozh isnuvali rozbizhnosti mizh okremimi respublikami v rozrobci klasifikacijnoyi problemi Klasifikaciya gruntiv SRSR 1977 roku Redaguvati Do teper ukrayinski i rosijski gruntoznavci prodovzhuyut aktivno vikoristovuvatisya klasifikaciyu gruntiv SRSR 1977 roku 8 yaku nazivayut faktorno genetichnoyu Cya klasifikaciya bula pidgotovlena na osnovi Vkazivok shodo klasifikaciyi ta diagnostiki gruntiv vipushenih u 1967 roci Gruntovim institutom im V V Dokuchayeva ta shvalena Naukovo tehnichnoyu Radoyu i Golovnim upravlinnyam zemlekoristuvannya i zemleustroyu Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR yak kerivnictvo pid chas provedennya gruntovih obstezhen i vishukuvan robit po derzhobliku zemel ta zemelnogo kadastru Vona peredbachala taki taksonomichni odinici Tip gruntu osnovna klasifikacijna odinicya Do odnogo tipu gruntiv nalezhat grunti 1 z podibnimi procesami peretvorennya i migraciyi rechovin 2 z podibnim harakterom vodno teplovogo rezhimu 3 z odnotipnoyu budovoyu gruntovogo profilyu za genetichnimi gorizontami 4 z podibnim rivnem prirodnoyi rodyuchosti 5 z ekologichno podibnim tipom roslinnosti U mezhah tipu gruntu vidilyayutsya takozh tak zvani facialni tipi gruntiv dlya yakih vzhivayutsya nomenklaturni poznachennya pov yazani z yih termichnim rezhimom tepli pomirni holodni tosho Pidtip gruntu klasifikacijna odinicya v mezhah tipu Ce grupi gruntiv sho rozriznyayutsya mizh soboyu za proyavom osnovnogo i suputnogo procesiv gruntoutvorennya i ye perehidnimi lankami mizh tipami Rid gruntu klasifikacijna odinicya v mezhah pidtipu obumovlena osoblivostyami gruntoutvorennya pov yazanimi nasampered iz vlastivostyami materinskih porid a takozh oznakami nabutimi v minulih fazah gruntoutvorennya tak zvani reliktovi oznaki osoblivostyami skladu gruntovo poglinayuchogo kompleksu osnovnimi formami novoutvoren tosho Vid gruntu klasifikacijna odinicya v mezhah rodu sho kilkisno vidriznyayetsya za stupenem proyavu gruntoutvoryuvalnih procesiv yaki viznachayut tip pidtip i rid gruntiv Riznovid gruntu klasifikacijna odinicya sho vrahovuye podil gruntiv za granulometrichnim skladom gruntovogo profilyu Rozryad gruntu klasifikacijna odinicya za yakoyu grupuyutsya grunti sho vidriznyayutsya harakterom gruntotvornih i pidstilayuchih porid Priklad tip chornozem pidtip chornozem pivdennij rid chornozem pivdennij soloncyuvatij vid chornozem pivdennij soloncyuvatij serednopotuzhnij slabogumusovanij riznovid chornozem pivdennij soloncyuvatij serednopotuzhnij slabogumusovanij vazhkosuglinkovij rozryad chornozem pivdennij soloncyuvatij serednopotuzhnij slabogumusovanij vazhkosuglinkovij na lesopodibnomu suglinku Klasifikaciya gruntiv Ukrayini Redaguvati Dokladnishe Klasifikaciya gruntiv UkrayiniDetalna tipologiya gruntiv Ukrayini podana u viglyadi nomenklaturnih spiskiv dlya velikomasshtabnih gruntovih obstezhen 9 Klasifikaciya gruntiv Ukrayini sho sogodni vikoristovuyetsya za vimogami DSTU stvorena na genetichnih principah a yiyi parametri anonsovani 1988 roku 10 U nij vikoristani tradicijni v ukrayinskomu gruntoznavstvi pidhodi riven znan i bazu danih shodo genezisu ta vlastivostej gruntiv Ukrayini Klasifikaciya mistit taki taksonomichni odinici klas podil gruntiv na zonalni j azonalni tip osnovna taksonomichna odinicya V odin tip ob yednuyutsya grunti z odnomanitnimi gidrotermichnimi umovami pid odnotipnoyu roslinnistyu na materinskih porodah podibnogo mineralogichnogo skladu z odnotipnoyu budovoyu profilyu blizkim rivnem rodyuchosti i yednistyu zahodiv shodo polipshennya pidtip rozkrivaye zmist tipu i vklyuchaye grunti u yakih poryad z tipovimi ye vlastivosti sho harakterni dlya inshih tipiv rid taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye karbonatnist kislotnist ogleyennya proyav soloncyuvatosti i zasolennya gruntiv tosho litologichna seriya taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye genetichnu prirodu