Аромати́чні сполу́ки (англ. aromatics) — в загальному випадку — сполуки, які складені планарними циклічними системами, в яких всі атоми циклу беруть участь у створенні єдиної системи.
Опис Редагувати
Назва «Ароматичні сполуки» зв'язана з тим, що перші відкриті представники ароматичних сполук мали приємний запах. Основні джерела — продукти нафтоперероблення і кам'яновугільна смола.
Типовий представник А.с. — сполуки з бензоїдною системою зв'язків (бензол та поліциклічні сполуки, побудовані з конденсованих бензольних кілець). Це вуглеводні (бензол, нафталін, антрацен тощо) та їхні похідні (анілін, бензойна кислота, фенол тощо), які містять у молекулі цикли (так звані бензольні ядра) з 6 атомів вуглецю.
До ароматичних систем відносять також так звані небензоїдні сполуки — фуран, тіофен, піридин (C6H5N) тощо.
|
Основні типи ароматичних сполук Редагувати
Основні типи ароматичних сполук та їхні структурні формули представлені у таблиці.
Використання Редагувати
Використовуються в складі флотаційних реагентів та реагентів-зв'язуючих при масляній агрегації, зв'язуючих при брикетуванні вугілля.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Хімія ароматичних речовин : навч. посіб. : [для студ. вищ. навч. закл.] / П. Ю. Андреєв, Е. М. Потапенко ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля, Ін-т хім. технологій (м. Рубіжне). — Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2009. — 443 с. : іл. — Бібліогр. в кінці гл. — ISBN 978-966-590-790-9