Володи́мир Іларіо́нович Шинкару́к (22 квітня 1928, Гайворон, Київська область, УРСР — 29 листопада 2001, Київ) — український філософ-марксист, професор, був членом АН УРСР (з 1978). Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
Шинкарук Володимир Іларіонович | |
---|---|
Народився | 22 квітня 1928 Гайворон, Київська область |
Помер | 29 листопада 2001 (73 роки) Київ |
Країна | СРСР Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик філософії |
Alma mater | філософський факультет Київського університету імені Шевченка |
Галузь | філософія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Посада | директор Інституту Філософії до 2001 року |
Вчене звання | академік |
Науковий ступінь | професор, доктор філософських наук |
Членство | НАН України Академія наук СРСР |
Нагороди |
Життєпис
Зовнішні зображення | |
---|---|
Він був наймолодшим деканом КНУ ім. Т.Шевченка | |
Не лише вчений, а й громадський діяч | |
Засновник Київської філософської школи | |
Облікова картка лауреата державної премії 1982 року |
Володимир Іларіонович Шинкарук народився в селі Гайворон на Київщині. У 1950 році закінчив філософський факультет Київського університету імені Шевченка. в якому працював з 1951 року викладачем, доцентом, а з 1965 року — професором, згодом деканом філософського факультету. Член ВКП(б) з 1951 року.
1968 року став директором Інституту Філософії АН УРСР, головним редактором журналу «Філософська думка» (з 1969 до 1971 і з 1979), віцепрезидент Філософського товариства СРСР та голова його українського відділу. Член ВКП(б) з 1951 року.
З 1984 до 1993 року — голова правління Товариства «Знання» Української РСР. З 1993 до 1999 року — президент Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України.
За свою роботу з філософії Геґеля 1964 року отримав Золоту медаль Геґелівського Товариства (Париж).
Філософські погляди
Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувався у ревізіонізмі. Попри це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософування, створивши «Київську школу філософії» («Київську світоглядно-антропологічну школу»), в центрі якої стояла проблема «людина — світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної марксистської «людини народної маси» поставала особистість з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями.
Хоча частина робіт з цієї тематики вийшла ще за часів радянського ладу, особливо яскраво ці його провідні ідеї почали втілюватися в конкретні теоретичні напрацювання наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. Підходи та ідеї Київської світоглядно-антропологічної школи продовжуються в філософських дослідженнях учнів та послідників Володимира Шинкарука, серед яких найбільш відомими є І.В. Бичко, В.Г. Кремень, Л.В. Сохань, В.Г. Табачковський, Є.І. Андрос, Н.В. Хамітов та інші українські філософи.
Основні праці
Серед основних праць Володимира Шинкарука праці з питань марксистської логіки, гуманізму, аналізу сучасного суспільного розвитку в дусі марксизму-ленінізму та з історії філософії:
- «Предмет та завдання історії філософії як науки» (1957)
- «Розвиток філософської думки в стародавньому Китаї» (1958, разом з В. Дмитриченком)
- «Логика, диалектика и теория познания Гегеля» (1964)
- «Единство диалектики, логики и теории познания» (1977) та ін.
- Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. — 2. вид. І доп. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 800 с.
- Філософський енциклопедичний словник / голова редколегії В. І. Шинкарук // Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України; Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Нагороди
- орден Ярослава Мудрого V ст. (17.04.1998)
- орден Леніна
- орден Жовтневої Революції (21.04.1988)
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
- медаль «1500 років Києву»
- медалі
- Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки (14.12.1982)
- Заслужений діяч науки і техніки України
Примітки
- Фаріон О. О. (2007) Світоглядні параметри формування людини у філософії В. І. Шинкарука. Вісник Черкаського університету. Серія Філософія (№ 110). с. 36-44.
- Шинкарук В. И. Философия и мировоззрение // Человек и мир человека. Категории «человек» и «мир» в системе научного мировоззрения. [Владимир Илларионович Шинкарук, Вадим Петрович Иванов, Иван Николаевич Молчанов и др.]. / Ред. кол.: В. И. Шинкарук [отв. ред.]. / АН УССР. Ин-т филосфии. — Библиог.: сс. 332–336. — Предм. указ. сс. 338–340. — К.: Наук. Думка. — 1977. — 342 с. — СС. 7-26;
- Шинкарук В. И. Категориальная структура научного мировоззрения/ Володимир Іларіонович Шинкарук. // Мировоззренческое содержание категорий и законов материалистической диалектики. [Владимир Илларионович Шинкрук, Борис Сергеевич Укринцев, Жабойхан Мубаракович Абдильдин и др.]. / Отв. ред-ры В. И. Шинкарук, А. И. Яценко. / АН УССР. Ин-т философии. Укр. отд. Филос. общ-ва СССР. — К.: Наук. думка, 1981. — 368 с. — СС. 11-25;
- Шинкарук В. И., Яценко А. И. Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения / Владимир Илларионович Шинкарук, Александр Иванович Яценко. — К.: Политиздат Украини, 1984. — Библиог.: сс. 249–254. — 256 с.)
- Шинкарук В. Методологічні засади філософських вчень про людину / Володимир Іларіонович Шинкарук. // Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми. — К., 2000. — СС. 8—48.
Джерела
- Йолон П. Ф. Шинкарук Володимир Іларіонович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 638. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- В. Табачковський. Шинкарук, Володимир Іларіонович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 721. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В.Скопенко, О.В.Третяк, Л.В.Губерський, О.К.Закусило, В.І.Андрейцев, В.Ф.Колесник, В.В.Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. (С.388-389).
- Про В. І. Шинкарука, Вісник N2 2002 [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- «Шинкаруківські читання» — 2010, Університет сучасних знань[недоступне посилання з серпня 2019]
- Шинкарук Володимир Іларіонович [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.] (передрук)
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |