www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герменевтичне коло процес в основі якого лежить постійне виникнення та розв язання суперечностей між цілим і частинами я

Герменевтичне коло

Герменевтичне коло — процес, в основі якого лежить постійне виникнення та розв'язання суперечностей між цілим і частинами, які конкретизують на підставі цілого, який у жодному разі не зводиться до простої зміни компонентів чи напрямків руху по колу, а натомість цей процес радше вимагає щоразу повертатися від окремого до загального й навпаки.

Суть поняття Редагувати

Твір і текст — тісно пов'язані з розумінням та інтерпретацією, які найкраще можна розглянути в герменевтичному колі, яке виникає у випадку узгодження аналітичних операцій із закладеним у ньому змістом, який цікавить дослідника, чого часто можна досягнути інтуїтивно. Воно, як наголошував М. Гайдеггер, не має нічого спільного з відомим у логіці порочним колом, що стосується порушення закону достатнього обґрунтування, коли теза виводиться з аргументів і навпаки, про що говорив ще Мольєр, висміюючи його застосування. Так, у його творі «Лікар мимоволі» батько намагається дізнатися від лікаря Сганареля, чому його дочка німа, на що той відповідає: «Нічого немає легшого! Це постає з того, що їй відібрало мову». Коли ж батько прагне з'ясувати справжню причину недуги, медик наголошує: «Всі наші найславетніші вчені скажуть вам, що це — наслідок утруднення орудувати язиком».

Герменевтичне коло зводиться до важливого, на перший погляд, парадоксального усвідомлення: для того, щоб осягнути ціле, потрібно водночас збагнути окремі його гомогенні (однорідні) та гетерогенні (різнорідні) частини й навпаки: наприклад, слово — складник художнього твору, твір — складник доробку того чи іншого письменника, доробок — складник певної літературної школи, стильової тенденції чи літературного напряму, напрям — складник конкретного історичного періоду і т. д. Діалектичний зв'язок між гомогенними й гетерогенними компонентами та між ними й цілісним текстом постає запорукою їхнього існування, яке наділене «специфічною сутністю».

Герменевтичне коло поширене в чотирьох різновидах, які зумовлені співвідношеннями знання та пізнання, знання та розуміння, розуміння частин і розуміння цілого, розуміння та пояснення. Коли в першому випадку мова йде про тлумачення, то в другому і в четвертому — передрозуміння, що містить у собі як герменевтичні, так і позагерменевтичні аспекти; і лише третій різновид відповідає прямому значенню герменевтичного кола. Герменевтичне коло має розширене обґрунтування та не завжди стосується теорії розуміння. Принаймні, Ґ. В. Ф. Гегель, критикуючи І. Канта, оперував цим поняттям у праці «Феноменологія духу», щоб довести, що істинне знання можна отримати лише в тому разі, якщо обстоювати теорію пізнання, яку неможливо осягнути без відповідного істинного знання.

Під час входження в герменевтичне коло чи під час перебування в ньому слід дотримуватися настанови, що різні уявлення про текст не є випадковими, викривленими, упередженими чи хибними, та що в основу тлумачення лягають факти, у чому й полягає суть герменевтичної рефлексії. Ця рефлексія не зводиться тільки до розгортання антиципації, а й допомагає усвідомити та контролювати процес тлумачення для досягнення адекватного розуміння. Пам'ятаючи, що об'єкт не залежить від факту існування теорій, та прагнучи осягнути текст, дослідник спершу робить початковий начерк сенсу (передрозуміння), який він поступово одержує з тексту, що вже потім дозволяє йому зробити загальний начерк сенсу з урахуванням специфіки герменевтичного кола.

Герменевтичне коло постає альтернативою панівній логоцентричній моделі пізнання, хоч у шлеєрмахерському варіанті принципи дедукції й індукції не зведені до нуля, проте не відіграють істотної ролі. Лише одночасне бачення одиничного, особливого й загального дозволяє наблизитися до адекватного прочитання тексту, де розуміння стає незавершеною діяльністю, підхопленою хвилями ненаситної циркуляції до цілого. Розуміння тексту відбувається через «знання про культуру, у якій [текст] функціонує», тому сприйняття культури може спиратися лише на часткові розуміння конкретних текстів, які її складають. Водночас ціле може співвідноситися з цілим і його елементами, створюючи на підставі порівняльно-типологічних методологій герменевтичне мегаколо, у якому спостерігається взаємний рух між цілісним універсумом і мультиуніверсумом. Розуміння як таке набуває сенсу передусім у річищі герменевтичного кола, тому завжди лишається відносним й ніколи не може бути завершеним. Завдяки цьому текст завжди постає відкритим, оминаючи небезпеки абсолютизації чи іманентного самозамикання, або поглинання позатекстовими реаліями; водночас його багатопланові сенси наповнюються розмаїттям голосів, зіткненням смислових кодів, набувають ознак поліфонії.

Історія поняття Редагувати

Це поняття було добре відоме античним жрецям і риторам, а серед християнських патристів його осмислив Ф. Аст, який, вивчаючи давньогрецьку культуру, намагався з позиції історичної реконструкції осягнути «дух античності», задокументований у літературних творах. Цей «дух» присутній у мові, для усвідомлення якої потрібне знання граматики, дарма що герменевтика різниться від неї і її сприймають як теорію «вилучення» духовного сенсу з тексту. Розуміння відбувається тоді, коли інший «духом», притаманний інтерпретатору, сприймає духовний чинник, завдяки чому осягається єдність внутрішнього світу конкретного автора (його конкретного твору) й епохи, у якій він жив і писав.

Концепція духовної єдності була для Ф. Аста підставою для обґрунтування герменевтичного кола, у якому будь-яка неповторна частина зрозуміла завдяки цілому та навпаки, для з'ясування єдності внутрішнього та зовнішнього (форми та змісту) через цілісність. Завдання герменевта зводиться, на думку дослідника, до поділу художнього явища на історичну (зміст), граматичну (мова), духовну (цілісний «дух доби») форми смислових інстанцій.

На розуміння герменевтичного кола позначилося вчення Ф. Шлегеля про циклічність критичного прочитання, про циклічний метод у філології, попри те, воно це не мало очікуваного прояснення. Колова структура розуміння набула чіткої теоретичної конкретики у вченнях Ф. Д. Е. Шлеєрмахера, який використав ідеї Ф. Аста, Ф. Шлегеля, В. Дільтея, М. Гайдеґґера, Г.-Г. Гадамера, П. Рікера, завдяки яким усвідомлювався «всесвітньо-історичний взаємозв'язок, де всі предмети історичного дослідження, великі й малі, виявляють своє релятивне значення, сам постає цілим, на основі чого загалом розуміється сенс усього окремого і, навпаки, уперше може бути зрозумілим через подібні одиничності: всесвітня історія — це щось подібне до великої темної книги, це написаний мотивами минулого сукупний витвір людського духу, чий текст треба зрозуміти».

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Український переклад твору Мольєра "Лікар мимоволі".
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Germenevtichne kolo proces v osnovi yakogo lezhit postijne viniknennya ta rozv yazannya superechnostej mizh cilim i chastinami yaki konkretizuyut na pidstavi cilogo yakij u zhodnomu razi ne zvoditsya do prostoyi zmini komponentiv chi napryamkiv ruhu po kolu a natomist cej proces radshe vimagaye shorazu povertatisya vid okremogo do zagalnogo j navpaki Zmist 1 Sut ponyattya 2 Istoriya ponyattya 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaSut ponyattya RedaguvatiTvir i tekst tisno pov yazani z rozuminnyam ta interpretaciyeyu yaki najkrashe mozhna rozglyanuti v germenevtichnomu koli yake vinikaye u vipadku uzgodzhennya analitichnih operacij iz zakladenim u nomu zmistom yakij cikavit doslidnika chogo chasto mozhna dosyagnuti intuyitivno Vono yak nagoloshuvav M Gajdegger ne maye nichogo spilnogo z vidomim u logici porochnim kolom sho stosuyetsya porushennya zakonu dostatnogo obgruntuvannya koli teza vivoditsya z argumentiv i navpaki pro sho govoriv she Molyer vismiyuyuchi jogo zastosuvannya Tak u jogo tvori Likar mimovoli batko namagayetsya diznatisya vid likarya Sganarelya chomu jogo dochka nima na sho toj vidpovidaye Nichogo nemaye legshogo Ce postaye z togo sho yij vidibralo movu Koli zh batko pragne z yasuvati spravzhnyu prichinu nedugi medik nagoloshuye Vsi nashi najslavetnishi vcheni skazhut vam sho ce naslidok utrudnennya oruduvati yazikom 1 Germenevtichne kolo zvoditsya do vazhlivogo na pershij poglyad paradoksalnogo usvidomlennya dlya togo shob osyagnuti cile potribno vodnochas zbagnuti okremi jogo gomogenni odnoridni ta geterogenni riznoridni chastini j navpaki napriklad slovo skladnik hudozhnogo tvoru tvir skladnik dorobku togo chi inshogo pismennika dorobok skladnik pevnoyi literaturnoyi shkoli stilovoyi tendenciyi chi literaturnogo napryamu napryam skladnik konkretnogo istorichnogo periodu i t d Dialektichnij zv yazok mizh gomogennimi j geterogennimi komponentami ta mizh nimi j cilisnim tekstom postaye zaporukoyu yihnogo isnuvannya yake nadilene specifichnoyu sutnistyu Germenevtichne kolo poshirene v chotiroh riznovidah yaki zumovleni spivvidnoshennyami znannya ta piznannya znannya ta rozuminnya rozuminnya chastin i rozuminnya cilogo rozuminnya ta poyasnennya Koli v pershomu vipadku mova jde pro tlumachennya to v drugomu i v chetvertomu peredrozuminnya sho mistit u sobi yak germenevtichni tak i pozagermenevtichni aspekti i lishe tretij riznovid vidpovidaye pryamomu znachennyu germenevtichnogo kola Germenevtichne kolo maye rozshirene obgruntuvannya ta ne zavzhdi stosuyetsya teoriyi rozuminnya Prinajmni G V F Gegel kritikuyuchi I Kanta operuvav cim ponyattyam u praci Fenomenologiya duhu shob dovesti sho istinne znannya mozhna otrimati lishe v tomu razi yaksho obstoyuvati teoriyu piznannya yaku nemozhlivo osyagnuti bez vidpovidnogo istinnogo znannya Pid chas vhodzhennya v germenevtichne kolo chi pid chas perebuvannya v nomu slid dotrimuvatisya nastanovi sho rizni uyavlennya pro tekst ne ye vipadkovimi vikrivlenimi uperedzhenimi chi hibnimi ta sho v osnovu tlumachennya lyagayut fakti u chomu j polyagaye sut germenevtichnoyi refleksiyi Cya refleksiya ne zvoditsya tilki do rozgortannya anticipaciyi a j dopomagaye usvidomiti ta kontrolyuvati proces tlumachennya dlya dosyagnennya adekvatnogo rozuminnya Pam yatayuchi sho ob yekt ne zalezhit vid faktu isnuvannya teorij ta pragnuchi osyagnuti tekst doslidnik spershu robit pochatkovij nacherk sensu peredrozuminnya yakij vin postupovo oderzhuye z tekstu sho vzhe potim dozvolyaye jomu zrobiti zagalnij nacherk sensu z urahuvannyam specifiki germenevtichnogo kola Germenevtichne kolo postaye alternativoyu panivnij logocentrichnij modeli piznannya hoch u shleyermaherskomu varianti principi dedukciyi j indukciyi ne zvedeni do nulya prote ne vidigrayut istotnoyi roli Lishe odnochasne bachennya odinichnogo osoblivogo j zagalnogo dozvolyaye nablizitisya do adekvatnogo prochitannya tekstu de rozuminnya staye nezavershenoyu diyalnistyu pidhoplenoyu hvilyami nenasitnoyi cirkulyaciyi do cilogo Rozuminnya tekstu vidbuvayetsya cherez znannya pro kulturu u yakij tekst funkcionuye tomu sprijnyattya kulturi mozhe spiratisya lishe na chastkovi rozuminnya konkretnih tekstiv yaki yiyi skladayut Vodnochas cile mozhe spivvidnositisya z cilim i jogo elementami stvoryuyuchi na pidstavi porivnyalno tipologichnih metodologij germenevtichne megakolo u yakomu sposterigayetsya vzayemnij ruh mizh cilisnim universumom i multiuniversumom Rozuminnya yak take nabuvaye sensu peredusim u richishi germenevtichnogo kola tomu zavzhdi lishayetsya vidnosnim j nikoli ne mozhe buti zavershenim Zavdyaki comu tekst zavzhdi postaye vidkritim ominayuchi nebezpeki absolyutizaciyi chi imanentnogo samozamikannya abo poglinannya pozatekstovimi realiyami vodnochas jogo bagatoplanovi sensi napovnyuyutsya rozmayittyam golosiv zitknennyam smislovih kodiv nabuvayut oznak polifoniyi Istoriya ponyattya RedaguvatiCe ponyattya bulo dobre vidome antichnim zhrecyam i ritoram a sered hristiyanskih patristiv jogo osmisliv F Ast yakij vivchayuchi davnogrecku kulturu namagavsya z poziciyi istorichnoyi rekonstrukciyi osyagnuti duh antichnosti zadokumentovanij u literaturnih tvorah Cej duh prisutnij u movi dlya usvidomlennya yakoyi potribne znannya gramatiki darma sho germenevtika riznitsya vid neyi i yiyi sprijmayut yak teoriyu viluchennya duhovnogo sensu z tekstu Rozuminnya vidbuvayetsya todi koli inshij duhom pritamannij interpretatoru sprijmaye duhovnij chinnik zavdyaki chomu osyagayetsya yednist vnutrishnogo svitu konkretnogo avtora jogo konkretnogo tvoru j epohi u yakij vin zhiv i pisav Koncepciya duhovnoyi yednosti bula dlya F Asta pidstavoyu dlya obgruntuvannya germenevtichnogo kola u yakomu bud yaka nepovtorna chastina zrozumila zavdyaki cilomu ta navpaki dlya z yasuvannya yednosti vnutrishnogo ta zovnishnogo formi ta zmistu cherez cilisnist Zavdannya germenevta zvoditsya na dumku doslidnika do podilu hudozhnogo yavisha na istorichnu zmist gramatichnu mova duhovnu cilisnij duh dobi formi smislovih instancij Na rozuminnya germenevtichnogo kola poznachilosya vchennya F Shlegelya pro ciklichnist kritichnogo prochitannya pro ciklichnij metod u filologiyi popri te vono ce ne malo ochikuvanogo proyasnennya Kolova struktura rozuminnya nabula chitkoyi teoretichnoyi konkretiki u vchennyah F D E Shleyermahera yakij vikoristav ideyi F Asta F Shlegelya V Dilteya M Gajdeggera G G Gadamera P Rikera zavdyaki yakim usvidomlyuvavsya vsesvitno istorichnij vzayemozv yazok de vsi predmeti istorichnogo doslidzhennya veliki j mali viyavlyayut svoye relyativne znachennya sam postaye cilim na osnovi chogo zagalom rozumiyetsya sens usogo okremogo i navpaki upershe mozhe buti zrozumilim cherez podibni odinichnosti vsesvitnya istoriya ce shos podibne do velikoyi temnoyi knigi ce napisanij motivami minulogo sukupnij vitvir lyudskogo duhu chij tekst treba zrozumiti Div takozh RedaguvatiGermenevtikaLiteratura RedaguvatiVrubel L Germenevtika Literatura Teoriya Metodologiya K 2006 Kovaliv Yu I Literaturna germenevtika Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 2008 Gadamer G G Istina i metod Osnovi filosofskoyi germenevtiki U 2 t K 2000 Tom 1 Germenevtichne kolo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiGermenevtichne kolo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 221 Peredrozuminnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 198 Ukrayinskij pereklad tvoru Molyera Likar mimovoli Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Germenevtichne kolo amp oldid 36509103