Євре́йський календа́р — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.
Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:
- Нісан, давній Авів — 30 днів;
- Іяр (Зіф) — 29 днів;
- Сиван — 30 днів
- Таммуз — 29 днів;
- Ав — 30 днів;
- Елул — 29 днів;
- Тішрей, або Єфанім — 30 днів;
- Хешван, місяць дощів; також Мархешван (Бул) — 29 або 30 днів;
- Кіслев — 29 або 30 днів;
- Тевет — 29 днів;
- Шват — 30 днів;
- Адар — 29 днів.
Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.
В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.
Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців.
Новий рік починається у вересні.
Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.
Доба
Доба (вечір-ранок-день-надвечір'я) у єврейському календарі починається увечері. Обґрунтування знаходиться у Книзі Буття: «.. І був вечір і був ранок — день перший.». З історії творення виходить також і те, що кожен день також має і надвечір'я (івр. ערב — Erev).
Тиждень
Тижневий цикл (івр. שבוע) складається із семи днів, що відповідає кількості днів створення світу. Назви днів тижня — прості номери від одного до шести. Шабат — сьомий день тижня. Дні тижня:
- Йом Рішон (יום ראשון, Yom Rischon «Перший день», відповідає неділі)
- Йом Шені (יום שני, Yom Sheni, «Другий день», понеділок)
- Йом Шліші (יום שלישי, Yom Shelishi, «Третій день», вівторок)
- Йом Ревіі (יום רביעי, Yom Reviʻi, «Четвертий день», середа)
- Йом Хаміші (יום חמישי, Yom Chamishi, «П'ятий день», четвер)
- Йом Шіші (יום שישי, Yom Shishi, «Шостий день», п'ятниця)
- Йом Шабат (שבת, «спокій», субота)
Свята і пости
- Рош-га-Шана — «голова року» — єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім творінням. Цього дня євреї сурмлять у шофар.
- Йом-Кіпур — День Спокути. Цього дня Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. Цього дня вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур — найсуворіший і найважливіший піст. Цього дня Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з тих пір цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також «суботою субот». Цього дня діють 5 заборон — на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружню близькість.
- Суккот — означає «курені». У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: «у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинен жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської» (Ваїкра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курені, як у будинку: їсти, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей тощо
- Ханука
- Шавуот
- Пурим
- Песах — як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято виходу євреїв із Єгипту, де вони були в рабстві.
- Лаг-ба-Омер
- Піст 9 Ава
- Ту-бі-Шват
- Гошана Раба
- Піст Естер
- Піст 17 тамуза
- Сліхот
- Сфірат га-Омер
- Шміні Ацерет
- Сімхат Тора
- Піст 10 тевета
Походження
За своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають ассирійсько-вавилонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): "Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I — на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя.
З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, «Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]».
Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме — вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44′, 3″, місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48′ 38″, тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48′ 48″. Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді — кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного».
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2017.
Посилання
- Єврейський календар у nabkal.de [ 14 березня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Праздники // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)