Феода́л — монопольний власник феоду — тобто земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу.
Крім військової служби, феодал заробляв маєтність сплачуванням натуральних або грошових податків. Накопичення великої юридично закріпленої земельної власності в руках феодала поступово перетворило їх на керівну верству з власною ієрархічною структурою, що інколи майже повністю зливалася з державою.
Див. також
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
| Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |