Мурманськ

Му́рманськ (саамська Мурман ланнҍ, рос. Му́рманск) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мурманської області. До 1917 року називалося Романов-на-Мурмані.

Мурманськ Мурманск
Герб Мурманська
Проспект Леніна в Мурманську Проспект Леніна в Мурманську
Основні дані
68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083Координати: 68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083
Країна	Росія
Регіон	Мурманська область
Столиця для	Мурманська область
Межує з — сусідні нас. пункти Сєвероморський міський округ, Кольський район ^?
Поділ	3 міський райони
Засновано	4 жовтня 1916
Статус міста	місто
Площа	150,55 км²
Населення	▼ 302 468 (2013)
Агломерація	Мурманська
Висота НРМ	50  м
Назва мешканців	рос. мурманчане
Міста-побратими	Щецин (8 квітня 1993), Лулео (26 березня 1972), Джексонвілл (14 липня 1975), Акурейрі (14 жовтня 1994), Мінськ (21 серпня 2014), Рованіємі (23 квітня 1962), Тромсе (10 липня 1972), Вадсьо (30 квітня 1973), Гронінген (20 червня 1989), Аланія (17 лютого 2014), Куксгафен (13 серпня 2004), Дуарнене (8 червня 2006), Гомель (5 серпня 2009), Харбін (9 вересня 2016), Пярну
День міста	4 жовтня
Телефонний код	(7) 8152
Часовий пояс	UTC+3
Номери автомобілів	51
GeoNames	524305
OSM	r3374641  ·R
ЗКАТО	47401000000
ЗКТМО	47701000001
Поштові індекси	183000-183099
Міська влада
Мер міста	Сергій Субботин
Вебсайт	gov-murman.ru
Мапа
Мурманськ у Вікісховищі

Мурманськ є одним із центрів Баренцевого Євро-Арктичного регіону. Одне з найбільших міст Арктики.

Історія

Передісторія

Плани створення міста існували ще в 1870-х роках. Перші дослідники прийшли сюди в 1912 році для обстеження навколишньої місцевості. Відомий мореплавець Федір Літке описував навколишню місцевість ще в 1822 році.

Поселення виникло там, де на всій околиці єдиним жителем був лише помор Семен Коржнєв, який жив, ловлячи рибу і харчуючись нею.

Населення

Чисельність населення
1917	1920	1926	1931	1939	1956	1959
1300	↗2500	↗9000	↗29 200	↗177 069	↘168 000	↗221 874
1962	1967	1970	1973	1975	1976	1979
↗245 000	↗287 000	↗308 642	↗338 000	↗363 000	→363 000	↗380 817
1982	1985	1986	1987	1989	1990	1991
↗400 000	↗452 000	↘449 000	↘432 000	↗468 039	↘442 000	↗473 000
1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998
↘468 000	↘455 000	↘444 000	↘406 000	↘398 000	↘394 000	↘387 000
1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005
↘382 700	↘376 300	↘370 700	↘336 137	↘336 100	↘329 100	↘325 100
2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
↘321 000	↘317 500	↘314 800	↘311 209	↘307 257	↗307 310	↘305 034
2013	2014	2015	2016	2017
↘302 468	↘299 148	↗305 236	↘301 572	↘298 096

Економіка

Морський порт

Основа міста — один з найбільших незамерзаючих портів в Росії. Він складається з трьох частин: Рибний порт, Торговий порт і Пасажирський. В цей час спостерігається тенденція витіснення Торговим портом всіх інших. В першу чергу це пов'язано з тим, що Мурманськ служить перевалочним пунктом при експорті кам'яного вугілля, що різко збільшився останнім часом, а також зменшенням надходження риби (яку по економічних причинах вигідно поставляти на експорт). У травні 2007 роки було прийнято рішення про створення в порту Мурманська вільної економічної зони. Порт Мурманська є портом приписки барка «Сєдов», найбільшого парусника в світі.

Промисловість

Частка промислової продукції, що випускається в Мурманську, у загальнообласному ВВП за підсумками 2002 року склала 17,7% Основні галузі промисловості: рибодобувна і рибопереробляюча, морський транспорт, судноремонт, морські, залізничні і автомобільні перевезення, металообробка, харчова промисловість, морська геологія, геологорозвідувальні роботи на шельфі арктичних морів.

Дуже важливу роль в економіці міста грає Октябрська залізниця: незважаючи на розвиток автомобільного і морського транспорту велика частина вантажів перевозиться саме залізничним транспортом. Інші найбільші підприємства міста: «Союз рибопромисловців Півночі», морське «пароплавство Мурманська», судноремонтний завод «Мурманська Мінморфлота», «Севморпуть», «Арктікмортефтегазразведка», науково-виробниче підприємство «Моргео» і найбільший у рибодобувній галузі «Мурманськ траловий флот».

Основні види продукції, що випускаються в місті, включають вироби з риби, консерви, металовироби, промислове устаткування, тару і пакувальний матеріал.

Транспорт

Мурманськ є кінцевим пунктом федеральної автомагістралі «Кола» (М18) (Санкт-Петербург — Петрозаводськ — Мурманськ). У 2005 року був відкритий міст через Кольську затоку, що є найдовшим мостом за Полярним колом. У Мурманську починається Північний морський шлях, а морське «пароплавство Мурманська» є єдиним керівником атомних криголамів. У Мурманську діє електрифікована залізниця, велика частина залізничних пасажирських і товарних перевезень здійснюється в південному напрямі.

Міський транспорт представлений автобусами і тролейбусами. За станом на 2005 рік Тролейбус Мурманська, найпівнічніший в світі, має 5 маршрутів, що діють. У 1918–1934 в місті існувала лінія вузькоколійного бензомоторного трамвая, закрита у зв'язку з появою автобусного транспорту.

Аеропорт Мурманська знаходиться в селищі Мурмаши, за 23 км від міста.

Відомі люди

Народилися

• Авраменко Василь Кузьмич (* 1936) — український художник.
• Алексєєв Микита Сергійович (* 1981) — російський хокеїст, правий нападник.
• Константинов Володимир Миколайович (* 1967) — колишній радянський хокеїст.
• Курьохін Сергій Анатолійович (1954—1996) — музикант-авангардист, джазовий музикант, композитор, актор.
• Ляшенко Роман Юрійович (1979—2003) — російський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника.
• Мальгіна Ірина Анатоліївна (* 1973) — російська біатлоністка, чемпіонка світу з біатлону в змішаній естафеті, п'ятиразова чемпіонка Європи з біатлону, переможниця та призерка етапів Кубка світу з біатлону.
• Михайлова Світлана Володимирівна (* 1956) — радянська і російська театральна акторка.
• Огнєвіч Злата Леонідівна (* 1986) — українська співачка.
• Огородніков Володимир Іванович (1947—2006) — український геолог, доктор геологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Семенов Олексій Анатолійович (* 1981) — російський хокеїст, захисник.
• Соколова Ірина Леонідівна (* 1940) — російська актриса.
• Шевчук Ірина Борисівна (* 1951) — російська акторка.

Міські голови

• Найдьонов Олег Петрович — 1991—2003.

Див. також

• 2979 Мурманськ — астероїд, названий на честь міста.

Примітки

2. https://wszczecinie.pl/aktualnosci,szczecin_wypowiedzial_umowe_o_przyjacielskiej_wspolpracy_z_murmanskiem,id-40370.html
3. http://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
4. https://www.murman.ru/news/2016/09/09/1313
5. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. 
6. Народная энциклопедия «Мой город». Мурманск
7. Великая Отечественная война. Юбилейный статистический сборник. 2015. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2015. 
8. Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013. 
9. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
10. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
11. Российский статистический ежегодник, 1998 год
12. Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. 
13. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
14. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
15. Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. 
16. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
17. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. 
18. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
19. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. 
20. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 
21. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. 
22. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. 
23. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. 
24. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. 
25. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. 
26. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. 
27. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. 
28. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. 
29. Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014. 
30. Мурманская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 годов
31. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 
32. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. 
33. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
34. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. 
35. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
36. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017. 
37. . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 26 липня 2007. 
38. . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2007. 
39. . Архів оригіналу за 30 липня 2007. Процитовано 26 липня 2007. 
40. . Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 26 липня 2007.