www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східна Європа Схі дна Євро па або Схід Заходу Старого Материка Євразії східна частина європейського континенту політични

Східна Європа

Схі́дна Євро́па або Схід Заходу Старого Материка (Євразії) — східна частина європейського континенту, політичний та історико-географічний регіон Європи, у який часто включають Росію та Туреччину (трансконтинентальні країни, більша частина територій яких знаходиться в Азії).

Невід'ємною і важливою складовою східної Європи була Київська Русь. Серед сучасних країн до регіону входять Україна та Білорусь, дехто зараховує до нього і Молдову.

Історія

Мапа Європи під час Холодної Війни. Червоні країни вважаються східноєвропейськими

Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва. У текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді.

Напочатку Холодної Війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважались східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.

Стереотипи

До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що містить у собі постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, під час розпаду Югославії на початку 1990-х років відбувалися численні війни.

Сучасність

Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною, хоча західні регіони країни знаходяться географічно та за культурними критеріями в Центральній Європі: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).

Населення (включаючи Балкани і Кавказ)

Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічними походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці,коренні народи Росії,румуни та молдавани. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 ос.) із них становлять румуни.

  • Неслов'янські або частково слов'янські країни Східної Європи
*   Росія — 140,468,086


Балкани

Балкани — півострів, обмежений річкою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.

Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеґовина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія,Хорватія,Словенія.

Галерея

Всесвітня книга фактів ЦРУ відносить Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан та Туреччину частково або повністю до Азії, а Кіпр — до Близького Сходу:
   Eastern Europe
   Southeastern Europe
   Transcontinental

Релігія

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.
  2. . Rbedrosian.com. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 23 лютого 2013. 
  3. . Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013. 

Джерела

Література

  • Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с. — ISBN 966-613-037-8
  • Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shi dna Yevro pa abo Shid Zahodu Starogo Materika Yevraziyi shidna chastina yevropejskogo kontinentu politichnij ta istoriko geografichnij region Yevropi u yakij chasto vklyuchayut Rosiyu ta Turechchinu transkontinentalni krayini bilsha chastina teritorij yakih znahoditsya v Aziyi Nevid yemnoyu i vazhlivoyu skladovoyu shidnoyi Yevropi bula Kiyivska Rus Sered suchasnih krayin do regionu vhodyat Ukrayina ta Bilorus dehto zarahovuye do nogo i Moldovu Zmist 1 Istoriya 2 Stereotipi 3 Suchasnist 4 Naselennya vklyuchayuchi Balkani i Kavkaz 5 Balkani 6 Galereya 7 Religiya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 LiteraturaIstoriya Redaguvati Mapa Yevropi pid chas Holodnoyi Vijni Chervoni krayini vvazhayutsya shidnoyevropejskimi Koncepciya Shidnoyi Yevropi yak yedinogo kulturnogo regionu pohodit z kincya XVIII stolittya z epohi Prosvitnictva 1 U tekstah togochasnih zahidnoyevropejskih intelektualiv ta mandrivnikiv cej politichno j etnichno strokatij region uyavlyavsya yak velikij napivdikij zanedbanij kraj zatisnutij mizh Yevropoyu ta Aziyeyu civilizaciyeyu i varvarstvom v yakomu bagatstvo znati silno kontrastuye iz bidnistyu inshih staniv naselennya yakogo maye pogani maneri zhive v nechistoti j holodi 1 Napochatku Holodnoyi Vijni vsi yevropejski krayini sho perebuvali pid vplivom SRSR vvazhalis shidnoyevropejskimi Termin Shidna Yevropa mav yak politichnij tak i geografichnij harakter Pid ci kriteriyi pidpadali taki krayini SRSR Albaniya Bolgariya Polsha Chehoslovachchina Ugorshina Rumuniya ta NDR Yugoslaviya nikoli ne bula chastinoyu Radyanskogo Bloku ale tezh vvazhalas shidnoyevropejskoyu krayinoyu Simvolichnim kordonom mizh zahidnoyu ta shidnoyu Yevropoyu bula Berlinska stina Stereotipi RedaguvatiDo stereotipiv shidnoyevropejskih krayin vidnosyat girshi ekonomichni pokazniki nizh u zahidnoyevropejskih krayinah Okremij stereotip pov yazanij z Balkanami Balkanskij pivostriv sho mistit u sobi postijni vijni j mizhetnichni konflikti Yak vidomo pid chas rozpadu Yugoslaviyi na pochatku 1990 h rokiv vidbuvalisya chislenni vijni Suchasnist RedaguvatiPislya zakinchennya Holodnoyi Vijni v 1989 r ponyattya Shidna Yevropa z kozhnim rokom dedali bilshe nabuvaye geografichnogo znachennya Z priyednannyam bagatoh shidnoyevropejskih krayin do Yevropejskogo Soyuzu na nih stalo poshiryuvatisya ponyattya Centralna Yevropa Chitkih kordoniv mizh zahidnim centralnim ta shidnimi regionami Yevropi ne isnuye Ukrayinu u sviti vvazhayut shidnoyevropejskoyu krayinoyu hocha zahidni regioni krayini znahodyatsya geografichno ta za kulturnimi kriteriyami v Centralnij Yevropi Zakarpatska Lvivska Ivano Frankivska Ternopilska ta Chernivecka oblasti Naselennya vklyuchayuchi Balkani i Kavkaz RedaguvatiPerevazhna bilshist meshkanciv Shidnoyi Yevropi ye slov yanami za lingvistichno etnichnimi pohodzhennyam Yih kilkist stanovit 133 994 386 osib Osnovni neslov yanski narodi Shidnoyi Yevropi albanci greki litovci latishi estonci ugorci korenni narodi Rosiyi rumuni ta moldavani Yihnya zagalna chiselnist 57 632 507 osib Prichomu majzhe 39 vidsotkiv 22 305 552 os iz nih stanovlyat rumuni Slov yanski krayini Shidnoyi Yevropi Rosiya 140 468 086 vklyuchno z neslov yanskim naselennyam Ukrayina 46 481 000 Polsha 38 128 000 Chehiya 10 265 231 Bilorus 9 755 000 Bolgariya 7 726 000 Serbiya 7 479 437 Kosovo 1 920 079 Slovachchina 5 401 000 Horvatiya 5 025 000 Bosniya i Gercegovina 4 498 976 Pivnichna Makedoniya 2 045 262 Sloveniya 2 004 394 Chornogoriya 630 548 Neslov yanski abo chastkovo slov yanski krayini Shidnoyi Yevropi Rosiya 140 468 086 Rumuniya 22 305 552 Greciya 11 244 118 Ugorshina 10 076 581 Azerbajdzhan 10 073 200 Gruziya Sakartvelo 3 723 500 Albaniya 3 581 656 Moldova 3 395 600 Virmeniya 2 962 500 Litva 2 392 000 Latviya 2 307 000 Estoniya 1 330 000Balkani RedaguvatiBalkani pivostriv obmezhenij richkoyu Dunaj na pivnochi Adriatichnim morem na zahodi Seredzemnim morem na pivdni i Chornim morem na shodi Nalezhnist Balkan do Shidnoyi Yevropi ye diskusijnoyu Isnuyut tri osnovni poglyadi segregaciyi Balkan na Yevropejskomu kontinenti Pershij ce pidregion Shidnoyi Yevropi Drugij ce okremij region Tretij ce lishe politichno kulturne ponyattya Balkanski krayini Albaniya Bolgariya Bosniya i Gercegovina Greciya Pivnichna Makedoniya Rumuniya Serbiya Chornogoriya Horvatiya Sloveniya Galereya Redaguvati Vsesvitnya kniga faktiv CRU vidnosit Azerbajdzhan Virmeniyu Gruziyu Kazahstan ta Turechchinu chastkovo abo povnistyu do Aziyi a Kipr do Blizkogo Shodu Eastern Europe Southeastern Europe Transcontinental Geografichna mapa regionu Za EuroVoc Za CIA Yevropejski bloki v Holodnij vijni SND i GUAM Vilna torgova zona SND Soyuzna derzhava Yevrazijskij soyuzReligiya Redaguvati Rozdil mizh shidnim ta zahidnim hristiyanstvom 2 3 Krayini za vidsotkom shidnih hristiyan Krayini za vidsotkom zahidnih hristiyan Krayini za vidsotkom protestantivDiv takozh RedaguvatiCentralno shidna YevropaPrimitki Redaguvati a b Lari Vulf Vinajdennya Shidnoyi Yevropi Mapa civilizaciyi u svidomosti epohi Prosvitnictva K Kritika 2009 Atlas of the Historical Geography of the Holy Land Rbedrosian com Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 home comcast net Arhiv originalu za 13 lyutogo 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Dzherela RedaguvatiLari Vulf Vinajdennya Shidnoyi Yevropi Mapa civilizaciyi u svidomosti epohi Prosvitnictva Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Per z angl Sergiya Bilenkogo i Tarasa Cimbala K Kritika 2009 Literatura RedaguvatiIstoriya Centralno Shidnoyi Yevropi za red L O Zashkilnyaka Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2001 660 s ISBN 966 613 037 8 Centralna i Shidna Yevropa v XV XVIII stolittyah Pitannya socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi istoriyi red L Zashkilnyak M Krikun Lviv derzh un t im I Franka Kaf istoriyi slov yan krayin L 1998 301 c Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidna Yevropa amp oldid 39639107