www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герменевтика від грец ερμηνεύειν тлумачити у первісному значенні напрям наукової діяльності пов язаний з дослідженням по

Герменевтика

Герменевтика (від грец. ερμηνεύειν — тлумачити) — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, юридичних, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії — з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів — з інтерпретацією священних текстів у їхній полеміці з католицькими богословами. Це мистецтво проникнення одної свідомості в іншу, шляхом відтворення творчого процесу, за допомогою зовнішніх проявів. Тут зовнішні прояви — це тексти, складанні зі слів, які є відображенням нейронних зв'язків автора, тобто його свідомості.

Зв'язок з іншими науками

Герменевтика є допоміжною дисципліною тих гуманітарних (насамперед історичних) наук, які займаються писемними пам'ятками (історії літератури, історії філософії, історії релігієзнавства, мовознавства та ін.). У XX ст. набуває ширшого значення як метод, теорія чи філософія будь-якої інтерпретації.

Витоки герменевтики

Існують різні теорії щодо виникнення герменевтики. Дехто бачить кабалістичне походження, дехто — християнське.

Поняття «герменевтика» є давнім і йде корінням у глибоку давнину. Від самого початку вона займалася дослідженням сакральних традицій. Посвячені жерці таким чином здобували знання. Взагалі, джерело знань існує за межами свідомості людини, тому жерці використовували єдину можливість для набуття знань — «проникнення в Порожнечу». Тому ця можливість мала назву проникнення в чужу свідомість. З боку непосвячених це явище виглядало як тлумачення. Жерці змінювали свій мозок, таким чином змінюючи власну свідомість. Внаслідок таких дій і постійного розширення свідомості сформувалася сучасна наука.

Історія

Останні двадцять років в європейських державах, особливо в Німеччині, Австрії та Швейцарії, а також у вітчизняній науці однією з центральних проблем філософії і гуманітарних наук є проблема розуміння або, як її називають, питання герменевтики.

Герменевтика — термін грецького походження, що має кілька близьких значень: мистецтво тлумачення древніх релігійних та історичних текстів, літературних пам'яток, письмово зафіксованих проявів життя, вчення про принципи їх інтерпретації. У еллінської міфології Гермес — це Бог, якому було доручено тлумачити божественну волю людям, бути посередником між іншими Богами Олімпу і людьми.

У широкому сенсі герменевтика (від грец. Hermeneutike) є мистецтво тлумачення і розуміння. Слід зазначити, що тривалий час герменевтика обмежувалася тлумаченням текстів, але в XX в. набула рис філософської дисципліни. Спочатку герменевтика ставилася до інтерпретації релігійних текстів і смислів. Такі інтерпретації оракулів і Гомера в Стародавній Греції, тлумачення Біблії в юдаїзмі (Филоном) і християнстві (Оригеном, Августином і герменевтів раннього протестантизму — Лютером, Меланхтоном, Флація). Разом з тим витоки герменевтики проглядаються ще в античності і пов'язані з алегоричною інтерпретацією міфів, а в філософії — з трактатом Арістотеля «Про тлумачення» («Peri hermeneias»). Термін «hermeneutike» вживав і Платон. У ряді випадків (зокрема, в «Тимеї») платонівське вживання цього слова близьке до грецького «mantike» — мистецтво передбачення; тут пророк як тлумач специфічного надрозумного сенсу названий герменевтом. В «Йони» герменевтів — інтерпретатором — інтерпретатором послань богів — називається поет. Завдання посередництва стоїть на передньому плані і в філософському вживанні слова «герменевтика», що примикає до грецького «hermeneia». Герменевтика отримала потужний імпульс розвитку вже в працях Аврелія Августина, який звернувся до неї як до системи правил перебування справжнього сенсу Євангелія. Пізніше інтерес до цієї проблеми відродився в надрах протестантської теології, яка розробляла герменевтику як мистецтво істинної інтерпретації Нового завіту в полеміці з католиками-богословами. Величезний внесок у розвиток герменевтичного напрямки внесли: В. Гумбольт, який висловив ідею залежності мислення, мовлення, мовної свідомості, національного характеру народу від мови; Шлейермахер, який вважав, що зрозуміти автора і його праця якнайкраще, ніж він сам розумів себе і своє творіння; Дільтей, який поставив проблему герменевтики як загальну методологічну проблему всіх гуманітарних наук («наук про дух») і відносив метод розуміння до прийомів безпосереднього осягнення духовної цінності (внутрішній світ людини, культура минулого), а згодом до способів осягнення будь-яких життєвих проявів. Загальна для всіх ранніх герменевтичних навчань — це те, що момент новизни, що привноситься в тлумачення, власне ставлення до твору, не враховувався.

Перше вживання латинського терміна «hermeneutica» вперше зустрічається лише в середині XVII ст., У І. К. Даннхауера. Сучасні наукознавчі підходи пов'язують з герменевтикою питання методологічного характеру, що становлять нову онтологію соціального пізнання (М. Гайдеґґер, Х.-Г. Ґадамер, П. Рікер та ін.).

Отже, герменевтика, на даний час, представляє особливий метод класичної науки, що дозволяє осмислено тлумачити письмові джерела, в тому числі й правові.

Розвиток герменевтики у XX ст

Теоретичним фундаментом герменевтики кінця XX ст. стали твори Мартіна Гайдеґґера.

Основи герменевтики як загальної інтерпретації закладені протестантським теологом, філософом і філологом Ф. Шлейєрмахером (1768—1834). Вільгельм Дільтей (1833—1911) розвивав герменевтику як методологічну основу гуманітарного знання, акцентуючи увагу на психологічному аспекті розуміння; основою герменевтики, за Дільтеєм, є «психологія, що розуміє», — безпосереднє осягнення цілісності душевно-духовного життя. Мартін Гайдеґґер (1889—1976) онтологізував герменевтику: з мистецтва тлумачення, з методу інтерпретації історичних текстів, яким вона була у Шлейєрмахера та Дільтея, герменевтика стає «здійсненням буття». Підтримує цю тенденцію учень Мартіна Гайдеґґера — Ганс-Георг Гадамер. Саме він став основоположником філософської герменевтики, вихідним пунктом якої є онтологічний характер герменевтичного кола.

Звідси випливають тези Гадамера:

  1. інтерпретація є принципово відкритою й ніколи не може бути завершеною;
  2. розуміння тексту є невіддільним від саморозуміння інтерпретатора.

Ці та інші положення філософської герменевтики (а в 70—80-ті нові положення сформулювали Поль Рікер, Е. Корет та ін.) справили великий вплив на представників літературної герменевтики (Г.-Р. Яусс, В. Ізер та ін.), яка застосувала філософію інтерпретації до тлумачення художніх текстів.

Юридична герменевтика

Юридична герменевтика як методологія пізнання права може бути названа невід'ємною частиною юридичних досліджень, оскільки наука про право є в першу чергу «розуміюча» або «тлумачна» дисципліна. На думку сучасних дослідників, знання про право глибоко герменевтичного за своєю суттю, оскільки воно невіддільне від тлумачення різних форм і джерел права — як історичних правових документів, так і діючих правових актів. На переконання сучасних дослідників — правознавців, професійне правове мислення радикально відрізняється від мислення інженерного і в цілому від природничо-наукового мислення.

Юриспруденція — соціальна дисципліна, отже, вона має справу не з неживими предметами, але з людьми, дії яких необхідно не тільки пояснити, а й зрозуміти. Юридична герменевтика за своєю природою антропологічна, тому як розуміння права завжди пов'язане з саморозумінням людини.

Правова наука — суто герменевтична наука ще й тому, що об'єктом її дослідження є, в першу чергу, різного роду правові тексти. Втім, подібно філософської герменевтики, для юридичної герменевтики властиво розглядати юридичну реальність в цілому як текст, що потребує інтерпретації. Сучасні дослідники розширюють уявлення про предмет дослідження юридичної герменевтики, він видається не тільки як сенс юридичних текстів в широкому сенсі слова (тобто юридична реальність як така), але як смислові підстави юридичного дискурсу — тобто система юридичного знання, виражена в мові. Таким чином, предметом досліджень юридичної герменевтики предстає сенс як окремих позитивно-правових встановлень, так і всієї правової реальності в цілому, що розуміється як текст або дискурс.

Юридична герменевтика по істині універсальний метод пізнання правової реальності. Разом з тим, слід розрізняти наукову інтерпретацію правових явищ від практично-прикладної інтерпретації.

Юридична герменевтика як наукова методологія спрямована на теоретичне осмислення правової реальності, з метою створення наукових концепцій, в рамках яких здійснюється виявлення сутності різноманітних правових явищ, а також форм їх існування і розвитку. Такого роду інтерпретація передбачає не тільки сенс про осягнення, але сенс про породження, відповідно, вона націлена, в першу чергу, на перетворення існуючого в суспільстві правового порядку, тобто на правотворчість.

Практично-прикладна юридична герменевтика спрямована на осмислення правових явищ дійсності стосовно до функціонування діючої в суспільстві правової системи. Інтерпретація такого роду полягає, головним чином, у виявленні сенсу, закладеного законодавцем в текст нормативно-правового акта, а також виявлення юридичного сенсу конкретної ситуації, конкретних відносин між людьми, які або врегульовані правом і чи вимагають такого регулювання.

В даному випадку розуміння передбачає наявність певної смислової константи, яка є сенс норми, закону, правозастосовчого акта. Завдання практично-прикладної юридичної герменевтики — зрозуміти сенс права і співвіднести його з даним випадком, казусом. Таким чином, практично-прикладна юридична герменевтика орієнтована, головним чином, на правозастосування. Проте, розуміння змісту норми постійно збагачується за рахунок включення в його простір нових смислових елементів, породжених осмисленням одиничних випадків, що покриваються цією нормою. Таким чином, практично-прикладна герменевтика також містить у собі елементи сенсу про породження і неявну правотворчість. Між науковою юридичною герменевтикою і практично-прикладною юридичною герменевтикою існують прямі і зворотні зв'язки.

Так прикладна герменевтика є пізнавальним механізмом, що дозволяє зрозуміти діючий сенс закону, співвіднести його з конкретною ситуацією, а також юридично осмислити ситуацію, до якої необхідно докласти цей закон. Юридичний зміст закону, є результатом правового мислення законодавця, яке, в свою чергу, спирається на наукові дослідження, наукові герменевтичні вишукування права, які не можуть не спиратися на судову чи іншу правозастосовчу практику. Метод герменевтики в праворозумінні обумовлений, крім усього іншого, також існуванням різних правових культур, зокрема національної правової культури, з власним баченням проблеми прав людини, правової держави тощо.

Юридична герменевтика знаходиться в тісному взаємозв'язку з філософською герменевтикою, остання виступає як методологічне підґрунтя юридичної герменевтики. На методологічну спільність історичної, теологічної, філологічної та юридичної герменевтики вказував Гадамер. Саме, філософська герменевтика розробляє метод, який використовує юридична герменевтика. Сучасна юридична герменевтика включає в свій арсенал методики, розроблені В. Дильтеєм, Г. Г. Гадамер, Е. Бетті, зокрема, актуальними методологічними процедурами і принципами є: принцип діалогічного характеру розуміння, принцип «кращого розуміння», процедура герменевтичного кола тощо. Застосування цих методів продуктивно як для тлумачення існуючого законодавства, так і для вироблення нових правових норм.

До речі, найбільш цікаву методологію герменевтичного аналізу правових текстів розробив італ. філософ і юрист Е. Бетті. Він розмірковував таким чином. Існує світ об'єктивного духу, фактів і людських подій, вчинків, жестів, думок і проєктів, ідеалів і реалізацій. Весь цей світ підлягає інтерпретації. Інтерпретація постає як процес, мета, адекватний результат якого — розуміння. Інтерпретатор повинен ретроспективно відтворити реальний процес створення тексту шляхом реконструкції послання і об'єктивації намірів автора тексту. Бетті сформулював чотири герменевтичних канони, що активно використовуються в юриспруденції:

1) Канон іманентності герменевтичного масштабу. Реконструкція тексту повинна відповідати точці зору автора. Інтерпретатор нічого не винен привносити ззовні; йому належить шукати сенс тексту, поважаючи несхожість і герменевтичну автономію об'єкта. 2) Канон тотальності герменевтичного розгляду. Зміст його полягає в тому, що єдність цілого прояснюється через окремі частини, а сенс окремих частин прояснюється через єдність цілого («герменевтичне коло»). 3) Канон актуальності розуміння. Інтерпретатор не може зняти свою суб'єктивність до кінця. Щоб реконструювати чужі думки, твори минулого, щоб повернути в справжню, життєву дійсність чужі переживання, — потрібно співвіднести їх з власним «духовним обрієм». 4) Канон смислової адекватності розуміння є вимога до інтерпретатора тексту. Зрозуміти один одного автор і інтерпретатор можуть, якщо вони конгеніальні і знаходяться на одному рівні. Цей канон передбачає також уміння інтерпретатора прийняти цілі об'єкта інтерпретації, як свої, в самому безпосередньому сенсі слова. Метод герменевтики в юриспруденції покликаний спростити діалог правових культур, оскільки правові поняття і категорії (такі, наприклад, як свобода, демократія, відповідальність) мають різне значення в різних правових системах. Метод герменевтики плідно застосовується в історико-правових дослідженнях.

Праворозуміння носить діалогічний характер, оскільки в його процесі завжди встановлюється невидимий діалог між автором тексту — історичних правових документів або чинних правових актів правових норм, і тлумачем — правозастосовувачем або дослідником — правознавцем.

Праворозуміння підпорядковане принципу «кращого розуміння», оскільки кожна наступна інтерпретація права ширша за попередню, в силу включення в його простір нових смислових елементів, породжених осмисленням одиничних випадків, казусів. Герменевтичне коло є незамінним методом пізнання права і правової дійсності в цілому. По-перше, повне осмислення будь-якої правової норми — загального, недосяжно без її зіставлення з конкретною ситуацією — приватним і навпаки; по-друге, експлікація сенсу будь-якої правової норми — частини, досягається за допомогою її співвіднесення з нормативною системою — цілим і, навпаки; по-третє, розуміння будь-якого історично існуючого правового явища — тексту, досягається за допомогою розуміння історичної ситуації, в якій воно виникло — контексту і навпаки; і т. д.

Необхідно відзначити творчий характер юридичної герменевтики. Інтерпретація правової норми, в сучасному розумінні, творчий процес — спочатку певний сенс завжди збагачується новими смисловими елементами, пов'язаними з історичними змінами, в силу яких початковий зміст закону і зміст, що застосовується в юридичній практиці, різні. Правозастосувач, таким чином, виступає як, по суті, співзаконодавець. Разом з тим, між законодавцем і правозастосувачем існує конфлікт інтерпретацій, суть якого полягає в тому, що законодавець спочатку прагне до однозначності тексту в свою користь.

Герменевтика як мистецтво тлумачення права, очевидно, народилася разом з самим правом. Так, наприклад, відомий антрополог Норбер Рулан так описує практику тлумачення права в архаїчному суспільстві: «Юридичні правила, породжені міфами, і звичаї можуть для кращого свого застосування вимагати тлумачення. Зазвичай тлумачами виступають імениті члени суспільства і старійшини, які повинні (найчастіше при врегулюванні конфліктів) нагадувати фундаментальні правила або виводити їх з спостережуваної манери поведінки». Що стосується систематизації правил тлумачення різного роду правових явищ, то вона з'являється досить пізно — в період Нового часу, тобто в період становлення класичної юридичної науки.

Одним з перших систематизаторів юридичної герменевтики є голландський юрист, правовий мислитель Гуго Гроцій (1583—1645 рр.). Свою концепцію юридичної інтерпретації він викладає в роботі «Про право війни і миру. Три книги, в яких пояснюються природне право і право народів, а також принципи публічного права». Одна з глав цієї роботи присвячена проблемам тлумачення різного роду правових явищ.

Гроцій визначає тлумачення як «витяг сенсу з цілком зрозумілих знаків. Знаки ці можуть бути двоякого роду: слова та інші способи вираження, якими користуються в окремо або ж в сукупності». Гроцій вважає, що необхідність в тлумаченнях спостерігається по відношенню до слів або пропозицій, коли вони «розмовляють по-різному», тобто коли вони отримують кілька значень. Мислитель описує прийоми тлумачення слів, які в його баченні повинні розумітися згідно з народним слововживанням; технічних термінів, які на переконання Гроція слід розуміти відповідно галузі знання. Він вводить уявлення про відмінність значень слів в широкому і вузькому значенні, а також необхідності їх розуміння в залежності від контексту. Крім цього Гороцій дає рекомендації щодо того, як слід чинити в разі виявлення в юридичних текстах двозначностей або суперечностей. В цілому, тлумачення у Гроція є засобом усунення нерозуміння і з'ясування справжнього змісту юридичних текстів. Разом з тим, юридичне тлумачення, в баченні Гроція, функціонально, тобто направлено на практичне використання норм права. З цією метою Гроцій формулює основні правила тлумачення:

  • щоб не затемнювати зміст норми складною та незрозумілою термінологією слід користуватися звичайним народним вживанням слів;
  • зі слів, що мають великий спектр значень, потрібно вибирати слово з більш широким і основним значенням, так як до нього буде віднесено і шукане;
  • бажано використовувати терміни, пояснені самим законом (в прямому значенні), і уникати переносних значень, що повинно призводити до використання точних, юридично строгих значень, чітко відповідних даним обставинам;
  • фігуральні вираження допустимі при простих обставинах з метою звільнення від ускладненої термінології, яка затемнює юридичні тексти, їх розуміння і застосування.

Гроцій виділяє наступні види інтерпретації: граматичну, логічну, історичну, технічну (у вузькому сенсі слова — це інтерпретація, що враховує специфіку конкретного законодавства), рекомендаційну (для практичного застосування професійними юристами).

Особливу увагу Гроций приділяє проблемі розмежування прямого і переносного змісту слів і, відповідно, буквального і фігурального їх тлумачення. Зусиллями Гроція юридична герменевтика набуває статусу наукової та прикладної методології, вона стає одним з обов'язкових розділів загальної теорії права і поступово вводиться в систему знання, що викладається студентам юридичних факультетів. Видатні заслуги Гроція відзначали представники історичної школи права (Савіньї, Пухта), вважаючи, що саме Гороцій був родоначальником тих поглядів, які склали основу історичної школи.

Ідеї Гроція розвиває німецький правознавець Антон Фрідріх Юстус Тібо (1772—1840 рр.), який стверджує, що методологічною основою інтерпретації права є філософія. У своїй дисертаційній роботі «Про поділ особистих і речових прав» Тібо стверджує, що для встановлення вищих юридичних понять кращим засобом є філософія. Він висуває теорію інтерпретації, згідно з якою за допомогою філософії можна встановлювати основні положення права, з яких законодавець виходив у дійсності. Разом з тим, сам Тібо вказує, що правильне філософське розуміння права є справа майбутнього.

Значний внесок у справу розвитку юридичної герменевтики зробив професор Берлінського університету Фрідріх Карл фон Савіньї (1779—1861 рр.). Методи тлумачення «писаних» законів, запропоновані Савіньї служили орієнтиром для юридичної герменевтики аж до початку XX століття.

У роботі «Система сучасного римського права» Савіньї визначає чотири типи юридичного тлумачення: 1) граматичне тлумачення — тлумачення, що розглядає зміст слів і пропозицій;

2) систематичне тлумачення — тлумачення, яке дає розуміння даного закону виходячи зі смислової єдності всіх законів їх «органічної цілісності»;

3) історичне тлумачення — тлумачення, фокусує увагу на те, в якій історичній ситуації приймався і керувався закон;

4) телеологічне тлумачення — тлумачення, спрямоване на виявлення мети закону.

Савіньї розглядав «юридичну герменевтику» як метод догматичної юриспруденції, підстави якої були закладені середньовічними глосаторами, що інтерпретують норми римського права з метою встановлення їх первісного значення і адаптації до соціально-економічного буття середньовічної Європи. Для Савіньї головним призначенням герменевтики було встановлення початкового значення. Таким чином, для Савіньї наука тлумачення була наукою смислозрозуміння, але не смислопородження. Очевидно, для епохи, в яку творив Савіньї, таке розуміння герменевтики було типовим. Не випадково ще один представник історичної школи — Георг Фрідріх Пухта (1798—1846 рр.) Писав: «З правил, створених для критики та інтерпретації закону, утворилася ціла наука — юридична герменевтика — наука безплідна, поверхнева, суха».

У XX столітті юридична герменевтика збагачується методологією, розробленою італійським філософом, юристом, викладачем римського права Еміліо Бетті. Чотири канону — правила інтерпретації, розроблені Бетті знаходять широке застосування в юридичних дослідженнях.

У сучасній юридичній науці методологія герменевтики займає особливе місце. Наприкінці XX століття в юридичній думки намічається перехід від позитивізму до герменевтики, яка приміряє сфери належного і сущого. Найбільший методолог юридичних досліджень, німецький правознавець Артур Кауфман (1923—2001 рр.), вважає, що реальне право має поєднувати в собі взаємодоповнювальні моменти сутності (справедливості) і існування (позитивності), і що досліджувати його необхідно в розвитку, в процесі конкретизації права, з'єднанні сутності та існування. Герменевтику Кауфман розглядає як філософію юридичної мови в його практичному застосуванні. Сферою дії герменевтики він вважає діяльність судді, який виступає рупором дійсного, а не книжкового права. Саме суддя здійснює зіставлення мовних виразів правової норми і юридичного змісту конфлікту, які норма повинна регулювати. Іншими словами, закон не розглядається як щось цілком достатнє для формування правил в процесі вироблення судового рішення. У баченні Кауфмана, лише суддя виявляє зміст і сенс конкретної конфліктної ситуації і визначає, наскільки закон відповідає стану речей в даний час і в даному місці.

Розвиток знання про герменевтику

За замірами в гугл-академії [1], запит за пошуковим словом «герменевтика» (кирилицею) дає 15,9 результатів. Перші три найцитованіші праці мають 467, 422 та 287 цитувань. Аналогічний запит щодо «герменевтика + Україна» дає 9,9 тис. відповідей [2].

Див. також

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Germenevtika vid grec ermhneyein tlumachiti u pervisnomu znachenni napryam naukovoyi diyalnosti pov yazanij z doslidzhennyam poyasnennyam tlumachennyam filologichnih a takozh filosofskih yuridichnih istorichnih i religijnih tekstiv U davnogreckij filologiyi ta filosofiyi z tlumachennyam Bibliyi ekzegezoyu u protestantskih teologiv z interpretaciyeyu svyashennih tekstiv u yihnij polemici z katolickimi bogoslovami Ce mistectvo proniknennya odnoyi svidomosti v inshu shlyahom vidtvorennya tvorchogo procesu za dopomogoyu zovnishnih proyaviv Tut zovnishni proyavi ce teksti skladanni zi sliv yaki ye vidobrazhennyam nejronnih zv yazkiv avtora tobto jogo svidomosti Zmist 1 Zv yazok z inshimi naukami 2 Vitoki germenevtiki 3 Istoriya 4 Rozvitok germenevtiki u XX st 5 Yuridichna germenevtika 6 Rozvitok znannya pro germenevtiku 7 Div takozh 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaZv yazok z inshimi naukami RedaguvatiGermenevtika ye dopomizhnoyu disciplinoyu tih gumanitarnih nasampered istorichnih nauk yaki zajmayutsya pisemnimi pam yatkami istoriyi literaturi istoriyi filosofiyi istoriyi religiyeznavstva movoznavstva ta in U XX st nabuvaye shirshogo znachennya yak metod teoriya chi filosofiya bud yakoyi interpretaciyi Vitoki germenevtiki RedaguvatiIsnuyut rizni teoriyi shodo viniknennya germenevtiki Dehto bachit kabalistichne pohodzhennya dehto hristiyanske Ponyattya germenevtika ye davnim i jde korinnyam u gliboku davninu Vid samogo pochatku vona zajmalasya doslidzhennyam sakralnih tradicij Posvyacheni zherci takim chinom zdobuvali znannya Vzagali dzherelo znan isnuye za mezhami svidomosti lyudini tomu zherci vikoristovuvali yedinu mozhlivist dlya nabuttya znan proniknennya v Porozhnechu Tomu cya mozhlivist mala nazvu proniknennya v chuzhu svidomist Z boku neposvyachenih ce yavishe viglyadalo yak tlumachennya Zherci zminyuvali svij mozok takim chinom zminyuyuchi vlasnu svidomist Vnaslidok takih dij i postijnogo rozshirennya svidomosti sformuvalasya suchasna nauka Istoriya RedaguvatiOstanni dvadcyat rokiv v yevropejskih derzhavah osoblivo v Nimechchini Avstriyi ta Shvejcariyi a takozh u vitchiznyanij nauci odniyeyu z centralnih problem filosofiyi i gumanitarnih nauk ye problema rozuminnya abo yak yiyi nazivayut pitannya germenevtiki Germenevtika termin greckogo pohodzhennya sho maye kilka blizkih znachen mistectvo tlumachennya drevnih religijnih ta istorichnih tekstiv literaturnih pam yatok pismovo zafiksovanih proyaviv zhittya vchennya pro principi yih interpretaciyi U ellinskoyi mifologiyi Germes ce Bog yakomu bulo dorucheno tlumachiti bozhestvennu volyu lyudyam buti poserednikom mizh inshimi Bogami Olimpu i lyudmi U shirokomu sensi germenevtika vid grec Hermeneutike ye mistectvo tlumachennya i rozuminnya Slid zaznachiti sho trivalij chas germenevtika obmezhuvalasya tlumachennyam tekstiv ale v XX v nabula ris filosofskoyi disciplini Spochatku germenevtika stavilasya do interpretaciyi religijnih tekstiv i smisliv Taki interpretaciyi orakuliv i Gomera v Starodavnij Greciyi tlumachennya Bibliyi v yudayizmi Filonom i hristiyanstvi Origenom Avgustinom i germenevtiv rannogo protestantizmu Lyuterom Melanhtonom Flaciya Razom z tim vitoki germenevtiki proglyadayutsya she v antichnosti i pov yazani z alegorichnoyu interpretaciyeyu mifiv a v filosofiyi z traktatom Aristotelya Pro tlumachennya Peri hermeneias Termin hermeneutike vzhivav i Platon U ryadi vipadkiv zokrema v Timeyi platonivske vzhivannya cogo slova blizke do greckogo mantike mistectvo peredbachennya tut prorok yak tlumach specifichnogo nadrozumnogo sensu nazvanij germenevtom V Joni germenevtiv interpretatorom interpretatorom poslan bogiv nazivayetsya poet Zavdannya poserednictva stoyit na perednomu plani i v filosofskomu vzhivanni slova germenevtika sho primikaye do greckogo hermeneia Germenevtika otrimala potuzhnij impuls rozvitku vzhe v pracyah Avreliya Avgustina yakij zvernuvsya do neyi yak do sistemi pravil perebuvannya spravzhnogo sensu Yevangeliya Piznishe interes do ciyeyi problemi vidrodivsya v nadrah protestantskoyi teologiyi yaka rozroblyala germenevtiku yak mistectvo istinnoyi interpretaciyi Novogo zavitu v polemici z katolikami bogoslovami Velicheznij vnesok u rozvitok germenevtichnogo napryamki vnesli V Gumbolt yakij visloviv ideyu zalezhnosti mislennya movlennya movnoyi svidomosti nacionalnogo harakteru narodu vid movi Shlejermaher yakij vvazhav sho zrozumiti avtora i jogo pracya yaknajkrashe nizh vin sam rozumiv sebe i svoye tvorinnya Diltej yakij postaviv problemu germenevtiki yak zagalnu metodologichnu problemu vsih gumanitarnih nauk nauk pro duh i vidnosiv metod rozuminnya do prijomiv bezposerednogo osyagnennya duhovnoyi cinnosti vnutrishnij svit lyudini kultura minulogo a zgodom do sposobiv osyagnennya bud yakih zhittyevih proyaviv Zagalna dlya vsih rannih germenevtichnih navchan ce te sho moment novizni sho privnositsya v tlumachennya vlasne stavlennya do tvoru ne vrahovuvavsya Pershe vzhivannya latinskogo termina hermeneutica vpershe zustrichayetsya lishe v seredini XVII st U I K Dannhauera Suchasni naukoznavchi pidhodi pov yazuyut z germenevtikoyu pitannya metodologichnogo harakteru sho stanovlyat novu ontologiyu socialnogo piznannya M Gajdegger H G Gadamer P Riker ta in Otzhe germenevtika na danij chas predstavlyaye osoblivij metod klasichnoyi nauki sho dozvolyaye osmisleno tlumachiti pismovi dzherela v tomu chisli j pravovi Rozvitok germenevtiki u XX st RedaguvatiTeoretichnim fundamentom germenevtiki kincya XX st stali tvori Martina Gajdeggera Osnovi germenevtiki yak zagalnoyi interpretaciyi zakladeni protestantskim teologom filosofom i filologom F Shlejyermaherom 1768 1834 Vilgelm Diltej 1833 1911 rozvivav germenevtiku yak metodologichnu osnovu gumanitarnogo znannya akcentuyuchi uvagu na psihologichnomu aspekti rozuminnya osnovoyu germenevtiki za Dilteyem ye psihologiya sho rozumiye bezposerednye osyagnennya cilisnosti dushevno duhovnogo zhittya Martin Gajdegger 1889 1976 ontologizuvav germenevtiku z mistectva tlumachennya z metodu interpretaciyi istorichnih tekstiv yakim vona bula u Shlejyermahera ta Dilteya germenevtika staye zdijsnennyam buttya Pidtrimuye cyu tendenciyu uchen Martina Gajdeggera Gans Georg Gadamer Same vin stav osnovopolozhnikom filosofskoyi germenevtiki vihidnim punktom yakoyi ye ontologichnij harakter germenevtichnogo kola Zvidsi viplivayut tezi Gadamera interpretaciya ye principovo vidkritoyu j nikoli ne mozhe buti zavershenoyu rozuminnya tekstu ye neviddilnim vid samorozuminnya interpretatora Ci ta inshi polozhennya filosofskoyi germenevtiki a v 70 80 ti novi polozhennya sformulyuvali Pol Riker E Koret ta in spravili velikij vpliv na predstavnikiv literaturnoyi germenevtiki G R Yauss V Izer ta in yaka zastosuvala filosofiyu interpretaciyi do tlumachennya hudozhnih tekstiv Yuridichna germenevtika RedaguvatiYuridichna germenevtika yak metodologiya piznannya prava mozhe buti nazvana nevid yemnoyu chastinoyu yuridichnih doslidzhen oskilki nauka pro pravo ye v pershu chergu rozumiyucha abo tlumachna disciplina Na dumku suchasnih doslidnikiv znannya pro pravo gliboko germenevtichnogo za svoyeyu suttyu oskilki vono neviddilne vid tlumachennya riznih form i dzherel prava yak istorichnih pravovih dokumentiv tak i diyuchih pravovih aktiv Na perekonannya suchasnih doslidnikiv pravoznavciv profesijne pravove mislennya radikalno vidriznyayetsya vid mislennya inzhenernogo i v cilomu vid prirodnicho naukovogo mislennya Yurisprudenciya socialna disciplina otzhe vona maye spravu ne z nezhivimi predmetami ale z lyudmi diyi yakih neobhidno ne tilki poyasniti a j zrozumiti Yuridichna germenevtika za svoyeyu prirodoyu antropologichna tomu yak rozuminnya prava zavzhdi pov yazane z samorozuminnyam lyudini Pravova nauka suto germenevtichna nauka she j tomu sho ob yektom yiyi doslidzhennya ye v pershu chergu riznogo rodu pravovi teksti Vtim podibno filosofskoyi germenevtiki dlya yuridichnoyi germenevtiki vlastivo rozglyadati yuridichnu realnist v cilomu yak tekst sho potrebuye interpretaciyi Suchasni doslidniki rozshiryuyut uyavlennya pro predmet doslidzhennya yuridichnoyi germenevtiki vin vidayetsya ne tilki yak sens yuridichnih tekstiv v shirokomu sensi slova tobto yuridichna realnist yak taka ale yak smislovi pidstavi yuridichnogo diskursu tobto sistema yuridichnogo znannya virazhena v movi Takim chinom predmetom doslidzhen yuridichnoyi germenevtiki predstaye sens yak okremih pozitivno pravovih vstanovlen tak i vsiyeyi pravovoyi realnosti v cilomu sho rozumiyetsya yak tekst abo diskurs Yuridichna germenevtika po istini universalnij metod piznannya pravovoyi realnosti Razom z tim slid rozriznyati naukovu interpretaciyu pravovih yavish vid praktichno prikladnoyi interpretaciyi Yuridichna germenevtika yak naukova metodologiya spryamovana na teoretichne osmislennya pravovoyi realnosti z metoyu stvorennya naukovih koncepcij v ramkah yakih zdijsnyuyetsya viyavlennya sutnosti riznomanitnih pravovih yavish a takozh form yih isnuvannya i rozvitku Takogo rodu interpretaciya peredbachaye ne tilki sens pro osyagnennya ale sens pro porodzhennya vidpovidno vona nacilena v pershu chergu na peretvorennya isnuyuchogo v suspilstvi pravovogo poryadku tobto na pravotvorchist Praktichno prikladna yuridichna germenevtika spryamovana na osmislennya pravovih yavish dijsnosti stosovno do funkcionuvannya diyuchoyi v suspilstvi pravovoyi sistemi Interpretaciya takogo rodu polyagaye golovnim chinom u viyavlenni sensu zakladenogo zakonodavcem v tekst normativno pravovogo akta a takozh viyavlennya yuridichnogo sensu konkretnoyi situaciyi konkretnih vidnosin mizh lyudmi yaki abo vregulovani pravom i chi vimagayut takogo regulyuvannya V danomu vipadku rozuminnya peredbachaye nayavnist pevnoyi smislovoyi konstanti yaka ye sens normi zakonu pravozastosovchogo akta Zavdannya praktichno prikladnoyi yuridichnoyi germenevtiki zrozumiti sens prava i spivvidnesti jogo z danim vipadkom kazusom Takim chinom praktichno prikladna yuridichna germenevtika oriyentovana golovnim chinom na pravozastosuvannya Prote rozuminnya zmistu normi postijno zbagachuyetsya za rahunok vklyuchennya v jogo prostir novih smislovih elementiv porodzhenih osmislennyam odinichnih vipadkiv sho pokrivayutsya ciyeyu normoyu Takim chinom praktichno prikladna germenevtika takozh mistit u sobi elementi sensu pro porodzhennya i neyavnu pravotvorchist Mizh naukovoyu yuridichnoyu germenevtikoyu i praktichno prikladnoyu yuridichnoyu germenevtikoyu isnuyut pryami i zvorotni zv yazki Tak prikladna germenevtika ye piznavalnim mehanizmom sho dozvolyaye zrozumiti diyuchij sens zakonu spivvidnesti jogo z konkretnoyu situaciyeyu a takozh yuridichno osmisliti situaciyu do yakoyi neobhidno doklasti cej zakon Yuridichnij zmist zakonu ye rezultatom pravovogo mislennya zakonodavcya yake v svoyu chergu spirayetsya na naukovi doslidzhennya naukovi germenevtichni vishukuvannya prava yaki ne mozhut ne spiratisya na sudovu chi inshu pravozastosovchu praktiku Metod germenevtiki v pravorozuminni obumovlenij krim usogo inshogo takozh isnuvannyam riznih pravovih kultur zokrema nacionalnoyi pravovoyi kulturi z vlasnim bachennyam problemi prav lyudini pravovoyi derzhavi tosho Yuridichna germenevtika znahoditsya v tisnomu vzayemozv yazku z filosofskoyu germenevtikoyu ostannya vistupaye yak metodologichne pidgruntya yuridichnoyi germenevtiki Na metodologichnu spilnist istorichnoyi teologichnoyi filologichnoyi ta yuridichnoyi germenevtiki vkazuvav Gadamer Same filosofska germenevtika rozroblyaye metod yakij vikoristovuye yuridichna germenevtika Suchasna yuridichna germenevtika vklyuchaye v svij arsenal metodiki rozrobleni V Dilteyem G G Gadamer E Betti zokrema aktualnimi metodologichnimi procedurami i principami ye princip dialogichnogo harakteru rozuminnya princip krashogo rozuminnya procedura germenevtichnogo kola tosho Zastosuvannya cih metodiv produktivno yak dlya tlumachennya isnuyuchogo zakonodavstva tak i dlya viroblennya novih pravovih norm Do rechi najbilsh cikavu metodologiyu germenevtichnogo analizu pravovih tekstiv rozrobiv ital filosof i yurist E Betti Vin rozmirkovuvav takim chinom Isnuye svit ob yektivnogo duhu faktiv i lyudskih podij vchinkiv zhestiv dumok i proyektiv idealiv i realizacij Ves cej svit pidlyagaye interpretaciyi Interpretaciya postaye yak proces meta adekvatnij rezultat yakogo rozuminnya Interpretator povinen retrospektivno vidtvoriti realnij proces stvorennya tekstu shlyahom rekonstrukciyi poslannya i ob yektivaciyi namiriv avtora tekstu Betti sformulyuvav chotiri germenevtichnih kanoni sho aktivno vikoristovuyutsya v yurisprudenciyi 1 Kanon imanentnosti germenevtichnogo masshtabu Rekonstrukciya tekstu povinna vidpovidati tochci zoru avtora Interpretator nichogo ne vinen privnositi zzovni jomu nalezhit shukati sens tekstu povazhayuchi neshozhist i germenevtichnu avtonomiyu ob yekta 2 Kanon totalnosti germenevtichnogo rozglyadu Zmist jogo polyagaye v tomu sho yednist cilogo proyasnyuyetsya cherez okremi chastini a sens okremih chastin proyasnyuyetsya cherez yednist cilogo germenevtichne kolo 3 Kanon aktualnosti rozuminnya Interpretator ne mozhe znyati svoyu sub yektivnist do kincya Shob rekonstruyuvati chuzhi dumki tvori minulogo shob povernuti v spravzhnyu zhittyevu dijsnist chuzhi perezhivannya potribno spivvidnesti yih z vlasnim duhovnim obriyem 4 Kanon smislovoyi adekvatnosti rozuminnya ye vimoga do interpretatora tekstu Zrozumiti odin odnogo avtor i interpretator mozhut yaksho voni kongenialni i znahodyatsya na odnomu rivni Cej kanon peredbachaye takozh uminnya interpretatora prijnyati cili ob yekta interpretaciyi yak svoyi v samomu bezposerednomu sensi slova Metod germenevtiki v yurisprudenciyi poklikanij sprostiti dialog pravovih kultur oskilki pravovi ponyattya i kategoriyi taki napriklad yak svoboda demokratiya vidpovidalnist mayut rizne znachennya v riznih pravovih sistemah Metod germenevtiki plidno zastosovuyetsya v istoriko pravovih doslidzhennyah Pravorozuminnya nosit dialogichnij harakter oskilki v jogo procesi zavzhdi vstanovlyuyetsya nevidimij dialog mizh avtorom tekstu istorichnih pravovih dokumentiv abo chinnih pravovih aktiv pravovih norm i tlumachem pravozastosovuvachem abo doslidnikom pravoznavcem Pravorozuminnya pidporyadkovane principu krashogo rozuminnya oskilki kozhna nastupna interpretaciya prava shirsha za poperednyu v silu vklyuchennya v jogo prostir novih smislovih elementiv porodzhenih osmislennyam odinichnih vipadkiv kazusiv Germenevtichne kolo ye nezaminnim metodom piznannya prava i pravovoyi dijsnosti v cilomu Po pershe povne osmislennya bud yakoyi pravovoyi normi zagalnogo nedosyazhno bez yiyi zistavlennya z konkretnoyu situaciyeyu privatnim i navpaki po druge eksplikaciya sensu bud yakoyi pravovoyi normi chastini dosyagayetsya za dopomogoyu yiyi spivvidnesennya z normativnoyu sistemoyu cilim i navpaki po tretye rozuminnya bud yakogo istorichno isnuyuchogo pravovogo yavisha tekstu dosyagayetsya za dopomogoyu rozuminnya istorichnoyi situaciyi v yakij vono viniklo kontekstu i navpaki i t d Neobhidno vidznachiti tvorchij harakter yuridichnoyi germenevtiki Interpretaciya pravovoyi normi v suchasnomu rozuminni tvorchij proces spochatku pevnij sens zavzhdi zbagachuyetsya novimi smislovimi elementami pov yazanimi z istorichnimi zminami v silu yakih pochatkovij zmist zakonu i zmist sho zastosovuyetsya v yuridichnij praktici rizni Pravozastosuvach takim chinom vistupaye yak po suti spivzakonodavec Razom z tim mizh zakonodavcem i pravozastosuvachem isnuye konflikt interpretacij sut yakogo polyagaye v tomu sho zakonodavec spochatku pragne do odnoznachnosti tekstu v svoyu korist Germenevtika yak mistectvo tlumachennya prava ochevidno narodilasya razom z samim pravom Tak napriklad vidomij antropolog Norber Rulan tak opisuye praktiku tlumachennya prava v arhayichnomu suspilstvi Yuridichni pravila porodzheni mifami i zvichayi mozhut dlya krashogo svogo zastosuvannya vimagati tlumachennya Zazvichaj tlumachami vistupayut imeniti chleni suspilstva i starijshini yaki povinni najchastishe pri vregulyuvanni konfliktiv nagaduvati fundamentalni pravila abo vivoditi yih z sposterezhuvanoyi maneri povedinki Sho stosuyetsya sistematizaciyi pravil tlumachennya riznogo rodu pravovih yavish to vona z yavlyayetsya dosit pizno v period Novogo chasu tobto v period stanovlennya klasichnoyi yuridichnoyi nauki Odnim z pershih sistematizatoriv yuridichnoyi germenevtiki ye gollandskij yurist pravovij mislitel Gugo Grocij 1583 1645 rr Svoyu koncepciyu yuridichnoyi interpretaciyi vin vikladaye v roboti Pro pravo vijni i miru Tri knigi v yakih poyasnyuyutsya prirodne pravo i pravo narodiv a takozh principi publichnogo prava Odna z glav ciyeyi roboti prisvyachena problemam tlumachennya riznogo rodu pravovih yavish Grocij viznachaye tlumachennya yak vityag sensu z cilkom zrozumilih znakiv Znaki ci mozhut buti dvoyakogo rodu slova ta inshi sposobi virazhennya yakimi koristuyutsya v okremo abo zh v sukupnosti Grocij vvazhaye sho neobhidnist v tlumachennyah sposterigayetsya po vidnoshennyu do sliv abo propozicij koli voni rozmovlyayut po riznomu tobto koli voni otrimuyut kilka znachen Mislitel opisuye prijomi tlumachennya sliv yaki v jogo bachenni povinni rozumitisya zgidno z narodnim slovovzhivannyam tehnichnih terminiv yaki na perekonannya Grociya slid rozumiti vidpovidno galuzi znannya Vin vvodit uyavlennya pro vidminnist znachen sliv v shirokomu i vuzkomu znachenni a takozh neobhidnosti yih rozuminnya v zalezhnosti vid kontekstu Krim cogo Gorocij daye rekomendaciyi shodo togo yak slid chiniti v razi viyavlennya v yuridichnih tekstah dvoznachnostej abo superechnostej V cilomu tlumachennya u Grociya ye zasobom usunennya nerozuminnya i z yasuvannya spravzhnogo zmistu yuridichnih tekstiv Razom z tim yuridichne tlumachennya v bachenni Grociya funkcionalno tobto napravleno na praktichne vikoristannya norm prava Z ciyeyu metoyu Grocij formulyuye osnovni pravila tlumachennya shob ne zatemnyuvati zmist normi skladnoyu ta nezrozumiloyu terminologiyeyu slid koristuvatisya zvichajnim narodnim vzhivannyam sliv zi sliv sho mayut velikij spektr znachen potribno vibirati slovo z bilsh shirokim i osnovnim znachennyam tak yak do nogo bude vidneseno i shukane bazhano vikoristovuvati termini poyasneni samim zakonom v pryamomu znachenni i unikati perenosnih znachen sho povinno prizvoditi do vikoristannya tochnih yuridichno strogih znachen chitko vidpovidnih danim obstavinam figuralni virazhennya dopustimi pri prostih obstavinah z metoyu zvilnennya vid uskladnenoyi terminologiyi yaka zatemnyuye yuridichni teksti yih rozuminnya i zastosuvannya Grocij vidilyaye nastupni vidi interpretaciyi gramatichnu logichnu istorichnu tehnichnu u vuzkomu sensi slova ce interpretaciya sho vrahovuye specifiku konkretnogo zakonodavstva rekomendacijnu dlya praktichnogo zastosuvannya profesijnimi yuristami Osoblivu uvagu Grocij pridilyaye problemi rozmezhuvannya pryamogo i perenosnogo zmistu sliv i vidpovidno bukvalnogo i figuralnogo yih tlumachennya Zusillyami Grociya yuridichna germenevtika nabuvaye statusu naukovoyi ta prikladnoyi metodologiyi vona staye odnim z obov yazkovih rozdiliv zagalnoyi teoriyi prava i postupovo vvoditsya v sistemu znannya sho vikladayetsya studentam yuridichnih fakultetiv Vidatni zaslugi Grociya vidznachali predstavniki istorichnoyi shkoli prava Savinyi Puhta vvazhayuchi sho same Gorocij buv rodonachalnikom tih poglyadiv yaki sklali osnovu istorichnoyi shkoli Ideyi Grociya rozvivaye nimeckij pravoznavec Anton Fridrih Yustus Tibo 1772 1840 rr yakij stverdzhuye sho metodologichnoyu osnovoyu interpretaciyi prava ye filosofiya U svoyij disertacijnij roboti Pro podil osobistih i rechovih prav Tibo stverdzhuye sho dlya vstanovlennya vishih yuridichnih ponyat krashim zasobom ye filosofiya Vin visuvaye teoriyu interpretaciyi zgidno z yakoyu za dopomogoyu filosofiyi mozhna vstanovlyuvati osnovni polozhennya prava z yakih zakonodavec vihodiv u dijsnosti Razom z tim sam Tibo vkazuye sho pravilne filosofske rozuminnya prava ye sprava majbutnogo Znachnij vnesok u spravu rozvitku yuridichnoyi germenevtiki zrobiv profesor Berlinskogo universitetu Fridrih Karl fon Savinyi 1779 1861 rr Metodi tlumachennya pisanih zakoniv zaproponovani Savinyi sluzhili oriyentirom dlya yuridichnoyi germenevtiki azh do pochatku XX stolittya U roboti Sistema suchasnogo rimskogo prava Savinyi viznachaye chotiri tipi yuridichnogo tlumachennya 1 gramatichne tlumachennya tlumachennya sho rozglyadaye zmist sliv i propozicij 2 sistematichne tlumachennya tlumachennya yake daye rozuminnya danogo zakonu vihodyachi zi smislovoyi yednosti vsih zakoniv yih organichnoyi cilisnosti 3 istorichne tlumachennya tlumachennya fokusuye uvagu na te v yakij istorichnij situaciyi prijmavsya i keruvavsya zakon 4 teleologichne tlumachennya tlumachennya spryamovane na viyavlennya meti zakonu Savinyi rozglyadav yuridichnu germenevtiku yak metod dogmatichnoyi yurisprudenciyi pidstavi yakoyi buli zakladeni serednovichnimi glosatorami sho interpretuyut normi rimskogo prava z metoyu vstanovlennya yih pervisnogo znachennya i adaptaciyi do socialno ekonomichnogo buttya serednovichnoyi Yevropi Dlya Savinyi golovnim priznachennyam germenevtiki bulo vstanovlennya pochatkovogo znachennya Takim chinom dlya Savinyi nauka tlumachennya bula naukoyu smislozrozuminnya ale ne smisloporodzhennya Ochevidno dlya epohi v yaku tvoriv Savinyi take rozuminnya germenevtiki bulo tipovim Ne vipadkovo she odin predstavnik istorichnoyi shkoli Georg Fridrih Puhta 1798 1846 rr Pisav Z pravil stvorenih dlya kritiki ta interpretaciyi zakonu utvorilasya cila nauka yuridichna germenevtika nauka bezplidna poverhneva suha U XX stolitti yuridichna germenevtika zbagachuyetsya metodologiyeyu rozroblenoyu italijskim filosofom yuristom vikladachem rimskogo prava Emilio Betti Chotiri kanonu pravila interpretaciyi rozrobleni Betti znahodyat shiroke zastosuvannya v yuridichnih doslidzhennyah U suchasnij yuridichnij nauci metodologiya germenevtiki zajmaye osoblive misce Naprikinci XX stolittya v yuridichnij dumki namichayetsya perehid vid pozitivizmu do germenevtiki yaka primiryaye sferi nalezhnogo i sushogo Najbilshij metodolog yuridichnih doslidzhen nimeckij pravoznavec Artur Kaufman 1923 2001 rr vvazhaye sho realne pravo maye poyednuvati v sobi vzayemodopovnyuvalni momenti sutnosti spravedlivosti i isnuvannya pozitivnosti i sho doslidzhuvati jogo neobhidno v rozvitku v procesi konkretizaciyi prava z yednanni sutnosti ta isnuvannya Germenevtiku Kaufman rozglyadaye yak filosofiyu yuridichnoyi movi v jogo praktichnomu zastosuvanni Sferoyu diyi germenevtiki vin vvazhaye diyalnist suddi yakij vistupaye ruporom dijsnogo a ne knizhkovogo prava Same suddya zdijsnyuye zistavlennya movnih viraziv pravovoyi normi i yuridichnogo zmistu konfliktu yaki norma povinna regulyuvati Inshimi slovami zakon ne rozglyadayetsya yak shos cilkom dostatnye dlya formuvannya pravil v procesi viroblennya sudovogo rishennya U bachenni Kaufmana lishe suddya viyavlyaye zmist i sens konkretnoyi konfliktnoyi situaciyi i viznachaye naskilki zakon vidpovidaye stanu rechej v danij chas i v danomu misci Rozvitok znannya pro germenevtiku RedaguvatiZa zamirami v gugl akademiyi 1 zapit za poshukovim slovom germenevtika kiriliceyu daye 15 9 rezultativ Pershi tri najcitovanishi praci mayut 467 422 ta 287 cituvan Analogichnij zapit shodo germenevtika Ukrayina daye 9 9 tis vidpovidej 2 Div takozh RedaguvatiGermenevtika istorichna Germenevtika politichna Muzichna germenevtika Martin Gajdegger odin z teoretikiv suchasnoyi germenevtiki Interpretaciya literaturoznavstvo Brudnij Aron AbramovichDzherela RedaguvatiGermenevtika stilyu monografiya S Kvit Kiyiv Vid dim Kiyevo Mogil akad 2011 144 s Bibliogr s 138 143 129 nazv ISBN 978 966 518 569 7 Germenevtika Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 153 Literatura RedaguvatiS Kosharnij Germenevtika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X A Bogachov Germenevtika filosofska tam zhe Posilannya Redaguvati https archive org stream literaturoznavchat1 page n219 mode 2up Germenevtika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 220 221 338 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n287 mode 2up Prochitannya Rozmezhuvannya mov Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 287 288 338 Germenevtika Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 118 634 s Germene vtika Arhivovano 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Germenevtika Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 116 ISBN 978 966 439 921 7 Germenevtika u gugl akademiyi 15 07 2016 Germenevtika yuridichna Arhivovano 26 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X George Theodore Hermeneutics Stenfordska filosofska enciklopediya vpershe opublikovano 2005 r George Theodore novij avtor stattya perepisana ostannya versiya 9 grudnya 2020 r angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Germenevtika amp oldid 39481183