www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угорщина У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Уго рщина угор Magyarország ˈmɒɟɒrorsaːɡ держава

Угорщина

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Угорщина (значення).

Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ]) — держава в центральній Європі. Займаючи територію у 93 030 км² у Тисо-Дунайській низовині, країна межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході та Австрією — на заході. Маючи близько 10 мільйонів жителів, Угорщина є середньою за величиною державою — членом Європейського Союзу. Державна мова — угорська, яка є найуживанішою уральською мовою у світі й однією з небагатьох не-індоєвропейських мов, які широко вживаються в Європі. Столиця та найбільше місто — Будапешт; інші основні міські райони включають Дебрецен, Сегед, Мішкольц, Печ та Дьєр.

Угорщина
угор. Magyarország

Девіз: відсутній
Раніше існував девіз Regnum Mariae Patronae Hungariae
(Королівство Марії, Покровительниці Угорщини)
Гімн: Himnusz
Столиця
(та найбільше місто) 		Будапешт
47°26′ пн. ш. 19°15′ сх. д.country H G O
Офіційні мови Угорська мова
Угорська мова жестів
Форма правління унітарна конституційна парламентська республіка
 - Президент Каталін Новак
 - Прем'єр-міністр Віктор Орбан
Формування  
 - Угорське князівство 895 
 - Угорське королівство 25 грудня 1000 
 - Революція 1848 15 березня 1848 
 - Австро-Угорщина 30 березня 1867 
 - Тріанонський договір 4 червня 1920 
 - Третя Республіка 23 жовтня 1989 
 - вступ до НАТО 12 березня 1999 
Вступ до ЄС 1 травня 2004
Площа
 - Загалом 93 030 км² (108)
 - Внутр. води 0,74 % %
Населення
 - оцінка 2019  9 772 561 (92)
 - перепис 2011  9 982 000
 - Густота 105,3/км² (103)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $306,787 млрд (57)
 - На душу населення $31 370 (45)
ВВП (ном.) 2018 рік, оцінка
 - Повний $163,54 млрд (58)
 - На душу населення $16 723 (54)
ІЛР (2015) ▲ 0,836 (дуже високий) (43)
Валюта Форинт (HUF)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166 HUN
Домен .hu
Телефонний код +36
Посольство України Magyarorszag H-1125, Budapest, Istenhegyi út 84/B. Посол:ТКАЧ Дмитро Іванович
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Угорщина

Територія сучасної Угорщини століттями була заселена цілою низкою народів, включно із кельтами, римлянами, германськими племенами, гунами, західними слов'янами та аварами. Основи угорської держави були закладені наприкінці IX століття вождем угорців Арпадом після завоювання Паннонського басейну. Його правнук Стефан I зійшов на престол у 1000 році, перетворивши свої володіння на християнське королівство. До XII століття Угорщина стала регіональною потугою, досягши своєї культурної та політичної висоти у XV столітті. Після битви при Мохачі 1526 року, Угорщина була частково окупована Османською імперією (1541—1699). На межі XVII століття, країна потрапила під владу Габсбургів і, згодом, приєдналася до Австрії, утворивши Австро-Угорську імперію, велику європейську державу.

Австро-Угорська імперія розпалася після Першої світової війни і, за Тріанонським договором, підписаним по її завершенню, втратила 71 % території, 58 % населення та 32 % етнічних угорців. Після бурхливого міжвоєнного періоду, Угорщина приєдналася до країн Осі у Другій світовій війні, зазнавши значних збитків та жертв. Після війни країна стала державою-сателітом Радянського Союзу, що призвело до утворення соціалістичної республіки, яка проіснувала чотири десятиліття (1949—1989). Країна отримала широку міжнародну увагу внаслідок революції 1956 року та відкриттю 1989 року свого раніше обмеженого кордону з Австрією, що прискорило крах Східного блоку. 23 жовтня 1989 року Угорщина проголошена демократичною парламентською республікою.

Країна має економіку з високим рівнем доходу, яка є 54-ю найбільшою економікою у світі за номінальним ВВП та 53-ю за величиною за ВВП (ПКС). Угорщина посідає 45-те місце в індексі людського розвитку завдяки значною мірою своїй системі соціального забезпечення, універсальній охороні здоров'я та безкоштовній вищій освіті. Багата культурна історія Угорщини включає значний внесок у мистецтво, музику, літературу, спорт, науку і техніку. Країна є 13-м за популярністю туристичним напрямком у Європі, який 2017 року відвідало 15,8 мільйонів туристів завдяки таким визначним пам'яткам, як найбільша печерна система термальних води у світі, друге за величиною термальне озеро, найбільше озеро в Центральній Європі та найбільші природні луки в Європі. Культура, історія та академічна видатність Угорщини класифікують її як середню силу в глобальних справах. Угорщина приєдналася до Європейського Союзу 2004 року та входить до Шенгенської зони від 2007 року. Країна є членом численних міжнародних організацій, серед яких Організація Об'єднаних Націй, Північноатлантичний Альянс, Світова організація торгівлі, Світовий банк, АБІІ, Рада Європи та Вишеградська група.

Назва

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).

Географія

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На сході Тисо-Дунайської низовини знаходиться  — Великий Альфельд, обмежений на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500—800 м. Річки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (594 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

Історія

Стефан I Святий, перший угорський король

До 895 року

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до н. е. З 9 року до н. е. й до IV століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остготи, лангобарди й гепіди, а з часом опанували авари. Наприкінці IX ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари, романізовані панонці та рештки германовних племен. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути панівним етносом цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела та дедалі більша кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Знаходження батьківщини

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом.

Середньовічна Угорщина (895—1526)

Угорські походи в 10 столітті

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії. Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками. Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

У 972 Арпади почали інтегрувати Угорщину в християнську Західну Європу. За підтримки візантійського імператора Бела ІІІ у 1181 році запровадив в управлінні країною візантійські порядки і звичаї.

У 1241—1242 почалося Монгольське завоювання. Майже половина населення загинула під час військових дій. Половці та яси відкочували на Дунай, ці народи цілковито асимілювалися в Угорщині. Монголи повернулися у 1285 році, а після смерті Андрія III (1290—1301) розгорілася боротьба за угорську корону. Владу здобув Карл I Роберт (Анжуйська династія Капетингів), а успадкував корону Людвік I Великий. Сигізмунд I Люксембург отримав також корону Священної Римської імперії.

1445 на з'їзді представників вищої угорської аристократії Янош Гуняді був обраний князем Трансильванії, а в 1446 реґентом Угорщини від імені малолітнього короля Ласло V. В 1448, отримавши золотий ланцюжок від папи, він повернувся на поле битви, проте програв у битві на Косовому полі через зраду сербського князя. 1458 року на льоду річки Дунай містяни і вояки оголосили про обрання короля Матвія Корвіна. Король привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів і освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.

Облога Еґера від османців, 1552

Після його смерті та за відсутності спадкоємця королем став поляк Владислав II Ягеллончик.

Османські війни (1526—1699)

Османські війни в Європі призвели до поразки Угорщини (Битва при Могачі (1526)). Людвік II Ягеллончик загинув у битві, новим королем був обраний Януш Запольяї та одночасно Фердинанд I Габсбург. Угорщина була розділена на три частини. Королівська Угорщина опинилася під владою Габсбургів. Трансильванське князівство здобуло незалежність. У 1686 Священна ліга захопила Буду, 143-річне османське панування в місті скінчилося. Османська влада протрималася на угорських територіях до 1718.

Габсбурзький період (1770—1914)

Лайош Кошут, правитель-президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849.

Ференц II Ракоці керував антигабсбурзькою національно-визвольною війною угорського народу у 1703—1711 рр. Пізніше імператриця Марія-Терезія (1740—80) та імператор Йосиф II (1780—90) одночасно угорські королева й король) намагалися провести обмежені реформи в дусі «освіченого абсолютизму». Наростав рух за скасування феодальних пережитків, зокрема, кріпацтва. 3 березня 1848 на Національних зборах із промовою виступив Лайош Кошут, вимагаючи реформ, конституції та формування підзвітного парламентові уряду. 15 березня делегація угорського парламенту відправилась до Відня для передачі петиції, почалось повстання у Пешті. 18 березня король Фердинанд V пішов на поступки і призначив Лайоша Баттяні прем'єр-міністром. Збори затвердили цілий комплекс реформ. 11 квітня країна перетворилась на конституційну монархію. На основі створеної у перші дні революції національної гвардії угорський уряд почав створювати власну армію.

Угорщині не вистачило міжнародного визнання, Пруссія, Велика Британія та Франція висловились за збереження єдиної Австрійської монархії. 9 травня російський імператор Микола I пообіцяв військову підтримку Францу-Йосифу I. 21 червня в Угорщину було введено російську армію, революцію було придушено. Попри це Франц Йосиф I пішов на зближення з Угорщиною. На останньому етапі австро-угорських переговорів 15 березня 1867 було підписано Австро-угорський компроміс. Було засновано Будапешт (котрий до цього існував як кілька невеликих міст).

28 червня 1914 року у Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. 7 липня 1914 року прем'єр-міністр Тиса Іштван заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії. Почалася Перша світова війна. Війська, набрані в Королівстві Угорщина, присвятили небагато часу обороні власне Угорщини, за винятками Брусиловського прориву в червні 1916 року та вторгнення румунської армії у Трансильванію кількома місяцями пізніше. 11 листопада 1918 війна закінчилася програшем. У жовтні-листопаді 1918 року Австро-Угорщина припинила існування.

Міжвоєнний період (1918—1939)

Революція айстр поклала початок кар'єрі Міхая Карої. Було розпущено національну армію. Тріанонський договір зафіксував розпад Австро-Угорщини. Трансильванія та Верхня Угорщина перейшли до Румунії та Чехословаччини відповідно.

Наступна революція 21 березня 1919, скасувала Угорську Демократичну Республіку, а Бела Кун проголосив недовготривалу Угорську Радянську Республіку. 16 квітня 1919 Радянський уряд Угорської Радянської республіки почав війну проти Румунії. 4 серпня румунська армія взяла Будапешт і повалила уряд Бели Куна. Після ліквідації комуністичної влади було встановлено диктатуру Міклоша Горті. Горті було призначено регентом із фактично необмеженою владою при королі Карлі I. Сподіваючись, що гітлерівський уряд допоможе повернути втрачені території, гортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин із нацистською Німеччиною. Горті був регентом до 16 жовтня 1944 року, проте Угорщина залишалася парламентською демократією.

Друга світова війна 1939—1945

Черевики на набережній Дунаю
Угорські солдати, озброєні пістолет-кулеметом «Кіралі» на Східному фронті. Карпати. 1944

Перший Віденський арбітраж у 1938 році дозволив Угорщині, після проголошення незалежності Словаччини 14 березня 1939 року, почати окупацію частини Підкарпатської Русі. Від Чехословаччини були відокремлені та передані Угорщині південна частина Підкарпатської Русі (Карпатської України) і райони південної Словаччини, населені переважно угорцями. Словацька республіка тактично програла Словацько-угорську війну. Другий Віденський арбітраж у 1940 закріпив угорську владу у Північній Трансильванії. У 1941 році угорська армія взяла участь у вторгненні в Югославії (Операція «Ауфмарш 25»). 22 червня 1941 Німеччина напала на Радянський Союз у рамках операції «Барбаросса». Угорщина розпочала відлік війни проти СРСР. Серед найуспішніших операцій — битва під Уманню.

Перші серйозні невдачі спіткали угорське командування під Сталінградом. Це похитнуло підтримку війни на боці Німеччини та призвело до окупації Угорщини в березні 1944 року німецькими військами. Міклоша Горті усунули з посади, владу здобув Ференц Салаші, засновник Партії схрещених стріл.

Дебреценська операція ставила за мету виведення Угорщини з війни. У результаті проведення операції частинами РСЧА було вигнано нацистські війська з лівобережжя Тиси та Північної Трансильванії. Незабаром почалася Будапештська операція.

За часів війни з країни було депортовано 440 000 євреїв. Життя десятків тисяч угорських євреїв врятував тоді Рауль Валленберг. Всього з 800 000 євреїв, які проживали в Угорщині до війни, вижило 204 000.

Країна виявилася майже цілковито зруйнованою. 13 січня 1945 Будапештом та центральними районами Угорщини оволоділи війська РСЧА. Паризькі мирні договори (1947) скасували збільшення територій Угорщини за рахунок Чехословаччини та Румунії.

Комуністичний період (1947—1989)

Прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Прапор з отвором став символом революції.

Радянські війська зайняли всю країну з метою формування в Угорщині комуністичного сателіта Радянського Союзу. Матяш Ракоші почав сталінізацію. Угорські комуністи копіювали радянський КДБ та систему концентраційних таборів, проводили політику терору і репресій. Це продовжувалося до смерті Сталіна в 1953 році, коли почалася десталінізація. У 1953—1955 роках посаду прем'єр-міністра зайняв Імре Надь. Новий прем'єр-міністр зробив кроки з лібералізації економіки, але був відсторонений. Угорщина долучилася до Варшавського пакту.

16 жовтня 1956 року частка студентів університету в Сегеді організовано вийшли з прокомуністичного «Демократичного союзу молоді». 23 жовтня, опівдні в Будапешті почалася демонстрація, в якій взяли участь 200 тисяч осіб. Уночі Ерне Ґере висловив прохання про введення радянських військ в Угорщину. Почалася революція. В Будапешт були введені близько 6000 військовослужбовців Радянської армії, 290 танків, 120 БТР, 156 гармат. 5—7 листопада відбувалися бої на вулицях. Загалом упроводж періоду з 23 жовтня по 31 грудня 1956 року загинуло 2652 угорців. Чверть мільйона емігрувало з країни.

Уряд Яноша Кадара з активною участю радянських органів безпеки знову розгорнув масові репресії в країні. Учасникам повстання було винесено понад 300 смертних вироків, десятки тисяч людей опинилися в тюрмах і таборах. Жорстка політика отримала назву «Кадаровський „гуляшизм“». Тим не менш, ряд новаторських економічних реформ сприяв лібералізації економіки та зростанню рівня життя населення. З 1960-х до кінця 1980-х, Угорщину часто називали «найщасливішим бараком» в межах Східного блоку. Кадар був зміщений зі своїх постів у травні 1988, передавши управління Карою Гросу. В результаті переговорів між опозицією, УСРП та громадськими організаціями, Угорщина була перетворена на державу парламентської демократії.

Третя Угорська республіка (після 1989 року)

Угорська історія, починаючи з падіння комунізму, була відзначена бурхливими змінами в політичному ландшафті. У 1989 році реформатори в межах Комуністичної партії погодилися «за круглим столом» на переговори з помітними опозиційними лідерами, закладаючи основу для багатопартійної демократії та вільної ринкової економіки. У травні того ж року Угорщина почала прибирати паркан із колючого дроту вздовж австрійського кордону — перший проблиск у залізній завісі — і на перших вільних виборах у 1990 році правоцентристський Угорський демократичний форум на чолі з Йожефом Анталлом виграв переважну більшість у парламенті.

Після політичної трансформації та соціально-економічних перетворень на зламі 1980-х — 1990-х років зусилля уряду Й. Анталла були спрямовані на розвиток демократичних процесів, перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки та входження країни до НАТО та ЄС. УДФ виступав за поступовий перехід до відкритих ринків, але економічні зміни на початку 1990-х призвели до зниження рівня життя для більшості людей в Угорщині. У 1991 році більшість державних субсидій були скасовані, що призвело до серйозної економічної рецесії та жорсткої бюджетної економії, необхідної для зниження інфляції і стимулювання інвестицій. Угорська соціалістична партія (УСП), що складається в значній частині з колишніх комуністів, як-от її лідер Дьюла Горн, виграла вибори 1994 р. і сформувала коаліційний уряд із лібералами.

У 1998 році відбулись чергові парламентські вибори. Новим прем'єр-міністром став Віктор Орбан, який продовжив політику своїх попередників. На президентських виборах 2000 року перемогу здобув Ференц Мадл. Протягом цього періоду всі чотири основні політичні партії виступали за економічну лібералізацію та тісніші зв'язки із Заходом. Угорщина вступила в НАТО в 1999 році, майже відразу ж після участі в югославських війнах. У 1998 році Євросоюз розпочав переговори з Угорщиною про повноправне членство. На національному референдумі 2003 року 85 % угорців проголосували за приєднання до Європейського Союзу, що і сталося 1 травня 2004-го.

Адміністративний поділ

Угорщина поділена на 19 медьє (областей) та місто, прирівняне до них — Будапешт. Сучасний адміністративний поділ було введено 1950 року.

Назва Адміністративний центр Площа
(км²)		 Населення
(осіб)		 Щільність населення
(осіб/км²)		 Кількість
населених пунктів
Бач-Кишкун Кечкемет 8 445 541 584 64 119
Бараня Печ 4 430 402 260 91 301
Бекеш Бекешчаба 5 631 392 845 70 75
Боршод-Абауй-Земплен Мішкольц 7 247 739 143 102 355
Чонґрад Сеґед 4 263 425 785 100 60
Феєр Секешфегервар 4 359 428 579 98 108
Дьйор-Мошон-Шопрон Дьйор 4 208 440 138 105 174
Гайду-Бігар Дебрецен 6 211 550 265 89 82
Гевеш Еґер 3 637 323 769 89 119
Яс-Надькун-Сольнок Сольнок 5 582 413 174 74 75
Комаром-Естерґом Татабанья 2 265 315 886 139 76
Ноґрад Шальґоторіан 2 546 218 218 86 129
Пешт (Будапешт) 6 393 1 124 395 176 186
Шомодь Капошвар 6 036 334 065 55 244
Саболч-Сатмар-Береґ Ньїредьгаза 5 936 583 564 98 228
Толна Сексард 3 703 247 287 67 108
Ваш Сомбатгей 3 336 266 342 80 216
Веспрем Веспрем 4 493 368 519 82 225
Зала Залаеґерсеґ 3 784 269 705 78 257

Населення

Етнічні групи
Найбільші етнічні групи К-сть (2011)
  Румунія 38 574
  Німеччина 16 987
  Україна 11 820
  КНР 8,852
  Словаччина  8 246

Населення Угорщини складало 9 937 628 осіб у 2011 р. Густота населення становить 107 осіб на квадратний кілометр, що приблизно в два рази вище, ніж у середньому у світі. Більше чверті населення живе в столичному районі Будапешта; 6 903 858 осіб (69,5 %) — в містах і селищах у цілому У 2012 році 44,5 % пологів були в незаміжніх жінок. Середня тривалість життя — 71,55 року для чоловіків і 78,38 року для жінок у 2012 році, постійно зростає після падіння комунізму.

Мови

За даними перепису 2011 року, 9 896 333 осіб (99,6 %) розмовляють угорською, для 9 827 875 осіб (99 %) це перша мова, для 68 458 (0,7 %) — друга. Угорська є уральською мовою, не пов'язана з якою-небудь сусідньою мовою і віддалено пов'язана з фінською та естонською мовами. Англійська (1 589 180 осіб, 16,0 %) і німецька мови (1 111 997 осіб, 11,2 %) є найпоширенішими іноземними мовами, в той час як є і кілька визнаних мов меншин в Угорщині (хорватська, німецька, румунська, циганська, сербська, словацька, словенська і українська).

Етнічні групи

За даними перепису 2011 року, було 8 314 029 (83,7 %) угорців, 308 957 (3,1 %) ромів, 131 951 (1,3 %) німців, 29 647 (0,3 %) словаків, 26 345 (0,3 %) румунів і 23 561 (0,2 %) хорватів в Угорщині. 1 455 883 осіб (14,7 % від загальної чисельності населення) не заявляли про свою етнічну приналежність. Без урахування цих людей угорці становили 98,0 % від загальної чисельності населення. В Угорщині люди можуть назвати більше однієї етнічної приналежності, так що сума національностей вище, ніж у загальній чисельності населення.

Найбільші міста

Економіка

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Будапешт — великий фінансовий R&D центр ЦСЄ

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 — близько $20 млрд (близько $2000 на душу населення). Наприкінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9 % нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 — по $3,6 млрд.

Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3 % — вуглеводневі джерела, 12,6 % — вугілля, 10,1 % — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС «Пакш» у 2001 — 40 %).

Річне споживання електроенергії — 37 215 мегават-годин, з яких 93 % вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електроенергію з України.

Транспорт

WizzAir обслуговує багато міст по всій Європі, а також деякі напрямки в Північній Африці та на Близькому Сході

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Протяжність залізниць — 7,8 тис. км (електрифіковано — 31 %). Провідна залізнична компанія — Magyar Államvasútak Zrt.

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини. У Будапешті трьома головними залізничними станціями є Східна (Keleti), Західна (Nyugati) та Південна (Déli) з іншими віддаленими станціями, такими як Kelenföld. З цих трьох Південна станція є найсучаснішою, але Східна та Західна — більш декоративні та мають цікаву архітектуру.

Єдине місто з підземною залізничною системою — Будапешт зі своїм метро.

В Угорщині функціонує близько 43-45 аеропортів, включаючи також невеликі (оцінка 1999). З них — п'ять міжнародних — Будапешт — Феріхедь, аеропорт у Дебрецені, аеропорт у Шармелеку (також названий FlyBalaton через його близькість до озера Балатон), Дьєр-Пер та Печ-Погань. Угорська авіакомпанія «Малев» здійснювала рейси у понад 60 міст (головним чином Європи), ліквідована у 2012 через проблеми з ліквідністю. Станом на кінець 2019 року угорська бюджетна авіакомпанія WizzAir виконувала рейси за 710 напрямками до 151 аеропорту 44 країн, що робило її одним із найбільших авіаперевізників Європи.

Див. також: Корисні копалини Угорщини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини та Гірнича промисловість Угорщини

Політична система

Резиденція Президента

Угорщина — парламентська представницька демократична республіка і має багатопартійну політичну систему. Склад Парламенту Угорщини — 199 членів. Конституція Угорщини — основний закон, набрала чинності 1 січня 2012 року. Її основа це Основний закон ФРН 1949 року.

Прем'єр-міністр очолює виконавчу владу в країні. Традиційно прем'єром призначається лідер політичної сили, яка отримала на виборах більшість місць у парламенті. Обирається парламентом за формальною пропозицією президента республіки.

Президент є главою держави, обирається більшістю голосів парламенту строком на п'ять років. Президент Угорщини виконує представницькі функції — він представляє Угорщину на міжнародній арені й акредитує дипломатичних представників.

Партії

Зовнішня політика

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

1955 — Угорщина стала членом ООН.

1973 — приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 — встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чехією) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд у листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85 % виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО. Після повномасштабного наступу РФ на територію України 24 лютого 2022 року вище політичне керівництво Угорщини не підтримало зовнішню політику ЄС щодо дій проти країни-агресора РФ та усілякими методами почало блокувати фінансову та військову допомогу Україні.

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

Українсько-угорські зв'язки

Племена угрів пройшли до сучасної Угорщини через територію Південної України, залишивши про себе згадки в руських літописах. Регіоном контакту українців та угорців стало Закарпаття, яке входило до складу угорських держав з середніх віків. З Семигороддям підтримували зв'язок українські гетьмани; пізніше Галичина та Буковина увійшли до складу Австрійської імперії, яка поглинула і Угорщину. У 1939 році Угорщина вела війну проти Карпатської України, яка скінчилася окупацією держави. У другій половині ХХ століття українські та угорські політичні організації входили до Антибільшовицького блоку народів. Зараз на Південному Заході Закарпаття мешкає значна угорська діаспора.

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України. Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві на Посольство Угорської Республіки в Україні; це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму. 6 грудня 1991 року в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та співробітництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифікаційними грамотами відбувся 16 червня 1993 року); це був перший документ такого рівня, який підписала Україна. 24 березня 1992 — урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном.

Багатопартійна система Угорщини

Див. також: Політичні партії Угорщини

Політична палітра угорського політикуму на сьогодні виглядає таким чином.

Національно-консервативні сили. Консерватизм в Угорщині невіддільний від національної ідеї. Під час зміни режиму 1990 р. основною силою цієї групи був Угорський демократичний форум (УДФ), який зміг створити собі імідж «спокійної сили» та здобути перемогу на виборах до Державних Зборів країни. Але вже на виборах 1994 р. партія не змогла здобути й половини голосів порівняно з попередніми виборами. УДФ не оговталася і по сьогоднішній день і практично знаходиться на узбіччі політичного життя.

У той час як малі праві партії боролися між собою за голоси виборців, під прапором об'єднання правих сил був організований і поступово набирав сили ФІДЕС. Згодом ця партія додала до своєї назви також «Угорський громадянський союз» (УГС). Користуючись політичним моментом, партія на виборах 1998 р. змогла привернути до себе голоси виборців християнсько-консервативних сил, незадоволених розрізненістю їхніх партій, а також голоси виборців Союзу вільних демократів, які були незадоволені фактом участі їхньої партії в попередній урядовій коаліції під проводом соціалістів. Ставши 1998 р. основною партією урядової коаліції, керівництво ФІДЕС — УГС активно здійснювало політику, спрямовану на створення сильної політичної правої сили, яка б об'єднала розрізнені партії правого крила, що поступово втрачали свій вплив.

Повною мірою керівництво ФІДЕС — УГС скористалося провальною політикою соціалістів і на виборах 2010 року вони отримали 262 мандати із 386 та таким чином мають конституційну більшість у Державних зборах.

Партії політичного католицизму. В Угорщині з 90-х років це партійне угрупування представлене єдиною самостійною політичною партією — Християнсько-демократичною народною партією (ХДНП). На виборах 1990 р. завдяки поміркованій виборчій риториці партія здобула достатньо голосів, аби увійти до складу коаліційного уряду. Таким чином, ХДНП протягом двох парламентських циклів була парламентською, протягом наступних двох — позапарламентською партією. На виборах 2010 року партія створила блок із ФІДЕС — УГС та знову увійшла в парламент.

Угруповання аграрних партій. За зміни режиму відновлена Незалежна партія дрібних господарів уміло використала давню тугу колективізованого селянства за власною землею. У 1998 р. партія під керівництвом Тордяна отримала найкращий виборчий результат, виборовши майже 14 % голосів.

Невдала участь партії в коаліційному уряді з молодими демократами, в результаті якої лідер партії вийшов зі складу уряду, глибока аграрна криза та постійні внутрішньопартійні суперечки призвели до найгіршого виборчого результату партії 2002 р. Очевидно, цій партії досить складно буде в майбутньому залишитися парламентською.

Угруповання ліберальних партій. На рубежі 1989—1990 рр. Союз вільних демократів (СВД) ступив на політичну сцену як радикальна партія з метою докорінно змінити існуючий режим. На перших двох вільних виборах Союзу вдалося завершити виборчі перегони на другому місці, здобувши близько 20 % голосів. У 1990 р. основну роль відіграла радикальна програма, спрямована на зміну режиму, та антикомуністична риторика.

У результаті виборів 1994 р. утворилась урядова коаліція УСП — СВД. Створення цієї коаліції мало далекосяжні наслідки для СВД. Вільні демократи на виборах 1998 р. втратили близько 2/3 своїх виборців, що пояснюється низкою попередніх невдач. Головним «гріхом» СВД був сам факт створення коаліції з посткомуністичною УСП, тому більшість попередніх виборців СВД проголосувала за ФІДЕС — УГС.

У 2002 р. популярність партії коливалась навколо критичної 5-відсоткової позначки. На виборах 2010 року СВД отримала незадовільний результат і не потрапила до парламенту.

Партії лівого спрямування. Як уже зазначалося, восени 1989 р. Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП) на своєму жовтневому з'їзді перетворилася на Угорську соціалістичну партію. На перших вільних виборах вона здобула лише 8,54 % голосів і посіла третє місце. Однак вже на наступних виборах 1994 р. УСП здобула більше половини голосів виборців і перемогла у виборчих перегонах. Підсумки виборів 2002 р., на яких УСП здобула 42 % голосів, свідчать про те, що партії вдалося вийти за межі традиційного кола свого електорату і прихилити на свій бік тих виборців, які бажали усунення ФІДЕС — УГС від влади. Соціалісти знаходилися при владі два парламентських цикли у 2002 та 2006 роках. Але грубі помилки у внутрішній політиці, непродумані дії уряду Ф. Дюрчаня привели до гучної поразки партії на виборах 2010 року. УСП отримала лише 59 мандатів — це втричі менше ніж було у 2006 році.

Крайньоправе партійне угруповання. У 2003 році групою праворадикальноналаштованих студентів гуманітарного факультету Будапештського університету і вихідцями з націоналістичної Партії справедливості і життя була створена «Партія за кращу Угорщину», скорочено «Йоббік». У назві партії використовується гра слів: слово «йоббік» в угорській мові має два значення — «кращий» і «правий». Партія визначає себе як радикальна і національно-консервативна, рекламуючи своє гасло «Угорщина належить угорцям». Незалежні спостерігачі класифікують її як ультраправу. Партія активно використовує антициганську, антисемітську і антиіммігрантську риторику.

У 2009 році партія «Йоббік» пройшла до Європарламенту, набравши майже 15 % голосів і провівши в депутати 3 своїх членів. На парламентських виборах 2010 року партія отримала 47 мандатів і зайняла третє місце.

Збройні сили

Гусари

Збройні сили Угорщини (угор. Magyar Honvédség) складаються з Сухопутних військ та Повітряних сил. До нашого часу у збройних силах служать гусари, ці частини утворені у XV ст. Гусарами називають легку кінноту, цей термін прижився у польській, російській та деяких інших арміях.

Чисельність збройних сил у 2013 році складала 29,7 тис.. Загальні витрати на армію в 1997 році склали $560 млн. Угорщина — член НАТО з 1999 року, у 2003 році був скасований призов. Брала участь у військових кампаніях в Іраку та Югославії, та тримала контингент в Афганістані (34-й батальйон спеціального призначення «Bercsenyi Laszlo»). Угорщина посилала свої вояків у складі миротворчого контингенту ООН до Афганістану, Боснії, ДР Конго, Кіпру, Єгипту, Грузії, Косова, Лівану, Малі, Сомалі, Марокко.

На озброєнні: 12 Т-72, 43 БТР-80, 50 БРДМ-2, 20 Oshkosh M-ATV та 80 Humvee. Угорські розробки — Гепард (гвинтівка), P9RC, KGP-9 та AK-63.

Повітряні сили складаються з 12 винищувачів Saab JAS 39 Gripen (замінили радянські МіГ-29).

Попри відсутність виходу до моря спеціальний відділ оперує річковими тральщиками, котрі ходять Дунаєм.

Освіта

Загальна освіта триває до 16 років. З 3 років є обов'язковою участь у дошкільній освіті — дитячих садках, де діти вчаться до 6-річного віку. Після цього вони йдуть у початкову школу, де навчаються протягом 4, 6 або 8 років. Останній варіант є найпоширенішим. Система дуже гнучка та враховує індивідуальні особливості дітей.

Середня освіта зазвичай триває протягом 4 років. Є три типи середньої освіти: непрофесійна, професійне училище та професійно-технічне училище. Після цього складається іспит, котрий є також вступним для університетів.

Вища освіта має давні традиції. Перший угорський університет був заснований у 1367 році королем Людовіком Анжу в місті Печ, він мав 2 факультети (філософський та юридичний; богословський відкрити папа римський не дозволив, про медичний факультет нічого не відомо) і функціонував кілька десятиліть. Вочевидь із цієї причини королем Жіґмондом Люксембургом був заснований університет в Обуді, затверджений папою римським Боніфацієм IX у 1395; він складався з 4 факультетів. У 1465 в Пожоні засновано третій угорський університет (функціонував з 1467) у складі 4 факультетів, який став осередком гуманістичної ренесансної культури (Істрополітанський університет), проте був закритий після смерті короля Матяша Гуньяді (1490). Під австрійською займанщиною кардиналом Петером Пазманем, архієпископом Естерґома, у 1635 засновано єзуїтський університет у Трнаві спочатку з 2 факультетами (гуманітарним (філософським) та богословським); в 1667 почав функціонувати юридичний факультет, у 1769 — медичний. У 1777 його переведено в Буду, де існує дотепер (Будапештський університет). В 1657 р. після захоплення Габсбургами Кошиць (Кашша) і війні з угорцями Трансильванії, тут також створено єзуїтський університет.

Система вищої освіти включає в себе вищі навчальні заклади. Угорщина приваблює іноземних студентів як із ЄС, так і країн, які не входять до ЄС. Уряд пропонує різні типи стипендій для іноземців та недорогу плату за навчання та проживання.

Культура

Архітектура

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті — з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

Музеї

Музей ужиткового мистецтва, Будапешт

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10:00 до 18:00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей із багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (Варнедед): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (Варошлигет): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва. Відомий не тільки у країні Угорський національний філармонічний оркестр. Найбільшим фестивалем сучасної музики є Сіґет.

Література

Ілюстрована хроніка відома своїми ілюстраціями (147 мініатюр)

Пам'яткою семигородської літератури 17-го століття є Автобіографія Яноша Кемені — князя Семигорода, написана ним угорською мовою.

Біля витоків національної літератури наприкінці 18-го на початку 19-го століть стояв Дьйордь Бешеньєї — автор праць на історичні та політичні теми, борець за створення національної літератури.

Першу половину 20-го століття в Угорщині плідно працювали Жиґмонд Моріц — один із перших значних літературних діячів, що писали угорською), Міхай Бабич, Шандор Мараї.

Видатною постаттю в угорській літературі другої половини 20-го століття був Дері Тібор (засновник дадаїзму та сюрреалізму в Угорщині).

Серед письменників Угорщини є відомі шевченкознавці та перекладачі творів Т. Шевченка, насамперед — це Барабаш Тібор, Варга Балінт, Шандор Вереш, а також Ласло Балла, який проживає в Україні, але пише угорською мовою.

Деякі угорські письменники писали іншими мовами, зокрема есперанто (Баґі Дюла).

Початок третього тисячоліття угорська література відзначила Нобелівською премією. Лауреатом 2002 року став угорський єврейський письменник Імре Кертес.

В Угорщині працювали цікаві дитячі письменники, зокрема Іштван Фекете, за творами якого студією Паннонія-фільм був знятий відомий для вітчизняного глядача мультфільм «Вук».

Кулінарія

Угорська кухня — невід'ємна частина культура країни. Вона відрізняється гостротою страв та додаванням паприки, котру винайшли саме угорці (існує сім основних видів). Щедро посипають нею угорський паприкаш. Також додають у гуляш — своєрідний густий суп чи м'ясне рагу. Зазвичай угорці традиційно використовують свинину та форель. Класична страва угорської кухні — лечо. Страва з капусти, картоплі, квасолі та сочевиці називається фезелек.

З Угорщини Франція імпортує фуа-гра — гусячу або качину печінку, яку штучно збільшують шляхом відгодівлі. Найпопулярніші десерти — торт Добош, що складається з шести шарів бісквіта з шоколадним кремом і карамельною глазур'ю, штрудель, брецель, та рогалики.

Палінка — це фруктова горілка з винограду, груш, абрикосу, слив, яблук. Палінка однією з перших отримала право називатися «Гунгарікумом», тобто неофіційним символом країни. Найпопулярніші сорти пива — Borsodi, Soproni, Arany Ászok, Kõbányai, та Dreher.

Всесвітньо відомим угорським вином і королем угорських вин з 18 століття стало вино Токай, вироблюване в області Токай. Токайські вина мають красиве золотисте забарвлення, їм притаманна повнота, м'якість, мають сильних характерний букет із тонами хлібної шкуринки та меду. Згідно із законодавством цієї країни, виділяють 22 виноробних регіони, найвідомішими з яких вважаються Балатон, Егер, Сексард, Віллань-Шиклош, Токай-Хедьайя, Шомло. Угорці культивують не тільки «міжнародні» сорти винограду, але й споконвічно угорські, як-от Кекфранкош, Фурмінт, Піно Грі, Шардоне, Кадарка, Каберне Совіньйон.

Унікум — угорський гіркий лікер. Він вважається одним із національних напоїв. Бальзам був створений в 1790 році для імператора Йосифа II і вже більше 200 років виготовляться сім'єю Цвак, яка передає секрет виготовлення з покоління в покоління.

Крім широко відомої в країнах східної Європи бринзи та різновидів домашнього сиру з коров'ячого, козиного та овечого молока з різними спеціями, в Угорщині виробляються пластичні сири Кашкавал, Хайду (за способом виробництва схожий на моцарелу), Іньєнц (виробляється у вигляді рулетів), напівтвердий сир Оварі (схожий за технологією виробництва на Тільзітер), твердий сир Панонія — угорський аналог французького Емменталю. Взагалі угорські сировари значно розширили асортимент угорських сирів, створивши м'які сири з білою пліснявою за французькою технологією одержання Брі та Камамберу, як-от Баконь, Тихань, Шед Брі, Діадал і Жерамон та сири з митою скоринкою (або як вони називаються в Угорщині «з помадою») Лайта, Ілміці, Палпастаї, схожі на Ліваро чи Мюнстер.

Порцеляна

У порівнянні з мануфактурами Саксонії, Російської чи навіть Австрійської імперії, порцелянова мануфактура в Угорщині виникла досить пізно. У 1826 Вінце Штингл заснував невелику майстерню в селищі Херенд, що виготовляла фаянсові вироби. Мануфактура робить ставку на елітні зразки з індивідуальним декором, так декори «Квіти Індії» чи «Малі троянди» стають характерними саме для порцеляни Херенд. Майстри мануфактури Херенд не відкривають нових шляхів, а працюють у ретро стилях. Метод ручного розпису порцеляни значно відрізнявся від прийомів кольорового розпису, виконувався не пензлем як зазвичай, а спеціальним пером.

Фабрику Жолнаї було засновано Міклошем Жолнаї (1800—1880) у Печі. Компанія вперше використала процеси глазурування еозином та керамік із пірограніту. Результатом багаторічних пошуків майстрів порцелянової мануфактури стало створення особливого виду глазурі, яка після випалу в печі дає соковитий колір із яскравим металевим відблиском. Типовими кольорами є відтінки зеленого, червоного, блакитного та пурпурового.

Образотворче мистецтво

Музика

Всесвітньо відома не лише угорська традиційна народна музика, а й чисельні класичні композитори, як-от Ференц Ліст або Бела Барток. Творчість композиторів пов'язана з історією Угорщини та боротьбою за розвиток національної культури. Традиційні поєднання фольклору та сучасної виразності.

До угорської народної музики зверталися іноземні композитори, Йоганнес Брамс у співпраці з Едуардом Ременьї створив «Угорські танці» для фортепіано в 4 руки.

Угорщина бере участь у Євробаченні починаючи з 1994 року. Серед відомих виконавців — Фрідеріка Баєр, Магді Ружа, Каті Вольф, Compact Disco, Андраш Каллай-Саундерс, ByeAlex. На середину минулого століття припав фестивальний вибух — були популярними майданчики Tessék választani!, Made in Hungary, Táncdalfesztivál. Сучасний Сігет — один із найбільших європейських фестивалів, що відбувається щоліта з 1993 року на дунайському острові Hajógyári sziget в Обуді (Будапешт).

Театр

Кінематограф

Через історичні особливості місцевий кінематограф розвивався досить повільно, проте Угорщина — рідна країна безлічі видатних акторів. Хвилі еміграції сильно вплинули на розвиток Голлівуду, угорці нерідко ставали володарями премії Оскар.

Всесвітньо відомі митці Адольф Цукор, Вільям Фокс, Леслі Говард, Пол Лукас, Лайош Біро, Джордж К'юкор, Кінг Відор, Майкл Кертіс, Рудольф Мате, Александр Корда.

Будапешт став популярною локацією для зйомок кінофільмів: Хеллбой 2: Золота армія, Контроль, Червона спека, Місія нездійсненна: Протокол «Фантом», Перевізник 3, Шпигунка та Шпигун, вийди геть!. Драматичний фільм, знятий дебютантом Ласло Немешом Син Саула був показаний на Каннському кінофестивалі 2015, де отримав Гран-прі, також отримав премію «Оскар»-2016 за найкращий фільм іноземною мовою.

Спорт

Золота команда, 1953

Найпопулярнішим спортом традиційно є футбол, у цій грі країна неодноразово досягала чудових результатів. На Олімпійських іграх тричі здобуто титули, зайняте друге місце на Світовому чемпіонаті 1938 і 1954 років, третє місце чемпіонату Європи з футболу 1964. Ференц Пушкаш — один із найвидатніших гравців в історії футболу, член славетної збірної Угорщини початку 1950-х років, так званої «Золотої команди». У жовтні 2009 року ФІФА заснувала щорічний приз Пушкаша автору найкрасивішого гола. Видатним є футбольний матч Англія — Угорщина (1953).

Угорська Дитяча футбольна федерація була заснована у 2008 році. В країні відбувався Чемпіонат Європи з мініфутболу 2010 (Будапешт і Дебрецен), Угорська футбольна федерація вийшла у фінал турніру УЄФА. Збірній вдалося перемогти чемпіона Євро-2004 Грецію 3:2 і переможця чемпіонату світу з футболу 2006 Італію 3:1. Юнацький чемпіонат Європи з футболу (U-19) 2008 проходив за участі Угорщини, де команда посіла 3 місце, а Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2009 завершився з аналогічним результатом.

Лише сім країн (США, СРСР / Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Італія і Німеччина) завоювали більше олімпійських медалей, ніж Угорщина. Ігри 1984 бойкотувалися. Популярне водне поло, плавання та фехтування. 2009-го хокеїсти дебютували на Чемпіонаті світу з хокею із шайбою.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2015. 
  3. Encyclopedia Americana: Heart to India 1. Scholastic Library Pub. 2006. с. 581. ISBN 978-0-7172-0139-6. 
  4. University of British Columbia. Committee for Medieval Studies, Studies in medieval and renaissance history, Committee for Medieval Studies, University of British Columbia, 1980, p. 159
  5. Hungary - gross domestic product (GDP) 2012-2022 (Statistic). Statista (англ.). Процитовано 4 липня 2018. 
  6. The Fundamental Law of Hungary (англійською). Hungarian State. Процитовано 8 травня 2017. 
  7. Geography Statistics of Hungary (англійською). worldatlas.com. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 
  8. Eurostat – Population on 1 January 2015 (англійською). European Commission. Процитовано 20 серпня 2015. 
  9. Uralic (Finno-Ugrian) languages, Classification of the Uralic (Finno-Ugrian) languages, with present numbers of speakers and areas of distribution (last updated 24 September 2015) (англійською). helsinki.fi. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 
  10. Hungary in the Carpathian Basin (англійською). Lajos Gubcsi, PhD. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 
  11. Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae (угорською) 36. Magyar Tudományos Akadémia (Hungarian Academy of Sciences). 1982. с. 419. 
  12. Kristó Gyula — Barta János — Gergely Jenő: Magyarország története előidőktől 2000-ig (History of Hungary from the prehistory to 2000), Pannonica Kiadó, Budapest, 2002, ISBN 963-9252-56-5, p. 687, pp. 37, pp. 113 («Magyarország a 12. század második felére jelentős európai tényezővé, középhatalommá vált»/«By the 12th century Hungary became an important European constituent, became a middle power», «A Nyugat részévé vált Magyarország … /Hungary became part of the West»), pp. 616—644
  13. «Austria-Hungary, HISTORICAL EMPIRE, EUROPE». Encyclopædia Britannica. 6 червня 2017. https://www.britannica.com/place/Austria-Hungary. Процитовано 6 червня 2017. 
  14. Hungary: The Unwilling Satellite [ 16 лютого 2007 у Wayback Machine.] John F. Montgomery, Hungary: The Unwilling Satellite.http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html Devin-Adair Company, New York, 1947. Reprint: Simon Publications, 2002.
  15. Thomas, The Royal Hungarian Army in World War II, ст. 11
  16. 1949. évi XX. törvény. A Magyar Népköztársaság Alkotmánya. [Act XX of 1949. The Constitution of the Hungarian People's Republic]. Magyar Közlöny (Hungarian Bulletin) (Hungarian) (Budapest: Állami Lapkiadó Nemzeti Vállalat) 4 (174): 1361. 20 серпня 1949. 
  17. 1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról [Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution]. Magyar Közlöny (Hungarian Bulletin) (Hungarian) (Budapest: Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat) 44 (74): 1219. 23 жовтня 1989. 
  18. Hanrahan, Brian (9 травня 2009). Hungary's Role in the 1989 Revolutions. BBC News (англійською). 
  19. Kamm, Henry (17 червня 1989). Hungarian Who Led '56 Revolt Is Buried as a Hero. The New York Times (англійською). 
  20. 1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról [Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution]. Magyar Közlöny (угорською) (Budapest: Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat) 44 (74): 1219. 23 жовтня 1989. 
  21. Country and Lending Groups. World Bank. Доступний станом на 1 лютого 2016.
  22. List of OECD Member countries – Ratification of the Convention on the OECD (англійською). Oecd.org. Процитовано 4 листопада 2011. 
  23. OECD (27 липня 2013). OECD Health Data: Social protection. OECD Health Statistics (database) (англійською). doi:10.1787/data-00544-en. Процитовано 14 липня 2013. 
  24. Eurydice. Compulsory Education in Europe 2013/2014 (англійською). European commission. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 19 травня 2014. 
  25. Hungary's Nobel Prize Winners, 13 Hungarian win Nobel Prize yet. Угорська академія наук (англійською). 
  26. Population per Gold Medal. Hungary has the second highest gold medal per capita in the world. All together it has 175 gold medal until 2016.. medalspercapita.com. 
  27. Hungarian literature — «Popular poetry is the only real poetry was the opinion of Sándor Petőfi, one of the greatest Hungarian poets, whose best poems rank among the masterpieces of world literature»., Encyclopædia Britannica, видання 2012 року
  28. Szalipszki, pg.12. Refers to the country as «widely considered» to be a «home of music».
  29. World Tourism Organization (2018), UNWTO Tourism Highlights, 2018 Edition, UNWTO, Madrid (англійською). 2018. doi:10.18111/9789284419876. 
  30. Search – Global Edition – The New York Times. International Herald Tribune (англійською). 29 березня 2009. Процитовано 20 вересня 2009. 
  31. Lake Balaton. Encyclopædia Britannica (англійською). Процитовано 20 березня 2008. 
  32. (англійською). Hungarian Chamber of Commerce and Industry. 6 червня 2017. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017. 
  33. (англійською). Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 20 листопада 2016. 
  34. Thousands of Hungarians Demonstrate Against «End of Democracy»
  35. Конституція Угорщини як прояв європейської неслухняності. zakarpattya.net.ua. 22.03.2013. 
  36. Угорщина ухвалила нові суперечливі закони
  37. Куди заведе Угорщину «правий поворот»?
  38. Наприклад, Abbot Regino of Prüm mentions the plains of the Pannons and the Avars // Kristó, Gyula, 1993 pp. 96.
  39. ↑ A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress.
  40. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 11 листопада 2011. 
  41. Origins and Language. Source: U.S. Library of Congress.
  42. Архів оригіналу за 21 жовтня 2009. Процитовано 21 жовтня 2009. 
  43. Peter Heather, Empires and Barbarians, Pan Macmillan, 2011
  44. cs. . Nemzetijelkepek.hu. Архів оригіналу за 29 липня 2008. Процитовано 20 вересня 2009. 
  45. Hungary – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. Процитовано 21 листопада 2008. 
  46. Hungary – The Bibliotheca Corviniana Collection: UNESCO-CI. Portal.unesco.org. оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 21 листопада 2008. 
  47. A Country Study: Hungary. Geography.about.com. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2009. 
  48. Kinga Frojimovics, Géza Komoróczy, Jewish Budapest: monuments, rites, history, Central European University Press, 1999 p.67 Google Books
  49. François Bugnion, International Committee of the Red Cross, The International Committee of the Red Cross and the protection of war victims, Macmillan Education, 2003 Google Books
  50. J. Lee Ready (1995), World War Two. Nation by Nation, London, Cassell, page 130. ISBN 1-85409-290-1
  51. Бирман Джон. Праведник: история о Рауле Валленберге, пропавшем герое Холокоста / Пер. с англ. Б. Ерхова. — М, 2007. — (Праведники) — ISBN 978-5-7516-0662-0.
  52. Prauser, Steffen; Rees, Arfon (December 2004). . EUI Working Paper HEC No. 2004/1. San Domenico, Florence: European University Institute. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 5 серпня 2013. 
  53. Tibor Cseres: Serbian vendetta in Bacska [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
  54. Контлер Л. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-7777-0129-9.
  55. Granville/ frm (PDF). Процитовано 20 вересня 2009. 
  56. «Hungary's 1956 brain drain», BBC News, 23 October 2006
  57. National data. www.ksh.hu. Hungarian Central Office. Процитовано 9 вересня 2014. 
  58. ↑ 2011 Hungary Census Report
  59. Eurostat — Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
  60. Vital statistics, Hungarian Central Statistical Office (KSH).
  61. ↑ Hungarian census 2011 / Országos adatok (National data) / 1.1.4.2. A népesség nyelvismeret és nemek szerint (population by spoken language), 1.1.6.1 A népesség anyanyelv, nemzetiség és nemek szerint (population by mother tongue and ethnicity), 2.1.7.1 A népesség vallás, felekezet, és fontosabb demográfiai ismérvek szerint (population by religion, denomination and main demographical indicators) (Hungarian).
  62. Hungarian census 2011 — final data and methodology
  63. Україна-Угорщина // Країни світу. Укрінформ[недоступне посилання з липня 2019]
  64. «Hussar». Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica, Inc.. 2008. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/277525/hussar. Процитовано 15 серпня 2008. 
  65. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  66. H/10645. számú országgyűlési határozati javaslat a Magyar Honvédség részletes bontású létszámáról
  67. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2016. 
  68. Szűcs, László. . Honvédelem.hu. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  69. . Honvédelem.hu. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  70. United Nations Peacekeeping – Troop and police contributors. 
  71. European Union Monitoring Mission (EUMM): Mission Facts and Figures. 
  72. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2016. 
  73. . Flightglobal Insight. 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 25 січня 2016. 
  74. . Sulinet.hu. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 21 листопада 2008. 
  75. . www.moloprom.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017. 
  76. . ESPN. 24.05.2008. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 22.06.2011. 
  77. . ESPN. 22.08.2007. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 22.06.2011. 
  78. Medals Per Capita. Процитовано 11.03.2014. 
  79. FIE 2009–2010 men's rankings. Fie.ch. Процитовано 22.06.2011. 
  80. FIE 2009–2010 women's rankings. Fie.ch. Процитовано 22.06.2011. 

Джерела

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Угорщина
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugorshina znachennya Ugo rshina ugor Magyarorszag ˈmɒɟɒrorsaːɡ derzhava v centralnij Yevropi 6 Zajmayuchi teritoriyu u 93 030 km u Tiso Dunajskij nizovini krayina mezhuye zi Slovachchinoyu na pivnochi Ukrayinoyu na pivnichnomu shodi spilnij kordon 105 km Rumuniyeyu na pivdennomu shodi Serbiyeyu ta Horvatiyeyu na pivdni Sloveniyeyu na pivdennomu zahodi ta Avstriyeyu na zahodi 7 Mayuchi blizko 10 miljoniv zhiteliv Ugorshina ye serednoyu za velichinoyu derzhavoyu chlenom Yevropejskogo Soyuzu 8 Derzhavna mova ugorska yaka ye najuzhivanishoyu uralskoyu movoyu u sviti j odniyeyu z nebagatoh ne indoyevropejskih mov yaki shiroko vzhivayutsya v Yevropi 9 Stolicya ta najbilshe misto Budapesht inshi osnovni miski rajoni vklyuchayut Debrecen Seged Mishkolc Pech ta Dyer Ugorshinaugor MagyarorszagPrapor GerbDeviz vidsutnij Ranishe isnuvav deviz Regnum Mariae Patronae Hungariae Korolivstvo Mariyi Pokrovitelnici Ugorshini Gimn Himnusz source source track track track track track track track track track track track Stolicya ta najbilshe misto Budapesht 47 26 pn sh 19 15 sh d country H G OOficijni movi Ugorska movaUgorska mova zhestiv 1 2 Forma pravlinnya unitarna konstitucijna parlamentska respublika Prezident Katalin Novak Prem yer ministr Viktor OrbanFormuvannya Ugorske knyazivstvo 895 3 Ugorske korolivstvo 25 grudnya 1000 4 Revolyuciya 1848 15 bereznya 1848 Avstro Ugorshina 30 bereznya 1867 Trianonskij dogovir 4 chervnya 1920 Tretya Respublika 23 zhovtnya 1989 vstup do NATO 12 bereznya 1999 Vstup do YeS 1 travnya 2004Plosha Zagalom 93 030 km 108 Vnutr vodi 0 74 Naselennya ocinka 2019 9 772 561 92 perepis 2011 9 982 000 Gustota 105 3 km 103 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 306 787 mlrd 57 Na dushu naselennya 31 370 45 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 163 54 mlrd 5 58 Na dushu naselennya 16 723 54 ILR 2015 0 836 duzhe visokij 43 Valyuta Forint a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 HUF a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 HUNDomen huTelefonnij kod 36Posolstvo Ukrayini Magyarorszag H 1125 Budapest Istenhegyi ut 84 B Posol TKACh Dmitro IvanovichVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu UgorshinaTeritoriya suchasnoyi Ugorshini stolittyami bula zaselena ciloyu nizkoyu narodiv vklyuchno iz keltami rimlyanami germanskimi plemenami gunami zahidnimi slov yanami ta avarami 10 11 Osnovi ugorskoyi derzhavi buli zakladeni naprikinci IX stolittya vozhdem ugorciv Arpadom pislya zavoyuvannya Pannonskogo basejnu Jogo pravnuk Stefan I zijshov na prestol u 1000 roci peretvorivshi svoyi volodinnya na hristiyanske korolivstvo Do XII stolittya Ugorshina stala regionalnoyu potugoyu dosyagshi svoyeyi kulturnoyi ta politichnoyi visoti u XV stolitti 12 Pislya bitvi pri Mohachi 1526 roku Ugorshina bula chastkovo okupovana Osmanskoyu imperiyeyu 1541 1699 Na mezhi XVII stolittya krayina potrapila pid vladu Gabsburgiv i zgodom priyednalasya do Avstriyi utvorivshi Avstro Ugorsku imperiyu veliku yevropejsku derzhavu 13 Avstro Ugorska imperiya rozpalasya pislya Pershoyi svitovoyi vijni i za Trianonskim dogovorom pidpisanim po yiyi zavershennyu vtratila 71 teritoriyi 58 naselennya ta 32 etnichnih ugorciv Pislya burhlivogo mizhvoyennogo periodu Ugorshina priyednalasya do krayin Osi u Drugij svitovij vijni zaznavshi znachnih zbitkiv ta zhertv 14 15 Pislya vijni krayina stala derzhavoyu satelitom Radyanskogo Soyuzu sho prizvelo do utvorennya socialistichnoyi respubliki yaka proisnuvala chotiri desyatilittya 1949 16 1989 17 Krayina otrimala shiroku mizhnarodnu uvagu vnaslidok revolyuciyi 1956 roku ta vidkrittyu 1989 roku svogo ranishe obmezhenogo kordonu z Avstriyeyu sho priskorilo krah Shidnogo bloku 18 19 23 zhovtnya 1989 roku Ugorshina progoloshena demokratichnoyu parlamentskoyu respublikoyu 20 Krayina maye ekonomiku z visokim rivnem dohodu 21 22 yaka ye 54 yu najbilshoyu ekonomikoyu u sviti za nominalnim VVP ta 53 yu za velichinoyu za VVP PKS Ugorshina posidaye 45 te misce v indeksi lyudskogo rozvitku zavdyaki znachnoyu miroyu svoyij sistemi socialnogo zabezpechennya universalnij ohoroni zdorov ya ta bezkoshtovnij vishij osviti 23 24 Bagata kulturna istoriya Ugorshini vklyuchaye znachnij vnesok u mistectvo muziku literaturu sport nauku i tehniku 25 26 27 28 Krayina ye 13 m za populyarnistyu turistichnim napryamkom u Yevropi yakij 2017 roku vidvidalo 15 8 miljoniv turistiv 29 zavdyaki takim viznachnim pam yatkam yak najbilsha pecherna sistema termalnih vodi u sviti druge za velichinoyu termalne ozero najbilshe ozero v Centralnij Yevropi ta najbilshi prirodni luki v Yevropi 30 31 Kultura istoriya ta akademichna vidatnist Ugorshini klasifikuyut yiyi yak serednyu silu v globalnih spravah Ugorshina priyednalasya do Yevropejskogo Soyuzu 2004 roku ta vhodit do Shengenskoyi zoni vid 2007 roku 32 Krayina ye chlenom chislennih mizhnarodnih organizacij sered yakih Organizaciya Ob yednanih Nacij Pivnichnoatlantichnij Alyans Svitova organizaciya torgivli Svitovij bank ABII Rada Yevropi ta Vishegradska grupa 33 Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Do 895 roku 3 2 Znahodzhennya batkivshini 3 3 Serednovichna Ugorshina 895 1526 3 4 Osmanski vijni 1526 1699 3 5 Gabsburzkij period 1770 1914 3 6 Mizhvoyennij period 1918 1939 3 7 Druga svitova vijna 1939 1945 3 8 Komunistichnij period 1947 1989 3 9 Tretya Ugorska respublika pislya 1989 roku 4 Administrativnij podil 5 Naselennya 5 1 Movi 5 2 Etnichni grupi 5 3 Najbilshi mista 6 Ekonomika 6 1 Energetika 6 2 Transport 7 Politichna sistema 7 1 Partiyi 7 2 Zovnishnya politika 7 3 Ukrayinsko ugorski zv yazki 7 4 Bagatopartijna sistema Ugorshini 8 Zbrojni sili 9 Osvita 10 Kultura 10 1 Arhitektura 10 2 Muzeyi 10 3 Literatura 10 4 Kulinariya 10 5 Porcelyana 10 6 Obrazotvorche mistectvo 10 7 Muzika 10 8 Teatr 10 9 Kinematograf 11 Sport 12 Div takozh 13 Primitki 14 Dzherela 15 PosilannyaNazva RedaguvatiPislya povalennya komunistichnogo rezhimu krayina trivalij chas oficijno mala nazvu Ugorska Respublika ugor Magyar Koztarsasag prote z 1 sichnya 2012 nabrala chinnosti nova konstituciya yaka oficijno zatverdila skorochenu nazvu Ugorshina ugor Magyarorszag 34 35 36 37 Geografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya Ugorshini Geologiya Ugorshini ta Gidrogeologiya UgorshiniUgorshina roztashovana v pivnichnij chastini Serednodunajskogo basejnu zamknenogo na zahodi Alpami na pivnochi shodi ta pivdennomu shodi Karpatami Bilsha chastina teritoriyi Ugorshini zajnyata rivninami i gorbistimi dilyankami Dunaj dilit Ugorshinu na dvi chastini Na shodi Tiso Dunajskoyi nizovini znahoditsya Velikij Alfeld obmezhenij na pivnochi lancyugom nevisokih gir najvisha gora Kekesh 1015 m pravoberezhzhya Dunayu zajmaye Dunantul visochina z gorbami 150 200 m yaka peretinayetsya smugoyu nevisokih 400 700 m Serednougorskih gir Zadunajske serednogir ya Na pivnichnomu zahodi krayini prostyagayetsya Mala Serednodunajska nizovina Kishalfeld obmezhena Shopronskimi i Kesegskimi gorami peredgir ya Alp visotoyu 500 800 m Richki Ugorshini nalezhat do vodnogo basejnu Dunayu Ozera Balaton 594 km Velence 26 km Ferto 23 km vodoshovishe Kishkore Klimat Ugorshini pomirno kontinentalnij Balaton Gortobad Gortobad Byukkskij nacionalnij park Tisa Vinorobstvo v Ugorshini Dunaj Nacionalnij park Pribalatonskoyi visochini Byukk girskij masiv Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Ugorshini Stefan I Svyatij pershij ugorskij korol Do 895 roku Redaguvati Dokladnishe Pannoniya Gunni ta Avarskij kaganatRimska imperiya zavoyuvala teritoriyi na zahid vid Dunayu mizh 35 ta 9 rokami do n e Z 9 roku do n e j do IV stolittya Pannoniya bula chastinoyu Rimskoyi imperiyi zajmayuchi zokrema j teritoriyu suchasnoyi Ugorshini Zgodom syudi prijshli guni sho stvorili silnu imperiyu Pislya zanepadu gunskoyi derzhavi tut meshkali germanski ostgoti langobardi j gepidi a z chasom opanuvali avari Naprikinci IX st teritoriyu teperishnoyi Ugorshini naselyali slov yani j avari romanizovani panonci ta reshtki germanovnih plemen Naperedodni prihodu ugriv zemli Tiso Dunajskoyi nizovini bulo podileno mizh Shidnim Frankskim korolivstvom Pershim Bolgarskim carstvom ta Velikoyu Moraviyeyu Krim togo avari prodovzhuvali buti panivnim etnosom cih zemel naprikinci 9 stolittya suchasni dzherela 38 39 ta dedali bilsha kilkist arheologichnih znahidok svidchat sho grupi avariv perezhili zanepad svoyeyi imperiyi Znahodzhennya batkivshini Redaguvati Dokladnishe Zavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgri madyari na choli z Arpadom perejshli Karpati zi shodu j oselilisya na Tiso Dunajskij nizovini 895 roku 39 40 Zgidno z movoznavchimi doslidzhennyami voni pohodili vid uralomovnogo naselennya sho meshkalo na lisistih zemlyah mizh Volgoyu ta Uralom 41 Serednovichna Ugorshina 895 1526 Redaguvati Dokladnishe Korolivstvo Ugorske 1000 1918 ta Ugorski pohodi na Yevropu Ugorski pohodi v 10 stolitti Korona Svyatogo Ishtvana Yak federaciya ob yednanih plemen Ugorshina vinikla 895 roku za 50 rokiv pislya rozvalu Imperiyi Karolingiv za Verdenskim dogovorom 843 roku pered ob yednannyam anglo saksonskih korolivstv Spochatku Ugorske knyazivstvo skladalosya z napivkochovih narodiv odnak protyagom 10 stolittya vono perezhilo transformaciyu u hristiyansku derzhavu Cya derzhava dobre funkcionuvala a yiyi vijskova potuzhnist davala zmogu ugorcyam provoditi vijskovi kampaniyi vid Konstantinopolya do teritoriyi suchasnoyi Ispaniyi 42 Ugorci zavdali shonajmenshe troh znachnih porazok Shidnij Frankskij imperiyi mizh 907 ta 910 rokami 43 Piznisha porazka ugorciv u bitvi na Lehskomu poli 955 roku poklala timchasovij kinec bilshosti yihnih kampanij na chuzhi zemli prinajmni v zahidnomu napryamku U 972 Arpadi pochali integruvati Ugorshinu v hristiyansku Zahidnu Yevropu Za pidtrimki vizantijskogo imperatora Bela III u 1181 roci zaprovadiv v upravlinni krayinoyu vizantijski poryadki i zvichayi U 1241 1242 pochalosya Mongolske zavoyuvannya Majzhe polovina naselennya zaginula pid chas vijskovih dij Polovci ta yasi vidkochuvali na Dunaj ci narodi cilkovito asimilyuvalisya v Ugorshini 44 Mongoli povernulisya u 1285 roci a pislya smerti Andriya III 1290 1301 rozgorilasya borotba za ugorsku koronu Vladu zdobuv Karl I Robert Anzhujska dinastiya Kapetingiv a uspadkuvav koronu Lyudvik I Velikij Sigizmund I Lyuksemburg otrimav takozh koronu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1445 na z yizdi predstavnikiv vishoyi ugorskoyi aristokratiyi Yanosh Gunyadi buv obranij knyazem Transilvaniyi a v 1446 regentom Ugorshini vid imeni malolitnogo korolya Laslo V V 1448 otrimavshi zolotij lancyuzhok vid papi vin povernuvsya na pole bitvi prote prograv u bitvi na Kosovomu poli cherez zradu serbskogo knyazya 1458 roku na lodu richki Dunaj mistyani i voyaki ogolosili pro obrannya korolya Matviya Korvina Korol privertav do sebe vchenih diyachiv kulturi gumanistiv i osvichenih lyudej z usiyeyi Yevropi a biblioteka Korviniana stala najbilshoyu na kontinenti 45 46 Obloga Egera vid osmanciv 1552 Pislya jogo smerti ta za vidsutnosti spadkoyemcya korolem stav polyak Vladislav II Yagellonchik 47 Osmanski vijni 1526 1699 Redaguvati Dokladnishe Osmanska Ugorshina Transilvanske knyazivstvo ta Korolivska UgorshinaOsmanski vijni v Yevropi prizveli do porazki Ugorshini Bitva pri Mogachi 1526 Lyudvik II Yagellonchik zaginuv u bitvi novim korolem buv obranij Yanush Zapolyayi ta odnochasno Ferdinand I Gabsburg Ugorshina bula rozdilena na tri chastini Korolivska Ugorshina opinilasya pid vladoyu Gabsburgiv Transilvanske knyazivstvo zdobulo nezalezhnist U 1686 Svyashenna liga zahopila Budu 143 richne osmanske panuvannya v misti skinchilosya Osmanska vlada protrimalasya na ugorskih teritoriyah do 1718 Gabsburzkij period 1770 1914 Redaguvati Lajosh Koshut pravitel prezident Ugorshini v period Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 Dokladnishe Avstro Ugorshina Zemli koroni Svyatogo Stefana Revolyuciya v Ugorshini 1848 1849 ta Ugorshina u Pershij svitovij vijniFerenc II Rakoci keruvav antigabsburzkoyu nacionalno vizvolnoyu vijnoyu ugorskogo narodu u 1703 1711 rr Piznishe imperatricya Mariya Tereziya 1740 80 ta imperator Josif II 1780 90 odnochasno ugorski koroleva j korol namagalisya provesti obmezheni reformi v dusi osvichenogo absolyutizmu Narostav ruh za skasuvannya feodalnih perezhitkiv zokrema kripactva 3 bereznya 1848 na Nacionalnih zborah iz promovoyu vistupiv Lajosh Koshut vimagayuchi reform konstituciyi ta formuvannya pidzvitnogo parlamentovi uryadu 15 bereznya delegaciya ugorskogo parlamentu vidpravilas do Vidnya dlya peredachi peticiyi pochalos povstannya u Peshti 18 bereznya korol Ferdinand V pishov na postupki i priznachiv Lajosha Battyani prem yer ministrom Zbori zatverdili cilij kompleks reform 11 kvitnya krayina peretvorilas na konstitucijnu monarhiyu Na osnovi stvorenoyi u pershi dni revolyuciyi nacionalnoyi gvardiyi ugorskij uryad pochav stvoryuvati vlasnu armiyu Ugorshini ne vistachilo mizhnarodnogo viznannya Prussiya Velika Britaniya ta Franciya vislovilis za zberezhennya yedinoyi Avstrijskoyi monarhiyi 9 travnya rosijskij imperator Mikola I poobicyav vijskovu pidtrimku Francu Josifu I 21 chervnya v Ugorshinu bulo vvedeno rosijsku armiyu revolyuciyu bulo pridusheno Popri ce Franc Josif I pishov na zblizhennya z Ugorshinoyu Na ostannomu etapi avstro ugorskih peregovoriv 15 bereznya 1867 bulo pidpisano Avstro ugorskij kompromis Bulo zasnovano Budapesht kotrij do cogo isnuvav yak kilka nevelikih mist 48 28 chervnya 1914 roku u Sarayevo bulo vbito spadkoyemcya avstrijskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda 7 lipnya 1914 roku prem yer ministr Tisa Ishtvan zayaviv pro neobhidnist zbrojnogo vistupu proti Serbiyi Pochalasya Persha svitova vijna Vijska nabrani v Korolivstvi Ugorshina prisvyatili nebagato chasu oboroni vlasne Ugorshini za vinyatkami Brusilovskogo prorivu v chervni 1916 roku ta vtorgnennya rumunskoyi armiyi u Transilvaniyu kilkoma misyacyami piznishe 11 listopada 1918 vijna zakinchilasya prograshem 49 U zhovtni listopadi 1918 roku Avstro Ugorshina pripinila isnuvannya Mizhvoyennij period 1918 1939 Redaguvati Dokladnishe Korolivstvo Ugorshina 1920 1946 Dokladnishe Ugorska Radyanska Respublika Dokladnishe Zahidnougorske povstannyaRevolyuciya ajstr poklala pochatok kar yeri Mihaya Karoyi Bulo rozpusheno nacionalnu armiyu Trianonskij dogovir zafiksuvav rozpad Avstro Ugorshini Transilvaniya ta Verhnya Ugorshina perejshli do Rumuniyi ta Chehoslovachchini vidpovidno Nastupna revolyuciya 21 bereznya 1919 skasuvala Ugorsku Demokratichnu Respubliku a Bela Kun progolosiv nedovgotrivalu Ugorsku Radyansku Respubliku 16 kvitnya 1919 Radyanskij uryad Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki pochav vijnu proti Rumuniyi 4 serpnya rumunska armiya vzyala Budapesht i povalila uryad Beli Kuna Pislya likvidaciyi komunistichnoyi vladi bulo vstanovleno diktaturu Miklosha Gorti Gorti bulo priznacheno regentom iz faktichno neobmezhenoyu vladoyu pri koroli Karli I Spodivayuchis sho gitlerivskij uryad dopomozhe povernuti vtracheni teritoriyi gortistskij rezhim pishov na vstanovlennya soyuznickih vidnosin iz nacistskoyu Nimechchinoyu Gorti buv regentom do 16 zhovtnya 1944 roku prote Ugorshina zalishalasya parlamentskoyu demokratiyeyu Druga svitova vijna 1939 1945 Redaguvati Chereviki na naberezhnij Dunayu Ugorski soldati ozbroyeni pistolet kulemetom Kirali na Shidnomu fronti Karpati 1944 Dokladnishe Ugorshina 1944 1945 Dokladnishe Ugorshina u Drugij svitovij vijni Dokladnishe Radyanska okupaciya UgorshiniPershij Videnskij arbitrazh u 1938 roci dozvoliv Ugorshini pislya progoloshennya nezalezhnosti Slovachchini 14 bereznya 1939 roku pochati okupaciyu chastini Pidkarpatskoyi Rusi Vid Chehoslovachchini buli vidokremleni ta peredani Ugorshini pivdenna chastina Pidkarpatskoyi Rusi Karpatskoyi Ukrayini i rajoni pivdennoyi Slovachchini naseleni perevazhno ugorcyami Slovacka respublika taktichno prograla Slovacko ugorsku vijnu Drugij Videnskij arbitrazh u 1940 zakripiv ugorsku vladu u Pivnichnij Transilvaniyi U 1941 roci ugorska armiya vzyala uchast u vtorgnenni v Yugoslaviyi Operaciya Aufmarsh 25 22 chervnya 1941 Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz u ramkah operaciyi Barbarossa Ugorshina rozpochala vidlik vijni proti SRSR Sered najuspishnishih operacij bitva pid Umannyu 50 Pershi serjozni nevdachi spitkali ugorske komanduvannya pid Stalingradom Ce pohitnulo pidtrimku vijni na boci Nimechchini ta prizvelo do okupaciyi Ugorshini v berezni 1944 roku nimeckimi vijskami Miklosha Gorti usunuli z posadi vladu zdobuv Ferenc Salashi zasnovnik Partiyi shreshenih stril Debrecenska operaciya stavila za metu vivedennya Ugorshini z vijni U rezultati provedennya operaciyi chastinami RSChA bulo vignano nacistski vijska z livoberezhzhya Tisi ta Pivnichnoyi Transilvaniyi Nezabarom pochalasya Budapeshtska operaciya Za chasiv vijni z krayini bulo deportovano 440 000 yevreyiv Zhittya desyatkiv tisyach ugorskih yevreyiv vryatuvav todi Raul Vallenberg 51 Vsogo z 800 000 yevreyiv yaki prozhivali v Ugorshini do vijni vizhilo 204 000 Krayina viyavilasya majzhe cilkovito zrujnovanoyu 52 53 13 sichnya 1945 Budapeshtom ta centralnimi rajonami Ugorshini ovolodili vijska RSChA Parizki mirni dogovori 1947 skasuvali zbilshennya teritorij Ugorshini za rahunok Chehoslovachchini ta Rumuniyi Komunistichnij period 1947 1989 Redaguvati Prapor Ugorshini z virizanim komunistichnim gerbom Prapor z otvorom stav simvolom revolyuciyi Dokladnishe Druga Ugorska respublika Ugorska Narodna Respublika ta Ugorska revolyuciya 1956 rokuRadyanski vijska zajnyali vsyu krayinu z metoyu formuvannya v Ugorshini komunistichnogo satelita Radyanskogo Soyuzu Matyash Rakoshi pochav stalinizaciyu Ugorski komunisti kopiyuvali radyanskij KDB 54 ta sistemu koncentracijnih taboriv 55 provodili politiku teroru i represij Ce prodovzhuvalosya do smerti Stalina v 1953 roci koli pochalasya destalinizaciya U 1953 1955 rokah posadu prem yer ministra zajnyav Imre Nad Novij prem yer ministr zrobiv kroki z liberalizaciyi ekonomiki ale buv vidstoronenij Ugorshina doluchilasya do Varshavskogo paktu 16 zhovtnya 1956 roku chastka studentiv universitetu v Segedi organizovano vijshli z prokomunistichnogo Demokratichnogo soyuzu molodi 23 zhovtnya opivdni v Budapeshti pochalasya demonstraciya v yakij vzyali uchast 200 tisyach osib Unochi Erne Gere visloviv prohannya pro vvedennya radyanskih vijsk v Ugorshinu Pochalasya revolyuciya V Budapesht buli vvedeni blizko 6000 vijskovosluzhbovciv Radyanskoyi armiyi 290 tankiv 120 BTR 156 garmat 5 7 listopada vidbuvalisya boyi na vulicyah Zagalom uprovodzh periodu z 23 zhovtnya po 31 grudnya 1956 roku zaginulo 2652 ugorciv Chvert miljona emigruvalo z krayini 56 Uryad Yanosha Kadara z aktivnoyu uchastyu radyanskih organiv bezpeki znovu rozgornuv masovi represiyi v krayini Uchasnikam povstannya bulo vineseno ponad 300 smertnih virokiv desyatki tisyach lyudej opinilisya v tyurmah i taborah Zhorstka politika otrimala nazvu Kadarovskij gulyashizm Tim ne mensh ryad novatorskih ekonomichnih reform spriyav liberalizaciyi ekonomiki ta zrostannyu rivnya zhittya naselennya Z 1960 h do kincya 1980 h Ugorshinu chasto nazivali najshaslivishim barakom v mezhah Shidnogo bloku Kadar buv zmishenij zi svoyih postiv u travni 1988 peredavshi upravlinnya Karoyu Grosu V rezultati peregovoriv mizh opoziciyeyu USRP ta gromadskimi organizaciyami Ugorshina bula peretvorena na derzhavu parlamentskoyi demokratiyi Tretya Ugorska respublika pislya 1989 roku Redaguvati Lisabonska ugoda Ugorska istoriya pochinayuchi z padinnya komunizmu bula vidznachena burhlivimi zminami v politichnomu landshafti U 1989 roci reformatori v mezhah Komunistichnoyi partiyi pogodilisya za kruglim stolom na peregovori z pomitnimi opozicijnimi liderami zakladayuchi osnovu dlya bagatopartijnoyi demokratiyi ta vilnoyi rinkovoyi ekonomiki U travni togo zh roku Ugorshina pochala pribirati parkan iz kolyuchogo drotu vzdovzh avstrijskogo kordonu pershij problisk u zaliznij zavisi i na pershih vilnih viborah u 1990 roci pravocentristskij Ugorskij demokratichnij forum na choli z Jozhefom Antallom vigrav perevazhnu bilshist u parlamenti Pislya politichnoyi transformaciyi ta socialno ekonomichnih peretvoren na zlami 1980 h 1990 h rokiv zusillya uryadu J Antalla buli spryamovani na rozvitok demokratichnih procesiv perehid do socialno oriyentovanoyi rinkovoyi ekonomiki ta vhodzhennya krayini do NATO ta YeS UDF vistupav za postupovij perehid do vidkritih rinkiv ale ekonomichni zmini na pochatku 1990 h prizveli do znizhennya rivnya zhittya dlya bilshosti lyudej v Ugorshini U 1991 roci bilshist derzhavnih subsidij buli skasovani sho prizvelo do serjoznoyi ekonomichnoyi recesiyi ta zhorstkoyi byudzhetnoyi ekonomiyi neobhidnoyi dlya znizhennya inflyaciyi i stimulyuvannya investicij Ugorska socialistichna partiya USP sho skladayetsya v znachnij chastini z kolishnih komunistiv yak ot yiyi lider Dyula Gorn vigrala vibori 1994 r i sformuvala koalicijnij uryad iz liberalami U 1998 roci vidbulis chergovi parlamentski vibori Novim prem yer ministrom stav Viktor Orban yakij prodovzhiv politiku svoyih poperednikiv Na prezidentskih viborah 2000 roku peremogu zdobuv Ferenc Madl Protyagom cogo periodu vsi chotiri osnovni politichni partiyi vistupali za ekonomichnu liberalizaciyu ta tisnishi zv yazki iz Zahodom Ugorshina vstupila v NATO v 1999 roci majzhe vidrazu zh pislya uchasti v yugoslavskih vijnah U 1998 roci Yevrosoyuz rozpochav peregovori z Ugorshinoyu pro povnopravne chlenstvo Na nacionalnomu referendumi 2003 roku 85 ugorciv progolosuvali za priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu sho i stalosya 1 travnya 2004 go Administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil Ugorshini ta Spisok mist UgorshiniUgorshina podilena na 19 medye oblastej ta misto pririvnyane do nih Budapesht Suchasnij administrativnij podil bulo vvedeno 1950 roku Nazva Administrativnij centr Plosha km Naselennya osib Shilnist naselennya osib km Kilkistnaselenih punktiv Bach Kishkun Kechkemet 8 445 541 584 64 119 Baranya Pech 4 430 402 260 91 301 Bekesh Bekeshchaba 5 631 392 845 70 75 Borshod Abauj Zemplen Mishkolc 7 247 739 143 102 355 Chongrad Seged 4 263 425 785 100 60 Feyer Sekeshfegervar 4 359 428 579 98 108 Djor Moshon Shopron Djor 4 208 440 138 105 174 Gajdu Bigar Debrecen 6 211 550 265 89 82 Gevesh Eger 3 637 323 769 89 119 Yas Nadkun Solnok Solnok 5 582 413 174 74 75 Komarom Estergom Tatabanya 2 265 315 886 139 76 Nograd Shalgotorian 2 546 218 218 86 129 Pesht Budapesht 6 393 1 124 395 176 186 Shomod Kaposhvar 6 036 334 065 55 244 Sabolch Satmar Bereg Nyiredgaza 5 936 583 564 98 228 Tolna Seksard 3 703 247 287 67 108 Vash Sombatgej 3 336 266 342 80 216 Vesprem Vesprem 4 493 368 519 82 225 Zala Zalaegerseg 3 784 269 705 78 257Naselennya RedaguvatiDokladnishe Naselennya Ugorshini ta Zhinki v UgorshiniEtnichni grupi 57 Najbilshi etnichni grupi K st 2011 Rumuniya 38 574 Nimechchina 16 987 Ukrayina 11 820 KNR 8 852 Slovachchina 8 246Naselennya Ugorshini skladalo 9 937 628 osib u 2011 r Gustota naselennya stanovit 107 osib na kvadratnij kilometr sho priblizno v dva razi vishe nizh u serednomu u sviti Bilshe chverti naselennya zhive v stolichnomu rajoni Budapeshta 6 903 858 osib 69 5 v mistah i selishah u cilomu 58 U 2012 roci 44 5 pologiv buli v nezamizhnih zhinok 59 Serednya trivalist zhittya 71 55 roku dlya cholovikiv i 78 38 roku dlya zhinok u 2012 roci postijno zrostaye pislya padinnya komunizmu 60 Movi Redaguvati Dokladnishe Movi UgorshiniZa danimi perepisu 2011 roku 9 896 333 osib 99 6 rozmovlyayut ugorskoyu dlya 9 827 875 osib 99 ce persha mova dlya 68 458 0 7 druga 61 Ugorska ye uralskoyu movoyu ne pov yazana z yakoyu nebud susidnoyu movoyu i viddaleno pov yazana z finskoyu ta estonskoyu movami Anglijska 1 589 180 osib 16 0 i nimecka movi 1 111 997 osib 11 2 ye najposhirenishimi inozemnimi movami v toj chas yak ye i kilka viznanih mov menshin v Ugorshini horvatska nimecka rumunska ciganska serbska slovacka slovenska i ukrayinska 58 Etnichni grupi Redaguvati Za danimi perepisu 2011 roku bulo 8 314 029 83 7 ugorciv 308 957 3 1 romiv 131 951 1 3 nimciv 29 647 0 3 slovakiv 26 345 0 3 rumuniv i 23 561 0 2 horvativ v Ugorshini 1 455 883 osib 14 7 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya ne zayavlyali pro svoyu etnichnu prinalezhnist Bez urahuvannya cih lyudej ugorci stanovili 98 0 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya 61 V Ugorshini lyudi mozhut nazvati bilshe odniyeyi etnichnoyi prinalezhnosti tak sho suma nacionalnostej vishe nizh u zagalnij chiselnosti naselennya 62 Najbilshi mista Redaguvati Dokladnishe mista UgorshiniEkonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika UgorshiniUgorshina industrialno agrarna krayina Vnutrishnij rinok Yevropejskogo Soyuzu Osnovni galuzi promislovosti girnicha metalurgiya budivelnih materialiv harchova tekstilna himichna osoblivo farmacevtichna motorobudivna Budapesht velikij finansovij R amp D centr CSYeValovij vnutrishnij produkt Ugorshini u 1980 blizko 20 mlrd blizko 2000 na dushu naselennya Naprikinci 1980 h rr pochalasya stagnaciya VVP U 1990 Ugorshina pochala perehid do vilnorinkovoyi ekonomiki Deyaki vazhlivi ekonomichni zahodi buli vzhiti na pochatku 1990 h rr ale golovni reformi pochalisya 1995 Protyagom perehidnogo periodu 1990 h rr obsyag VVP menshav u 1991 VVP buv na 11 9 nizhchij za riven 1990 go Nadali VVP zrostav Investiciyi v ugorsku ekonomiku 1995 ponad 4 mlrd 1996 i 1997 po 3 6 mlrd Energetika Redaguvati Struktura energozabezpechennya bl 69 3 vuglevodnevi dzherela 12 6 vugillya 10 1 atomna energiya 1 0 derevina 1997 Ye tendenciya do suttyevogo zbilshennya chastki atomnoyi energiyi chastka AES Paksh u 2001 40 Richne spozhivannya elektroenergiyi 37 215 megavat godin z yakih 93 viroblyalisya v krayini 1997 Ugorshina importuye elektroenergiyu z Ukrayini Transport Redaguvati WizzAir obslugovuye bagato mist po vsij Yevropi a takozh deyaki napryamki v Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi Dokladnishe Transport UgorshiniTransport zaliznichnij avtomobilnij richkovij po r Dunaj Protyazhnist zaliznic 7 8 tis km elektrifikovano 31 Providna zaliznichna kompaniya Magyar Allamvasutak Zrt Budapesht Keleti Budapesht centralnij vuzol transportnoyi sistemi Ugorshini U Budapeshti troma golovnimi zaliznichnimi stanciyami ye Shidna Keleti Zahidna Nyugati ta Pivdenna Deli z inshimi viddalenimi stanciyami takimi yak Kelenfold Z cih troh Pivdenna stanciya ye najsuchasnishoyu ale Shidna ta Zahidna bilsh dekorativni ta mayut cikavu arhitekturu Yedine misto z pidzemnoyu zaliznichnoyu sistemoyu Budapesht zi svoyim metro V Ugorshini funkcionuye blizko 43 45 aeroportiv vklyuchayuchi takozh neveliki ocinka 1999 Z nih p yat mizhnarodnih Budapesht Ferihed aeroport u Debreceni aeroport u Sharmeleku takozh nazvanij FlyBalaton cherez jogo blizkist do ozera Balaton Dyer Per ta Pech Pogan Ugorska aviakompaniya Malev zdijsnyuvala rejsi u ponad 60 mist golovnim chinom Yevropi likvidovana u 2012 cherez problemi z likvidnistyu Stanom na kinec 2019 roku ugorska byudzhetna aviakompaniya WizzAir vikonuvala rejsi za 710 napryamkami do 151 aeroportu 44 krayin sho robilo yiyi odnim iz najbilshih aviapereviznikiv Yevropi Div takozh Korisni kopalini Ugorshini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ugorshini ta Girnicha promislovist UgorshiniPolitichna sistema Redaguvati Budivlya parlamentu Ugorshini Rezidenciya Prezidenta Ugorshina parlamentska predstavnicka demokratichna respublika i maye bagatopartijnu politichnu sistemu Sklad Parlamentu Ugorshini 199 chleniv Konstituciya Ugorshini osnovnij zakon nabrala chinnosti 1 sichnya 2012 roku Yiyi osnova ce Osnovnij zakon FRN 1949 roku Prem yer ministr ocholyuye vikonavchu vladu v krayini Tradicijno prem yerom priznachayetsya lider politichnoyi sili yaka otrimala na viborah bilshist misc u parlamenti Obirayetsya parlamentom za formalnoyu propoziciyeyu prezidenta respubliki Prezident ye glavoyu derzhavi obirayetsya bilshistyu golosiv parlamentu strokom na p yat rokiv Prezident Ugorshini vikonuye predstavnicki funkciyi vin predstavlyaye Ugorshinu na mizhnarodnij areni j akredituye diplomatichnih predstavnikiv Partiyi Redaguvati Nazva ChP YePFides Ugorskij gromadyanskij soyuz 117 11Ugorska socialistichna partiya 29 2Jobbik 23 3Hristiyansko demokratichna narodna partiya 16 1Politika mozhe buti inshoyu 5 1Demokratichna koaliciya 4 2Razom 2014 3 0Dialog dlya Ugorshini 1 1Ugorska liberalna partiya 1 0Zovnishnya politika Redaguvati Dokladnishe Zovnishnya politika UgorshiniUgorshina bula chlenom Organizaciyi Varshavskogo dogovoru i Radi Ekonomichnoyi Vzayemodopomogi a v politichnomu vijskovomu ta ekonomichnomu vidnoshenni bula tisno pov yazana z Radyanskim Soyuzom Vishegradska grupa 1955 Ugorshina stala chlenom OON 1973 priyednalasya do Generalnoyi ugodi z tarifiv i torgivli 1982 vstanovila vidnosini zi Svitovim bankom i Mizhnarodnim valyutnim fondom U kvitni 1994 Ugorshina zvernulasya z prohannyam pro vstup do Yevropejskogo Soyuzu i uvijshla v p yatirku kolishnih komunistichnih krayin sho sklali pershij prizov krayin yaki pragnuli stati chlenami YeS Ye chlenom Radi Yevropi ta Centralnoyevropejskoyi ugodi pro vilnu torgivlyu U lipni 1997 krayini NATO zaprosili Ugorshinu razom iz Polsheyu ta Chehiyeyu stati v 1999 povnim chlenom Pivnichnoatlantichnogo alyansu Ugorskij uryad u listopadi 1997 proviv vsenarodnij referendum z cogo pitannya Ponad 85 viborciv vzyali v nomu uchast progolosuvavshi za vstup Ugorshini v NATO Pislya povnomasshtabnogo nastupu RF na teritoriyu Ukrayini 24 lyutogo 2022 roku vishe politichne kerivnictvo Ugorshini ne pidtrimalo zovnishnyu politiku YeS shodo dij proti krayini agresora RF ta usilyakimi metodami pochalo blokuvati finansovu ta vijskovu dopomogu Ukrayini Chlenstvo u mizhnarodnih organizaciyah OON OBSYe RYe MVF MBRR SOT YeS Ukrayinsko ugorski zv yazki Redaguvati Dokladnishe Ukrayinsko ugorski vidnosini Ugorci v Ukrayini ta Ukrayinci UgorshiniPlemena ugriv projshli do suchasnoyi Ugorshini cherez teritoriyu Pivdennoyi Ukrayini zalishivshi pro sebe zgadki v ruskih litopisah Regionom kontaktu ukrayinciv ta ugorciv stalo Zakarpattya yake vhodilo do skladu ugorskih derzhav z serednih vikiv Z Semigoroddyam pidtrimuvali zv yazok ukrayinski getmani piznishe Galichina ta Bukovina uvijshli do skladu Avstrijskoyi imperiyi yaka poglinula i Ugorshinu U 1939 roci Ugorshina vela vijnu proti Karpatskoyi Ukrayini yaka skinchilasya okupaciyeyu derzhavi U drugij polovini HH stolittya ukrayinski ta ugorski politichni organizaciyi vhodili do Antibilshovickogo bloku narodiv Zaraz na Pivdennomu Zahodi Zakarpattya meshkaye znachna ugorska diaspora Ugorska Respublika odniyeyu z pershih viznala derzhavnu nezalezhnist Ukrayini Odrazu pislya ogoloshennya rezultativ Vseukrayinskogo referendumu 3 grudnya 1991 Ugorshina vstanovlyuye diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu i peretvoryuye Generalne konsulstvo Ugorskoyi Respubliki u Kiyevi na Posolstvo Ugorskoyi Respubliki v Ukrayini ce bulo pershe posolstvo yake vidkrilosya u stolici Ukrayini pislya referendumu 6 grudnya 1991 roku v urochistij obstanovci v Mariyinskomu palaci pidpisano Dogovir pro osnovi dobrosusidstva ta spivrobitnictva ratifikovanij ukrayinskoyu storonoyu 1 lipnya 1992 ugorskoyu storonoyu 11 travnya 1993 obmin ratifikacijnimi gramotami vidbuvsya 16 chervnya 1993 roku ce buv pershij dokument takogo rivnya yakij pidpisala Ukrayina 24 bereznya 1992 urochisto vidkrite Posolstvo Ukrayini v Ugorshini yake stalo pershim diplomatichnim predstavnictvom Ukrayini za kordonom 63 Bagatopartijna sistema Ugorshini Redaguvati Div takozh Politichni partiyi Ugorshini Politichna palitra ugorskogo politikumu na sogodni viglyadaye takim chinom Nacionalno konservativni sili Konservatizm v Ugorshini neviddilnij vid nacionalnoyi ideyi Pid chas zmini rezhimu 1990 r osnovnoyu siloyu ciyeyi grupi buv Ugorskij demokratichnij forum UDF yakij zmig stvoriti sobi imidzh spokijnoyi sili ta zdobuti peremogu na viborah do Derzhavnih Zboriv krayini Ale vzhe na viborah 1994 r partiya ne zmogla zdobuti j polovini golosiv porivnyano z poperednimi viborami UDF ne ogovtalasya i po sogodnishnij den i praktichno znahoditsya na uzbichchi politichnogo zhittya U toj chas yak mali pravi partiyi borolisya mizh soboyu za golosi viborciv pid praporom ob yednannya pravih sil buv organizovanij i postupovo nabirav sili FIDES Zgodom cya partiya dodala do svoyeyi nazvi takozh Ugorskij gromadyanskij soyuz UGS Koristuyuchis politichnim momentom partiya na viborah 1998 r zmogla privernuti do sebe golosi viborciv hristiyansko konservativnih sil nezadovolenih rozriznenistyu yihnih partij a takozh golosi viborciv Soyuzu vilnih demokrativ yaki buli nezadovoleni faktom uchasti yihnoyi partiyi v poperednij uryadovij koaliciyi pid provodom socialistiv Stavshi 1998 r osnovnoyu partiyeyu uryadovoyi koaliciyi kerivnictvo FIDES UGS aktivno zdijsnyuvalo politiku spryamovanu na stvorennya silnoyi politichnoyi pravoyi sili yaka b ob yednala rozrizneni partiyi pravogo krila sho postupovo vtrachali svij vpliv Povnoyu miroyu kerivnictvo FIDES UGS skoristalosya provalnoyu politikoyu socialistiv i na viborah 2010 roku voni otrimali 262 mandati iz 386 ta takim chinom mayut konstitucijnu bilshist u Derzhavnih zborah Partiyi politichnogo katolicizmu V Ugorshini z 90 h rokiv ce partijne ugrupuvannya predstavlene yedinoyu samostijnoyu politichnoyu partiyeyu Hristiyansko demokratichnoyu narodnoyu partiyeyu HDNP Na viborah 1990 r zavdyaki pomirkovanij viborchij ritorici partiya zdobula dostatno golosiv abi uvijti do skladu koalicijnogo uryadu Takim chinom HDNP protyagom dvoh parlamentskih cikliv bula parlamentskoyu protyagom nastupnih dvoh pozaparlamentskoyu partiyeyu Na viborah 2010 roku partiya stvorila blok iz FIDES UGS ta znovu uvijshla v parlament Ugrupovannya agrarnih partij Za zmini rezhimu vidnovlena Nezalezhna partiya dribnih gospodariv umilo vikoristala davnyu tugu kolektivizovanogo selyanstva za vlasnoyu zemleyu U 1998 r partiya pid kerivnictvom Tordyana otrimala najkrashij viborchij rezultat viborovshi majzhe 14 golosiv Nevdala uchast partiyi v koalicijnomu uryadi z molodimi demokratami v rezultati yakoyi lider partiyi vijshov zi skladu uryadu gliboka agrarna kriza ta postijni vnutrishnopartijni superechki prizveli do najgirshogo viborchogo rezultatu partiyi 2002 r Ochevidno cij partiyi dosit skladno bude v majbutnomu zalishitisya parlamentskoyu Ugrupovannya liberalnih partij Na rubezhi 1989 1990 rr Soyuz vilnih demokrativ SVD stupiv na politichnu scenu yak radikalna partiya z metoyu dokorinno zminiti isnuyuchij rezhim Na pershih dvoh vilnih viborah Soyuzu vdalosya zavershiti viborchi peregoni na drugomu misci zdobuvshi blizko 20 golosiv U 1990 r osnovnu rol vidigrala radikalna programa spryamovana na zminu rezhimu ta antikomunistichna ritorika U rezultati viboriv 1994 r utvorilas uryadova koaliciya USP SVD Stvorennya ciyeyi koaliciyi malo dalekosyazhni naslidki dlya SVD Vilni demokrati na viborah 1998 r vtratili blizko 2 3 svoyih viborciv sho poyasnyuyetsya nizkoyu poperednih nevdach Golovnim grihom SVD buv sam fakt stvorennya koaliciyi z postkomunistichnoyu USP tomu bilshist poperednih viborciv SVD progolosuvala za FIDES UGS U 2002 r populyarnist partiyi kolivalas navkolo kritichnoyi 5 vidsotkovoyi poznachki Na viborah 2010 roku SVD otrimala nezadovilnij rezultat i ne potrapila do parlamentu Partiyi livogo spryamuvannya Yak uzhe zaznachalosya voseni 1989 r Ugorska socialistichna robitnicha partiya USRP na svoyemu zhovtnevomu z yizdi peretvorilasya na Ugorsku socialistichnu partiyu Na pershih vilnih viborah vona zdobula lishe 8 54 golosiv i posila tretye misce Odnak vzhe na nastupnih viborah 1994 r USP zdobula bilshe polovini golosiv viborciv i peremogla u viborchih peregonah Pidsumki viboriv 2002 r na yakih USP zdobula 42 golosiv svidchat pro te sho partiyi vdalosya vijti za mezhi tradicijnogo kola svogo elektoratu i prihiliti na svij bik tih viborciv yaki bazhali usunennya FIDES UGS vid vladi Socialisti znahodilisya pri vladi dva parlamentskih cikli u 2002 ta 2006 rokah Ale grubi pomilki u vnutrishnij politici neprodumani diyi uryadu F Dyurchanya priveli do guchnoyi porazki partiyi na viborah 2010 roku USP otrimala lishe 59 mandativ ce vtrichi menshe nizh bulo u 2006 roci Krajnoprave partijne ugrupovannya U 2003 roci grupoyu pravoradikalnonalashtovanih studentiv gumanitarnogo fakultetu Budapeshtskogo universitetu i vihidcyami z nacionalistichnoyi Partiyi spravedlivosti i zhittya bula stvorena Partiya za krashu Ugorshinu skorocheno Jobbik U nazvi partiyi vikoristovuyetsya gra sliv slovo jobbik v ugorskij movi maye dva znachennya krashij i pravij Partiya viznachaye sebe yak radikalna i nacionalno konservativna reklamuyuchi svoye gaslo Ugorshina nalezhit ugorcyam Nezalezhni sposterigachi klasifikuyut yiyi yak ultrapravu Partiya aktivno vikoristovuye anticigansku antisemitsku i antiimmigrantsku ritoriku U 2009 roci partiya Jobbik projshla do Yevroparlamentu nabravshi majzhe 15 golosiv i provivshi v deputati 3 svoyih chleniv Na parlamentskih viborah 2010 roku partiya otrimala 47 mandativ i zajnyala tretye misce Zbrojni sili Redaguvati Gusari Dokladnishe Zbrojni sili UgorshiniZbrojni sili Ugorshini ugor Magyar Honvedseg skladayutsya z Suhoputnih vijsk ta Povitryanih sil Do nashogo chasu u zbrojnih silah sluzhat gusari ci chastini utvoreni u XV st 64 Gusarami nazivayut legku kinnotu cej termin prizhivsya u polskij rosijskij ta deyakih inshih armiyah Chiselnist zbrojnih sil u 2013 roci skladala 29 7 tis 65 66 Zagalni vitrati na armiyu v 1997 roci sklali 560 mln Ugorshina chlen NATO z 1999 roku u 2003 roci buv skasovanij prizov Brala uchast u vijskovih kampaniyah v Iraku ta Yugoslaviyi ta trimala kontingent v Afganistani 34 j bataljon specialnogo priznachennya Bercsenyi Laszlo Ugorshina posilala svoyi voyakiv u skladi mirotvorchogo kontingentu OON do Afganistanu 67 Bosniyi 68 DR Kongo 69 Kipru 70 Yegiptu Gruziyi 71 Kosova 72 Livanu Mali Somali Marokko Na ozbroyenni 12 T 72 43 BTR 80 50 BRDM 2 20 Oshkosh M ATV ta 80 Humvee Ugorski rozrobki Gepard gvintivka P9RC KGP 9 ta AK 63 Povitryani sili skladayutsya z 12 vinishuvachiv Saab JAS 39 Gripen zaminili radyanski MiG 29 73 Popri vidsutnist vihodu do morya specialnij viddil operuye richkovimi tralshikami kotri hodyat Dunayem Osvita Redaguvati Budapeshtskij universitet Dokladnishe Osvita v UgorshiniZagalna osvita trivaye do 16 rokiv Z 3 rokiv ye obov yazkovoyu uchast u doshkilnij osviti dityachih sadkah de diti vchatsya do 6 richnogo viku Pislya cogo voni jdut u pochatkovu shkolu de navchayutsya protyagom 4 6 abo 8 rokiv Ostannij variant ye najposhirenishim Sistema duzhe gnuchka ta vrahovuye individualni osoblivosti ditej Serednya osvita zazvichaj trivaye protyagom 4 rokiv Ye tri tipi serednoyi osviti neprofesijna profesijne uchilishe ta profesijno tehnichne uchilishe Pislya cogo skladayetsya ispit kotrij ye takozh vstupnim dlya universitetiv Visha osvita maye davni tradiciyi Pershij ugorskij universitet buv zasnovanij u 1367 roci korolem Lyudovikom Anzhu v misti Pech vin mav 2 fakulteti filosofskij ta yuridichnij bogoslovskij vidkriti papa rimskij ne dozvoliv pro medichnij fakultet nichogo ne vidomo i funkcionuvav kilka desyatilit Vochevid iz ciyeyi prichini korolem Zhigmondom Lyuksemburgom buv zasnovanij universitet v Obudi zatverdzhenij papoyu rimskim Bonifaciyem IX u 1395 vin skladavsya z 4 fakultetiv U 1465 v Pozhoni zasnovano tretij ugorskij universitet funkcionuvav z 1467 u skladi 4 fakultetiv yakij stav oseredkom gumanistichnoyi renesansnoyi kulturi Istropolitanskij universitet prote buv zakritij pislya smerti korolya Matyasha Gunyadi 1490 Pid avstrijskoyu zajmanshinoyu kardinalom Peterom Pazmanem arhiyepiskopom Estergoma u 1635 zasnovano yezuyitskij universitet u Trnavi spochatku z 2 fakultetami gumanitarnim filosofskim ta bogoslovskim v 1667 pochav funkcionuvati yuridichnij fakultet u 1769 medichnij U 1777 jogo perevedeno v Budu de isnuye doteper Budapeshtskij universitet V 1657 r pislya zahoplennya Gabsburgami Koshic Kashsha i vijni z ugorcyami Transilvaniyi tut takozh stvoreno yezuyitskij universitet Sistema vishoyi osviti vklyuchaye v sebe vishi navchalni zakladi Ugorshina privablyuye inozemnih studentiv yak iz YeS tak i krayin yaki ne vhodyat do YeS Uryad proponuye rizni tipi stipendij dlya inozemciv ta nedorogu platu za navchannya ta prozhivannya Kultura RedaguvatiArhitektura Redaguvati Dokladnishe Arhitektura UgorshiniSered pam yatok arhitekturi Budapeshta mozhna vidiliti v palacovij kompleks iz hramom u gotichnomu stili v Budi budinok parlamentu 1896 u Peshti z kupolami i shpilyami sho zajmaye veliku chastinu miskoyi panorami Ugorskij derzhavnij opernij teatr Bazilika Svyatogo Stefana Budapesht Sharoshpatok zamok i palac Rakoci Estergom arhiyepiskopskij sobor Ferted palac EsterhaziMuzeyi Redaguvati Muzej uzhitkovogo mistectva Budapesht V Ugorshini pracyuye 1260 publichnih zibran i kolekcij muzeyiv i galerej 225 z nih u Budapeshti Zazvichaj muzeyi vidkriti z vivtorka po nedilyu z 10 00 do 18 00 uzimku chas roboti skorochenij Sered providnih muzeyiv Budapeshtu vidilyayutsya Nacionalnij istorichnij muzej iz bagatoyu kolekciyeyu eksponativ madyarskoyi istoriyi pochinayuchi z IX stolittya Ugorskij hudozhnij muzej Nacionalnij muzej prirodnoyi istoriyi Muzej prikladnih mistectv Etnografichnij muzej Muzeyi fortechnogo kvartalu Varneded Nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Muzej im Lyudviga Vijskovo istorichnij muzej Muzeyi miskogo parku Varoshliget Muzej obrazotvorchih mistectv Myucharnok Centralnij vistavkovij zal Muzej ugorskogo silskogo gospodarstva Muzej transportu Ugorskij prirodnichij muzej Desyatki tisyach amatoriv teatralnogo i muzichnogo mistectva priyizhdzhayut shorichno v Ugorshinu shobi buti prisutnim na chislennih festivalyah najvidomishim sered yakih ye Budapeshtska vesna Segedskij i Budapeshtskij litni teatralni festivali i koncerti na muziku Bethovena v starodavnomu parku mista Matonvashar de buvav velikij kompozitor U yihnih programah berut uchast najkrashi ugorski artisti i muzikanti a takozh zirki svitovogo mistectva Vidomij ne tilki u krayini Ugorskij nacionalnij filarmonichnij orkestr Najbilshim festivalem suchasnoyi muziki ye Siget Literatura Redaguvati Ilyustrovana hronika vidoma svoyimi ilyustraciyami 147 miniatyur Dokladnishe Ugorska literaturaPam yatkoyu semigorodskoyi literaturi 17 go stolittya ye Avtobiografiya Yanosha Kemeni knyazya Semigoroda napisana nim ugorskoyu movoyu Imre Kertes Bilya vitokiv nacionalnoyi literaturi naprikinci 18 go na pochatku 19 go stolit stoyav Djord Beshenyeyi avtor prac na istorichni ta politichni temi borec za stvorennya nacionalnoyi literaturi Pershu polovinu 20 go stolittya v Ugorshini plidno pracyuvali Zhigmond Moric odin iz pershih znachnih literaturnih diyachiv sho pisali ugorskoyu Mihaj Babich Shandor Marayi Vidatnoyu postattyu v ugorskij literaturi drugoyi polovini 20 go stolittya buv Deri Tibor zasnovnik dadayizmu ta syurrealizmu v Ugorshini Sered pismennikiv Ugorshini ye vidomi shevchenkoznavci ta perekladachi tvoriv T Shevchenka nasampered ce Barabash Tibor Varga Balint Shandor Veresh a takozh Laslo Balla yakij prozhivaye v Ukrayini ale pishe ugorskoyu movoyu Deyaki ugorski pismenniki pisali inshimi movami zokrema esperanto Bagi Dyula Pochatok tretogo tisyacholittya ugorska literatura vidznachila Nobelivskoyu premiyeyu Laureatom 2002 roku stav ugorskij yevrejskij pismennik Imre Kertes V Ugorshini pracyuvali cikavi dityachi pismenniki zokrema Ishtvan Fekete za tvorami yakogo studiyeyu Pannoniya film buv znyatij vidomij dlya vitchiznyanogo glyadacha multfilm Vuk Kulinariya Redaguvati Tokajske vino Dokladnishe Ugorska kuhnyaUgorska kuhnya nevid yemna chastina kultura krayini Vona vidriznyayetsya gostrotoyu strav ta dodavannyam papriki kotru vinajshli same ugorci 74 isnuye sim osnovnih vidiv Shedro posipayut neyu ugorskij paprikash Takozh dodayut u gulyash svoyeridnij gustij sup chi m yasne ragu Zazvichaj ugorci tradicijno vikoristovuyut svininu ta forel Klasichna strava ugorskoyi kuhni lecho Strava z kapusti kartopli kvasoli ta sochevici nazivayetsya fezelek Z Ugorshini Franciya importuye fua gra gusyachu abo kachinu pechinku yaku shtuchno zbilshuyut shlyahom vidgodivli Najpopulyarnishi deserti tort Dobosh sho skladayetsya z shesti shariv biskvita z shokoladnim kremom i karamelnoyu glazur yu shtrudel brecel ta rogaliki Palinka ce fruktova gorilka z vinogradu grush abrikosu sliv yabluk Palinka odniyeyu z pershih otrimala pravo nazivatisya Gungarikumom tobto neoficijnim simvolom krayini Najpopulyarnishi sorti piva Borsodi Soproni Arany Aszok Kobanyai ta Dreher Vsesvitno vidomim ugorskim vinom i korolem ugorskih vin z 18 stolittya stalo vino Tokaj viroblyuvane v oblasti Tokaj Tokajski vina mayut krasive zolotiste zabarvlennya yim pritamanna povnota m yakist mayut silnih harakternij buket iz tonami hlibnoyi shkurinki ta medu Zgidno iz zakonodavstvom ciyeyi krayini vidilyayut 22 vinorobnih regioni najvidomishimi z yakih vvazhayutsya Balaton Eger Seksard Villan Shiklosh Tokaj Hedajya Shomlo Ugorci kultivuyut ne tilki mizhnarodni sorti vinogradu ale j spokonvichno ugorski yak ot Kekfrankosh Furmint Pino Gri Shardone Kadarka Kaberne Sovinjon Unikum ugorskij girkij liker Vin vvazhayetsya odnim iz nacionalnih napoyiv Balzam buv stvorenij v 1790 roci dlya imperatora Josifa II i vzhe bilshe 200 rokiv vigotovlyatsya sim yeyu Cvak yaka peredaye sekret vigotovlennya z pokolinnya v pokolinnya Krim shiroko vidomoyi v krayinah shidnoyi Yevropi brinzi ta riznovidiv domashnogo siru z korov yachogo kozinogo ta ovechogo moloka z riznimi speciyami v Ugorshini viroblyayutsya plastichni siri Kashkaval Hajdu za sposobom virobnictva shozhij na mocarelu Inyenc viroblyayetsya u viglyadi ruletiv napivtverdij sir Ovari shozhij za tehnologiyeyu virobnictva na Tilziter tverdij sir Panoniya ugorskij analog francuzkogo Emmentalyu Vzagali ugorski sirovari znachno rozshirili asortiment ugorskih siriv stvorivshi m yaki siri z biloyu plisnyavoyu za francuzkoyu tehnologiyeyu oderzhannya Bri ta Kamamberu yak ot Bakon Tihan Shed Bri Diadal i Zheramon ta siri z mitoyu skorinkoyu abo yak voni nazivayutsya v Ugorshini z pomadoyu Lajta Ilmici Palpastayi shozhi na Livaro chi Myunster 75 Porcelyana Redaguvati Dokladnishe Zholnayi ta Porcelyana HerendU porivnyanni z manufakturami Saksoniyi Rosijskoyi chi navit Avstrijskoyi imperiyi porcelyanova manufaktura v Ugorshini vinikla dosit pizno U 1826 Vince Shtingl zasnuvav neveliku majsternyu v selishi Herend sho vigotovlyala fayansovi virobi Manufaktura robit stavku na elitni zrazki z individualnim dekorom tak dekori Kviti Indiyi chi Mali troyandi stayut harakternimi same dlya porcelyani Herend Majstri manufakturi Herend ne vidkrivayut novih shlyahiv a pracyuyut u retro stilyah Metod ruchnogo rozpisu porcelyani znachno vidriznyavsya vid prijomiv kolorovogo rozpisu vikonuvavsya ne penzlem yak zazvichaj a specialnim perom Fabriku Zholnayi bulo zasnovano Mikloshem Zholnayi 1800 1880 u Pechi Kompaniya vpershe vikoristala procesi glazuruvannya eozinom ta keramik iz pirogranitu Rezultatom bagatorichnih poshukiv majstriv porcelyanovoyi manufakturi stalo stvorennya osoblivogo vidu glazuri yaka pislya vipalu v pechi daye sokovitij kolir iz yaskravim metalevim vidbliskom Tipovimi kolorami ye vidtinki zelenogo chervonogo blakitnogo ta purpurovogo Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Dokladnishe Ugorske mistectvoMuzika Redaguvati Ferenc List Dokladnishe Ugorska muzikaVsesvitno vidoma ne lishe ugorska tradicijna narodna muzika a j chiselni klasichni kompozitori yak ot Ferenc List abo Bela Bartok Tvorchist kompozitoriv pov yazana z istoriyeyu Ugorshini ta borotboyu za rozvitok nacionalnoyi kulturi Tradicijni poyednannya folkloru ta suchasnoyi viraznosti Do ugorskoyi narodnoyi muziki zvertalisya inozemni kompozitori Jogannes Brams u spivpraci z Eduardom Remenyi stvoriv Ugorski tanci dlya fortepiano v 4 ruki Kompozitori Zoltan Kodaj Franc Legar Imre Kalman Shandor Vereshsh Skripali Jozef Joahim Leopold Auer Dirigenti Yudzhin Ormandi Dzhordzh Sell Dorati Antal Georg Sholti Ishtvan Kertes Ferenc Frichaj Zoltan Rozhnyayi Kvarteti Ugorskij kvartet Budapeshtskij kvartetUgorshina bere uchast u Yevrobachenni pochinayuchi z 1994 roku Sered vidomih vikonavciv Friderika Bayer Magdi Ruzha Kati Volf Compact Disco Andrash Kallaj Saunders ByeAlex Na seredinu minulogo stolittya pripav festivalnij vibuh buli populyarnimi majdanchiki Tessek valasztani Made in Hungary Tancdalfesztival Suchasnij Siget odin iz najbilshih yevropejskih festivaliv sho vidbuvayetsya sholita z 1993 roku na dunajskomu ostrovi Hajogyari sziget v Obudi Budapesht Laslo Nemesh Teatr Redaguvati Dokladnishe Ugorskij teatrKinematograf Redaguvati Dokladnishe Ugorskij kinematografCherez istorichni osoblivosti miscevij kinematograf rozvivavsya dosit povilno prote Ugorshina ridna krayina bezlichi vidatnih aktoriv Hvili emigraciyi silno vplinuli na rozvitok Gollivudu ugorci neridko stavali volodaryami premiyi Oskar Vsesvitno vidomi mitci Adolf Cukor Vilyam Foks Lesli Govard Pol Lukas Lajosh Biro Dzhordzh K yukor King Vidor Majkl Kertis Rudolf Mate Aleksandr Korda Budapesht stav populyarnoyu lokaciyeyu dlya zjomok kinofilmiv Hellboj 2 Zolota armiya Kontrol Chervona speka Misiya nezdijsnenna Protokol Fantom Pereviznik 3 Shpigunka ta Shpigun vijdi get Dramatichnij film znyatij debyutantom Laslo Nemeshom Sin Saula buv pokazanij na Kannskomu kinofestivali 2015 de otrimav Gran pri takozh otrimav premiyu Oskar 2016 za najkrashij film inozemnoyu movoyu Sport Redaguvati Zolota komanda 1953 Najpopulyarnishim sportom tradicijno ye futbol u cij gri krayina neodnorazovo dosyagala chudovih rezultativ Na Olimpijskih igrah trichi zdobuto tituli zajnyate druge misce na Svitovomu chempionati 1938 i 1954 rokiv tretye misce chempionatu Yevropi z futbolu 1964 Ferenc Pushkash odin iz najvidatnishih gravciv v istoriyi futbolu chlen slavetnoyi zbirnoyi Ugorshini pochatku 1950 h rokiv tak zvanoyi Zolotoyi komandi U zhovtni 2009 roku FIFA zasnuvala shorichnij priz Pushkasha avtoru najkrasivishogo gola Vidatnim ye futbolnij match Angliya Ugorshina 1953 Ugorska Dityacha futbolna federaciya bula zasnovana u 2008 roci V krayini vidbuvavsya Chempionat Yevropi z minifutbolu 2010 Budapesht i Debrecen Ugorska futbolna federaciya vijshla u final turniru UYeFA Zbirnij vdalosya peremogti chempiona Yevro 2004 Greciyu 3 2 76 i peremozhcya chempionatu svitu z futbolu 2006 Italiyu 3 1 77 Yunackij chempionat Yevropi z futbolu U 19 2008 prohodiv za uchasti Ugorshini de komanda posila 3 misce a Molodizhnij chempionat svitu z futbolu 2009 zavershivsya z analogichnim rezultatom Lishe sim krayin SShA SRSR Rosiya Velika Britaniya Franciya Kitaj Italiya i Nimechchina zavoyuvali bilshe olimpijskih medalej nizh Ugorshina 78 Igri 1984 bojkotuvalisya Populyarne vodne polo plavannya ta fehtuvannya 79 80 2009 go hokeyisti debyutuvali na Chempionati svitu z hokeyu iz shajboyu Div takozh RedaguvatiNacionalna blakitna stezhka Ohorona zdorov ya v Ugorshini Avstriya Ugorska notaciya Ugorske im ya Spisok zamkiv UgorshiniPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 veresnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2015 Encyclopedia Americana Heart to India 1 Scholastic Library Pub 2006 s 581 ISBN 978 0 7172 0139 6 University of British Columbia Committee for Medieval Studies Studies in medieval and renaissance history Committee for Medieval Studies University of British Columbia 1980 p 159 Hungary gross domestic product GDP 2012 2022 Statistic Statista angl Procitovano 4 lipnya 2018 The Fundamental Law of Hungary anglijskoyu Hungarian State Procitovano 8 travnya 2017 Geography Statistics of Hungary anglijskoyu worldatlas com 6 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Eurostat Population on 1 January 2015 anglijskoyu European Commission Procitovano 20 serpnya 2015 Uralic Finno Ugrian languages Classification of the Uralic Finno Ugrian languages with present numbers of speakers and areas of distribution last updated 24 September 2015 anglijskoyu helsinki fi 6 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Hungary in the Carpathian Basin anglijskoyu Lajos Gubcsi PhD 6 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae ugorskoyu 36 Magyar Tudomanyos Akademia Hungarian Academy of Sciences 1982 s 419 Kristo Gyula Barta Janos Gergely Jeno Magyarorszag tortenete eloidoktol 2000 ig History of Hungary from the prehistory to 2000 Pannonica Kiado Budapest 2002 ISBN 963 9252 56 5 p 687 pp 37 pp 113 Magyarorszag a 12 szazad masodik felere jelentos europai tenyezove kozephatalomma valt By the 12th century Hungary became an important European constituent became a middle power A Nyugat reszeve valt Magyarorszag Hungary became part of the West pp 616 644 Austria Hungary HISTORICAL EMPIRE EUROPE Encyclopaedia Britannica 6 chervnya 2017 https www britannica com place Austria Hungary Procitovano 6 chervnya 2017 Hungary The Unwilling Satellite Arhivovano 16 lyutogo 2007 u Wayback Machine John F Montgomery Hungary The Unwilling Satellite http kapos hu hirek kis szines 2018 06 16 megerkezett az idei balaton sound himnusza html Devin Adair Company New York 1947 Reprint Simon Publications 2002 Thomas The Royal Hungarian Army in World War II st 11 1949 evi XX torveny A Magyar Nepkoztarsasag Alkotmanya Act XX of 1949 The Constitution of the Hungarian People s Republic Magyar Kozlony Hungarian Bulletin Hungarian Budapest Allami Lapkiado Nemzeti Vallalat 4 174 1361 20 serpnya 1949 1989 evi XXXI torveny az Alkotmany modositasarol Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution Magyar Kozlony Hungarian Bulletin Hungarian Budapest Pallas Lap es Konyvkiado Vallalat 44 74 1219 23 zhovtnya 1989 Hanrahan Brian 9 travnya 2009 Hungary s Role in the 1989 Revolutions BBC News anglijskoyu Kamm Henry 17 chervnya 1989 Hungarian Who Led 56 Revolt Is Buried as a Hero The New York Times anglijskoyu 1989 evi XXXI torveny az Alkotmany modositasarol Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution Magyar Kozlony ugorskoyu Budapest Pallas Lap es Konyvkiado Vallalat 44 74 1219 23 zhovtnya 1989 Country and Lending Groups World Bank Dostupnij stanom na 1 lyutogo 2016 List of OECD Member countries Ratification of the Convention on the OECD anglijskoyu Oecd org Procitovano 4 listopada 2011 OECD 27 lipnya 2013 OECD Health Data Social protection OECD Health Statistics database anglijskoyu doi 10 1787 data 00544 en Procitovano 14 lipnya 2013 Eurydice Compulsory Education in Europe 2013 2014 anglijskoyu European commission Arhiv originalu za 6 listopada 2013 Procitovano 19 travnya 2014 Hungary s Nobel Prize Winners 13 Hungarian win Nobel Prize yet Ugorska akademiya nauk anglijskoyu Population per Gold Medal Hungary has the second highest gold medal per capita in the world All together it has 175 gold medal until 2016 medalspercapita com Hungarian literature Popular poetry is the only real poetry was the opinion of Sandor Petofi one of the greatest Hungarian poets whose best poems rank among the masterpieces of world literature Encyclopaedia Britannica vidannya 2012 roku Szalipszki pg 12 Refers to the country as widely considered to be a home of music World Tourism Organization 2018 UNWTO Tourism Highlights 2018 Edition UNWTO Madrid anglijskoyu 2018 doi 10 18111 9789284419876 Search Global Edition The New York Times International Herald Tribune anglijskoyu 29 bereznya 2009 Procitovano 20 veresnya 2009 Lake Balaton Encyclopaedia Britannica anglijskoyu Procitovano 20 bereznya 2008 Benefits of EU Membership anglijskoyu Hungarian Chamber of Commerce and Industry 6 chervnya 2017 Arhiv originalu za 8 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 International organizations in Hungary anglijskoyu Ministry of Foreign Affairs Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 20 listopada 2016 Thousands of Hungarians Demonstrate Against End of Democracy Konstituciya Ugorshini yak proyav yevropejskoyi nesluhnyanosti zakarpattya net ua 22 03 2013 Ugorshina uhvalila novi superechlivi zakoni Kudi zavede Ugorshinu pravij povorot Napriklad Abbot Regino of Prum mentions the plains of the Pannons and the Avars Kristo Gyula 1993 pp 96 a b A Country Study Hungary Federal Research Division Library of Congress Magyar Hungarian migration 9th century Eliznik org uk Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 11 listopada 2011 Origins and Language Source U S Library of Congress Stephen Wyley 30 May 2001 The Magyars of Hungary Geocities com Archived from the original on 21 October 2009 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2009 Procitovano 21 zhovtnya 2009 Peter Heather Empires and Barbarians Pan Macmillan 2011 cs National and historical symbols of Hungary Nemzetijelkepek hu Arhiv originalu za 29 lipnya 2008 Procitovano 20 veresnya 2009 Hungary Britannica Online Encyclopedia Britannica com Procitovano 21 listopada 2008 Hungary The Bibliotheca Corviniana Collection UNESCO CI Portal unesco org Arhiv originalu za 18 bereznya 2008 Procitovano 21 listopada 2008 A Country Study Hungary Geography about com Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2009 Kinga Frojimovics Geza Komoroczy Jewish Budapest monuments rites history Central European University Press 1999 p 67 Google Books Francois Bugnion International Committee of the Red Cross The International Committee of the Red Cross and the protection of war victims Macmillan Education 2003 Google Books J Lee Ready 1995 World War Two Nation by Nation London Cassell page 130 ISBN 1 85409 290 1 Birman Dzhon Pravednik istoriya o Raule Vallenberge propavshem geroe Holokosta Per s angl B Erhova M 2007 Pravedniki ISBN 978 5 7516 0662 0 Prauser Steffen Rees Arfon December 2004 The Expulsion of German Communities from Eastern Europe at the end of the Second World War EUI Working Paper HEC No 2004 1 San Domenico Florence European University Institute Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2009 Procitovano 5 serpnya 2013 Tibor Cseres Serbian vendetta in Bacska Arhivovano 28 travnya 2016 u Wayback Machine Kontler L Zagolovok ISBN 5 7777 0129 9 Granville frm PDF Procitovano 20 veresnya 2009 Hungary s 1956 brain drain BBC News 23 October 2006 National data www ksh hu Hungarian Central Office Procitovano 9 veresnya 2014 a b 2011 Hungary Census Report Eurostat Tables Graphs and Maps Interface TGM table Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vital statistics Hungarian Central Statistical Office KSH a b Hungarian census 2011 Orszagos adatok National data 1 1 4 2 A nepesseg nyelvismeret es nemek szerint population by spoken language 1 1 6 1 A nepesseg anyanyelv nemzetiseg es nemek szerint population by mother tongue and ethnicity 2 1 7 1 A nepesseg vallas felekezet es fontosabb demografiai ismervek szerint population by religion denomination and main demographical indicators Hungarian Hungarian census 2011 final data and methodology Ukrayina Ugorshina Krayini svitu Ukrinform nedostupne posilannya z lipnya 2019 Hussar Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 2008 http www britannica com EBchecked topic 277525 hussar Procitovano 15 serpnya 2008 A jovo ev nyertese lesz a honvedelem Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 H 10645 szamu orszaggyulesi hatarozati javaslat a Magyar Honvedseg reszletes bontasu letszamarol International Security Assistance Force ISAF Key Facts and Figures Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2016 Szucs Laszlo Kretatol Afganisztanig Tiz bekefenntarto misszio amelyben magyar katonak vettek reszt Honvedelem hu Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 Valtas az EUSEC RD Congo misszioban Honvedelem hu Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 United Nations Peacekeeping Troop and police contributors European Union Monitoring Mission EUMM Mission Facts and Figures KFOR Troop Numbers amp Contribution Nations Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2016 World Air Forces 2016 pg 21 Flightglobal Insight 2015 Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Sulinet Magyar noveny e a paprika Sulinet hu Arhiv originalu za 20 chervnya 2008 Procitovano 21 listopada 2008 Molochnaya promyshlennost Soderzhanie gazety Vse o moloke syre morozhenom www moloprom ru Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 27 bereznya 2017 Hungary 3 2 Greece Euro champions stunned ESPN 24 05 2008 Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 22 06 2011 Hungary 3 1 Italy World Champions stunned ESPN 22 08 2007 Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 22 06 2011 Medals Per Capita Procitovano 11 03 2014 FIE 2009 2010 men s rankings Fie ch Procitovano 22 06 2011 FIE 2009 2010 women s rankings Fie ch Procitovano 22 06 2011 Dzherela RedaguvatiGalushko K Yu Ugorshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 201 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Aldasy Antal Hungary The Catholic Encyclopedia Vol 7 New York Robert Appleton Company 1910 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu UgorshinaSajt ukrayinciv Ugorshini Putivnik po Ugorshini Ugorsko Ukrayinskij slovnik Ugorshina katalog posilan Open Directory Project Vikishovishe Atlas Hungary Geografichni dani pro Ugorshina OpenStreetMap Hungary na sajti The World Factbook angl Avstriya Slovachchina Ukrayina Sloveniya Rumuniya Horvatiya Serbiya Rumuniya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugorshina amp oldid 39840423