gruntoutvoryuvalnih porid vid taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye stupin proyavu oznak tipu pidtipu rodu i litologichnih oznak Variant taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye transformaciyu gruntu v rezultati jogo vikoristannya Riznovidnist taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye granulometrichnij sklad gruntu U 2005 roci v Ukrayini zaproponovana klasifikaciya gruntiv genetichno substantivnogo tipu Vona vklyuchaye taki taksonomichni odinici tip pidtip rid vid variant litologichna seriya 11 12 Substantivno genetichna klasifikaciya gruntiv Rosiyi Redaguvati U 2004 roci specialnoyu komisiyeyu Gruntovogo institutu im V V Dokuchayeva ru pid kerivnictvom L L Shishova pidgotovlena nova tak zvana substantivno genetichna klasifikaciya gruntiv Rosiyi 13 sho ye rozvitkom klasifikaciyi 1997 roku U 2008 roci vona bula utochnena vidannyam Polevogo opredelitelya pochv 14 Harakternoyu osoblivistyu novoyi klasifikaciyi mozhna nazvati vidmovu vid zaluchennya dlya diagnostiki faktorno ekologichnih ta rezhimnih parametriv sho vazhko diagnostuyutsya i chasto viznachayutsya doslidnikom chisto sub yektivno fokusuvannya uvagi na gruntovomu profili i jogo morfologichnih osoblivostyah Rosijska substantivno genetichna klasifikaciya gruntiv peredbachaye vidilennya vosmi taksonomichnih kategorij stovburiv viddiliv tipiv pidtipiv rodiv vidiv riznovidiv i rozryadiv Stovbur visha taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye podil gruntiv za spivvidnoshennyam procesiv gruntoutvorennya i nakopichennya vidkladiv u gruntah postlitogennogo stovbura gruntoutvorennya zdijsnyuyetsya na sformovanij mineralnij gruntoutvoryuvalnij porodi u gruntah sinlitogennogo stovbura gruntoutvorennya protikaye odnochasno z nakopichennyam vidkladiv stovbur organogennih gruntiv ob yednuye grunti profil yakih skladayetsya z torfu Viddil grupa gruntiv sho harakterizuyetsya yednistyu osnovnih procesiv gruntoutvorennya sho formuyut golovni risi gruntovogo profilyu Tip osnovna taksonomichna odinicya v mezhah viddiliv sho harakterizuyetsya yedinoyu sistemoyu osnovnih genetichnih gorizontiv i spilnistyu vlastivostej zumovlenih shozhistyu rezhimiv i procesiv gruntoutvorennya Pidtip taksonomichna odinicya v mezhah tipu sho vidriznyayetsya yakisnimi modifikaciyami osnovnih genetichnih gorizontiv yaki vidobrazhayut najbilsh istotni osoblivosti gruntoutvoryuvalnih procesiv i evolyuciyi gruntiv Vid taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye kilkisni pokazniki stupenya virazhenosti oznak sho viznachayut tip pidtip a inodi i rid gruntiv Riznovid taksonomichna odinicya sho vidobrazhaye podil gruntiv po granulometrichnim skladom Rozryad taksonomichna odinicya sho ob yednuye grunti za harakterom gruntoutvoryuyuchih i pidstilayuchih porid Priklad klasifikaciyi Stovbur Postlitogenni grunti Viddil Akumulyativno gumusovi grunti Tip Chornozem teksturno karbonatnij chornozem teksturno karbotatnij korelyuye z pidtipom chornozemu pivdennogo i temno kashtanovogo gruntu za Klasifikaciyeyu gruntiv SRSR 1977 r Pidtip Chornozem teksturno karbotatnij soloncyuvatij Vid Chornozem teksturno karbotatnij soloncyuvatij serednopotuzhnij Riznovid Chornozem teksturno karbotatnij soloncyuvatij serednopotuzhnij vazhkosuglinkovij Rozryad Chornozem teksturno karbotatnij soloncyuvatij serednopotuzhnij vazhkosuglinkovij na lesovidnomu suglinku Soil Taxonomy Redaguvati V amerikanskij shkoli gruntoznavstva vikoristovuyetsya klasifikaciya Soil Taxonomy yaka neodnorazovo dopovnyuvalasya novimi danimi sho publikuvalisya u viglyadi chergovogo nablizhennya Vona nalezhit do morfologo diagnostichnogo tipu klasifikacij i ne priv yazana do yakoyi nebud teritoriyi U cij klasifikaciyi bagato diagnostichnih parametriv ne viplivayut iz suti samogo gruntu a prosto prijnyati a priori Voni chasto ne nesut genetichnogo navantazhennya pritamannogo dlya pevnogo gruntu a