www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флоренція У Вікіпедії є статті про значення та Нові Афіни Флоре нція італ Firenze місто в Італії регіоні Тоскана Флорент

Флоренція

У Вікіпедії є статті про: Флоренція (значення) та Нові Афіни.

Флоре́нція (італ. Firenze) — місто в Італії, регіоні Тоскана, Флорентійській провінції. Адміністративний центр провінції та регіону. Колишня столиця Флорентійської Республіки (1115–1532), Флорентійського герцогства (1532–1569) і Великого герцогства Тосканського (1569–1860). Зробило грандіозний внесок у розвиток європейської та світової цивілізації. Місто дало світові таких гігантів, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Данте і Галілей. Місцевий діалект ліг в основу літературної італійської мови, флорентійська монета стала еталоном для всієї Європи, флорентійські художники розробили закони перспективи, флорентійські мислителі започаткували епоху Відродження, а флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі дав своє ім'я двом континентам (хоча це і сталося несправедливо щодо їхнього першовідкривача). День міста — 24 червня. Покровитель — Іван Хреститель. Місто-побратим Києва. Населення — 381 037 осіб (2014).

Флоренція
Firenze
Комуна
Країна  Італія
Регіон Тоскана
Провінція Флоренція
Код ISTAT 048017
Поштові індекси 50100
Телефонний код 055
Координати 43°47′00″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.78333° пн. ш. 11.25000° сх. д. / 43.78333; 11.25000Координати: 43°47′00″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.78333° пн. ш. 11.25000° сх. д. / 43.78333; 11.25000
Висота 50 м.н.р.м.
Площа 102,41 км²
Населення 383 083 (30-06-2016)
Густота 3740,68 ос./км²
Розміщення
 
Мапа
Влада
Мер Даріо Нарделла (3.6.2014)
Офіційна сторінка

Назва Редагувати

Географія Редагувати

Географічно Флоренція розбудована в улоговині, навсебіч оточеній пагорбами (передгір'я Центральних Апеннін), і розташована на 240 км на північний захід від Рима. По території протікають річки Арно, Муньоне, Терцоле і Ґреве.

Сусідні муніципалітети: Баньйо-а-Риполі, Кампі-Бізенціо, Фієзоле, Імпрунета, Скандіччі, Сесто-Фіорентіно.

Історія Редагувати

Стародавність Редагувати

Флорентійська рівнина та навколишні пагорби були заселені ще з доісторичних часів, про що свідчать археологічні знахідки в цій місцевості.

Першим постійним поселенням було село на палях, побудоване приблизно в 9 столітті до нашої ери етрусками у вілланованський період, біля броду на річці Арно, в центрі родючої рівнини. Близько 150 року до нашої ери етруски із сусіднього міста Вісула (сьогоднішнього Фієзоле), розташованого високо на пагорбі, заснували поблизу Арно «місто-супутник», вдало використавши наявність водного шляху, і побудували перший дерев'яний міст.

Вже в етруську епоху місто називали іменем Флоренція, латиною - мовою, яка утвердилася в долині, якою проходили численні мандрівники.

Флорентійська республіка Редагувати

Герб Флоренції після 1251 р. з гербом-квіткою (флорою)
  • 1250: Флоренція проголошена Флорентійською Республікою (італ. Repubblica di Firenze, лат. Respublica Florentina).
  • 16 вересня 1260 — 11 листопада 1266: окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
  • 1293: створено посаду Гонфалоньєр юстиції (Gonfaloniere di giustizia).
  • 5 листопада 1301 — 12 квітня 1302: окупована Французьким королівством.
  • липень 1313 — 28 грудня 1327: окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
  • 6 грудня 1384: приєднано Ареццо.
  • 1404: приєднано Монтепульчано.
  • 30 серпня 1405: приєднано Пізанську республіку (до 9 листопада 1494).
  • 18 січня 1411: куплено Кортонську сеньйорію.
  • 28 серпня 1421: куплено Ліворно у Генуезької республіки.
  • 1427: приєднано Вольтерру.
  • 6 березня 1477: приєднано Фівіцаннський ексклав (до 5 жовтня 1847).
  • 26 вересня 1484: приєднано П'єтразантський ексклав (до 5 жовтня 1847, з перервою 1496 — 1516).
  • 9 листопада 1494: втрачено Пізанську республіку.
  • 28 листопада 1494: домініканець Джироламо Савонарола та його послідовники виганяють з Флоренції правлячий рід Медічі й встановлюють Флорентійську народну (теократичну) республіку.
  • 8 червня 1509: повторно приєднано Пізанську республіку.
  • 11 травня 1527: рід Медічі знову вигнано з Флоренції (до 1530).
  • 4 серпня 1530 — 6 липня 1531: Священна Римська імперія окуповує Флорентійську республіку.
    • 27 жовтня 1530: Медічі повертаються до Флоренції й очолюють її.
    • 6 липня 1531: Алессандро Медічі проголошений правителями Флоренції указом Карла V, імператора Священної Римської імперії.
  • 27 квітня 1532: Флорентійська сеньйорія і гонфалоньєрство поступаються Алессандро як спадковому герцогу.

В епоху Відродження тут діяла Неоплатонівська академія.

Саме у Флоренції, починаючи з Джотто, творили найяскравіші майстри малярства, архітектури й усіх кунштовних мистецтв. До кінця XV століття місто вже набуло тих неповторних і прекрасних рис, які й досі привертають увагу людей. Уже були збудовані чудові храми й палаци, вже були написані унікальні фрески, і на майданах міста встановили дивовижні статуї. Приблизно в цю ж добу у Флоренції працювали Леонардо да Вінчі, і Мікеланджело, і Рафаель.

Флорентійська республіка існувала з XII століття (з 1434 року була фактично диктатурою — одноосібною сеньйорією банкірського роду Медічі). До неї належали також такі міста як Піза, Ареццо, Пістоя та Ліворно. Із Флоренцією пов'язане життя відомого харизматичного домініканського ченця та антимодерніста Джироламо Савонароли, який наприкінці XV століття перетворив Флорентійську сеньйорію диктаторів Медічі на теократичну Другу Флорентійську республіку, королем якої проголошено Христа.

Герцогства Редагувати

Герб Медічі як герб Флоренітйського герцогста і Великого герцогства Тосканського
  • 1 травня 1532: набуває чинності імператорський указ про створення Флорентійського герцогства Священної Римської імперії. Ним править дім Медіді (до 1737).
  • 3 липня 1557: укладено договір про передачу Сієни.
  • 19 липня 1557: приєднано Сієну.
  • 27 серпня 1569: згідно з папською буллою Флорентійське герцогство стає Великим герцогством Тосканським.
  • 18 лютого 1570: герцог коронований на велике герцогство.
  • 9 червня 1604: приєднано Пітільянське графство.
  • 18 вересня 1650: приєднано Понтремольський ексклав (до 17 грудня 1847).
  • 9 липня 1737: згідно з імператорським указом Велике герцогство Тосканське передане лотаринзькому герцогу з Габсбурзького дому.
  • 25 березня 1799: окуповане Французькою Республікою.
  • 27 березня: перетворене на Етруську Республіку.
  • 7 липня 1799: відновлене як Велике герцогство Тосканське.
  • 9 лютого 1801: великий герцог детронізований згідно з Люневільським миром (ратифікований 16 березня 1801).
  • 2 сепрня 1801: створено Королівство Етрурія (італ. Regno di Etruria).
  • 10 грудня 1807: Етрурія анексована Французькою імперією (до 1 лютого 1814).
  • 24 травня 1808: терени Етрурії поділені на департаменти Арно, Середземноморський і Омброн.
  • 1 лютого 1814: Етрурія окупована Сицилійським (Неаполітанським) королівством.
  • 27 квітня 1814: відновлено Велике герцогство Тосканське.
  • 5 жовтня 1847: приєднано Лукку, а Фівіццано віддано Моденському герцогству.
  • 17 грудня 1847: Понтремолі віддано Пармському герцогству.
  • 8 лютого 1849: створено тимчасовий уряд Великого герцогства Тосканського.
  • 18 лютого 1849: тимчасовий уряд проголосив Флорентійську республіку.
  • 12 квітня 1849: внаслідок перевороту відновлено Велике герцогство Тосканське.
  • 25 травня 1849: австрійська інтервенція відновлює владу великих герцогів Габсбурзького дому.
  • 27 квітня 1859: вигнано великого герцога; владу перейняв тимчасовий уряд.
  • 11 травня 1859: управління Великим герцогством Тосканським прийняло Сардинське королівство.
  • 16 серпня 1859: великий герцог тосканський детронізований парламентом.
  • 21 грудня 1859: Карло Бон Компаньї ді Момбелло призначений генерал-губернатором об'єднаних центрально-італійських провінцій, з метою приєднання Тоскани, Модени, Парми і Романьї до Сардинського королівства.
  • 22 березня 1860: Флоренція з Тосканою приєднана до Сардинського королівства, але зберігала широку автономію.
  • 18 березня 1861: Флоренція стає частиною об'єднаного королівства Італія.
  • 23 жовтня 1861: скасовано тосканську автономію.

Демографія Редагувати

Населення за роками:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 59 827 іноземців з 152 країн, серед них 13347 громадян країн Євросоюзу та 1409 громадян України.

Клімат Редагувати

Флоренція Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 10.1 12.0 15.0 18.8 23.4 27.3 31.1 30.6 26.6 21.1 14.9 10.4 10.8 19.1 29.7 20.9 20.1
Темп. мін. (°C) 1.4 2.8 4.9 7.7 11.3 14.7 17.2 17.0 14.2 10.0 5.5 2.4 2.2 8 16.3 9.9 9.1
Темп. макс. іст. (°C) 19
(1985) 		23
(1990) 		26.1
(1968) 		29
(1968) 		34
(1979) 		40
(1990) 		42.6
(1983) 		41.1
(2003) 		36.4
(1971) 		31
(1956) 		27
(2004) 		20.4
(1989) 		23 34 42.6 36.4 42.6
Темп. мін. іст. (°C) -23.2
(1985) 		-11.4
(1956) 		-8
(1973) 		-3.2
(2003) 		1
(1962) 		5.6
(1975) 		7.8
(1970) 		9
(1963) 		3.9
(1977) 		-1.4
(1974) 		-6
(1983) 		-10
(2005) 		-23.2 -8 5.6 -6 -23.2
Опади (мм) 73.1 69.2 80.1 77.5 72.6 54.7 39.6 76.1 77.5 87.8 111.2 91.3 233.6 230.2 170.4 276.5 910.7
Дні опадів (≥ 1 мм) 9 8 9 9 9 6 4 6 6 7 10 9 26 27 16 23 92

Архітектура Редагувати

Церкви Редагувати

23 листопада 2002 року заснована громада УГКЦ в Флоренції, у листопаді 2014-го отримала храм у постійне користування.

Палаци Редагувати

Музеї Редагувати

Галерея Академії
Каплиця дельї Прінчірі в ц-ві Сан Лоренцо
Каплиця Медичі нова, фасади

Мости Редагувати

Вигляд річки Арно з Галереї Уффіці. На першому плані Понте Веккіо (з коридором Вазарі), далі Понте Санта Триніта, Понте алла Каррайя, Понте Амеріго Веспуччі і Понте алла Вітторія

Спорт Редагувати

У Флоренції розташовано відомий стадіон Артеміо Франкі, на якому домашні матчі проводить легендарний футбольний клуб Фіорентина.

Поблизу міста розташовано автодром Муджелло.

Галерея зображень Редагувати

-->

У культурі Редагувати

Література Редагувати

Бенвенуто Челліні про походження міста Флоренція (переклав Анатоль Перепадя): «Мав Юлій Цезар славетного воєначальника, котрого звали Фйоріно з Челліно, є такий замок, за дві милі від Монте Ф'ясконі. Цей Фйоріно якось отаборився під Ф'єзоле, там, де нині Флоренція, щоб бути ближче до річки Арно, так для війська зручніше, і всі ці вояки та інші, хто мав справу з командиром, казали: „Підемо до Флоренції“, а все тому, що самого начальника звали Фйоріно, а потім, у тій місцині, де стояв табір, росла сила-силенна квітів, латиною „флорес“, така там була родюча земля.

Отож при заснуванні міста Юлію Цезарю ця назва здалася гарною і влучною, а що квіти приносять щастя, він назвав згадане місто Флоренцією. Цим він хотів воднораз ушанувати свого хороброго воєначальника. Він йому тим більше зичив добра, що підняв його з самих низів і зробив героєм. Деякі вчені вигадники і вигадливі вчені, любителі до всього доскіпуватися, твердять, що місто Флоренція від слова Флуенція, тобто Текуча, бо через неї тече річка Арно. По-моєму, це неправильно. Адже і Рим стоїть на Тібрі, і Феррара стоїть на По, і Ліон стоїть на Сені. А проте назви у них різні і походять з іншого кореня. Нам думається, ба навіть ми переконані, що ця назва від імені видатного мужа.» («Життєпис Бенвенуто, сина Маестро Джованні Челліні, Флорентинця, написаний ним самим у Флоренції»).

Див. також Редагувати

Персоналії Редагувати

Рейтинги Редагувати

За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців 2010 року, Флоренція потрапила до дванадцяти найгарніших міст світу.

Примітки Редагувати

  1. . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014. (італ.)
  2. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  3. ↑ Tuscany (Florence) // Italian states to 1861.
  4. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  5. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 25 травня 2019. 
  7. World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010

Література Редагувати

  • Флоренція, що квітне у віках. Пам'ятки архітектури і твори мистецтва : [фотоальбом] / [упоряд.: В. Волошин, О. Петрук, Я. Петрук, Н. Семеген]. – Л.; Флоренція : Дизайн-Студія "Папуга", 2013. – 300 с. : іл.
  • Флоренція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флоренція

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Florenciya znachennya ta Novi Afini Flore nciya ital Firenze misto v Italiyi regioni Toskana Florentijskij provinciyi Administrativnij centr provinciyi ta regionu Kolishnya stolicya Florentijskoyi Respubliki 1115 1532 Florentijskogo gercogstva 1532 1569 i Velikogo gercogstva Toskanskogo 1569 1860 Zrobilo grandioznij vnesok u rozvitok yevropejskoyi ta svitovoyi civilizaciyi Misto dalo svitovi takih gigantiv yak Leonardo da Vinchi Mikelandzhelo Dante i Galilej Miscevij dialekt lig v osnovu literaturnoyi italijskoyi movi florentijska moneta stala etalonom dlya vsiyeyi Yevropi florentijski hudozhniki rozrobili zakoni perspektivi florentijski misliteli zapochatkuvali epohu Vidrodzhennya a florentijskij moreplavec Amerigo Vespuchchi dav svoye im ya dvom kontinentam hocha ce i stalosya nespravedlivo shodo yihnogo pershovidkrivacha Den mista 24 chervnya Pokrovitel Ivan Hrestitel Misto pobratim Kiyeva Naselennya 381 037 osib 2014 1 FlorenciyaFirenzeKomunaKrayina ItaliyaRegion ToskanaProvinciya FlorenciyaKod ISTAT 048017Poshtovi indeksi 50100Telefonnij kod 055Koordinati 43 47 00 pn sh 11 15 00 sh d 43 78333 pn sh 11 25000 sh d 43 78333 11 25000 Koordinati 43 47 00 pn sh 11 15 00 sh d 43 78333 pn sh 11 25000 sh d 43 78333 11 25000Visota 50 m n r m Plosha 102 41 km Naselennya 383 083 30 06 2016 Gustota 3740 68 os km Rozmishennya MapaVladaMer Dario Nardella 3 6 2014 Oficijna storinka Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Starodavnist 3 2 Florentijska respublika 3 3 Gercogstva 4 Demografiya 5 Klimat 6 Arhitektura 6 1 Cerkvi 6 2 Palaci 6 3 Muzeyi 6 4 Mosti 7 Sport 8 Galereya zobrazhen 9 U kulturi 9 1 Literatura 10 Div takozh 11 Personaliyi 12 Rejtingi 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaNazva RedaguvatiFlore nciya ital Fiorenza fjoˈrenʦa vid lat Florentia latinska nazva Firence ital Firenze MFA fiˈrenʦe nbsp vimovafajl suchasna italijska nazva Novi Ateni Afini poetichna nazva Florenciyi yak stolici Vidrodzhennya Geografiya RedaguvatiGeografichno Florenciya rozbudovana v ulogovini navsebich otochenij pagorbami peredgir ya Centralnih Apennin i roztashovana 2 na 240 km na pivnichnij zahid vid Rima Po teritoriyi protikayut richki Arno Munone Tercole i Greve Susidni municipaliteti Banjo a Ripoli Kampi Bizencio Fiyezole Impruneta Skandichchi Sesto Fiorentino Istoriya RedaguvatiStarodavnist Redaguvati Florentijska rivnina ta navkolishni pagorbi buli zaseleni she z doistorichnih chasiv pro sho svidchat arheologichni znahidki v cij miscevosti Pershim postijnim poselennyam bulo selo na palyah pobudovane priblizno v 9 stolitti do nashoyi eri etruskami u villanovanskij period bilya brodu na richci Arno v centri rodyuchoyi rivnini Blizko 150 roku do nashoyi eri etruski iz susidnogo mista Visula sogodnishnogo Fiyezole roztashovanogo visoko na pagorbi zasnuvali poblizu Arno misto suputnik vdalo vikoristavshi nayavnist vodnogo shlyahu i pobuduvali pershij derev yanij mist Vzhe v etrusku epohu misto nazivali imenem Florenciya latinoyu movoyu yaka utverdilasya v dolini yakoyu prohodili chislenni mandrivniki 568 774 langobardske gercogstvo Tuskiya Tuscia 3 774 846 Frankske korolivstvo 843 846 Serednye Frankske korolivstvo 846 1197 Toskanska marka u skladi Italijskogo korolivstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 3 1115 1120 Florenciya yak vilna komuna 3 1160 1173 vidnovleno impersku administraciyu 3 1173 1195 Florenciya yak vilna komuna 3 1195 1197 vidnovleno impersku administraciyu 3 1195 1250 Florenciya yak vilna komuna 3 Florentijska respublika Redaguvati Dokladnishe Florentijska respublika nbsp Gerb Florenciyi pislya 1251 r z gerbom kvitkoyu floroyu 1250 Florenciya progoloshena Florentijskoyu Respublikoyu ital Repubblica di Firenze lat Respublica Florentina 3 16 veresnya 1260 11 listopada 1266 okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 3 1293 stvoreno posadu Gonfalonyer yusticiyi Gonfaloniere di giustizia 3 5 listopada 1301 12 kvitnya 1302 okupovana Francuzkim korolivstvom 3 lipen 1313 28 grudnya 1327 okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 3 6 grudnya 1384 priyednano