www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клімат Клі мат від дав гр Κλίμα ухил розм підсо ння 1 багаторічний режим погоди який базується на багаторічних метеороло

Клімат

Клі́мат (від дав.-гр. Κλίμα — ухил; розм. підсо́ння) — багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25-ти — 50-тирічні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості. Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, температура та вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість сонячної радіації, дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту й водоймищ, випаровування води з земної поверхні в атмосферу, висота і стан сніжного покриву, різні атмосферні явища та наземні гідрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо). У XX ст. до числа кліматичних показників ввели характеристики елементів теплового балансу земної поверхні — сумарну сонячну радіацію, радіаційний баланс величини теплообміну між земною поверхнею і атмосферою, витрати тепла на випаровування. З географічних факторів, що впливають на клімат окремого регіону, найістотнішими є широта і висота місцевості, висота над рівнем моря, близькість до морського узбережжя, вплив океанічних течій, особливості рослинного покриву, наявність снігу і льоду, ступінь забруднення атмосфери (парниковий ефект, руйнування озонового шару), що формує місцеві варіанти клімату.

Кліматична класифікація світу.

Історія

Кліматологія, як термін відомий здавна. Перші записи про погоду датують 3000 роками до нашої ери. До наших днів також дійшов трактат Аристотеля «Метеорологіка» — про атмосферні явища: дощ, сніг, град, вітер, блискавки, веселки тощо. У Київській Русі у літописах повідомлення про погоду з'явились у другій половині IX століття.

Перші метеорологічні спостереження в Україні почались у 1738 році у Харкові. У 1810 році в селі Кручик, 50 км від Харкова засновано метеорологічну станцію, яка спостерігала за температурою, тиском, опадами, напрямом вітру, визначенням загального стану погоди. Станція діяла до 1840 року.

Початком наукового підходу до вивчення клімату стала загибель англо-французького флоту в листопаді 1854 року біля Балаклави під час Кримської війни. Наполеон III звернувся до президента Паризької Академії наук У. Левер'є з вимогою пояснити причину балаклавського шторму. Левер'є склав першу у світі синоптичну карту, використовуючи дані 29 метеорологічних станцій і дійшов висновку, що шторм можна було передбачити. З цього часу почався розвиток мережі метеорологічних станцій.

Однією з найстаріших є обсерваторія у Петербурзі, яка заснована у 1849 році. Починаючи 1856 року почала посилати в Париж відомості за спостереженнями 13 російських станцій, а звідти отримувала дані про погоду в Парижі, Ліоні, Мадриді, Лісабоні й Флоренції. З 1872 року в Росії почали випускати бюлетень погоди «Летописи Главной физической обсерватории». У Англії організацією служби займався голова Метеорологічного департаменту Бюро торгівлі Р. Фіцрой.

Середньомісячна температура поверхні з 1961—1990 рр.. Це приклад того, як клімат змінюється в залежності від місця і пори року.
Щомісячні глобальної зображення з NASA Earth Observatory.

Великий внесок у вивчення клімату зробив Михайло Ломоносов. Він створив анемометр — для вимірювання швидкості вітру, морський повітряний барометр, гелікоптер — для підйому метеорологічних приладів на потрібну висоту, склав схему виникнення грози.

Для спостережень у вільній атмосфері в 1894 році в обсерваторії Блу-Хілла (США), а з 1897 року в обсерваторії Павловська біля Петербурга почали використовувати вдосконалені повітряні змії.

Пізніше їх замінили аеростатами, а з часом на куль-зондами. Восени 1893 року на висоті 12-13 км було зареєстровано значно вищу температуру повітря, ніж на висоті 8-10 км. Так відбулося відкриття стратосфери.

На початку XX століття на допомогу дослідникам приходить авіація. У 1930 році радянський вчений, професор П. О. Молчанов сконструював перший у світі радіозонд. Сучасні літаки-лабораторії підіймаються до 5-8 км. Радіозонди до висоти 20-30 км. Надзвукові літаки й космічні прилади на висоту 30-300 км. Метеорологічні супутники Землі вивчають стан атмосфери на висоті 300—1500 км. Останнім часом складні атмосферні процеси почали досліджувати за допомогою лазерів.

Однією з найстаріших міжнародних метеорологічних організацій є Всесвітня метеорологічна організація (ВМО). Її статут було затверджено 23 березня 1873 року в Лейпцигу на першій Міжнародній метеорологічній конференції. Після Другої світової війни організація відновлює свою роботу у новому статусі, Всесвітньої метеорологічної організації при Організації Об'єднаних Націй. Всесвітні конгреси ВМО проходять кожні чотири роки, на яких вибирають Виконавчий комітет і президента організації. Регулярно працюють технічні комісії та робочі групи. Секретаріат ВМО знаходиться в Женеві. ВМО очолила колективну роботу метеорологів світу за програмою вивчення глобальних атмосферних процесів. Перший експеримент проведено в 1974 році. Вивчення законів загальної циркуляції почали з міжнародного Атлантичного тропічного експерименту, у якому взяли участь вчені 70 країн.

Державні мережі метеорологічних станцій почали створювати в XIX столітті після винайдення телеграфу.

1936 року Володимир Кеппен у своїй праці «Geographisches System der Klimate» розробив класифікацію клімату на планеті Земля, яку використовують і нині.

Український науково-дослідний інститут Держкомгідромету засновано в Києві в 1959 році. Складається з 7 наукових відділів, двох польових експериментальних баз у с. Жовтневому Дніпропетровської області та в м. Богуславі на Київщині, має експериментальний метеорологічний полігон, літаки-лабораторії, велику метеорологічну бібліотеку.

В Одеському екологічному університеті, колишньому гідрометеорологічному інституті, готують метеорологів широкого профілю та агрометеорологів.

Спеціалістів середньої кваліфікації готують гідрометеорологічні технікуми Харківський — гідрометеорологія та гідрометеорологічні радіолокаційні пристрої та Херсонський — гідрологія суші, метеорологія.

Клімат минулого

Дослідження осадових відкладень, викопних залишків флори і фауни, радіоактивності гірських порід тощо, показують, що клімат Землі в різні епохи істотно змінювався.

Протягом останніх сотень мільйонів років до антропогену Земля, була теплішою. Температура в зворотниках була близька до сучасної, а в помірних і високих широтах набагато вищою від сучасної.

На початку палеогену, близько 70 млн років тому, температурні контрасти між екваторіальними і приполярними областями почали зростати.

В антропогені температура у високих широтах різко знизилася і виникли полярні заледеніння. Останнє скорочення льодовиків в Північній півкулі закінчилося, близько 10 тис. Льодовий покрив залишився в Північному Льодовитому океані, в Гренландії, арктичних островах, в Антарктиді.

Останні 5 тисяч років клімат Європи коливався в порівняно вузьких межах. Сухі та теплі періоди кілька разів змінилися вологішими і прохолодними.

Приблизно за 500 років до н. е. опади помітно збільшилися та клімат похолоднішав.

На початку нашої ери клімат був схожий із сучасним.

У ХІІ—ХІІІ століттях клімат був м'якшим і сухішим, ніж на початку н. е.

У XV—XVI століттях знову відбулося значне похолодання і льодовий покрив морів збільшився.

З XVII до середини XIX століття клімат залишався холодно вологим.

З 2-ї половини XIX століття почалося нове потепління, особливо сильне в Арктиці.

Класифікація клімату

Однією з найпоширеніших систем класифікації типів кліматів є класифікація кліматів Кеппена.

Також широко використовують систему класифікації кліматів Алісова, за якою кліматичні зони і області виділяють згідно з умовами загальної циркуляції атмосфери.

Кліматична норма — кількісна характеристика клімату, отримана з багаторічного ряду спостережень.

Кліматотворний процес

Кліматотво́рчі проце́си — атмосферні процеси, що визначають характер клімату в межах тієї чи іншої області чи всієї Землі (теплообіг, вологообіг, загальна циркуляція атмосфери).

Цікава історія

  • 26 липня 1753 році вивчаючи атмосферний струм, професор Георг Ріхман у Петербурзі був смертельно уражений блискавкою під час грози.
  • Після одного невдало складеного прогнозу погоди вчений Р. Фіцрой покінчив життя самогубством.
  • Після виходу в світ у 40-х роках минулого століття книжки американського письменника Д. Р. Стюарта «Шторм», один з персонажів якої стежив за рухом штормів і давав їм імена знайомих жінок, метеорологи тайфуни почали називати жіночими іменами.
  • Дмитро Менделєєв одного разу ледь не загинув під час польоту на повітряній кулі, коли без аеронавта самотужки піднявся у повітря і вів дослідження.
  • До сенату США в 1912 році було подано на розгляд проект побудови греблі для повернення теплих вод Гольфстріму до берегів Америки.
  • Існували проекти перекрити греблею Карські Ворота, Берингову протоку, спрямити течію Куросіо.
  • Ще легіонери Александра Македонського були здивовані, побачивши, як таджики посипають сніг золою аби він скоріше танув. Такий спосіб зменшення льодовитості Арктики було запропоновано у XX ст.
  • Ідея математичних розрахунків окремих метеорологічних елементів виникла ще в 20-их роках XX ст. і належить англійському вченому П. Річардсону. Система таких обчислювань була такою громіздкою, що на її здійснення потрібен був цілий місяць.
  • У 1940-х роках досконалішу систему, запропонував радянський вчений І. О. Кібель. Та практично використовувати її почали лише після створення потужних комп'ютерів.
  • Протиградова партія ракет вперше задіяна в 1958 році в Алазанській долині у Грузії.
  • Навесні 1961 році для спостереження затемнення Сонця в Криму були задіяні літаючі метеорологічні лабораторії для розсіювання хмар.
  • У 1962 році шведським і американським ученим за допомогою спеціальних пасток вдалось захопити частки сріблястих хмар. Природа сріблястих та перламутрових хмар досі залишається загадкою.
  • Перші спроби прогнозування забрудненості атмосфери залежно від погоди зроблено в 1975 році у Києві.[джерело?]

Див. також

Джерела

  1. Підсоння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

  • Погода: Енциклопедичний путівник. Брюс Баклі, Едвард Дж. Хопкінс, Річард Уайтекер. — К.: Махаон-Україна, 2007, с. 304. ISBN 966-605-762-Х

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kli mat vid dav gr Klima uhil rozm pidso nnya 1 bagatorichnij rezhim pogodi yakij bazuyetsya na bagatorichnih meteorologichnih sposterezhennyah 25 ti 50 tirichni cikli odna z osnovnih geografichnih harakteristik tiyeyi chi inshoyi miscevosti Osnovni osoblivosti klimatu obumovlyuyut atmosfernij tisk shvidkist i napryamok vitru temperatura ta vologist povitrya hmarnist i atmosferni opadi trivalist sonyachnoyi radiaciyi dalnist vidimosti temperatura verhnih shariv gruntu j vodojmish viparovuvannya vodi z zemnoyi poverhni v atmosferu visota i stan snizhnogo pokrivu rizni atmosferni yavisha ta nazemni gidrometeori rosa ozheled tuman grozi zaviryuhi tosho U XX st do chisla klimatichnih pokaznikiv vveli harakteristiki elementiv teplovogo balansu zemnoyi poverhni sumarnu sonyachnu radiaciyu radiacijnij balans velichini teploobminu mizh zemnoyu poverhneyu i atmosferoyu vitrati tepla na viparovuvannya Z geografichnih faktoriv sho vplivayut na klimat okremogo regionu najistotnishimi ye shirota i visota miscevosti visota nad rivnem morya blizkist do morskogo uzberezhzhya vpliv okeanichnih techij osoblivosti roslinnogo pokrivu nayavnist snigu i lodu stupin zabrudnennya atmosferi parnikovij efekt rujnuvannya ozonovogo sharu sho formuye miscevi varianti klimatu Klimatichna klasifikaciya svitu Zmist 1 Istoriya 2 Klimat minulogo 3 Klasifikaciya klimatu 4 Klimatotvornij proces 5 Cikava istoriya 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKlimatologiya yak termin vidomij zdavna Pershi zapisi pro pogodu datuyut 3000 rokami do nashoyi eri Do nashih dniv takozh dijshov traktat Aristotelya Meteorologika pro atmosferni yavisha dosh snig grad viter bliskavki veselki tosho U Kiyivskij Rusi u litopisah povidomlennya pro pogodu z yavilis u drugij polovini IX stolittya Pershi meteorologichni sposterezhennya v Ukrayini pochalis u 1738 roci u Harkovi U 1810 roci v seli Kruchik 50 km vid Harkova zasnovano meteorologichnu stanciyu yaka sposterigala za temperaturoyu tiskom opadami napryamom vitru viznachennyam zagalnogo stanu pogodi Stanciya diyala do 1840 roku Pochatkom naukovogo pidhodu do vivchennya klimatu stala zagibel anglo francuzkogo flotu v listopadi 1854 roku bilya Balaklavi pid chas Krimskoyi vijni Napoleon III zvernuvsya do prezidenta Parizkoyi Akademiyi nauk U Lever ye z vimogoyu poyasniti prichinu balaklavskogo shtormu Lever ye sklav pershu u sviti sinoptichnu kartu vikoristovuyuchi dani 29 meteorologichnih stancij i dijshov visnovku sho shtorm mozhna bulo peredbachiti Z cogo chasu pochavsya rozvitok merezhi meteorologichnih stancij Odniyeyu z najstarishih ye observatoriya u Peterburzi yaka zasnovana u 1849 roci Pochinayuchi 1856 roku pochala posilati v Parizh vidomosti za sposterezhennyami 13 rosijskih stancij a zvidti otrimuvala dani pro pogodu v Parizhi Lioni Madridi Lisaboni j Florenciyi Z 1872 roku v Rosiyi pochali vipuskati byuleten pogodi Letopisi Glavnoj fizicheskoj observatorii U Angliyi organizaciyeyu sluzhbi zajmavsya golova Meteorologichnogo departamentu Byuro torgivli R Ficroj Serednomisyachna temperatura poverhni z 1961 1990 rr Ce priklad togo yak klimat zminyuyetsya v zalezhnosti vid miscya i pori roku Shomisyachni globalnoyi zobrazhennya z NASA Earth Observatory Velikij vnesok u vivchennya klimatu zrobiv Mihajlo Lomonosov Vin stvoriv anemometr dlya vimiryuvannya shvidkosti vitru morskij povitryanij barometr gelikopter dlya pidjomu meteorologichnih priladiv na potribnu visotu sklav shemu viniknennya grozi Dlya sposterezhen u vilnij atmosferi v 1894 roci v observatoriyi Blu Hilla SShA a z 1897 roku v observatoriyi Pavlovska bilya Peterburga pochali vikoristovuvati vdoskonaleni povitryani zmiyi Piznishe yih zaminili aerostatami a z chasom na kul zondami Voseni 1893 roku na visoti 12 13 km bulo zareyestrovano znachno vishu temperaturu povitrya nizh na visoti 8 10 km Tak vidbulosya vidkrittya stratosferi Na pochatku XX stolittya na dopomogu doslidnikam prihodit aviaciya U 1930 roci radyanskij vchenij profesor P O Molchanov skonstruyuvav pershij u sviti radiozond Suchasni litaki laboratoriyi pidijmayutsya do 5 8 km