fiksuyut suchasni morfologo analitichni pokazniki gruntiv yak diagnostichni kriteriyi Svitova referativna baza gruntovih resursiv Redaguvati Osnovni tipi gruntiv Yevropi u sistemi WRB U 1998 roci Mizhnarodne tovaristvo gruntoznavciv en IUSS shvalilo j prijnyalo Svitovu referativnu bazu gruntovih resursiv WRB yak sistemu dlya gruntovoyi korelyaciyi ta internacionalnogo spivrobitnictva WRB yak rezultat bagatorichnoyi spivpraci velikoyi grupi dosvidchenih avtoriv spivrobitnictva i logistichnoyi pidtrimki Mizhnarodnogo gruntovogo referativnogo j informacijnogo centru en Organizaciyi OON z pitan prodovolstva ta silskogo gospodarstva FAO ye mizhnarodnim standartom taksonomichnoyi klasifikaciyi gruntiv zamist gruntovoyi klasifikaciyi FAO en WRB zapozichuye suchasni koncepciyi klasifikaciyi gruntiv u tomu chisli Soil Taxonomy legendu dlya karti FAO Grunti svitu 1988 roku francuzki 15 ta rosijski ponyattya bazuyuchis zdebilshogo na gruntovij morfologiyi sho vidobrazhaye proces gruntotvorennya Zakonomirnosti geografiyi gruntiv i gruntovogo pokrivu RedaguvatiZagalni zakonomirnosti j osoblivosti formuvannya ta poshirennya gruntiv strukturi gruntovogo pokrivu zemnoyi poverhni ye predmetom vivchennya geografiyi gruntiv odnogo zi strukturnih pidrozdiliv gruntoznavchoyi nauki 16 Grunti majzhe sucilno pokrivayut suhodil zemnoyi kuli za vinyatkom lodovikiv Arktiki j Antarktidi ta deyakih visokogirnih teritorij i dno milkovoddya na uzberezhzhyah moriv v ozerah i vodoshovishah utvoryuyuchi gruntovu obolonku yaku nazivayut pedosferoyu Do osnovnih najbilsh zagalnih zakonomirnostej geografiyi gruntiv i gruntovogo pokrivu zachisleno taki gorizontalna shirotna zonalnist gruntiv i gruntovogo pokrivu facialnist provincijnist gruntiv vertikalna gruntova zonalnist abo vertikalna poyasnist gruntiv litogenna diferenciaciya gruntiv i gruntovogo pokrivu topogenno geohimichne sporidnennya gruntiv Rivni organizaciyi i budova gruntiv Redaguvati Profil chornozemu pivdennogo Strukturni rivni organizaciyi gruntu Redaguvati Strukturni rivni organizaciyi gruntu gruntovij pokriv gruntovij individuum gruntovij gorizont morfon strukturni okremosti rizni vklyuchennya i novoutvorennya riven elementarnih gruntovih chastinok molekulyarno ionnij riven atomarnij riven Gruntovij pokriv skladenij okremimi elementarnimi gruntovimi arealami kozhen z yakih vklyuchaye ryad odnakovih gruntovih individuumiv Gruntovij individuum pedon za terminologiyeyu gruntovoyi shkoli SShA ce minimalnij ob yem gruntu gorizontalni rozmiri yakogo dosit veliki shob mati povnij spektr variabelnosti spivvidnoshen genetichnih gorizontiv vidpovidnij minimalnij gorizontalnij neodnoridnosti gruntu za diagnostichnimi oznakami Plosha gruntovih individuumiv kolivayetsya priblizno vid odnogo do desyati metriv zalezhno vid prirodi minlivosti gruntu Gruntovij individuum odinicya vidboru zrazkiv Elementarnij gruntovij areal polipedon za terminologiyeyu gruntovoyi shkoli SShA ce odinicya gruntovogo pokrivu sho nalezhit do odniyeyi klasifikacijnoyi odinici najnizhchogo taksonomichnogo rangu i zajmaye prostir z usih bokiv obmezhenij inshimi elementarnimi gruntovimi arealami abo negruntovimi tilami Polipedon maye deyaki harakteristiki taki yak forma perehidni okrayini i prirodni mezhi yakimi ne volodiye yakij nebud odin z jogo komponentiv pedon Elementarnij gruntovij areal abo polipedon odinicya klasifikaciyi gruntiv i vodnochas gruntovo geografichna odinicya Osnovnoyu oznakoyu gruntovogo individuuma i gruntu zagalom ye profil gruntu jogo harakternij viglyad budova vlastivosti Vidminnosti v gruntovomu profili ce rozhodzhennya mizh riznimi gruntami skladovimi gruntovogo pokrivu planeti Gruntovij profil ce pevne poyednannya genetichnih gorizontiv v mezhah gruntovogo tila pedonu abo polipedonu specifichne dlya kozhnogo tipu gruntotvorennya v usih osoblivostyah jogo proyavu Genetichni gruntovi gorizonti ce sformovani v procesi gruntotvorennya odnoridni zazvichaj paralelni zemnij poverhni shari gruntovogo profilyu sho riznyatsya mizh soboyu morfologichnimi oznakami skladom i vlastivostyami Morfologichna organizaciya gruntu Redaguvati Novoutvorennya legkorozchinnih solej Grunt ce iyerarhichno pobudovana prirodna sistema sho skladayetsya z morfologichnih elementiv riznogo rivnya genetichni gorizonti strukturni okremosti novoutvorennya vklyuchennya pori yaki vidriznyayutsya zovnishnimi vlastivostyami morfologichnimi oznakami Zovnishni osoblivosti gruntu rozkritih gruntovim rozrizom ye tak zvanimi morfologichnimi oznakami gruntu Najbilsh vazhlivi z nih budova gruntu skladennya gruntu zabarvlennya gruntu struktura gruntu novoutvorennya ta vklyuchennya Budova gruntu specifichne dlya kozhnogo gruntovogo tipu spoluchennya genetichnih gorizontiv vnutrigorizontnih i pozagorizontnih utvoren sho stanovit v cilomu gruntovij profil Skladennya gruntu fizichnij stan gruntovogo materialu v profili gruntu v cilomu abo yiyi okremogo gorizontu abo mikroskladennya obumovlene vzayemnim roztashuvannyam i spivvidnoshennyam v prostori tverdih chastok i pov yazanih z nimi por shilnist poristist Struktura gruntu vzayemne roztashuvannya v gruntovomu tili strukturnih okremostej agregativ abo pediv pevnoyi formi i rozmiriv Novoutvorennya v grunti morfologichno oformleni vidilennya i skupchennya rechovini v gruntovomu materiali sho vidriznyayutsya vid osnovi gruntovogo materialu skladom i skladennyam ta ye naslidkom gruntoutvoryuvalnogo procesu Vklyuchennya v grunti vipadkovi organichni abo mineralni tila abo predmeti genetichno ne pov yazani z gruntovimi procesami Sklad ta vlastivosti gruntiv RedaguvatiFazovij sklad gruntiv Redaguvati Fazovij sklad gruntiv Grunt ce bagatofazne prirodne tilo rechovina yakogo predstavlena takimi fizichnimi fazami tverda ridka gazova ta zhiva rechovina organizmiv sho naselyayut grunt Tverda faza gruntu ce polidispersna i polikomponentna organomineralna sistema sho utvoryuye tverdij karkas gruntovogo tila Vona formuyetsya v procesi gruntotvorennya z materinskoyi girskoyi porodi i znachnoyu miroyu uspadkovuye yiyi sklad i vlastivosti Harakterizuyetsya himichnim mineralogichnim i granulometrichnim skladom z odnogo boku i skladennyam strukturoyu i porististyu z inshogo Ridka faza gruntu ce voda v grunti gruntovij rozchin sho zapovnyuye yiyi pori Gazova faza gruntu ce povitrya sho zapovnyuye u grunti pori vilni vid vodi Jogo sklad istotno vidriznyayetsya vid atmosfernogo i dinamichnij u chasi Zhiva faza gruntu ce organizmi sho jogo naselyayut i berut uchast u procesi gruntotvorennya Do nih nalezhat chislenni mikroorganizmi bakteriyi aktinomiceti gribi vodorosti predstavniki gruntovoyi mikro i mezofauni najprostishi komahi cherv yaki ta insh korenevi sistemi roslin Granulometrichnij sklad gruntu Redaguvati Granulometrichnim mehanichnim skladom gruntu nazivayut masove spivvidnoshennya vidnosnij vmist u procentah u jogo skladi tverdih chastinok mehanichnih elementiv riznoyi krupnosti U vitchiznyanomu gruntoznavstvi vin viznachayetsya na osnovi vidsotkovogo spivvidnoshennya u grunti frakcij fizichnoyi glini mehanichnih elementiv lt 0 01mm i fizichnogo pisku mehanichnih elementiv gt 0 01mm Za klasifikaciyeyu N A Kachinskogo 1958 roku vidilyayut puhkopishani zv yaznopishani supishani legkosuglinkovi serednosuglinkovi vazhkosuglinkovi legkoglinisti serednoglinisti i vazhkoglinisti grunti Mineralogichnij sklad gruntu Mineralogichnij sklad gruntu Redaguvati Osnovnu chastku rechovinnogo skladu mineralnih gruntiv utvoryuyut pervinni perevazhno kvarc polovi shpati slyudi a takozh vtorinni minerali glinisti oksidi i gidroksidi minerali soli sho uspadkovuyutsya gruntom vid gruntotvornoyi porodi utvoryuyutsya v procesi vivitryuvannya i gruntotvorennya Osoblivu rol vidigrayut tonkodispersni lt 0 001 mm glinisti minerali grup kaolinitu gidroslyud montmorilonitu zmishanosharuvatih sho viznachayut vazhlivi vlastivosti gruntiv vodno fizichni fiziko mehanichni vbirnu zdatnist gruntu nayavnist elementiv zhivlennya roslin Organichna chastina gruntu Redaguvati Serednij sklad organichnoyi rechovini gruntu Organichna rechovina gruntiv ce sukupnist zhivoyi biomasi organichnih reshtok roslin tvarin mikroorganizmiv produktiv yih metabolizmu a takozh specifichnih novoutvorenih organichnih rechovin gumusu Gumus gruntu ce skladnij kompleks organichnih spoluk sho vklyuchaye Nespecifichni organichni spoluki individualnoyi prirodi pritamanni ne tilki gruntam U procesi transformaciyi reshtok organizmiv organichna rechovina gruntu zbagachuyetsya azotovmisnimi rechovinami bilkami ta aminokislotami vuglevodami monosaharidami glyukoza fruktoza manoza galaktoza ta insh i polisaharidami krohmal celyuloza ta insh geteropolisaharidami kamedi slizi i pektinovi rechovini lipidami aromatichnimi spolukami ta yih pohidnimi Vlasne gumusovi rechovini yak specifichnij kompleks organichnih spoluk Gumusovi rechovini specifichnoyi prirodi yavlyayut soboyu geterogennu polidispersnu sistemu visokomolekulyarnih azotovmisnih aromatichnih spoluk kislotnoyi prirodi Voni predstavleni guminovimi kislotami fulvokislotami i zalishkom sho ne gidrolizuyetsya abo guminom Guminovi kisloti dobre rozchinyayutsya v luzhnih rozchinah slabo rozchinyayutsya u vodi i ne rozchinyayutsya v kislotah mayut temno korichnevij abo chornij kolir Fulvokisloti grupa gumusovih kislot sho zalishayetsya v rozchini pislya osadzhennya guminovih kislot vidriznyayutsya svitlim zabarvlennyam rozchinnistyu v kislotah bilshoyu gidrofilnistyu i zdatnistyu do kislotnogo gidrolizu Organo mineralni spoluki u gruntahPershu grupu skladayut soli organichnih nespecifichnih kislot octovoyi shavlevoyi murashinoyi limonnoyi ta inshih i gumusovih specifichnih kislot z kationami luzhnih i luzhnozemelnih metaliv Drugu grupu utvoryuyut kompleksni soli yaki sintezuyutsya pri vzayemodiyi nespecifichnih organichnih kislot i gumusovih kislot z polivalentnimi metalami zalizom alyuminiyem middyu cinkom nikelem Tretyu grupu skladayut adsorbcijni organo mineralni z yednannya Al Fe gumusovi a takozh glinisto gumusovi kompleksi Gumus najvazhlivisha skladova organichnoyi rechovini gruntu yaka viznachaye jogo rodyuchist Ekologichna rol organichnih rechovin u zhitti gruntu viznachayetsya tim sho 1 organichni rechovini odin iz najvazhlivishih faktoriv vivitryuvannya girskih porid ta procesiv rujnuvannya mineralnoyi chastini gruntu 2 voni ye dzherelom pozhivnih rechovin dlya roslin 3 organichni rechovini vidigrayut vazhlivu rol v utvorenni strukturi gruntu 4 organichni rechovini mayut bezposerednij vpliv na roslinu spriyayuchi yiyi rostu ta rozvitku Za harakternij zemlyanij zapah gruntu vidpovidaye organichna spoluka geosmin yaka viroblyayetsya nizkoyu mikroorganizmiv Voda v grunti i gruntovij rozchin Redaguvati Vodi nalezhit providna rol u gruntoutvorenni ta rodyuchosti u vodnomu seredovishi vidbuvayutsya procesi vivitryuvannya ta novoutvorennya mineraliv himichni reakciyi gumusoutvorennya pererozpodil rechovin u gruntovomu profili voda v grunti znachnoyu miroyu viznachaye teplovij balans gruntu ta yiyi temperaturnij rezhim zabezpechuye umovi zhittya roslin Za O A Rode vidilyayut p yat kategorij form gruntovoyi vodi Tverda voda lid Himichno zv yazana voda vklyuchaye konstitucijnu i kristalizacijnu Paropodibna voda Fizichno zv yazana abo sorbovana voda Vilna voda yaka prisutnya v kapilyarnij i gravitacijnij formah Kapilyarna voda utrimuyetsya v grunti v porah malogo diametra kapilyarah pid diyeyu kapilyarnih meniskovih sil Voda v grunti prisutnya u formi gruntovogo rozchinu sho ye jogo ridkoyu fazoyu Gruntovij rozchin vklyuchaye vodu sho mistit rozchineni soli organo mineralni ta organichni spoluki gazi ta najtonshi koloyidni zoli Gruntovij rozchin sluzhit bezposerednim dzherelom zhivlennya roslin Sklad gruntovogo rozchinu Do najvazhlivishih kationiv gruntovogo rozchinu nalezhat Ca2 Mg2 Na K NH4 N v silno kislih gruntah mozhut buti Al3 Fe 3 v zabolochenih Fe2 Sered anioniv perevazhayut HCO 3 CO3 2 NO 3 NO 2 SO4 2 Cl N2RO 4 HPO2 4 Dlya bilshosti gruntiv harakternij gidrokarbonatno kalciyevij sklad gruntovih rozchiniv v gruntovih rozchinah zasolenih gruntiv perevazhna chastka nalezhit hloridam i sulfatam magniyu i natriyu Reakciya gruntovogo rozchinu Nayavnist u gruntovomu rozchini vilnih kislot i osnov kislih ta osnovnih solej viznachayut najvazhlivishu dlya zhittyediyalnosti roslin i procesiv gruntoutvorennya vlastivist gruntu aktualnu reakciyu gruntovogo rozchinu Reakciya gruntovogo rozchinu viznachayetsya aktivnistyu vilnih vodnevih N i gidroksilnih ON ioniv i vimiryuyetsya velichinoyu rN U riznih tipah gruntiv rN gruntovogo rozchinu kolivayetsya vid 2 5 kisli sulfatni grunti do 6 7 5 v chornozemah i do 10 11 v luzhnih soloncyah i sodovih solonchakah Osmotichnij tisk gruntovogo rozchinu sho zalezhit vid jogo koncentraciyi i stupenya disociaciyi rozchinenih rechovin Yaksho vin dorivnyuye osmotichnogo tisku klitinnogo soku roslin abo vishe jogo to pripinyayetsya nadhodzhennya vodi v roslinu i vona gine Najbilsh visokim osmotichnim tiskom gruntovogo rozchinu harakterizuyutsya zasoleni grunti Gruntove povitrya i povitryano fizichni vlastivosti gruntiv Redaguvati Povitryana faza najbilsh mobilna skladova chastina gruntiv minlivist yakoyi vidobrazhaye biologichni ta biohimichni procesi gruntotvorennya Kilkist i sklad gruntovogo povitrya istotno vplivayut na rozvitok i funkcionuvannya roslin i mikroorganizmiv rozchinnist i migraciyu himichnih spoluk intensivnist i spryamovanist gruntovih procesiv Gruntove povitrya znahodyatsya v dekilkoh fizichnih stanah 1 vlasne gruntove povitrya vilne i zashemlene sho znahoditsya v porah gruntu 2 adsorbovani gazi gruntovimi chastkami na yihnih poverhnyah 3 rozchinni gazi v gruntovij vodi Povitryano fizichnimi vlastivostyami gruntiv nazivayetsya sukupnist ryadu fizichnih vlastivostej gruntiv sho viznachayut stan i povedinku gruntovogo povitrya v profili Najbilsh vazhlivimi z nih ye povitroyemnist zagalna kapilyarna i nekapilyarna abo poristist aeraciyi povitrovmist povitroproniknist povitroobmin abo aeraciya Vidminnist gruntovogo povitrya vid atmosfernogo nazemnogo pov yazana golovnim chinom z procesami zhittyediyalnosti mikroorganizmiv dihannyam koreniv roslin i gruntovoyi fauni okislennya organichnoyi rechovini gruntiv Vidminnist tim bilsha chim vishij energetichnij potencial i biologichna aktivnist gruntiv abo menshij povitroobmin z atmosfernim povitryam Gruntove povitrya mistit makrogazi azot kisen ta dioksid vuglecyu optimalni rivni koncentraciyi yakogo kolivayutsya v mezhah 0 3 3 0 Sered mikrogaziv koncentraciyi yakih ne perevishuyut 1 10 9 10 12 ye N2O NO2 SO vuglevodni etilen acetilen metan voden sirkovoden amiak tioli terpeni fosfin spirti efiri pari organichnih i neorganichnih kislot Vbirna zdatnist gruntiv Redaguvati Vbirna zdatnist gruntu odna z jogo najvazhlivishih vlastivostej Vona zabezpechuye i regulyuye pozhivnij rezhim gruntu spriyaye nakopichennyu bagatoh elementiv mineralnogo zhivlennya roslin regulyuye reakciyu gruntu jogo vodno fizichni vlastivosti Vbirnoyu zdatnistyu gruntu nazivayetsya jogo vlastivist obminno abo neobminno vbirati rizni tverdi ridki ta gazopodibni rechovini abo zbilshuvati yih koncentraciyu na poverhni gruntovih koloyidiv Za K K Gedrojcem prijnyato vidilyati 5 vidiv vbirnoyi zdatnosti gruntu Mehanichna vbirna zdatnist ce vlastivist gruntiv poglinati z vodnogo abo povitryanogo potoku tverdi chastinki rozmiri yakih perevishuyut rozmiri gruntovih por Himichna vbirna zdatnist obumovlena utvorennyam v rezultati himichnih reakcij vazhkorozchinnih spoluk sho vipadayut z rozchinu v osad Biologichna vbirna zdatnist obumovlena zdatnistyu zhivih organizmiv korinnya roslin mikroorganizmi poglinati rizni elementi i zakriplyuvati yih v organichnij rechovini Fizichna vbirna zdatnist zdatnist gruntu zbilshuvati koncentraciyu molekul riznih rechovin na poverhni tonkodispersnih chastinok Fiziko himichna abo obminna zdatnist zdatnist gruntu poglinati j obminyuvati ioni sho znahodyatsya na poverhni koloyidnih chastinok na ekvivalentnu kilkist ioniv rozchinu sho vzayemodiye z tverdoyu fazoyu gruntu Obminna vbirna zdatnist gruntiv obumovlena nayavnistyu v nomu gruntovogo vbirnogo kompleksu GVK sukupnosti mineralnih organichnih i organo mineralnih spoluk visokogo stupenya dispersnosti koloyidiv nerozchinnih u vodi i zdatnih poglinati i obminyuvati ioni Osnovnim mehanizmom fiziko himichnoyi abo obminoyi vbirnoyi zdatnosti gruntiv ye proces sorbciyi V obminnomu stani v gruntah zazvichaj znahodyatsya Ca2 Mg2 K NH4 Na N Al3 Fe 3 Fe2 Za nayavnosti u skladi gruntovogo vbirnogo kompleksu znachnoyi kilkosti N i Al3 koloyidi legko rujnuyutsya v rezultati kislotnogo gidrolizu a grunti pogano ostruktureni Yaksho u skladi obminnih kationiv znachna chastka nalezhit Na solonci soloncyuvati grunti to koloyidi legko peptizuyutsya grunti harakterizuyutsya luzhnoyu reakciyeyu pogano ostruktureni mayut nespriyatlivi vodno fizichni vlastivosti pidvishenu shilnist poganu vodoproniknist slabku vodoviddachu nizku dostupnist gruntovoyi vologi Metodologiya i metodi doslidzhennya gruntu Redaguvati Gruntovij rozriz sho rozkrivaye chornozem pivdennij Lizimetr dlya doslidzhennya vodnogo ta pozhivnogo rezhimu gruntiv Osnovnim metodom vsih gruntovih doslidzhen ye profilno morfologichnij metod Vin vimagaye vivchennya gruntu v gruntovomu rozrizi z poverhni na vsyu glibinu jogo tovshi poslidovno po genetichnih gorizontah vklyuchno z materinskoyu porodoyu Metod ye efektivnim sposobom piznannya vlastivostej gruntu za morfologichnimi oznakami glibinoyu j poslidovnistyu zalyagannya gorizontiv zabarvlennyam granulometrichnim skladom strukturoyu skladennyam novoutvorennyami vklyuchennyami tosho Vin ye najgolovnishim pri provedenni polovih gruntovih doslidzhen i skladaye osnovu polovoyi diagnostiki gruntiv Vidpovidno do nacionalnogo standartu Ukrayini DSTU 4288 2004 17 povna nazva gruntu tip pidtip rid vid riznovid rozryad viznachayetsya zgidno z nacionalnoyu klasifikaciyeyu za Polevym opredelitelem pochv 9 Pri viznachenni stanu rodyuchosti gruntiv pid chas monitoringu ta agrohimichnoyi pasportizaciyi zemel silskogospodarskogo priznachennya i stvorennya gruntovo agrohimichnih baz danih klasifikacijnu nalezhnist gruntu viznachayut zgidno z DSTU 4362 2004 18 Zemlya grunt u narodnij medicini RedaguvatiZ likuvalnoyu metoyu zemlyu prikladali do opikiv nabryakiv miscya ukusu bdzhil Zemlya nadilyalasya zdatnistyu vityagannya gromu lyudinu vrazhenu bliskavkoyu zakopuvali v zemlyu Glinu vikoristovuvali i vikoristovuyut yak zovnishnij a inkoli i vnutrishnij likuvalnij zasib Div takozh RedaguvatiGrunti Ukrayini Rodyuchist gruntu Kisluvannya gruntu Melioraciya Pidzolisti grunti Antropogenne navantazhennya na grunti Tehnogenni grunti Rinok zemli v Ukrayini Vidnovlyuvalne zemlerobstvo PermakulturaPrimitki Redaguvati Pochvovedenie Ucheb dlya un tov V 2 ch Pod red V A Kovdy B G Rozanova Ch 1 Pochva i pochvoobrazovanie G D Belicina V D Vasilevskaya L A Grishina i dr M Vyssh shk 1988 400 s Klyuchi do gruntovoyi taksonomiyi Odinadcyate vidannya 2010 Korsunov V M Kraseha E N Pedosfera Zemli Ulan Ude Izd BNC SO RAN 2010 472 s Dobrovolskij G V Nikitin E D Funkcii pochv v biosfere i ekosistemah M Nauka 1990 260 s Butovskij R O Pochvennye organizmy v ekosistemah Elektronnyj zhurnal Mestnoe ustojchivoe razvitie Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2022 Krivoluckij D A Pochvennaya fauna v ekologicheskom kontrole M Nauka 1994 268 s Jenny Hans Factors of Soil Formation A System of Quantitative Pedology 1941 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2013 Klassifikaciya i diagnostika pochv SSSR M Kolos 1977 225 s a b Polevoj opredelitel pochv Pod redakciej N I Polupana B S Noska V P Kuzmicheva K Urozhaj 1981 Pochvy Ukrainy i povyshenie ih plodorodiya T 1 Ekologiya rezhimy i processy klassifikaciya i genetiko proizvodstvennye aspekty pod red N I Polupana K Urozhaj 1088 296 s Viznachnik ekologo genetichnogo statusu ta rodyuchosti gruntiv Ukrayini Navch posib dlya stud vish navch zakl M I Polupan V B Solovej V I Kisil V A Velichko Nac nauk centr In t gruntoznavstva ta agrohimiyi im O N Sokolovskogo UAAN K Kolobig 2005 303 s Polupan M I Solovej V B Velichko V A Klasifikaciya gruntiv Ukrayini UAAN Nacionalnij naukovij centr Institut gruntoznavstva ta agrohimiyi im O N Sokolovskogo Mikola Ivanovich Polupan red K Agrarna nauka 2005 300s Klassifikaciya i diagnostika pochv Rossii Avtory i sostaviteli L L Shishov V D Tonkonogov I I Lebedeva M I Gerasimova Smolensk Ojkumena 2004 342 s Polevoj opredelitel pochv Rossii M Pochvennyj in t im V V Dokuchaeva 2008 182 s Referentiel Pedologique Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Gruntoznavstvo i geografiya gruntiv pidruchnik U dvoh chastinah Ch 2 S P Poznyak Lviv LNU imeni Ivana Franka 2010 286 s DSTU 4288 2004 Yakist gruntu Pasport gruntiv K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2005 DSTU 4362 2004 Yakist gruntu Pokazniki rodyuchosti gruntiv K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2006 Literatura RedaguvatiKnigi Redaguvati Bioproduktivnist gruntiv navch posib G S Ivanyuk M vo osviti i nauki Ukrayini Lviv nac un t im I Franka Lviv LNU im I Franka 2009 350 s il Terminol slov Predm pokazhch Avt pokazhch Dodatki ISBN 978 966 613 717 6 Gruntoznavstvo navchalnij posibnik Panas R M Lviv Novij svit 2000 2018 372 s Ekologichna yakist gruntu navch posib Z G Gamkalo M vo osviti i nauki Ukrayini Lviv nac un t im I Franka Lviv LNU im I Franka 2009 412 s il ISBN 978 966 613 629 2 Nazarenko I I Polchina S M Nikorich V A Gruntoznavstvo Pidruchnik Chernivci Knigi XXI 2004 400 s Panas R M Ekologiya gruntiv Navchalnij posibnik Lviv Novij svit 2000 2019 481 s Racionalne vikoristannya ta ohorona zemel navch posib dlya stud VNZ R M Panas M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lvivska politehnika Lviv Novij svit 2000 2012 352 s Visha osvita v Ukrayini ISBN 978 966 418 055 6 Soil plant microbe interactions An innovative approach towards improving soil health and plant growth pdf epub Kumar Upendra Shelake Rahul Mahadev Singh Rajni 2023 Frontiers Media SA ISBN 978 2 8325 1919 6 Zhurnali Redaguvati Biology and Fertility of Soils Soil Biology and Biochemistry Plant and Soil Soil Science Society of America Journal Soil and Tillage Research European Journal of Soil Science Applied Soil EcologyPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GruntVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu GruntM I Polupan Grunt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di 708 s ISBN 978 966 02 4457 3 Grunt grunt kgrunt kgrunt kgrunt Ukrayinski krayevidi XVI XVIII st Slovo tekst slovnik Ganna Didik Meush Olena Slobodzyanik NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2015 S 82 84 ISBN 978 966 02 7639 0 Acidifikaciya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 14 Semigidrogenni grunti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biologichna aktivnist gruntiv Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 19 Grunt Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 55 Institut gruntoznavstva ta agrohimiyi imeni O N Sokolovskogo Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Fakultet gruntoznavstva Arhivovano 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova Svidome udobrennya abo yak dosyagti balansu u sistemi rodyuchist zberezhennya gruntiv Arhivovano 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grunt amp oldid 39629009