Arecco 3 1404 priyednano Montepulchano 3 30 serpnya 1405 priyednano Pizansku respubliku do 9 listopada 1494 3 18 sichnya 1411 kupleno Kortonsku senjoriyu 3 28 serpnya 1421 kupleno Livorno u Genuezkoyi respubliki 3 1427 priyednano Volterru 3 6 bereznya 1477 priyednano Fivicannskij eksklav do 5 zhovtnya 1847 3 26 veresnya 1484 priyednano P yetrazantskij eksklav do 5 zhovtnya 1847 z perervoyu 1496 1516 3 9 listopada 1494 vtracheno Pizansku respubliku 3 28 listopada 1494 dominikanec Dzhirolamo Savonarola ta jogo poslidovniki viganyayut z Florenciyi pravlyachij rid Medichi j vstanovlyuyut Florentijsku narodnu teokratichnu respubliku 3 8 chervnya 1509 povtorno priyednano Pizansku respubliku 3 11 travnya 1527 rid Medichi znovu vignano z Florenciyi do 1530 3 4 serpnya 1530 6 lipnya 1531 Svyashenna Rimska imperiya okupovuye Florentijsku respubliku 3 27 zhovtnya 1530 Medichi povertayutsya do Florenciyi j ocholyuyut yiyi 3 6 lipnya 1531 Alessandro Medichi progoloshenij pravitelyami Florenciyi ukazom Karla V imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 3 27 kvitnya 1532 Florentijska senjoriya i gonfalonyerstvo postupayutsya Alessandro yak spadkovomu gercogu 3 V epohu Vidrodzhennya tut diyala Neoplatonivska akademiya Same u Florenciyi pochinayuchi z Dzhotto tvorili najyaskravishi majstri malyarstva arhitekturi j usih kunshtovnih mistectv Do kincya XV stolittya misto vzhe nabulo tih nepovtornih i prekrasnih ris yaki j dosi privertayut uvagu lyudej Uzhe buli zbudovani chudovi hrami j palaci vzhe buli napisani unikalni freski i na majdanah mista vstanovili divovizhni statuyi Priblizno v cyu zh dobu u Florenciyi pracyuvali Leonardo da Vinchi i Mikelandzhelo i Rafael Florentijska respublika isnuvala z XII stolittya z 1434 roku bula faktichno diktaturoyu odnoosibnoyu senjoriyeyu bankirskogo rodu Medichi Do neyi nalezhali takozh taki mista yak Piza Arecco Pistoya ta Livorno Iz Florenciyeyu pov yazane zhittya vidomogo harizmatichnogo dominikanskogo chencya ta antimodernista Dzhirolamo Savonaroli yakij naprikinci XV stolittya peretvoriv Florentijsku senjoriyu diktatoriv Medichi na teokratichnu Drugu Florentijsku respubliku korolem yakoyi progolosheno Hrista Gercogstva Redaguvati Dokladnishe Florentijske gercogstvo ta Velike gercogstvo Toskanske nbsp Gerb Medichi yak gerb Florenitjskogo gercogsta i Velikogo gercogstva Toskanskogo1 travnya 1532 nabuvaye chinnosti imperatorskij ukaz pro stvorennya Florentijskogo gercogstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 3 Nim pravit dim Medidi do 1737 3 3 lipnya 1557 ukladeno dogovir pro peredachu Siyeni 3 19 lipnya 1557 priyednano Siyenu 3 27 serpnya 1569 zgidno z papskoyu bulloyu Florentijske gercogstvo staye Velikim gercogstvom Toskanskim 3 18 lyutogo 1570 gercog koronovanij na velike gercogstvo 3 9 chervnya 1604 priyednano Pitilyanske grafstvo 3 18 veresnya 1650 priyednano Pontremolskij eksklav do 17 grudnya 1847 3 9 lipnya 1737 zgidno z imperatorskim ukazom Velike gercogstvo Toskanske peredane lotarinzkomu gercogu z Gabsburzkogo domu 3 25 bereznya 1799 okupovane Francuzkoyu Respublikoyu 3 27 bereznya peretvorene na Etrusku Respubliku 3 7 lipnya 1799 vidnovlene yak Velike gercogstvo Toskanske 3 9 lyutogo 1801 velikij gercog detronizovanij zgidno z Lyunevilskim mirom ratifikovanij 16 bereznya 1801 3 2 seprnya 1801 stvoreno Korolivstvo Etruriya ital Regno di Etruria 3 10 grudnya 1807 Etruriya aneksovana Francuzkoyu imperiyeyu do 1 lyutogo 1814 3 24 travnya 1808 tereni Etruriyi podileni na departamenti Arno Seredzemnomorskij i Ombron 3 1 lyutogo 1814 Etruriya okupovana Sicilijskim Neapolitanskim korolivstvom 3 27 kvitnya 1814 vidnovleno Velike gercogstvo Toskanske 3 5 zhovtnya 1847 priyednano Lukku a Fiviccano viddano Modenskomu gercogstvu 3 17 grudnya 1847 Pontremoli viddano Parmskomu gercogstvu 3 8 lyutogo 1849 stvoreno timchasovij uryad Velikogo gercogstva Toskanskogo 3 18 lyutogo 1849 timchasovij uryad progolosiv Florentijsku respubliku 3 12 kvitnya 1849 vnaslidok perevorotu vidnovleno Velike gercogstvo Toskanske 3 25 travnya 1849 avstrijska intervenciya vidnovlyuye vladu velikih gercogiv Gabsburzkogo domu 3 27 kvitnya 1859 vignano velikogo gercoga vladu perejnyav timchasovij uryad 3 11 travnya 1859 upravlinnya Velikim gercogstvom Toskanskim prijnyalo Sardinske korolivstvo 3 16 serpnya 1859 velikij gercog toskanskij detronizovanij parlamentom 3 21 grudnya 1859 Karlo Bon Kompanyi di Mombello priznachenij general gubernatorom ob yednanih centralno italijskih provincij z metoyu priyednannya Toskani Modeni Parmi i Romanyi do Sardinskogo korolivstva 3 22 bereznya 1860 Florenciya z Toskanoyu priyednana do Sardinskogo korolivstva ale zberigala shiroku avtonomiyu 3 18 bereznya 1861 Florenciya staye chastinoyu ob yednanogo korolivstva Italiya 3 23 zhovtnya 1861 skasovano toskansku avtonomiyu 3 Demografiya RedaguvatiNaselennya za rokami 4 Stanom na 31 grudnya 2014 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 59 827 inozemciv z 152 krayin sered nih 13347 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 1409 gromadyan Ukrayini 5 Klimat RedaguvatiFlorenciya Misyaci Pora RikSich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Zim Ves Lit OsiTemp maks C 10 1 12 0 15 0 18 8 23 4 27 3 31 1 30 6 26 6 21 1 14 9 10 4 10 8 19 1 29 7 20 9 20 1Temp min C 1 4 2 8 4 9 7 7 11 3 14 7 17 2 17 0 14 2 10 0 5 5 2 4 2 2 8 16 3 9 9 9 1Temp maks ist C 19 1985 23 1990 26 1 1968 29 1968 34 1979 40 1990 42 6 1983 41 1 2003 36 4 1971 31 1956 27 2004 20 4 1989 23 34 42 6 36 4 42 6Temp min ist C 23 2 1985 11 4 1956 8 1973 3 2 2003 1 1962 5 6 1975 7 8 1970 9 1963 3 9 1977 1 4 1974 6 1983 10 2005 23 2 8 5 6 6 23 2Opadi mm 73 1 69 2 80 1 77 5 72 6 54 7 39 6 76 1 77 5 87 8 111 2 91 3 233 6 230 2 170 4 276 5 910 7Dni opadiv 1 mm 9 8 9 9 9 6 4 6 6 7 10 9 26 27 16 23 92Arhitektura RedaguvatiCerkvi Redaguvati sobor Santa Mariya del Fjore Cattedrale di Santa Maria del Fiore Bazilika San Lorenco Basilica di San Lorenzo Bazilika San Marko Basilica di San Marco Santa Kroche bazilika Basilica di Santa Croce Bazilika Santa Mariya del Karmine Florenciya Bazilika Presvyatoyi Trijci Basilica di Santa Trinita Bazilika San Minyato al Monte Cerkva Onyisanti Chiesa di Ognissanti Cerkva Orsanmikele Chiesa di Orsanmichele Cerkva Santissima Annunciata Basilica della Santissima Annunziata Cerkva San Salvi Bazilika Santo Spirito Basilica di Santo Spirito Cerkva Orsanmikele23 listopada 2002 roku zasnovana gromada UGKC v Florenciyi u listopadi 2014 go otrimala hram u postijne koristuvannya 6 Palaci Redaguvati Palacco Vekkjo Palacco Pitti Palacco Gerardi Palacco Medichi Rikardi Palacco Ruchellayi Palacco Strocci Palacco Bardzhello nbsp Palacco Vekkio nbsp Palacco Pitti kurdoner nbsp Palacco Strocci vnutrishnij dvorik nbsp Bardzhello Muzeyi Redaguvati Dokladnishe Muzeyi Florenciyi nbsp Galereya Akademiyi nbsp Kaplicya delyi Princhiri v c vi San Lorenco nbsp Kaplicya Medichi nova fasadiGalereya Uffici z kolekciyeyu avtoportretiv vidomih mitciv minulogo Palacco Pitti Palatinska galereya Muzej natyurmortiv Muzej porcelyani Sadi Boboli Nacionalnij arheologichnij muzej Florenciyi Nacionalnij muzej San Marko Kaplicya Medichi Cappelle Medicee Galereya Akademiyi Nacionalnij muzej Bardzhello Opera del Duomo Florenciya Cerkva San Lorenco Muzej Stibbert Muzej muzichnih instrumentiv Galereya suchasnogo mistectva Muzej Mikelandzhelo Kaza Buonarroti privatnij muzej Villa Podzho a Kajano Villa di Poggio a Caiano Muzej futbolu privatnij muzej Muzej istoriyi nauki privatnij muzej Palacco Strocci privatnij muzej Rikkardianska biblioteka biblioteka muzej Mosti Redaguvati nbsp Viglyad richki Arno z Galereyi Uffici Na pershomu plani Ponte Vekkio z koridorom Vazari dali Ponte Santa Trinita Ponte alla Karrajya Ponte Amerigo Vespuchchi i Ponte alla VittoriyaPonte di Varlungo Ponte Dzhovanni da Verraccano Ponte di San Nikkolo Ponte alle Graciye Ponte Vekkio Ponte Santa Trinita Ponte alla Karrajya Ponte Amerigo Vespuchchi Ponte alla Vittoriya Ponte della tramvia Passerella dell Isolotto Ponte al Indiano Ponte dell autostrada A1 Ponte RossoSport RedaguvatiU Florenciyi roztashovano vidomij stadion Artemio Franki na yakomu domashni matchi provodit legendarnij futbolnij klub Fiorentina Poblizu mista roztashovano avtodrom Mudzhello Galereya zobrazhen Redaguvati nbsp Mist Santa Trinita Sv Trijci nbsp Ponte Vekkio Starij mist nbsp Ponte alle Graciye nbsp Ponte alla Karrajya nbsp Krayevid z verhivki sobornoyi dzvinici nbsp Istorichnij centr mista nbsp Kaplicya Pacci nbsp Palacco Vekkio Starij palac nbsp Kutochok mista nbsp Dzvinicya Dzhotto nbsp P yacca della Republika nbsp Poglyad na baziliku Santa Kroche z Bashti Dzhotto nbsp Poglyad na cerkvu Sv Mariyi del Karmine i pagorb Bellosguardo z Bashti Dzhotto nbsp Viglyad Florenciyi vid baziliki San Minyato al Monte nbsp Piazza della Repubblica nbsp Piazza San Firenze nbsp Piazza San Giovanni nbsp Piazza Santa Maria Novella nbsp Piazza Strozzi nbsp Piazza de Pitti nbsp Biblioteca Nazionale Centrale nbsp Statua di Dante in Piazza Santa Croce nbsp Via de Pecori nbsp Palazzo Pitti veduta dal giardino nbsp Campanile di Giotto nbsp Fontana del Nettuno nbsp Chiesa Russa Ortodossa nbsp Palazzo Spini Feroni nbsp Palazzo Borghese nbsp Piazza del Duomo Lato sud gt U kulturi RedaguvatiLiteratura Redaguvati Benvenuto Chellini pro pohodzhennya mista Florenciya pereklav Anatol Perepadya Mav Yulij Cezar slavetnogo voyenachalnika kotrogo zvali Fjorino z Chellino ye takij zamok za dvi mili vid Monte F yaskoni Cej Fjorino yakos otaborivsya pid F yezole tam de nini Florenciya shob buti blizhche do richki Arno tak dlya vijska zruchnishe i vsi ci voyaki ta inshi hto mav spravu z komandirom kazali Pidemo do Florenciyi a vse tomu sho samogo nachalnika zvali Fjorino a potim u tij miscini de stoyav tabir rosla sila silenna kvitiv latinoyu flores taka tam bula rodyucha zemlya Otozh pri zasnuvanni mista Yuliyu Cezaryu cya nazva zdalasya garnoyu i vluchnoyu a sho kviti prinosyat shastya vin nazvav zgadane misto Florenciyeyu Cim vin hotiv vodnoraz ushanuvati svogo horobrogo voyenachalnika Vin jomu tim bilshe zichiv dobra sho pidnyav jogo z samih niziv i zrobiv geroyem Deyaki vcheni vigadniki i vigadlivi vcheni lyubiteli do vsogo doskipuvatisya tverdyat sho misto Florenciya vid slova Fluenciya tobto Tekucha bo cherez neyi teche richka Arno Po moyemu ce nepravilno Adzhe i Rim stoyit na Tibri i Ferrara stoyit na Po i Lion stoyit na Seni A prote nazvi u nih rizni i pohodyat z inshogo korenya Nam dumayetsya ba navit mi perekonani sho cya nazva vid imeni vidatnogo muzha Zhittyepis Benvenuto sina Maestro Dzhovanni Chellini Florentincya napisanij nim samim u Florenciyi Div takozh RedaguvatiSpisok municipalitetiv metropolijnogo mista FlorenciyaPersonaliyi RedaguvatiChimabue 1240 1302 ikonopisec 13 st Arnolfo di Kambio bl 1245 1302 genialnij arhitektor dobi gotiki Dante Alig yeri 1265 1321 poet dobi protovidrodzhennya pismennik i politik Dzhotto 1267 1337 genialnij hudozhnik 12 13 st Dzhovanni Bokachcho 1313 1375 pismennik i poet epohi protovidrodzhennya Yakopo della Kvercha 1374 1438 skulptor epohi protorenessans Fillippo Brunelleski 1377 1446 genialnij arhitektor i inzhener epohi Vidrodzhennya Donatello blizko 1386 1466 skulptor epohi Vidrodzhennya osnovopolozhnik individualizovanogo skulpturnogo portretu Mazachcho 1401 1428 genialnij hudozhnik 15 stolittya Alberti Leon Battista 1404 1472 arhitektor vchenij pismennik teoretik i muzikant epohi Vidrodzhennya Filippo Lippi 1406 1469 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Andrea del Kastano 1421 1457 hudozhnik 15 stolittya Alesso Baldovinetti bl 1425 1499 hudozhnik 15 stolittya Andrea Verrokkjo 1435 1488 yuvelir hudozhnik skulptor golova hudozhnoyi majsterni Kozimo Rosselli 1439 blizko 1507 hudozhnik 15 stolittya Sandro Bottichelli 1444 1510 genialnij hudozhnik dekorator Sikstinskoyi kaplici P yetro Perudzhino 1446 1523 hudozhnik 15 stolittya dekorator Sikstinskoyi kaplici Domeniko Girlyandajo 1449 1494 hudozhnik 15 stolittya dekorator Sikstinskoyi kaplici Dzhirolamo Savonarola 1452 1498 religijnij i politichnij diyach propovidnik monah dominikanec Leonardo da Vinchi 1452 1519 skulptor hudozhnik doslidnik i inzhener epohi Vidrodzhennya Filippino Lippi 1457 1504 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Lorenco di Kredi 1459 1537 hudozhnik 15 stolittya P yero di Kozimo 1462 1521 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Nikkolo Makiavelli 1469 1527 politichnij diyach pismennik Fra Bartolomeo 1472 1517 hudozhnik epohi Vidrodzhennya Mikelandzhelo Buonarroti 1475 1564 skulptor hudozhnik arhitektor i inzhener epohi Vidrodzhennya Dzhulio de Medichi 1478 1534 papa rimskij Kliment VII Rafael Santi 1483 1520 genialnij hudozhnik arhitektor Franchesko Gvichardini 1483 1540 vidomij italijskij politichnij diyach diplomat ta istorik chasiv Vidrodzhennya Andrea del Sarto 1486 1531 hudozhnik dobi manyerizmu Rosso Fjorentino 1494 1540 hudozhnik dobi manyerizmu Pontormo 1494 1557 hudozhnik dobi manyerizmu Franchesko Berni 1497 1535 komedijnij poet Nikolo Tribolo 1500 1550 arhitektor skulptor sadivnik Dzhovanni Batista Tasso 1500 1555 rizbyar ta arhitektor epohi Vidrodzhennya Benvenuto Chellini 1500 1571 yuvelir skulptor dobi manyerizmu Bronzino 1503 1572 hudozhnik teatralnij dekorator dobi manyerizmu Dzhovanni Anzhelo Montorsoli 1507 1563 skulptor dobi manyerizmu Franchesko Salviati 1510 1563 hudozhnik dobi manyerizmu Dzhordzho Vazari 1511 1574 hudozhnik i arhitektor dobi manyerizmu avtor vidomogo tvoru Zhittyepisi najvidomishih hudozhnikiv skulptoriv i arhitektoriv Bartolomeo Ammanati 1511 1592 skulptor sadivnik i arhitektor dobi manyerizmu Katerina Medichi 1519 1589 francuzka koroleva matir druzhina korolya Franciyi Genriha II Vinchenco Galilej 1520 1591 kompozitor lyutnist muzichnij teoretik batko naukovcya Galileo Galileya Tommazo Mazini skulptor hudozhnik doslidnik mandrivnik majster livarnoyi spravi nosij tayemnichih znan Lorenco Giberti skulptor epohi Vidrodzhennya Dzhovanni da Bolonya 1529 1609 skulptor dobi manyerizmu Yakopo da Empoli 1551 1640 hudozhnik majster natyurmortiv Galileo Galilej 1564 1642 fizik astronom matematik odin iz zasnovnikiv suchasnogo eksperimentalno teoretichnogo prirodoznavstva poet i literaturnij kritik P yero Takka 1577 1640 skulptor dobi baroko Salvator Roza 1615 1673 hudozhnik dobi baroko Karlo Dolchi 1616 1686 hudozhnik dobi baroko Dzhuzeppe Mariya Krespi 1665 1747 hudozhnik dobi baroko Luka Dzhordano 1634 1705 hudozhnik dobi baroko Kristoforo Munari 1667 1720 hudozhnik dobi baroko Alessandro Manyasko 1667 1749 hudozhnik dobi baroko Karlo Bartolomeo Rastrelli 1675 1744 skulptor majster livarnoyi spravi sadivnik arhitektor dobi baroko Luyidzhi Kerubini 1760 1842 opernij kompozitor vikladach Karlo Kollodi 1826 1890 pismennik Arnold Beklin 1827 1901 hudozhnik simvolist Chajkovskij Petro Illich 1840 1893 kompozitor zakinchiv u misti operu Pikova dama Dostoyevskij Fedir Mihajlovich 1821 1881 rosijskij pismennik zakinchuvav u misti roman Idiot Roberto Longi 1890 1970 mistectvoznavec kritik istorik mistectva misteckij ekspert 20 stolittya Dzhino Korrado 1893 1982 italijskij kinoaktor Franko Dzefirelli 1923 2019 italijskij kinorezhiser ta scenarist Tarkovskij Andrij Arsenijovich 1932 1986 rosijskij kinorezhiser Lorella de Luka 1940 2014 italijska aktrisa Marina Malfatti 1940 2016 italijska aktrisa Dariya Nikolodi 1950 2020 italijska aktorka ta scenarist Rejtingi RedaguvatiZa rezultatami opituvannya sho proviv zhurnal Forbes sered fahivciv 2010 roku Florenciya potrapila do dvanadcyati najgarnishih mist svitu 7 Primitki Redaguvati Demografichnij balans 2014 roku ta naselennya na 31 grudnya ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an ap ar as at au af ah ac ash ash ayu aya ba bb bv bg bd be bzh bi bk bl bm Tuscany Florence Italian states to 1861 Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 28 12 2015 Cittadini Stranieri inozemni gromadyani ital ISTAT Procitovano 12 serpnya 2016 Gromada UGKC u misti Florenciyi otrimala hram u postijne koristuvannya Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 25 travnya 2019 World s Most Beautiful Cities Forbes 22 01 2010Literatura RedaguvatiFlorenciya sho kvitne u vikah Pam yatki arhitekturi i tvori mistectva fotoalbom uporyad V Voloshin O Petruk Ya Petruk N Semegen L Florenciya Dizajn Studiya Papuga 2013 300 s il Florenciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Florenciya Tuscany Florence Arhivovano 21 bereznya 2021 u Wayback Machine Italian states to 1861 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Florenciya amp oldid 40163934