Radiozondi do visoti 20 30 km Nadzvukovi litaki j kosmichni priladi na visotu 30 300 km Meteorologichni suputniki Zemli vivchayut stan atmosferi na visoti 300 1500 km Ostannim chasom skladni atmosferni procesi pochali doslidzhuvati za dopomogoyu lazeriv Vologij kontinentalnij klimat v usomu sviti Odniyeyu z najstarishih mizhnarodnih meteorologichnih organizacij ye Vsesvitnya meteorologichna organizaciya VMO Yiyi statut bulo zatverdzheno 23 bereznya 1873 roku v Lejpcigu na pershij Mizhnarodnij meteorologichnij konferenciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni organizaciya vidnovlyuye svoyu robotu u novomu statusi Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi pri Organizaciyi Ob yednanih Nacij Vsesvitni kongresi VMO prohodyat kozhni chotiri roki na yakih vibirayut Vikonavchij komitet i prezidenta organizaciyi Regulyarno pracyuyut tehnichni komisiyi ta robochi grupi Sekretariat VMO znahoditsya v Zhenevi VMO ocholila kolektivnu robotu meteorologiv svitu za programoyu vivchennya globalnih atmosfernih procesiv Pershij eksperiment provedeno v 1974 roci Vivchennya zakoniv zagalnoyi cirkulyaciyi pochali z mizhnarodnogo Atlantichnogo tropichnogo eksperimentu u yakomu vzyali uchast vcheni 70 krayin Derzhavni merezhi meteorologichnih stancij pochali stvoryuvati v XIX stolitti pislya vinajdennya telegrafu 1936 roku Volodimir Keppen u svoyij praci Geographisches System der Klimate rozrobiv klasifikaciyu klimatu na planeti Zemlya yaku vikoristovuyut i nini Ukrayinskij naukovo doslidnij institut Derzhkomgidrometu zasnovano v Kiyevi v 1959 roci Skladayetsya z 7 naukovih viddiliv dvoh polovih eksperimentalnih baz u s Zhovtnevomu Dnipropetrovskoyi oblasti ta v m Boguslavi na Kiyivshini maye eksperimentalnij meteorologichnij poligon litaki laboratoriyi veliku meteorologichnu biblioteku V Odeskomu ekologichnomu universiteti kolishnomu gidrometeorologichnomu instituti gotuyut meteorologiv shirokogo profilyu ta agrometeorologiv Specialistiv serednoyi kvalifikaciyi gotuyut gidrometeorologichni tehnikumi Harkivskij gidrometeorologiya ta gidrometeorologichni radiolokacijni pristroyi ta Hersonskij gidrologiya sushi meteorologiya Klimat minulogo RedaguvatiDoslidzhennya osadovih vidkladen vikopnih zalishkiv flori i fauni radioaktivnosti girskih porid tosho pokazuyut sho klimat Zemli v rizni epohi istotno zminyuvavsya Protyagom ostannih soten miljoniv rokiv do antropogenu Zemlya bula teplishoyu Temperatura v zvorotnikah bula blizka do suchasnoyi a v pomirnih i visokih shirotah nabagato vishoyu vid suchasnoyi Na pochatku paleogenu blizko 70 mln rokiv tomu temperaturni kontrasti mizh ekvatorialnimi i pripolyarnimi oblastyami pochali zrostati V antropogeni temperatura u visokih shirotah rizko znizilasya i vinikli polyarni zaledeninnya Ostannye skorochennya lodovikiv v Pivnichnij pivkuli zakinchilosya blizko 10 tis Lodovij pokriv zalishivsya v Pivnichnomu Lodovitomu okeani v Grenlandiyi arktichnih ostrovah v Antarktidi Ostanni 5 tisyach rokiv klimat Yevropi kolivavsya v porivnyano vuzkih mezhah Suhi ta tepli periodi kilka raziv zminilisya vologishimi i proholodnimi Priblizno za 500 rokiv do n e opadi pomitno zbilshilisya ta klimat poholodnishav Na pochatku nashoyi eri klimat buv shozhij iz suchasnim U HII HIII stolittyah klimat buv m yakshim i suhishim nizh na pochatku n e U XV XVI stolittyah znovu vidbulosya znachne poholodannya i lodovij pokriv moriv zbilshivsya Z XVII do seredini XIX stolittya klimat zalishavsya holodno vologim Z 2 yi polovini XIX stolittya pochalosya nove poteplinnya osoblivo silne v Arktici Klasifikaciya klimatu RedaguvatiOdniyeyu z najposhirenishih sistem klasifikaciyi tipiv klimativ ye klasifikaciya klimativ Keppena Takozh shiroko vikoristovuyut sistemu klasifikaciyi klimativ Alisova za yakoyu klimatichni zoni i oblasti vidilyayut zgidno z umovami zagalnoyi cirkulyaciyi atmosferi Klimatichna norma kilkisna harakteristika klimatu otrimana z bagatorichnogo ryadu sposterezhen Klimatotvornij proces RedaguvatiKlimatotvo rchi proce si atmosferni procesi sho viznachayut harakter klimatu v mezhah tiyeyi chi inshoyi oblasti chi vsiyeyi Zemli teploobig vologoobig zagalna