www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ганза Га нза Ганзейська унія Любецька унія Німецька нім Hanse Lübische Hanse Deutsche Hanse в старих письмових джерелах

Ганза

Га́нза (Ганзейська унія, Любецька унія, Німецька Ганза; (нім. Hanse, Lübische Hanse, Deutsche Hanse; в старих письмових джерелах давн.в-нім. dudesche hense) — унія вільних німецьких «ганзейських» міст (нім. Hansestädte) на чолі з Любеком та торгових гільдій (нім. Gilde), яка підтримувала і захищала торгівлю від феодалів і піратів у Північній Європі у XIV–XVII століттях (формально до 1669 року). Відповідно до новітніх поглядів — «наддержава», європейська «імперія купців».

Ганза
Дата створення / заснування 1358
Названо на честь конвой[d]
Столиця Любек
Час/дата припинення існування 1862
Категорія мап на Вікісховищі d
 Ганза у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ганза.
Зображення з гамбурзької міської грамоти («міського Права») 1497 р.

Членами Ганзи в різний час були близько 200 великих та малих міст, розташованих в основному в басейні Північного та Балтійського морів. Для вироблення загальних правил і законів представники міст регулярно збирались на з'їзди в Любеку. Ганзейські купці та компанії мали письмово зафіксовані права та привілеї.

Ганзейські міста як правило знаходились на географічних перехрестях водних та сухопутних торгових шляхів. Любек лежав на центральному перехресті шляхів, які зв'язували Балтійське море на сході з Північним морем, Фландрією і Англією на заході, країни Скандинавії на півночі — з континентальною Європою на півдні.

Вперше термін «Ганза» письмово згадується у «вендській угоді» міст Любек, Кіль, Вісмар, Росток і Штральзунд в 1280 році.

В 1358 року вираз «Міста німецької Ганзи» (нім. «Städte von der deutschen Hanse») був покладений в текст основоположної угоди міст на першому ганзейському з'їзді в Любеку.

Загальний огляд

Ганзейський вимпел

Ганза виступала як наступник німецького купецтва в ХІ–ХІІІ століттях, головним центром діяльності якого на сході Європи був острів Готланд.

Ганза проіснувала понад 500 років, об'єднувала у різні часи до 200 міст Північної Європи. Головна діяльність Ганзи — посередницька торгівля. Любек був базою для купців Саксонії і Вестфалії та поширювався на схід і північ. Члени купецьких гільдій мали торгові та митні привілеї. Ганзейські купці торгували на великому ареалі від Норвегії на півночі Європи до італійських міст на півдні, від Новгорода — на Сході, до Ісландії — на заході. Ганза мала десятки «контор» (філій) у містах які не були членами Ганзи. Контори являли собою огорожені частини міст із причалами, складами та цілими жилими кварталами, на території яких діяли ганзейські права та закони (Любецьке право). Найбільші контори були в у Брюгге, Лондоні, Бергені й Новгороді. Торговими цілями ганзейських купців були також арабський Схід («Орієнт») і Китай.

Мореплавство та морська торгівля

Чинником розвитку торгівлі Ганзи була торгова навігація уздовж Балтійського моря. Найбільшим імпульсом якої надало винахід та використання морського вантажного вітрильного судна нового типу — коги (Kogge). Вони могли бути озброєні гарматами, іноді купці брали з собою на борт вояків — для захисту від піратів. Однак утримання вояків було справою недешевою і значно удорожчувало торгові походи.

Сухопутні шляхи. Львів та Київ у системі Ганзи

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2016)

Торгівля: крам та гроші

Головні торговельні шляхи Ганзи
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2016)

Міста: соціальні прошарки та привілеї

Ганза була не тільки торговим, а й політичним об'єднанням. Владу в містах належала вищому буржуазному прошаркові на той час — патриціату (буржуазній «аристократії»). Постійні мешканці міст, які існували за рахунок власного прибутку чи коштів, були «громадянами». Найвищі щаблі у соціальній ієрархії громадян займали купці й капітани торгових кораблів. Набути права громадянина було нелегко, воно успадковувалося, але його можна було втратити. Першою умовою для його одержання було німецьке походження, тобто бути народженим — підданим «Священної римської імперії германської нації».

Політичний устрій, демократія

Патриціат та громадяни міста (Любек) обирали Сенат та голову міста — бюргомайстера або обербюргомайстера. За реальною владою та політичним впливом любецький бюргомайстер займав у Європі вищий рівень, ніж багато князів і навіть королів. А багатство тільки одного Любека переважало багатства деяких феодальних держав того часу. Ганзейські патриції мали вплив не менший ніж крупні феодали.

Кожне ганзейське місто було автономним, але не мало права шкодити Ганзі. Ганза придушувала конкуренцію інших країн, відстоювала комунальні свободи міст від зазіхань феодальної знаті Європи. Багатішим конкурентом Ганзи у Європі були тільки торгові міста Італії, особливо Венеція і Генуя.

Усі важливі питання унії вирішувались на з'їздах ганзейських міст (нім. Hansetage), які проходили у Любеку. Перший з'їзд відбувся у 1356 р., останній — у 1669 р. Ганза була чинником розвитку капіталістичних відносин у Європі. (Див. «Любецьке право» — нім. Lübisches Recht).

Конфлікти і війни

Перебуваючи у феодальному оточенні, Ганза мусила вести війни.

За допомогою Швеції воювала проти Данії, яку перемогла і в 1380 р. одержала у володіння ряд фортець на півдні Скандинавського півострова.

Північна семирічна війна 1563–1570 років призвела до посилення Швеції як конкурента Ганзейським містам.

Зміни у напрямках світової торгівлі. Занепад та кінець Ганзи

Будинок Ганзейської контори (філії) в Антверпені

На початку XVI століття Ліга опинилася у слабшому становищі, ніж це було протягом попередніх років. Шведська імперія, що стала значно сильнішою, взяла під контроль більшу частину Балтійськиї країн. Данія відновила контроль над своєю власною торгівлею, представництво в Новгороді було закрито, а представництво в Брюгге стало неефективним. Окремі міста, члени Ліги, почали ставити власні інтереси вище загальних інтересів Ганзи. Нарешті політична вага німецьких князів почали зростати, і таким чином обмежила незалежність дій торговців ганзейських міст. Під час Тридцятилітньої війни (1618–1648 рр.) Ганза мала лише трьох активних учасників — міста Любек, Гамбург та Бремен. Останні загальні збори між представниками цих міст відбулися у 1669 році.

Незважаючи на крах, кілька міст, як і раніше, підтримують зв'язок з Ганзою і сьогодні. Голландські міста Девентер, Кампен, Зютфен і десять німецьких міст Мюнхен, Деммін, Грайфсвальд, Гамбург, Любек, Люнебург, Росток, Штаде, Штральзунд і Вісмар досі називають себе Ганзейськими містами. Любек, Гамбург, Бремен офіційно називаються «Вільними ганзейськими містами». Футбольна команда Ростока називається FC Hansa в пам'ять про торговельне минуле міста. Для Любека зокрема цей анахронізм зі славного минулого залишився особливо важливим у ХХ столітті. У 1932 році цей привілей дозволив заборонити Адольфу Гітлеру говорити в Любеку під час його виборчої кампанії. Він змушений був виступати в Бад-Швартау, маленькому селі на околиці Любека. Згодом він говорив про Любек, що це «маленьке містечко, поруч з Бад Швартау». Після розширення ЄС на схід у травні 2004 р. деякі експерти говорять про воскресіння Ганзейського союзу.

Головні чинники:

Міста, члени Ганзейського союзу

Панорама Брюггена
Ганзейський союз близько 1400 року

Історичне значення Ганзи

Ганза була чинником розвитку торгівлі та мореплавства, розвитку капіталістичних відносин та розбудови міст як середовища існування нових соціальних прошарків, розвитку цивільного та торгового права, громадянських свобод та нефеодальної самосвідомості. Ганза була чинником об'єднання Європи як в історичному минулому, так і на сучасному етапі (ЄС).

Свята Ганзи

У багатьох ганзейських містах, в першу таких як Гамбург, Бремен, Любек, Росток та ін., щорічно проводяться традиційні світа міста або гавані, на які припливають як сучасні вітрильні суда, так і реставровані середньовічні коги та каравели ганзейськіх часів. Свята як завжди супроводжуються народними гуляннями, ярмарковим променадом, театральними та естрадними виставами, феєрверком та регатами щогловиків.

У липні 2009 р. прийшли повідомлення про перше святкування Ганзейських днів в Російській Федерації. У межах цього святкування у місті Новгород (Росія) відбувся Фестиваль історичних кораблів. Декілька країн привезли до Новгорода свої реконструкції історичних кораблів. На фестивалі в Новгороді були представники і України — команда департаменту підводного спадку Інституту археології НАН України (Київ) на чолі з директором департаменту Сергієм Вороновим. Корабель української команди побудовано за копіями креслень, що передали киянам колеги з міста Осло (Норвегія). Скандинавський корабель доби Середньовіччя (довгий корабель) відтворили корабели в місті Чернігів в Україні. Йому дали назву «Сварог» на честь слов'янського язичницького бога-коваля. Команда налічувала 19 осіб: 15 українців і п'ятеро вчених з Білорусі.

Сучасна картина Adler von Lübeck, найбільше судно того часу

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганза
  • Hanse. In: Lexikon des Mittelalters (in 10 Bd.). Artemis-Verlag. München-Zürich, 1980—2000. Bd. III, S. 1921—1926.
  • Rolf Hammel-Kiesow: Die HANSE. Verlag C. H. Beck. München, 2000.
  • Philippe Dollinger: Die Hanse. Stuttgart. 5. Aufl. 1997
  • Volker Henn: Hanseatic League. In: Hindenbrand, Hans-J. (Ed.): The Oxford Encyclopedia of the Reformation, Vol 2 (Oxford University Press). New York/Oxford 1996, S. 210—211.
  • Rolf Hammel-Kiesow: The Hanseatic League. In: The Oxford Encyclopedia of Economic History, Vol. 2. Oxford 2003, S. 495—498.
  • John D. Fudge: Cargoes, Embargoes, and Emissares. The Commercial and Political Interaction of England and the Herman Hanse 1450—1510.
  • Jörgen Brecker (Hg.): Die Hanse. Lebenswirklichkeit und Mythos, Bd. 1 [Aufsätze] (enthalten sind ca. 150 Beiträge versch. Autoren), Hamburg 1989.

Література

  • О. Л. Борділовська. Ганзейський союз міст // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Подаляк Н. Г. Могутня Ганза. Комерційний простір, міське життя і дипломатія XII—XVII століть. — К.: Темпора, 2009. — 360 с.
  • Приходько Юрій. Впливи Магдебурзького права на економічні зв’язки українських земель з Німецькою Ганзою. Емінак: науковий щоквартальник. — 2018. — № 4, т. 2.

Історичні карти

Примітки

  1. Gisela Graichen, Rolf Hammel-Kiesow. Die deutsche Hanse: Eine heimliche Supermacht. — Rowohlt Verlag, 2011. - 416 S. ISBN 3498025198; 9783498025199
  2. Lindner, Theodor (1911). Die deutche Hanse: ihre Geschichte (Deutsche). Leipzig. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ga nza Ganzejska uniya Lyubecka uniya Nimecka Ganza nim Hanse Lubische Hanse Deutsche Hanse v starih pismovih dzherelah davn v nim dudesche hense uniya vilnih nimeckih ganzejskih mist nim Hansestadte na choli z Lyubekom ta torgovih gildij nim Gilde yaka pidtrimuvala i zahishala torgivlyu vid feodaliv i pirativ u Pivnichnij Yevropi u XIV XVII stolittyah formalno do 1669 roku Vidpovidno do novitnih poglyadiv nadderzhava yevropejska imperiya kupciv 1 GanzaData stvorennya zasnuvannya1358Nazvano na chestkonvoj d StolicyaLyubekChas data pripinennya isnuvannya1862Kategoriya map na Vikishovishid Ganza u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ganza Zobrazhennya z gamburzkoyi miskoyi gramoti miskogo Prava 1497 r Chlenami Ganzi v riznij chas buli blizko 200 velikih ta malih mist roztashovanih v osnovnomu v basejni Pivnichnogo ta Baltijskogo moriv Dlya viroblennya zagalnih pravil i zakoniv predstavniki mist regulyarno zbiralis na z yizdi v Lyubeku Ganzejski kupci ta kompaniyi mali pismovo zafiksovani prava ta privileyi Ganzejski mista yak pravilo znahodilis na geografichnih perehrestyah vodnih ta suhoputnih torgovih shlyahiv Lyubek lezhav na centralnomu perehresti shlyahiv yaki zv yazuvali Baltijske more na shodi z Pivnichnim morem Flandriyeyu i Angliyeyu na zahodi krayini Skandinaviyi na pivnochi z kontinentalnoyu Yevropoyu na pivdni Vpershe termin Ganza pismovo zgaduyetsya u vendskij ugodi mist Lyubek Kil Vismar Rostok i Shtralzund v 1280 roci V 1358 roku viraz Mista nimeckoyi Ganzi nim Stadte von der deutschen Hanse buv pokladenij v tekst osnovopolozhnoyi ugodi mist na pershomu ganzejskomu z yizdi v Lyubeku Zmist 1 Zagalnij oglyad 2 Moreplavstvo ta morska torgivlya 3 Suhoputni shlyahi Lviv ta Kiyiv u sistemi Ganzi 4 Torgivlya kram ta groshi 5 Mista socialni prosharki ta privileyi 6 Politichnij ustrij demokratiya 7 Konflikti i vijni 8 Zmini u napryamkah svitovoyi torgivli Zanepad ta kinec Ganzi 9 Mista chleni Ganzejskogo soyuzu 10 Istorichne znachennya Ganzi 11 Svyata Ganzi 12 Dzherela 13 Literatura 14 Istorichni karti 15 Primitki 16 PosilannyaZagalnij oglyad Redaguvati Ganzejskij vimpelGanza vistupala yak nastupnik nimeckogo kupectva v HI HIII stolittyah golovnim centrom diyalnosti yakogo na shodi Yevropi buv ostriv Gotland Ganza proisnuvala ponad 500 rokiv ob yednuvala u rizni chasi do 200 mist Pivnichnoyi Yevropi Golovna diyalnist Ganzi poserednicka torgivlya Lyubek buv bazoyu dlya kupciv Saksoniyi i Vestfaliyi ta poshiryuvavsya na shid i pivnich Chleni kupeckih gildij mali torgovi ta mitni privileyi Ganzejski kupci torguvali na velikomu areali vid Norvegiyi na pivnochi Yevropi do italijskih mist na pivdni vid Novgoroda na Shodi do Islandiyi na zahodi Ganza mala desyatki kontor filij u mistah yaki ne buli chlenami Ganzi Kontori yavlyali soboyu ogorozheni chastini mist iz prichalami skladami ta cilimi zhilimi kvartalami na teritoriyi yakih diyali ganzejski prava ta zakoni Lyubecke pravo Najbilshi kontori buli v u Bryugge Londoni Bergeni j Novgorodi Torgovimi cilyami ganzejskih kupciv buli takozh arabskij Shid Oriyent i Kitaj Moreplavstvo ta morska torgivlya RedaguvatiChinnikom rozvitku torgivli Ganzi bula torgova navigaciya uzdovzh Baltijskogo morya Najbilshim impulsom yakoyi nadalo vinahid ta vikoristannya morskogo vantazhnogo vitrilnogo sudna novogo tipu kogi Kogge Voni mogli buti ozbroyeni garmatami inodi kupci brali z soboyu na bort voyakiv dlya zahistu vid pirativ Odnak utrimannya voyakiv bulo spravoyu nedeshevoyu i znachno udorozhchuvalo torgovi pohodi Suhoputni shlyahi Lviv ta Kiyiv u sistemi Ganzi RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2016 Torgivlya kram ta groshi Redaguvati Golovni torgovelni shlyahi GanziCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2016 Mista socialni prosharki ta privileyi RedaguvatiGanza bula ne tilki torgovim a j politichnim ob yednannyam Vladu v mistah nalezhala vishomu burzhuaznomu prosharkovi na toj chas patriciatu burzhuaznij aristokratiyi Postijni meshkanci mist yaki isnuvali za rahunok vlasnogo pributku chi koshtiv buli gromadyanami Najvishi shabli u socialnij iyerarhiyi gromadyan zajmali kupci j kapitani torgovih korabliv Nabuti prava gromadyanina bulo nelegko vono uspadkovuvalosya ale jogo mozhna bulo vtratiti Pershoyu umovoyu dlya jogo oderzhannya bulo nimecke pohodzhennya tobto buti narodzhenim piddanim Svyashennoyi rimskoyi imperiyi germanskoyi naciyi Politichnij ustrij demokratiya RedaguvatiPatriciat ta gromadyani mista Lyubek obirali Senat ta golovu mista byurgomajstera abo oberbyurgomajstera Za realnoyu vladoyu ta politichnim vplivom lyubeckij byurgomajster zajmav u Yevropi vishij riven nizh bagato knyaziv i navit koroliv A bagatstvo tilki odnogo Lyubeka perevazhalo bagatstva deyakih feodalnih derzhav togo chasu Ganzejski patriciyi mali vpliv ne menshij nizh krupni feodali Kozhne ganzejske misto bulo avtonomnim ale ne malo prava shkoditi Ganzi Ganza pridushuvala konkurenciyu inshih krayin vidstoyuvala komunalni svobodi mist vid zazihan feodalnoyi znati Yevropi Bagatishim konkurentom Ganzi u Yevropi buli tilki torgovi mista Italiyi osoblivo Veneciya i Genuya Usi vazhlivi pitannya uniyi virishuvalis na z yizdah ganzejskih mist nim Hansetage yaki prohodili u Lyubeku Pershij z yizd vidbuvsya u 1356 r ostannij u 1669 r Ganza bula chinnikom rozvitku kapitalistichnih vidnosin u Yevropi Div Lyubecke pravo nim Lubisches Recht Konflikti i vijni RedaguvatiPerebuvayuchi u feodalnomu otochenni Ganza musila vesti vijni Za dopomogoyu Shveciyi voyuvala proti Daniyi yaku peremogla i v 1380 r oderzhala u volodinnya ryad fortec na pivdni Skandinavskogo pivostrova Pivnichna semirichna vijna 1563 1570 rokiv prizvela do posilennya Shveciyi yak konkurenta Ganzejskim mistam Zmini u napryamkah svitovoyi torgivli Zanepad ta kinec Ganzi Redaguvati Budinok Ganzejskoyi kontori filiyi v AntverpeniNa pochatku XVI stolittya Liga opinilasya u slabshomu stanovishi nizh ce bulo protyagom poperednih rokiv Shvedska imperiya sho stala znachno silnishoyu vzyala pid kontrol bilshu chastinu Baltijskiyi krayin Daniya vidnovila kontrol nad svoyeyu vlasnoyu torgivleyu predstavnictvo v Novgorodi bulo zakrito a predstavnictvo v Bryugge stalo neefektivnim Okremi mista chleni Ligi pochali staviti vlasni interesi vishe zagalnih interesiv Ganzi Nareshti politichna vaga nimeckih knyaziv pochali zrostati i takim chinom obmezhila nezalezhnist dij torgovciv ganzejskih mist Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 1618 1648 rr Ganza mala lishe troh aktivnih uchasnikiv mista Lyubek Gamburg ta Bremen Ostanni zagalni zbori mizh predstavnikami cih mist vidbulisya u 1669 roci 2 Nezvazhayuchi na krah kilka mist yak i ranishe pidtrimuyut zv yazok z Ganzoyu i sogodni Gollandski mista Deventer Kampen Zyutfen i desyat nimeckih mist Myunhen Demmin Grajfsvald Gamburg Lyubek Lyuneburg Rostok Shtade Shtralzund i Vismar dosi nazivayut sebe Ganzejskimi mistami Lyubek Gamburg Bremen oficijno nazivayutsya Vilnimi ganzejskimi mistami Futbolna komanda Rostoka nazivayetsya FC Hansa v pam yat pro torgovelne minule mista Dlya Lyubeka zokrema cej anahronizm zi slavnogo minulogo zalishivsya osoblivo vazhlivim u HH stolitti U 1932 roci cej privilej dozvoliv zaboroniti Adolfu Gitleru govoriti v Lyubeku pid chas jogo viborchoyi kampaniyi Vin zmushenij buv vistupati v Bad Shvartau malenkomu seli na okolici Lyubeka Zgodom vin govoriv pro Lyubek sho ce malenke mistechko poruch z Bad Shvartau Pislya rozshirennya YeS na shid u travni 2004 r deyaki eksperti govoryat pro voskresinnya Ganzejskogo soyuzu Golovni chinniki Perenos centru vagi zahidnoyi torgivli z Baltijskogo morya na Atlantiku pislya vidkrittya ta osvoyennya Amerikanskogo kontinentu Zanepad pivnichnoyi gilki shovkovogo shlyahu pislya povalennya Zolotoyi Ordi Znishennya Moskoviyeyu vilnoyi Novgorodskoyi respubliki yak postachalnika tovariv ta sirovini na Zahid Yevropi Mista chleni Ganzejskogo soyuzu Redaguvati Ajnbek Berlin do 1451 roku Brandenburg Bremen Vismar Vroclav Gamburg Dancig Gdansk Dortmund Zost Kenigsberg Kaliningrad Kammin Kamen Pomorskij Keln Kil Kingisepp Yamburg Memel Klajpeda Kolobzheg Kolberg Koshalin Koshlin Krakiv Lyubek Magdeburg Myunster Prenclau Riga Rostok Revel Tallinn Derpt Tartu Torn Torun Hamm Kulm Helmno Shtralzund Shtettin Shecin Panorama Bryuggena Ganzejskij soyuz blizko 1400 rokuIstorichne znachennya Ganzi RedaguvatiGanza bula chinnikom rozvitku torgivli ta moreplavstva rozvitku kapitalistichnih vidnosin ta rozbudovi mist yak seredovisha isnuvannya novih socialnih prosharkiv rozvitku civilnogo ta torgovogo prava gromadyanskih svobod ta nefeodalnoyi samosvidomosti Ganza bula chinnikom ob yednannya Yevropi yak v istorichnomu minulomu tak i na suchasnomu etapi YeS Svyata Ganzi RedaguvatiU bagatoh ganzejskih mistah v pershu takih yak Gamburg Bremen Lyubek Rostok ta in shorichno provodyatsya tradicijni svita mista abo gavani na yaki priplivayut yak suchasni vitrilni suda tak i restavrovani serednovichni kogi ta karaveli ganzejskih chasiv Svyata yak zavzhdi suprovodzhuyutsya narodnimi gulyannyami yarmarkovim promenadom teatralnimi ta estradnimi vistavami feyerverkom ta regatami shoglovikiv U lipni 2009 r prijshli povidomlennya pro pershe svyatkuvannya Ganzejskih dniv v Rosijskij Federaciyi U mezhah cogo svyatkuvannya u misti Novgorod Rosiya vidbuvsya Festival istorichnih korabliv Dekilka krayin privezli do Novgoroda svoyi rekonstrukciyi istorichnih korabliv Na festivali v Novgorodi buli predstavniki i Ukrayini komanda departamentu pidvodnogo spadku Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Kiyiv na choli z direktorom departamentu Sergiyem Voronovim Korabel ukrayinskoyi komandi pobudovano za kopiyami kreslen sho peredali kiyanam kolegi z mista Oslo Norvegiya Skandinavskij korabel dobi Serednovichchya dovgij korabel vidtvorili korabeli v misti Chernigiv v Ukrayini Jomu dali nazvu Svarog na chest slov yanskogo yazichnickogo boga kovalya Komanda nalichuvala 19 osib 15 ukrayinciv i p yatero vchenih z Bilorusi Suchasna kartina Adler von Lubeck najbilshe sudno togo chasuDzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GanzaHanse In Lexikon des Mittelalters in 10 Bd Artemis Verlag Munchen Zurich 1980 2000 Bd III S 1921 1926 Rolf Hammel Kiesow Die HANSE Verlag C H Beck Munchen 2000 Philippe Dollinger Die Hanse Stuttgart 5 Aufl 1997 Volker Henn Hanseatic League In Hindenbrand Hans J Ed The Oxford Encyclopedia of the Reformation Vol 2 Oxford University Press New York Oxford 1996 S 210 211 Rolf Hammel Kiesow The Hanseatic League In The Oxford Encyclopedia of Economic History Vol 2 Oxford 2003 S 495 498 John D Fudge Cargoes Embargoes and Emissares The Commercial and Political Interaction of England and the Herman Hanse 1450 1510 Jorgen Brecker Hg Die Hanse Lebenswirklichkeit und Mythos Bd 1 Aufsatze enthalten sind ca 150 Beitrage versch Autoren Hamburg 1989 Literatura RedaguvatiO L Bordilovska Ganzejskij soyuz mist Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Podalyak N G Mogutnya Ganza Komercijnij prostir miske zhittya i diplomatiya XII XVII stolit K Tempora 2009 360 s Prihodko Yurij Vplivi Magdeburzkogo prava na ekonomichni zv yazki ukrayinskih zemel z Nimeckoyu Ganzoyu Eminak naukovij shokvartalnik 2018 4 t 2 Istorichni karti Redaguvati Yevropa v 1097 r Pivnichna Yevropa ta ganzejski mista u 1400 Ganzejski mista ta Nimeckij Orden na pochatku 15 st z ist atlasu 1901 r Karta Baltijskogo regionu Olafa Magnusa 1539 rokuPrimitki Redaguvati Gisela Graichen Rolf Hammel Kiesow Die deutsche Hanse Eine heimliche Supermacht Rowohlt Verlag 2011 416 S ISBN 3498025198 9783498025199 Lindner Theodor 1911 Die deutche Hanse ihre Geschichte Deutsche Leipzig Posilannya RedaguvatiGanza Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Ganza Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ganza amp oldid 39932556