www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сілезькі війни Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити В

Сілезькі війни

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (жовтень 2013)

Сілезькі війни — загальне означення війн між новообраним пруським королем Фрідріхом ІІ та наймогутнішою на той час монархічною династією у Європі — Габсбургами за право володіння князівством Сілезія. Ці війни продемонстрували перевагу прусського короля Фрідріха ІІ над австрійськими полководцями.

Сілезькі війни
Дата: 1740–1763
Місце: Центральна Європа
Результат: Перемога Пруссії
Територіальні зміни: Пруссія отримує більшу частину Сілезії
Сторони
Пруссія Австрія

Саксонія (Друга і Третя) Російська імперія (Третя) Франція (Третя)

Командувачі
Фрідріх II Марія Терезія

Август III Єлизавета Петрівна Людовик XV

Причини Редагувати

Фрідріх II Великий вирішив напасти на Сілезію, використовуючи наростаючу ворожість між протестантами, що переслідували Габсбурги, та більшість лютеранського населення заможної провінції. Вже пригноблене населення імперської частини Сілезії (у князівствах Брест-Легніца та Олесниця існувала свобода релігії та культу) шукало захисту у шведських військ, що проходили через її територію (1706), які вважалися гарантами умов Вестфальського миру, підписаного після Тридцятилітньої війни.

Фридерик додатково підкріпив свої дії династичними претензіями, що випливали із угоди, яку було підписано в 1537 р. між Йоахімом II Гектором та Фрідріхом II з династії П'ястів - князем Легніцького та Бжезького (домовленість не була реалізована у 1548 р. після смерті Фрідріха II або у 1675 р. після закінчення династія П'ястів; Герцогство захопили Габсбурги).

Водночас, однак, Пруссію пов'язувала прагматична санкція, підтверджена батьком Фрідріхом II Великим у 1713 р., яка зобов'язувала її зберігати єдність усіх земель Габсбургів та підтримувати Марію Терезу, дочку покійного імператора Карла VI, як наступницю і спадкоємницю корони.

Межі Сілезії зображенні синім

Перша Сілезька війна (1740—1742) Редагувати

Після смерті імператора Карла 20 жовтня 1740 Фрідріх II вирішив нанести удар першим; 8 листопада він наказав мобілізувати прусську армію, а 11 грудня пред'явив ультиматум Марії Терезії з вимогою поступитися Сілезією. Натомість він запропонував ненапад на всі інші володіння Габсбургів та виплату великої грошової компенсації. Однак, не дочекавшись відповіді і без оголошення війни, він 16 грудня повів прусські війська через слабозахищений Сілезькій кордон, почавши Першу Сілезьке війну.

Війна розпочалась вдало для пруссів, які швидко витіснили австрійські позиції, розбивши австрійську армію під Мольвіцем. Імператриця Марія Терезія призначила своїм полководцем принца Карла Лотаринзького, який у першому бою зазнав поразки біля міста Хотузиц. 9 жовтня 1741 року прусський король таємно від французів (які були його союзниками) уклав перемир'я з Марією-Терезією, за яким Відень віддав половину Сілезії. 17 травня 1742 року Фрідріх ІІ порушив домовленості та знову напав: на Чехію, якою володіли Габсбурги. Напад був успішним. За його результатами того року було укладено мир між Австрією та Пруссією: уся Сілезія перейшла до королівства Фрідріха ІІ.

Друга Сілезька війна (1744—1745) Редагувати

Не зумівши змиритись із поразкою, Марія Терезія розпочала пошук союзників. Вона отримала підтримку для себе з боку Королівства Великої Британії і курфюрства Ганновер. Пізніше до них приєдналась Республіка Об'єднаних провінцій. Натомість Фрідріх уклав союз із Іспанією та Королівством Франція. У 1744 році Пруссія вдерлася до Саксонії та Богемії. 1745 року, при Гогендфрідберзі прусси перемогли австро-саксонську армію чисельністю 85 тисяч чоловік. 18 грудня прусські війська зайняли місто Дрезден. Остерігаючись вступу у війну Російської імперії, армія якої була чисельнішою, Фрідріх ІІ уклав мир з Австрійською монархією. Сілезія залишилась під владою Королівства Пруссія в обмін на визнання влади Франца І (чоловіка Марії Терезії).

Третя Сілезька війна (1756-1763) Редагувати

Розпочалась у 1756 році. Війна спалахнула, коли Пруссія вторглась у Саксонію. По суті, це був європейський епізод Великої Семирічної війни. Битви за Саксонію, Сілезію та колоніальні маєтки велися між великими коаліціями:

  • Австрія (болася за Сілезію) разом з Російською імперією, Королівством Франція, Іспанією, Саксонією та державами Німецького Рейху;
  • Пруссія в союзі з Великою Британією, Ганновером та кількома іншими країнами Рейху.

Війна закінчилася миром у Губертусбурзі 1763 р.

95 тисячна армія під проводом Фрідріха ІІ напала на Курфюрство Саксонія, яке мало 18 тисяч воїнів. Розбивши армію австрійці втратили союзника. Герцог Карл Лотаринзький розпочав підготовку австрійських військ. Фрідріх ІІ осадив Прагу, але битва при Коліні в якій Карл не брав участі допомогла зняти осаду. Тим часом у війну втрутилось Королівство Франція. Вона атакувала Курфюрство Ганновер. Потім у Королівстві Богемія йому вдалось вдало керувати військом. Але під час битви при Лейтені коаліція з французів та австрійців була розбита. Феноменальні втрати становили: 27000 людей були вбитими, 20000 полоненими і вся артилерія розбита. Карл втік у Бельгію і став магістром Тевтонського ордена. Війна закінчилась перемогою Королівства Пруссія і Королівства Великої Британії. Королівство Пруссія повністю захопило Сілезію. Королівство Великої Британії здобуло владу над Індією.

Результат війни Редагувати

Пруссія вийшла з цих війн надзвичайно виснажена. Якби не розпад антипрусської коаліції перед смертю цариці, усі досягнення Фрідріха Великого досі були б марними. Його супротивники мали значну військову перевагу над ним, а його виснажена армія перебувала у стані безладу.

Остаточний результат, однак, виявився кращим, ніж очікувалося Фрідріхом, який не мав наміру захопити всю Сілезію, а лише її Нижню Сілезію, оскільки вважав Верхню Сілезію малоцінною та економічно нерозвиненою. Тим часом, за винятком Цешинської Сілезії та Опавської Сілезії, він отримав практично всю Сілезію та землю Клодзко. Пізніше у Верхній Сілезії розвинувся видобуток корисних копалин, а в 19 столітті - інші галузі промисловості. Частина провінції, що залишилася у складі держави Габсбургів так званої Австрійської Сілезії розвивалася окремо від того часу, що відобразилося, наприклад, у культурі та архітектурі.

Під час сілезьких воєн населення Сілезії зазнало величезних втрат, які оцінюються приблизно у 20% від усього населення.

Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.


Примітки Редагувати

  1. Імператорський титул для зручності, оскільки 1740 року помер її батько — імператор Карл VI, чиєю спадкоємицею вона була в силу Прагматичної санкції 1713 року. Формально з 20 жовтня 1740 — королева Богемії, з 25 червня 1741 року — Угорщини, імператриця Священної Римської імперії з 1745 року (після обрання імператором її чоловіка — Франца І)
  2. Анисимов М.Ю. Российская дипломатия в Европе в середине XVIII (от Ахенского мира до начала Семилетней войны). — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2012. — С. 36. — 500 прим. — ISBN 978-5-87317-845-2.
  3. Zakrzewski, Andrzej (7 січня 2019). Prawo i praktyka udziału w sejmikach Wielkiego Księstwa Litewskiego XVI–XVIII wieku. Echa Przeszłości (XIX). ISSN 1509-9873. doi:10.31648/ep.2703. Процитовано 28 серпня 2021. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2013 Silezki vijni zagalne oznachennya vijn mizh novoobranim pruskim korolem Fridrihom II ta najmogutnishoyu na toj chas monarhichnoyu dinastiyeyu u Yevropi Gabsburgami za pravo volodinnya knyazivstvom Sileziya Ci vijni prodemonstruvali perevagu prusskogo korolya Fridriha II nad avstrijskimi polkovodcyami Silezki vijniData 1740 1763Misce Centralna YevropaRezultat Peremoga PrussiyiTeritorialni zmini Prussiya otrimuye bilshu chastinu SileziyiStoroniPrussiya Avstriya Saksoniya Druga i Tretya Rosijska imperiya Tretya Franciya Tretya KomanduvachiFridrih II Mariya Tereziya Avgust III Yelizaveta Petrivna Lyudovik XV Zmist 1 Prichini 2 Persha Silezka vijna 1740 1742 3 Druga Silezka vijna 1744 1745 4 Tretya Silezka vijna 1756 1763 5 Rezultat vijni 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaPrichini RedaguvatiFridrih II Velikij virishiv napasti na Sileziyu vikoristovuyuchi narostayuchu vorozhist mizh protestantami sho peresliduvali Gabsburgi ta bilshist lyuteranskogo naselennya zamozhnoyi provinciyi Vzhe prignoblene naselennya imperskoyi chastini Sileziyi u knyazivstvah Brest Legnica ta Olesnicya isnuvala svoboda religiyi ta kultu shukalo zahistu u shvedskih vijsk sho prohodili cherez yiyi teritoriyu 1706 yaki vvazhalisya garantami umov Vestfalskogo miru pidpisanogo pislya Tridcyatilitnoyi vijni Friderik dodatkovo pidkripiv svoyi diyi dinastichnimi pretenziyami sho viplivali iz ugodi yaku bulo pidpisano v 1537 r mizh Joahimom II Gektorom ta Fridrihom II z dinastiyi P yastiv knyazem Legnickogo ta Bzhezkogo domovlenist ne bula realizovana u 1548 r pislya smerti Fridriha II abo u 1675 r pislya zakinchennya dinastiya P yastiv Gercogstvo zahopili Gabsburgi Vodnochas odnak Prussiyu pov yazuvala pragmatichna sankciya pidtverdzhena batkom Fridrihom II Velikim u 1713 r yaka zobov yazuvala yiyi zberigati yednist usih zemel Gabsburgiv ta pidtrimuvati Mariyu Terezu dochku pokijnogo imperatora Karla VI yak nastupnicyu i spadkoyemnicyu koroni nbsp Mezhi Sileziyi zobrazhenni sinimPersha Silezka vijna 1740 1742 RedaguvatiDokladnishe Persha Silezka vijnaPislya smerti imperatora Karla 20 zhovtnya 1740 Fridrih II virishiv nanesti udar pershim 8 listopada vin nakazav mobilizuvati prussku armiyu a 11 grudnya pred yaviv ultimatum Mariyi Tereziyi z vimogoyu postupitisya Sileziyeyu Natomist vin zaproponuvav nenapad na vsi inshi volodinnya Gabsburgiv ta viplatu velikoyi groshovoyi kompensaciyi Odnak ne dochekavshis vidpovidi i bez ogoloshennya vijni vin 16 grudnya poviv prusski vijska cherez slabozahishenij Silezkij kordon pochavshi Pershu Silezke vijnu Vijna rozpochalas vdalo dlya prussiv yaki shvidko vitisnili avstrijski poziciyi rozbivshi avstrijsku armiyu pid Molvicem Imperatricya Mariya Tereziya 1 priznachila svoyim polkovodcem princa Karla Lotarinzkogo yakij u pershomu boyu zaznav porazki bilya mista Hotuzic 9 zhovtnya 1741 roku prusskij korol tayemno vid francuziv yaki buli jogo soyuznikami uklav peremir ya z Mariyeyu Tereziyeyu za yakim Viden viddav polovinu Sileziyi 17 travnya 1742 roku Fridrih II porushiv domovlenosti ta znovu napav na Chehiyu yakoyu volodili Gabsburgi Napad buv uspishnim Za jogo rezultatami togo roku bulo ukladeno mir mizh Avstriyeyu ta Prussiyeyu usya Sileziya perejshla do korolivstva Fridriha II 2 Druga Silezka vijna 1744 1745 RedaguvatiDokladnishe Druga Silezka vijnaNe zumivshi zmiritis iz porazkoyu Mariya Tereziya rozpochala poshuk soyuznikiv Vona otrimala pidtrimku dlya sebe z boku Korolivstva Velikoyi Britaniyi i kurfyurstva Gannover Piznishe do nih priyednalas Respublika Ob yednanih provincij Natomist Fridrih uklav soyuz iz Ispaniyeyu ta Korolivstvom Franciya U 1744 roci Prussiya vderlasya do Saksoniyi ta Bogemiyi 1745 roku pri Gogendfridberzi prussi peremogli avstro saksonsku armiyu chiselnistyu 85 tisyach cholovik 18 grudnya prusski vijska zajnyali misto Drezden Osterigayuchis vstupu u vijnu Rosijskoyi imperiyi armiya yakoyi bula chiselnishoyu Fridrih II uklav mir z Avstrijskoyu monarhiyeyu Sileziya zalishilas pid vladoyu Korolivstva Prussiya v obmin na viznannya vladi Franca I cholovika Mariyi Tereziyi Tretya Silezka vijna 1756 1763 RedaguvatiDokladnishe Semirichna vijnaRozpochalas u 1756 roci Vijna spalahnula koli Prussiya vtorglas u Saksoniyu Po suti ce buv yevropejskij epizod Velikoyi Semirichnoyi vijni Bitvi za Saksoniyu Sileziyu ta kolonialni mayetki velisya mizh velikimi koaliciyami Avstriya bolasya za Sileziyu razom z Rosijskoyu imperiyeyu Korolivstvom Franciya Ispaniyeyu Saksoniyeyu ta derzhavami Nimeckogo Rejhu Prussiya v soyuzi z Velikoyu Britaniyeyu Gannoverom ta kilkoma inshimi krayinami Rejhu Vijna zakinchilasya mirom u Gubertusburzi 1763 r 95 tisyachna armiya pid provodom Fridriha II napala na Kurfyurstvo Saksoniya yake malo 18 tisyach voyiniv Rozbivshi armiyu avstrijci vtratili soyuznika Gercog Karl Lotarinzkij rozpochav pidgotovku avstrijskih vijsk Fridrih II osadiv Pragu ale bitva pri Kolini v yakij Karl ne brav uchasti dopomogla znyati osadu Tim chasom u vijnu vtrutilos Korolivstvo Franciya Vona atakuvala Kurfyurstvo Gannover Potim u Korolivstvi Bogemiya jomu vdalos vdalo keruvati vijskom Ale pid chas bitvi pri Lejteni koaliciya z francuziv ta avstrijciv bula rozbita Fenomenalni vtrati stanovili 27000 lyudej buli vbitimi 20000 polonenimi i vsya artileriya rozbita Karl vtik u Belgiyu i stav magistrom Tevtonskogo ordena Vijna zakinchilas peremogoyu Korolivstva Prussiya i Korolivstva Velikoyi Britaniyi Korolivstvo Prussiya povnistyu zahopilo Sileziyu Korolivstvo Velikoyi Britaniyi zdobulo vladu nad Indiyeyu Rezultat vijni RedaguvatiPrussiya vijshla z cih vijn nadzvichajno visnazhena Yakbi ne rozpad antiprusskoyi koaliciyi pered smertyu carici usi dosyagnennya Fridriha Velikogo dosi buli b marnimi Jogo suprotivniki mali znachnu vijskovu perevagu nad nim a jogo visnazhena armiya perebuvala u stani bezladu Ostatochnij rezultat odnak viyavivsya krashim nizh ochikuvalosya Fridrihom yakij ne mav namiru zahopiti vsyu Sileziyu a lishe yiyi Nizhnyu Sileziyu oskilki vvazhav Verhnyu Sileziyu malocinnoyu ta ekonomichno nerozvinenoyu Tim chasom za vinyatkom Ceshinskoyi Sileziyi ta Opavskoyi Sileziyi vin otrimav praktichno vsyu Sileziyu ta zemlyu Klodzko Piznishe u Verhnij Sileziyi rozvinuvsya vidobutok korisnih kopalin a v 19 stolitti inshi galuzi promislovosti Chastina provinciyi sho zalishilasya u skladi derzhavi Gabsburgiv tak zvanoyi Avstrijskoyi Sileziyi rozvivalasya okremo vid togo chasu sho vidobrazilosya napriklad u kulturi ta arhitekturi Pid chas silezkih voyen naselennya Sileziyi zaznalo velicheznih vtrat yaki ocinyuyutsya priblizno u 20 vid usogo naselennya 3 Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Primitki Redaguvati Imperatorskij titul dlya zruchnosti oskilki 1740 roku pomer yiyi batko imperator Karl VI chiyeyu spadkoyemiceyu vona bula v silu Pragmatichnoyi sankciyi 1713 roku Formalno z 20 zhovtnya 1740 koroleva Bogemiyi z 25 chervnya 1741 roku Ugorshini imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1745 roku pislya obrannya imperatorom yiyi cholovika Franca I Anisimov M Yu Rossijskaya diplomatiya v Evrope v seredine XVIII ot Ahenskogo mira do nachala Semiletnej vojny M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2012 S 36 500 prim ISBN 978 5 87317 845 2 Zakrzewski Andrzej 7 sichnya 2019 Prawo i praktyka udzialu w sejmikach Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XVI XVIII wieku Echa Przeszlosci XIX ISSN 1509 9873 doi 10 31648 ep 2703 Procitovano 28 serpnya 2021 Dzherela RedaguvatiSilezskie vojny Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya RedaguvatiSilezki vijni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http www definition of net viznachennya silezki vijni nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Silezki vijni amp oldid 33716919