Ревізіонізм (лат. revisio «перегляд») — позначення ідейно-політичних і наукових течій, що піддають перегляду принципи та положення якої-небудь теорії, концепції, вчення.
Історичний ревізіонізм — докорінний перегляд (ревізія) історичних концепцій, що сформувалися в якій-небудь галузі. Термін був введений на рубежі 1970-х років, спочатку — щодо школи молодих французьких вчених на чолі з Франсуа Фюре, які рішуче виступили проти традиційних поглядів на Велику французьку революцію.
У радянській історико-партійній та філософській літературі термін «ревізіонізм» використовувався для позначення ідейної течії у міжнародній соціал-демократії, виникнення якого пов'язували з діяльністю Едуарда Бернштейна, який оголосив про необхідність «ревізії» марксизму в нових історичних умовах.
Негаціонізм Редагувати
Вид історичного ревізіонізму, при якому «нова» концепція будується на запереченні та/або ігноруванні твердо встановлених наукою фактів. До негаціонізму не можна відносити роботи істориків-ревізіоністів в тих випадках, коли загальновизнані факти не заперечуються або ігноруються, а піддаються сумніву на основі справжніх історичних документів і свідчень.
Ревізіонізм Голокосту Редагувати
Ревізіонізм Голокосту — явище в сучасній історіографії, в процесі якого учені доводять свої сумніви у поширених після 1946 року уявлення про Голокост євреїв, переглянути усталені концепції, прийняті істориками після ІІ Світової війни. Фактично, ревізіоністи цього питання поділяються на дві основні течії: ті, хто заперечує факт Голокосту та ті, хто піддає сумніву масштаби Голокосту, визнаючи, що він таки мав місце. Група із тих, хто перебільшує масштаби Голокосту не є ревізіоністами — це зацікавлені особи, які розповідають про те, що офіційні дані про Голокост євреїв применшені, а число жертв було більшим за офіційні дані. Часто під поняттям ревізіонізму Голокосту розглядають саме заперечення існування Голокосту як факту, але фактично, згідно з поняттям «історичний ревізіонізм», поняття ревізіонізму включає у себе всі аспекти перегляду офіційних підходів до цього феномена.
Заперечення Редагувати
Заперечення Голокосту — твердження, що заперечують факт геноциду євреїв під час Другої світової війни, знаний як Голокост євреїв, тобто заперечують обставини Голокосту євреїв у тому вигляді, у якому їх описує офіційна історіографія. Грецький термін "голокост" означає "цілоспалення", який у політичній журналістиці і пропаганді використовують для описування політико-демографічної катастрофи певного етносу, спричиненого діями певної держави; цей термін може застосовуватися до будь-якого етносу, а не лише для євреїв. Так, 3 Голодомори українців також може бути описано терміном "Голокост" українців з боку радянської держави.
Заперечення Голокосту євреїв має також свій термін — негаціонізм — який був введений французьким істориком Генрі Руссо.
Перебільшення масштабів Редагувати
Перебільшення масштабів Голокосту — твердження, що перебільшують масштаби Голокосту, перебільшують кількість жертв та надають перекручені факти про методи репресій єврейського населення під час Другої світової війни. Факти перебільшення виявлені як у публіцистиці, літературі та кінематографі, так і у реальних судових процесах.
Примітки Редагувати
- Lipstadt 1993:21; Shermer & Grobman 200:34
- Ronald J. Berger. Fathoming the Holocaust: A Social Problems Approach, Aldine Transaction, 2002, ISBN 0202306704, p. 154.
- Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 21 грудня 2012.
Посилання Редагувати
- Ревізіонізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1568. — 1000 екз.
- РЕВИЗИОНИЗМ [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ревизионизм. Как это делается в России [ 3 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Чья история мрачнее и исторический ревизионизм(«Il Legno Storto», Италия) [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шайгородський Ю. Ревізіонізм // Політична енциклопедія [Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.] — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 626.