www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нація На ція лат natio плем я народ це етносоціальна спільнота об єднана певною самоназвою мовою символами географічним

Нація

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).

У пізньому середньовіччі та за раннього Нового часу слово «нація» набуло рис етнізації та почало вважатися синонімом «країни», «народу».[джерело?]

У сучасних суспільних науках поняття «нація» прийнято хронологічно застосовувати до модерної та новітньої доби, пов'язуючи його з поширенням модерного націоналізму та сучасної моделі національної держави, спочатку — до Європи та США, а потім — до інших регіонів світу. Із межі XVIII—XIX ст. поняття «нація» вживається переважно у двох значеннях:

  • Політична нація — суверенна спільнота громадян (на підставі громадянства: «громадянська» нація) — сукупність політично суб'єктивних громадян різних національностей, що здійснюють колективні національні інтереси через механізм власної політичної організації — держави. Нація визначається, як основний державотворчий елемент, джерело державної влади та носій державного суверенітету. Часто вживається як синонім терміну держава, коли мається на увазі її населення, наприклад для посилання на «національні» університети, банки та інші установи. «Політична нація» — політична спільнота громадян певної держави, сукупність людей, які усвідомлюють свою приналежність до цієї спільноти, поважають правила, які існують у суспільстві. Більшості членів політичної спільноти властивий патріотизм, відповідальність за долю країни.
  • Етнічна нація — усталена спільнота людей, об'єднана етнокультурним походженням. Це тлумачення «нації» сформувалося в першій половині XIX ст. в Німеччині та Східній Європі за умов існування багатонаціональних імперій та виникнення національно-визвольних рухів бездержавних народів. За такої моделі нації утворюється єдина «нація-держава» в межах ареалу певного етносу, незважаючи на те, до яких державних утворень цей ареал міг входити. Принцип міждержавного розмежування за етнічною ознакою застосовувався в Європі (1919—1921 і 1945—1947 років) та в інших регіонах світу. Проте в правовому контексті за умов чинності демократичних стандартів у такій національній державі «титульна» етнічна нація все одно перетворюється на складову політичної нації. У політичній та історичній публіцистиці поняття «етнічна нація» часто помилково ототожнюється з етносом і застосовується до архаїчних та домодерних форм етнічних спільнот.

Визначення нації

Нація — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.

Нації визначаються певним рядом характеристик, що стосуються як індивідуальних її членів так і всієї нації. Такі характеристики мають нести в собі як об'єднавчу функцію (адже спільнота людей, що не має між собою нічого спільного, не може бути нацією), так і відокремчу, що відрізняє дану націю від сусідніх. Будь-яка з таких характеристик може стати предметом дискусій, однак заперечення існування визначальних чинників містить в собі заперечення існування окремих націй. Характерні риси нації:

  1. Кордони (географічні чи етнічно-культурні, або ті й інші разом)
  2. Ідея неподільності, єдності нації
  3. Суверенність, за допомогою якої досягається формальна рівність з іншими націями. Суверенність зазвичай ототожнюється з наявністю самостійної держави
  4. Ідея, згідно з якою влада є легітимною лише тоді, коли вона підтримується народом і служить інтересам народу (нації)
  5. Ідея ототожнення населення з нацією
  6. Безпосереднє ототожнення індивіда з нацією, «безпосереднє членство». Особистість, як частина нації, є рівною з іншими членами нації
  7. Культура (мова, спільні цінності, вірування, звичаї тощо)
  8. Уявлення про існування нації в часі, в минулому й майбутньому
  9. Спільні біологічні й спадкові риси
  10. Особливе відношення до певної історичної, іноді навіть «священної» території

Спільність походження

Антропологічна теза, що початково була обґрунтована на початку XX ст., замість мови висунула більш сталі антропологічні ознаки — зріст, пігментацію тіла, форму голови, колір волосся, очей тощо — спадкові ознаки, що затримуються з покоління в покоління протягом тисячі літ і тому, при належному вивченні, можуть засвідчити приналежність даного народу в своєму основному складі до певної раси.

Практично всі націоналістичні рухи при визначенні нації звертають увагу на спільність походження, як компонент ідентичності націй. Походження розуміється у сенсі біологічної спадковості від попередніх поколінь. За Ольгердом Бочковським:

«Нації розвинулися впродовж останніх майже двох століть із народів, що утворились протягом кільканадцяти попередніх століть. Народ — це давній витвір не лише історичного, а й природного процесу, вихідними моментами котрого були розпорошені племена, поріднені кров'ю, тобто спільним походженням. Територія, як спільна батьківщина, об'єднувала народи. Історія моделювала їхню свідомість власної самобутності. Модерна нація — витвір цієї національної свідомості та волі до незалежного існування»

Це класичне визначення є вичерпним для націй з відносно стабільними етнічними групами. Натомість частина європейських націй протягом останніх століть пережили чимало змін кордонів держав та міграцій населення, що призводило до чисельних змішаних шлюбів. Найпроблематичнішою спільність походження виглядає для країн, що складається переважно з нащадків емігрантів, наприклад США. У подібних державних утвореннях замість етнічного поширенні інституції «громадянського націоналізму».

Спільність мови

На початку XIX ст. власна мова часто вважалася визначальною особливістю нації (незалежно від її комунікативного значення). На початку XX ст. з гострою критикою подібної мовно-лінгвістичної концепції етносу виступили, з одного боку антропологи, з другого історики. Антропологи підкреслили той факт, що в багатьох випадках даною мовою розмовляють значні групи людности, антропологічно не споріднені з даним народом. В свою чергу, історики й літературознавці почали вказувати ту обставину, що для певних історичних періодів властивою ознакою доби є не тотожність «народу» та його «мови», а «станове розчленування мов».

У деяких випадках мова є винятковою для нації, й, можливо, основою національної ідентичності (напр. баскська мова). В інших випадках, національна мова також використовується іншими націями (характерна для нації, але не виняткова для неї, наприклад німецька мова). Деякі нації, як, наприклад, швейцарська, самоідентифікуються як багатомовні. Папуа Нова Гвінея відстоює «Папуаську» національну ідентичність, не зважаючи на наявність близько 800 чітких мов. Жодна нація не може бути визначена винятково мовою: це фактично створило б відкриту спільноту (для будь-кого, хто вивчав мову).

Спільність культури

Більшість націй частково визначаються власною культурою. На відміну від мови, національна культура звичайно є унікальною для нації, хоча й містить багато елементів, спільних з іншими націями. Національна культура також вбирає в себе культурну спадщину попередніх поколінь.

Як і у випадку етнічного походження, ототожнення минулої культури із сучасною культурою, в певній мірі символічне. Наприклад, Стоунхендж розташований у Великій Британії, хоча ніякого англійського народу чи держави в часи його побудови (4000 — 5000 років тому), не існувало. Інші нації так само вважають стародавні археологічні культури, літературу, мистецтво, і навіть цивілізації національною спадщиною.

Проте, як через багатоманітність культурних явищ у середині однієї нації, так і через незбіжність кордонів політичних утворень та культурних особливостей, культура не може бути єдиним визначальним чинником нації.

Спільність релігії

Релігія також може розглядатися як національний чинник, хоча не всі націоналістичні рухи акцентують на цьому увагу. Релігія може бути привласненою, що робить її національною, але й може не бути винятковою. Наприклад, чимало націй визначають себе, як католицькі, хоча безпосередньо релігія є універсалією. Інші релігії притаманні одній етнічній групі, зокрема юдаїзм. Проте, сіонізм загалом уникає релігійного визначення євреїв, віддаючи перевагу етнічним і культурним чинникам.

Волюнтаристський підхід

Деякі ідеї нації підкреслюють не об'єктивні характеристики, але вибір суспільства. На практиці, це стосувалось груп людей, які є також нацією за іншими визначеннями. Найвідомішим волюнтаристське обґрунтування нації подано в роботі Ернеста Ренана «Що таке нація?» (фр. "Qu'est-ce qu'une nation?"). Його класичною відповіддю є «Щоденний референдум» (фр. «un plébiscite de tous les jours»).

В той же час, на думку Ернест Ґеллнера слабкість цього визначення полягає в тому, що воно «такою ж мірою стосується клубів, таємних товариств, банд, команд, партій, не кажучи вже про численні спільноти та об'єднання доіндустріальної доби, які утворювалися не на основі націоналістичного принципу та й узагалі заперечували його»Ернест Ґеллнер. Нації та націоналізм. Гл. 5 Що таке нація?.

Історія питання

В доіндустріальну епоху

  • У Давньому Римі «націями» називали групи чужинців з певного регіону, що не мали таких прав, якими були наділені громадяни Риму. Аналогічний термін існував в грецькій і давньоєврейській мовах. Характерне ксенофобське забарвлення терміну «нація».
  • У середньовіччі з розвитком знань про довколишній світ розвивається етнічне розуміння поняття «народ». Визначником нації було географічне походження та мова. З кінця XIII століття цим терміном об'єднувалися представники того чи іншого спрямування на церковних соборах. В тогочасних університетах з'являються студентські спілки із власними керівниками під назвою «натіо». Таким чином, термін набував вагомішого соціально-психологічного змісту, оскільки давав відчуття належності до престижної формальної групи, підвищував соціальний статус особистості, яка належала до такої «нації».

Поняття нації з розвитком капіталізму

  • З XVI — XVII столітті в Англії, а пізніше Франції у ході розкладу старого династичного порядку, формування «національних» держав у Європі, розвитку «національних» мов, які заступили латину, і «націоналізації» церков поняття нації використовується як відповідник поняття «народ» і пов'язувався з такими категоріями, як «громадянство», «держава», означаючи належність до певної територіально-політичної спільноти. Д. Дідро, наприклад, у своїй «Енциклопедії» визначав «націю» як значну кількість людей, що живуть на певній території й управляються одним урядом4. Етнічне походження при цьому втрачає значення. Ототожнення нації і держави залишається характерним Західній Європі в XIX—XX ст. В той же час в німецькій мові поняття нації підкреслювало єдність німців, що були розпорошені по різних державах, за такими характеристиками, як спільність мови, культури, традицій.
  • В XIX — XX столітті загострення боротьби між «передовими» і «відсталими» націями, які також прагнули стати «передовими», поширення «соціального дарвінізму» і расових теорій в Європі сприяло тому, що, як і тисячоліття тому, націю почали ототожнювати з «расою», з «кровними зв'язками». З піднесенням національно-визвольної боротьби народів Східної Європи, а також, пізніше, Африки та Азії, за браком міцних політичних та економічних еліт, власної державності чи територіальної єдності (чехи, українці, словенці, балканські народи та ін.) ці нації також робили наголос на культурних, мовних та етнічних компонентах свого відродження. Окрім того, слово «нація» як синонім расовості, винятковості увійшло до арсеналу агресивної, шовіністичної, расистської риторики.

Поняття нації в радянській політології

Основоположним в радянській політології і політтехнології стало знамените на той час «сталіністське» визначення нації:

«Нація є стійка спільність людей, що історично склалася, виникла на основі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється у спільності культури».

За цим визначенням нація виникає в період ліквідації феодалізму й розвитку капіталізму. На заході Європи, як правило, утворення націй було разом з тим і створенням самостійних буржуазно-національних держав (Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та ін.). У Східній Європі в силу того, що утворення централізованих держав відбувалося в умовах феодалізму, коли нації ще не склалися, виникли багатонаціональні держави (Австро-Угорщина, Росія). В період імперіалізму декілька великих імперіалістичних держав панують над численними колоніями. За цим визначенням тільки в СРСР відбувається справжній розквіт націй та їх культур, національних за формою, соціалістичних за змістом.

У 1960 — 1980-і роки в СРСР на основі сталінського визначення був вироблений етнологічний підхід. Згідно з цим підходом, нація становить етносоціальну спільноту, яка характеризується нерозривною єдністю (взаємодією) соціально-економічних і культурних властивостей. До суттєвих ознак нації відноситься також спільність самосвідомості і соціальної структури. Таке формулювання ознак нації відображало певне ідеологічне замовлення на ідею злиття націй (соціалістичних) в «нову історичну спільноту — радянський народ».

Зародження національної свідомості в Європі

Поняття нації (нім. Volk), як важливої ідеї з'явилося у XVIII столітті в роботах німецького філософа Йогана Готфріда Гердера, який доклав зусиль до формування поняття національної держави. В цей час тривала промислова революція, що дала початок індустріальному суспільству. Ці зміни спричинили до росту національної самосвідомості в Європі:

  • Індустріалізація супроводжувалась урбанізацією, а та в свою чергу, спричиняла розпад традиційних сільських спільнот. Хоча місто не сприяло об'єднанню спільноти в товариства, поняття нації компенсувало цю втрату.
  • В індустріальному суспільстві становий поділ втратив свою стійкість, що спричинило зміну почуття тотожності. Окремі люди переставали мислити себе селянами чи аристократами, але починали мислити себе частиною нації. Сприяла тому й поширювана з часів Французької революції ідея братерства.
  • Розвиток освіти сприяв поширенню національних мов, що супроводжувався і поширенням пов'язаних з цими мовами символічних культур.
  • Секуляризація дещо послабила почуття єдності на релігійному ґрунті, але вивільнила місце для росту почуттів єдності на ґрунті національному.

Поняття нації в роботах західних політологів

Багатозначність поняття нації відбиває наявність безлічі концепцій феномена нації. Найбільший вплив на сучасне розуміння нації зробили ідеї К. Дойча, Е. Ґеллнера, Б. Андерсона і Е. Сміта.

Для соціально-демографічного підходу Дойча («Націоналізм і соціальна комунікація», 1966) характерне функціональне визначення нації як групи, у межах якої рівень комунікативної активності значно вищий, ніж за її межами.

Ернест Геллнер («Нації і націоналізм», 1983) вважав, що нація є результатом потреби сучасного суспільства в культурній гомогенності, обумовленій розвитком індустріального виробництва. Становлення нації безпосередньо зв'язане з поширенням загальної освіти і засобів масової інформації. Нації, за Ґеллнером, — цілеспрямовано створювані спільноти. Провідна роль у цьому процесі належить інтелектуальній верстві суспільства.

До розуміння нації, Ґеллнером багато в чому близька позиція Бенедикта Андерсона («Уявлені спільноти», 1991), що розглядає сучасні нації як штучно створювані «уявлені спільноти». В основі цього процесу, за Андерсоном, лежить феномен «друкарського капіталізму» із властивими йому газетами і романами, що зображують націю як соціокультурну спільність (порівн. з аналогічними ідеями Мак-Люена). На його думку першими націями стали латиноамериканські, що сформувались в ході боротьби проти іспанської корони, а за ними з невеликим відривом слідували США і потім Франція.

Разом з тим Е. Сміт («Походження націй», 1989), навпаки, підкреслює, що сучасні нації органічно зв'язані з доіндустріальними спільнотами, що позначаються ним як етнії. За Смітом, уся їх розмаїтість може бути зведена до двох типів: аристократичного і народного. Нації, що виникають на базі першого типу етній, створюються шляхом бюрократичної інкорпорації нижчих соціальних груп у рамках однієї держави. Провідну роль у формуванні нації з народних етній грає інтелігенція, що бореться за збереження етнічних традицій.

Нація в Україні та маніфестах українських політичних організацій

На момент ухвалення Основного закону в термін «нація» вкладався переважно етнічний зміст, концепція «нації» не пов'язувалася з концепцією громадянства.

Поняття нації займає чільне місце в маніфестах українських націоналістів минулого століття. Так, в 44 правилах українського націоналіста йдеться про любов до української нації (п. 8); нація, до якої належить людина, називається її «найвищим законом» (п. 2), «найбільшим добром» (п. 4); правила закликають до вірності (п. 9), шани (п. 12) й відповідальності за долю своєї нації (п. 14), до боротьби проти ворогів нації (п. 16, 17), а також до піклування про материнство і дітей, як майбутнє нації (п. 40, 41).

Ряд сучасних українських політичних партій на чільне місце ставлять ідею національної держави. Так, в проєкті конституції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» ідея «повновладдя української (титульної) нації на українських землях» називається основою українського державотворення. В програмі Конгресу українських націоналістів сучасна епоха розглядається як «доба самовизначення націй та становлення національних держав», і створення серед них української національної держави є метою діяльності конгресу.

Див. також

Виноски

  1. Нація // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. ↑ Галушко К. Ю. Нація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 348-349. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  3. Визначення поняття «нація» // Українська етносоціологія: навчальний посібник. Ч.1 / О. В. Нельга. — Київ: "Вид. дім «Персонал», 2015. — 540 с.
  4. Терешкович П. В. Нация // Философский справочник.
  5. Політична нація: вимірювання незалежністю
  6. ↑ Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. (Етимологія. Сучасні наукові версії) — К., 1999.
  7. Бочковський О. Вступ до націології — К, 1998.
  8. Петров В. П. Походження українського народу.[недоступне посилання з вересня 2019] — Київ: МП Фенікс, 1992. — 248 с.
  9. Ернест Ґеллнер. Нації та націоналізм. Гл. 5 Що таке нація?
  10. Ісая, вірши 13-14. Біблія, кн. Ісая, розділ 13 (Українська). Процитовано 19/07/2017. 
  11. Сталін Й. В., «Марксизм і національне питання», 1913.
  12. Калтахчян С. Т. Нация //Велика радянська енциклопедія, вид. 3.
  13. Encyklopedia socjologii T. 2 — Warszawa: Oficyna Naukowa, 1999. — ISBN 83-85505-96-2.
  14. Чепа М.-Л. А. Культурно-історичне підґрунтя української націогенези [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.] / Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології». Том ХІ, ч. 7. — К.,2009. — С. 494—503. ISSN 2077—2289.
  15. Повний текст Правил і посилання на джерела див. у статті Організація українських націоналістів.
  16. Національна Конституція України (проєкт ВО «Свобода»).
  17. ↑ Програма Конгресу Українських Націоналістів.

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Нація
У Вікісловнику є сторінка нація.

Посилання

Примітки

  1. Левін К. Рецензія на роботу: Сергей Екельчик. История Украины. Становление современной нации. — К.: «К. И. С.», 2010. — 400 с. — 15.02.2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Na ciya lat natio plem ya narod ce etnosocialna spilnota ob yednana pevnoyu samonazvoyu movoyu simvolami geografichnim ta etnosocialnim pohodzhennyam istorichnoyu pam yattyu kompleksom duhovno kulturnih i politichnih cinnostej usvidomlennyam svoyeyi identichnosti nacionalnoyu samosvidomistyu 1 2 U piznomu serednovichchi ta za rannogo Novogo chasu slovo naciya nabulo ris etnizaciyi ta pochalo vvazhatisya sinonimom krayini narodu dzherelo U suchasnih suspilnih naukah ponyattya naciya prijnyato hronologichno zastosovuvati do modernoyi ta novitnoyi dobi pov yazuyuchi jogo z poshirennyam modernogo nacionalizmu ta suchasnoyi modeli nacionalnoyi derzhavi spochatku do Yevropi ta SShA a potim do inshih regioniv svitu Iz mezhi XVIII XIX st ponyattya naciya vzhivayetsya perevazhno u dvoh znachennyah 2 3 4 Politichna naciya suverenna spilnota gromadyan na pidstavi gromadyanstva gromadyanska naciya sukupnist politichno sub yektivnih gromadyan riznih nacionalnostej sho zdijsnyuyut kolektivni nacionalni interesi cherez mehanizm vlasnoyi politichnoyi organizaciyi derzhavi Naciya viznachayetsya yak osnovnij derzhavotvorchij element dzherelo derzhavnoyi vladi ta nosij derzhavnogo suverenitetu Chasto vzhivayetsya yak sinonim terminu derzhava koli mayetsya na uvazi yiyi naselennya napriklad dlya posilannya na nacionalni universiteti banki ta inshi ustanovi Politichna naciya politichna spilnota gromadyan pevnoyi derzhavi sukupnist lyudej yaki usvidomlyuyut svoyu prinalezhnist do ciyeyi spilnoti povazhayut pravila yaki isnuyut u suspilstvi Bilshosti chleniv politichnoyi spilnoti vlastivij patriotizm vidpovidalnist za dolyu krayini 5 Etnichna naciya ustalena spilnota lyudej ob yednana etnokulturnim pohodzhennyam Ce tlumachennya naciyi sformuvalosya v pershij polovini XIX st v Nimechchini ta Shidnij Yevropi za umov isnuvannya bagatonacionalnih imperij ta viniknennya nacionalno vizvolnih ruhiv bezderzhavnih narodiv Za takoyi modeli naciyi utvoryuyetsya yedina naciya derzhava v mezhah arealu pevnogo etnosu nezvazhayuchi na te do yakih derzhavnih utvoren cej areal mig vhoditi Princip mizhderzhavnogo rozmezhuvannya za etnichnoyu oznakoyu zastosovuvavsya v Yevropi 1919 1921 i 1945 1947 rokiv ta v inshih regionah svitu Prote v pravovomu konteksti za umov chinnosti demokratichnih standartiv u takij nacionalnij derzhavi titulna etnichna naciya vse odno peretvoryuyetsya na skladovu politichnoyi naciyi U politichnij ta istorichnij publicistici ponyattya etnichna naciya chasto pomilkovo ototozhnyuyetsya z etnosom i zastosovuyetsya do arhayichnih ta domodernih form etnichnih spilnot 2 6 Zmist 1 Viznachennya naciyi 1 1 Spilnist pohodzhennya 1 2 Spilnist movi 1 3 Spilnist kulturi 1 4 Spilnist religiyi 1 5 Volyuntaristskij pidhid 2 Istoriya pitannya 2 1 V doindustrialnu epohu 2 2 Ponyattya naciyi z rozvitkom kapitalizmu 2 3 Ponyattya naciyi v radyanskij politologiyi 2 4 Zarodzhennya nacionalnoyi svidomosti v Yevropi 2 5 Ponyattya naciyi v robotah zahidnih politologiv 3 Naciya v Ukrayini ta manifestah ukrayinskih politichnih organizacij 4 Div takozh 5 Vinoski 6 Literatura 7 Posilannya 8 PrimitkiViznachennya naciyi RedaguvatiNaciya istorichna spilnist lyudej sho skladayetsya v hodi formuvannya spilnosti yih teritoriyi ekonomichnih zv yazkiv literaturnoyi movi deyakih osoblivostej kulturi i harakteru yaki skladayut yiyi oznaki Naciyi viznachayutsya pevnim ryadom harakteristik sho stosuyutsya yak individualnih yiyi chleniv tak i vsiyeyi naciyi Taki harakteristiki mayut nesti v sobi yak ob yednavchu funkciyu adzhe spilnota lyudej sho ne maye mizh soboyu nichogo spilnogo ne mozhe buti naciyeyu tak i vidokremchu sho vidriznyaye danu naciyu vid susidnih Bud yaka z takih harakteristik mozhe stati predmetom diskusij odnak zaperechennya isnuvannya viznachalnih chinnikiv mistit v sobi zaperechennya isnuvannya okremih nacij Harakterni risi naciyi Kordoni geografichni chi etnichno kulturni abo ti j inshi razom Ideya nepodilnosti yednosti naciyi Suverennist za dopomogoyu yakoyi dosyagayetsya formalna rivnist z inshimi naciyami Suverennist zazvichaj ototozhnyuyetsya z nayavnistyu samostijnoyi derzhavi Ideya zgidno z yakoyu vlada ye legitimnoyu lishe todi koli vona pidtrimuyetsya narodom i sluzhit interesam narodu naciyi Ideya ototozhnennya naselennya z naciyeyu Bezposerednye ototozhnennya individa z naciyeyu bezposerednye chlenstvo Osobistist yak chastina naciyi ye rivnoyu z inshimi chlenami naciyi Kultura mova spilni cinnosti viruvannya zvichayi tosho Uyavlennya pro isnuvannya naciyi v chasi v minulomu j majbutnomu Spilni biologichni j spadkovi risi Osoblive vidnoshennya do pevnoyi istorichnoyi inodi navit svyashennoyi teritoriyi 6 Spilnist pohodzhennya Redaguvati Antropologichna teza sho pochatkovo bula obgruntovana na pochatku XX st zamist movi visunula bilsh stali antropologichni oznaki zrist pigmentaciyu tila formu golovi kolir volossya ochej tosho spadkovi oznaki sho zatrimuyutsya z pokolinnya v pokolinnya protyagom tisyachi lit i tomu pri nalezhnomu vivchenni mozhut zasvidchiti prinalezhnist danogo narodu v svoyemu osnovnomu skladi do pevnoyi rasi Praktichno vsi nacionalistichni ruhi pri viznachenni naciyi zvertayut uvagu na spilnist pohodzhennya yak komponent identichnosti nacij Pohodzhennya rozumiyetsya u sensi biologichnoyi spadkovosti vid poperednih pokolin Za Olgerdom Bochkovskim Naciyi rozvinulisya vprodovzh ostannih majzhe dvoh stolit iz narodiv sho utvorilis protyagom kilkanadcyati poperednih stolit Narod ce davnij vitvir ne lishe istorichnogo a j prirodnogo procesu vihidnimi momentami kotrogo buli rozporosheni plemena poridneni krov yu tobto spilnim pohodzhennyam Teritoriya yak spilna batkivshina ob yednuvala narodi Istoriya modelyuvala yihnyu svidomist vlasnoyi samobutnosti Moderna naciya vitvir ciyeyi nacionalnoyi svidomosti ta voli do nezalezhnogo isnuvannya 7 Ce klasichne viznachennya ye vicherpnim dlya nacij z vidnosno stabilnimi etnichnimi grupami Natomist chastina yevropejskih nacij protyagom ostannih stolit perezhili chimalo zmin kordoniv derzhav ta migracij naselennya sho prizvodilo do chiselnih zmishanih shlyubiv Najproblematichnishoyu spilnist pohodzhennya viglyadaye dlya krayin sho skladayetsya perevazhno z nashadkiv emigrantiv napriklad SShA U podibnih derzhavnih utvorennyah zamist etnichnogo poshirenni instituciyi gromadyanskogo nacionalizmu Spilnist movi Redaguvati Na pochatku XIX st vlasna mova chasto vvazhalasya viznachalnoyu osoblivistyu naciyi nezalezhno vid yiyi komunikativnogo znachennya Na pochatku XX st z gostroyu kritikoyu podibnoyi movno lingvistichnoyi koncepciyi etnosu vistupili z odnogo boku antropologi z drugogo istoriki Antropologi pidkreslili toj fakt sho v bagatoh vipadkah danoyu movoyu rozmovlyayut znachni grupi lyudnosti antropologichno ne sporidneni z danim narodom V svoyu chergu istoriki j literaturoznavci pochali vkazuvati tu obstavinu sho dlya pevnih istorichnih periodiv vlastivoyu oznakoyu dobi ye ne totozhnist narodu ta jogo movi a stanove rozchlenuvannya mov 8 U deyakih vipadkah mova ye vinyatkovoyu dlya naciyi j mozhlivo osnovoyu nacionalnoyi identichnosti napr baskska mova V inshih vipadkah nacionalna mova takozh vikoristovuyetsya inshimi naciyami harakterna dlya naciyi ale ne vinyatkova dlya neyi napriklad nimecka mova Deyaki naciyi yak napriklad shvejcarska samoidentifikuyutsya yak bagatomovni Papua Nova Gvineya vidstoyuye Papuasku nacionalnu identichnist ne zvazhayuchi na nayavnist blizko 800 chitkih mov Zhodna naciya ne mozhe buti viznachena vinyatkovo movoyu ce faktichno stvorilo b vidkritu spilnotu dlya bud kogo hto vivchav movu Spilnist kulturi Redaguvati Bilshist nacij chastkovo viznachayutsya vlasnoyu kulturoyu Na vidminu vid movi nacionalna kultura zvichajno ye unikalnoyu dlya naciyi hocha j mistit bagato elementiv spilnih z inshimi naciyami Nacionalna kultura takozh vbiraye v sebe kulturnu spadshinu poperednih pokolin Yak i u vipadku etnichnogo pohodzhennya ototozhnennya minuloyi kulturi iz suchasnoyu kulturoyu v pevnij miri simvolichne Napriklad Stounhendzh roztashovanij u Velikij Britaniyi hocha niyakogo anglijskogo narodu chi derzhavi v chasi jogo pobudovi 4000 5000 rokiv tomu ne isnuvalo Inshi naciyi tak samo vvazhayut starodavni arheologichni kulturi literaturu mistectvo i navit civilizaciyi nacionalnoyu spadshinoyu Prote yak cherez bagatomanitnist kulturnih yavish u seredini odniyeyi naciyi tak i cherez nezbizhnist kordoniv politichnih utvoren ta kulturnih osoblivostej 9 kultura ne mozhe buti yedinim viznachalnim chinnikom naciyi Spilnist religiyi Redaguvati Religiya takozh mozhe rozglyadatisya yak nacionalnij chinnik hocha ne vsi nacionalistichni ruhi akcentuyut na comu uvagu Religiya mozhe buti privlasnenoyu sho robit yiyi nacionalnoyu ale j mozhe ne buti vinyatkovoyu Napriklad chimalo nacij viznachayut sebe yak katolicki hocha bezposeredno religiya ye universaliyeyu Inshi religiyi pritamanni odnij etnichnij grupi zokrema yudayizm Prote sionizm zagalom unikaye religijnogo viznachennya yevreyiv viddayuchi perevagu etnichnim i kulturnim chinnikam Volyuntaristskij pidhid Redaguvati Deyaki ideyi naciyi pidkreslyuyut ne ob yektivni harakteristiki ale vibir suspilstva Na praktici ce stosuvalos grup lyudej yaki ye takozh naciyeyu za inshimi viznachennyami Najvidomishim volyuntaristske obgruntuvannya naciyi podano v roboti Ernesta Renana Sho take naciya fr Qu est ce qu une nation Jogo klasichnoyu vidpoviddyu ye Shodennij referendum fr un plebiscite de tous les jours V toj zhe chas na dumku Ernest Gellnera slabkist cogo viznachennya polyagaye v tomu sho vono takoyu zh miroyu stosuyetsya klubiv tayemnih tovaristv band komand partij ne kazhuchi vzhe pro chislenni spilnoti ta ob yednannya doindustrialnoyi dobi yaki utvoryuvalisya ne na osnovi nacionalistichnogo principu ta j uzagali zaperechuvali jogo Ernest Gellner Naciyi ta nacionalizm Gl 5 Sho take naciya Istoriya pitannya RedaguvatiV doindustrialnu epohu Redaguvati U Davnomu Rimi naciyami nazivali grupi chuzhinciv z pevnogo regionu sho ne mali takih prav yakimi buli nadileni gromadyani Rimu Analogichnij termin isnuvav v greckij i davnoyevrejskij movah Harakterne ksenofobske zabarvlennya terminu naciya U serednovichchi z rozvitkom znan pro dovkolishnij svit rozvivayetsya etnichne rozuminnya ponyattya narod Viznachnikom naciyi bulo geografichne pohodzhennya ta mova 10 Z kincya XIII stolittya cim terminom ob yednuvalisya predstavniki togo chi inshogo spryamuvannya na cerkovnih soborah V togochasnih universitetah z yavlyayutsya studentski spilki iz vlasnimi kerivnikami pid nazvoyu natio Takim chinom termin nabuvav vagomishogo socialno psihologichnogo zmistu oskilki davav vidchuttya nalezhnosti do prestizhnoyi formalnoyi grupi pidvishuvav socialnij status osobistosti yaka nalezhala do takoyi naciyi Ponyattya naciyi z rozvitkom kapitalizmu Redaguvati Z XVI XVII stolitti v Angliyi a piznishe Franciyi u hodi rozkladu starogo dinastichnogo poryadku formuvannya nacionalnih derzhav u Yevropi rozvitku nacionalnih mov yaki zastupili latinu i nacionalizaciyi cerkov ponyattya naciyi vikoristovuyetsya yak vidpovidnik ponyattya narod i pov yazuvavsya z takimi kategoriyami yak gromadyanstvo derzhava oznachayuchi nalezhnist do pevnoyi teritorialno politichnoyi spilnoti D Didro napriklad u svoyij Enciklopediyi viznachav naciyu yak znachnu kilkist lyudej sho zhivut na pevnij teritoriyi j upravlyayutsya odnim uryadom4 Etnichne pohodzhennya pri comu vtrachaye znachennya Ototozhnennya naciyi i derzhavi zalishayetsya harakternim Zahidnij Yevropi v XIX XX st V toj zhe chas v nimeckij movi ponyattya naciyi pidkreslyuvalo yednist nimciv sho buli rozporosheni po riznih derzhavah za takimi harakteristikami yak spilnist movi kulturi tradicij V XIX XX stolitti zagostrennya borotbi mizh peredovimi i vidstalimi naciyami yaki takozh pragnuli stati peredovimi poshirennya socialnogo darvinizmu i rasovih teorij v Yevropi spriyalo tomu sho yak i tisyacholittya tomu naciyu pochali ototozhnyuvati z rasoyu z krovnimi zv yazkami 6 Z pidnesennyam nacionalno vizvolnoyi borotbi narodiv Shidnoyi Yevropi a takozh piznishe Afriki ta Aziyi za brakom micnih politichnih ta ekonomichnih elit vlasnoyi derzhavnosti chi teritorialnoyi yednosti chehi ukrayinci slovenci balkanski narodi ta in ci naciyi takozh robili nagolos na kulturnih movnih ta etnichnih komponentah svogo vidrodzhennya Okrim togo slovo naciya yak sinonim rasovosti vinyatkovosti uvijshlo do arsenalu agresivnoyi shovinistichnoyi rasistskoyi ritoriki Ponyattya naciyi v radyanskij politologiyi Redaguvati Osnovopolozhnim v radyanskij politologiyi i polittehnologiyi stalo znamenite na toj chas stalinistske viznachennya naciyi Naciya ye stijka spilnist lyudej sho istorichno sklalasya vinikla na osnovi spilnosti movi teritoriyi ekonomichnogo zhittya i psihichnogo skladu yakij proyavlyayetsya u spilnosti kulturi 11 Za cim viznachennyam naciya vinikaye v period likvidaciyi feodalizmu j rozvitku kapitalizmu 12 Na zahodi Yevropi yak pravilo utvorennya nacij bulo razom z tim i stvorennyam samostijnih burzhuazno nacionalnih derzhav Velikoyi Britaniyi Franciyi Nimechchini Italiyi ta in U Shidnij Yevropi v silu togo sho utvorennya centralizovanih derzhav vidbuvalosya v umovah feodalizmu koli naciyi she ne sklalisya vinikli bagatonacionalni derzhavi Avstro Ugorshina Rosiya V period imperializmu dekilka velikih imperialistichnih derzhav panuyut nad chislennimi koloniyami Za cim viznachennyam tilki v SRSR vidbuvayetsya spravzhnij rozkvit nacij ta yih kultur nacionalnih za formoyu socialistichnih za zmistom U 1960 1980 i roki v SRSR na osnovi stalinskogo viznachennya buv viroblenij etnologichnij pidhid Zgidno z cim pidhodom naciya stanovit etnosocialnu spilnotu yaka harakterizuyetsya nerozrivnoyu yednistyu vzayemodiyeyu socialno ekonomichnih i kulturnih vlastivostej Do suttyevih oznak naciyi vidnositsya takozh spilnist samosvidomosti i socialnoyi strukturi Take formulyuvannya oznak naciyi vidobrazhalo pevne ideologichne zamovlennya na ideyu zlittya nacij socialistichnih v novu istorichnu spilnotu radyanskij narod Zarodzhennya nacionalnoyi svidomosti v Yevropi Redaguvati Ponyattya naciyi nim Volk yak vazhlivoyi ideyi z yavilosya u XVIII stolitti v robotah nimeckogo filosofa Jogana Gotfrida Gerdera yakij doklav zusil do formuvannya ponyattya nacionalnoyi derzhavi V cej chas trivala promislova revolyuciya sho dala pochatok industrialnomu suspilstvu Ci zmini sprichinili do rostu nacionalnoyi samosvidomosti v Yevropi 13 14 Industrializaciya suprovodzhuvalas urbanizaciyeyu a ta v svoyu chergu sprichinyala rozpad tradicijnih silskih spilnot Hocha misto ne spriyalo ob yednannyu spilnoti v tovaristva ponyattya naciyi kompensuvalo cyu vtratu V industrialnomu suspilstvi stanovij podil vtrativ svoyu stijkist sho sprichinilo zminu pochuttya totozhnosti Okremi lyudi perestavali misliti sebe selyanami chi aristokratami ale pochinali misliti sebe chastinoyu naciyi Spriyala tomu j poshiryuvana z chasiv Francuzkoyi revolyuciyi ideya braterstva Rozvitok osviti spriyav poshirennyu nacionalnih mov sho suprovodzhuvavsya i poshirennyam pov yazanih z cimi movami simvolichnih kultur Sekulyarizaciya desho poslabila pochuttya yednosti na religijnomu grunti ale vivilnila misce dlya rostu pochuttiv yednosti na grunti nacionalnomu Ponyattya naciyi v robotah zahidnih politologiv Redaguvati Bagatoznachnist ponyattya naciyi vidbivaye nayavnist bezlichi koncepcij fenomena naciyi Najbilshij vpliv na suchasne rozuminnya naciyi zrobili ideyi K Dojcha E Gellnera B Andersona i E Smita Dlya socialno demografichnogo pidhodu Dojcha Nacionalizm i socialna komunikaciya 1966 harakterne funkcionalne viznachennya naciyi yak grupi u mezhah yakoyi riven komunikativnoyi aktivnosti znachno vishij nizh za yiyi mezhami Ernest Gellner Naciyi i nacionalizm 1983 vvazhav sho naciya ye rezultatom potrebi suchasnogo suspilstva v kulturnij gomogennosti obumovlenij rozvitkom industrialnogo virobnictva Stanovlennya naciyi bezposeredno zv yazane z poshirennyam zagalnoyi osviti i zasobiv masovoyi informaciyi Naciyi za Gellnerom cilespryamovano stvoryuvani spilnoti Providna rol u comu procesi nalezhit intelektualnij verstvi suspilstva Do rozuminnya naciyi Gellnerom bagato v chomu blizka poziciya Benedikta Andersona Uyavleni spilnoti 1991 sho rozglyadaye suchasni naciyi yak shtuchno stvoryuvani uyavleni spilnoti V osnovi cogo procesu za Andersonom lezhit fenomen drukarskogo kapitalizmu iz vlastivimi jomu gazetami i romanami sho zobrazhuyut naciyu yak sociokulturnu spilnist porivn z analogichnimi ideyami Mak Lyuena Na jogo dumku pershimi naciyami stali latinoamerikanski sho sformuvalis v hodi borotbi proti ispanskoyi koroni a za nimi z nevelikim vidrivom sliduvali SShA i potim Franciya Razom z tim E Smit Pohodzhennya nacij 1989 navpaki pidkreslyuye sho suchasni naciyi organichno zv yazani z doindustrialnimi spilnotami sho poznachayutsya nim yak etniyi Za Smitom usya yih rozmayitist mozhe buti zvedena do dvoh tipiv aristokratichnogo i narodnogo Naciyi sho vinikayut na bazi pershogo tipu etnij stvoryuyutsya shlyahom byurokratichnoyi inkorporaciyi nizhchih socialnih grup u ramkah odniyeyi derzhavi Providnu rol u formuvanni naciyi z narodnih etnij graye inteligenciya sho boretsya za zberezhennya etnichnih tradicij Naciya v Ukrayini ta manifestah ukrayinskih politichnih organizacij RedaguvatiNa moment uhvalennya Osnovnogo zakonu v termin naciya vkladavsya perevazhno etnichnij zmist koncepciya naciyi ne pov yazuvalasya z koncepciyeyu gromadyanstva 6 Ponyattya naciyi zajmaye chilne misce v manifestah ukrayinskih nacionalistiv minulogo stolittya Tak v 44 pravilah ukrayinskogo nacionalista jdetsya pro lyubov do ukrayinskoyi naciyi p 8 naciya do yakoyi nalezhit lyudina nazivayetsya yiyi najvishim zakonom p 2 najbilshim dobrom p 4 pravila zaklikayut do virnosti p 9 shani p 12 j vidpovidalnosti za dolyu svoyeyi naciyi p 14 do borotbi proti vorogiv naciyi p 16 17 a takozh do pikluvannya pro materinstvo i ditej yak majbutnye naciyi p 40 41 15 Ryad suchasnih ukrayinskih politichnih partij na chilne misce stavlyat ideyu nacionalnoyi derzhavi Tak v proyekti konstituciyi Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda ideya povnovladdya ukrayinskoyi titulnoyi naciyi na ukrayinskih zemlyah nazivayetsya osnovoyu ukrayinskogo derzhavotvorennya 16 V programi Kongresu ukrayinskih nacionalistiv suchasna epoha rozglyadayetsya yak doba samoviznachennya nacij ta stanovlennya nacionalnih derzhav 17 i stvorennya sered nih ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavi ye metoyu diyalnosti kongresu 17 Div takozh RedaguvatiShovinizm Etnos Etnogenez Etnocentrizm Gromadyanstvo Civilizaciya Krayina Kultura Etnichna grupa Narod Plem ya Uryad Politika identichnosti Korinni narodi Mizhkulturna kompetenciya Spisok suverennih derzhav Spisok derzhav z obmezhenim viznannyam Spisok etnosiv za abetkoyu Spiski lyudej za nacionalnistyu Bagatonacionalna derzhava Monoetnichna derzhava Nacionalizm Nacionalnist Nacionalnij geroj Derzhavnij ustrij Separatizm Suspilstvo Suverenna derzhava Teritorialna superechkaVinoski Redaguvati Naciya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2020 a b v Galushko K Yu Naciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 348 349 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Viznachennya ponyattya naciya Ukrayinska etnosociologiya navchalnij posibnik Ch 1 O V Nelga Kiyiv Vid dim Personal 2015 540 s Tereshkovich P V Naciya Filosofskij spravochnik Politichna naciya vimiryuvannya nezalezhnistyu a b v g Kasyanov G V Teoriyi naciyi ta nacionalizmu Etimologiya Suchasni naukovi versiyi K 1999 Bochkovskij O Vstup do naciologiyi K 1998 Petrov V P Pohodzhennya ukrayinskogo narodu nedostupne posilannya z veresnya 2019 Kiyiv MP Feniks 1992 248 s Ernest Gellner Naciyi ta nacionalizm Gl 5 Sho take naciya Isaya virshi 13 14 Bibliya kn Isaya rozdil 13 Ukrayinska Procitovano 19 07 2017 Stalin J V Marksizm i nacionalne pitannya 1913 Kaltahchyan S T Naciya Velika radyanska enciklopediya vid 3 Encyklopedia socjologii T 2 Warszawa Oficyna Naukowa 1999 ISBN 83 85505 96 2 Chepa M L A Kulturno istorichne pidgruntya ukrayinskoyi naciogenezi Arhivovano 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Zbirnik naukovih prac Institutu psihologiyi imeni G S Kostyuka NAPN Ukrayini Problemi zagalnoyi ta pedagogichnoyi psihologiyi Tom HI ch 7 K 2009 S 494 503 ISSN 2077 2289 Povnij tekst Pravil i posilannya na dzherela div u statti Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv Nacionalna Konstituciya Ukrayini proyekt VO Svoboda a b Programa Kongresu Ukrayinskih Nacionalistiv Literatura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu NaciyaU Vikislovniku ye storinka naciya Yevtuh V Nacij teoriyi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 482 ISBN 978 966 611 818 2 B Lisovij Naciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 414 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Majboroda O Naciobudivnictvo Politichna enciklopediya s 483 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Naciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Naciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Praci z teoriyi naciyi ta nacionalizmu Anderson B Uyavleni spilnoti Gellner E Naciyi ta nacionalizm Kemilainen A Nationalism Problems Concerning the Word the Concept and Classification Jyvaskila 1964 P 26 Yekelchik S Istoriya Ukrainy stanovlenie sovremennoj nacii Per z angl Nikolaj Klimchuk K K I S 2010 400 s il ISBN 978 966 2141 24 5 v originali Ukraine Birth of a Modern Nation Oxford University Press 2007 1 Langevishe D Naciya nacionalizm nacionalna derzhava v Nimechchini i v Yevropi Per z nim Oleksa Logvinenko K K I S 2008 240 s il ISBN 978 966 2141 02 3 Posilannya RedaguvatiNaciya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1104 1105 1000 ekz Dmitro Doncov Kantata NACIONALIZM Ukrayinska Vidavnicha Spilka London 1966 Liga Vizvolennya Ukrayini Tretye vidannya spravlene avtorom 363 s Shporlyuk Roman Formuvannya modernih nacij Ukrayina Rosiya Polsha Roman Shporlyuk per z angl G Kasyanova ta in nauk red O Gnatyuk Kiyiv Duh i litera 2013 551 s ISBN 978 966 378 321 5Primitki Redaguvati Levin K Recenziya na robotu Sergej Ekelchik Istoriya Ukrainy Stanovlenie sovremennoj nacii K K I S 2010 400 s 15 02 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Naciya amp oldid 39636486