Ки́ївська о́бласть (Київщина) — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.
| Київська область | |
|---|---|
| Герб Київської області | Прапор Київської області |
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Київщина, Середня Наддніпрянщина, Полісся, Княжа земля, Русь |
| Країна: | Україна |
| Утворена: | 1932 рік[⇨] |
| Код КАТОТТГ: | UA32000000000030281 |
| Населення: | 1 795 079 |
| Площа: | 28 131 км² |
| Густота населення: | 63,83 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-45 |
| Обласний центр: | Київ (є обласним центром, але не входить до складу області) |
| Райони: | 7 |
| Громади: | |
| Міста: обласного значення | 12 14 |
| Смт: | 30 |
| Села: | 1121 |
| Селища: | 6 |
| Селищні ради: | 30 (до 2020) |
| Сільські ради: | 605 (до 2020) |
| Номери автомобілів: | AI, KI |
| Інтернет-домени: | kyiv.ua; kiev.ua; kv.ua |
| Обласна влада | |
| Рада: | Київська обласна рада |
| Голова ради: | Гунько Наталія Іванівна |
| Голова ОДА: | Кравченко Руслан Андрійович |
| Вебсторінка: | Київська ОДА Київська облрада |
| Адреса: | 01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1 |
| Мапа | |
| Київська область у Вікісховищі |
Площа області — 28 131 км² (8-ма за цим показником в Україні), населення станом на кінець 2022 року становить 1,8 млн осіб.
Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному сході та півдні з Черкаською, на південному заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями України.
Київська область була утворена 27 лютого 1932 року.
В області налічується 7 районів, 69 об'єднаних територіальних громад, 489 старостинських округів, 26 міст, 30 селищ міського типу, загалом 1182 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич — ексклав Київської області на території Чернігівської.
Географія
| Чернігівська область | ||
| Житомирська область | Полтавська область | |
| Вінницька область | Черкаська область | Черкаська область |
Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і піднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.
Мінеральні ресурси
Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).
Клімат
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6 °C, липня +19,5 °C. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2500 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.
Річки
Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.
Ґрунти
На півночі поширені дерново-підзолисті, у долинах річок — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині під лісами — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.
Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис. га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), у тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).
Природно-заповідний фонд
Історія
Область утворена 27 лютого 1932 року в складі УСРР. До складу області тоді входили 78 районів. 24 червня 1934 до Києва з Харкова перенесено столицю УСРР. У 1935—1937 роках на території області існували Коростенська округа і Новоград-Волинська округа. 1937 року, зі створенням Житомирської та Полтавської областей, зі складу Київської передано міста Коростень, Новоград-Волинський і 28 районів до Житомирської, а також 4 райони до Полтавської.
Київ, як найважливіше місто республіканського значення, мав приміську зону, і у складі області був створений Київський сільський район (від 1943 — Києво-Святошинський). 1939 року, зі створенням Кіровоградської області, до неї відійшло 5 районів. На 1939 до області входило 53 райони. Кількість районів в подальшому не раз змінювалася: 1941 їх було 53, 1946 — 53, 1954 — 35, 1960 — 31, 1963 — 13, 1965 — 19, від 1974 — 25.
1954 року, у зв'язку зі створенням Черкаської області, до неї відійшли 19 районів, а з Полтавської області було передано 2 райони.
21 березня 2023 року Київська обласна рада восьмого скликання визначила датою заснування Київщини як адміністративно-територіальної одиниці 842 рік. Рішення пов'язувало 842 рік як рік початку правління візантійського імператора Михаїла III, з чим також пов'язана перша згадка «Руської землі» у літописі. Це рішення дістало критику від Андрія Плахоніна, кандидата історичних наук, який сказав, що і дата згадки «Руської землі» містить помилку, і Київська область не тотожна Руській землі, а також низку інших зауважень.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Київ.
У складі області:
- районів — 7;
- територіальних громад — 69, у тому числі:
- міських — 24
- селищних — 23
- сільських — 22
- районів у містах — 2;
- населених пунктів — 1182, у тому числі:
- міського типу — 56, у тому числі:
- міст — 26, у тому числі:
- міст обласного значення — 13;
- міст районного значення — 13;
- селищ міського типу — 30;
- міст — 26, у тому числі:
- сільського типу — 1126, у тому числі:
- сіл — 1121;
- селищ — 5.
- міського типу — 56, у тому числі:
У системі місцевого самоврядування:
- районних рад — 7;
- міських рад — 24;
- селищних рад — 23;
- сільських рад — 22.
Райони
| № | Назва | Адм. центр | Адм. устрій | Населення (на 01.01.2020) | Площа (км²) | Густота населення (ос./км²) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Білоцерківський | м. Біла Церква | Адм. устрій | 439 877 | 6514,8 | 67,52 |
| 2 | Бориспільський | м. Бориспіль | Адм. устрій | 203 653 | 3873,2 | 52,58 |
| 3 | Броварський | м. Бровари | Адм. устрій | 242 064 | 2881,9 | 83,99 |
| 4 | Бучанський | м. Буча | Адм. устрій | 352 254 | 2558,3 | 137,69 |
| 5 | Вишгородський | м. Вишгород | Адм. устрій | 131 080 | 4337,0 | 30,22 |
| 6 | Обухівський | м. Обухів | Адм. устрій | 229 518 | 3639,1 | 63,07 |
| 7 | Фастівський | м. Фастів | Адм. устрій | 182 598 | 1761,2 | 103,68 |
Демографія
Більшу частину населення області становлять українці; живуть також євреї, поляки та інші.
Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік:
| № | Національність | Кількість осіб | % |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 684 803 | 92,52 % |
| 2 | Росіяни | 109 322 | 6,00 % |
| 3 | Білоруси | 8 698 | 0,48 % |
| 4 | Поляки | 2 846 | 0,16 % |
| 5 | Вірмени | 2 341 | 0,13 % |
| 6 | Молдовани | 1 515 | 0,08 % |
| 7 | Євреї | 1 270 | 0,07 % |
| 8 | Азербайджанці | 933 | 0,05 % |
| 9 | Татари | 902 | 0,05 % |
| 10 | Цигани | 833 | 0,05 % |
| 11 | Інші | 7 598 | 0,42 % |
| Разом | 1 821 061 | 100,00 % |
Середня густота населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найгустіше заселені центральні та південні райони області.
Найбільші населені пункти
Міське населення становить 61,1 % (2010). Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь‚ Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.
| Біла Церква | ▬208,7 | Вишгород | ▲32,4 |
| Бровари | ▲109,5 | Переяслав | ▼26,6 |
| Бориспіль | ▲63,7 | Славутич | ▼24,7 |
| Ірпінь | ▲62.5 | Яготин | ▼19,3 |
| Фастів | ▼44,8 | Гостомель | ▲17,5 |
| Вишневе | ▲42,5 | Коцюбинське | ▲17,2 |
| Васильків | ▼37,3 | Українка | ▲16,3 |
| Буча | ▲37,0 | Березань | ▼16,2 |
| