www.wikidata.uk-ua.nina.az

Держава У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення це політична форма організації правління що характ

Держава

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Держава (значення).

Держава — це політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загальносуспільними правами.

Обкладинка книги Томаса Гоббса «Левіафан» (1651), присвячена проблемам держави.

Держава — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду; суб'єкт політики, ядро політичної системи.

У міжнародному праві існує поняття «суверенна держава» — геополітичної сутності, яка характеризується суверенітетом, незалежністю і самостійністю в зовнішніх і внутрішніх справах. Суверенна держава — особлива політико-територіальна організація, що має суверенітет спеціального апарату управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Кожна суверенна держава має свою територію та кордони, які можуть розширюватися або звужуватися, проводить власну незалежну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Поняття держава (як геополітична сутність) означає, що на певній території де-факто і де-юре встановлена влада даної держави, в повному обсязі ходить офіційна валюта держави, в державних установах використовується державна мова, а також на ній проживають громадяни держави. Суверенна держава в політико-географічному, військовому і економічному відношенні не може бути залежною. Держава, спираючись на волю нації, самостійно вирішує, до яких політико-географічних, військових і економічних союзів, груп, альянсів чи об'єднань вона прагне приєднатися.

Поняття «держава»

Для відмежування держави від інших організацій, в тому числі додержавного періоду розвитку суспільства, важливо з'ясувати, появу чого розглядають як появу власне держави.

Роберт Леонард Карнейро, наприклад, під державою має на увазі автономну політичну одиницю, що включає багато громад у рамках своєї території і має централізований уряд з повноваженнями збору податків, призову людей на роботу чи війну, а також видання і виконання законів.

У свою чергу, Л. Ю. Грінін визначає державу як поняття, за допомогою якого описується система спеціальних інститутів, органів і правил, що забезпечує зовнішнє і внутрішньополітичне життя суспільства; як відокремлену від населення організацію влади. В цьому він вбачає відмінності ранньої держави від спільнот недержавного типу, в тому числі аналогів ранньої держави. На думку вченого, держава характеризується:

Для Миколи Данилевського держава — істотний інструмент політичної незалежності, але остільки це необхідно для реалізації потенцій культурно — історичного типу[джерело?]. Для Арнольда Тойнбі «універсальна» держава, тобто та, що отримала самостійну закінчену форму, — сутність, що протистоїть суспільству, вимушений інструмент його самозбереження на етапі надлому, коли це суспільство вже не може своїми засобами справлятися з силами розладу[джерело?].

Нікколо Макіавеллі бачив у державі втілення вищої влади, необхідної для наведення порядку і зміцнення безпеки громадян, які самі по собі нездатні це зробити і, більше того, віддаються до різних злісних підступів один проти одного. Держава, її влада необхідні для введення у прийнятне русло конфліктів, як загального постійного стану людства[джерело?]. При цьому дослідник вважав державу вільною від моральних обмежень у досягненні своїх цілей і стримуванні злобливого егоїзму громадян[джерело?].

Подібним чином розглядав державу Томас Гоббс, вбачаючи у ній основний засіб припинення «війни всіх проти всіх»[джерело?]. Причиною появи держави він вважав усвідомлення постійної загрози загибелі, яке змушує людей згодитися на абсолютну владу держави; підпорядкування їй є безумовним, вона не може бути усунена підданими[джерело?].

Макс Вебер запропонував розуміти державу як інституцію, що володіє монополією на застосування узаконеного насильства (див. Монополія на насилля). Проте багато дослідників (Карнейро, Ернест Ґеллнер та інші) висловлюють сумнів в тому, що ця ознака є надійним критерієм державності.

Окрім того, поняття «держа́ва» можна розуміти як державний апарат, тобто систему органів державної влади.

Теорії держави

Більшість політичних теорій держави можна розбити на дві категорії. До однієї належать так звані ліберальні або консервативні теорії, зосереджені на функціонуванні держави при капіталізмі, який сприймається як дане. У цих теоріях держава зазвичай виступає нейтральною сутністю, окремою від суспільства й економіки. Друга категорія — марксистські теорії, вважають політику й економіку тісно переплетеними й наголошують на зв'язку економічної влади з політичною. У цих теоріях держава виступає як знаряддя, що служить у першу чергу вищому класові.

Анархізм

Політична філософія анархізму розглядає державу аморальною інституцією, вважає її непотрібною, шкідливою, і ратує за суспільство без держави, тобто анархію.

Анархісти вірять, що держава, хто б у ній не правив, невіддільна від панування й гніту. Державі на їхню думку належить монополія на легалізоване насильство. На відміну від марксистів анархісти не вважають політичною метою захоплення влади. Натомість вони вірять, що державний апарат повинен відмерти зовсім. Тоді його замінять нові суспільні відносини, що взагалі не опиратимуться на владу.

Точка зору марксизму

Карл Маркс і Фрідріх Енгельс однозначно заявляли, що метою комуністів є встановлення безкласового суспільства, в якому держава відімре. Погляди основоположників марксизму розсипані в різних творах, і в основному вони аналізують колишні або сучасні їм форми з загальної чи тактичної точки зору. Форма майбутнього суспільства не обговорюється, а утопічні спекуляції є анафемою для груп, що вважають себе марксистськими. До захоплення влади в державі немає можливості обговорювати устрій майбутнього суспільства. Тож можна сказати, єдиної марксистської теорії держави немає, але існують численні марксистські теорії прибічників марксизму.

У ранніх творах Маркс зображав державу як паразита, що є частиною надбудови і діє проти суспільних інтересів. Він також зазначав, що держава є дзеркалом суспільних класів, діє як регулятор і пригнічує класову боротьбу, є знаряддям політичної влади та забезпечує панування класу експлуататорів. Маніфест комуністичної партії стверджує, що держава не більше ніж комітет управління справами буржуазії.

Для теоретиків марксизму роль несоціалістичної держави визначається її функцією в глобальному капіталістичному порядку. Ральф Мілібанд стверджував, що правлячий клас використовує державу як знаряддя домінування в суспільстві через особисті зв'язки державних діячів та економічною елітою. На думку Мілібанда в державі домінує еліта, що має спільне походження з класом капіталістів. Завдяки цьому державні урядовці мають спільні інтереси з власниками капіталу й пов'язані з ними цілим набором соціальних, економічних та політичних зв'язків.

Теорія держави Антоніо Ґрамші підкреслює, що держава тільки одна з тих інституцій суспільства, що допомагають правлячому класові утримувати гегемонію, і що влада держави тримається на ідеологічному пануванні різних інститутів суспільства, таких як церква, школа та мас-медіа .

Австрійська школа

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідріх фон Гаєк

Фрідріх фон Гаєк про роль сильної держави: "Точно так само з приводу відродження європейської цивілізації в період пізнього середньовіччя можна сказати, що поширення капіталізму - і європейської цивілізації - своїм походженням і raison d'etre [смисл існування (фр.)] зобов'язане політичній анархії (Baechler, 1975: 1977). До сучасного індустріалізму прийшли аж ніяк не там, де уряди були сильнішими, а в містах італійського Відродження, Південної Німеччини, Нідерландів і, нарешті, в Англії з її м'якою системою правління, тобто там, де правили городяни, а не воїни. Щільна мережа обміну послугами, що надає обриси розширеному порядку, ґрунтовно розросталася при захисті індивідуалізованої власності, а не при державному управлінні її використанням. Звідси випливає, що не існує більш хибної думки, ніж загальноприйнята формула істориків, згідно з якою вони подають появу сильної держави як кульмінацію культурної еволюції: вона так само часто була ознакою її кінця. В даному випадку на дослідників давньої історії надали непомірний вплив і ввели в глибоку помилка пам'ятники і документи, залишені носіями політичної влади, в той час як справжні будівельники розширеного порядку, по суті, створювали багатство, без якого не було б цих пам'ятників, залишили не настільки зримі і претензійні свідоцтва своїх досягнень. "Де немає власності, там немає і справедливості" - проникливі очевидці виникнення розширеного порядку анітрохи не сумнівалися в тому, що його джерелом служить безпека, яка гарантується урядами, примусова влада яких вичерпується одним завданням - захистом абстрактних правил, що визначають, кому що має належати»". Згубна самовпевненість, 1988

Плюралізм

Політична теорія плюралізму розглядає суспільство як набір окремих осіб та груп, що борються за політичну владу. На думку плюралістів держава є нейтральним органом, що втілює прагнення будь-якої групи, що здобула перевагу на виборах. У цьому руслі Роберт Даль розробив теорію держави як нейтральної арени, де стають до бою різні інтереси та їхні групові виразники. Коли влада в суспільстві розподілена, державна політика складається в результаті укладання угод. Хоча плюралісти визнають існування нерівності, вони проголошують, що всі групи мають можливість чинити тиск на державу. Плюралістичний підхід вважає, що всі дії сучасної демократичної держави є результатом тиску з боку великої різноманітності організованих інтересів. Даль назвав державу такого типу поліархією.

Плюралізму заперечують браком емпіричних доказів. Цитуючи результати опитувань, які показують, що значна більшість людей на провідних посадах у державі репрезентує заможний вищий клас, критики плюралізму стверджують, що держава служить інтересам вищого класу, а не інтересам усіх груп суспільства

Погляди сучасних критиків

Юрген Габермас вважає, що схема базис — надбудова, яку використовують численні марксистські теоретики, описуючи взаємозв'язок держави та економіки, надто спрощена. На його думку, сучасна держава відіграє значну роль у структуруванні економіки, регулюючи економічну діяльність, будучи масштабним споживачем і виробником, а також через перерозподіл (держава загального добробуту). Оскільки така діяльність держави впливає на економічні структури, на думку Габермаса державу не можна розглядати, як пасивного виразника класових інтересів.

Мішель Фуко вірив, що сучасні політичні теорії надто зосереджені на державі: «можливо, зрештою, держава — це лише композитна реальність і міфологічна абстракція, важливість якої набагато більше обмежена, ніж думає багато з нас». На його думку, політична теорія надто зациклилась на абстрактних інституціях, і не достатньо уваги надає справжнім діям уряду. Фуко вважав, що держава не має сутності. Він вірив, що замість спроб зрозуміти дії урядів, аналізуючи властивості держави (втіленої абстракції), політичним аналітиками слід вивчати зміни в діях уряду, і так відслідковувати зміни природи держави.

Грецький неомарксист Нікос Пуланзас, на якого великий вплив мав Антоніо Грамші, висловлював думку, що капіталістична держава не завжди діє в інтересах панівного класу, а коли діє, то не обов'язково тому, що державні посадовці свідомо прагнуть так чинити, а тому, що структура держави організована так, щоб загальні довготривалі інтереси капіталу завжди виходили на передній план. Головний внесок Пуланзаса в марксистську літературу про державу полягав у концепції відносної автономності держави. Хоча запропонована концепція була значним внеском у марксистську літературу, Пуланзасу в свою чергу закидали структурний функціоналізм.

Ідея держави як автономної сутності (інституціоналізм)

Прихильники ідеї автономності держави вірять, що вона є сутністю стійкою до зовнішніх суспільних та економічних впливів, а переслідує свої власні інтереси. Праці нових інституціоналістів щодо держави, наприклад доробок Теди Скокпол, стверджують, що державний сектор значною мірою автономний. Іншими словами, державні посадовці мають власні інтереси, про які дбають незалежно від інших сил в суспільстві (при конфлікті). Оскільки держава контролює засоби примусу і, зважаючи на залежність багатьох суспільних груп від держави при досягненні будь-якої мети, яку вони можуть переслідувати, державні посадовці можуть до певної міри нав'язувати суспільству свої вподобання.


Форма держави

Докладніше: Форма держави

Форма (лат. formal — структура, система організації) держави — це поєднання способу організації і здійснення державної влади, методів її здійснення та форм зворотного зв'язку органів держави із населенням. Тобто форма держави — специфічна політична організація суспільства.

Форма держави є юридичною конструкцією, що складається з таких взаємопов'язаних елементів як:

  • Форма державного устрою — порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини, та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;

Форми держав світу відрізняються великим розмаїттям, це пояснює той факт, що вони складаються під впливом різних історичних, політичних, соціальних, економічних, культурних, релігійних природно-географічних чинників.

Виникнення нової держави

Історія знає такі способи утворення нових держав, що тепер лишилися в минулому, як заснування держав на незаселених територіях або попри наявне на них місцеве населення, якщо ці території розглядаються як придатні для набуття (приклад: бурські держави в Південній Африці; див. Terra nullius).

У теперішньому світі поява нової держави передбачає добровільне або інше усунення попередньої державної влади.

Нова держава може виникати шляхом злиття, коли дві (чи більше) держави з припиненням власної незалежності зливаються в одну (приклади: заснування Північнонімецького Союзу в 1867 році, з якого 1871 року постав Німецький Рейх; злиття Єгипту і Сирії в Об'єднану Арабську Республіку 1958 року). У випадку сецесії територія держави розпадається і постає нова держава або відокремлена частина приєднується до іншої держави (приклад: відділення Панами від Колумбії 1903 року).

Для появи нової держави вирішальним є факт наявності ефективної державної влади, який є предметом особливої уваги міжнародної спільноти. Проте у ході деколонізаційних процесів ХХ ст. визнання спільнотою держав деяких нових держав (зокрема, з огляду на прийняття до Об'єднаних Націй) мало місце попри помітну неефективність нової державної влади в інтересах права народів на самовизначення.

Натомість не має вирішального значення згода попередньої державної влади: становлення нової держави часто відбувається в суперечці з нею.

Функції держави

Функції держави поділяються на:

  1. Основні — здійснюються протягом всього терміну її існування, без яких розвиток та існування держави неможливий:
    1. економічна;
    2. політична;
    3. правоохорна
    4. гуманітарна;
    5. інформаційна;
    6. охорони здоров'я населення;
    7. оборонна та ін.
  2. Додаткові (неосновні) — напрямки діяльності держави, які є складовими основних функцій і завдяки яким вони реалізуються.

Основні функції держави поділяються:

  1. За територіальною спрямованістю:
    1. внутрішні функції, реалізація яких здійснюється всередині країни і які забезпечують внутрішню політику держави:
      • економічна;
      • політична;
      • соціальна;
      • екологічна;
      • гуманітарна;
      • правоохоронна та ін.
    2. зовнішні функції, реалізація яких здійснюється на міжнародній арені, які забезпечують зовнішню політику держави:
      • дипломатична, пов'язана із встановленням і підтриманням відносин з іноземними державами;
      • міжнародного співробітництва у різних сферах;
      • природоохоронна;
      • підтримання міжнародного правопорядку;
      • захист держави від зовнішніх посягань та ін.
  2. За сферою суспільного життя:
    1. економічні функції:
      • захист різних форм власності;
      • розвиток виробництва;
      • створення умов для забезпечення прав громадян на підприємницьку діяльність;
      • розпорядження об'єктами державної власності та ін.;
    2. політичні функції:
    3. гуманітарні функції:
      • розвиток науки і культури;
      • забезпечення освіти та виховання населення;
      • розвиток національної самосвідомості народу;
      • охорона культурної спадщини та ін.;
    4. соціальні функції:
      • забезпечення соціального захисту громадян;
      • створення системи загальнодержавного та недержавного соціального страхування;
      • створення мережі спеціальних закладів для догляду за непрацездатними;
      • створення умов для забезпечення громадян, які потребують соціального захисту, житлом та ін.;
  3. За часом виникнення:
    • постійні, які реалізуються державою на всіх етапах існування (основні функції)
    • тимчасові, які реалізуються в певних умовах. Так, у разі стихійного лиха чи техногенної катастрофи держава вживає заходів по ліквідації негативних наслідків, що виникли, допомагає постраждалим та інше. Але здійснення такої функції припиняється після усунення відповідного явища і досягнення поставленої мети (компенсація матеріальних та (або) моральних збитків, заподіяних техногенним чи стихійним явищами тощо).

Держава для реалізації своїх функцій використовує різні форми діяльності:

  • правотворчу — створює необхідні закони і підзаконні нормативні акти, що регулюють суспільні відносини у різних сферах;
  • організаційну (виконавчу) — забезпечує виконання приписів нормативно-правових актів;
  • правоохоронна — за допомогою спеціальних правоохоронних органів забезпечує законність і правопорядок в народному господарстві та інших відносинах;
  • правозастосовчу — шляхом видання компетентними органами актів застосування права, які є обов'язковими для виконання адресатами;
  • контрольно-наглядову, за допомогою якої здійснюється нагляд за точним і однаковим виконанням законів усіма суб'єктами. Цю форму забезпечують органи Антимонопольного комітету та його регіональних відділень, Контрольно-ревізійної служби, прокуратури, органів галузевого нагляду та ін.

Згідно з Конституцією України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Неспроможність держави

Під неспроможністю держави розуміють її нездатність підтримувати своє існування як життєздатної політичної та економічної одиниці. Це також держава, яка стає некерованою й недостатньо легітимною в очах міжнародного співтовариства у зв'язку з розпадом державної влади.

Крім того, економісти називають неспроможністю держави її нездатність компенсувати неспроможність ринку.

Основна стаття: Неспроможна держава.

Див. також

Примітки

  1. «state». Concise Oxford English Dictionary (Oxford University Press). 1995 . «3 (also State) a an organized political community under one government; a commonwealth; a nation. b such a community forming part of a federal republic, esp the United States of America».
  2. Кайнейро Р. Л. Теории происхождения государства. Раннее государство, его альтернативы и аналоги. — Волгоград: Учитель, 2006 г.
  3. Л. Е. Гринин, Д. М. Бондаренко, Н. Н. Крадин, А. В. Коротаев. Раннее государство, его альтернативы и аналоги — Волгоград : Учитель, 2006 г.
  4. Крадин Н. Н. Эволюция государства и его роль в историческом процессе // Историческая психология и социология истории. Том 2, номер 1 / 2009
  5. Flint, Colin & Taylor, Peter (2007). (вид. 5th). Pearson/Prentice Hall. ISBN 978-0-13-196012-1. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 лютого 2018. 
  6. Newman, Saul (2010). The Politics of Postanarchism. Edinburgh University Press. с. 109. ISBN 978-0-7486-3495-8. оригіналу за 29 липня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  7. Roussopoulos, Dimitrios I. (1973). The political economy of the state: Québec, Canada, U.S.A.. Black Rose Books. с. 8. ISBN 978-0-919618-01-5. оригіналу за 13 травня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  8. Frederick Engels - Socialism: Utopian and Scientific. 1880 [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] Full Text. From Historical Materialism: "State interference in social relations becomes, in one domain after another, superfluous, and then dies out of itself; the government of persons is replaced by the administration of things, and by the conduct of processes of production. The State is not "abolished". It dies out...Socialized production upon a predetermined plan becomes henceforth possible. The development of production makes the existence of different classes of society thenceforth an anachronism. In proportion as anarchy in social production vanishes, the political authority of the State dies out. Man, at last the master of his own form of social organization, becomes at the same time the lord over Nature, his own master — free."
  9. ↑ Flint & Taylor, 2007: p. 139
  10. Joseph, 2004: p. 15 [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
  11. Barrow, 1993: p. 4
  12. Smith, Mark J. (2000). Rethinking state theory. Psychology Press. с. 176. ISBN 978-0-415-20892-5. оригіналу за 3 May 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. Miliband, Ralph. 1983. Class power and state power. London: Verso.
  14. Joseph, 2004: p. 44 [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
  15. Vincent, 1992: pp. 47-48 [ 30 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  16. Dahl, Robert (1973). Modern Political Analysis. Prentice Hall. с. [сторінка?]. ISBN 0-13-596981-6. 
  17. Cunningham, Frank (2002). Theories of democracy: a critical introduction. Psychology Press. с. 86–87. ISBN 978-0-415-22879-4. оригіналу за 12 травня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  18. Zweigenhaft, Richard L. & Domhoff, G. William (2006). Diversity in the power elite: how it happened, why it matters (вид. 2nd). Rowman & Littlefield. с. 4. ISBN 978-0-7425-3699-9. оригіналу за 30 квітня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  19. Duncan, Graeme Campbell (1989). Democracy and the capitalist state. Cambridge University Press. с. 137. ISBN 978-0-521-28062-4. оригіналу за 25 квітня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  20. Edgar, Andrew (2005). The philosophy of Habermas. McGill-Queen's Press. с. 5–6; 44. ISBN 978-0-7735-2783-6. 
  21. Cook, Deborah (2004). Adorno, Habermas, and the search for a rational society. Psychology Press. с. 20. ISBN 978-0-415-33479-2. оригіналу за 25 квітня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  22. Melossi, Dario (2006). Michel Foucault and the Obsolescent State. У Beaulieu, Alain; Gabbard, David. Michel Foucault and power today: international multidisciplinary studies in the history of the present. Lexington Books. с. 6. ISBN 978-0-7391-1324-0. оригіналу за 16 травня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  23. Gordon, Colin (1991). Government rationality: an introduction. У Foucault, Michel. The Foucault effect: studies in governmentality. University of Chicago Press. с. 4. ISBN 978-0-226-08045-1. оригіналу за 3 May 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  24. Mitchell, Timothy (2006). Society, Economy, and the State Effect. У Sharma, Aradhana; Gupta, Akhil. The anthropology of the state: a reader. Wiley-Blackwell. с. 179. ISBN 978-1-4051-1467-7. оригіналу за 18 травня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  25. Sklair, Leslie (2004). Globalizing class theory. У Sinclair, Timothy. Global governance: critical concepts in political science. Taylor & Francis. с. 139–140. ISBN 978-0-415-27665-8. оригіналу за 19 травня 2016.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  26. Rueschemeyer, Dietrich; Skocpol, Theda; Evans, Peter B. (1985). . Cambridge University Press. ISBN 0-521-31313-9. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 3 лютого 2018. 
    • Salmon, Trevor C. (2008). . Taylor & Francis US. ISBN 978-0-415-43126-2. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2018. 
  27. Ратушняк С. П. Правознавство. Академічний рівень. 10 клас: підручник./ Вид 2-ге, перероб. і доп. -Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012. −288 с.
  28. Гердеген М. Міжнародне право: Підручник / За наук. ред. І. Грицяка; пер. з нім. Р. Корнути. — Пер. 9-го вид., переробл. і доповн. — К. : К. І. С., 2011. — 516 с.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Держава
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • ДЕРЖАВА [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 80. — ISBN 966-7492-00-8.
  • Держава [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Енциклопедія історії України 2-й том. Г-Д
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]//Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
  • Самолюк В., Філіп'єв А., Мартинюк Р.  — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006 . — 253с. SBN 966-7631-90-7
  • Гусарєв С. Д.,Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Л. Теорія права і держави: Навчальний посібник.-К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008 . — 270 с.
  • Кириченко В. М. — Теорія держави і права — 2010.
  • Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права Навчальний посібник. — 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
  • Загальна теорія держави і права: підруч. / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — X.: Право, 2002.
  • Гердеген, Матіас. Міжнародне право: Підручник / за наук. ред. І. Грицяка; пер. з нім. Р. Корнути. — Пер. 9-го вид., переробл. і доповн. — К. : К. І. С., 2011. — 516 с.
  • [1] [ 7 грудня 2014 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20141207095336/http://www.ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part2/303.htm Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.] Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / О. В. Зайчук [та ін.][[https://web.archive.org/web/20141207095336/http://www.ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part2/303.htm Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.] ; ред. О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. — К. : Юрінком Інтер, 2008. - 688 c.]]
  • [[https://web.archive.org/web/20140325203630/http://pidruchniki.ws/1750032843057/pravo/sutnist_derzhavi Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2004. — 656 с.]
  • [[https://web.archive.org/web/20140325192328/http://pidruchniki.ws/11460204/pravo/ponyattya_derzhavi_oznaki Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] Молдован В. В., Чулінда Л. І. Правознавство. 2-ге вид. — Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010]
  • Конституція України
  • Каращук В. В. Суверенітет у системі основних ознак держави/ В. В. Каращук// Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 29: Зб. наук. пр. –2005. — C.108-111.
  • Телятник Л. А. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держави/ Л. Телятник. — Право України. — 2002. — № 9. — С. 14-18.
  • Тертишник В.М. Цивілізаційний вибір державотворення та проблеми конституційної реформи в Україні / В. М. Тертишник // Публічне право. — 2016. — № 4(24). — С. 57-64.
  • Заєць А. П. Правова держава в контексті новітньогоукраїнського досвіду. — К.: Парламент. вид-во, 1999. — 247.
  • Конституційна держава та права людини й основоположні свободи: Україна та європейський досвід: Монографія/ Автор. колектив. — Ужгород: Мистецька лінія, 2008. — 348 с.
  • Петришин О. Громадянське суспільство і держава: питання взаємовідносин// Вісник Академії правових наук Укра-їни. — 2006. — № 4 (47). — С. 3 — 12.
  • Рабінович П. Громадянське суспільство і правовадержава(загальнотеоретичні міркування) // Українське право. — 1996. — № 3. — С. 22 — 34.
  • Яковюк І. Соціальна держава: до визначення зміступоняття// Вісник Академії правових наук України. –2001. — № 3 (26). — С. 37 — 47.
  • Яковюк І. В. Соціальна і правова держава: співвід-ношення понять// держ. буд-во та місцеве самоврядування. — 2001. — Вип. 1. — С. 99 — 105.
  • Бульба О. Деякі аспекти реалізації принципу поділувлади в державах Центральної та Східної Європи// Право Укра-їни. — 2008. — № 4. — C. 151−156.
  • Святоцький О. Питання пошуку оптимальної моделі форми державного правління для України// Право України. − 2009. − № 10. − С. 61−66.
  • Васькович Я. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні.// ПравоУкраїни. — 2000. — № 1.
  • Смородинський В. С. Щодо співвідношення понять «політична влада» і «державна влада» // Методологічні проблеми правової науки: Матеріали міжнар. наук. конф. (13—14 груд. 2002 р., м. Харків.) — Х.: Право, 2003. — C. 371—372.
  • Журавський, В. С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект) [Текст]/ В. С. Журавськй. — К. : Парламент. Вид-во, 1999. — 112 с.
  • Заєць, А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду [Текст] / А. П. Заєць — К. : Парламент. Вид-во, 1999. — 247 с.
  • Чапала, Г. В. Місцеве самоврядування в системі публічної влади: теоретико-правовий аналіз [Текст] / Г. В. Чапала — Х. : Право, 2006. — 224 с.

Література

Посилання

Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Derzhava znachennya Derzhava ce politichna forma organizaciyi pravlinnya sho harakterizuyetsya suverennoyu vladoyu politichnim ta publichnim harakterom realizaciyeyu svoyih povnovazhen na pevnij teritoriyi cherez sistemu specialno stvorenih organiv ta organizacij za dopomogoyu yakih zdijsnyuyetsya politichne ekonomichne ta ideologichne upravlinnya suspilstvom ta kerivnictvo zagalnosuspilnimi pravami Obkladinka knigi Tomasa Gobbsa Leviafan 1651 prisvyachena problemam derzhavi Derzhava formalnij institut yakij ye formoyu organizaciyi politichnoyi spilnoti pid upravlinnyam uryadu 1 sub yekt politiki yadro politichnoyi sistemi U mizhnarodnomu pravi isnuye ponyattya suverenna derzhava geopolitichnoyi sutnosti yaka harakterizuyetsya suverenitetom nezalezhnistyu i samostijnistyu v zovnishnih i vnutrishnih spravah Suverenna derzhava osobliva politiko teritorialna organizaciya sho maye suverenitet specialnogo aparatu upravlinnya i primusu ta zdatna nadavati svoyim velinnyam zagalnoobov yazkovogo harakteru Kozhna suverenna derzhava maye svoyu teritoriyu ta kordoni yaki mozhut rozshiryuvatisya abo zvuzhuvatisya provodit vlasnu nezalezhnu vnutrishnyu i zovnishnyu politiku na svitovij politichnij areni maye mizhnarodne viznannya ta derzhavnu simvoliku gerb prapor i gimn Ponyattya derzhava yak geopolitichna sutnist oznachaye sho na pevnij teritoriyi de fakto i de yure vstanovlena vlada danoyi derzhavi v povnomu obsyazi hodit oficijna valyuta derzhavi v derzhavnih ustanovah vikoristovuyetsya derzhavna mova a takozh na nij prozhivayut gromadyani derzhavi Suverenna derzhava v politiko geografichnomu vijskovomu i ekonomichnomu vidnoshenni ne mozhe buti zalezhnoyu Derzhava spirayuchis na volyu naciyi samostijno virishuye do yakih politiko geografichnih vijskovih i ekonomichnih soyuziv grup alyansiv chi ob yednan vona pragne priyednatisya Zmist 1 Ponyattya derzhava 2 Teoriyi derzhavi 2 1 Anarhizm 2 2 Tochka zoru marksizmu 2 3 Avstrijska shkola 2 4 Plyuralizm 2 5 Poglyadi suchasnih kritikiv 2 6 Ideya derzhavi yak avtonomnoyi sutnosti institucionalizm 3 Forma derzhavi 4 Viniknennya novoyi derzhavi 5 Funkciyi derzhavi 6 Nespromozhnist derzhavi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaPonyattya derzhava RedaguvatiDlya vidmezhuvannya derzhavi vid inshih organizacij v tomu chisli doderzhavnogo periodu rozvitku suspilstva vazhlivo z yasuvati poyavu chogo rozglyadayut yak poyavu vlasne derzhavi Robert Leonard Karnejro napriklad pid derzhavoyu maye na uvazi avtonomnu politichnu odinicyu sho vklyuchaye bagato gromad u ramkah svoyeyi teritoriyi i maye centralizovanij uryad z povnovazhennyami zboru podatkiv prizovu lyudej na robotu chi vijnu a takozh vidannya i vikonannya zakoniv 2 U svoyu chergu L Yu Grinin viznachaye derzhavu yak ponyattya za dopomogoyu yakogo opisuyetsya sistema specialnih institutiv organiv i pravil sho zabezpechuye zovnishnye i vnutrishnopolitichne zhittya suspilstva yak vidokremlenu vid naselennya organizaciyu vladi V comu vin vbachaye vidminnosti rannoyi derzhavi vid spilnot nederzhavnogo tipu v tomu chisli analogiv rannoyi derzhavi Na dumku vchenogo derzhava harakterizuyetsya a suverennistyu avtonomnistyu b verhovenstvom legitimnistyu i realnistyu vladi v ramkah pevnoyi teritoriyi ta kola osib v mozhlivistyu primushuvati do vikonannya svoyih vimog a takozh zminyuvati vidnosini i normi 3 Dlya Mikoli Danilevskogo derzhava istotnij instrument politichnoyi nezalezhnosti ale ostilki ce neobhidno dlya realizaciyi potencij kulturno istorichnogo tipu dzherelo Dlya Arnolda Tojnbi universalna derzhava tobto ta sho otrimala samostijnu zakinchenu formu sutnist sho protistoyit suspilstvu vimushenij instrument jogo samozberezhennya na etapi nadlomu koli ce suspilstvo vzhe ne mozhe svoyimi zasobami spravlyatisya z silami rozladu dzherelo Nikkolo Makiavelli bachiv u derzhavi vtilennya vishoyi vladi neobhidnoyi dlya navedennya poryadku i zmicnennya bezpeki gromadyan yaki sami po sobi nezdatni ce zrobiti i bilshe togo viddayutsya do riznih zlisnih pidstupiv odin proti odnogo Derzhava yiyi vlada neobhidni dlya vvedennya u prijnyatne ruslo konfliktiv yak zagalnogo postijnogo stanu lyudstva dzherelo Pri comu doslidnik vvazhav derzhavu vilnoyu vid moralnih obmezhen u dosyagnenni svoyih cilej i strimuvanni zloblivogo egoyizmu gromadyan dzherelo Podibnim chinom rozglyadav derzhavu Tomas Gobbs vbachayuchi u nij osnovnij zasib pripinennya vijni vsih proti vsih dzherelo Prichinoyu poyavi derzhavi vin vvazhav usvidomlennya postijnoyi zagrozi zagibeli yake zmushuye lyudej zgoditisya na absolyutnu vladu derzhavi pidporyadkuvannya yij ye bezumovnim vona ne mozhe buti usunena piddanimi dzherelo Maks Veber zaproponuvav rozumiti derzhavu yak instituciyu sho volodiye monopoliyeyu na zastosuvannya uzakonenogo nasilstva div Monopoliya na nasillya Prote bagato doslidnikiv Karnejro Ernest Gellner ta inshi vislovlyuyut sumniv v tomu sho cya oznaka ye nadijnim kriteriyem derzhavnosti 4 Okrim togo ponyattya derzha va mozhna rozumiti yak derzhavnij aparat tobto sistemu organiv derzhavnoyi vladi Teoriyi derzhavi RedaguvatiBilshist politichnih teorij derzhavi mozhna rozbiti na dvi kategoriyi Do odniyeyi nalezhat tak zvani liberalni abo konservativni teoriyi zoseredzheni na funkcionuvanni derzhavi pri kapitalizmi yakij sprijmayetsya yak dane U cih teoriyah derzhava zazvichaj vistupaye nejtralnoyu sutnistyu okremoyu vid suspilstva j ekonomiki Druga kategoriya marksistski teoriyi vvazhayut politiku j ekonomiku tisno perepletenimi j nagoloshuyut na zv yazku ekonomichnoyi vladi z politichnoyu U cih teoriyah derzhava vistupaye yak znaryaddya sho sluzhit u pershu chergu vishomu klasovi 5 Anarhizm Redaguvati Dokladnishe AnarhizmPolitichna filosofiya anarhizmu rozglyadaye derzhavu amoralnoyu instituciyeyu vvazhaye yiyi nepotribnoyu shkidlivoyu i ratuye za suspilstvo bez derzhavi tobto anarhiyu Anarhisti viryat sho derzhava hto b u nij ne praviv neviddilna vid panuvannya j gnitu Derzhavi na yihnyu dumku nalezhit monopoliya na legalizovane nasilstvo Na vidminu vid marksistiv anarhisti ne vvazhayut politichnoyu metoyu zahoplennya vladi Natomist voni viryat sho derzhavnij aparat povinen vidmerti zovsim Todi jogo zaminyat novi suspilni vidnosini sho vzagali ne opiratimutsya na vladu 6 7 Tochka zoru marksizmu Redaguvati Dokladnishe Marksistska teoriya pohodzhennya derzhaviKarl Marks i Fridrih Engels odnoznachno zayavlyali sho metoyu komunistiv ye vstanovlennya bezklasovogo suspilstva v yakomu derzhava vidimre 8 Poglyadi osnovopolozhnikiv marksizmu rozsipani v riznih tvorah i v osnovnomu voni analizuyut kolishni abo suchasni yim formi z zagalnoyi chi taktichnoyi tochki zoru Forma majbutnogo suspilstva ne obgovoryuyetsya a utopichni spekulyaciyi ye anafemoyu dlya grup sho vvazhayut sebe marksistskimi Do zahoplennya vladi v derzhavi nemaye mozhlivosti obgovoryuvati ustrij majbutnogo suspilstva Tozh mozhna skazati yedinoyi marksistskoyi teoriyi derzhavi nemaye ale isnuyut chislenni marksistski teoriyi pribichnikiv marksizmu 9 10 11 U rannih tvorah Marks zobrazhav derzhavu yak parazita sho ye chastinoyu nadbudovi i diye proti suspilnih interesiv Vin takozh zaznachav sho derzhava ye dzerkalom suspilnih klasiv diye yak regulyator i prignichuye klasovu borotbu ye znaryaddyam politichnoyi vladi ta zabezpechuye panuvannya klasu ekspluatatoriv 12 Manifest komunistichnoyi partiyi stverdzhuye sho derzhava ne bilshe nizh komitet upravlinnya spravami burzhuaziyi 9 Dlya teoretikiv marksizmu rol nesocialistichnoyi derzhavi viznachayetsya yiyi funkciyeyu v globalnomu kapitalistichnomu poryadku Ralf Miliband stverdzhuvav sho pravlyachij klas vikoristovuye derzhavu yak znaryaddya dominuvannya v suspilstvi cherez osobisti zv yazki derzhavnih diyachiv ta ekonomichnoyu elitoyu Na dumku Milibanda v derzhavi dominuye elita sho maye spilne pohodzhennya z klasom kapitalistiv Zavdyaki comu derzhavni uryadovci mayut spilni interesi z vlasnikami kapitalu j pov yazani z nimi cilim naborom socialnih ekonomichnih ta politichnih zv yazkiv 13 Teoriya derzhavi Antonio Gramshi pidkreslyuye sho derzhava tilki odna z tih institucij suspilstva sho dopomagayut pravlyachomu klasovi utrimuvati gegemoniyu i sho vlada derzhavi trimayetsya na ideologichnomu panuvanni riznih institutiv suspilstva takih yak cerkva shkola ta mas media 14 Avstrijska shkola Redaguvati Dokladnishe Avstrijska shkolaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fridrih fon GayekFridrih fon Gayek pro rol silnoyi derzhavi Tochno tak samo z privodu vidrodzhennya yevropejskoyi civilizaciyi v period piznogo serednovichchya mozhna skazati sho poshirennya kapitalizmu i yevropejskoyi civilizaciyi svoyim pohodzhennyam i raison d etre smisl isnuvannya fr zobov yazane politichnij anarhiyi Baechler 1975 1977 Do suchasnogo industrializmu prijshli azh niyak ne tam de uryadi buli silnishimi a v mistah italijskogo Vidrodzhennya Pivdennoyi Nimechchini Niderlandiv i nareshti v Angliyi z yiyi m yakoyu sistemoyu pravlinnya tobto tam de pravili gorodyani a ne voyini Shilna merezha obminu poslugami sho nadaye obrisi rozshirenomu poryadku gruntovno rozrostalasya pri zahisti individualizovanoyi vlasnosti a ne pri derzhavnomu upravlinni yiyi vikoristannyam Zvidsi viplivaye sho ne isnuye bilsh hibnoyi dumki nizh zagalnoprijnyata formula istorikiv zgidno z yakoyu voni podayut poyavu silnoyi derzhavi yak kulminaciyu kulturnoyi evolyuciyi vona tak samo chasto bula oznakoyu yiyi kincya V danomu vipadku na doslidnikiv davnoyi istoriyi nadali nepomirnij vpliv i vveli v gliboku pomilka pam yatniki i dokumenti zalisheni nosiyami politichnoyi vladi v toj chas yak spravzhni budivelniki rozshirenogo poryadku po suti stvoryuvali bagatstvo bez yakogo ne bulo b cih pam yatnikiv zalishili ne nastilki zrimi i pretenzijni svidoctva svoyih dosyagnen De nemaye vlasnosti tam nemaye i spravedlivosti proniklivi ochevidci viniknennya rozshirenogo poryadku anitrohi ne sumnivalisya v tomu sho jogo dzherelom sluzhit bezpeka yaka garantuyetsya uryadami primusova vlada yakih vicherpuyetsya odnim zavdannyam zahistom abstraktnih pravil sho viznachayut komu sho maye nalezhati Zgubna samovpevnenist 1988 Plyuralizm Redaguvati Politichna teoriya plyuralizmu rozglyadaye suspilstvo yak nabir okremih osib ta grup sho boryutsya za politichnu vladu Na dumku plyuralistiv derzhava ye nejtralnim organom sho vtilyuye pragnennya bud yakoyi grupi sho zdobula perevagu na viborah 15 U comu rusli Robert Dal rozrobiv teoriyu derzhavi yak nejtralnoyi areni de stayut do boyu rizni interesi ta yihni grupovi virazniki Koli vlada v suspilstvi rozpodilena derzhavna politika skladayetsya v rezultati ukladannya ugod Hocha plyuralisti viznayut isnuvannya nerivnosti voni progoloshuyut sho vsi grupi mayut mozhlivist chiniti tisk na derzhavu Plyuralistichnij pidhid vvazhaye sho vsi diyi suchasnoyi demokratichnoyi derzhavi ye rezultatom tisku z boku velikoyi riznomanitnosti organizovanih interesiv Dal nazvav derzhavu takogo tipu poliarhiyeyu 16 Plyuralizmu zaperechuyut brakom empirichnih dokaziv Cituyuchi rezultati opituvan yaki pokazuyut sho znachna bilshist lyudej na providnih posadah u derzhavi reprezentuye zamozhnij vishij klas kritiki plyuralizmu stverdzhuyut sho derzhava sluzhit interesam vishogo klasu a ne interesam usih grup suspilstva 17 18 Poglyadi suchasnih kritikiv Redaguvati Yurgen Gabermas vvazhaye sho shema bazis nadbudova yaku vikoristovuyut chislenni marksistski teoretiki opisuyuchi vzayemozv yazok derzhavi ta ekonomiki nadto sproshena Na jogo dumku suchasna derzhava vidigraye znachnu rol u strukturuvanni ekonomiki regulyuyuchi ekonomichnu diyalnist buduchi masshtabnim spozhivachem i virobnikom a takozh cherez pererozpodil derzhava zagalnogo dobrobutu Oskilki taka diyalnist derzhavi vplivaye na ekonomichni strukturi na dumku Gabermasa derzhavu ne mozhna rozglyadati yak pasivnogo viraznika klasovih interesiv 19 20 21 Mishel Fuko viriv sho suchasni politichni teoriyi nadto zoseredzheni na derzhavi mozhlivo zreshtoyu derzhava ce lishe kompozitna realnist i mifologichna abstrakciya vazhlivist yakoyi nabagato bilshe obmezhena nizh dumaye bagato z nas Na jogo dumku politichna teoriya nadto zaciklilas na abstraktnih instituciyah i ne dostatno uvagi nadaye spravzhnim diyam uryadu Fuko vvazhav sho derzhava ne maye sutnosti Vin viriv sho zamist sprob zrozumiti diyi uryadiv analizuyuchi vlastivosti derzhavi vtilenoyi abstrakciyi politichnim analitikami slid vivchati zmini v diyah uryadu i tak vidslidkovuvati zmini prirodi derzhavi 22 23 24 Greckij neomarksist Nikos Pulanzas na yakogo velikij vpliv mav Antonio Gramshi vislovlyuvav dumku sho kapitalistichna derzhava ne zavzhdi diye v interesah panivnogo klasu a koli diye to ne obov yazkovo tomu sho derzhavni posadovci svidomo pragnut tak chiniti a tomu sho struktura derzhavi organizovana tak shob zagalni dovgotrivali interesi kapitalu zavzhdi vihodili na perednij plan Golovnij vnesok Pulanzasa v marksistsku literaturu pro derzhavu polyagav u koncepciyi vidnosnoyi avtonomnosti derzhavi Hocha zaproponovana koncepciya bula znachnim vneskom u marksistsku literaturu Pulanzasu v svoyu chergu zakidali strukturnij funkcionalizm Ideya derzhavi yak avtonomnoyi sutnosti institucionalizm Redaguvati Prihilniki ideyi avtonomnosti derzhavi viryat sho vona ye sutnistyu stijkoyu do zovnishnih suspilnih ta ekonomichnih vpliviv a peresliduye svoyi vlasni interesi 25 Praci novih institucionalistiv shodo derzhavi napriklad dorobok Tedi Skokpol stverdzhuyut sho derzhavnij sektor znachnoyu miroyu avtonomnij Inshimi slovami derzhavni posadovci mayut vlasni interesi pro yaki dbayut nezalezhno vid inshih sil v suspilstvi pri konflikti Oskilki derzhava kontrolyuye zasobi primusu i zvazhayuchi na zalezhnist bagatoh suspilnih grup vid derzhavi pri dosyagnenni bud yakoyi meti yaku voni mozhut peresliduvati derzhavni posadovci mozhut do pevnoyi miri nav yazuvati suspilstvu svoyi vpodobannya 26 Forma derzhavi RedaguvatiDokladnishe Forma derzhaviForma lat formal struktura sistema organizaciyi derzhavi ce poyednannya sposobu organizaciyi i zdijsnennya derzhavnoyi vladi metodiv yiyi zdijsnennya ta form zvorotnogo zv yazku organiv derzhavi iz naselennyam Tobto forma derzhavi specifichna politichna organizaciya suspilstva Forma derzhavi ye yuridichnoyu konstrukciyeyu sho skladayetsya z takih vzayemopov yazanih elementiv yak Forma derzhavnogo pravlinnya sposib abo poryadok organizaciyi ta vzayemodiyi vishih organiv derzhavnoyi vladi Forma derzhavnogo ustroyu poryadok organizaciyi teritorialnogo ustroyu tobto podilu derzhavi na pevni skladovi chastini ta spivvidnoshennya derzhavi yak cilogo z yiyi skladovimi chastinami Forma derzhavnogo rezhimu poryadok zdijsnennya derzhavnoyi vladi pevnimi sposobami i metodami 27 Formi derzhav svitu vidriznyayutsya velikim rozmayittyam ce poyasnyuye toj fakt sho voni skladayutsya pid vplivom riznih istorichnih politichnih socialnih ekonomichnih kulturnih religijnih prirodno geografichnih chinnikiv Viniknennya novoyi derzhavi RedaguvatiIstoriya znaye taki sposobi utvorennya novih derzhav sho teper lishilisya v minulomu yak zasnuvannya derzhav na nezaselenih teritoriyah abo popri nayavne na nih misceve naselennya yaksho ci teritoriyi rozglyadayutsya yak pridatni dlya nabuttya priklad burski derzhavi v Pivdennij Africi div Terra nullius U teperishnomu sviti poyava novoyi derzhavi peredbachaye dobrovilne abo inshe usunennya poperednoyi derzhavnoyi vladi Nova derzhava mozhe vinikati shlyahom zlittya koli dvi chi bilshe derzhavi z pripinennyam vlasnoyi nezalezhnosti zlivayutsya v odnu prikladi zasnuvannya Pivnichnonimeckogo Soyuzu v 1867 roci z yakogo 1871 roku postav Nimeckij Rejh zlittya Yegiptu i Siriyi v Ob yednanu Arabsku Respubliku 1958 roku U vipadku secesiyi teritoriya derzhavi rozpadayetsya i postaye nova derzhava abo vidokremlena chastina priyednuyetsya do inshoyi derzhavi priklad viddilennya Panami vid Kolumbiyi 1903 roku Dlya poyavi novoyi derzhavi virishalnim ye fakt nayavnosti efektivnoyi derzhavnoyi vladi yakij ye predmetom osoblivoyi uvagi mizhnarodnoyi spilnoti Prote u hodi dekolonizacijnih procesiv HH st viznannya spilnotoyu derzhav deyakih novih derzhav zokrema z oglyadu na prijnyattya do Ob yednanih Nacij malo misce popri pomitnu neefektivnist novoyi derzhavnoyi vladi v interesah prava narodiv na samoviznachennya Natomist ne maye virishalnogo znachennya zgoda poperednoyi derzhavnoyi vladi stanovlennya novoyi derzhavi chasto vidbuvayetsya v superechci z neyu 28 Funkciyi derzhavi RedaguvatiFunkciyi derzhavi podilyayutsya na Osnovni zdijsnyuyutsya protyagom vsogo terminu yiyi isnuvannya bez yakih rozvitok ta isnuvannya derzhavi nemozhlivij ekonomichna politichna pravoohorna gumanitarna informacijna ohoroni zdorov ya naselennya oboronna ta in Dodatkovi neosnovni napryamki diyalnosti derzhavi yaki ye skladovimi osnovnih funkcij i zavdyaki yakim voni realizuyutsya Osnovni funkciyi derzhavi podilyayutsya Za teritorialnoyu spryamovanistyu vnutrishni funkciyi realizaciya yakih zdijsnyuyetsya vseredini krayini i yaki zabezpechuyut vnutrishnyu politiku derzhavi ekonomichna politichna socialna ekologichna gumanitarna pravoohoronna ta in zovnishni funkciyi realizaciya yakih zdijsnyuyetsya na mizhnarodnij areni yaki zabezpechuyut zovnishnyu politiku derzhavi diplomatichna pov yazana iz vstanovlennyam i pidtrimannyam vidnosin z inozemnimi derzhavami mizhnarodnogo spivrobitnictva u riznih sferah prirodoohoronna pidtrimannya mizhnarodnogo pravoporyadku zahist derzhavi vid zovnishnih posyagan ta in Za sferoyu suspilnogo zhittya ekonomichni funkciyi zahist riznih form vlasnosti rozvitok virobnictva stvorennya umov dlya zabezpechennya prav gromadyan na pidpriyemnicku diyalnist rozporyadzhennya ob yektami derzhavnoyi vlasnosti ta in politichni funkciyi rozrobka vnutrishnoyi politiki derzhavi stvorennya umov dlya rozvitku demokratiyi zabezpechennya prav gromadyan na vilnu v tomu chisli opozicijnu politichnu diyalnist ohorona i zahist konstitucijnogo ladu ta in gumanitarni funkciyi rozvitok nauki i kulturi zabezpechennya osviti ta vihovannya naselennya rozvitok nacionalnoyi samosvidomosti narodu ohorona kulturnoyi spadshini ta in socialni funkciyi zabezpechennya socialnogo zahistu gromadyan stvorennya sistemi zagalnoderzhavnogo ta nederzhavnogo socialnogo strahuvannya stvorennya merezhi specialnih zakladiv dlya doglyadu za nepracezdatnimi stvorennya umov dlya zabezpechennya gromadyan yaki potrebuyut socialnogo zahistu zhitlom ta in Za chasom viniknennya postijni yaki realizuyutsya derzhavoyu na vsih etapah isnuvannya osnovni funkciyi timchasovi yaki realizuyutsya v pevnih umovah Tak u razi stihijnogo liha chi tehnogennoyi katastrofi derzhava vzhivaye zahodiv po likvidaciyi negativnih naslidkiv sho vinikli dopomagaye postrazhdalim ta inshe Ale zdijsnennya takoyi funkciyi pripinyayetsya pislya usunennya vidpovidnogo yavisha i dosyagnennya postavlenoyi meti kompensaciya materialnih ta abo moralnih zbitkiv zapodiyanih tehnogennim chi stihijnim yavishami tosho Derzhava dlya realizaciyi svoyih funkcij vikoristovuye rizni formi diyalnosti pravotvorchu stvoryuye neobhidni zakoni i pidzakonni normativni akti sho regulyuyut suspilni vidnosini u riznih sferah organizacijnu vikonavchu zabezpechuye vikonannya pripisiv normativno pravovih aktiv pravoohoronna za dopomogoyu specialnih pravoohoronnih organiv zabezpechuye zakonnist i pravoporyadok v narodnomu gospodarstvi ta inshih vidnosinah pravozastosovchu shlyahom vidannya kompetentnimi organami aktiv zastosuvannya prava yaki ye obov yazkovimi dlya vikonannya adresatami kontrolno naglyadovu za dopomogoyu yakoyi zdijsnyuyetsya naglyad za tochnim i odnakovim vikonannyam zakoniv usima sub yektami Cyu formu zabezpechuyut organi Antimonopolnogo komitetu ta jogo regionalnih viddilen Kontrolno revizijnoyi sluzhbi prokuraturi organiv galuzevogo naglyadu ta in Zgidno z Konstituciyeyu Ukrayini utverdzhennya i zabezpechennya prav i svobod lyudini ye golovnim obov yazkom derzhavi Nespromozhnist derzhavi RedaguvatiPid nespromozhnistyu derzhavi rozumiyut yiyi nezdatnist pidtrimuvati svoye isnuvannya yak zhittyezdatnoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi odinici Ce takozh derzhava yaka staye nekerovanoyu j nedostatno legitimnoyu v ochah mizhnarodnogo spivtovaristva u zv yazku z rozpadom derzhavnoyi vladi Krim togo ekonomisti nazivayut nespromozhnistyu derzhavi yiyi nezdatnist kompensuvati nespromozhnist rinku Osnovna stattya Nespromozhna derzhava Div takozh RedaguvatiGidravlichna teoriya Derzhava yak civilizacijnij fenomen Derzhava kniga Franca Oppengejmera Derzhava simvol Kvaziderzhava Krayina Monopoliya na nasillya Nacionalna derzhava Nespromozhna derzhava Pravova derzhava Princip nenapadu Suverenna derzhava Teoriyi viniknennya derzhavi Teoriya stacionarnogo osilogo bandita Teoriya suspilnogo dogovoru Tipologiya derzhavi Fiasko rinku Federalna odinicyaPrimitki Redaguvati state Concise Oxford English Dictionary Oxford University Press 1995 3 also State a an organized political community under one government a commonwealth a nation b such a community forming part of a federal republic esp the United States of America Kajnejro R L Teorii proishozhdeniya gosudarstva Rannee gosudarstvo ego alternativy i analogi Volgograd Uchitel 2006 g L E Grinin D M Bondarenko N N Kradin A V Korotaev Rannee gosudarstvo ego alternativy i analogi Volgograd Uchitel 2006 g Kradin N N Evolyuciya gosudarstva i ego rol v istoricheskom processe Istoricheskaya psihologiya i sociologiya istorii Tom 2 nomer 1 2009 Flint Colin amp Taylor Peter 2007 Political Geography World Economy Nation State and Locality vid 5th Pearson Prentice Hall ISBN 978 0 13 196012 1 Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2018 Newman Saul 2010 The Politics of Postanarchism Edinburgh University Press s 109 ISBN 978 0 7486 3495 8 Arhiv originalu za 29 lipnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Roussopoulos Dimitrios I 1973 The political economy of the state Quebec Canada U S A Black Rose Books s 8 ISBN 978 0 919618 01 5 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Frederick Engels Socialism Utopian and Scientific 1880 Arhivovano 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine Full Text From Historical Materialism State interference in social relations becomes in one domain after another superfluous and then dies out of itself the government of persons is replaced by the administration of things and by the conduct of processes of production The State is not abolished It dies out Socialized production upon a predetermined plan becomes henceforth possible The development of production makes the existence of different classes of society thenceforth an anachronism In proportion as anarchy in social production vanishes the political authority of the State dies out Man at last the master of his own form of social organization becomes at the same time the lord over Nature his own master free a b Flint amp Taylor 2007 p 139 Joseph 2004 p 15 Arhivovano 6 travnya 2016 u Wayback Machine Barrow 1993 p 4 Smith Mark J 2000 Rethinking state theory Psychology Press s 176 ISBN 978 0 415 20892 5 Arhiv originalu za 3 May 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Miliband Ralph 1983 Class power and state power London Verso Joseph 2004 p 44 Arhivovano 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Vincent 1992 pp 47 48 Arhivovano 30 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dahl Robert 1973 Modern Political Analysis Prentice Hall s storinka ISBN 0 13 596981 6 Cunningham Frank 2002 Theories of democracy a critical introduction Psychology Press s 86 87 ISBN 978 0 415 22879 4 Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Zweigenhaft Richard L amp Domhoff G William 2006 Diversity in the power elite how it happened why it matters vid 2nd Rowman amp Littlefield s 4 ISBN 978 0 7425 3699 9 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Duncan Graeme Campbell 1989 Democracy and the capitalist state Cambridge University Press s 137 ISBN 978 0 521 28062 4 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Edgar Andrew 2005 The philosophy of Habermas McGill Queen s Press s 5 6 44 ISBN 978 0 7735 2783 6 Cook Deborah 2004 Adorno Habermas and the search for a rational society Psychology Press s 20 ISBN 978 0 415 33479 2 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Melossi Dario 2006 Michel Foucault and the Obsolescent State U Beaulieu Alain Gabbard David Michel Foucault and power today international multidisciplinary studies in the history of the present Lexington Books s 6 ISBN 978 0 7391 1324 0 Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Gordon Colin 1991 Government rationality an introduction U Foucault Michel The Foucault effect studies in governmentality University of Chicago Press s 4 ISBN 978 0 226 08045 1 Arhiv originalu za 3 May 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Mitchell Timothy 2006 Society Economy and the State Effect U Sharma Aradhana Gupta Akhil The anthropology of the state a reader Wiley Blackwell s 179 ISBN 978 1 4051 1467 7 Arhiv originalu za 18 travnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Sklair Leslie 2004 Globalizing class theory U Sinclair Timothy Global governance critical concepts in political science Taylor amp Francis s 139 140 ISBN 978 0 415 27665 8 Arhiv originalu za 19 travnya 2016 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Rueschemeyer Dietrich Skocpol Theda Evans Peter B 1985 Bringing the State Back In Cambridge University Press ISBN 0 521 31313 9 Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2018 Salmon Trevor C 2008 Issues in international relations Taylor amp Francis US ISBN 978 0 415 43126 2 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 3 lyutogo 2018 Ratushnyak S P Pravoznavstvo Akademichnij riven 10 klas pidruchnik Vid 2 ge pererob i dop Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2012 288 s Gerdegen M Mizhnarodne pravo Pidruchnik Za nauk red I Gricyaka per z nim R Kornuti Per 9 go vid pererobl i dopovn K K I S 2011 516 s Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DerzhavaPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 DERZhAVA Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 80 ISBN 966 7492 00 8 Derzhava Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2 j tom G D DERZhAVA YaK CIVILIZACIJNIJ FENOMEN Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NANU Samolyuk V Filip yev A Martinyuk R Osnovi pravoznavstva Navchalnij posibnik Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2006 253s SBN 966 7631 90 7 Gusaryev S D Olijnik A Yu Slyusarenko O L Teoriya prava i derzhavi Navchalnij posibnik K Vseukrayinska asociaciya vidavciv Pravova yednist 2008 270 s Alekseev S S Teoriya prava M 1994 Kirichenko V M Teoriya derzhavi i prava 2010 Kravchuk M V Teoriya derzhavi i prava Problemi teoriyi derzhavi i prava Navchalnij posibnik 3 tye vid zmin j dop Ternopil Kart blansh 2002 Zagalna teoriya derzhavi i prava pidruch Za red M V Cvika V D Tkachenka O V Petrishina X Pravo 2002 Gerdegen Matias Mizhnarodne pravo Pidruchnik za nauk red I Gricyaka per z nim R Kornuti Per 9 go vid pererobl i dopovn K K I S 2011 516 s 1 Arhivovano 7 grudnya 2014 u Wayback Machine https web archive org web 20141207095336 http www ebk net ua Book law zaychuk tdp part2 303 htm Arhivovano7 grudnya 2014 u Wayback Machine Teoriya derzhavi i prava Akademichnij kurs pidruchnik O V Zajchuk ta in https web archive org web 20141207095336 http www ebk net ua Book law zaychuk tdp part2 303 htm Arhivovano7 grudnya 2014 u Wayback Machine red O V Zajchuk N M Onishenko K Yurinkom Inter 2008 688 c https web archive org web 20140325203630 http pidruchniki ws 1750032843057 pravo sutnist derzhavi Arhivovano25 bereznya 2014 u Wayback Machine Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Per z ros Harkiv Konsum 2004 656 s https web archive org web 20140325192328 http pidruchniki ws 11460204 pravo ponyattya derzhavi oznaki Arhivovano25 bereznya 2014 u Wayback Machine Moldovan V V Chulinda L I Pravoznavstvo 2 ge vid Navchalnij posibnik K Centr uchbovoyi literaturi 2010 Konstituciya Ukrayini Karashuk V V Suverenitet u sistemi osnovnih oznak derzhavi V V Karashuk Derzhava i pravo Yuridichni i politichni nauki Vip 29 Zb nauk pr 2005 C 108 111 Telyatnik L A Logiko metodologichne tlumachennya oznak zagalnogo ponyattya derzhavi L Telyatnik Pravo Ukrayini 2002 9 S 14 18 Tertishnik V M Civilizacijnij vibir derzhavotvorennya ta problemi konstitucijnoyi reformi v Ukrayini V M Tertishnik Publichne pravo 2016 4 24 S 57 64 Zayec A P Pravova derzhava v konteksti novitnogoukrayinskogo dosvidu K Parlament vid vo 1999 247 Konstitucijna derzhava ta prava lyudini j osnovopolozhni svobodi Ukrayina ta yevropejskij dosvid Monografiya Avtor kolektiv Uzhgorod Mistecka liniya 2008 348 s Petrishin O Gromadyanske suspilstvo i derzhava pitannya vzayemovidnosin Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukra yini 2006 4 47 S 3 12 Rabinovich P Gromadyanske suspilstvo i pravovaderzhava zagalnoteoretichni mirkuvannya Ukrayinske pravo 1996 3 S 22 34 Yakovyuk I Socialna derzhava do viznachennya zmistuponyattya Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2001 3 26 S 37 47 Yakovyuk I V Socialna i pravova derzhava spivvid noshennya ponyat derzh bud vo ta misceve samovryaduvannya 2001 Vip 1 S 99 105 Bulba O Deyaki aspekti realizaciyi principu podiluvladi v derzhavah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Pravo Ukra yini 2008 4 C 151 156 Svyatockij O Pitannya poshuku optimalnoyi modeli formi derzhavnogo pravlinnya dlya Ukrayini Pravo Ukrayini 2009 10 S 61 66 Vaskovich Ya Problemi ta perspektivi pobudovi pravovoyi derzhavi v Ukrayini PravoUkrayini 2000 1 Smorodinskij V S Shodo spivvidnoshennya ponyat politichna vlada i derzhavna vlada Metodologichni problemi pravovoyi nauki Materiali mizhnar nauk konf 13 14 grud 2002 r m Harkiv H Pravo 2003 C 371 372 Zhuravskij V S Politichna sistema Ukrayini problemi stanovlennya i rozvitku pravovij aspekt Tekst V S Zhuravskj K Parlament Vid vo 1999 112 s Zayec A P Pravova derzhava v konteksti novitnogo ukrayinskogo dosvidu Tekst A P Zayec K Parlament Vid vo 1999 247 s Chapala G V Misceve samovryaduvannya v sistemi publichnoyi vladi teoretiko pravovij analiz Tekst G V Chapala H Pravo 2006 224 s Literatura RedaguvatiMikola Makya vel Volodar audiokniga Lemberg 1934 117 c Derzhava Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 89 ISBN 978 966 937 233 8 O V Zadorozhnij Derzhava Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Procenko Vitalij https web archive org web 20190819102400 http chp com ua ua all news item 60903 priborkati leviafana abo yak zmusiti derzhavu pratsyuvati prodovzhennya chomu natsiji zanepadayut Arhivovano19 serpnya 2019 u Wayback Machine Priborkati Leviafana abo Yak zmusiti derzhavu pracyuvati Prodovzhennya Chomu naciyi zanepadayut Privatnij pidpriyemec 01 04 2019 Rajko Ralf https web archive org web 20200921023909 https mises in ua article osvobozhdenie ot gosudarstva parazita Arhivovano21 veresnya 2020 u Wayback Machine Osvobozhdenie ot gosudarstva parazita Pereklad N Afonchinoyi redaktor V Zolotarov Liberty Education Project 11 08 2019 ros A Romanyuk Derzhava Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 198 ISBN 978 966 611 818 2 Higgs May Roberts https web archive org web 20200920202630 https mises in ua article pochemu my ne mogli uprazdnit rabstvo i ne mozhem pravitelstvo Arhivovano20 veresnya 2020 u Wayback Machine Pochemu my ne mogli uprazdnit rabstvo togda i ne mozhem uprazdnit pravitelstvo sejchas Pereklad N Afonchinoyi redaktor V Zolotarov Liberty Education Project 27 07 2019 ros Posilannya RedaguvatiDerzhava Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 330 331 1000 ekz https web archive org web 20170302023452 http leksika com ua 13351022 legal tipologiya derzhav Arhivovano2 bereznya 2017 u Wayback Machine Tipologiya derzhav Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Dyerzhava Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st U 2 t Ukl D G Grinchishin ta insh T 1 A M Kiyiv Naukova dumka 1977 S 295 POLIS POLITEIA misto derzhava suspilstvo naciya Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 307 309 Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhava amp oldid 39523674