www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щецин У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ще цин пол Szczecin нім Stettin місто на північному

Щецин

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щецин (значення).

Ще́цин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі. Це сьоме за величиною місто в Польщі та столиця Західнопоморського воєводства.

Щецин
Szczecin
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Західнопоморське воєводство

Межує з

Поділ
  • Śródmieścied
    • Засновано IX століття
    Магдебурзьке право 1243
    Площа 300,53 км²
    Населення 410131 (2011)
    · густота 1357 (2008) осіб/км²
    Висота НРМ 149  м
    Назва мешканців пол. szczecinianin і пол. szczecinianka
    Міста-побратими Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінґстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990), Мурманськ (8 квітня 1993), Росток (1957), Сент-Луїс (жовтень 1992), Поццуолі
    Телефонний код (48) 91
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів ZS і ZZ
    GeoNames 3083829
    OSM r342935  ·R
    SIMC 0977976
    Поштові індекси 70-001–71-899
    Міська влада
    Мер міста Пйотр Кшистек
    Вебсайт szczecin.pl
    Мапа
     Щецин у Вікісховищі

    Населення — 408 113 мешканців (2014).

    Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

    Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

    Походження назви

    По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одри в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczyt» — «вершина пагорба».

    Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

    Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

    Клімат

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).

    Клімат Щецина
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 13 17 20 25 30 32 32 35 30 23 15 13 35
    Середній максимум, °C 1 2 7 11 17 20 22 22 17 12 6 3 12
    Середня температура, °C 0 0 3 7 13 16 17 17 13 9 4 1 8
    Середній мінімум, °C −2 −2 0 3 8 11 13 13 10 6 2 0 5
    Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −16 −5 −3 2 6 5 0 −3 −10 −10 −22
    Норма опадів, мм 30 20 30 30 40 50 70 60 40 40 40 40 530
    Днів з опадами 16 13 15 13 13 14 14 14 14 15 17 16 174
    Вологість повітря, % 90 85 80 75 75 75 75 80 85 90 95 95 83.3
    Джерело: Weatherbase

    Історія міста

    У 7-6 століттях до нашої ери на цій території існувало лужицьке поселення. Місто відоме з IX ст. У 967 році Мешко I приєднав Помор'я і Щецин до Польщі. Тодішній Щецин складався з трьох частин: городища, містечка та порту. Приблизно до 1007 року Щецин перебував під владою Болеслава Хороброго. Після приблизно ста років відокремлення від Польщі в 1121 році князь Болеслав III Кривовустий знову приєднав Щецин до Польщі, а князь Вартислав I визнав польський суверенітет і віддав данину Кривоустому, заснувавши династію Гріфонів, яка правила в Померанії понад 500 років.

    Мапа міста (1642)

    Місто було членом Ганзейської ліги. Згодом місто опинилося в залежності від Данії та Німеччини. За часів князя Богуслава X Помор'я та його столиця (Щецин) знову підтримували відносини з Польщею. З часу північної війни (18 століття) до Другої світової війни перебувало в складі Швеції, Пруссії (з періодом французької окупації 1806—1813 рр) та Німеччини, з 1945 — Польщі.

    З найдавніших часів місто мало портовий характер. У середні віки його оточували оборонні стіни, від яких залишилися лише невеликі уламки та дві брами. За шведських часів тут була побудована фортеця. Під час французької окупації деякі будівлі були зруйновані. Щецин інтенсивно розвивався за часів Пруссії (залізниці, промисловість, будівництво) та польських часів (промисловість, будівництво, вища освіта), але оновлений польський період після 1945 року був пов'язаний із відновленням багатьох пошкоджень після Другої світової війни (місто було зруйновано після бомбардувань союзників).

    На околиці Щецина є місто Полиці (Police). Колишнє місто Домб'є (Dąbie) з 1948 року входить до складу Щецина.

    В Щецині народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські. У Щецині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щецина у 1535—1563 роках.

    Культура, освіта, наука

    Освіта

    Демографія

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

    Загалом Допрацездатний
    вік     		Працездатний
    вік     		Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 195303 32945 138881 23477
    Жінки 214828 31357 129095 54376
    Разом 410131 64302 267976 77853

    Населення за роками:

    Транспорт

    Див. також: Транспорт Щецина

    Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

    • Вокзали

    Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.

    • Мостові шляхопроводи
    Див. також: Щецинський трамвай, Щецинський швидкісний трамвай та Щецинський автобус

    У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.

    • Міський громадський транспорт

    Українська громада

    У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях Старґарду, Грифиців і Лобуза.

    В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959—1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

    Радіо Щецина раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

    В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині відбулися 22-і Дні української культури

    На Центральному цвинтарі (пол. Cmentarz Centralny) знаходяться могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885—1962), санітарки Олени Левченко (1899—1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893—1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899—1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася — кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35).

    Уродженці

    • Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
    • Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор
    • Альфред Деблін (1878—1957) — німецький письменник
    • Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
    • Генріх Ґеорге (1893—1946) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.
    • Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
    • Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
    • Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
    • Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
    • Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
    • Хава Альберштейн (* 1947) — ізраїльська співачка, композиторка, автор пісенних текстів.

    Література

    Посилання

    Див. також

    Примітки

    1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
    4. https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
    5. http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
    6. https://wszczecinie.pl/aktualnosci,szczecin_wypowiedzial_umowe_o_przyjacielskiej_wspolpracy_z_murmanskiem,id-40370.html
    7. http://bip.um.szczecin.pl/chapter_11296.asp?soid=90A6B628D5DD4E5DAA8A3C9A0BDB49E4
    8. https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/szczecin-poland/
    9. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
    10. Клімат Щецина
    11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
    12. ↑ Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 02.08.2020 р.. 


    Це незавершена стаття з географії Польщі.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shecin znachennya She cin pol Szczecin nim Stettin misto na pivnichnomu zahodi Polshi Ce some za velichinoyu misto v Polshi ta stolicya Zahidnopomorskogo voyevodstva ShecinSzczecinGerb Shecina Prapor ShecinaShecinOsnovni dani53 25 pn sh 14 35 sh d 53 417 pn sh 14 583 sh d 53 417 14 583 Koordinati 53 25 pn sh 14 35 sh d 53 417 pn sh 14 583 sh d 53 417 14 583Krayina PolshaRegion Zahidnopomorske voyevodstvoStolicya dlya Zahidnopomorske voyevodstvoMezhuye z susidni nas punktiGmina Grifino Gmina Stare Charnovo Gmina Kobilyanka Gmina Golenyuv Gmina Police Gmina Dobra Gmina Kolbaskovo Podil SrodmiesciedZasnovano IX stolittyaMagdeburzke pravo 1243Plosha 300 53 km Naselennya 410131 2011 1 gustota 1357 2008 2 osib km Visota NRM 149 mNazva meshkanciv pol szczecinianin 3 i pol szczecinianka 4 Mista pobratimi Bari Bremergafen 16 zhovtnya 1990 Dalyan Klajpeda Grajfsvald Fridriksgajn Krojcberg 1996 Esb yerg Kingston apon Gall Lyubek Malme 1990 5 Murmansk 8 kvitnya 1993 6 Rostok 1957 Sent Luyis zhovten 1992 7 8 PoccuoliTelefonnij kod 48 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ZS i ZZGeoNames 3083829OSM r342935 RSIMC 0977976Poshtovi indeksi 70 001 71 899Miska vladaMer mista Pjotr KshistekVebsajt szczecin plMapa Shecin u VikishovishiNaselennya 408 113 meshkanciv 2014 9 Morskij port Shecina najbilshij perevantazhuvalnij i tranzitnij port Polshi golovna galuz industriyi sudnobudivnictvo Razom z susidnim mistom Svinoujsce utvoryuye najbilshij port krayini na Baltijskomu mori centr promislovosti zokrema naftohimichnoyi i mashinobudivnoyi promislovosti Bilya mista roztashovanij aeroport Shecin Golenyuv Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Klimat 3 Istoriya mista 4 Kultura osvita nauka 4 1 Osvita 5 Demografiya 6 Transport 7 Ukrayinska gromada 8 Urodzhenci 9 Literatura 10 Posilannya 11 Div takozh 12 PrimitkiPohodzhennya nazvi RedaguvatiPo odnij z versij nazva mista pohodit vid slova szczeciny hutro Takozh ye versiya sho nazva pohodit vid slova sciek stichni vodi tomu sho v cij miscevosti pri vpadinni Odri v Baltijske more duzhe povilna techiya Piznishi doslidzhennya pripuskayut sho nazva pohodit vid slova szczyt vershina pagorba Protyagom stolit misto ne odnorazovo zminyuvalo nazvu Persha pismova zgadka nazvi Stetinum datovana 1133 rokom v 1188 roci zgaduyetsya yak Stetyn v 1251 Stityn i Stitinum Stytin Stiltin i Szczeticinice Ninishnya nazva mista oficijno zatverdzhena 19 travnya 1946 roku Klimat RedaguvatiMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya morskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 17 8 C 64 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 0 S 32 F 10 Klimat ShecinaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 13 17 20 25 30 32 32 35 30 23 15 13 35Serednij maksimum C 1 2 7 11 17 20 22 22 17 12 6 3 12Serednya temperatura C 0 0 3 7 13 16 17 17 13 9 4 1 8Serednij minimum C 2 2 0 3 8 11 13 13 10 6 2 0 5Absolyutnij minimum C 22 20 16 5 3 2 6 5 0 3 10 10 22Norma opadiv mm 30 20 30 30 40 50 70 60 40 40 40 40 530Dniv z opadami 16 13 15 13 13 14 14 14 14 15 17 16 174Vologist povitrya 90 85 80 75 75 75 75 80 85 90 95 95 83 3Dzherelo WeatherbaseIstoriya mista RedaguvatiU 7 6 stolittyah do nashoyi eri na cij teritoriyi isnuvalo luzhicke poselennya Misto vidome z IX st U 967 roci Meshko I priyednav Pomor ya i Shecin do Polshi Todishnij Shecin skladavsya z troh chastin gorodisha mistechka ta portu Priblizno do 1007 roku Shecin perebuvav pid vladoyu Boleslava Horobrogo Pislya priblizno sta rokiv vidokremlennya vid Polshi v 1121 roci knyaz Boleslav III Krivovustij znovu priyednav Shecin do Polshi a knyaz Vartislav I viznav polskij suverenitet i viddav daninu Krivoustomu zasnuvavshi dinastiyu Grifoniv yaka pravila v Pomeraniyi ponad 500 rokiv Mapa mista 1642 Misto bulo chlenom Ganzejskoyi ligi Zgodom misto opinilosya v zalezhnosti vid Daniyi ta Nimechchini Za chasiv knyazya Boguslava X Pomor ya ta jogo stolicya Shecin znovu pidtrimuvali vidnosini z Polsheyu Z chasu pivnichnoyi vijni 18 stolittya do Drugoyi svitovoyi vijni perebuvalo v skladi Shveciyi Prussiyi z periodom francuzkoyi okupaciyi 1806 1813 rr ta Nimechchini z 1945 Polshi Z najdavnishih chasiv misto malo portovij harakter U seredni viki jogo otochuvali oboronni stini vid yakih zalishilisya lishe neveliki ulamki ta dvi brami Za shvedskih chasiv tut bula pobudovana fortecya Pid chas francuzkoyi okupaciyi deyaki budivli buli zrujnovani Shecin intensivno rozvivavsya za chasiv Prussiyi zaliznici promislovist budivnictvo ta polskih chasiv promislovist budivnictvo visha osvita ale onovlenij polskij period pislya 1945 roku buv pov yazanij iz vidnovlennyam bagatoh poshkodzhen pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo zrujnovano pislya bombarduvan soyuznikiv Na okolici Shecina ye misto Polici Police Kolishnye misto Domb ye Dabie z 1948 roku vhodit do skladu Shecina V Shecini narodilasya imperatricya Rosijskoyi imperiyi Katerina II Vid nazvi mista utvorene prizvishe polskogo shlyahetskogo rodu Shetinski U Shecini zhiv i pracyuvav Pavlo z Roda Paulus von Rode vidomij lyuteranskij teolog reformator i superintendant Shecina u 1535 1563 rokah Kultura osvita nauka RedaguvatiOsvita Redaguvati Shecinskij universitet Uniwersytet Szczecinski Zahidnopomorskij tehnologichnij universitet Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny z 1 sichnya 2009 Pomeranskij medichnij universitet Pomorski Uniwersytet Medyczny zasnovanij u 1948 suchasnij status z 2010 Morska akademiya Akademia Morska zasnovana v 1947 suchasnij status z 2004 Akademiya mistectv Akademia Sztuki 2010 Zachodnioporska Skola Biznesu ZPSB Demografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 11 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 195303 32945 138881 23477Zhinki 214828 31357 129095 54376Razom 410131 64302 267976 77853Naselennya za rokami Transport RedaguvatiDiv takozh Transport Shecina Suchasna transportna infrastruktura mista Shecin maye sistemu zovnishnogo transportu zaliznicyu avtobusnij transport avtodorozhnya merezha aviatransport i vodnij richkovij transport magistralnu vulichno dorozhnyu merezhu i merezhu masovogo pasazhirskogo transportu Vokzali Shecin Golovnij Shecin Dombye Shecin Gumyence Shecin NyebushevoTeperishnya magistralna vulichno dorozhna merezha mista predstavlena magistralyami miskogo ta rajonnogo znachennya Transportne spoluchennya mizh livim i pravim beregom zdijsnyuyetsya cherez Dovgij mist Mist Pomoryan Zaliznichnij mist i Zamkovoyu magistral Mostovi shlyahoprovodi Dovgij mist Zamkova magistral Mist Pomoryan Zaliznichnij mistDiv takozh Shecinskij tramvaj Shecinskij shvidkisnij tramvaj ta Shecinskij avtobus U misti diye 12 tramvajnih ta 82 avtobusnih marshrutiv Protyazhnist tramvajnih marshrutiv stanovit 112 77 km protyazhnist avtobusnih stanovit 798 km Miskij gromadskij transport Shecinskij tramvaj Shecinskij avtobus Shecinskij shvidkisnij tramvaj Miskij velosipedUkrayinska gromada RedaguvatiU Shecinskomu voyevodstvi zhive blizko 10 tis ukrayinciv pereselenih z Ryashivshini ta Lyublinshini pid chas akciyi Visla 1947 perevazhno v okolicyah Stargardu Grificiv i Lobuza V Shecini ye dushpastirskij punkt Ukrayinskoyi Katolickoyi Cerkvi vid 1956 r tut diye odin zi najdiyalnishih gurtkiv USKT b 300 chl pri nomu estradnij ansambl Chumaki ta dityacha sekciya U 1957 1963 rr pri Vchitelskij studiyi isnuvav viddil ukrayinskoyi filologiyi yakij zakinchilo 99 uchiteliv U 1959 1966 rr diyav amatorskij dramatichnij gurtok i dovgi roki diyala yedina v Polshi kapela banduristiv Zaraz USKT perejmenovano na Ob yednannya ukrayinciv u Polshi u Shecini diye Oseredok ukrayinskoyi kulturi z 1997 shoroku vidbuvayutsya Dni ukrayinskoyi kulturi traven cherven Radio Shecina raz na misyac translyuye 25 hvilinni radioperedachi na ukrayinski temi polskoyu movoyu informaciya stanom na 2006 r yakih redaguye vipusknik Lvivskogo universitetu kandidat filologichnih nauk Andrij Vontorskij V serpni 2019 r v zamku Pomorskih knyaziv u Shecini vidbulisya 22 i Dni ukrayinskoyi kulturi 12 Na Centralnomu cvintari pol Cmentarz Centralny znahodyatsya mogili generala Armiyi UNR Mihajla Tkachuka 1885 1962 sanitarki Oleni Levchenko 1899 1962 inzhenera Volodimira Mamontiva 1893 1972 uchasnika vijni 1920 r a takozh Grigoriya Goncharenka 1899 1975 horunzhogo Armiyi UNR zgodom prorektora Rilnichoyi akademiyi u Shecini mogila zbereglasya kvatera 44 1 ryad nomer pohovannya 35 12 Urodzhenci RedaguvatiGenrika Bejer 1782 1855 polska hudozhnicya Karl Tajke 1864 1922 nimeckij dirigent ta kompozitor Alfred Deblin 1878 1957 nimeckij pismennik Fric Gerlih 1883 1934 nimeckij zhurnalist i istorik odin iz golovnih predstavnikiv zhurnalistskogo sprotivu proti Adolfa Gitlera ta nacional socializmu Genrih George 1893 1946 nimeckij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser Jolanta Antas 1954 polskij naukovec profesor lingvistiki u Yagellonskomu universiteti v Krakovi Inga Ivasyuv 1956 polskij literaturoznavec literaturnij kritik poetesa i prozayik Valdemar Skripchak 1956 polskij vijskovij Yacek Pyehota 1959 polskij politik Kshishtof Varlikovskij 1962 polskij teatralnij rezhiser Hava Albershtejn 1947 izrayilska spivachka kompozitorka avtor pisennih tekstiv Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiInternet portal dlya zhiteliv mista Shecina Arhivovano 1 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Aeroport Shecina Arhivovano 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiPortova bramaPrimitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so szczecinianin 4517629 html https sjp pwn pl so szczecinianka 4517630 html http malmo se Kommun politik Sa arbetar vi med Omvarld Internationellt arbete Vanorter html https wszczecinie pl aktualnosci szczecin wypowiedzial umowe o przyjacielskiej wspolpracy z murmanskiem id 40370 html http bip um szczecin pl chapter 11296 asp soid 90A6B628D5DD4E5DAA8A3C9A0BDB49E4 https worldtradecenter stl com st louis sister cities program szczecin poland Naselennya za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Glowny Urzad Statystyczny Baza Demografia Stan i struktura ludnosci dane na dzien 31 03 2014 2 Arhivovano 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Klimat Shecina Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 a b Parnikoza Ivan Shecin Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 02 08 2020 r Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shecin amp oldid 39837588