www.wikidata.uk-ua.nina.az

Диктатура Ця стаття може містити оригінальне дослідження Будь ласка удоскональте її перевіривши сумнівні твердження й до

Диктатура

Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (серпень 2013)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2013)

Диктату́ра (лат. dictatura — необмежена влада) — нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також відповідний політичний режим.

Диктату́ра — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.

Термін, що характеризує систему влади одного правителя або вузької і замкненої групи осіб (хунта), без конституції, або з номінальною конституцією.

Диктатура з погляду політології — форма здійснення влади, при якій влада, незалежно від форми та ставлення до влади, здійснює своє правління прямим, директивним, шляхом. Незалежність цієї форми здійснення влади від форми влади і форми ставлення до влади яскраво показує приклад політичної системи, що виникла внаслідок Великої французької революції — форма влади — республіка, форма ставлення до влади — демократія, форма здійснення влади — диктатура.

Ефективність і оптимальність цієї форми здійснення влади залежить від багатьох факторів, зокрема від об'єктивної ситуації, сприйняття суспільством необхідності саме цієї форми здійснення влади, форми ставлення суспільства і влади, форми ідеологічного обґрунтування влади.

Тепер диктатурою, зазвичай, називають режим влади однієї особи або групи осіб, не обмежений нормами законодавства, не стримуваний будь-якими громадськими чи політичними інститутами. Попри те, що нерідко в умовах диктатури зберігаються окремі демократичні інститути, їхній реальний вплив на політику зводиться до мінімуму. Зазвичай, функціонування диктаторського режиму супроводжується репресивними заходами проти політичних опонентів і жорстким обмеженням прав і свобод громадян.

Давньогрецькі держави

Диктатура була частим явищем у Стародавній Греції та її колоніях. Диктатори в цих державах називалися «тиранами», а диктатура — «тиранією». Спершу це слово не мало негативного відтінку. Більшість тиранів спиралися на демос і гнобили аристократію. Деякі з тиранів, особливо ранніх, прославилися як меценати, справедливі правителі і мудреці: наприклад тиран Корінфа Періандр або тиран Афін Пісістрат. Але набагато більше збереглося оповідань про жорстокість, підозрілості і самодурство тиранів, які винаходили витончені тортури (особливо був відомий тиран Акраганта Фаларід, який спалював людей в мідному бику). Існував популярний анекдот (його героєм був спочатку Фрасібул Мілетський, потім він прив'язувався і до інших осіб) про тирана, який на питання колеги-тирана (варіант: сина) про найкращий спосіб утриматися при владі став ходити по полю і мовчки зривати всі колоски, що видавалися над загальним рівнем, показуючи тим самим, що тирану слід знищувати всіх видатних в цивільному колективі. Хоча на етапі становлення грецького поліса тиранія могла відігравати позитивну роль, кладучи кінець аристократичному свавіллю, в кінцевому результаті вона швидко ставала перешкодою для зміцнілого громадянського колективу.

Деякі тирани прагнули перетворити свої держави у спадкові монархії. Але довговічних династій жоден з тиранів не створив. У цьому сенсі показове пророцтво оракула, нібито отримане Кіпселами, які захопили владу в Коринті: «Щасливий Кіпсела, і діти його, але не діти його дітей». Кіпсела і його син Періандр успішно правили, але вже наступник (племінник) Періандра був швидко убитий, після чого все майно тиранів було конфісковано, їхні будинки зруйновані і їхні кістки викинуті з могил.

Епоха VII—VI ст. відома як епоха «старшої тиранії»; до її кінця в материковій Греції тирани зникають (в Іонії вони залишалися завдяки перської підтримки, в Сицилії і Великій Греції — через специфічну військової обстановки). В епоху розвинутої демократії, в V ст. до н. е.., ставлення до тиранії було однозначно негативне, і саме тоді цей термін наблизився до свого нинішнього значенням. Тиранія сама по собі сприймалася зрілим громадянським свідомістю як виклик справедливості й основі існування громадянського колективу — загального рівності перед законом.

У IV ст. до н. е.., в умовах гострої кризи поліса, у грецьких містах-державах знову з'являються тирани (так звана «молодша тиранія») — зазвичай, з щасливих воєначальників і командирів найманих загонів; але розповіді про мудрих і справедливих тиранів цієї епохи зовсім відсутні: тирани були оточені загальною ненавистю і самі в свою чергу жили в атмосфері постійного страху.

Стародавній Рим

Спочатку диктатурою іменувалася вища екстраординарна магістратура в Римській республіці. Диктатура встановлювалася постановою сенату, згідно з яким вищі ординарні магістрати республіки — консули призначали диктатора, якому передавали всю повноту влади. У свою чергу, диктатор призначав свого заступника — начальника кінноти. Диктаторам належало супровід 24 лікторів з фасціями — символами влади, в той час як консулам належало по 12 лікторів.

Диктатори мали практично необмежену владу і не могли бути притягнуті до суду за свої дії, проте в обов'язковому порядку складали свої повноваження після закінчення терміну. Спочатку диктатура встановлювалася на термін 6 місяців, або на час виконання доручення сенату, зазвичай, пов'язаного з усуненням загрози державі.

Однак у 82 до н. е.. був обраний перший безстроковий диктатор Луцій Корнелій Сулла (формально — «для проведення законів і для приведення республіки в порядок» (лат. legibus faciendis et rei publicae constituendae causa)). У 79 Сулла, проте, склав свої повноваження диктатора. У 44, за місяць до загибелі від рук змовників, безстроковим диктатором став Гай Юлій Цезар, що до цього кілька разів обирався диктатором під час громадянської війни за звичайною схемою. Посада диктатора була скасована в 44 році до н. е.., незабаром після вбивства Цезаря.

Сулла і Цезар були останніми диктаторами за формальною посадою і першими диктаторами Риму в сучасному сенсі слова. Октавіан Август і наступні імператори не призначалися на посаду диктатора (хоча Августу ця посада пропонувалася), але фактично володіли диктаторською владою. Формально Римська держава ще довго вважалося республікою й існували всі республіканські органи влади.

Октавіан Август домігся того, що його наступником став його прийомний син — Тиберій. Надалі подібні випадки траплялися все частіше. Це стало однією з передумов до подальшого перетворення Стародавнього Риму в монархію.

Середньовіччя

У Середньовіччі панівною формою правління була монархія. Навіть у результаті переворотів до влади, зазвичай, приходили представники королівських чи інших знатних родів, що не приховували намірів передавати свою владу в спадщину. Проте існували і винятки. Багато міст-комун і торгових республік наймали для оборони полководців — кондотьєрів або князів. На час війни кондотьєри отримували великі владні повноваження в місті. Після війни, спираючись на наймане військо, набране на гроші міста, деякі кондотьєри утримували владу, перетворюючись на диктаторів. Така диктатура називалася сеньйорією. Деякі сеньйорії ставали спадковими, перетворюючися в монархії. Одним з найвідоміших диктаторів, що заснували монархію, був Франческо Сфорца.

ХІХ століття

Диктатура була поширена в Латинській Америці в XIX столітті, в Європі в цей період диктатурою можна назвати правління Наполеона ІІІ. Криза, що настала після Першої світової війни, викликала появу низки диктатур на території Європи, зокрема режими Ататюрка й Пілсудського (національні); Муссоліні, Гітлера, Прімо де Рівера, Франко і Салазара (праві); Йосифа Сталіна, Енвера Ходжи (комуністичні);

Новітній час

Індекс демократії від Economist Intelligence Unit, 2020. Країни чорного, коричневого та червоного кольорів розцінюються як авторитарні та, ймовірно, знаходяться під владою диктатур. На сайті Economist існують дані також за 2021 рік.

У Європі

У Новітній час диктаторські режими отримали широке поширення в Європі в 20-ті — 40-ві роки 20-го століття. Найчастіше вони встановлювалися внаслідок поширення тоталітарних ідеологій.

Зокрема, від 1922 року була встановлена фашистська диктатура в Італії; від 1933 — нацистська диктатура в Німеччині; від 1918 — більшовицька диктатура, що позиціонувалася як «диктатура пролетаріату» у Радянській Росії.

Диктатури вкрай правого спрямування були встановлені і в інших європейських державах. Так, фашистські диктатури були встановлені в: Угорщині (з 1918 Міклошом Горті), Італії (з 1922 Беніто Муссоліні), Польщі (з 1926 року Юзефом Пілсудським, режим називали "Санація"), Литві (з 1926 Антанасом Смятона), Латвії (з 1934 Карлісом Улманісом), Естонії (з 1934 року Констянтином Пятсом), Румунії (з 1938 Карлом ІІ і з 1940 Іоном Антонеску), Іспанії (з 1939 Франсіском Франко).

Більшість таких диктаторських режимів припинили своє існування в результаті Другої світової війни.

Після закінчення Другої Світової війни у Центральній та Східній Європі виник "соціалістичний табір", який складався з комуністичних диктатур.

Останніми диктатури Європи прийнято вважати Російську Федерацію та Республіку Білорусь.

В Азії, Африці, Латинській Америці

У Азії, Африці і Латинській Америці встановленням диктатур супроводжувався процес деколонізації. Широко практикувався в зазначених регіонах захоплення державної влади вихідцями з військового середовища, що приводив до встановлення військових диктатур. Після Другої світової війни існували диктатури: в Азії — Мао Цзедуна й Кім Ір Сена; в Латинській Америці — Фіделя Кастро й Августо Піночета.

Диктаторські режими лівого спрямування

У марксизмі-ленінізмі широкого вжитку набуло поняття диктатури пролетаріату.

Характерні риси

Прихильниками диктатури звичайно вказуються такі переваги диктатури як форми правління:

  • Диктатура забезпечує єдність і, як наслідок, міцність системи влади;
  • Диктатор внаслідок свого становища вище від будь-якої політичної партії (зокрема і своєї) і тому є неупередженою політичною фігурою;
  • За диктатури більше можливості здійснити будь-які довгострокові (не обмежені терміном обрання) перетворення у громадському житті;
  • За диктатури більше можливості здійснити кардинальні перетворення, необхідні в довгостроковій перспективі, але непопулярні в короткостроковій;

У порівнянні з монархією виділяють наступні переваги:

  • До диктаторської влади зазвичай приходить людина, що володіє організаційними та іншими здібностями, волею і знаннями. У той же час при монархії заміщення влади проходить не за здібностями кандидата, а завдяки випадку народження, внаслідок чого верховну державну владу може отримати людина, абсолютно не готова до виконання подібних обов'язків;
  • Диктатор зазвичай краще монарха обізнаний щодо реального життя, проблем і сподівань народу.

Серед недоліків диктатури зазвичай згадуються наступні:

  • Диктатори зазвичай менш упевнені в міцності своєї влади, тому вони нерідко схильні до масових політичних репресій;
  • Після смерті диктатора може виникнути ризик політичних потрясінь;
  • Велика можливість проникнення у владу людей, для яких влада є самоціллю.

У порівнянні з республікою виділяють також такі недоліки:

  • За диктатури більше теоретичної можливості для виникнення монархії;
  • Диктатор не несе юридичної відповідальності перед будь-ким за своє правління, що може призвести до ухвалення рішень, які об'єктивно не відповідають інтересам держави;
  • За диктатури плюралізм думок повністю відсутній або ослаблений;
  • Немає легальної можливості змінити диктатора, якщо його політика виявилася такою, що суперечить інтересам народу.

У порівнянні з монархією виділяють також такі недоліки:

  • Диктатуру зазвичай не вважають «богоугодною» формою державного устрою.
  • На відміну від диктатора, монарх, зазвичай, з дитинства виховується з урахуванням того, що в майбутньому він стане верховним правителем держави. Це дозволяє йому гармонійно розвивати якості, необхідні для такої посади.

Апологія диктатури

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Диктатура

Примітки

  1. EIU Democracy Index 2020 - World Democracy Report. Economist Intelligence Unit. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021. 
  2. Democracy Index 2021: the China challenge. Economist Intelligence Unit (en-GB). Процитовано 26 грудня 2022. 

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni serpen 2013 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2013 Diktatu ra lat dictatura neobmezhena vlada nichim ne obmezhena politichna ekonomichna ta ideologichna vlada u derzhavi abo pevnomu regioni odniyeyi chi kilkoh osib klasu socialnih grup yaki u svoyih diyah spirayutsya na bezposerednye zastosuvannya aparatu nasilstva armiyi policiyi karnih ustanov a takozh vidpovidnij politichnij rezhim Diktatu ra neobmezhena vlada v derzhavi osobi grupi osib suspilnoyi verstvi sho na vidminu vid demokratiyi trimayetsya ne na vilnih i nezalezhnih viborah a spirayetsya na silovi strukturi ta organi derzhavi chi navit na pryame nasilstvo represiyi ta teror Termin sho harakterizuye sistemu vladi odnogo pravitelya abo vuzkoyi i zamknenoyi grupi osib hunta bez konstituciyi abo z nominalnoyu konstituciyeyu Diktatura z poglyadu politologiyi forma zdijsnennya vladi pri yakij vlada nezalezhno vid formi ta stavlennya do vladi zdijsnyuye svoye pravlinnya pryamim direktivnim shlyahom Nezalezhnist ciyeyi formi zdijsnennya vladi vid formi vladi i formi stavlennya do vladi yaskravo pokazuye priklad politichnoyi sistemi sho vinikla vnaslidok Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi forma vladi respublika forma stavlennya do vladi demokratiya forma zdijsnennya vladi diktatura Efektivnist i optimalnist ciyeyi formi zdijsnennya vladi zalezhit vid bagatoh faktoriv zokrema vid ob yektivnoyi situaciyi sprijnyattya suspilstvom neobhidnosti same ciyeyi formi zdijsnennya vladi formi stavlennya suspilstva i vladi formi ideologichnogo obgruntuvannya vladi Teper diktaturoyu zazvichaj nazivayut rezhim vladi odniyeyi osobi abo grupi osib ne obmezhenij normami zakonodavstva ne strimuvanij bud yakimi gromadskimi chi politichnimi institutami Popri te sho neridko v umovah diktaturi zberigayutsya okremi demokratichni instituti yihnij realnij vpliv na politiku zvoditsya do minimumu Zazvichaj funkcionuvannya diktatorskogo rezhimu suprovodzhuyetsya represivnimi zahodami proti politichnih oponentiv i zhorstkim obmezhennyam prav i svobod gromadyan Zmist 1 Davnogrecki derzhavi 2 Starodavnij Rim 3 Serednovichchya 4 HIH stolittya 5 Novitnij chas 5 1 U Yevropi 5 2 V Aziyi Africi Latinskij Americi 5 3 Diktatorski rezhimi livogo spryamuvannya 6 Harakterni risi 7 Apologiya diktaturi 8 Div takozh 9 Primitki 10 DzherelaDavnogrecki derzhavi RedaguvatiDiktatura bula chastim yavishem u Starodavnij Greciyi ta yiyi koloniyah Diktatori v cih derzhavah nazivalisya tiranami a diktatura tiraniyeyu Spershu ce slovo ne malo negativnogo vidtinku Bilshist tiraniv spiralisya na demos i gnobili aristokratiyu Deyaki z tiraniv osoblivo rannih proslavilisya yak mecenati spravedlivi praviteli i mudreci napriklad tiran Korinfa Periandr abo tiran Afin Pisistrat Ale nabagato bilshe zbereglosya opovidan pro zhorstokist pidozrilosti i samodurstvo tiraniv yaki vinahodili vitoncheni torturi osoblivo buv vidomij tiran Akraganta Falarid yakij spalyuvav lyudej v midnomu biku Isnuvav populyarnij anekdot jogo geroyem buv spochatku Frasibul Miletskij potim vin priv yazuvavsya i do inshih osib pro tirana yakij na pitannya kolegi tirana variant sina pro najkrashij sposib utrimatisya pri vladi stav hoditi po polyu i movchki zrivati vsi koloski sho vidavalisya nad zagalnim rivnem pokazuyuchi tim samim sho tiranu slid znishuvati vsih vidatnih v civilnomu kolektivi Hocha na etapi stanovlennya greckogo polisa tiraniya mogla vidigravati pozitivnu rol kladuchi kinec aristokratichnomu svavillyu v kincevomu rezultati vona shvidko stavala pereshkodoyu dlya zmicnilogo gromadyanskogo kolektivu Deyaki tirani pragnuli peretvoriti svoyi derzhavi u spadkovi monarhiyi Ale dovgovichnih dinastij zhoden z tiraniv ne stvoriv U comu sensi pokazove proroctvo orakula nibito otrimane Kipselami yaki zahopili vladu v Korinti Shaslivij Kipsela i diti jogo ale ne diti jogo ditej Kipsela i jogo sin Periandr uspishno pravili ale vzhe nastupnik pleminnik Periandra buv shvidko ubitij pislya chogo vse majno tiraniv bulo konfiskovano yihni budinki zrujnovani i yihni kistki vikinuti z mogil Epoha VII VI st vidoma yak epoha starshoyi tiraniyi do yiyi kincya v materikovij Greciyi tirani znikayut v Ioniyi voni zalishalisya zavdyaki perskoyi pidtrimki v Siciliyi i Velikij Greciyi cherez specifichnu vijskovoyi obstanovki V epohu rozvinutoyi demokratiyi v V st do n e stavlennya do tiraniyi bulo odnoznachno negativne i same todi cej termin nablizivsya do svogo ninishnogo znachennyam Tiraniya sama po sobi sprijmalasya zrilim gromadyanskim svidomistyu yak viklik spravedlivosti j osnovi isnuvannya gromadyanskogo kolektivu zagalnogo rivnosti pered zakonom U IV st do n e v umovah gostroyi krizi polisa u greckih mistah derzhavah znovu z yavlyayutsya tirani tak zvana molodsha tiraniya zazvichaj z shaslivih voyenachalnikiv i komandiriv najmanih zagoniv ale rozpovidi pro mudrih i spravedlivih tiraniv ciyeyi epohi zovsim vidsutni tirani buli otocheni zagalnoyu nenavistyu i sami v svoyu chergu zhili v atmosferi postijnogo strahu Starodavnij Rim RedaguvatiSpochatku diktaturoyu imenuvalasya visha ekstraordinarna magistratura v Rimskij respublici Diktatura vstanovlyuvalasya postanovoyu senatu zgidno z yakim vishi ordinarni magistrati respubliki konsuli priznachali diktatora yakomu peredavali vsyu povnotu vladi U svoyu chergu diktator priznachav svogo zastupnika nachalnika kinnoti Diktatoram nalezhalo suprovid 24 liktoriv z fasciyami simvolami vladi v toj chas yak konsulam nalezhalo po 12 liktoriv Diktatori mali praktichno neobmezhenu vladu i ne mogli buti prityagnuti do sudu za svoyi diyi prote v obov yazkovomu poryadku skladali svoyi povnovazhennya pislya zakinchennya terminu Spochatku diktatura vstanovlyuvalasya na termin 6 misyaciv abo na chas vikonannya doruchennya senatu zazvichaj pov yazanogo z usunennyam zagrozi derzhavi Odnak u 82 do n e buv obranij pershij bezstrokovij diktator Lucij Kornelij Sulla formalno dlya provedennya zakoniv i dlya privedennya respubliki v poryadok lat legibus faciendis et rei publicae constituendae causa U 79 Sulla prote sklav svoyi povnovazhennya diktatora U 44 za misyac do zagibeli vid ruk zmovnikiv bezstrokovim diktatorom stav Gaj Yulij Cezar sho do cogo kilka raziv obiravsya diktatorom pid chas gromadyanskoyi vijni za zvichajnoyu shemoyu Posada diktatora bula skasovana v 44 roci do n e nezabarom pislya vbivstva Cezarya Sulla i Cezar buli ostannimi diktatorami za formalnoyu posadoyu i pershimi diktatorami Rimu v suchasnomu sensi slova Oktavian Avgust i nastupni imperatori ne priznachalisya na posadu diktatora hocha Avgustu cya posada proponuvalasya ale faktichno volodili diktatorskoyu vladoyu Formalno Rimska derzhava she dovgo vvazhalosya respublikoyu j isnuvali vsi respublikanski organi vladi Oktavian Avgust domigsya togo sho jogo nastupnikom stav jogo prijomnij sin Tiberij Nadali podibni vipadki traplyalisya vse chastishe Ce stalo odniyeyu z peredumov do podalshogo peretvorennya Starodavnogo Rimu v monarhiyu Serednovichchya RedaguvatiU Serednovichchi panivnoyu formoyu pravlinnya bula monarhiya Navit u rezultati perevorotiv do vladi zazvichaj prihodili predstavniki korolivskih chi inshih znatnih rodiv sho ne prihovuvali namiriv peredavati svoyu vladu v spadshinu Prote isnuvali i vinyatki Bagato mist komun i torgovih respublik najmali dlya oboroni polkovodciv kondotyeriv abo knyaziv Na chas vijni kondotyeri otrimuvali veliki vladni povnovazhennya v misti Pislya vijni spirayuchis na najmane vijsko nabrane na groshi mista deyaki kondotyeri utrimuvali vladu peretvoryuyuchis na diktatoriv Taka diktatura nazivalasya senjoriyeyu Deyaki senjoriyi stavali spadkovimi peretvoryuyuchisya v monarhiyi Odnim z najvidomishih diktatoriv sho zasnuvali monarhiyu buv Franchesko Sforca HIH stolittya RedaguvatiDiktatura bula poshirena v Latinskij Americi v XIX stolitti v Yevropi v cej period diktaturoyu mozhna nazvati pravlinnya Napoleona III Kriza sho nastala pislya Pershoyi svitovoyi vijni viklikala poyavu nizki diktatur na teritoriyi Yevropi zokrema rezhimi Atatyurka j Pilsudskogo nacionalni Mussolini Gitlera Primo de Rivera Franko i Salazara pravi Josifa Stalina Envera Hodzhi komunistichni Novitnij chas Redaguvati Indeks demokratiyi vid Economist Intelligence Unit 2020 1 Krayini chornogo korichnevogo ta chervonogo koloriv rozcinyuyutsya yak avtoritarni ta jmovirno znahodyatsya pid vladoyu diktatur Na sajti Economist isnuyut dani takozh za 2021 rik 2 U Yevropi Redaguvati U Novitnij chas diktatorski rezhimi otrimali shiroke poshirennya v Yevropi v 20 ti 40 vi roki 20 go stolittya Najchastishe voni vstanovlyuvalisya vnaslidok poshirennya totalitarnih ideologij Zokrema vid 1922 roku bula vstanovlena fashistska diktatura v Italiyi vid 1933 nacistska diktatura v Nimechchini vid 1918 bilshovicka diktatura sho pozicionuvalasya yak diktatura proletariatu u Radyanskij Rosiyi Diktaturi vkraj pravogo spryamuvannya buli vstanovleni i v inshih yevropejskih derzhavah Tak fashistski diktaturi buli vstanovleni v Ugorshini z 1918 Mikloshom Gorti Italiyi z 1922 Benito Mussolini Polshi z 1926 roku Yuzefom Pilsudskim rezhim nazivali Sanaciya Litvi z 1926 Antanasom Smyatona Latviyi z 1934 Karlisom Ulmanisom Estoniyi z 1934 roku Konstyantinom Pyatsom Rumuniyi z 1938 Karlom II i z 1940 Ionom Antonesku Ispaniyi z 1939 Fransiskom Franko Bilshist takih diktatorskih rezhimiv pripinili svoye isnuvannya v rezultati Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi vijni u Centralnij ta Shidnij Yevropi vinik socialistichnij tabir yakij skladavsya z komunistichnih diktatur Ostannimi diktaturi Yevropi prijnyato vvazhati Rosijsku Federaciyu ta Respubliku Bilorus V Aziyi Africi Latinskij Americi Redaguvati U Aziyi Africi i Latinskij Americi vstanovlennyam diktatur suprovodzhuvavsya proces dekolonizaciyi Shiroko praktikuvavsya v zaznachenih regionah zahoplennya derzhavnoyi vladi vihidcyami z vijskovogo seredovisha sho privodiv do vstanovlennya vijskovih diktatur Pislya Drugoyi svitovoyi vijni isnuvali diktaturi v Aziyi Mao Czeduna j Kim Ir Sena v Latinskij Americi Fidelya Kastro j Avgusto Pinocheta Diktatorski rezhimi livogo spryamuvannya Redaguvati U marksizmi leninizmi shirokogo vzhitku nabulo ponyattya diktaturi proletariatu Harakterni risi RedaguvatiPrihilnikami diktaturi zvichajno vkazuyutsya taki perevagi diktaturi yak formi pravlinnya Diktatura zabezpechuye yednist i yak naslidok micnist sistemi vladi Diktator vnaslidok svogo stanovisha vishe vid bud yakoyi politichnoyi partiyi zokrema i svoyeyi i tomu ye neuperedzhenoyu politichnoyu figuroyu Za diktaturi bilshe mozhlivosti zdijsniti bud yaki dovgostrokovi ne obmezheni terminom obrannya peretvorennya u gromadskomu zhitti Za diktaturi bilshe mozhlivosti zdijsniti kardinalni peretvorennya neobhidni v dovgostrokovij perspektivi ale nepopulyarni v korotkostrokovij U porivnyanni z monarhiyeyu vidilyayut nastupni perevagi Do diktatorskoyi vladi zazvichaj prihodit lyudina sho volodiye organizacijnimi ta inshimi zdibnostyami voleyu i znannyami U toj zhe chas pri monarhiyi zamishennya vladi prohodit ne za zdibnostyami kandidata a zavdyaki vipadku narodzhennya vnaslidok chogo verhovnu derzhavnu vladu mozhe otrimati lyudina absolyutno ne gotova do vikonannya podibnih obov yazkiv Diktator zazvichaj krashe monarha obiznanij shodo realnogo zhittya problem i spodivan narodu Sered nedolikiv diktaturi zazvichaj zgaduyutsya nastupni Diktatori zazvichaj mensh upevneni v micnosti svoyeyi vladi tomu voni neridko shilni do masovih politichnih represij Pislya smerti diktatora mozhe viniknuti rizik politichnih potryasin Velika mozhlivist proniknennya u vladu lyudej dlya yakih vlada ye samocillyu U porivnyanni z respublikoyu vidilyayut takozh taki nedoliki Za diktaturi bilshe teoretichnoyi mozhlivosti dlya viniknennya monarhiyi Diktator ne nese yuridichnoyi vidpovidalnosti pered bud kim za svoye pravlinnya sho mozhe prizvesti do uhvalennya rishen yaki ob yektivno ne vidpovidayut interesam derzhavi Za diktaturi plyuralizm dumok povnistyu vidsutnij abo oslablenij Nemaye legalnoyi mozhlivosti zminiti diktatora yaksho jogo politika viyavilasya takoyu sho superechit interesam narodu U porivnyanni z monarhiyeyu vidilyayut takozh taki nedoliki Diktaturu zazvichaj ne vvazhayut bogougodnoyu formoyu derzhavnogo ustroyu Na vidminu vid diktatora monarh zazvichaj z ditinstva vihovuyetsya z urahuvannyam togo sho v majbutnomu vin stane verhovnim pravitelem derzhavi Ce dozvolyaye jomu garmonijno rozvivati yakosti neobhidni dlya takoyi posadi Apologiya diktaturi RedaguvatiMikola Mak yavel Volodar audiokniga Lemberg 1934 117 c Lenin O DEMOKRATII I DIKTATURE Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Shmitt K Diktatura SPb Nauka 2005 Gebbels J 20 sovetov diktatoru i tem kto hochet im stat Konstantin Petrovich Pobedonoscev Cikl statej o demokratii i prochih formah pravleniya Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DiktaturaDiktator Diktatura proletariatu Totalitarizm Zakoni pro diktaturu Primitki Redaguvati EIU Democracy Index 2020 World Democracy Report Economist Intelligence Unit Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Democracy Index 2021 the China challenge Economist Intelligence Unit en GB Procitovano 26 grudnya 2022 Dzherela RedaguvatiPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 DIKTATURA Arhivovano 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 DIKTATURA Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Anderson R Diskursivne pohodzhennya diktaturi j demokratiyi Per z angl Universum 6 7 117 120 2003 S 8 20 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Diktatura amp oldid 39698498