www.wikidata.uk-ua.nina.az

Текст У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення від лат textus тканина з єднання побудова загалом зв

Текст

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Текст (значення).

Текст (від лат. textus — «тканина», «з'єднання» «побудова» ) — загалом зв'язана і повністю послідовна сукупність знаків. Відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи тощо.

Текст

Наука, що вивчає тексти називається герменевтикою.

Визначення тексту

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і почуття, людина ставить конкретну мету — щось повідомити, про щось переконати тощо. Існує багато визначень тексту. Наведемо окремі з них.

«Текст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність» (І. Р. Гальперін)(рос.).

«Текст — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність» (В. В. Одинцов).

Найістотнішими текстовими ознаками є (А. П. Загнітко):

  • цілісність;
  • зв'язність;
  • структурна організованість;
  • завершеність.

Текст — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. Щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (А. П. Загнітко).

Текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. Текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.

У сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:

  • функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів) і
  • структурна типологія (внутрішня організація текстів) (М. Р. Львов).

Перший напрям значно відтворює традиційну для риторики класифікацію, що зближує типи мовлення (тексту) з жанрами: це розповідь, опис, роздум. Інший, структурний, підхід («лінгвістика тексту») пов'язаний з виявленням, вивченням і моделюванням внутрішньотекстових зв'язків, причому вводиться поняття «компонента тексту» (абзацу, надфразної єдності, складного синтаксичного цілого тощо).

Основні категорії тексту

Текст, особливо художній, на думку А. П. Загнітка, складний і багатоплановий, оскільки завданням його інтерпретації є вияв максимуму закладених у ньому думок і почуттів художника (автора). І тому тут доречно буде подати основні текстові категорії та розтлумачити їх.

Цілісність тексту пізнається через його взаємозв'язані категорії — категорію членованості і категорію зв'язності. Кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю.

Формальну зв'язність тексту називають когезією (В.Дреслер), зовнішньою злитістю (К.Кожевнікова); змістову зв'язність — когерентністю (В.Дреслер), внутрішньою злитістю (К.Кожевнікова), інтегративністю (І. Р. Гальперін) .

Нерозривна єдність доцентрових і відцентрових сил у тексті виявляється у проспекції і ретроспекції (А. П. Загнітко). Ретроспекція насичена такими компонентами, як тематичні слова (пам'ять, спогад), граматичний час — теперішній історичний, прислівники місця і часу («тоді», «там», «колись» тощо).

Художній текст не існує без сформульованої ідеї твору (концепта), який є визначальною його категорією. Ще одна категорія — модальність тексту — є обов'язковою у художньому творі. Поза нею текст як комунікативний елемент — не існує. «Модальність тексту починається ще до його створення: з першого акту авторського вибору — теми і проблеми твору» (А. П. Загнітко).

Якщо розглядати текст як структуровану одиницю, необхідно зазначити про наявність текстових парадигм:

  1. жанрова (жанр визначає структурні особливості твору);
  2. функціонально-стильова (об'єднує тексти за функціональним спрямуванням);
  3. індивідуально-авторська (об'єднує всі твори одного автора).

Інформативність тексту — здатність тексту бути носієм завершеного повідомлення, передавати інформацію. Інформативність як важлива властивість тексту характеризує кількість інформації, що міститься в ньому, її важливість і новизну.

Засоби зв'язку в тексті

Засобами зв'язку в тексті можуть бути такі елементи, що забезпечують єдність стилю:

  • Змістові, логічні і психологічні зв'язки:
  1. єдність місця, часу, дійових осіб;
  2. зв'язок з минулим і майбутнім (єдність сюжету).
  1. прийоми композиції літературного твору (сюжетні лінії, обрамлення тощо);
  2. дотримання законів жанру (байки, сонету, інтерв'ю і под.);
  3. побудова компонента тексту як риторичної фігури (анафори тощо).
  • Лексичні засоби зв'язку:
  1. вибір вдалого, доречного слова, використання синонімів;
  2. асоціативний вибір слів;
  3. займенникові заміни іменників;
  4. вживання антонімів, професійної, іншомовної лексики;
  5. вживання фразеологізмів;
  6. слова-узагальнення.
  • Граматичні зв'язки. Морфологія і синтаксис:
  1. сполучники, їх повтор;
  2. співвідносні зі сполучниками займенники, прислівники;
  3. питальні речення і відповіді на них;
  4. побудова тексту з однорідними членами речення;
  5. ланцюжковий чи паралельний зв'язок речень;
  6. вставні одиниці тощо.
  • Стилістичні зв'язки:
  1. весь текст витримано в одному стилі;
  2. відбувається доцільна зміна стилів.
  • Інтонаційні засоби (усне мовлення):
  1. інтонація початку і кінця абзацу, відповідні паузи;
  2. емоційні інтонації, тембр голосу;
  3. логічні, фразові наголоси, психологічні паузи тощо (див.: паралінгвістика).

