www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іврит Іври т івр עברית ʔivˈʁit прослухати чи ʕivˈɾit прослухати також староєвре йська мо ва 1 єврейська гебрейська мова

Іврит

Іври́т (івр. עברית‎[ʔivˈʁit] ( прослухати) чи [ʕivˈɾit] ( прослухати)), також староєвре́йська мо́ва — єврейська (гебрейська) мова з групи семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі. На письмі застосовується староєврейська абетка.

Іврит
עברית
Поширеність мови
Поширена в Ізраїль
Регіон Близький Схід
Носії ~ 9 млн
Писемність гебрейська абетка
Класифікація

Афразійські

Офіційний статус
Державна  Ізраїль
Регулює Академія мови іврит הָאָקָדֶמְיָה לַלָּשׁוֹן הָעִבְרִית‎‎, HaAkademya laLashon ha'Ivrit
Коди мови
ISO 639-1 he
ISO 639-2 heb
ISO 639-3 heb
SIL heb
Академія мови іврит

Розрізняють кілька етапів розвитку івриту: біблійний або класичний (старозавітний), — мова релігійної практики та духовної й світської літератури високого стилю; мова єврейського просвітництва (гаскали) та художньої літератури XVIII—XIX ст.; з 2-ї пол. XX ст. мова повсякденного спілкування.

Існує кілька норм вимови, що дуже різняться поміж собою, найпоширеніша — сефардська, що нею послуговується сучасна літературна мова. Є також ашкеназійська, або ашкеназька, — вимова німецького та східноєвропейського єврейства, яка сьогодні практично не використовується. Від ашкеназької та сефардської відрізняється вимова єменських євреїв.

Назва

В українській мові, окрім назв староєврейська мова або іврит (сучасний іврит), вживаються назви давньоєврейська мова (староєврейська), гебрайська та іврит для класичної мови Біблії. Слово «іврит» повторює сучасне звучання самоназви мови (давня самоназва така ж, але звучала як «'ivri»). Слово «єврейська» можливо виникло у результаті перетворення назви на слов'янський лад та слово «гебрайська» (лат. lingua Hebraica (досл. — мова гебрайська), пол. «język hebrajski», англ. Hebrew language (/ˈhiːbruː/; עברית ʿivrit [ʔivˈʁit] / [ʕivˈɾit]) (досл. — гебрайська мова)) — на латинський. У польській вживається слово «język hebrajski» (досл. — мова гебрайська).

Історія

Походження й вік

У другій половині другого тисячоліття до нашої ери давньоєврейський іврит стає самостійною семітською мовою, остаточно відділившись від родинних мов і діалектів. Найбільш прадавнє літературне джерело івритом з виявлених дотепер — «Пісня Девори» (XII століття до н. е.), що входить до складу Старого Заповіту (Суд.5). Найстаріший напис івритом, «календар з Гезера», датується X століттям до н. е.

Давньоєврейська мова

Єврейські літери, що засновані на «Зірці Давида»

Біблійний період (XII—II ст. до н. е.)

Біблійний текст мовою іврит

Джерело:

Особливості: граматика й фонетика все ще зберігають риси, притаманні семітським мовам. Голосні бувають надкороткі, короткі й довгі.

Післябіблійний період (I ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.)

Джерела:

До кінця II століття н. е. давньоєврейська перестає бути розмовною мовою, залишаючись мовою богослужіння.

Давньоєврейська мова епохи Талмуду й масоретів (III—V ст.)

Джерела:

  • Пию́тім (релігійна поезія івритом)
  • Мідраш (коментарі й тлумачення Старого Завіту)

У цей час одні з представників єврейської релігії, що називають себе «масо́ретами» («хранителі традицій»), винаходять систему «голосних» значків («некудо́т») при «приголосних» літерах. Це дозволяє стандартизувати вимову голосних при читанні прадавніх текстів. Іврит значно збагачується арамейською лексикою (цей процес триває й у середньовічну епоху). Відбувається перебудова системи дієслова — колишні види (доконаний і недоконаний) переосмислюються; в результаті перебудови системи дієслівних часів деякі «якісні» прислівники стають самостійними словами.

Середньовічний іврит (X—XIII століття)

Джерела:

  • іспанська поезія (Єгуда Галеві, Ібн-Езра, Соломон Бен Єгуда ібн Ґебіроль, Альхарізі)
  • коментарі до Біблії й Талмуду (Раші, Маймонід, Нахманід, Мозес Мендельсон)
  • кабалістична література
  • наукова література (філософська, медична, географічна, філологічна, історична).

Іврит перестав бути розмовною мовою, однак євреї як і раніше вивчають його, читають писані ним релігійні книги, пишуть праці, спілкуються з євреями з інших країн. Виходить з ужитку основний «конкурент» івриту — арамейська мова. Виробляються вимовні норми івриту: ашкеназська (Європа — крім Іспанії) і сефардська (в основному в ісламських країнах, Іспанії, Греції, частині Італії). Сефардська норма краще передає особливості прадавньої вимови, однак у ній втрачена відмінність між короткими й довгими голосними. Ашкеназська норма здобуває деякі особливості німецької вимови; довгі голосні перетворюються у дифтонги, відбувається істотна перебудова системи голосних і приголосних. Прикметник остаточно стає самостійною частиною мови.

Цікаво, що у XVII столітті в європейській філології панувала теорія про спорідненість фінської мови та івриту.

Іврит XIX століття

Література івритом стає частиною європейської культури.

Джерела:

  • Газети й журнали івритом.
  • Романи, оповідання, п'єси, новели тощо (наприклад, книги Менделе Мойхер-Сфоріма).
  • Шкільні підручники з усіх предметів освіти.

Відродження мови у XX столітті

Наприкінці XIX та у XX століттях у Європі та Ізраїлі відбувся процес, завдяки якому гебрейська мова з суто літургійної, писемної мови стала розмовною, що має державний статус в Ізраїлі. Це був не тільки лінгвістичний процес: відродження мови стало складовою цілої хвилі змін, пов'язаних з одночасним поширенням сіоністичного руху та заснуванням держави Ізраїль у 1948-му році. Це стало можливим завдяки зусиллям ряду ентузіастів, найвідоміший з яких — Еліезер Бен-Єгуда.

Еліезер Бен-Єгуда в 1881 р. переїхав до Палестини в надії відродити там іврит. Він розробив декілька програм, з яких три можна вважати найважливішими: «Іврит вдома» («Іврит ба-баіт»), «Іврит в школі» («Іврит беіт а-сефер») і «Словниковий запас».

Коли в 1882 р. у нього народився первісток Бен-Ціон Бен-Єгуда (що став відомішим як Ітамар Бен-Аві), Бен-Єгуда взяв у своєї тодішньої дружини Дебори обіцянку розмовляти з ним тільки івритом, тобто виростити першу в новій історії дитину, в якої іврит буде рідною мовою.

Бен-Єгуда вважав, що це вкрай важливо для успіху відродження мови, бо й батьки такої дитини, та їхні гості будуть змушені розмовляти з ним тільки івритом, причому на різні побутові теми. А коли дитина нарешті заговорить сама, у Бен-Єгуди з'явиться живий доказ здійсненности відродження мови. У передмові до свого словника Бен-Єгуда писав: «Якщо можна відновити мову, якою перестали говорити, і зробити її розмовною, такою, що виражає все, що хоче сказати хоча б одна людина, то безумовно таку мову можна зробити розмовною мовою і для всього суспільства» .

Розроблена Бен-Єгудою програма «Іврит в школі» мала величезне значення. У своїх перших статтях, написаних ще до приїзду в Ерец-Ісраель, він розглядав практику російських гімназій, де російську мову впроваджували в середовище молоді, для якої вона не була рідною, через викладання винятково російською. Бен-Єгуда запропонував, щоб за тим же принципом викладання і релігійних, і світських предметів в єврейських школах Палестини велося івритом. Він розумів, що головна, а може, і єдина умова відродження мови буде забезпечена лише тоді, коли івритом вільно заговорить нове покоління. Тому, коли в 1882 р. Нісіма Бехар, директор школи «Біблія і праця» («Тора ве-авода») при єрусалимському коледжі Всесвітнього єврейського альянсу, запропонував Бен-Єгуді посаду вчителя, той схопився за цю пропозицію. Бехар не сумнівався в необхідності викладання в школі івритом, бо тільки воно дозволить об'єднати в одному класі дітей з різних єврейських громад, у яких, крім івриту, немає іншої спільної мови. Бехар познайомив Бен-Єгуда з методом навчання івриту івритом без перекладу на інші мови, цебто «прямим методом», який тоді вже застосовувався в навчанні французької та інших мов. У Бехара був досвід такого навчання івриту в стамбульській школі Всесвітнього єврейського альянсу, директором якої він був раніше. Через хворобу Бен-Єгуда вчителював недовго, але у викладанні івриту домігся успіху. Всього лише через кілька місяців його учні вже могли побіжно розмовляти івритом на побутові теми — про їжу, про одяг, про повсякденне життя, про різні домашні та вуличні пригоди.

Особистий приклад Бен-Єгуди і його успіх у викладанні мови справило велике враження на інших вчителів. Щоправда, навчання івритом було пов'язане з великими труднощами через брак підготовлених вчителів, підручників, допоміжних матеріалів (наприклад ігор і пісень), термінології і багато чого іншого.

Поряд з навчанням молоді Бен-Єгуда прагнув захопити своїми ідеями і дорослих. Кілька років він виступав зі статтями в місцевій газеті Ха-хавацелет, а в 1884 р. почав видавати власну газету Ха-цві, яка була направлена ​​на навчання дорослих. Хоча івритська преса тоді ще тільки ставала на ноги (перша газета з'явилася в середині 1850-х років), Бен-Єгуда, прийнявши за зразок паризьку «Ле Фігаро», став висвітлювати у своїй газеті все, що представляє інтерес для жителів країни, в тому числі події за кордоном, погоду, моду тощо. Він домігся того, що до кінця XIX століття майже кожен єврей в Палестині міг без особливих зусиль прочитати і зрозуміти газету івритом. Як вважав Бен-Єгуда, видавана ним недорога газета переконає людей, що вони здатні висловити івритом всі думки, і заохотить їх розмовляти ним. Свою газету Бен-Єгуда використовував і як засіб для введення в мову нових слів, що позначали поняття, яких раніше не існувало, наприклад, «газета», «редактор», «телеграма», «солдат», «мода», тощо.  

На допомогу початківцям говорити і читати івритом Бен-Єгуда почав укладати словник. Вражаючим підсумком його важкої праці, став 17-томний «Повний словник староєврейської мови і сучасного івриту». Цей словник, роботу над яким після смерті автора завершили його вдова Хемда і син, і донині є унікальним в історії івритської лексикографії.

У грудні 1890 р. Бен-Єгуда заснував Раду з мови іврит, яка була покликана допомогти роботі над словником, вирішуючи проблеми термінології, вимови, правопису, пунктуації і т. д. Рада стала попередницею нинішньої Академії івриту — вищого авторитету й арбітра з усіх питань мови.

Ідея відродження івриту була невід'ємною частиною ідеології сіонізму як такої, що прагнула порвати зі спадщиною діаспори і з мовами, якими говорили євреї, які жили під чужим пануванням. Показовими у зв'язку з цим представляються слова, сказані в 1935 році Хаїмом Вейцманом — вченим, лібералом, європейським інтелектуалом і майбутнім першим президентом Ізраїлю:

Процес повернення гебрейської мови до повсякденного вжитку є унікальним, дотепер жодній іншій мові, що ні для кого вже не була рідною, не вдалося стати державною та набути мільйонів носіїв.

Відродження також спричинилося до помітних мовних змін.

Іврит в СРСР

Вже 1919 року постановою СНК іврит в РРФСР оголосили релігійною мовою, і заборонили його викладання в єврейських школах. Останнє художнє видання івритом було видане 1927 року — книга Б. Фрадкіна «Алей асор» («На десятиструнній лірі»), після чого івритом час від часу видавалися лише релігійні матеріали (календарі, молитовники) для потреб громади.

В радянській літературі іврит дуже довго називали «древньоєврейським», навіть коли питання його відродження в Ізраїлі було історично вирішене — скоріше за все, з чисто політичних міркувань, з метою протиставлення «старої і мертвої» мови іврит «сучасній і живій» єврейській мові — їдишу. Нейтральне ставлення до сучасного івриту в СРСР мало місце між смертю Сталіна в 1953 р. і Шестиденною війною в 1967 р., коли між Ізраїлем і СРСР існували дипломатичні відносини. 1963 року був виданий «Іврит-російський словник» Ф. Л. Шапіро, що містив також розлогий граматичний нарис Б. Я. Гранде і його використовували при нелегальному вивченні івриту в 1960-1980-ті роки. Був виданий збірник «Поезія Ізраїлю», куди були включені і переклади з івриту. Радянські бібліотеки отримували в цей період деякі книги, які видавалися в Ізраїлі івритом. Проте і в цей час навчання івриту y СРСР практично не відбувалося.

Після Шестиденної війни і розриву радянсько-ізраїльських стосунків 1967 року викладачів і тих, хто вивчав мову (за винятком немасового наукового вивчення, наприклад, на кафедрах сходознавства університетів) іврит y СРСР прирівнювали до сіоністів (тобто потенційних емігрантів — «зрадників радянської Батьківщини», а пізніше і до «расистів», згідно з резолюцією 3379 1975 року ООН, пізніше скасованою резолюцією 46/86 1991 року). Їх легко могли вигнати з роботи або із ЗВО, а деякі вчителі івриту навіть були засуджені до тюремного ув'язнення під різними приводами — так сталося, наприклад, з Ефраїмом Холмянським, Юлієм Едельштейном і багатьма іншими.

1987 року підпільні викладачі івриту в СРСР створили «Ігуд а-морім»  («Вчителі Івриту») — профспілку викладачів івриту. Головами були Зєев Гейзель, Лев Городецький і Авігдор Левіт.

Після Перебудови поступово почали вживати і в офіційних колах пострадянського простору позначення «іврит» замість «древньоєврейська» для позначення всіх стадій розвитку івриту як загальніший термін, залишивши використання поняття «древньоєврейська» для спеціальних лінгвістичних робіт.

Письмо і читання

  • Іврит використовує для письма єврейську абетку в так званому квадратному шрифті, як і мови арамейська та їдиш.
  • Квадратний шрифт — це різновид алфавіту (мовою іврит — алеф-бет). Це означає, що кожен знак (літера) відповідає певному звукові, на відміну від неабеткових систем (частково давньоєгипетська, китайська), в яких кожен знак позначає поняття (ідеограма) або поєднання звуків (складове письмо).
  • В абетці івриту 22 літери, всі літери відповідають приголосним звукам (консонантне письмо). В івриті немає жодної літери, яка спочатку відповідала якомусь голосному, проте деякі літери (наприклад, алеф, йуд, вав) перестали використовуватися для позначення виключно приголосних звуків і вживаються також для позначення голосних. Написання літер — справа наліво, літери не з'єднуються між собою (хоча в рукописах це не завжди так), а рядки слідують один за одним зверху вниз.
  • Голосні звуки передаються за допомогою спеціальних діакритичних знаків (івр. נקודות‎ — некудот), що складаються з комбінацій крапок і штрихів, які ставляться навколо літери (зверху, знизу, зліва). Голосний звук, відповідний значку вивіреності, вимовляється після букви. Якщо після приголосного звуку немає голосного, під літерою ставиться знак шва (ְ), який не читається. Іноді діакритичні знаки на позначення голосних комбінуються з літерами вав і йод; тоді ці літери (йод і вав) вже не читаються як приголосні (й і в), а використовуються для передачі голосних звуків (е, і, о, у).
  • У переважній більшості текстів діакритичні знаки для голосних не пишуться. Вони ставляться лише в таких видах текстів:
  • Для полегшення читання тексту без знаків, що позначають голосні, для позначення звуків у, о та і в нього вставляють літери вав і йод, які в тексті з діакритикою не пишуться. Такі літери називаються матрес лекціоніс (буквально «матері читання»).

Некудот

Для позначення голосних звуків в івриті використовують діакритичні знаки (некудот). Вимова звуків а, е, і, о, у приблизно відповідає українській вимові. Приголосні в івриті ніколи не палаталізуються (не пом'якшуються) перед голосними «і» або «е (е)».

Символ
діакритичні знаки 		Назва
діакритичні знаки 		Опис графіки символу Як читається
ַ Патах Горизонтальна риска під літерою А
ָ Камац Значок «т» під літерою А
ֵ Цере Дві крапки під літерою, розташовані горизонтально Е
ֶ Сеголь Три крапки під літерою, розташовані
як рівносторонній трикутник, направлений вниз 		Е
ִ Хірік Крапка під літерою І
י ִ Хірік з йод Крапка під літерою з подальшою літерою йод І
ֹ Холам хасер Крапка зверху від літери О
וֹ Холам мале Літера Вав з крапкою згори О
ָ Камац катан Значок «т», під літерою (також як Камацу) О
ֻ Куббуц Три крапки під літерою, діагонально У
וּ Шурук Літера Вав з крапкою всередині неї У

Крім цього, деякі ненаголошені звуки ( е, а, о) можуть передаватися за допомогою знака шва ְ (дві точки під літерою, розташовані вертикально), або комбінацією шва зі знаками сеголь, камац і патах (усі ставляться під літерою і останні називаються з додаванням попереду слова хатаф)

Хатаф-діакритика:

Символ
діакритичний знак 		Назва
діакритичний знак 		Опис графіки символу Як читається
ֳ Хатаф-Камац Це камац + шва праворуч від нього Ненаголошений звук о
ֲ Хатаф-патах Це патах + шва праворуч від нього Ненаголошений звук а
ֱ Хатаф-сеголь Це сеголь + шва праворуч від нього Ненаголошений звук е

Те, що одному звукові відповідають декілька знаків, пояснюється тим, що в давнину вони позначали різні звуки, наприклад, за довготою. Так,патах — був коротким звуком а, а камац — довгим. Аналогічно й інші голосні звуки ( е, і, о, у). В сучасному івриті протиставлення звуків за довготою зникло, але різниця на письмі залишилася.

Літери

В єврейській абетці 22 літери.

Літера Числове
значення
(гематрія) 		Назва Транслітерація Вимова (МФА)
поч. кін. стандартна ашкеназська Іврит українська міжнародна спрощена ізраїльська ашкеназська сефардська реконструкція
Мішна Біблія
א 1 А́леф Алеф אָלֶף ' ʾ ' [ʔ, -] [-] [ʔ, -] [ʔ, -] [ʔ]
ב 2 Бет (вет) Бейс (Вейс) בֵּית Б, в b, ḇ b, v [B, v] [b, v ~ v̥] [b, b ~ β ~ v] [b, β] [b ]
ג 3 Ґі́мель Ґімель גִימֶל Ґ g, ḡ g [ɡ] [ɡ ~ ɡ ̊] [ɡ, ɡ ~ ɣ] [ɡ, ɣ ] [ɡ]
ד 4 Да́лет Долес דָלֶת Д d, ḏ d [D] [d ~ d̥ ̊] [d̪ ~ ð] [d̪, ð] [d ̪]
ה 5 Ге Гей הֵא Г, Х, h, Ḏ h [h ~ ʔ, -] [h, -] [h, -] [h, -] [h]
ו 6 Вав Вов וָו В, у, о w w [V] [v ~ v̥] [v] [w] [w]
ז 7 За́їн Заїн זַיִן З z z [Z] [z ~ z̥] [z] [z] [dz]
ח 8 Хет Хес חֵית Г, Х ḥ h `, x [χ ~ ħ] [x] [ħ] [ħ, x] [ħ, x]
ט 9 Тет Тес טֵית Т ṭ t ` [t] [t] [t̪] [t̪ ˁ] [t̪]
י 10 Йод Йуд יוֹד Й y y [J] [j] [j] [j] [j]
‭ כ ך 20 Каф (хаф) Коф (хоф) כָּף К, х k, ḵ k, kh [K, χ] [k, x] [k, x] [k, x] [k]
ל 30 Ла́мед Ло́мед לָמֶד Л l l [L] [l ~ ɫ] [l] [l] [l]
‭ מ ם 40 Мем Мем מֵם М m m [M] [m] [m] [m] [m]
‭ נ ן 50 Нун Нун נוּן Н n n [N] [n] [n̪] [n̪] [n̪]
ס 60 Са́мех Со́мех סָמֶך С s s [S] [s] [s] [s] [ts]
ע 70 Аїн Аїн עַיִן ` ` ` [ʔ ~ ʕ, -] [-] [ʕ, ŋ, -] [ʕ, ɣ] [ʕ, ɣ]
‭ פ ף 80 Пе (фе) Пей (фей) פֵּא П, ф p, ph p, ph [P, f] [p, f] [p, f] [p, ɸ] [p]
‭ צ ץ 90 Ца́ді Цо́ді, Цо́дик צָדִי Ц ṣ s ` [ʦ] [ʦ] [ʦ] [s ˁ] [ʦ, ʧ, t͡ɬ]
ק 100 Куф Коф קוֹף К k k [K] [k] [k] [q] [k]
ר 200 Реш Рейш רֵיש Р r r [ʁ] [ʀ] [r ~ ɾ] [ɾ] [ɾ]
ש 300 Шин (син) Шин (син) שִין Ш š, ś sh, lh [ʃ, s] [ʃ, s] [ʃ, s] [ʃ, ɬ] [ʧ, t͡ɬ, s]
ת 400 Тав Тов (сов) תָו Т t, ṯ t, th [T] [t, s] [t̪, θ] [t̪, θ] [t̪]
  • В Ізраїлі використовуються переважно стандартні назви літер з елементами ашкеназських назв.
  • Українська транслітерація, що наводиться в таблиці, є приблизною.

Кінцеві літери

П'ять літер мають два різних написання — одне на початку та в середині слова, інше — в кінці:

На початку й середині слова У кінці слова
Каф/Хаф כ
כ 		Хаф-софіт ך
ך
Мем מ
מ 		Мем-софіт ם
ם
Нун נ
נ 		Нун-софіт ן
ן
Пей/Фей פ
פ 		Фей-софіт ף
ף
Цаді צ
צ 		Цаді-софіт ץ
ץ

Припускають, що кінцеві літери були необхідні для поділу слів, адже в давнину слова писалися разом. Можливо, особлива форма написання була у всіх літер, але збереглися лише ці п'ять. У спорідненій з івритом арабській мові зберігається різне написання початкових, серединних і кінцевих літер.

За іншою версією, кінцева форма є історично давніша, а стандартне написання в середині слова виникло при скоропису: хвостик, що йшов донизу, став загинатися у бік наступної літери, й лише в кінці слова при зупинці руки, що пише, залишався хвостик, спрямований донизу.

Фонетика

Голосні сучасного івриту

Особливістю консонантизму сучасного івриту є перетворення давньої системи приголосних з переходом u̯> v, ß> v, ḥ> x, ḵ> x, p̄> f, q> k, ṭ> t, ś> s, ṣ> c, одночасно з випаданням емфатичних приголосних та відсутність подвоєння приголосних. Типовим для вокалізму є зникнення голосного ə (шва) та відсутність опозиції довгі/короткі голосні й опозиції ä/e.

Голосні

Іврит має 5 голосних фонем.

Фонема Приклад
/a/ [ʔäv] אב 'батько'
/e/ [ʔe̞m] אם 'мати'
/i/ [ʔiʃ] איש 'чоловік'
/o/ [ʔo̞ʁ] אור 'світло'
/u/ [ʔäduˈmä] אדומה 'червона' (f)

Приголосні

Приголосні сучасного івриту
  Губно-губні Губно-зубні Альвеолярні Постальвеолярні Палатальні Велярні Увулярні Фарингальні Глоттальні
Носові [[|m]]   [[|n]]    
Проривні [[|p]]   [[|b]]   [[|t]]   [[|d]]     [[|k]]   [[|ɡ]] [[|ʔ]]
Африкати     [[|ts]] 1 [[|tʃ]]   [[|dʒ]]
Фрикативні   [[|f]]   [[|v]] [[|s]]   [[|z]] [[|ʃ]]   [[|ʒ]] [[|χ]] ([[|ħ]]   [[|ʕ]]) 3 [[|h]]
Апроксиманти   [[|l]] [[|j]] [[|w]] [[|ʁ̞]] 2

Ашкеназька вимова

Основні відмінності ашкеназької вимови івриту від прийнятої в Ізраїлі (спрощений варіант сефардської вимови) такі:

  • Наголос в ашкеназькому івриті при розмові зазвичай падає на передостанній склад, а при читанні релігійних текстів, за давньоєврейськими правилами граматики, як правило на останньому, тоді як в сефардській вимові зберігся давній наголос (у більшості випадків — на останній склад, проте в деяких граматичних формах і в деяких категоріях слів — на передостанній. В останньому випадку, наголос в ашкеназькому та сефардському варіантах є однаковим.
  • В ашкеназькому варіанті івриту збереглася відмінність у вимові звуку, що передається літерою ת без знаку даґеш («Тав рефуя»). У вимові єменських євреїв ця літера читається, як щілинний звук, схожий на англійське th в слові think. В сефардській (і сучасній ізраїльській) вимові відмінність між «Тав дґуша» (тобто зі знаком Даґеш) і «Тав Рефуя» було втрачено, і літера ת завжди читається як Т. Тоді як в ашкеназькому варіанті щілинна вимова збереглася, хоча й у зміненому вигляді — замість зубно-зубного звуку Θ став вимовлятися звук С.
  • У давньому івриті існувала опозиція голосних за довготою, тобто голосні були довгі й короткі, на думку Віленського Ґаона довгі голосні є дифтонгами. В сучасному івриті немає відмінностей між голосними за довготою: «короткий а» і «довгий а» вимовляються однаково — як «а». Тоді як в ашкеназькому варіанті довгі голосні а, о і е змінили своє звучання: довг — це різновид алфавіту (мовою івритий а став вимовлятися як о (а потім в діалектах на території України перейшов в У); довгий о перейшов у дифтонг ой (а потім в діалектах на території Литви і Білорусі — в дифтонг ей); довгий е перейшов в дифтонг ей. Довгі звуки У та і в ашкеназькій вимові збіглися з відповідними короткими, тобто ці два звуки вимовляються в обох варіантах однаково.
  • Крім того, в результаті згаданого вище зсуву наголосу голосна о, що утворилася на місці колишнього довгого а, зазнала редукції і в словах, запозичених з івриту в їдиш, стала вимовлятися як е (хоча у власне івритських текстах, наприклад, при читанні молитов, продовжували вимовляти о).

Приклади:

Слово שבת («Субота») в ашкеназькій вимові звучить як «шабос» (їдиш «шабес»), а в сефардській — як «шабат».

Слово משפחה («сім'я») в ашкеназькій вимові звучить як «мішпохо» (їдиш «мішпохе», «мішпухе»), а в сефардській — як «мішпаха».

Слово בית — דין («суд») в ашкеназькій вимові звучить як «бейс-дин», а в сефардській — як «бет-дин».

Ім'я משה в ашкеназькій вимові звучить як «Мойше», а в сефардській — як «Моше».

Граматика

Іменник

Іменники в івриті мають два роди: чоловічий і жіночий, абстрактні іменники зазвичай — жіночого роду. Жіночий рід має закінчення ה- (приблизна вимова: -а), або ת/ -ית/ -ות- (приблизна вимова: -et/-it/-ut). Іменники з іншим закінченням — переважно чоловічого роду.

Категорія числа має три форми: однина, множина, двоїна. Основне закінчення чоловічого роду в множині: -im:

  • מחשב [maxˈʃev] (комп'ютер) → מחשבים [maxʃeˈvim] ((багато) комп'ютерів)

Основне закінчення жіночого роду в множині -ot. Це закінчення додається до закінчення -ah або -et. Іменники жіночого роду на -it/ut у множині мають -iot/-ujot.

  • מיטה [miˈta] (Ліжко) → מיטות [miˈtot] (Ліжка)
  • מחברת [maxˈberet] (Зошит) → מחברות [maxbaˈrot] (Зошити)
  • חנות [xaˈnut] (Крамниця) → חנויות [xanuˈjot] (Крамниці')
  • אשכולית [eʃkoˈlit] (Грейпфрут) → אשכוליות [eʃkoliˈjot] (Грейпфрути)

Дієслово

Особливістю морфології сучасного івриту є розвинута система дієслівних часів: минулий час (перфект), теперішній (дієприкметник в ролі присудка) і майбутній (імперфект). Іврит має також складний минулий час, що утворюється за допомогою дієприкметника та фінітної форми дієслова haya «бути».

Синтаксис

Поряд з конструкцією родового відмінка у так званому зв'язаному стані, поширені конструкції з генитивною часткою шель (šel).

Для синтаксису характерні відсутність консекутивних ланцюгів і переважання вільного порядку слів. Підрядні речення часто вводяться за допомогою сполучника ше (še).

Вивчення в Україні

В Україні давньоєврейська мова викладалася в заснованому в 1918 році Єврейському народному університеті, що був першим єврейським закладом вищої освіти на українських землях.

Сьогодні в Україні іврит вивчають у таких академічних установах:

Див. також

Література

  • Пабло-Ісаак Галеві (Кірчук). Іврит // Дух і літера, № 24 2012.
  • Колода Світлана Олександрівна. Івритський текст: лінгвістичні аспекти організації структури (на матеріалі сучасної прози): автореф. дисертації канд. філол. наук: 10.02.13; НАН України, Інститут сходознавства ім. А.Кримського. — К., 2008. — 20 с.
  • Ben-Yehudhah E., Thesaurus totius hebraitatis, Bd 1—17, Jerusalem — B., 1908—1940.
  • Chomsky N., Morphophonemics of modern Hebrew, Phil., 1951.
  • Even-Shoshan A., Milon xadash menukad u-metsuyar, v. 1—4, Yerushalayyim, 1960.
  • Hoffman, Joel M, In the Beginning: A Short History of the Hebrew Language. New York: NYU Press. ISBN 0-8147-3654-8.
  • Izre'el, Shlomo, «The emergence of Spoken Israeli Hebrew», in: Benjamin Hary (ed.), The Corpus of Spoken Israeli Hebrew [ 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (CoSIH): Working Papers I (2001).
  • Kuzar, Ron, Hebrew and Zionism: A Discourse Analytic Cultural Study. Berlin & New York: Mouton de Gruyter 2001. ISBN 3-11-016993-2, ISBN 3-11-016992-4.
  • Laufer, Asher. «Hebrew», in: Handbook of the International Phonetic Association. Cambridge University Press 1999. ISBN 0-521-65236-7, ISBN 0-521-63751-1.
  • Sáenz-Badillos, Angel, 1993 A History of the Hebrew Language (trans. John Elwolde). Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 0-521-55634-1

Примітки

  1. Напр. Кафедра сходознавства ЛНУ ім. Івана Франка [ 1 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  2. http://history.org.ua/?termin=Evreysky_narodny_universytet [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] Електронна енциклопедія історії України, стаття «Єврейський народний університет»
  3. Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки[недоступне посилання]
  4. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2011. Процитовано 15 лютого 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 10 жовтня 2016. 

Посилання

Іврит
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Розмовник на івриті у Вікімандрах?
Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія має розділ
Гебрейською мовою
עמוד ראשי

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ivri t ivr עברית ʔivˈʁit prosluhati chi ʕivˈɾit prosluhati takozh staroyevre jska mo va 1 yevrejska gebrejska mova z grupi semitskih derzhavna mova u suchasnomu Izrayili Na pismi zastosovuyetsya staroyevrejska abetka IvritעבריתPoshirenist moviPoshirena v IzrayilRegion Blizkij ShidNosiyi 9 mlnPisemnist gebrejska abetkaKlasifikaciya Afrazijski SemitskiPivdenno zahidni dd Oficijnij statusDerzhavna IzrayilRegulyuye Akademiya movi ivrit ה א ק ד מ י ה ל ל ש ו ן ה ע ב ר ית HaAkademya laLashon ha IvritKodi moviISO 639 1 heISO 639 2 hebISO 639 3 hebSIL hebAkademiya movi ivrit Rozriznyayut kilka etapiv rozvitku ivritu biblijnij abo klasichnij starozavitnij mova religijnoyi praktiki ta duhovnoyi j svitskoyi literaturi visokogo stilyu mova yevrejskogo prosvitnictva gaskali ta hudozhnoyi literaturi XVIII XIX st z 2 yi pol XX st mova povsyakdennogo spilkuvannya Isnuye kilka norm vimovi sho duzhe riznyatsya pomizh soboyu najposhirenisha sefardska sho neyu poslugovuyetsya suchasna literaturna mova Ye takozh ashkenazijska abo ashkenazka vimova nimeckogo ta shidnoyevropejskogo yevrejstva yaka sogodni praktichno ne vikoristovuyetsya Vid ashkenazkoyi ta sefardskoyi vidriznyayetsya vimova yemenskih yevreyiv Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Pohodzhennya j vik 2 2 Davnoyevrejska mova 2 2 1 Biblijnij period XII II st do n e 2 2 2 Pislyabiblijnij period I st do n e II st n e 2 2 3 Davnoyevrejska mova epohi Talmudu j masoretiv III V st 2 3 Serednovichnij ivrit X XIII stolittya 2 4 Ivrit XIX stolittya 2 5 Vidrodzhennya movi u XX stolitti 2 6 Ivrit v SRSR 3 Pismo i chitannya 3 1 Nekudot 3 2 Literi 3 3 Kincevi literi 4 Fonetika 4 1 Golosni 4 2 Prigolosni 4 3 Ashkenazka vimova 5 Gramatika 5 1 Imennik 5 2 Diyeslovo 5 3 Sintaksis 6 Vivchennya v Ukrayini 7 Div takozh 8 Literatura 9 Primitki 10 PosilannyaNazva RedaguvatiV ukrayinskij movi okrim nazv staroyevrejska mova abo ivrit suchasnij ivrit vzhivayutsya nazvi davnoyevrejska mova staroyevrejska gebrajska ta ivrit dlya klasichnoyi movi Bibliyi Slovo ivrit povtoryuye suchasne zvuchannya samonazvi movi davnya samonazva taka zh ale zvuchala yak ivri Slovo yevrejska mozhlivo viniklo u rezultati peretvorennya nazvi na slov yanskij lad ta slovo gebrajska lat lingua Hebraica dosl mova gebrajska pol jezyk hebrajski angl Hebrew language ˈhiːbruː עברית ʿivrit ʔivˈʁit ʕivˈɾit dosl gebrajska mova na latinskij U polskij vzhivayetsya slovo jezyk hebrajski dosl mova gebrajska Istoriya RedaguvatiPohodzhennya j vik Redaguvati U drugij polovini drugogo tisyacholittya do nashoyi eri davnoyevrejskij ivrit staye samostijnoyu semitskoyu movoyu ostatochno viddilivshis vid rodinnih mov i dialektiv Najbilsh pradavnye literaturne dzherelo ivritom z viyavlenih doteper Pisnya Devori XII stolittya do n e sho vhodit do skladu Starogo Zapovitu Sud 5 Najstarishij napis ivritom kalendar z Gezera datuyetsya X stolittyam do n e Davnoyevrejska mova Redaguvati Yevrejski literi sho zasnovani na Zirci Davida Biblijnij period XII II st do n e Redaguvati Biblijnij tekst movoyu ivrit Dzherelo Starij Zavit vin zhe Tana h Tora Neviyim Ktuvim Osoblivosti gramatika j fonetika vse she zberigayut risi pritamanni semitskim movam Golosni buvayut nadkorotki korotki j dovgi Pislyabiblijnij period I st do n e II st n e Redaguvati Dzherela Mishna zvid zakoniv yudayizmu Usnij Zakon Kumranski rukopisi rozkopki v rajoni Mertvogo morya v 1940 h rokah Do kincya II stolittya n e davnoyevrejska perestaye buti rozmovnoyu movoyu zalishayuchis movoyu bogosluzhinnya Davnoyevrejska mova epohi Talmudu j masoretiv III V st Redaguvati Dzherela Piyu tim religijna poeziya ivritom Midrash komentari j tlumachennya Starogo Zavitu U cej chas odni z predstavnikiv yevrejskoyi religiyi sho nazivayut sebe maso retami hraniteli tradicij vinahodyat sistemu golosnih znachkiv nekudo t pri prigolosnih literah Ce dozvolyaye standartizuvati vimovu golosnih pri chitanni pradavnih tekstiv Ivrit znachno zbagachuyetsya aramejskoyu leksikoyu cej proces trivaye j u serednovichnu epohu Vidbuvayetsya perebudova sistemi diyeslova kolishni vidi dokonanij i nedokonanij pereosmislyuyutsya v rezultati perebudovi sistemi diyeslivnih chasiv deyaki yakisni prislivniki stayut samostijnimi slovami Serednovichnij ivrit X XIII stolittya Redaguvati Shrift Rashi Dzherela ispanska poeziya Yeguda Galevi Ibn Ezra Solomon Ben Yeguda ibn Gebirol Alharizi komentari do Bibliyi j Talmudu Rashi Majmonid Nahmanid Mozes Mendelson kabalistichna literatura naukova literatura filosofska medichna geografichna filologichna istorichna Ivrit perestav buti rozmovnoyu movoyu odnak yevreyi yak i ranishe vivchayut jogo chitayut pisani nim religijni knigi pishut praci spilkuyutsya z yevreyami z inshih krayin Vihodit z uzhitku osnovnij konkurent ivritu aramejska mova Viroblyayutsya vimovni normi ivritu ashkenazska Yevropa krim Ispaniyi i sefardska v osnovnomu v islamskih krayinah Ispaniyi Greciyi chastini Italiyi Sefardska norma krashe peredaye osoblivosti pradavnoyi vimovi odnak u nij vtrachena vidminnist mizh korotkimi j dovgimi golosnimi Ashkenazska norma zdobuvaye deyaki osoblivosti nimeckoyi vimovi dovgi golosni peretvoryuyutsya u diftongi vidbuvayetsya istotna perebudova sistemi golosnih i prigolosnih Prikmetnik ostatochno staye samostijnoyu chastinoyu movi Cikavo sho u XVII stolitti v yevropejskij filologiyi panuvala teoriya pro sporidnenist finskoyi movi ta ivritu Ivrit XIX stolittya Redaguvati Literatura ivritom staye chastinoyu yevropejskoyi kulturi Dzherela Gazeti j zhurnali ivritom Romani opovidannya p yesi noveli tosho napriklad knigi Mendele Mojher Sforima Shkilni pidruchniki z usih predmetiv osviti Vidrodzhennya movi u XX stolitti Redaguvati Eliezer Ben Yeguda za robotoyu Naprikinci XIX ta u XX stolittyah u Yevropi ta Izrayili vidbuvsya proces zavdyaki yakomu gebrejska mova z suto liturgijnoyi pisemnoyi movi stala rozmovnoyu sho maye derzhavnij status v Izrayili Ce buv ne tilki lingvistichnij proces vidrodzhennya movi stalo skladovoyu ciloyi hvili zmin pov yazanih z odnochasnim poshirennyam sionistichnogo ruhu ta zasnuvannyam derzhavi Izrayil u 1948 mu roci Ce stalo mozhlivim zavdyaki zusillyam ryadu entuziastiv najvidomishij z yakih Eliezer Ben Yeguda Eliezer Ben Yeguda v 1881 r pereyihav do Palestini v nadiyi vidroditi tam ivrit Vin rozrobiv dekilka program z yakih tri mozhna vvazhati najvazhlivishimi Ivrit vdoma Ivrit ba bait Ivrit v shkoli Ivrit beit a sefer i Slovnikovij zapas Koli v 1882 r u nogo narodivsya pervistok Ben Cion Ben Yeguda sho stav vidomishim yak Itamar Ben Avi Ben Yeguda vzyav u svoyeyi todishnoyi druzhini Debori obicyanku rozmovlyati z nim tilki ivritom tobto virostiti pershu v novij istoriyi ditinu v yakoyi ivrit bude ridnoyu movoyu Ben Yeguda vvazhav sho ce vkraj vazhlivo dlya uspihu vidrodzhennya movi bo j batki takoyi ditini ta yihni gosti budut zmusheni rozmovlyati z nim tilki ivritom prichomu na rizni pobutovi temi A koli ditina nareshti zagovorit sama u Ben Yegudi z yavitsya zhivij dokaz zdijsnennosti vidrodzhennya movi U peredmovi do svogo slovnika Ben Yeguda pisav Yaksho mozhna vidnoviti movu yakoyu perestali govoriti i zrobiti yiyi rozmovnoyu takoyu sho virazhaye vse sho hoche skazati hocha b odna lyudina to bezumovno taku movu mozhna zrobiti rozmovnoyu movoyu i dlya vsogo suspilstva Rozroblena Ben Yegudoyu programa Ivrit v shkoli mala velichezne znachennya U svoyih pershih stattyah napisanih she do priyizdu v Erec Israel vin rozglyadav praktiku rosijskih gimnazij de rosijsku movu vprovadzhuvali v seredovishe molodi dlya yakoyi vona ne bula ridnoyu cherez vikladannya vinyatkovo rosijskoyu Ben Yeguda zaproponuvav shob za tim zhe principom vikladannya i religijnih i svitskih predmetiv v yevrejskih shkolah Palestini velosya ivritom Vin rozumiv sho golovna a mozhe i yedina umova vidrodzhennya movi bude zabezpechena lishe todi koli ivritom vilno zagovorit nove pokolinnya Tomu koli v 1882 r Nisima Behar direktor shkoli Bibliya i pracya Tora ve avoda pri yerusalimskomu koledzhi Vsesvitnogo yevrejskogo alyansu zaproponuvav Ben Yegudi posadu vchitelya toj shopivsya za cyu propoziciyu Behar ne sumnivavsya v neobhidnosti vikladannya v shkoli ivritom bo tilki vono dozvolit ob yednati v odnomu klasi ditej z riznih yevrejskih gromad u yakih krim ivritu nemaye inshoyi spilnoyi movi Behar poznajomiv Ben Yeguda z metodom navchannya ivritu ivritom bez perekladu na inshi movi cebto pryamim metodom yakij todi vzhe zastosovuvavsya v navchanni francuzkoyi ta inshih mov U Behara buv dosvid takogo navchannya ivritu v stambulskij shkoli Vsesvitnogo yevrejskogo alyansu direktorom yakoyi vin buv ranishe Cherez hvorobu Ben Yeguda vchitelyuvav nedovgo ale u vikladanni ivritu domigsya uspihu Vsogo lishe cherez kilka misyaciv jogo uchni vzhe mogli pobizhno rozmovlyati ivritom na pobutovi temi pro yizhu pro odyag pro povsyakdenne zhittya pro rizni domashni ta vulichni prigodi Osobistij priklad Ben Yegudi i jogo uspih u vikladanni movi spravilo velike vrazhennya na inshih vchiteliv Shopravda navchannya ivritom bulo pov yazane z velikimi trudnoshami cherez brak pidgotovlenih vchiteliv pidruchnikiv dopomizhnih materialiv napriklad igor i pisen terminologiyi i bagato chogo inshogo Poryad z navchannyam molodi Ben Yeguda pragnuv zahopiti svoyimi ideyami i doroslih Kilka rokiv vin vistupav zi stattyami v miscevij gazeti Ha havacelet a v 1884 r pochav vidavati vlasnu gazetu Ha cvi yaka bula napravlena na navchannya doroslih Hocha ivritska presa todi she tilki stavala na nogi persha gazeta z yavilasya v seredini 1850 h rokiv Ben Yeguda prijnyavshi za zrazok parizku Le Figaro stav visvitlyuvati u svoyij gazeti vse sho predstavlyaye interes dlya zhiteliv krayini v tomu chisli podiyi za kordonom pogodu modu tosho Vin domigsya togo sho do kincya XIX stolittya majzhe kozhen yevrej v Palestini mig bez osoblivih zusil prochitati i zrozumiti gazetu ivritom Yak vvazhav Ben Yeguda vidavana nim nedoroga gazeta perekonaye lyudej sho voni zdatni visloviti ivritom vsi dumki i zaohotit yih rozmovlyati nim Svoyu gazetu Ben Yeguda vikoristovuvav i yak zasib dlya vvedennya v movu novih sliv sho poznachali ponyattya yakih ranishe ne isnuvalo napriklad gazeta redaktor telegrama soldat moda tosho Na dopomogu pochatkivcyam govoriti i chitati ivritom Ben Yeguda pochav ukladati slovnik Vrazhayuchim pidsumkom jogo vazhkoyi praci stav 17 tomnij Povnij slovnik staroyevrejskoyi movi i suchasnogo ivritu Cej slovnik robotu nad yakim pislya smerti avtora zavershili jogo vdova Hemda i sin i donini ye unikalnim v istoriyi ivritskoyi leksikografiyi U grudni 1890 r Ben Yeguda zasnuvav Radu z movi ivrit yaka bula poklikana dopomogti roboti nad slovnikom virishuyuchi problemi terminologiyi vimovi pravopisu punktuaciyi i t d Rada stala poperedniceyu ninishnoyi Akademiyi ivritu vishogo avtoritetu j arbitra z usih pitan movi Ideya vidrodzhennya ivritu bula nevid yemnoyu chastinoyu ideologiyi sionizmu yak takoyi sho pragnula porvati zi spadshinoyu diaspori i z movami yakimi govorili yevreyi yaki zhili pid chuzhim panuvannyam Pokazovimi u zv yazku z cim predstavlyayutsya slova skazani v 1935 roci Hayimom Vejcmanom vchenim liberalom yevropejskim intelektualom i majbutnim pershim prezidentom Izrayilyu Mi priyihali v Erec Israel ne dlya togo shob kopiyuvati zhittya Varshavi Pinska i Londona Sutnist sionizmu zmina vsih cinnostej yaki yevreyi zasvoyili pid tiskom chuzhih kultur Proces povernennya gebrejskoyi movi do povsyakdennogo vzhitku ye unikalnim doteper zhodnij inshij movi sho ni dlya kogo vzhe ne bula ridnoyu ne vdalosya stati derzhavnoyu ta nabuti miljoniv nosiyiv Vidrodzhennya takozh sprichinilosya do pomitnih movnih zmin Ivrit v SRSR Redaguvati Dokladnishe UlpanVzhe 1919 roku postanovoyu SNK ivrit v RRFSR ogolosili religijnoyu movoyu i zaboronili jogo vikladannya v yevrejskih shkolah Ostannye hudozhnye vidannya ivritom bulo vidane 1927 roku kniga B Fradkina Alej asor Na desyatistrunnij liri pislya chogo ivritom chas vid chasu vidavalisya lishe religijni materiali kalendari molitovniki dlya potreb gromadi V radyanskij literaturi ivrit duzhe dovgo nazivali drevnoyevrejskim navit koli pitannya jogo vidrodzhennya v Izrayili bulo istorichno virishene skorishe za vse z chisto politichnih mirkuvan z metoyu protistavlennya staroyi i mertvoyi movi ivrit suchasnij i zhivij yevrejskij movi yidishu Nejtralne stavlennya do suchasnogo ivritu v SRSR malo misce mizh smertyu Stalina v 1953 r i Shestidennoyu vijnoyu v 1967 r koli mizh Izrayilem i SRSR isnuvali diplomatichni vidnosini 1963 roku buv vidanij Ivrit rosijskij slovnik F L Shapiro sho mistiv takozh rozlogij gramatichnij naris B Ya Grande i jogo vikoristovuvali pri nelegalnomu vivchenni ivritu v 1960 1980 ti roki Buv vidanij zbirnik Poeziya Izrayilyu kudi buli vklyucheni i perekladi z ivritu Radyanski biblioteki otrimuvali v cej period deyaki knigi yaki vidavalisya v Izrayili ivritom Prote i v cej chas navchannya ivritu y SRSR praktichno ne vidbuvalosya Pislya Shestidennoyi vijni i rozrivu radyansko izrayilskih stosunkiv 1967 roku vikladachiv i tih hto vivchav movu za vinyatkom nemasovogo naukovogo vivchennya napriklad na kafedrah shodoznavstva universitetiv ivrit y SRSR pririvnyuvali do sionistiv tobto potencijnih emigrantiv zradnikiv radyanskoyi Batkivshini a piznishe i do rasistiv zgidno z rezolyuciyeyu 3379 1975 roku OON piznishe skasovanoyu rezolyuciyeyu 46 86 1991 roku Yih legko mogli vignati z roboti abo iz ZVO a deyaki vchiteli ivritu navit buli zasudzheni do tyuremnogo uv yaznennya pid riznimi privodami tak stalosya napriklad z Efrayimom Holmyanskim Yuliyem Edelshtejnom i bagatma inshimi 1987 roku pidpilni vikladachi ivritu v SRSR stvorili Igud a morim Vchiteli Ivritu profspilku vikladachiv ivritu Golovami buli Zyeev Gejzel Lev Gorodeckij i Avigdor Levit Pislya Perebudovi postupovo pochali vzhivati i v oficijnih kolah postradyanskogo prostoru poznachennya ivrit zamist drevnoyevrejska dlya poznachennya vsih stadij rozvitku ivritu yak zagalnishij termin zalishivshi vikoristannya ponyattya drevnoyevrejska dlya specialnih lingvistichnih robit Pismo i chitannya RedaguvatiIvrit vikoristovuye dlya pisma yevrejsku abetku v tak zvanomu kvadratnomu shrifti yak i movi aramejska ta yidish Kvadratnij shrift ce riznovid alfavitu movoyu ivrit alef bet Ce oznachaye sho kozhen znak litera vidpovidaye pevnomu zvukovi na vidminu vid neabetkovih sistem chastkovo davnoyegipetska kitajska v yakih kozhen znak poznachaye ponyattya ideograma abo poyednannya zvukiv skladove pismo V abetci ivritu 22 literi vsi literi vidpovidayut prigolosnim zvukam konsonantne pismo V ivriti nemaye zhodnoyi literi yaka spochatku vidpovidala yakomus golosnomu prote deyaki literi napriklad alef jud vav perestali vikoristovuvatisya dlya poznachennya viklyuchno prigolosnih zvukiv i vzhivayutsya takozh dlya poznachennya golosnih Napisannya liter sprava nalivo literi ne z yednuyutsya mizh soboyu hocha v rukopisah ce ne zavzhdi tak a ryadki sliduyut odin za odnim zverhu vniz Golosni zvuki peredayutsya za dopomogoyu specialnih diakritichnih znakiv ivr נקודות nekudot sho skladayutsya z kombinacij krapok i shtrihiv yaki stavlyatsya navkolo literi zverhu znizu zliva Golosnij zvuk vidpovidnij znachku vivirenosti vimovlyayetsya pislya bukvi Yaksho pislya prigolosnogo zvuku nemaye golosnogo pid literoyu stavitsya znak shva yakij ne chitayetsya Inodi diakritichni znaki na poznachennya golosnih kombinuyutsya z literami vav i jod todi ci literi jod i vav vzhe ne chitayutsya yak prigolosni j i v a vikoristovuyutsya dlya peredachi golosnih zvukiv e i o u U perevazhnij bilshosti tekstiv diakritichni znaki dlya golosnih ne pishutsya Voni stavlyatsya lishe v takih vidah tekstiv Religijni teksti Pisni j virshi Pidruchniki dlya shkil i ulpaniv Knizhki dlya ditej Inodi v inozemnih slovah i slovah yaki mozhut chitatisya po riznomu ta deyakih inshih tekstah Dlya polegshennya chitannya tekstu bez znakiv sho poznachayut golosni dlya poznachennya zvukiv u o ta i v nogo vstavlyayut literi vav i jod yaki v teksti z diakritikoyu ne pishutsya Taki literi nazivayutsya matres lekcionis bukvalno materi chitannya Nekudot Redaguvati Dlya poznachennya golosnih zvukiv v ivriti vikoristovuyut diakritichni znaki nekudot Vimova zvukiv a e i o u priblizno vidpovidaye ukrayinskij vimovi Prigolosni v ivriti nikoli ne palatalizuyutsya ne pom yakshuyutsya pered golosnimi i abo e e Simvol diakritichni znaki Nazva diakritichni znaki Opis grafiki simvolu Yak chitayetsya Patah Gorizontalna riska pid literoyu A Kamac Znachok t pid literoyu A Cere Dvi krapki pid literoyu roztashovani gorizontalno E Segol Tri krapki pid literoyu roztashovani yak rivnostoronnij trikutnik napravlenij vniz E Hirik Krapka pid literoyu Iי Hirik z jod Krapka pid literoyu z podalshoyu literoyu jod I Holam haser Krapka zverhu vid literi Oו Holam male Litera Vav z krapkoyu zgori O Kamac katan Znachok t pid literoyu takozh yak Kamacu O Kubbuc Tri krapki pid literoyu diagonalno Uו Shuruk Litera Vav z krapkoyu vseredini neyi U Krim cogo deyaki nenagolosheni zvuki e a o mozhut peredavatisya za dopomogoyu znaka shva dvi tochki pid literoyu roztashovani vertikalno abo kombinaciyeyu shva zi znakami segol kamac i patah usi stavlyatsya pid literoyu i ostanni nazivayutsya z dodavannyam poperedu slova hataf Hataf diakritika Simvol diakritichnij znak Nazva diakritichnij znak Opis grafiki simvolu Yak chitayetsya Hataf Kamac Ce kamac shva pravoruch vid nogo Nenagoloshenij zvuk o Hataf patah Ce patah shva pravoruch vid nogo Nenagoloshenij zvuk a Hataf segol Ce segol shva pravoruch vid nogo Nenagoloshenij zvuk eTe sho odnomu zvukovi vidpovidayut dekilka znakiv poyasnyuyetsya tim sho v davninu voni poznachali rizni zvuki napriklad za dovgotoyu Tak patah buv korotkim zvukom a a kamac dovgim Analogichno j inshi golosni zvuki e i o u V suchasnomu ivriti protistavlennya zvukiv za dovgotoyu zniklo ale riznicya na pismi zalishilasya Literi Redaguvati Dokladnishe Yevrejska abetkaV yevrejskij abetci 22 literi Litera Chislove znachennya gematriya Nazva Transliteraciya Vimova MFA poch kin standartna ashkenazska Ivrit ukrayinska mizhnarodna sproshena izrayilska ashkenazska sefardska rekonstrukciyaMishna Bibliyaא 1 A lef Alef א ל ף ʾ ʔ ʔ ʔ ʔ ב 2 Bet vet Bejs Vejs ב ית B v b ḇ b v B v b v v b b b v b b b ג 3 Gi mel Gimel ג ימ ל G g ḡ g ɡ ɡ ɡ ɡ ɡ ɣ ɡ ɣ ɡ ד 4 Da let Doles ד ל ת D d ḏ d D d d d d d d d ה 5 Ge Gej ה א G H h Ḏ h h ʔ h h h h ו 6 Vav Vov ו ו V u o w w V v v v w w ז 7 Za yin Zayin ז י ן Z z z Z z z z z dz ח 8 Het Hes ח ית G H ḥ h x x ħ x ħ ħ x ħ x ט 9 Tet Tes ט ית T ṭ t t t t t ˁ t י 10 Jod Jud יו ד J y y J j j j j כ ך 20 Kaf haf Kof hof כ ף K h k ḵ k kh K x k x k x k x k ל 30 La med Lo med ל מ ד L l l L l ɫ l l l מ ם 40 Mem Mem מ ם M m m M m m m m נ ן 50 Nun Nun נו ן N n n N n n n n ס 60 Sa meh So meh ס מ ך S s s S s s s ts ע 70 Ayin Ayin ע י ן ʔ ʕ ʕ ŋ ʕ ɣ ʕ ɣ פ ף 80 Pe fe Pej fej פ א P f p ph p ph P f p f p f p ɸ p צ ץ 90 Ca di Co di Co dik צ ד י C ṣ s ʦ ʦ ʦ s ˁ ʦ ʧ t ɬ ק 100 Kuf Kof קו ף K k k K k k q k ר 200 Resh Rejsh ר יש R r r ʁ ʀ r ɾ ɾ ɾ ש 300 Shin sin Shin sin ש ין Sh s s sh lh ʃ s ʃ s ʃ s ʃ ɬ ʧ t ɬ s ת 400 Tav Tov sov ת ו T t ṯ t th T t s t 8 t 8 t PrimitkiV Izrayili vikoristovuyutsya perevazhno standartni nazvi liter z elementami ashkenazskih nazv Ukrayinska transliteraciya sho navoditsya v tablici ye pribliznoyu Kincevi literi Redaguvati P yat liter mayut dva riznih napisannya odne na pochatku ta v seredini slova inshe v kinci Na pochatku j seredini slova U kinci slovaKaf Haf כ כ Haf sofit ך ךMem מ מ Mem sofit ם םNun נ נ Nun sofit ן ןPej Fej פ פ Fej sofit ף ףCadi צ צ Cadi sofit ץ ץPripuskayut sho kincevi literi buli neobhidni dlya podilu sliv adzhe v davninu slova pisalisya razom Mozhlivo osobliva forma napisannya bula u vsih liter ale zbereglisya lishe ci p yat U sporidnenij z ivritom arabskij movi zberigayetsya rizne napisannya pochatkovih seredinnih i kincevih liter Za inshoyu versiyeyu kinceva forma ye istorichno davnisha a standartne napisannya v seredini slova viniklo pri skoropisu hvostik sho jshov donizu stav zaginatisya u bik nastupnoyi literi j lishe v kinci slova pri zupinci ruki sho pishe zalishavsya hvostik spryamovanij donizu Fonetika Redaguvati Golosni suchasnogo ivritu Osoblivistyu konsonantizmu suchasnogo ivritu ye peretvorennya davnoyi sistemi prigolosnih z perehodom u gt v ss gt v ḥ gt x ḵ gt x p gt f q gt k ṭ gt t s gt s ṣ gt c odnochasno z vipadannyam emfatichnih prigolosnih ta vidsutnist podvoyennya prigolosnih Tipovim dlya vokalizmu ye zniknennya golosnogo e shva ta vidsutnist opoziciyi dovgi korotki golosni j opoziciyi a e Golosni Redaguvati Ivrit maye 5 golosnih fonem Fonema Priklad a ʔav אב batko e ʔe m אם mati i ʔiʃ איש cholovik o ʔo ʁ אור svitlo u ʔaduˈma אדומה chervona f Prigolosni Redaguvati Prigolosni suchasnogo ivritu Gubno gubni Gubno zubni Alveolyarni Postalveolyarni Palatalni Velyarni Uvulyarni Faringalni GlottalniNosovi m n Prorivni p b t d k ɡ ʔ Afrikati ts 1 tʃ dʒ Frikativni f v s z ʃ ʒ x ħ ʕ 3 h Aproksimanti l j w ʁ 2Ashkenazka vimova Redaguvati Osnovni vidminnosti ashkenazkoyi vimovi ivritu vid prijnyatoyi v Izrayili sproshenij variant sefardskoyi vimovi taki Nagolos v ashkenazkomu ivriti pri rozmovi zazvichaj padaye na peredostannij sklad a pri chitanni religijnih tekstiv za davnoyevrejskimi pravilami gramatiki yak pravilo na ostannomu todi yak v sefardskij vimovi zberigsya davnij nagolos u bilshosti vipadkiv na ostannij sklad prote v deyakih gramatichnih formah i v deyakih kategoriyah sliv na peredostannij V ostannomu vipadku nagolos v ashkenazkomu ta sefardskomu variantah ye odnakovim V ashkenazkomu varianti ivritu zbereglasya vidminnist u vimovi zvuku sho peredayetsya literoyu ת bez znaku dagesh Tav refuya U vimovi yemenskih yevreyiv cya litera chitayetsya yak shilinnij zvuk shozhij na anglijske th v slovi think V sefardskij i suchasnij izrayilskij vimovi vidminnist mizh Tav dgusha tobto zi znakom Dagesh i Tav Refuya bulo vtracheno i litera ת zavzhdi chitayetsya yak T Todi yak v ashkenazkomu varianti shilinna vimova zbereglasya hocha j u zminenomu viglyadi zamist zubno zubnogo zvuku 8 stav vimovlyatisya zvuk S U davnomu ivriti isnuvala opoziciya golosnih za dovgotoyu tobto golosni buli dovgi j korotki na dumku Vilenskogo Gaona dovgi golosni ye diftongami V suchasnomu ivriti nemaye vidminnostej mizh golosnimi za dovgotoyu korotkij a i dovgij a vimovlyayutsya odnakovo yak a Todi yak v ashkenazkomu varianti dovgi golosni a o i e zminili svoye zvuchannya dovg ce riznovid alfavitu movoyu ivritij a stav vimovlyatisya yak o a potim v dialektah na teritoriyi Ukrayini perejshov v U dovgij o perejshov u diftong oj a potim v dialektah na teritoriyi Litvi i Bilorusi v diftong ej dovgij e perejshov v diftong ej Dovgi zvuki U ta i v ashkenazkij vimovi zbiglisya z vidpovidnimi korotkimi tobto ci dva zvuki vimovlyayutsya v oboh variantah odnakovo Krim togo v rezultati zgadanogo vishe zsuvu nagolosu golosna o sho utvorilasya na misci kolishnogo dovgogo a zaznala redukciyi i v slovah zapozichenih z ivritu v yidish stala vimovlyatisya yak e hocha u vlasne ivritskih tekstah napriklad pri chitanni molitov prodovzhuvali vimovlyati o Prikladi Slovo שבת Subota v ashkenazkij vimovi zvuchit yak shabos yidish shabes a v sefardskij yak shabat Slovo משפחה sim ya v ashkenazkij vimovi zvuchit yak mishpoho yidish mishpohe mishpuhe a v sefardskij yak mishpaha Slovo בית דין sud v ashkenazkij vimovi zvuchit yak bejs din a v sefardskij yak bet din Im ya משה v ashkenazkij vimovi zvuchit yak Mojshe a v sefardskij yak Moshe Gramatika RedaguvatiImennik Redaguvati Imenniki v ivriti mayut dva rodi cholovichij i zhinochij abstraktni imenniki zazvichaj zhinochogo rodu Zhinochij rid maye zakinchennya ה priblizna vimova a abo ת ית ות priblizna vimova et it ut Imenniki z inshim zakinchennyam perevazhno cholovichogo rodu Kategoriya chisla maye tri formi odnina mnozhina dvoyina Osnovne zakinchennya cholovichogo rodu v mnozhini im מחשב maxˈʃev komp yuter מחשבים maxʃeˈvim bagato komp yuteriv Osnovne zakinchennya zhinochogo rodu v mnozhini ot Ce zakinchennya dodayetsya do zakinchennya ah abo et Imenniki zhinochogo rodu na it ut u mnozhini mayut iot ujot מיטה miˈta Lizhko מיטות miˈtot Lizhka מחברת maxˈberet Zoshit מחברות maxbaˈrot Zoshiti חנות xaˈnut Kramnicya חנויות xanuˈjot Kramnici אשכולית eʃkoˈlit Grejpfrut אשכוליות eʃkoliˈjot Grejpfruti Diyeslovo Redaguvati Osoblivistyu morfologiyi suchasnogo ivritu ye rozvinuta sistema diyeslivnih chasiv minulij chas perfekt teperishnij diyeprikmetnik v roli prisudka i majbutnij imperfekt Ivrit maye takozh skladnij minulij chas sho utvoryuyetsya za dopomogoyu diyeprikmetnika ta finitnoyi formi diyeslova haya buti Sintaksis Redaguvati Poryad z konstrukciyeyu rodovogo vidminka u tak zvanomu zv yazanomu stani poshireni konstrukciyi z genitivnoyu chastkoyu shel sel Dlya sintaksisu harakterni vidsutnist konsekutivnih lancyugiv i perevazhannya vilnogo poryadku sliv Pidryadni rechennya chasto vvodyatsya za dopomogoyu spoluchnika she se Vivchennya v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini davnoyevrejska mova vikladalasya v zasnovanomu v 1918 roci Yevrejskomu narodnomu universiteti sho buv pershim yevrejskim zakladom vishoyi osviti na ukrayinskih zemlyah 2 Sogodni v Ukrayini ivrit vivchayut u takih akademichnih ustanovah Kiyevo Mogilyanska akademiya Mizhdisciplinarna sertifikatna programa z yudayiki 3 Cherniveckij universitet Centr yudayiki 4 Luganskij nacionalnij universitet vikladach Spektor Vyacheslav Davidovich Institut religijnih nauk svyatogo Tomi Akvinskogo v misti Kiyevi Kiyivska duhovna akademiya i seminariya UPC Mizhnarodnij Solomoniv universitet Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet Div takozh RedaguvatiAkademiya movi ivrit Paleoyevrejske pismo zahidnoaramejska mova Arhiv Gnazim najbilshij u sviti arhiv literaturi na ivriti Literatura RedaguvatiPablo Isaak Galevi Kirchuk Ivrit Duh i litera 24 2012 5 Koloda Svitlana Oleksandrivna Ivritskij tekst lingvistichni aspekti organizaciyi strukturi na materiali suchasnoyi prozi avtoref disertaciyi kand filol nauk 10 02 13 NAN Ukrayini Institut shodoznavstva im A Krimskogo K 2008 20 s Ben Yehudhah E Thesaurus totius hebraitatis Bd 1 17 Jerusalem B 1908 1940 Chomsky N Morphophonemics of modern Hebrew Phil 1951 Even Shoshan A Milon xadash menukad u metsuyar v 1 4 Yerushalayyim 1960 Hoffman Joel M In the Beginning A Short History of the Hebrew Language New York NYU Press ISBN 0 8147 3654 8 Izre el Shlomo The emergence of Spoken Israeli Hebrew in Benjamin Hary ed The Corpus of Spoken Israeli Hebrew Arhivovano 27 grudnya 2011 u Wayback Machine CoSIH Working Papers I 2001 Kuzar Ron Hebrew and Zionism A Discourse Analytic Cultural Study Berlin amp New York Mouton de Gruyter 2001 ISBN 3 11 016993 2 ISBN 3 11 016992 4 Laufer Asher Hebrew in Handbook of the International Phonetic Association Cambridge University Press 1999 ISBN 0 521 65236 7 ISBN 0 521 63751 1 Saenz Badillos Angel 1993 A History of the Hebrew Language trans John Elwolde Cambridge England Cambridge University Press ISBN 0 521 55634 1Primitki Redaguvati Napr Kafedra shodoznavstva LNU im Ivana Franka Arhivovano 1 kvitnya 2013 u Wayback Machine http history org ua termin Evreysky narodny universytet Arhivovano 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Elektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini stattya Yevrejskij narodnij universitet Mizhdisciplinarna sertifikatna programa z yudayiki nedostupne posilannya Kursi ivritu v Cherniveckomu universiteti Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2016 Posilannya RedaguvatiDavnoyevrejska mova ivrit Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 142 ISBN 978 966 439 921 7 Ivritu sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Rozmovnik na ivriti u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Vikipediya maye rozdilGebrejskoyu movoyuעמוד ראשי Oficijna storinka Akademiyi angl Slovnikovi uroki Ivritu na Internet Poligloti Arhivovano 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Perekladi z ivritu na ukrayinsku ta navpaki Arhivovano 24 lipnya 2008 u Wayback Machine Gebrejsko rosijskij ta rosijsko gebrejskij slovnik online Arhivovano 9 chervnya 2009 u Wayback Machine Proekt slovnika ivrit ukrayinska mova Ivan Melnik Dosvid vidrodzhennya movi ivrit RD Prostir svobodi Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Volodimir Hanin Yak formuvalas izrayilska identichnist Zbruch 15 07 2015 Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Mova ivrit na sajti Ethnologue Hebrew A language of Israel angl Mova ivrit na sajti Glottolog 3 0 Language Modern Hebrew Arhivovano 31 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova ivrit na sajti WALS Online Language Hebrew Modern Arhivovano 31 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivrit amp oldid 39139285