cirkulyaciya atmosferi Cikava istoriya Redaguvati26 lipnya 1753 roci vivchayuchi atmosfernij strum profesor Georg Rihman u Peterburzi buv smertelno urazhenij bliskavkoyu pid chas grozi Pislya odnogo nevdalo skladenogo prognozu pogodi vchenij R Ficroj pokinchiv zhittya samogubstvom Pislya vihodu v svit u 40 h rokah minulogo stolittya knizhki amerikanskogo pismennika D R Styuarta Shtorm odin z personazhiv yakoyi stezhiv za ruhom shtormiv i davav yim imena znajomih zhinok meteorologi tajfuni pochali nazivati zhinochimi imenami Dmitro Mendelyeyev odnogo razu led ne zaginuv pid chas polotu na povitryanij kuli koli bez aeronavta samotuzhki pidnyavsya u povitrya i viv doslidzhennya Do senatu SShA v 1912 roci bulo podano na rozglyad proekt pobudovi grebli dlya povernennya teplih vod Golfstrimu do beregiv Ameriki Isnuvali proekti perekriti grebleyu Karski Vorota Beringovu protoku spryamiti techiyu Kurosio She legioneri Aleksandra Makedonskogo buli zdivovani pobachivshi yak tadzhiki posipayut snig zoloyu abi vin skorishe tanuv Takij sposib zmenshennya lodovitosti Arktiki bulo zaproponovano u XX st Ideya matematichnih rozrahunkiv okremih meteorologichnih elementiv vinikla she v 20 ih rokah XX st i nalezhit anglijskomu vchenomu P Richardsonu Sistema takih obchislyuvan bula takoyu gromizdkoyu sho na yiyi zdijsnennya potriben buv cilij misyac U 1940 h rokah doskonalishu sistemu zaproponuvav radyanskij vchenij I O Kibel Ta praktichno vikoristovuvati yiyi pochali lishe pislya stvorennya potuzhnih komp yuteriv Protigradova partiya raket vpershe zadiyana v 1958 roci v Alazanskij dolini u Gruziyi Navesni 1961 roci dlya sposterezhennya zatemnennya Soncya v Krimu buli zadiyani litayuchi meteorologichni laboratoriyi dlya rozsiyuvannya hmar U 1962 roci shvedskim i amerikanskim uchenim za dopomogoyu specialnih pastok vdalos zahopiti chastki sriblyastih hmar Priroda sriblyastih ta perlamutrovih hmar dosi zalishayetsya zagadkoyu Pershi sprobi prognozuvannya zabrudnenosti atmosferi zalezhno vid pogodi zrobleno v 1975 roci u Kiyevi dzherelo Div takozh RedaguvatiKlimat Ukrayini Mikroklimat Makroklimat Solyarnij klimat Klasifikaciya klimativ Keppena Vrazlivist ekosistemiDzherela Redaguvati Pidsonnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Literatura RedaguvatiPogoda Enciklopedichnij putivnik Bryus Bakli Edvard Dzh Hopkins Richard Uajteker K Mahaon Ukrayina 2007 s 304 ISBN 966 605 762 H ros Budyko M I Klimat i zhizn L Gidrometeoizdat 1971 S 172 ros Monin A S Vrashenie Zemli i klimat L Gidrometeoizdat 1972 112 s ros Monin A S Vvedenie v teoriyu klimata L Gidrometeoizdat 1982 248 s ros Monin A S Shishkov Yu A Istoriya klimata L Gidrometeoizdat 1979 408 s 8800 prim Posilannya RedaguvatiUkrayinskij gidrometeorologichnij centr Arhivovano 1 bereznya 2012 u Wayback Machine L S Berg Klimat i zhizn Arhivovano 29 sichnya 2007 u Wayback Machine ros Oleksandr Pagirya Klimat tvorit istoriyu Ukrayinskij tizhden 29 246 20 07 2012 Arhivovano 20 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Climateprediction net Arhivovano 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine klimatichne modelyuvannya iz zaluchennyam rozpodilchih obchislen angl Climate Change Scenarios GIS Data Portal Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine dani prognoznih zmin klimatu zgenerovani modellyu klimatichnoyi sistemi Community Climate System Model Nacionalnogo centru atmosfernih doslidzhen angl National Center for Atmospheric Research NCAR angl CRU TS v 2 1 Climate Database CGIAR Consortium for Spatial Information CGIAR CSI baza geodanih Viddilu klimatichnih doslidzhen angl Climate Research Unit CRU Universitetu Shidnoyi Angliyi za period z 1901 po 2002 roki dlya usogo suhodolu okrim Antarktidi Rozdilna zdatnist 30 kutovih sekund 1 km na ekvatori angl WorldClim Global Climate Data Arhivovano 12 bereznya 2022 u Wayback Machine klimatichni dani dlya minulogo suchasnogo ta majbutnogo prognoznogo periodiv do yakih vhodyat temperatura kilkist opadiv ta pohidni bioklimatichni pokazniki Rozdilna zdatnist 30 kutovih sekund 1 km na ekvatori Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klimat amp oldid 39009193