Див. також

Примітки

  1. Літературознавний словник-довідник. За ред.Р. Т. Гром’яка (українська). Київ: ВЦ"Академія". 2006. с. 752. ISBN 966-580-204-6. 
  2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М., 1981.
  3. Сологуб, Н. (2007). Вступ до мовознавства. Кам'янець-Подільський. ISBN 978-966-2937-23-7. 
У Вікісловнику є сторінка текст.

Література

Посилання

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Березень 2010)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tekst znachennya Tekst vid lat textus tkanina z yednannya pobudova zagalom zv yazana i povnistyu poslidovna sukupnist znakiv Vidtvoreni na pismi abo drukom avtorska pracya vislovlyuvannya dokumenti tosho 1 Tekst Nauka sho vivchaye teksti nazivayetsya germenevtikoyu Zmist 1 Viznachennya tekstu 2 Osnovni kategoriyi tekstu 3 Zasobi zv yazku v teksti 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaViznachennya tekstu RedaguvatiMovlennya yak vid lyudskoyi diyalnosti zavzhdi zoriyentovane na vikonannya pevnogo komunikativnogo zavdannya Vislovlyuyuchi dumki i pochuttya lyudina stavit konkretnu metu shos povidomiti pro shos perekonati tosho Isnuye bagato viznachen tekstu Navedemo okremi z nih Tekst ce vitvir movlennyevogo procesu sho vidznachayetsya zavershenistyu ob yektivovanij u viglyadi pismovogo dokumenta literaturno opracovanij vidpovidno do tipu dokumenta vitvir yakij skladayetsya iz zagolovka i ryadu osoblivih odinic nadfrazovih yednostej ob yednanih riznimi tipami leksichnogo gramatichnogo logichnogo stilistichnogo zv yazku i maye pevnu cilespryamovanist i pragmatichnu viznachenist 2 I R Galperin ros Tekst pevna z funkcionalno smislovogo poglyadu uporyadkovana grupa rechen abo yih analogiv yaki yavlyayut soboyu zavdyaki semantichnim i funkcionalnim vzayemovidnoshennyam elementiv zavershenu smislovu yednist 3 V V Odincov Najistotnishimi tekstovimi oznakami ye A P Zagnitko cilisnist zv yaznist strukturna organizovanist zavershenist Tekst serednij element shemi komunikaciyi yaku mozhna uyaviti u viglyadi trielementnoyi strukturi avtor adresant tekst chitach adresat Yak seredinnij promizhnij element komunikativnogo aktu tekst viyavlyaye svoyu specifiku u koduvanni i dekoduvanni Shodo movcya adresanta tekst ye kodovanoyu velichinoyu oskilki movec koduye pevnu informaciyu Dlya sprijnyattya vmishenoyi u teksti informaciyi chitach povinen yiyi dekoduvati A P Zagnitko Tekst porodzhuyetsya movcem tim hto pishe vidpovidno do jogo zadumu z potreboyu najkrashogo peredavannya zmistu Tekst redaguyetsya na etapi vnutrishnoyi mislinnyevoyi pidgotovki a v pismovomu varianti takozh v procesi samoredaguvannya vidpovidno do stilistichnih norm movi komunikativnoyi docilnosti v kozhnij okremij situaciyi U suchasnomu movoznavstvi vidililisya dva pidhodi u lingvistichnih doslidzhennyah tekstiv funkcionalna tipologiya socialni funkciyi j meta vikoristannya tekstiv i strukturna tipologiya vnutrishnya organizaciya tekstiv M R Lvov Pershij napryam znachno vidtvoryuye tradicijnu dlya ritoriki klasifikaciyu sho zblizhuye tipi movlennya tekstu z zhanrami ce rozpovid opis rozdum Inshij strukturnij pidhid lingvistika tekstu pov yazanij z viyavlennyam vivchennyam i modelyuvannyam vnutrishnotekstovih zv yazkiv prichomu vvoditsya ponyattya komponenta tekstu abzacu nadfraznoyi yednosti skladnogo sintaksichnogo cilogo tosho Osnovni kategoriyi tekstu RedaguvatiTekst osoblivo hudozhnij na dumku A P Zagnitka skladnij i bagatoplanovij oskilki zavdannyam jogo interpretaciyi ye viyav maksimumu zakladenih u nomu dumok i pochuttiv hudozhnika avtora I tomu tut dorechno bude podati osnovni tekstovi kategoriyi ta roztlumachiti yih Cilisnist tekstu piznayetsya cherez jogo vzayemozv yazani kategoriyi kategoriyu chlenovanosti i kategoriyu zv yaznosti Kozhen komponent tekstu harakterizuyetsya vidnosnoyu smislovoyu zavershenistyu Formalnu zv yaznist tekstu nazivayut kogeziyeyu V Dresler zovnishnoyu zlitistyu K Kozhevnikova zmistovu zv yaznist kogerentnistyu V Dresler vnutrishnoyu zlitistyu K Kozhevnikova integrativnistyu I R Galperin Nerozrivna yednist docentrovih i vidcentrovih sil u teksti viyavlyayetsya u prospekciyi i retrospekciyi A P Zagnitko Retrospekciya nasichena takimi komponentami yak tematichni slova pam yat spogad gramatichnij chas teperishnij istorichnij prislivniki miscya i chasu todi tam kolis tosho Hudozhnij tekst ne isnuye bez sformulovanoyi ideyi tvoru koncepta yakij ye viznachalnoyu jogo kategoriyeyu She odna kategoriya modalnist tekstu ye obov yazkovoyu u hudozhnomu tvori Poza neyu tekst yak komunikativnij element ne isnuye Modalnist tekstu pochinayetsya she do jogo stvorennya z pershogo aktu avtorskogo viboru temi i problemi tvoru A P Zagnitko Yaksho rozglyadati tekst yak strukturovanu odinicyu neobhidno zaznachiti pro nayavnist tekstovih paradigm zhanrova zhanr viznachaye strukturni osoblivosti tvoru funkcionalno stilova ob yednuye teksti za funkcionalnim spryamuvannyam individualno avtorska ob yednuye vsi tvori odnogo avtora Informativnist tekstu zdatnist tekstu buti nosiyem zavershenogo povidomlennya peredavati informaciyu Informativnist yak vazhliva vlastivist tekstu harakterizuye kilkist informaciyi sho mistitsya v nomu yiyi vazhlivist i noviznu Zasobi zv yazku v teksti RedaguvatiZasobami zv yazku v teksti mozhut buti taki elementi sho zabezpechuyut yednist stilyu Zmistovi logichni i psihologichni zv yazki yednist miscya chasu dijovih osib zv yazok z minulim i majbutnim yednist syuzhetu Literaturni ritorichni zasobi zv yazku prijomi kompoziciyi literaturnogo tvoru syuzhetni liniyi obramlennya tosho dotrimannya zakoniv zhanru bajki sonetu interv yu i pod pobudova komponenta tekstu yak ritorichnoyi figuri anafori tosho Leksichni zasobi zv yazku vibir vdalogo dorechnogo slova vikoristannya sinonimiv asociativnij vibir sliv zajmennikovi zamini imennikiv vzhivannya antonimiv profesijnoyi inshomovnoyi leksiki vzhivannya frazeologizmiv slova uzagalnennya Gramatichni zv yazki Morfologiya i sintaksis spoluchniki yih povtor spivvidnosni zi spoluchnikami zajmenniki prislivniki pitalni rechennya i vidpovidi na nih pobudova tekstu z odnoridnimi chlenami rechennya lancyuzhkovij chi paralelnij zv yazok rechen vstavni odinici tosho Stilistichni zv yazki ves tekst vitrimano v odnomu stili vidbuvayetsya docilna zmina stiliv Intonacijni zasobi usne movlennya intonaciya pochatku i kincya abzacu vidpovidni pauzi emocijni intonaciyi tembr golosu logichni frazovi nagolosi psihologichni pauzi tosho div paralingvistika Div takozh RedaguvatiMediatekst Autentichnij tekst Megatekst Stereotekst Struktura tekstu Paralelnij tekst Precedentnij tekst Tipologiya tekstiv Lingvistika tekstu Tekstologiya Lorem ipsumPrimitki Redaguvati Literaturoznavnij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka ukrayinska Kiyiv VC Akademiya 2006 s 752 ISBN 966 580 204 6 Galperin I R Tekst kak obekt lingvisticheskogo issledovaniya M 1981 Sologub N 2007 Vstup do movoznavstva Kam yanec Podilskij ISBN 978 966 2937 23 7 U Vikislovniku ye storinka tekst Literatura RedaguvatiS Krimskij Tekst Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 631 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vasilev S A Sintez smysla pri sozdanii i ponimanii teksta K Nauk dumka 1988 240 s Loseva L M Poryadok slov kak sredstvo organizacii teksta monologicheskoj rechi Uchebnoe posobie dlya studentov universitetov Odessa 1969 131 s Melnichajko V Ya Lingvistika tekstu v shkilnomu kursi ukrayinskoyi movi K Rad shk 1986 168 s Radziyevska T V Narisi z konceptualnogo analizu ta lingvistiki tekstu Tekst socium kultura movna osobistist K Inform analit agentstvo 2010 488 s Radziyevska T V Tekst yak zasib komunikaciyi 2 e vid ster K 1998 191 s Rizun V V Mamaliga A I Feller M D Narisi pro tekst Teoret pitannya komunikaciyi i tekstu K Red vid centr Kiyiv un t 1998 334 s Seligej P O Narodzhuyetsya tekst Z dosvidu vidomih avtoriv Movoznavstvo 2015 1 S 47 66 Feller M D Struktura proizvedeniya Kak ona dejstvuet Kak ee stroyat Kak ocenivayut i pomogayut uluchshit Avtoru i redaktoru M Kniga 1981 272 s Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2006 752 s ISBN 966 580 204 6Posilannya Redaguvati https archive org stream literaturoznavchat2 page n465 mode 2up Tekst Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 465 467 Tekst Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 559 634 s Prihodko Ya Tekst Istoriografichnij slovnik Navchalnij posibnik dlya studentiv istorichnih fakultetiv universitetiv S I Posohov S M Kudelyu Yu L Zajceva ta in Za red S I Posohova X Shidno regionalnij centr gumanitarno osvitnih iniciativ 2004 S 267 272 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tekst amp oldid 38376260