www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пруссія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення 1525 1947Прапор ГербДевізSuum cuique Латина Кожном

Пруссія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пруссія (значення).
Пруссія
1525 – 1947
Прапор Герб
Девіз
Suum cuique  (Латина)
«Кожному своє»
Пруссії: історичні кордони на карті
Пруссія (синя), в часи розквіту, головна держава Німецької імперії
Столиця Кенігсберг, пізніше Берлін
Мови Німецька (офіційна)
Релігії Протестантизм, Католицизм
Форма правління Монархія, демократія
Герцог1
 - 1525—1568 Альберт I (перший)
 - 1688—1701 Фрідріх III (останній)
Король 1
 - 1701—1713 Фрідріх I (перший)
 - 1888—1918 Вільгельм II (останній)
Прем'єр-міністр 1, 2
 - 1918—1920 Пауль Гірш (перший)
 - 1933—1945 Герман Герінг (останній)
Історичний період Ранньомодерна історія до Новітнього часу
 - Прусське герцогство 10 квітня 1525
 - Об'єднання з Бранденбурогом 27 серпня 1618
 - Королівство Пруссія 18 січня 1701
 - Вільна держава Пруссія (1918–1933) 9 листопада 1918
 - Ліквідація (de facto) 30 січня 1934
 - Ліквідація (de jure) 25 лютого 1947
Площа
 - 1939 297 007 км2
Населення
 - 1939 41 915 040 осіб
     Густота 141,1 осіб/км² 
Сьогодні є частиною Німеччина, Польща,
Росія, Литва,
Данія, Бельгія,
Чехія, Нідерланди, Швейцарія
1Подані тут глави держави є першими і останніми носіями титулу. Для детальнішої інформації див. окрему статті про Прусські держави.
2Посада прем'єр-міністр була введена в 1792 році коли Пруссія була королівством; прем'єр-міністри, що наведені тут були главою Прусської республіки.
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Пруссія

Пруссія, іноді Прусія (нім.  Preußenфайл; лат. Borussia, Prutenia, Prussia; латис. Prūsija; лит. Prūsija; пол. Prusy; прусськ. Prūsa) — німецьке королівство та історична держава, яка утворилась із Прусського герцогства та маркграфства Бранденбург. Протягом століть Гогенцоллерни правили Пруссією, вони розширили її розмір за допомогою надзвичайно добре організованої та ефективної армії. Пруссія сформувала історію Німеччини, разом із її столицею в Берліні після 1451 року. Після 1871 року, Пруссія злилася з Німеччиною, втративши свої характерні особливості. Фактично її було ліквідовано в 1932, а офіційно — 1947 року.

Назва Пруссія походить від назви пруссів. У XIII столітті Прусську землю завоювали німецькі лицарі тевтонського ордену. 1308 року тевтонські лицарі завоювали Східну Померанію разом із Гданськом (Данціг). Їхня монарша держава була значною мірою германізована через імміграцію німців із західних та центральних регіонів, а на півдні вона була полонізована поселенцями з Мазовії. Після другого Торунського миру (1466), Пруссію було поділено на західну Королівську Пруссію, польську провінцію та східну частину, яка з 1525 року називалась Прусським герцогством, феодальний лад Корони Польської до 1657 року. Об'єднання Бранденбургу та Прусського герцогства 1618 року призвело до проголошення Королівства Пруссії 1701 року.

Пруссія досягла найбільшого розквіту у XVIII та XIX століттях. Протягом XVIII століття вона стала потужною європейською силою під час правління Фрідріха Великого (1740—1786). Протягом XIX століття канцлер Отто фон Бісмарк об'єднав німецькі князівства в Меншу Німеччину, за винятком лише Австрійської імперії.

Після 1810 року Пруссія домінувала в Німеччині політично, економічно та за кількістю мешканців і була ядром об'єднаної Північної Німецької конфедерації, що утворилася 1867 року, яка згодом стала частиною Німецької імперії (1871).

Термін «прусський» часто вживався, особливо за межами Німеччини, для підкреслення професіоналізму, агресивності, мілітаризму та консерватизму класу юнкерів, земельних аристократів Сходу, які домінували в Пруссії в XX столітті.

Рання історія

1211 року Андрій II Угорський надав Бурцеланд у Трансильванії, як феодальний лан Тевтонському ордену (німецький військовий орден хрестоносців, столиця якого перебувала в Корлівстві Єрусалим в місті Акко). 1225 року Андрій II вигнав тевтонських лицарів із Трансильванії і вони змушені були рухатись до Балтійського моря. В 1226 році герцог Конрад I Мазовецький запросив тевтонських лицарів, для війни з балтійськими племенами пруссів на своєму кордоні. Через 60 років боротьби проти пруссів, орден створив незалежну державу, яка оволоділа прусським регіоном. Після того як Орден Мечоносців приєднався до Тевтонського ордена 1237 року вони також захопили Лівонію (тепер Латвія та Естонія) та західну Литву. 1356 року утворився Ганзійський союз, як група купецьких міст північної Європи, які здобули монополію на всі торговельні виходи з внутрішньої Європи та Скандинавії та на всі морські шляхи в Балтійському морі до іноземних країн. Купці з внутрішньої Швеції, Данії та Польщі вважали це утисками своїх прав Ганзійським союзом.

Для розселення на схід було запрошено поселенців, здебільшого, німців. Це призвело до змін етнічного складу, мови спілкування, культури та законів. Нижньонімецька мова стала домінуючою.

Лицарі підпорядковувались папі та імператору. Спочатку в них були добрі стосунки з Польською Короною, які було зруйновано після захоплення Східної Померанії та Гданська (Данцига). В результаті Польща та Литва об'єднались у Кревську унію (1385) та перемогли лицарів у Грюнвальдській битві 1410 року.

Коли Прусська конфедерація, коаліція ганзійських міст Західної Пруссії повстала проти ордену і попрохала допомоги в польського короля — почалася Тринадцятирічна війна. Тевтонські лицарі були змушені визнати себе васалами та платити данину польському королю Казимиру IV Ягеллончику згідно з Другим торунським миром (1466), втратили західну Пруссію (Королівська Пруссія), яка перейшла до Польщі. Відповідно до мирного договору утворилось дві прусські держави.

Бранденбург-Пруссія

Бранденбург та Пруссія об'єднались через два покоління. Анна, правнучка Альберта I та дочка герцога Альберта Фрідріха (правив 1568—1618), одружилась із своїм двоюрідним братом курфюрстом Сигізмундом Бранденбурзьким. Після смерті Альберта Фрідріха в 1618 році, який помер без спадкоємця, Іоан отримав право на успадкування Прусського герцогства, яке на той час ще було васалом Польщі. З цього часу Прусське герцогство об'єдналось через персональну унію з Маркграфством Бранденбургу. Утворена держава, відома як Бранденбург-Пруссія, складалась з географічно роз'єднаних територій Пруссії, Бранденбургу та рейнських земель Клевського князівства і графства Марк.

Протягом тридцятирічної війни, через роз'єднані землі Гогенцоллернів багато разів потерпали від різних армій, особливо дісталось від шведської окупації. Неефективний та військово слабкий маркграф Георг Вілгельм (1619—1640) утік 1637 року з Берліна до Кенігсберга, що був столицею герцогства Прусського. Його наступник, Фрідріх Вільгельм I (1640—1688), провів реформи в армії та провадив захист своїх земель.

Фрідріх Вільгельм I поїхав до Варшави 1641 року щоб засвідчити васальну присягу королю польському Владиславу IV Вазі за Прусське герцогство, яке на той час все ще входило до складу Корони Польської. Під час першої фази Другої північної війни, він перейшов на сторону Швеції в обмін на підтвердження феодальних прав. Шведський король пізніше дарував повний суверенітет згідно з Лябявським договором. 1657 року ці права були підтверджені польським королем за договорами у Веляу та Бромберґу. Таким чином династія Гогенцоллернів отримала Пруссію вільну від будь-яких феодальних зобов'язань, що стало основою їх пізнішого піднесення до статусу королів.

Фрідріх Вільгельм I став відомий як «Великий Курфюрст» за значні досягнення в управлінні своїми володіннями, яких він досяг завдяки встановленню абсолютної монархії (див. абсолютизм) в Бранденбургу-Пруссії. Крім того він наголошував на важливості сильного війська для захисту роз'єднаних державних територій, тоді як Потсдамський Едикт відкрив Бранденбург-Пруссію для імміграції біженців протестантів, також він запровадив бюрократію, щоб ефективно керувати державними справами.

Королівство Пруссія

Розширення Бранденбургу-Пруссії, 1600—1795

18 січня 1701 року, син Фрідріха Вільгельма, курфюрст Фрідріх III, підвищив статус Пруссії з герцогства до королівства і коронував себе королем Фрідріхом I. Щоб не загострювати стосунки з Польщею, в якій знаходилась частина старої Пруссії, Леопольд I, імператор священної Римської імперії, якій належала більша частина Прусських земель, дозволив Фрідріху титулувати себе тільки «Король в Пруссії» замість «Король Пруссії».

Держава Бранденбург-Пруссія стала широко відома як «Пруссія», хоча більшість її територій: Бранденбург, Померанія і західна Німеччина, лежали за межами власне Пруссії. Прусська держава досягла блиску протягом правління Фрідріха I, який фінансував мистецтва державним коштом.

Фрідріха I заступив на посаді його син, Фрідріх Вільгельм I (1713—1740) аскетичний «Король-солдат», який мистецтвами не займався, зате був ощадливий та практичний. Він вважається засновником відомої Прусської бюрократії та професійної армії, яку він розвинув в одну з найпотужніших у Європі, хоча його війська мали змогу тільки недовго взяти участь у бойових діях протягом Великої Північної війни. З огляду на розмір армії в порівнянні з загальною чисельністю населення, Мірабо сказав: «Пруссія це не держава з армією, але армія з державою». Також, Фрідріх Вільгельм надав притулок більш ніж 20000 біженцям протестантам із Зальцбурга в слабо заселеній східній Пруссії, яка з часом поширилась на західний беріг Німану та інші регіони. Згідно зі Стокгольмським договором (1720), він здобув половину Шведської Померанії.

Король Фрідріх II Великий

Король помер 1740 року, його заступив на посаді син, Фрідріх II, своїми досягненнями він заслужив репутацію «Фрідріха Великого». Будучи спадкоємцем престолу, Фрідріх займався головним чином філософією та мистецтвами, умів грати на флейті. 1740 року Прусські війська перейшли незахищений кордон із Сілезією та окупували Свідницю. Сілезія тоді була найбагатшою провінцією Габсбурзької Австрії. Це дало початок трьом Сілезьким війнам (1740—1763). Першу Сілезьку війну (1740—1742) та Другу Сілезьку війну (1744—1745) історично групують із загальноєвропейською війною, Війною за австрійський спадок (1740—1748). Імператор священної римської імперії Карл VI помер 20 жовтня 1740 року, його заступила на троні його донька Марія Терезія.

Отримавши перемогу над Австрійською армією в Битві при Мольвіце 10 квітня 1741 року, Фрідріх успішно завоював Нижню Сілезію (північно-західна половина Сілезії). Наступного 1742 року він завоював Верхню Сілезію (південно-східна половина). Більше того в Третій Сілезькій війні (яку зазвичай групують разом з Семирічною війною) Фрідріх отримав перемогу над Австрією в Лобозіцькій битві 1 жовтня 1756 року. З листопада 1760 року Фрідріх виграв ще одну битву  — вирішальну  — битву при Торгау. Завдяки цій битві Фрідріх здобув повну перемогу в Семирічній війні, в союзі з Великою Британією, Ганновером та Гессен-Касселем зумів утримати Сілезію проти коаліції Саксонії, Австрії, Франції та Росії. Вольтер, близький друг короля, одного разу описав Пруссію часів Фрідріха Великого такими словами «…це була Спарта на світанку, Афіни в полудень.» Починаючи з цих воєн німецький дуалізм домінував в німецькій політиці до 1866 року.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2015. 
  2. Словники України Online. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 грудня 2015. 
  3. Етимологічний словник української мови. т 4. — Київ: Наукова думка, 2004, с. 617
  4. . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015. 
  5. . Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 14 березня 2022. 
  7. . Архів оригіналу за 14 березня 2022. 
  8. Robert S. Hoyt & Stanley Chodorow, Europe in the Middle Ages p. 629
  9. Daniel Stone, A History of East Central Europe, (2001), p. 30
  10. Clark, Iron Kingdom ch 4
  11. The Army has a State http://www.mediamonitors.net/uri79.html [ 6 січня 2011 у Wayback Machine.]
  12. H. W. Koch, A History of Prussia pp. 100—102.
  13. Robert B. Asprey, Frederick the Great: The Magnificent Enigma (1986) pp. 34-35.
  14. Koch, A History of Prussia, p. 105.
  15. Robert A. Kahn, A History of the Habsburg Empire 1526—1918 (1974) p. 96.
  16. Asprey, Frederick the Great: the Magnificent Enigma, pp. 195—208.
  17. Hermann Kinder & Werner Hilgermann, The Anchor Atlas of World History: Volume 1 (1974) pp. 282—283.

Див. також

Література

  • Barraclough, Geoffrey. The Origins of Modern Germany (2d ed., 1947)
  • Christopher Clark|Clark, Christopher. Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia, 1600—1947 (2009), standard scholarly history ISBN 978-0713994667
  • Friedrich, Karin. The Other Prussia. Royal Prussia, Poland and Liberty, 1569–1772. Cambridge University. ISBN 978-0-521-58335-0. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prussiya znachennya Prussiya1525 1947Prapor GerbDevizSuum cuique Latina Kozhnomu svoye Prussiyi istorichni kordoni na kartiPrussiya sinya v chasi rozkvitu golovna derzhava Nimeckoyi imperiyiStolicya Kenigsberg piznishe BerlinMovi Nimecka oficijna Religiyi Protestantizm KatolicizmForma pravlinnya Monarhiya demokratiyaGercog1 1525 1568 Albert I pershij 1688 1701 Fridrih III ostannij Korol 1 1701 1713 Fridrih I pershij 1888 1918 Vilgelm II ostannij Prem yer ministr 1 2 1918 1920 Paul Girsh pershij 1933 1945 German Gering ostannij Istorichnij period Rannomoderna istoriya do Novitnogo chasu Prusske gercogstvo 10 kvitnya 1525 Ob yednannya z Brandenburogom 27 serpnya 1618 Korolivstvo Prussiya 18 sichnya 1701 Vilna derzhava Prussiya 1918 1933 9 listopada 1918 Likvidaciya de facto 30 sichnya 1934 Likvidaciya de jure 25 lyutogo 1947Plosha 1939 297 007 km2Naselennya 1939 41 915 040 osib Gustota 141 1 osib km Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Polsha Rosiya Litva Daniya Belgiya Chehiya Niderlandi Shvejcariya1Podani tut glavi derzhavi ye pershimi i ostannimi nosiyami titulu Dlya detalnishoyi informaciyi div okremu statti pro Prusski derzhavi 2Posada prem yer ministr bula vvedena v 1792 roci koli Prussiya bula korolivstvom prem yer ministri sho navedeni tut buli glavoyu Prusskoyi respubliki Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu PrussiyaPrussiya 1 2 3 4 inodi Prusiya 5 6 7 nim Preussenfajl lat Borussia Prutenia Prussia latis Prusija lit Prusija pol Prusy prussk Prusa nimecke korolivstvo ta istorichna derzhava yaka utvorilas iz Prusskogo gercogstva ta markgrafstva Brandenburg Protyagom stolit Gogencollerni pravili Prussiyeyu voni rozshirili yiyi rozmir za dopomogoyu nadzvichajno dobre organizovanoyi ta efektivnoyi armiyi Prussiya sformuvala istoriyu Nimechchini razom iz yiyi stoliceyu v Berlini pislya 1451 roku Pislya 1871 roku Prussiya zlilasya z Nimechchinoyu vtrativshi svoyi harakterni osoblivosti Faktichno yiyi bulo likvidovano v 1932 a oficijno 1947 roku Nazva Prussiya pohodit vid nazvi prussiv U XIII stolitti Prussku zemlyu zavoyuvali nimecki licari tevtonskogo ordenu 1308 roku tevtonski licari zavoyuvali Shidnu Pomeraniyu razom iz Gdanskom Dancig Yihnya monarsha derzhava bula znachnoyu miroyu germanizovana cherez immigraciyu nimciv iz zahidnih ta centralnih regioniv a na pivdni vona bula polonizovana poselencyami z Mazoviyi Pislya drugogo Torunskogo miru 1466 Prussiyu bulo podileno na zahidnu Korolivsku Prussiyu polsku provinciyu ta shidnu chastinu yaka z 1525 roku nazivalas Prusskim gercogstvom feodalnij lad Koroni Polskoyi do 1657 roku Ob yednannya Brandenburgu ta Prusskogo gercogstva 1618 roku prizvelo do progoloshennya Korolivstva Prussiyi 1701 roku Prussiya dosyagla najbilshogo rozkvitu u XVIII ta XIX stolittyah Protyagom XVIII stolittya vona stala potuzhnoyu yevropejskoyu siloyu pid chas pravlinnya Fridriha Velikogo 1740 1786 Protyagom XIX stolittya kancler Otto fon Bismark ob yednav nimecki knyazivstva v Menshu Nimechchinu za vinyatkom lishe Avstrijskoyi imperiyi Pislya 1810 roku Prussiya dominuvala v Nimechchini politichno ekonomichno ta za kilkistyu meshkanciv i bula yadrom ob yednanoyi Pivnichnoyi Nimeckoyi konfederaciyi sho utvorilasya 1867 roku yaka zgodom stala chastinoyu Nimeckoyi imperiyi 1871 Termin prusskij chasto vzhivavsya osoblivo za mezhami Nimechchini dlya pidkreslennya profesionalizmu agresivnosti militarizmu ta konservatizmu klasu yunkeriv zemelnih aristokrativ Shodu yaki dominuvali v Prussiyi v XX stolitti Zmist 1 Rannya istoriya 2 Brandenburg Prussiya 3 Korolivstvo Prussiya 4 Primitki 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaRannya istoriya RedaguvatiDokladnishe Tevtonskij orden Derzhava Tevtonskogo ordenu ta Gercogstvo Prussiya1211 roku Andrij II Ugorskij nadav Burceland u Transilvaniyi yak feodalnij lan Tevtonskomu ordenu nimeckij vijskovij orden hrestonosciv stolicya yakogo perebuvala v Korlivstvi Yerusalim v misti Akko 1225 roku Andrij II vignav tevtonskih licariv iz Transilvaniyi i voni zmusheni buli ruhatis do Baltijskogo morya V 1226 roci gercog Konrad I Mazoveckij zaprosiv tevtonskih licariv dlya vijni z baltijskimi plemenami prussiv na svoyemu kordoni Cherez 60 rokiv borotbi proti prussiv orden stvoriv nezalezhnu derzhavu yaka ovolodila prusskim regionom Pislya togo yak Orden Mechonosciv priyednavsya do Tevtonskogo ordena 1237 roku voni takozh zahopili Livoniyu teper Latviya ta Estoniya ta zahidnu Litvu 1356 roku utvorivsya Ganzijskij soyuz yak grupa kupeckih mist pivnichnoyi Yevropi yaki zdobuli monopoliyu na vsi torgovelni vihodi z vnutrishnoyi Yevropi ta Skandinaviyi ta na vsi morski shlyahi v Baltijskomu mori do inozemnih krayin 8 Kupci z vnutrishnoyi Shveciyi Daniyi ta Polshi vvazhali ce utiskami svoyih prav Ganzijskim soyuzom Dlya rozselennya na shid bulo zaprosheno poselenciv zdebilshogo nimciv Ce prizvelo do zmin etnichnogo skladu movi spilkuvannya kulturi ta zakoniv Nizhnonimecka mova stala dominuyuchoyu Licari pidporyadkovuvalis papi ta imperatoru Spochatku v nih buli dobri stosunki z Polskoyu Koronoyu yaki bulo zrujnovano pislya zahoplennya Shidnoyi Pomeraniyi ta Gdanska Danciga V rezultati Polsha ta Litva ob yednalis u Krevsku uniyu 1385 ta peremogli licariv u Gryunvaldskij bitvi 1410 roku Koli Prusska konfederaciya koaliciya ganzijskih mist Zahidnoyi Prussiyi povstala proti ordenu i poprohala dopomogi v polskogo korolya pochalasya Trinadcyatirichna vijna Tevtonski licari buli zmusheni viznati sebe vasalami ta platiti daninu polskomu korolyu Kazimiru IV Yagellonchiku zgidno z Drugim torunskim mirom 1466 vtratili zahidnu Prussiyu Korolivska Prussiya yaka perejshla do Polshi Vidpovidno do mirnogo dogovoru utvorilos dvi prusski derzhavi 9 Brandenburg Prussiya RedaguvatiBrandenburg ta Prussiya ob yednalis cherez dva pokolinnya Anna pravnuchka Alberta I ta dochka gercoga Alberta Fridriha praviv 1568 1618 odruzhilas iz svoyim dvoyuridnim bratom kurfyurstom Sigizmundom Brandenburzkim Pislya smerti Alberta Fridriha v 1618 roci yakij pomer bez spadkoyemcya Ioan otrimav pravo na uspadkuvannya Prusskogo gercogstva yake na toj chas she bulo vasalom Polshi Z cogo chasu Prusske gercogstvo ob yednalos cherez personalnu uniyu z Markgrafstvom Brandenburgu Utvorena derzhava vidoma yak Brandenburg Prussiya skladalas z geografichno roz yednanih teritorij Prussiyi Brandenburgu ta rejnskih zemel Klevskogo knyazivstva i grafstva Mark Protyagom tridcyatirichnoyi vijni cherez roz yednani zemli Gogencollerniv bagato raziv poterpali vid riznih armij osoblivo distalos vid shvedskoyi okupaciyi Neefektivnij ta vijskovo slabkij markgraf Georg Vilgelm 1619 1640 utik 1637 roku z Berlina do Kenigsberga sho buv stoliceyu gercogstva Prusskogo Jogo nastupnik Fridrih Vilgelm I 1640 1688 proviv reformi v armiyi ta provadiv zahist svoyih zemel Fridrih Vilgelm I poyihav do Varshavi 1641 roku shob zasvidchiti vasalnu prisyagu korolyu polskomu Vladislavu IV Vazi za Prusske gercogstvo yake na toj chas vse she vhodilo do skladu Koroni Polskoyi Pid chas pershoyi fazi Drugoyi pivnichnoyi vijni vin perejshov na storonu Shveciyi v obmin na pidtverdzhennya feodalnih prav Shvedskij korol piznishe daruvav povnij suverenitet zgidno z Lyabyavskim dogovorom 1657 roku ci prava buli pidtverdzheni polskim korolem za dogovorami u Velyau ta Brombergu Takim chinom dinastiya Gogencollerniv otrimala Prussiyu vilnu vid bud yakih feodalnih zobov yazan sho stalo osnovoyu yih piznishogo pidnesennya do statusu koroliv Fridrih Vilgelm I stav vidomij yak Velikij Kurfyurst za znachni dosyagnennya v upravlinni svoyimi volodinnyami yakih vin dosyag zavdyaki vstanovlennyu absolyutnoyi monarhiyi div absolyutizm v Brandenburgu Prussiyi Krim togo vin nagoloshuvav na vazhlivosti silnogo vijska dlya zahistu roz yednanih derzhavnih teritorij todi yak Potsdamskij Edikt vidkriv Brandenburg Prussiyu dlya immigraciyi bizhenciv protestantiv takozh vin zaprovadiv byurokratiyu shob efektivno keruvati derzhavnimi spravami Korolivstvo Prussiya RedaguvatiDokladnishe Korolivstvo Prussiya Rozshirennya Brandenburgu Prussiyi 1600 179518 sichnya 1701 roku sin Fridriha Vilgelma kurfyurst Fridrih III pidvishiv status Prussiyi z gercogstva do korolivstva i koronuvav sebe korolem Fridrihom I Shob ne zagostryuvati stosunki z Polsheyu v yakij znahodilas chastina staroyi Prussiyi Leopold I imperator svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakij nalezhala bilsha chastina Prusskih zemel dozvoliv Fridrihu tituluvati sebe tilki Korol v Prussiyi zamist Korol Prussiyi Derzhava Brandenburg Prussiya stala shiroko vidoma yak Prussiya hocha bilshist yiyi teritorij Brandenburg Pomeraniya i zahidna Nimechchina lezhali za mezhami vlasne Prussiyi Prusska derzhava dosyagla blisku protyagom pravlinnya Fridriha I yakij finansuvav mistectva derzhavnim koshtom 10 Fridriha I zastupiv na posadi jogo sin Fridrih Vilgelm I 1713 1740 asketichnij Korol soldat yakij mistectvami ne zajmavsya zate buv oshadlivij ta praktichnij Vin vvazhayetsya zasnovnikom vidomoyi Prusskoyi byurokratiyi ta profesijnoyi armiyi yaku vin rozvinuv v odnu z najpotuzhnishih u Yevropi hocha jogo vijska mali zmogu tilki nedovgo vzyati uchast u bojovih diyah protyagom Velikoyi Pivnichnoyi vijni Z oglyadu na rozmir armiyi v porivnyanni z zagalnoyu chiselnistyu naselennya Mirabo skazav Prussiya ce ne derzhava z armiyeyu ale armiya z derzhavoyu 11 Takozh Fridrih Vilgelm nadav pritulok bilsh nizh 20000 bizhencyam protestantam iz Zalcburga v slabo zaselenij shidnij Prussiyi yaka z chasom poshirilas na zahidnij berig Nimanu ta inshi regioni Zgidno zi Stokgolmskim dogovorom 1720 vin zdobuv polovinu Shvedskoyi Pomeraniyi Korol Fridrih II VelikijKorol pomer 1740 roku jogo zastupiv na posadi sin Fridrih II svoyimi dosyagnennyami vin zasluzhiv reputaciyu Fridriha Velikogo 12 Buduchi spadkoyemcem prestolu Fridrih zajmavsya golovnim chinom filosofiyeyu ta mistectvami 13 umiv grati na flejti 1740 roku Prusski vijska perejshli nezahishenij kordon iz Sileziyeyu ta okupuvali Svidnicyu Sileziya todi bula najbagatshoyu provinciyeyu Gabsburzkoyi Avstriyi 14 Ce dalo pochatok trom Silezkim vijnam 1740 1763 15 Pershu Silezku vijnu 1740 1742 ta Drugu Silezku vijnu 1744 1745 istorichno grupuyut iz zagalnoyevropejskoyu vijnoyu Vijnoyu za avstrijskij spadok 1740 1748 Imperator svyashennoyi rimskoyi imperiyi Karl VI pomer 20 zhovtnya 1740 roku jogo zastupila na troni jogo donka Mariya Tereziya Otrimavshi peremogu nad Avstrijskoyu armiyeyu v Bitvi pri Molvice 10 kvitnya 1741 roku Fridrih uspishno zavoyuvav Nizhnyu Sileziyu pivnichno zahidna polovina Sileziyi 16 Nastupnogo 1742 roku vin zavoyuvav Verhnyu Sileziyu pivdenno shidna polovina Bilshe togo v Tretij Silezkij vijni yaku zazvichaj grupuyut razom z Semirichnoyu vijnoyu Fridrih otrimav peremogu nad Avstriyeyu v Lobozickij bitvi 1 zhovtnya 1756 roku Z listopada 1760 roku Fridrih vigrav she odnu bitvu virishalnu bitvu pri Torgau Zavdyaki cij bitvi Fridrih zdobuv povnu peremogu v Semirichnij vijni v soyuzi z Velikoyu Britaniyeyu Gannoverom ta Gessen Kasselem zumiv utrimati Sileziyu proti koaliciyi Saksoniyi Avstriyi Franciyi ta Rosiyi 17 Volter blizkij drug korolya odnogo razu opisav Prussiyu chasiv Fridriha Velikogo takimi slovami ce bula Sparta na svitanku Afini v poluden Pochinayuchi z cih voyen nimeckij dualizm dominuvav v nimeckij politici do 1866 roku Primitki Redaguvati Akademichnij tlumachnij slovnik 1970 1980 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 grudnya 2015 Slovniki Ukrayini Online Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2015 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi t 4 Kiyiv Naukova dumka 2004 s 617 Universalnij slovnik enciklopediya USE Prussiya Prusskij mur Prussko avstrijska vijna Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2015 Slovar ukrayinskoyi movi Upor z dod vlas materialu B Grinchenko v 4 h t K Vid vo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1958 Tom 3 st 493 prus prusskij Arhiv originalu za 26 kvitnya 2015 Procitovano 7 zhovtnya 2015 Rosijsko ukrayinskij akademichnij slovnik 1924 33rr A Krimskij S Yefremov Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930r O Izyumov Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Robert S Hoyt amp Stanley Chodorow Europe in the Middle Ages p 629 Daniel Stone A History of East Central Europe 2001 p 30 Clark Iron Kingdom ch 4 The Army has a State http www mediamonitors net uri79 html Arhivovano 6 sichnya 2011 u Wayback Machine H W Koch A History of Prussia pp 100 102 Robert B Asprey Frederick the Great The Magnificent Enigma 1986 pp 34 35 Koch A History of Prussia p 105 Robert A Kahn A History of the Habsburg Empire 1526 1918 1974 p 96 Asprey Frederick the Great the Magnificent Enigma pp 195 208 Hermann Kinder amp Werner Hilgermann The Anchor Atlas of World History Volume 1 1974 pp 282 283 Div takozh RedaguvatiPrussiya znachennya Prussiya korolivstvo Korolivska PrussiyaLiteratura RedaguvatiBarraclough Geoffrey The Origins of Modern Germany 2d ed 1947 Christopher Clark Clark Christopher Iron Kingdom The Rise and Downfall of Prussia 1600 1947 2009 standard scholarly history ISBN 978 0713994667 Friedrich Karin The Other Prussia Royal Prussia Poland and Liberty 1569 1772 Cambridge University ISBN 978 0 521 58335 0 Posilannya RedaguvatiPrusactvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1530 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prussiya amp oldid 39078569