www.wikidata.uk-ua.nina.az

1822 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Промислова революція Російська імперія Незалежність к

1822

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1822 (значення).

Промислова революція • Російська імперія • Незалежність країн Латинської Америки • Грецька революція

1822 в інших календарях
Григоріанський 1822
MDCCCXXII
Ab urbe condita2575
Ассирійський 6572
Бенгальський 1229
Берберський 2772
Буддистський 2366
Бірманський 1184
Візантійський 7330–7331
Китайський 辛巳年 (металевий змій)
4518 або 4458
    — до —
壬午年 (водяний кінь)
4519 або 4459
Коптський1538–1539
Ефіопський 1814–1815
Єврейський 5582–5583
Індуські календарі
 - Вікрам самват1878–1879
 - Шака самват1743–1744
 - Калі Юґа4922–4923
Іранський 1200–1201
Ісламський 1237–1238
Японський Бунсей 5
(文政５年)
Яванський 1749–1750
Юліанський Григоріанський мінус 12 д.
Корейський 4155
Тайванський 90 до РК
民前90年
Тайський сонячний2364–2365

Геополітична ситуація

У Росії царює імператор Олександр I (до 1825). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Грузія, частина Закавказзя, Фінляндія, Аляска. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії, Правобережжя, Лівобережя та Крим — Російській імперії. Задунайська Січ існує під протекторатом Османської імперії.

В Османській імперії править султан Махмуд II (до 1839). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Закавказзя, значні території в Європі: Греція, Болгарія і Сербія. Васалами османів є Волощина та Молдова. Триває Грецька революція.

Австрійську імперію очолює Франц II (до 1835). Вона охоплює, крім власне австрійських земель, Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північ Італії. Король Пруссії — Фрідріх-Вільгельм III (до 1840). Королівство Баварія очолює Максиміліан I (до 1825). Австрія, Прусія, Баварія та інші німецькомовні держави об'єднані в Німецький союз.

У Франції править Людовик XVIII (до 1824). Франція має колонії в Карибському басейні, Південній Америці та Індії. На троні Іспанії сидить Фернандо VII (до 1833). Королівству Іспанія належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати, Велика Колумбія, Мексика, Гватемала, Нікарагуа, Гондурас, Коста-Рика, Панама, Перу, Еквадор та Чилі проголосили незалежність від іспанської корони. У Португалії королює Жуан VI (до 1826). Португалія має володіння в Африці, в Індії, в Індійському океані й Індонезії. Бразильська імперія проголосила незалежність.

У Великій Британії королює Георг IV (до 1830). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Королівство Нідерланди очолює Віллем I (до 1840). Король Данії та Норвегії — Фредерік VII (до 1863), на шведському троні сидить Карл XIV Юхан Бернадот (до 1844). Італія розділена між Австрією та Королівством Обох Сицилій. Існує Папська держава з центром у Римі.

Сполучені Штати Америки займають територію частини колишніх британських колоній та купленої у Франції Луїзіани. Посаду президента США обіймає Джеймс Монро. Територія на півночі північноамериканського континенту належить Великій Британії, вона розділена на Нижню Канаду та Верхню Канаду, територія на півдні та заході континенту належить Мексиці.

В Ірані при владі Каджари. Британська Ост-Індійська компанія захопила контроль майже над усім Індостаном. У Пенджабі існує Сикхська держава. У Бірмі править династія Конбаун, у В'єтнамі — династія Нгуєн. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Едо.

Події

В Україні

У світі

Наука

Культура

Народились

Див. також: Категорія:Народились 1822

Померли

Див. також: Категорія:Померли 1822

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 1822 znachennya Promislova revolyuciya Rosijska imperiya Nezalezhnist krayin Latinskoyi Ameriki Grecka revolyuciyaRik 1819 1820 1821 1822 1823 1824 1825Desyatilittya 1800 ti 1810 ti 1820 ti 1830 ti 1840 viStolittya XVII XVIII XIX XX XXITisyacholittya 1 she 2 ge 3 tye1822 v inshih kalendaryahGrigorianskij1822MDCCCXXIIAb urbe condita2575Assirijskij6572Bengalskij1229Berberskij2772Buddistskij2366Birmanskij1184Vizantijskij7330 7331Kitajskij辛巳年 metalevij zmij 4518 abo 4458 do 壬午年 vodyanij kin 4519 abo 4459Koptskij1538 1539Efiopskij1814 1815Yevrejskij5582 5583Induski kalendari Vikram samvat1878 1879 Shaka samvat1743 1744 Kali Yuga4922 4923Iranskij1200 1201Islamskij1237 1238YaponskijBunsej 5 文政５年 Yavanskij1749 1750YulianskijGrigorianskij minus 12 d Korejskij4155Tajvanskij90 do RK民前90年Tajskij sonyachnij2364 2365 Zmist 1 Geopolitichna situaciya 2 Podiyi 2 1 V Ukrayini 2 2 U sviti 2 3 Nauka 2 4 Kultura 3 Narodilis 4 PomerliGeopolitichna situaciya RedaguvatiU Rosiyi caryuye imperator Oleksandr I do 1825 Rosijskij imperiyi nalezhit bilsha chastina Ukrayini znachna chastina Polshi Gruziya chastina Zakavkazzya Finlyandiya Alyaska Ukrayinu rozdileno mizh dvoma derzhavami Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nalezhit Avstriyi Pravoberezhzhya Livoberezhya ta Krim Rosijskij imperiyi Zadunajska Sich isnuye pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi V Osmanskij imperiyi pravit sultan Mahmud II do 1839 Pid vladoyu osmaniv perebuvayut Blizkij Shid ta Yegipet Seredzemnomorske uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki chastina Zakavkazzya znachni teritoriyi v Yevropi Greciya Bolgariya i Serbiya Vasalami osmaniv ye Voloshina ta Moldova Trivaye Grecka revolyuciya Avstrijsku imperiyu ocholyuye Franc II do 1835 Vona ohoplyuye krim vlasne avstrijskih zemel Ugorshinu z Horvatiyeyu Transilvaniyu Bogemiyu Pivnich Italiyi Korol Prussiyi Fridrih Vilgelm III do 1840 Korolivstvo Bavariya ocholyuye Maksimilian I do 1825 Avstriya Prusiya Bavariya ta inshi nimeckomovni derzhavi ob yednani v Nimeckij soyuz U Franciyi pravit Lyudovik XVIII do 1824 Franciya maye koloniyi v Karibskomu basejni Pivdennij Americi ta Indiyi Na troni Ispaniyi sidit Fernando VII do 1833 Korolivstvu Ispaniya nalezhat chastina ostroviv Karibskogo basejnu Filippini Ob yednani provinciyi Rio de la Plati Velika Kolumbiya Meksika Gvatemala Nikaragua Gonduras Kosta Rika Panama Peru Ekvador ta Chili progolosili nezalezhnist vid ispanskoyi koroni U Portugaliyi korolyuye Zhuan VI do 1826 Portugaliya maye volodinnya v Africi v Indiyi v Indijskomu okeani j Indoneziyi Brazilska imperiya progolosila nezalezhnist U Velikij Britaniyi korolyuye Georg IV do 1830 Britaniya maye koloniyi v Pivnichnij Americi na Karibah ta v Indiyi Korolivstvo Niderlandi ocholyuye Villem I do 1840 Korol Daniyi ta Norvegiyi Frederik VII do 1863 na shvedskomu troni sidit Karl XIV Yuhan Bernadot do 1844 Italiya rozdilena mizh Avstriyeyu ta Korolivstvom Oboh Sicilij Isnuye Papska derzhava z centrom u Rimi Spolucheni Shtati Ameriki zajmayut teritoriyu chastini kolishnih britanskih kolonij ta kuplenoyi u Franciyi Luyiziani Posadu prezidenta SShA obijmaye Dzhejms Monro Teritoriya na pivnochi pivnichnoamerikanskogo kontinentu nalezhit Velikij Britaniyi vona rozdilena na Nizhnyu Kanadu ta Verhnyu Kanadu teritoriya na pivdni ta zahodi kontinentu nalezhit Meksici V Irani pri vladi Kadzhari Britanska Ost Indijska kompaniya zahopila kontrol majzhe nad usim Indostanom U Pendzhabi isnuye Sikhska derzhava U Birmi pravit dinastiya Konbaun u V yetnami dinastiya Nguyen U Kitayi volodaryuye Dinastiya Cin V Yaponiyi trivaye period Edo Podiyi RedaguvatiV Ukrayini Redaguvati Dokladnishe 1822 v UkrayiniU Sevastopoli pobudovano Hram Vsih Svyatih U sviti Redaguvati 1 sichnya grecki povstanci prijnyali Konstituciyu 7 sichnya persha grupa zvilnenih rabiv iz SShA povernulasya v Afriku 25 kvitnya zasnovano misto Monroviya nazvane tak na chest chinnogo prezidenta SShA 9 sichnya Pedru sin portugalskogo korolya Zhuana VI virishiv zalishitisya v Braziliyi sho zgodom privelo do pogoloshennya nezalezhnosti 9 lyutogo gayityanski sili pid provodom Zhana P yera Buaye zahopili Santo Domingo Respublika ispanske Gayiti pripinila isnuvannya 31 bereznya vidbulasya Hioska rizanina vinshennya turkami greckogo naselennya ostrova Hios 24 travnya Simon Bolivar zdobuv peremogu v bitvi na shilah vulkanu Pichincha Yak naslidok Ekvador zdobuv nezalezhnist vid Ispaniyi 27 lipnya Simon Bolivar ta Hose San Martin zustrilisya v misti Guayakil teper Ekvador 7 veresnya Pedru I progolosiv nezalezhnist Braziliyi a 12 zhovtnya jogo progolosili imperatorom 31 zhovtnya meksikanskij imperator Agustin de Iturbide rospustiv Konges Meksiki i vstanoviv vijskovu huntu 13 listopada u Franciyi viniklo Zgromadzhennya svyatogo Vasiliya Vasiliani U zhovtni grudni prohodiv Veronskij kongres Svyashennogo Soyuzu Nauka Redaguvati Dokladnishe 1822 u nauciZhozef Fur ye vstanoviv zakon proporcijnosti teplovogo potoku gradiyentu temperaturi zakon Fur ye Zhan Fransua Shampoljon rozshifruvav davnoyegipetskij napis na Rozetskomu kameni Klod Luyi Nav ye sformulyuvav rivnyannya ruhu v yazkoyi ridini rivnyannya Nav ye Stoksa Zhozef Nisefor Nyeps otrimav pershu fotografiyu Charlz Bebbidzh opublikuvav proekt rizicevoyi mashini Medal Kopli otrimav Vilyam Baklend Kultura Redaguvati Dokladnishe 1822 u literaturiPersi Bishi Shelli napisav poemu Ellada prisvyachenu Greckij revolyuciyi Piznishe jogo tilo vineslo na berez pislya togo yak jogo lodka potonula v Italiyi Tomas de Kvinsi opublikuvav Spovid anglijskogo pozhiracha opiumu U Londoni zasnovano Korolivsku muzichnu akademiyu Lyudvig van Bethoven napisav fortepiannu sonatu 32 Franc Peter Shubert napisav simfoniyu 8 Mauricgejs u Gaazi vidkriv dveri dlya publiki U Rimi zavershilosya sporudzhennya P yacca del Popolo Narodilis RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Narodilis 1822 6 sichnya Genrih Shliman amerikanskij arheolog nimeckogo pohodzhennya 27 kvitnya Uliss Grant 18 j prezident SShA 1869 1877 31 travnya Edvard Dembovskij polskij filosof zhurnalist revolyucioner 22 lipnya Gregor Mendel avstrijskij monah avgustinec botanik vidkriv zakonomirnosti spadkovostiPomerli RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Pomerli 1822 25 chervnya Aodo Dendzen yaponskij hudozhnik zahidnogo stilyu majster midnoyi gravyuri Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 1822 amp oldid 37833902