www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біблія Бі блія грец τά βιβιλία βιβλία вівлія тобто збірка книг також через місто Бібл куди завозили папірус або Святе Пи

Біблія

Бі́блія (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус), або Святе́ Письмо́, Свяще́нне Писа́ння — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.

«Святе Письмо Старого та Нового Заповіту»
Біблія 1859 р.
Автор декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Бог)
Назва мовою оригіналу Святе Письмо, Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами.
Мова давньоєврейська мова, арамейська мова і койне
Жанр релігійна літератураd і святі тексти
Видано українською так
  •  Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікісховищі
  •  Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіцитатах
  •  Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіджерелах

Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту. В основі назви «Заповіт» (від івр. ברית‎ — угода, договір, союз) лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про створення світу, гріхопадіння і союз Бога із народом Ізраїля; у Новому Заповіті — про спасіння людства від гріха через викуплення його Ісусом Христом своєю смертю та новий союз з Богом.

Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати каноном, а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону — апокрифами. Католицький канон Святого Письма (Біблії) містить 73 книги, православний — 76 книг, а у протестантів — 66.

У юдаїзмі лише Старий Заповіт (Танах) розглядається як священна книга.

Біблійний канон

Біблія складається із двох основних частин — Старого і Нового Заповітів. Старий Заповіт (іврито-арамейські писання) включає 39 книг (у т. зв. Олександрійському описку — каноні — грецького перекладу Септуагінта з ІІІ — II ст. до н. е.). Новий Заповіт (писання койне, загальногрецькою мовою елліністичного періоду) — 27 книг, написаних апостолами про життя й вчення Ісуса Христа та поширенням раннього християнства впродовж другої половини I ст.

Християнський канон

Для основних християнських конфесій канонічними є 27 книг Нового Заповіту, проте між ними є розбіжності стосовно включення деяких книг до Старого Заповіту:

  • православні включають до своїх видань Біблії 49 книг Септуагінти;
  • канон Римо-католицької церкви — Вульгата. Латинський переклад Біблії з IV століття. Вона містить 46 книг, 39 з яких дістали назву протоканонічних, решта — девтероканонічних;
  • протестантська Біблія у Старому Завіті містить 39 книг. 

Таким чином православні церкви мають 76 книг, католицькі — 73, а протестантські — 66 книг.

Канон юдаїзму

Біблія в вигляді сувою. Синагога, Кельн.

Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників юдаїзму, — священною є лише перша частина і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Натомість виділяють три частини Святого Письма:

Поєднання початкових літер цих назв творить акронім (івр. תנ"ך‎), який читається як «ТаНаХ». «ТаНаХ» — і є назвою єврейського (юдейського) Священного Тексту.

Залежно від згрупування біблійних текстів, юдейська Біблія налічує у своєму складі 22, 24 або 27 книг.

Склад та структура християнської Біблії

Старий Заповіт

Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою.

У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Месії (спасителя) зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:

Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:

  1. П'ятикнижжя Мойсеєве
  2. Історичні книги
  3. Навчальні (поетичні) книги
  4. Пророчі книги

Новий Заповіт

Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх від успадкованого ними від першого чоловіка Адама та його дружини Єви гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті), та воскрес для виправдання людей, що прийняли Його дар прощення, та для оновлення їхнього життя через Святого Духа і навчання від живого Слова, воскреслого Спасителя. Бувши на землі і проповідувавши про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів і доручив їм поширювати його вчення по цілому світі.

Окрім самого Євангелія в Новому Заповіті є й інші книги, де розповідається і стає відомо про виникнення та існування перших громад християнства. Апостоли у своїх посланнях (листах) до церков навчають то́му, що́ саме необхідно для спасіння, а також надають Божі настанови і керівництва для повсякденного Богопізнання.

Остання книга Нового Заповіту — Об'явлення — символічною мовою розповідає: про другий прихід Христа на землю як Царя Божого Небесного Царства; про кару для тих, хто не повірив у Христа і не виконував його волю; про вибір спів-царів у його царстві, що правлять над підданими на землі ; про небесне місто, збудоване Богом; про знищення Розпусниці, названої «Вавилон Великий», символічним звіром; про війну Бога з земними царями — Армагеддон, що провокується Божим ворогом — Дияволом.

Склад та структура єврейської Біблії

Тора

Тора складається з таких книг:

Невіїм

До цієї частини входять такі твори:

  • Перші пророки (Nevi'im Rishonim)
  • Пізніші пророки (Nevi'im Aharonim)
    • Великі пророки[en]
    • 12 малих пророків[en]

Ктувім

До складу Ктувім входять такі твори:

Зміст Біблії

Мойсей і десять заповідей (Хосе де Рібера)

Створення світу

Заповіді (договір)

В Біблії перелічено декілька заповідей з різними людьми:

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Біблійні пророцтва

Біблійне пророцтво — це уривки з Біблії, які відображають одкровення Бога людям передані через пророків. Пророчі повідомлення є широко поширеними по всій Біблії. Книга Одкровення — єдина апокаліптична книга в каноні Нового Завіту, хоча є короткі апокаліптичні пасажі в різних місцях Євангелій і Послань.

Походження народів

Важливою складовою оповіді Біблії є розповідь про родовід народів. Згідно з Книгою Буття пращуром всіх людей були Адам та Єва. Після розселення їх нащадків стався Всесвітній потоп в результаті якого залишились в живих Ной та його сини. Від старшого сина Сима походять семітські народи, від Яфета — європейські, а від молодшого Хама — африканські. В подальшому розповідається як утворились народи арамейців, євреїв. арабів, ідумеїв та ін.

Переклади Біблії різними мовами

Перші переклади

Книжки Старого Заповіту були перекладені вперше на грецьку мову за єгипетського Птоломея Філадельфа (283—247 до Різдва Христового) 72 єврейськими мудрецями, тому цей переклад має назву Септуаґінти — Сімдесятки (Переклад сімдесятьох). Новий Заповіт був написаний давньогрецькою мовою. У IV столітті все Писання було перекладено на латинську мову (382—405) Святим Єронімом. Цей латинський переклад відомий під назвою Вульґата (найстарший друк — 1462 р. в Майнці). Сама назва Біблії означає з грецької  «книги» і почала прикладатися до Святого Писання тільки десь з кінця III — початку IV століть.

Переклади Біблії українською мовою

До України Святе Письмо прийшло у X столітті у так зв. церковнослов'янській мові, але то не була вся Біблія, а тільки Новий Заповіт, а з нього Євангелія (найстарший текст з 1092 р. переховується в Рум'янцевському музеї в Москві, далі — Бучацьке з XIV ст., переховувалася в монастирі оо. Василіян у Львові), та окремі твори Старого Заповіту (головно Псалтиря).

Першою друкованою книгою зі Святого Письма був у нас Апостол, видання Івана Федорова (Львів, 1574 р.), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія 1581 року.

У XVI ст. реформаційні впливи з Заходу підсилили в українському народі прагнення читати Св. Письмо живою зрозумілою мовою. Тоді й появилися перші переклади Євангелія на живу народну мову. З того часу маємо три переклади святого Євангелія — ченця Григорія, Архімандрита Пересопницького монастиря на Волині, далі Василя Тяпинського, і Валентина Негалевського. З них найцінніша пам'ятка «Пересопницьке Євангеліє» зі 1561 р. Перекладач чернець Григорій так і зазначив, що переклад з болгарської мови українською зроблено «для ліпшого вирозуміння люду християнського посполитого.»

У XVII ст. процес обнародування текстів Святого Письма до деякої міри був загальмований в Україні внаслідок панування в тодішній школі латинської схоластики.

І попри те, що в катехізисі митрополита Петра Могили тексти Святого Письма наводяться Українською мовою. Становище погіршало наприкінці 17-го ст., коли українська Православна Церква була підпорядкована Московській патріархії (1685 р.).

Російський уряд почав вбачати в ужитку української мови в церковних книгах — вияв українського сепаратизму, а тому заборонив друк церковних книжок, що відрізнялися б чимось від московських.

А в XVIII ст. за Катерини II запроваджено по школах і церквах України московську вимову церковнослов'янських текстів.

Проте в XIX ст. Григорій Квітка в Харкові, Маркіян Шашкевич на Галичині, майже одночасно, починають перекладати витяги з св. Письма Нового Заповіту на українську мову. «Псальми, переложені на малорускоє нарєчіє» професором Михайлом Максимовичем.

Дуже видатна праця 19-го ст. — переклад Євангелія й Діянь Апостольських, що його зробив Пилип Морачевський, інспектор ліцею на Чернігівщині. Морачевський переслав свій переклад Священному Синодові російської Церкви і російській Академії Наук. Академія Наук прихильно поставилася до пропозиції дати цей переклад до друку для добра українського народу. Втім розглядали цей переклад і керівник канцелярії князь Долгоруков та Київський генерал-губернатор Аннєнков. І перемогли політичні мотиви: Синод заборонив друкувати переклад Євангелія українською мовою. Тільки під тиском революційних подувів 1905 року, себто 45 років після закінчення перекладу, коли вже не жив Морачевський, його переклад святого Євангелія побачив світ у 1906 році. Текст перекладу відредагував єпископ Подільський Парфеній.

У 1936 році Святий Синод Православної Церкви Польщі видав Євангеліє, в тій же редакції, як велику Напрестольну.

Переклади Біблії азербайджанською мовою

У 1842 році місіонерське суспільство Базеля опублікувало в Лондоні Євангеліє від Матвія в перекладі Мірза Фаррух і Фелікса Заремби. У 1878 році повний текст Нового Заповіту був перекладений і виданий в Лондоні. Старий Завіт вийшов в 1891 році. У 1982 році шведський Інститут по перекладу Біблії (Institute for Bible Translation) в Стокгольмі видав новий переклад (перекладач: Мірза Хазар) на сучасній азербайджанській мові повний текст Нового Заповіту, який використовується досі в Азербайджані. Цей переклад Мірзи Хазара перевидавався п'ять разів за подальші роки. Мірза Хазар завершив переклад Старого Завіту в 1984 році, але його переклад Старого Завіту надрукований не був.

Відтворювальний переклад Біблії

Робота над відтворювальним перекладом російською мовою почалася в травні 1993 року і завершилася в грудні 1998 року. В основу відтворювального перекладу покладено грецький текст. Перекладачі здійснювали переклад тексту безпосередньо з грецької мови. Під час перекладу та редагування тексту як допоміжні джерела використовувалися Синодальний переклад, переклад Кассіана, інші російські переклади, а також переклади Нового Завіту на інші мови, зокрема, відтворювальний переклад на іспанську і китайську мови. Текст перекладу на сайті Біблія [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.].

Проникнення в Україну

Святе Письмо, написане староєврейською (гебрейською), арамейською й грецькою мовами, було частково перекладене на старослов'янську мову в IX — X ст.ст., звич. для літургійного вжитку, й у такому виді разом з християнством дісталося з Болгарії на Русь. Тому, почавши від Остромирового Євангелія 1056—1057 рр., найдавніші книги Святого Письма, збережені з Княжої Доби — це богослужбові євангельські й апостольські та старозаповітні читання. При переписуванні ці тексти, як і повні переклади святих книг, що згодом також з'явилися на українських землях, набирали прикмет сучасної української мови. Втім повний текст Святого Письма з'явився в Україні з виходом першої, друкованої 1581 р. церковнослов'янською мовою, Острозької Біблії за текстом «Олександрійської 70-ох» (Септуагінти), а подекуди латиномовної Вульґати. Тоді, під впливом реформації, з'явилися вже переклади окремих частин Святого Письма на «живу мову», такі як Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр., «Крехівський Апостол» 1560 р., тощо, «для ліпшого вирозумленя люду християнського посполитого». Однак з підпорядкуванням українських земель Росії такі переклади були заборонені і в історично насадженій російській православній Церкві в Україні вживалося тільки Святе Письмо церковнослов'янською мовою з російською вимовою.

У XIX ст. відновилися спроби перекласти Святе Письмо на українську мову, розпочаті Маркіяном Шашкевичем у Галичині 1842 р. (Євангеліє Івана і Матея 1-5) і Пилипом Морачевським на східній Україні (4 Євангелія і Діяння) 1862. Оскільки Синод російської православної Церкви відкинув це Євангеліє і взагалі був проти друку україномовного Святого Письма, наступні переклади з'явилися поза межами Російської імперії: 1869 р. у Львові 5 Мойсеєвих книг у перекладі Пантелеймона Куліша, 1871 р. у Відні Новий Заповіт (праця П. Куліша та Івана Пулюя) і 1903 у Відні Біблія перекладу П. Куліша, І. Пулюя та Івана Нечуя-Левицького, накладом «Британського Біблійного Товариства». Проте второканонічні книги Старого Заповіту не увійшли до неї, як і до перекладу Біблії з грекомовного тексту І. Огієнка 1962 р., що його тепер уживають українські православні та протестантські Церкви.

Повне українське Святе Письмо, опрацьоване на підставі перекладу Івана Хоменка біблійною комісією Василіянського Чину у 1956—1962 рр. за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами, вийшло у римському василіянському видавництві 1963 р. На українських землях Святе Письмо українською мовою було заборонене комуністичною владою і, з її підтримкою, Російською православною церквою Московського патріархату, котрі не визнавали українську мову як богослужбову, і вимагали читання у церквах церковнослов'янською (старослов'янською) мовою з російською вимовою.

Відносини з наукою

Науки і дисципліни пов'язані з Біблією

Наукове підтвердження

У 19 столітті німецький археолог Георг Еберс дослідив знайдений папірус і написав наукову працю «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» (1880), де він доводить, що наукові дані єгиптології підтверджують свідоцтва Біблії. В 1947 році в печерах Кумрана було виявлено сувої 3-1 ст. до н. е., які підтверджують достовірність Старого Заповіту.

Довгий час критики Біблії стверджували, що ті чи інші міста згадані в письмі насправді не існували, але у 2012 році археологи знайшли підтвердження щонайменше історичності міста Віфлеєм.

Біблія зробила безцінний внесок в розвиток моралі людства. В ній заборонено ритуальне вбивство, храмову проституцію, введено обов'язок звільнювати рабів (ювілейний рік) та ін. Закони Біблії навчають допомагати бідним, поважати старших та розумніших, наголошують на цінності людського життя, оскільки згідно Біблії людину було створено за образом Божим і подобою (613 заповідей).

Наука, з'явившись в Нові часи, була заснована відомими богословами. Наприклад Ісаак Нютон був автором багатьох праць з теології. Значна частина вчених вважають себе віруючими, і багато хто з них не бачать конфлікту між своїми науковими і релігійними поглядами.

Критика

Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (серпень 2019)
Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2019)
гігієнічне обрізання єгиптян у 2350—2000 році до н. е.

Навіть П'ятикнижжя написане не Мойсеєм, тобто фальсифікат виданий для авторитетності текстів іншими особами немо́вбито «написане Мойсеєм» (Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза). А для гігієни у відповідних кліматичних умовах Єгипту (при дефіциті води) обрізання було записане пізніше юдеями-євреями в Біблії немов як «завіт з Богом», що зображено було єгиптянами 2350—2000 років до н. е., коли євреїв та юдаїзму не існувало й не було писемного івриту (див. ілюстрацію). Не гребували євреї-юдеї плагіатом і коли історію долі Імхотепа радника фараона Джосера (2697—2673 рр. до н. е.) приписали в текстах Біблії стародавньому казковому юдею-єврею Йосипові: Відповідно археологічних даних (щодо запису на скелі острову Сехель на р. Ніл коло Асуану копії тексту фараона Джосера) було приписано єгипетську історію ізраїльському народу тоді, коли ізраїльського народу та юдейської релігії навіть не існувало в описуваних реальних подіях.

Біблія має дуже багато протиріч у своїх текстах, помилки перекладу, міфологізацію, вигадки переписувачів текстів Біблії тощо. На даний час наукове співтовариство не визнає Біблію історично точним документом, як і достовірним кодексом моральної поведінки. А деякі тексти з психопатологічними та сексопатологічними явищами ставить під сумнів так звану «святість» текстів Біблії, немов «Божественне одкровення» (ґвалтування доньок Лота Бут.19:1-8; інцест Бут.19:33-35; людські жертвоприношення Суд.11:30-39; викрадення жінок у сексуальне рабство в ім'я Господа Бога Чис.31:35; знущання над слугами Вих.21:20-21; інструкція Бога Святого як пограбувати міста та красти дітей з жінками Второзак.20:10-14; вбивство дітей в ім'я Бога Єдиного Ісуса Нав.6:20-26 та 1 кн. Царств 15:3 з Второзак.2:33-34, Числа 31:17 й ін.); навіть перекладачі-переписувачі пізніше багато місць первинних текстів Біблії навмисно спотворювали через присутні збочення (наприклад, в Бут.24:2 Авраам вимагав від слуги принести Богові присягу поклавши руку на його геніталії, пеніс — пізніше записане як «ятра», «чресла», «стегно» тощо; теж саме збочення у біблійного Йосипа — Бут.47:29 і т. д.). Часто особисті думки юдейських переписувачів Біблії про національно-релігійну виключність й зверхність євреїв-юдеїв видаються немов «думки й слова Бога», проголошується агресивний експансіонізм і антигуманізм з використанням релігії; а компіляція джерел в Біблії з фактами знищування джерел інформації попередніх розвинених цивілізацій (див. Спалення книг) свідчить про амбіційні претензії одного дикого народу (примітивного племені скотарів) посісти чільне місце в світі за рахунок інших народів, навмисне утруднення встановити правдивість минувшини всього людства на Землі.

Біблія зробила неоцінений[джерело?] внесок в розвиток моралі людства. В ній було заборонено ритуальне вбивство, храмову проституцію, введено обов'язок звільнювати рабів (ювілейний рік) та ін. Закони Біблії постановляють допомагати бідним, поважати старших та розумніших, проголошено цінність людського життя як образу Божого (613 заповідей). Критика тексту надала підстави стверджувати, що Біблія давніми юдеями була написана як плагіат — використання стародавніх релігійних джерел, таких як шумерські тексти (наприклад запозичення епосу про Гільгамеша з приписуванням його історії до долі Мойши-Мойсея-Муси). Навіть 10 заповідей є плагіатом 125 глави «Єгипетської Книги мертвих» (цивільно-кримінальний кодекс). Вчені не визнають історичність таких подій, як вихід з Єгипту, мандрування євреїв у пустелі або епоха Суддів. Не існує також археологічних доказів виходу з Єгипту народу Ізраїля в Ханаан; але є свідчення про виокремлення серед ханаанців окремої групи бідняків в Ханаані в кількості 3000 осіб в 25 малих поселеннях через соціально-економічні зміни всередині Ханаану (тобто — не вплив ззовні), також є археологічні свідчення про міграцію з Єгипту через терени народу за назвою «шас» (котрий мешкав на території під назвою культу Ягве і відоме пізніше як Мідіан арабського племені мідіанітянів) групи носіїв релігійного культу Єгипту вплинувших на Ханаан не одразу — лише після руйнування Першого храму було прищеплення монотеїзму (див. «Атонізм» Аменхотепа IV Ехнатона, історія культу Ашера); бо поруч існувало поняття «Елогім» (у множині — боги) згідно з Біблією; пізніше замінене на «Адонай» (у множині — «пани мої») із пізнішими заборонами взагалі вимовляти ім'я Бога. Саме та група носіїв єгипетської релігії (не Мойсей) могла прищепити 10 заповідей, як плагіат із 125 розділу «Єгипетської Книги мертвих»; аналогічно Закони Хаммурапі задовго до опису «передачі Мойсею 10 заповідей на горі Синай» свідчать про передачу тотожних законів Богом для царя Хамурапі.

З початком вивчення біблійних текстів на науковій основі, приблизно до середини XIX століття виникла така самостійна наука, як «критична біблістика», в якій оформився напрям досліджень — політичний монотеїзм; неупереджений аналіз текстів Біблії розкрив протиприродність і навіть штучність самої ідеї «єдиного бога», що виникла стараннями єгипетських жерців в XIV столітті до нашої ери при дворі фараона Аменхотепа IV. Що сприймається деякими сучасниками також і як бізнес-проект для глобалізації, і немає нічого спільного з релігією як такою.

Запозиченнями з найстародавніших релігій займалися не лише юдеї, але й християни: і новозавітні автори текстів, котрі відверто використали попередню філософсько-теологічну термінологію язичництва та містичні події приписали засновникам християнства; що слід вважати штучною релігійною реформою з використанням ідентичних стародавніх знань.

Теологи винайшли «виправдання», що Біблія є «історією спасіння»: фіксація етапів формування розуміння поняття «Бог» окремо узятим народом, котрий старався акумулювати релігійний досвід інших народів. Втім дослідивши Біблію можна прийти до висновку, що, наприклад, «біблійний Бог» є повним відображенням психотипу диких єврейських кочівників: ідеал безкарного грабунку хитрістю (Бут. 27, Второзакон. 23:19-20 тощо), грабунок як дар Бога та паразитування (напр. Второзакон. 6:10, 7:1, 11:29 тощо), винищення культур інших народів (хто не сповідує світоглядову доктрину єврейських кочівників), геноцид народів для розширення життєвого простору самообраним тощо.

Утрудненим, у зв'язку із давністю подій та розбіжностями перекладів є доказ історичності деяких відомостей, наданих в Біблії. Деякі біблеїсти розглядають Біблію, як продукт виключно пост-полонного періоду (V ст. до н. е. й пізніше). Загалом науковці визнають Біблію джерелом історичних відомостей; зокрема, історичність вавилонського полону не піддається сумніву.

Історія Стародавнього Ізраїлю та Юдеї X—VII ст. до н. е. залишається предметом палких суперечок в наукових колах. Деякі вчені визнають історичними біблійні події лише періоду VIII—VII ст. до н. е.

Див. також

Примітки

  1. С. С. Аверинцев. Біблія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 267. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 
  3. Біблія на азербайджанській мові
  4. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  5. . old.dyvensvit.org. Архів оригіналу за 24.02.2019. Процитовано 14 березня 2017. 
  6. . Дзеркало тижня. Україна. 28.05.2012. Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2020. 
  7. Sami M. El-Soudani, Nabawia J. El-Soudani (1 січня 2009). 1. Xlibris Corporation. с. 65. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 червня 2018. 
  8. Cedar Fort (1 жовтня 2005). . с. 121. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 червня 2018. 
  9. ↑ Никонов А. П., «Опиум для народа. Религия как глобальный бизнес-проект [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]», изд. «Энас», М.-СПб., 2009. — ISBN 978-5-93196-954-1. (рос.)
  10. . Baptistlink.com. 2000. Архів оригіналу за 29 жовтня 2002. Процитовано 13 січня 2012. 
  11. Finkelstein,, Israel; Neil Silberman (2002). «The Bible Unearthed».  (англ.)
  12. Dever,, William G. (2003). «Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?».  (англ.)
  13. Нині це захід Саудівської Аравії, південь Йорданії та Ізраїлю і Синаю. Мідіаніти також часто згадуються в Корані як «мадіани».
  14. ↑ Бог // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (КЕЭ, том 1, кол. 465—478)
  15. «Психопатологія монотеїзму». оригіналу за 03-07-2016. Процитовано 03-07-2016. «політичний монотеїзм» 
  16. «Психопатология монотеизма». оригіналу за 03-07-2016. Процитовано 03-07-2016. «политический монотеизм»  (рос.)
  17. [недоступне посилання — історія] Жестокость и насилие в Библии (рос.)

Джерела

  • Біблія, Святе Письмо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 90-91. — 1000 екз.
  • Святе Письмо [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2716—2735.
  • С. С. Аверинцев. Біблія [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.
  • Біблієзнавство: Вступний курс: Навч. посіб. / Сергій Іванович Головащенко.– К. : Либідь, 2001.– 496 с.– 7 000 пр. — ISBN 966-06-0200-6
  • Беркута І. Вірогідність Біблії [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Вінніпег : Українська Євангельсько-Баптистська Конференція Західної Канади, 1983. 162 с.
  • Гелей Г. Бiблiйний довiдник Геллея. — Торонто, 1985.
  • Нові незаперечні свідчення, що потребують вироку / Джош Мак-Дауелл; Передм. Вільям Р. Брайт.– Черкаси: Стефанус, 2005.– 1112 с. — ISBN 966-7213-04-8
  • Сулим В. Біблія і українська література. — К., 1998.
  • Сошенко К. Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві України. — К., 2002.
  • Вамош Файнберг М. Побут людей за днів Ісуса Христа. — К.: УБТ, 2004. — 104 с. — ISBN 966-7136-53-1
  • Фритц Ринекер Ф., Майер Г. Библейская Энциклопедия Брокгауза. — Christliche Verlagsbuchhandlung Paderborn, 1999. — 1088 с.
  • Эби Э. Краткое введение в Библию. М., 1989.
  • Мень А. Мир Библии. — М., 1990.
  • Мицекивич А. Библиология. В 2-х т. — М., 1995.
  • Житецкий П. О переводах евангелія на малорусский язык. П. 1906.
  • Haluščynśkyj Т. De ucrainis S. Scripturae versionibus / Богословія. Л. 1925, стор. 218 — 25, 309 — 19.
  • Hasting's Dictionary of the Bible. London, 1963.
  • McKensie J. Dictionary of the Bible. N.Y., 1966.
  • Miller M., Miller L. Harper's Bible Dictionary. N.Y., 1961.
  • The Collegeville Bible Commentary. The LiturgicalPress. Collegeville, Minnesota.
  • The International Standart Bible Encyclopediae. Grand Rapids W.M. Eerdmans Publishing Co, 1956.
  • The Illustrated Bible Dictionary, ed. by W.C. Piercy.
  • The New Jerome Biblical Commentary. — L.1990.
  • Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП — 2009 рік. ISBN 978-966-472-052-3

Література

  • Біблія і українська література: Навч. посібник / Сулима В.– К.: Освіта, 1998. – 400 с. - ISBN 966-04-0273-2
  • Біблія, як інтертекст світової літератури : [монографія] / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка ; [під ред. С. Д. Абрамовича]. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2011. - 428 с. - Бібліогр. в кінці ст. - 50 прим. - ISBN 978-966-496-189-6
  • Біблія як форманта філологічної культури / С. Д. Абрамович ; Київський національний торговельно-економічний ун-т, Чернівецький торговельно-економічний ін-т. - К. : КНТЕУ ; Чернівці : Рута, 2002. - 230 с. - Бібліогр.: с. 223-228. - ISBN 966-568-458-2
  • Великий код: Біблія і література / Н. Фрай. Пер. І. Старовойт. – Львів: Літопис, 2010. – 362 с. – ISBN 9789668853043
  • Кому ж належить Біблія? Історія Святого Письма крізь століття / Ярослав Пелікан ; [пер. з англ. Д. Морозова]. - К. : Дух і Літера, 2011. - 385 с. - (BIBLIOTHECA CLEMENTINA). - Дод. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 375-385 . - ISBN 978-966-378-204-1. - ISBN 0-670-03385-5
  • SACRUM і Біблія в українській літературі / за ред. І. Набитовича ; Ун-т ім. Марії Кюрі-Склодовської; Ін-т Слов'янської Філології; Заклад Української Філології. - Lublin : Wydawnictwi Ingvarr, 2008. - 810 с. - ISBN 978-83-926699-0-6
  • Святе Письмо в європейській культурі : біблійний словник / А. Ланглуа [та ін.] ; пер. з фр. З. Борисюк, Н. Лисюк. - К. : Дух і літера, 2004. - 320 с. - ISBN 966-7888-83-5. - ISBN 2-09-182072-5 (фр)
  • Библия как история / В. Келлер ; пер.с англ. А. Блейз. — М. : Крон-Пресс, 1998. — 480 с.: ил. — (Экспресс). — ISBN 5-232-00666-5

Посилання

Святе письмо Старого і Нового Завіту 1912 року
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Святе письмо Старого і Нового Завіту 1912 року у Вікісховищі?
Святе Письмо 1990 року
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Теми у Вікіджерелах?
Святе Письмо 1990 року у Вікісховищі?


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «yt», але не знайдено відповідного тегу <references group="yt"/>

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bi bliya grec ta bibilia biblia vivliya tobto zbirka knig takozh cherez misto Bibl kudi zavozili papirus abo Svyate Pismo Svyashe nne Pisa nnya sukupnist tekstiv riznih epoh i avtoriv yaka sprijmayetsya vsima hristiyanskimi konfesiyami yak Svyashenne Pisannya Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zapovitu Bibliya 1859 r Avtor dekilka desyatkiv avtoriv u hristiyanstvi i yudayizmi avtorom vvazhayetsya sam Bog Nazva movoyu originalu Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zapovitu Povnij pereklad zdijsnenij za originalnimi yevrejskimi aramejskimi ta greckimi tekstami Mova davnoyevrejska mova aramejska mova i kojneZhanr religijna literaturad i svyati tekstiVidano ukrayinskoyu tak Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zapovitu u Vikishovishi Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zapovitu u Vikicitatah Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zapovitu u VikidzherelahBibliya skladayetsya zi Starogo Zapovitu ta Novogo Zapovitu V osnovi nazvi Zapovit vid ivr ברית ugoda dogovir soyuz lezhit ideya ugodi Boga z usim lyudstvom u Staromu Zapoviti rozpovidayetsya pro stvorennya svitu grihopadinnya i soyuz Boga iz narodom Izrayilya u Novomu Zapoviti pro spasinnya lyudstva vid griha cherez vikuplennya jogo Isusom Hristom svoyeyu smertyu ta novij soyuz z Bogom Rezultat skladnoyi praci z vidboru cih tekstiv zavedeno nazivati kanonom a bilsh abo mensh blizki za zhanrom ale taki sho ne uvijshli do kanonu apokrifami 1 Katolickij kanon Svyatogo Pisma Bibliyi mistit 73 knigi pravoslavnij 76 knig a u protestantiv 66 2 U yudayizmi lishe Starij Zapovit Tanah rozglyadayetsya yak svyashenna kniga Zmist 1 Biblijnij kanon 1 1 Hristiyanskij kanon 1 2 Kanon yudayizmu 2 Sklad ta struktura hristiyanskoyi Bibliyi 2 1 Starij Zapovit 2 2 Novij Zapovit 3 Sklad ta struktura yevrejskoyi Bibliyi 3 1 Tora 3 2 Neviyim 3 3 Ktuvim 4 Zmist Bibliyi 4 1 Stvorennya svitu 4 2 Zapovidi dogovir 4 3 Biblijni proroctva 4 4 Pohodzhennya narodiv 5 Perekladi Bibliyi riznimi movami 5 1 Pershi perekladi 5 2 Perekladi Bibliyi ukrayinskoyu movoyu 5 3 Perekladi Bibliyi azerbajdzhanskoyu movoyu 5 4 Vidtvoryuvalnij pereklad Bibliyi 6 Proniknennya v Ukrayinu 7 Vidnosini z naukoyu 7 1 Nauki i disciplini pov yazani z Bibliyeyu 7 2 Naukove pidtverdzhennya 7 3 Kritika 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 Literatura 12 PosilannyaBiblijnij kanon RedaguvatiDokladnishe Biblijnij kanonBibliya skladayetsya iz dvoh osnovnih chastin Starogo i Novogo Zapovitiv Starij Zapovit ivrito aramejski pisannya vklyuchaye 39 knig u t zv Oleksandrijskomu opisku kanoni greckogo perekladu Septuaginta z III II st do n e Novij Zapovit pisannya kojne zagalnogreckoyu movoyu ellinistichnogo periodu 27 knig napisanih apostolami pro zhittya j vchennya Isusa Hrista ta poshirennyam rannogo hristiyanstva vprodovzh drugoyi polovini I st Hristiyanskij kanon Redaguvati Dlya osnovnih hristiyanskih konfesij kanonichnimi ye 27 knig Novogo Zapovitu prote mizh nimi ye rozbizhnosti stosovno vklyuchennya deyakih knig do Starogo Zapovitu pravoslavni vklyuchayut do svoyih vidan Bibliyi 49 knig Septuaginti kanon Rimo katolickoyi cerkvi Vulgata Latinskij pereklad Bibliyi z IV stolittya Vona mistit 46 knig 39 z yakih distali nazvu protokanonichnih reshta devterokanonichnih protestantska Bibliya u Staromu Zaviti mistit 39 knig Takim chinom pravoslavni cerkvi mayut 76 knig katolicki 73 a protestantski 66 knig Kanon yudayizmu Redaguvati Bibliya v viglyadi suvoyu Sinagoga Keln Dlya hristiyan svyashennimi ye obidvi chastini Bibliyi Prote dlya yevreyiv prihilnikiv yudayizmu svyashennoyu ye lishe persha chastina i tomu voni vzagali ne koristuyutsya terminom Starij Zapovit Natomist vidilyayut tri chastini Svyatogo Pisma Tora ivr תורה Vchennya abo P yatiknizhzhya Mojseyeve Neviyim ivr נביאים Proroki ta Ktuvim ivr כתובים Pisannya Poyednannya pochatkovih liter cih nazv tvorit akronim ivr תנ ך yakij chitayetsya yak TaNaH TaNaH i ye nazvoyu yevrejskogo yudejskogo Svyashennogo Tekstu Zalezhno vid zgrupuvannya biblijnih tekstiv yudejska Bibliya nalichuye u svoyemu skladi 22 24 abo 27 knig Sklad ta struktura hristiyanskoyi Bibliyi RedaguvatiStarij Zapovit Redaguvati Starij Zapovit abo Starij Zavit persha chastina Bibliyi sho po obsyagu stanovit blizko troh chetvertih usiyeyi Bibliyi Starij Zapovit narahovuye 50 knig u pravoslavnih 45 u katolikiv ta 39 u protestantiv napisanih perevazhno staroyevrejskoyu movoyu U nih rozpovidayetsya pro stvorennya svitu grihopadinnya vzayemini Boga z vibranim nim narodom Izrayilyu Cherez uves Starij Zapovit prostezhuyetsya obicyanka Boga vidnoviti poserednictvom Mesiyi spasitelya zrujnovani grihom vidnosini iz Bogom Golovna ideya Starogo Zavitu dogovir Boga Yagve z obranim yevrejskim narodom Umovi dogovoru zvodyatsya do dvoh osnovnih polozhen Ya Bog Yagve nehaj ne bude dlya tebe inshih bogiv okrim mene Ne ridnitsya z inshimi yazichnickimi narodami Struktura Starogo Zavitu skladayetsya z chotiroh golovnih grup P yatiknizhzhya Mojseyeve Istorichni knigi Navchalni poetichni knigi Prorochi knigiNovij Zapovit Redaguvati Novij Zapovit druga chastina Bibliyi sho mistit u sobi 27 knig U Novomu Zapoviti rozpovidayetsya pro prihid na zemlyu Mesiyi Hrista vid Boga Sina Bozhogo shobi vin pomer za lyudej i takim chinom vidkupiv yih vid uspadkovanogo nimi vid pershogo cholovika Adama ta jogo druzhini Yevi griha pro sho rozpovidayetsya i u Staromu Zapoviti ta voskres dlya vipravdannya lyudej sho prijnyali Jogo dar proshennya ta dlya onovlennya yihnogo zhittya cherez Svyatogo Duha i navchannya vid zhivogo Slova voskreslogo Spasitelya Buvshi na zemli i propoviduvavshi pro Nebesne Carstvo Bozhe Isus Mesiya vibrav dvanadcyat apostoliv i doruchiv yim poshiryuvati jogo vchennya po cilomu sviti Okrim samogo Yevangeliya v Novomu Zapoviti ye j inshi knigi de rozpovidayetsya i staye vidomo pro viniknennya ta isnuvannya pershih gromad hristiyanstva Apostoli u svoyih poslannyah listah do cerkov navchayut to mu sho same neobhidno dlya spasinnya a takozh nadayut Bozhi nastanovi i kerivnictva dlya povsyakdennogo Bogopiznannya Ostannya kniga Novogo Zapovitu Ob yavlennya simvolichnoyu movoyu rozpovidaye pro drugij prihid Hrista na zemlyu yak Carya Bozhogo Nebesnogo Carstva pro karu dlya tih hto ne poviriv u Hrista i ne vikonuvav jogo volyu pro vibir spiv cariv u jogo carstvi sho pravlyat nad piddanimi na zemli pro nebesne misto zbudovane Bogom pro znishennya Rozpusnici nazvanoyi Vavilon Velikij simvolichnim zvirom pro vijnu Boga z zemnimi caryami Armageddon sho provokuyetsya Bozhim vorogom Diyavolom Sklad ta struktura yevrejskoyi Bibliyi RedaguvatiTora Redaguvati Dokladnishe ToraTora skladayetsya z takih knig Persha kniga Mojseya Bereshit Druga kniga Mojseya Shmot Tretya kniga Mojseya Vayikra Chetverta kniga Mojseya Bemidbar P yata kniga Mojseya DvarimNeviyim Redaguvati Dokladnishe NeviyimDo ciyeyi chastini vhodyat taki tvori Pershi proroki Nevi im Rishonim Piznishi proroki Nevi im Aharonim Veliki proroki en 12 malih prorokiv en Ktuvim Redaguvati Dokladnishe KtuvimDo skladu Ktuvim vhodyat taki tvori Poetichni knigi Sifrei Emet P yat suviyiv Hamesh Megillot Inshi knigi Kniga proroka Daniyila Kniga Ezdri Kniga Neemiyi Persha kniga hroniki Druga kniga hronikiZmist Bibliyi Redaguvati Mojsej i desyat zapovidej Hose de Ribera Stvorennya svitu Redaguvati Dokladnishe Stvorennya svitu v BibliyiZapovidi dogovir Redaguvati Dokladnishe Biblijni zapovidiV Bibliyi perelicheno dekilka zapovidej z riznimi lyudmi Adamova zapovid Na pochatku Bibliyi rozpovidayetsya pro stvorennya svitu ta pershih lyudej Adama ta Yevi Pri stvorenni Bog yim daye zapovid ne chipati plodu dereva piznannya dobra ta zla Porushivshi yiyi grihopadinnya voni stayut vignancyami i vtrachayut zv yazok iz Bogom Vtim Bog duzhe lyubiv lyudej tomu virishiv vidpraviti svogo ulyublenogo Yedinogo Sina spokutati yihnij pervoridnij grih ta vidkriti shlyah do spasinnya Dogovir z Noyem But 9 1 17 Avraamiv zavit But 17 1 18 Mojseyiv Vih 6 1 14 Desyat zapovidej Dogovir z Davidom 2 Car 7 1 17 Zapovidi Isusa Hrista Lk 22 20 Zapovidi Blazhenstva Blazhenni vignani za pravdu bo yihnye ye Carstvo Nebesne Blazhenni vi yak ganbiti ta gnati vas budut i budut obludno na vas nagovoryuvati vsyake slovo lihe radi Mene Radijte ta veselitsya nagoroda bo vasha velika na nebesah Bo tak gnali j prorokiv sho buli pered vami Biblijni proroctva Redaguvati Dokladnishe Biblijni proroctvaBiblijne proroctvo ce urivki z Bibliyi yaki vidobrazhayut odkrovennya Boga lyudyam peredani cherez prorokiv Prorochi povidomlennya ye shiroko poshirenimi po vsij Bibliyi Kniga Odkrovennya yedina apokaliptichna kniga v kanoni Novogo Zavitu hocha ye korotki apokaliptichni pasazhi v riznih miscyah Yevangelij i Poslan Pohodzhennya narodiv Redaguvati Dokladnishe Tablicya narodivVazhlivoyu skladovoyu opovidi Bibliyi ye rozpovid pro rodovid narodiv Zgidno z Knigoyu Buttya prashurom vsih lyudej buli Adam ta Yeva Pislya rozselennya yih nashadkiv stavsya Vsesvitnij potop v rezultati yakogo zalishilis v zhivih Noj ta jogo sini Vid starshogo sina Sima pohodyat semitski narodi vid Yafeta yevropejski a vid molodshogo Hama afrikanski V podalshomu rozpovidayetsya yak utvorilis narodi aramejciv yevreyiv arabiv idumeyiv ta in Perekladi Bibliyi riznimi movami RedaguvatiPershi perekladi Redaguvati Knizhki Starogo Zapovitu buli perekladeni vpershe na grecku movu za yegipetskogo Ptolomeya Filadelfa 283 247 do Rizdva Hristovogo 72 yevrejskimi mudrecyami tomu cej pereklad maye nazvu Septuaginti Simdesyatki Pereklad simdesyatoh Novij Zapovit buv napisanij davnogreckoyu movoyu U IV stolitti vse Pisannya bulo perekladeno na latinsku movu 382 405 Svyatim Yeronimom Cej latinskij pereklad vidomij pid nazvoyu Vulgata najstarshij druk 1462 r v Majnci Sama nazva Bibliyi oznachaye z greckoyi knigi i pochala prikladatisya do Svyatogo Pisannya tilki des z kincya III pochatku IV stolit Perekladi Bibliyi ukrayinskoyu movoyu Redaguvati Dokladnishe Perekladi Bibliyi ukrayinskoyu movoyuDo Ukrayini Svyate Pismo prijshlo u X stolitti u tak zv cerkovnoslov yanskij movi ale to ne bula vsya Bibliya a tilki Novij Zapovit a z nogo Yevangeliya najstarshij tekst z 1092 r perehovuyetsya v Rum yancevskomu muzeyi v Moskvi dali Buchacke z XIV st perehovuvalasya v monastiri oo Vasiliyan u Lvovi ta okremi tvori Starogo Zapovitu golovno Psaltirya Pershoyu drukovanoyu knigoyu zi Svyatogo Pisma buv u nas Apostol vidannya Ivana Fedorova Lviv 1574 r a pershim vidannyam vsogo Svyatogo Pisma bula Ostrozka Bibliya 1581 roku U XVI st reformacijni vplivi z Zahodu pidsilili v ukrayinskomu narodi pragnennya chitati Sv Pismo zhivoyu zrozumiloyu movoyu Todi j poyavilisya pershi perekladi Yevangeliya na zhivu narodnu movu Z togo chasu mayemo tri perekladi svyatogo Yevangeliya chencya Grigoriya Arhimandrita Peresopnickogo monastirya na Volini dali Vasilya Tyapinskogo i Valentina Negalevskogo Z nih najcinnisha pam yatka Peresopnicke Yevangeliye zi 1561 r Perekladach chernec Grigorij tak i zaznachiv sho pereklad z bolgarskoyi movi ukrayinskoyu zrobleno dlya lipshogo virozuminnya lyudu hristiyanskogo pospolitogo U XVII st proces obnaroduvannya tekstiv Svyatogo Pisma do deyakoyi miri buv zagalmovanij v Ukrayini vnaslidok panuvannya v todishnij shkoli latinskoyi sholastiki I popri te sho v katehizisi mitropolita Petra Mogili teksti Svyatogo Pisma navodyatsya Ukrayinskoyu movoyu Stanovishe pogirshalo naprikinci 17 go st koli ukrayinska Pravoslavna Cerkva bula pidporyadkovana Moskovskij patriarhiyi 1685 r Rosijskij uryad pochav vbachati v uzhitku ukrayinskoyi movi v cerkovnih knigah viyav ukrayinskogo separatizmu a tomu zaboroniv druk cerkovnih knizhok sho vidriznyalisya b chimos vid moskovskih A v XVIII st za Katerini II zaprovadzheno po shkolah i cerkvah Ukrayini moskovsku vimovu cerkovnoslov yanskih tekstiv Prote v XIX st Grigorij Kvitka v Harkovi Markiyan Shashkevich na Galichini majzhe odnochasno pochinayut perekladati vityagi z sv Pisma Novogo Zapovitu na ukrayinsku movu Psalmi perelozheni na maloruskoye naryechiye profesorom Mihajlom Maksimovichem Duzhe vidatna pracya 19 go st pereklad Yevangeliya j Diyan Apostolskih sho jogo zrobiv Pilip Morachevskij inspektor liceyu na Chernigivshini Morachevskij pereslav svij pereklad Svyashennomu Sinodovi rosijskoyi Cerkvi i rosijskij Akademiyi Nauk Akademiya Nauk prihilno postavilasya do propoziciyi dati cej pereklad do druku dlya dobra ukrayinskogo narodu Vtim rozglyadali cej pereklad i kerivnik kancelyariyi knyaz Dolgorukov ta Kiyivskij general gubernator Annyenkov I peremogli politichni motivi Sinod zaboroniv drukuvati pereklad Yevangeliya ukrayinskoyu movoyu Tilki pid tiskom revolyucijnih poduviv 1905 roku sebto 45 rokiv pislya zakinchennya perekladu koli vzhe ne zhiv Morachevskij jogo pereklad svyatogo Yevangeliya pobachiv svit u 1906 roci Tekst perekladu vidredaguvav yepiskop Podilskij Parfenij U 1936 roci Svyatij Sinod Pravoslavnoyi Cerkvi Polshi vidav Yevangeliye v tij zhe redakciyi yak veliku Naprestolnu Perekladi Bibliyi azerbajdzhanskoyu movoyu Redaguvati U 1842 roci misionerske suspilstvo Bazelya opublikuvalo v Londoni Yevangeliye vid Matviya v perekladi Mirza Farruh i Feliksa Zarembi U 1878 roci povnij tekst Novogo Zapovitu buv perekladenij i vidanij v Londoni Starij Zavit vijshov v 1891 roci U 1982 roci shvedskij Institut po perekladu Bibliyi Institute for Bible Translation v Stokgolmi vidav novij pereklad perekladach Mirza Hazar na suchasnij azerbajdzhanskij movi povnij tekst Novogo Zapovitu yakij vikoristovuyetsya dosi v Azerbajdzhani 3 Cej pereklad Mirzi Hazara perevidavavsya p yat raziv za podalshi roki Mirza Hazar zavershiv pereklad Starogo Zavitu v 1984 roci ale jogo pereklad Starogo Zavitu nadrukovanij ne buv Vidtvoryuvalnij pereklad Bibliyi Redaguvati Robota nad vidtvoryuvalnim perekladom rosijskoyu movoyu pochalasya v travni 1993 roku i zavershilasya v grudni 1998 roku V osnovu vidtvoryuvalnogo perekladu pokladeno greckij tekst Perekladachi zdijsnyuvali pereklad tekstu bezposeredno z greckoyi movi Pid chas perekladu ta redaguvannya tekstu yak dopomizhni dzherela vikoristovuvalisya Sinodalnij pereklad pereklad Kassiana inshi rosijski perekladi a takozh perekladi Novogo Zavitu na inshi movi zokrema vidtvoryuvalnij pereklad na ispansku i kitajsku movi Tekst perekladu na sajti Bibliya Arhivovano 13 travnya 2020 u Wayback Machine 4 Proniknennya v Ukrayinu RedaguvatiSvyate Pismo napisane staroyevrejskoyu gebrejskoyu aramejskoyu j greckoyu movami bulo chastkovo perekladene na staroslov yansku movu v IX X st st zvich dlya liturgijnogo vzhitku j u takomu vidi razom z hristiyanstvom distalosya z Bolgariyi na Rus Tomu pochavshi vid Ostromirovogo Yevangeliya 1056 1057 rr najdavnishi knigi Svyatogo Pisma zberezheni z Knyazhoyi Dobi ce bogosluzhbovi yevangelski j apostolski ta starozapovitni chitannya Pri perepisuvanni ci teksti yak i povni perekladi svyatih knig sho zgodom takozh z yavilisya na ukrayinskih zemlyah nabirali prikmet suchasnoyi ukrayinskoyi movi Vtim povnij tekst Svyatogo Pisma z yavivsya v Ukrayini z vihodom pershoyi drukovanoyi 1581 r cerkovnoslov yanskoyu movoyu Ostrozkoyi Bibliyi za tekstom Oleksandrijskoyi 70 oh Septuaginti a podekudi latinomovnoyi Vulgati Todi pid vplivom reformaciyi z yavilisya vzhe perekladi okremih chastin Svyatogo Pisma na zhivu movu taki yak Peresopnicke Yevangeliye 1556 1561 rr Krehivskij Apostol 1560 r tosho dlya lipshogo virozumlenya lyudu hristiyanskogo pospolitogo Odnak z pidporyadkuvannyam ukrayinskih zemel Rosiyi taki perekladi buli zaboroneni i v istorichno nasadzhenij rosijskij pravoslavnij Cerkvi v Ukrayini vzhivalosya tilki Svyate Pismo cerkovnoslov yanskoyu movoyu z rosijskoyu vimovoyu U XIX st vidnovilisya sprobi pereklasti Svyate Pismo na ukrayinsku movu rozpochati Markiyanom Shashkevichem u Galichini 1842 r Yevangeliye Ivana i Mateya 1 5 i Pilipom Morachevskim na shidnij Ukrayini 4 Yevangeliya i Diyannya 1862 Oskilki Sinod rosijskoyi pravoslavnoyi Cerkvi vidkinuv ce Yevangeliye i vzagali buv proti druku ukrayinomovnogo Svyatogo Pisma nastupni perekladi z yavilisya poza mezhami Rosijskoyi imperiyi 1869 r u Lvovi 5 Mojseyevih knig u perekladi Pantelejmona Kulisha 1871 r u Vidni Novij Zapovit pracya P Kulisha ta Ivana Pulyuya i 1903 u Vidni Bibliya perekladu P Kulisha I Pulyuya ta Ivana Nechuya Levickogo nakladom Britanskogo Biblijnogo Tovaristva Prote vtorokanonichni knigi Starogo Zapovitu ne uvijshli do neyi yak i do perekladu Bibliyi z grekomovnogo tekstu I Ogiyenka 1962 r sho jogo teper uzhivayut ukrayinski pravoslavni ta protestantski Cerkvi Povne ukrayinske Svyate Pismo opracovane na pidstavi perekladu Ivana Homenka biblijnoyu komisiyeyu Vasiliyanskogo Chinu u 1956 1962 rr za originalnimi yevrejskimi aramejskimi ta greckimi tekstami vijshlo u rimskomu vasiliyanskomu vidavnictvi 1963 r Na ukrayinskih zemlyah Svyate Pismo ukrayinskoyu movoyu bulo zaboronene komunistichnoyu vladoyu i z yiyi pidtrimkoyu Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Moskovskogo patriarhatu kotri ne viznavali ukrayinsku movu yak bogosluzhbovu i vimagali chitannya u cerkvah cerkovnoslov yanskoyu staroslov yanskoyu movoyu z rosijskoyu vimovoyu Vidnosini z naukoyu RedaguvatiNauki i disciplini pov yazani z Bibliyeyu Redaguvati Bibleyistika Germenevtika napryam nauki pro doslidzhennya tlumachennya ta poyasnennya tekstiv Teologiya Eshatologiya Biblijna arheologiyaNaukove pidtverdzhennya Redaguvati U 19 stolitti nimeckij arheolog Georg Ebers doslidiv znajdenij papirus i napisav naukovu pracyu Starodavnij Yegipet v istoriyi i Pismi 1880 de vin dovodit sho naukovi dani yegiptologiyi pidtverdzhuyut svidoctva Bibliyi V 1947 roci v pecherah Kumrana bulo viyavleno suvoyi 3 1 st do n e yaki pidtverdzhuyut dostovirnist Starogo Zapovitu Dovgij chas kritiki Bibliyi stverdzhuvali sho ti chi inshi mista zgadani v pismi naspravdi ne isnuvali ale u 2012 roci arheologi znajshli pidtverdzhennya shonajmenshe istorichnosti mista Vifleyem 5 6 Bibliya zrobila bezcinnij vnesok v rozvitok morali lyudstva V nij zaboroneno ritualne vbivstvo hramovu prostituciyu vvedeno obov yazok zvilnyuvati rabiv yuvilejnij rik ta in Zakoni Bibliyi navchayut dopomagati bidnim povazhati starshih ta rozumnishih nagoloshuyut na cinnosti lyudskogo zhittya oskilki zgidno Bibliyi lyudinu bulo stvoreno za obrazom Bozhim i podoboyu 613 zapovidej Nauka z yavivshis v Novi chasi bula zasnovana vidomimi bogoslovami Napriklad Isaak Nyuton buv avtorom bagatoh prac z teologiyi Znachna chastina vchenih vvazhayut sebe viruyuchimi i bagato hto z nih ne bachat konfliktu mizh svoyimi naukovimi i religijnimi poglyadami Kritika Redaguvati Nejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki serpen 2019 Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 gigiyenichne obrizannya yegiptyan u 2350 2000 roci do n e Navit P yatiknizhzhya napisane ne Mojseyem tobto falsifikat vidanij dlya avtoritetnosti tekstiv inshimi osobami nemo vbito napisane Mojseyem Tomas Gobbs Benedikt Spinoza 7 8 A dlya gigiyeni u vidpovidnih klimatichnih umovah Yegiptu pri deficiti vodi obrizannya bulo zapisane piznishe yudeyami yevreyami v Bibliyi nemov yak zavit z Bogom sho zobrazheno bulo yegiptyanami 2350 2000 rokiv do n e koli yevreyiv ta yudayizmu ne isnuvalo j ne bulo pisemnogo ivritu div ilyustraciyu Ne grebuvali yevreyi yudeyi plagiatom i koli istoriyu doli Imhotepa radnika faraona Dzhosera 2697 2673 rr do n e pripisali v tekstah Bibliyi starodavnomu kazkovomu yudeyu yevreyu Josipovi Vidpovidno arheologichnih danih shodo zapisu na skeli ostrovu Sehel na r Nil kolo Asuanu kopiyi tekstu faraona Dzhosera bulo pripisano yegipetsku istoriyu izrayilskomu narodu todi koli izrayilskogo narodu ta yudejskoyi religiyi navit ne isnuvalo v opisuvanih realnih podiyah 9 Bibliya maye duzhe bagato protirich u svoyih tekstah pomilki perekladu 10 mifologizaciyu vigadki perepisuvachiv tekstiv Bibliyi tosho Na danij chas naukove spivtovaristvo ne viznaye Bibliyu istorichno tochnim dokumentom yak i dostovirnim kodeksom moralnoyi povedinki A deyaki teksti z psihopatologichnimi ta seksopatologichnimi yavishami stavit pid sumniv tak zvanu svyatist tekstiv Bibliyi yt 1 nemov Bozhestvenne odkrovennya gvaltuvannya donok Lota But 19 1 8 incest But 19 33 35 lyudski zhertvoprinoshennya Sud 11 30 39 vikradennya zhinok u seksualne rabstvo v im ya Gospoda Boga Chis 31 35 znushannya nad slugami Vih 21 20 21 instrukciya Boga Svyatogo yak pograbuvati mista ta krasti ditej z zhinkami Vtorozak 20 10 14 vbivstvo ditej v im ya Boga Yedinogo Isusa Nav 6 20 26 ta 1 kn Carstv 15 3 z Vtorozak 2 33 34 Chisla 31 17 j in yt 2 navit perekladachi perepisuvachi piznishe bagato misc pervinnih tekstiv Bibliyi navmisno spotvoryuvali cherez prisutni zbochennya napriklad v But 24 2 Avraam vimagav vid slugi prinesti Bogovi prisyagu poklavshi ruku na jogo genitaliyi penis 9 piznishe zapisane yak yatra chresla stegno tosho tezh same zbochennya u biblijnogo Josipa But 47 29 i t d Chasto osobisti dumki yudejskih perepisuvachiv Bibliyi pro nacionalno religijnu viklyuchnist j zverhnist yevreyiv yudeyiv vidayutsya nemov dumki j slova Boga yt 3 yt 4 progoloshuyetsya agresivnij ekspansionizm i antigumanizm z vikoristannyam religiyi yt 5 a kompilyaciya dzherel 9 v Bibliyi z faktami znishuvannya dzherel informaciyi poperednih rozvinenih civilizacij div Spalennya knig svidchit pro ambicijni pretenziyi odnogo dikogo narodu primitivnogo plemeni skotariv 9 posisti chilne misce v sviti za rahunok inshih narodiv navmisne utrudnennya vstanoviti pravdivist minuvshini vsogo lyudstva na Zemli Bibliya zrobila neocinenij dzherelo vnesok v rozvitok morali lyudstva V nij bulo zaboroneno ritualne vbivstvo hramovu prostituciyu vvedeno obov yazok zvilnyuvati rabiv yuvilejnij rik ta in Zakoni Bibliyi postanovlyayut dopomagati bidnim povazhati starshih ta rozumnishih progolosheno cinnist lyudskogo zhittya yak obrazu Bozhogo 613 zapovidej Kritika tekstu nadala pidstavi stverdzhuvati sho Bibliya davnimi yudeyami bula napisana yak plagiat yt 6 vikoristannya starodavnih religijnih dzherel takih yak shumerski teksti napriklad zapozichennya eposu pro Gilgamesha z pripisuvannyam jogo istoriyi do doli Mojshi Mojseya Musi Navit 10 zapovidej ye plagiatom 125 glavi Yegipetskoyi Knigi mertvih yt 7 civilno kriminalnij kodeks Vcheni ne viznayut istorichnist takih podij yak vihid z Yegiptu mandruvannya yevreyiv u pusteli abo epoha Suddiv 11 12 Ne isnuye takozh arheologichnih dokaziv vihodu z Yegiptu narodu Izrayilya v Hanaan ale ye svidchennya pro viokremlennya sered hanaanciv okremoyi grupi bidnyakiv v Hanaani v kilkosti 3000 osib v 25 malih poselennyah cherez socialno ekonomichni zmini vseredini Hanaanu tobto ne vpliv zzovni takozh ye arheologichni svidchennya pro migraciyu z Yegiptu cherez tereni narodu za nazvoyu shas kotrij meshkav na teritoriyi pid nazvoyu kultu Yagve i vidome piznishe yak Midian arabskogo plemeni midianityaniv 13 grupi nosiyiv religijnogo kultu Yegiptu vplinuvshih na Hanaan ne odrazu lishe pislya rujnuvannya Pershogo hramu bulo prisheplennya monoteyizmu div Atonizm Amenhotepa IV Ehnatona istoriya kultu Ashera yt 8 bo poruch isnuvalo ponyattya Elogim u mnozhini bogi 14 zgidno z Bibliyeyu piznishe zaminene na Adonaj u mnozhini pani moyi 14 iz piznishimi zaboronami vzagali vimovlyati im ya Boga Same ta grupa nosiyiv yegipetskoyi religiyi ne Mojsej mogla prishepiti 10 zapovidej yak plagiat iz 125 rozdilu Yegipetskoyi Knigi mertvih yt 7 analogichno Zakoni Hammurapi zadovgo do opisu peredachi Mojseyu 10 zapovidej na gori Sinaj svidchat pro peredachu totozhnih zakoniv Bogom dlya carya Hamurapi Z pochatkom vivchennya biblijnih tekstiv na naukovij osnovi priblizno do seredini XIX stolittya vinikla taka samostijna nauka yak kritichna biblistika v yakij oformivsya napryam doslidzhen politichnij monoteyizm neuperedzhenij analiz tekstiv Bibliyi rozkriv protiprirodnist i navit shtuchnist samoyi ideyi yedinogo boga sho vinikla starannyami yegipetskih zherciv v XIV stolitti do nashoyi eri pri dvori faraona Amenhotepa IV 15 16 Sho sprijmayetsya deyakimi suchasnikami takozh i yak biznes proekt dlya globalizaciyi i nemaye nichogo spilnogo z religiyeyu yak takoyu 9 Zapozichennyami z najstarodavnishih religij zajmalisya ne lishe yudeyi ale j hristiyani 9 i novozavitni avtori tekstiv kotri vidverto vikoristali poperednyu filosofsko teologichnu terminologiyu yazichnictva ta mistichni podiyi pripisali zasnovnikam hristiyanstva sho slid vvazhati shtuchnoyu religijnoyu reformoyu z vikoristannyam identichnih starodavnih znan yt 7 Teologi vinajshli vipravdannya sho Bibliya ye istoriyeyu spasinnya fiksaciya etapiv formuvannya rozuminnya ponyattya Bog okremo uzyatim narodom kotrij staravsya akumulyuvati religijnij dosvid inshih narodiv Vtim doslidivshi Bibliyu mozhna prijti do visnovku sho napriklad biblijnij Bog ye povnim vidobrazhennyam psihotipu dikih yevrejskih kochivnikiv ideal bezkarnogo grabunku hitristyu But 27 Vtorozakon 23 19 20 tosho grabunok yak dar Boga ta parazituvannya napr Vtorozakon 6 10 7 1 11 29 tosho vinishennya kultur inshih narodiv hto ne spoviduye svitoglyadovu doktrinu yevrejskih kochivnikiv genocid narodiv dlya rozshirennya zhittyevogo prostoru samoobranim tosho 9 17 Utrudnenim u zv yazku iz davnistyu podij ta rozbizhnostyami perekladiv ye dokaz istorichnosti deyakih vidomostej nadanih v Bibliyi Deyaki bibleyisti rozglyadayut Bibliyu yak produkt viklyuchno post polonnogo periodu V st do n e j piznishe Zagalom naukovci viznayut Bibliyu dzherelom istorichnih vidomostej zokrema istorichnist vavilonskogo polonu ne piddayetsya sumnivu Istoriya Starodavnogo Izrayilyu ta Yudeyi X VII st do n e zalishayetsya predmetom palkih superechok v naukovih kolah Deyaki vcheni viznayut istorichnimi biblijni podiyi lishe periodu VIII VII st do n e Div takozh RedaguvatiBiblijnij kanon Dokumentarna gipoteza Fragmentarna gipoteza Gipoteza dodatkiv Cerkovne programne zabezpechennya Masoretskij tekst Perekladi Bibliyi Perekladi Bibliyi ukrayinskoyu movoyu Perekladi Bibliyi biloruskoyu movoyu Perekladi Bibliyi nimeckoyu movoyu Bibliya Macejovskogo Biblijna kolekciya cikl filmiv na biblijnu tematiku Kniga psalmivPrimitki Redaguvati S S Averincev Bibliya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 267 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Iyerarhiya vseredini samoyi Bibliyi angl Arhiv originalu za 23 travnya 2021 Procitovano 23 travnya 2021 Bibliya na azerbajdzhanskij movi Vsesvitnya istoriya Tema 9 Religijno cerkovne zhittya Serednovichnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 17 lipnya 2014 Arheologi pidtverdzhuyut sho Bibliya ne vigadka old dyvensvit org Arhiv originalu za 24 02 2019 Procitovano 14 bereznya 2017 Arheologi znajshli pershe ne pismove pidtverdzhennya isnuvannya Vifleyemu Dzerkalo tizhnya Ukrayina 28 05 2012 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2020 Sami M El Soudani Nabawia J El Soudani 1 sichnya 2009 In the Beginning Hijacking of the Religion of God 1 Xlibris Corporation s 65 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2018 Cedar Fort 1 zhovtnya 2005 Ten More Amazing Discoveries By George Potter s 121 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2018 a b v g d e zh Nikonov A P Opium dlya naroda Religiya kak globalnyj biznes proekt Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine izd Enas M SPb 2009 ISBN 978 5 93196 954 1 ros Expondo Os Erros Da Sociedade Biblica Internacional Baptistlink com 2000 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2002 Procitovano 13 sichnya 2012 Finkelstein Israel Neil Silberman 2002 The Bible Unearthed angl Dever William G 2003 Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from angl Nini ce zahid Saudivskoyi Araviyi pivden Jordaniyi ta Izrayilyu i Sinayu Midianiti takozh chasto zgaduyutsya v Korani yak madiani a b Bog Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros KEE tom 1 kol 465 478 Psihopatologiya monoteyizmu Arhiv originalu za 03 07 2016 Procitovano 03 07 2016 politichnij monoteyizm Psihopatologiya monoteizma Arhiv originalu za 03 07 2016 Procitovano 03 07 2016 politicheskij monoteizm ros nedostupne posilannya istoriya Zhestokost i nasilie v Biblii ros Dzherela RedaguvatiBibliya Svyate Pismo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 90 91 1000 ekz Svyate Pismo Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1973 T 7 S 2716 2735 S S Averincev Bibliya Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il Bibliyeznavstvo Vstupnij kurs Navch posib Sergij Ivanovich Golovashenko K Libid 2001 496 s 7 000 pr ISBN 966 06 0200 6 Berkuta I Virogidnist Bibliyi Arhivovano 23 listopada 2021 u Wayback Machine Vinnipeg Ukrayinska Yevangelsko Baptistska Konferenciya Zahidnoyi Kanadi 1983 162 s Gelej G Biblijnij dovidnik Gelleya Toronto 1985 Novi nezaperechni svidchennya sho potrebuyut viroku Dzhosh Mak Dauell Peredm Vilyam R Brajt Cherkasi Stefanus 2005 1112 s ISBN 966 7213 04 8 Sulim V Bibliya i ukrayinska literatura K 1998 Soshenko K Biblijni motivi v obrazotvorchomu mistectvi Ukrayini K 2002 Vamosh Fajnberg M Pobut lyudej za dniv Isusa Hrista K UBT 2004 104 s ISBN 966 7136 53 1 Fritc Rineker F Majer G Biblejskaya Enciklopediya Brokgauza Christliche Verlagsbuchhandlung Paderborn 1999 1088 s Ebi E Kratkoe vvedenie v Bibliyu M 1989 Men A Mir Biblii M 1990 Micekivich A Bibliologiya V 2 h t M 1995 Zhiteckij P O perevodah evangeliya na malorusskij yazyk P 1906 Haluscynskyj T De ucrainis S Scripturae versionibus Bogosloviya L 1925 stor 218 25 309 19 Hasting s Dictionary of the Bible London 1963 McKensie J Dictionary of the Bible N Y 1966 Miller M Miller L Harper s Bible Dictionary N Y 1961 The Collegeville Bible Commentary The LiturgicalPress Collegeville Minnesota The International Standart Bible Encyclopediae Grand Rapids W M Eerdmans Publishing Co 1956 The Illustrated Bible Dictionary ed by W C Piercy The New Jerome Biblical Commentary L 1990 Bibliya Knigi svyashennogo pisannya Starogo ta Novogo zavitu Vidannya Kiyivskoyi patriarhiyi UPC KP 2009 rik ISBN 978 966 472 052 3Literatura RedaguvatiBibliya i ukrayinska literatura Navch posibnik Sulima V K Osvita 1998 400 s ISBN 966 04 0273 2 Bibliya yak intertekst svitovoyi literaturi monografiya Kam yanec Podil nac un t im I Ogiyenka pid red S D Abramovicha Kam yanec Podilskij Aksioma 2011 428 s Bibliogr v kinci st 50 prim ISBN 978 966 496 189 6 Bibliya yak formanta filologichnoyi kulturi S D Abramovich Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij un t Cherniveckij torgovelno ekonomichnij in t K KNTEU Chernivci Ruta 2002 230 s Bibliogr s 223 228 ISBN 966 568 458 2 Velikij kod Bibliya i literatura N Fraj Per I Starovojt Lviv Litopis 2010 362 s ISBN 9789668853043 Komu zh nalezhit Bibliya Istoriya Svyatogo Pisma kriz stolittya Yaroslav Pelikan per z angl D Morozova K Duh i Litera 2011 385 s BIBLIOTHECA CLEMENTINA Dod tit ark angl Bibliogr s 375 385 ISBN 978 966 378 204 1 ISBN 0 670 03385 5 SACRUM i Bibliya v ukrayinskij literaturi za red I Nabitovicha Un t im Mariyi Kyuri Sklodovskoyi In t Slov yanskoyi Filologiyi Zaklad Ukrayinskoyi Filologiyi Lublin Wydawnictwi Ingvarr 2008 810 s ISBN 978 83 926699 0 6 Svyate Pismo v yevropejskij kulturi biblijnij slovnik A Langlua ta in per z fr Z Borisyuk N Lisyuk K Duh i litera 2004 320 s ISBN 966 7888 83 5 ISBN 2 09 182072 5 fr Bibliya kak istoriya V Keller per s angl A Blejz M Kron Press 1998 480 s il Ekspress ISBN 5 232 00666 5Posilannya RedaguvatiSvyate pismo Starogo i Novogo Zavitu 1912 rokuu sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Svyate pismo Starogo i Novogo Zavitu 1912 roku u Vikishovishi Svyate Pismo 1990 rokuu sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Svyate Pismo 1990 roku u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bibliya D V Stepovik Bibliya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya onlajn gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 URL https esu com ua search articles php id 39828 Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine data pereglyadu 09 01 2022 Bibliya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 68 70 634 s Bibliya Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 65 66 912 s Ostrozka Bibliya Arhivovano 21 sichnya 2008 u Wayback Machine Pereklad Bibliyi Ivana Kulisha Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Svyate Pismo Pereklad Ivana Homenka Bibliya ukrayinskoyu u perekladi Ogiyenko ta Audiobibliya Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Novitnij pereklad ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu vchinenij u Kiyevi uprodovzh 1991 2006 rokiv Pereklav Oleksandr Gizha Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Cile desyatilittya vidomij prozayik Oleksandr GIZhA pracyuvav nad perekladom Svyatogo Pisma suchasnoyu ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu Vzhe ponad p yat rokiv vivirenij do komi rukopis chekaye vidannya Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Ukrayinske Biblijne Tovaristvo Arhivovano 29 kvitnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska Audio Bibliya Novij zapovit ukrayinskoyu movoyu v formati MP3 Bibliya 60 movami Arhivovano 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Bibliya cerkovnoslov yanskoyu movoyu pdf Tvoya Bibliya Arhivovano 1 grudnya 2009 u Wayback Machine rosijskij Sinodalnij pereklad z poshukom ta porivnyannyam versij ukrayinskij pereklad Ivana Ogiyenko ta anglijskij King James Version Biblijna Istoriya v obrazkah elektronnij variant knizhechki vidavnictva Krinicya sho pobachila svit v Peremishli 1935 roku Yevangeliye pereklad Pilipa Semenovicha Morachevskogo Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bibliya v perekladi I Ogiyenka format fb2 dlya elektronnih knig Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Bibliya Slovo Boga chi lyudini Arhivovano 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Bibliya Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Ponimanie Pisaniya Istoricheskaya geograficheskaya etnograficheskaya i nauchnaya tochnost Biblii Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Z knizhki Vse Pisanie vdohnovleno Bogom i polezno Arhivovano 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Arheologicheskie nahodki i drevnie nadpisi podtverzhdayushie dostovernost Biblii Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Z knizhki Vse Pisanie vdohnovleno Bogom i polezno Arhivovano 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine De zberigayutsya originali knig z yakih skladayetsya Bibliya Arhivovano 22 travnya 2022 u Wayback Machine CREDO 09 Serpnya 2012 소금성경 Arhivovano 21 sichnya 2021 u Wayback Machine SaltBible Sinodalnyj perevod Russian Synodal Translation Tekst Biblii Perekrestnye ssylki Bible text Cross References Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu yt ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group yt gt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bibliya amp oldid 37371220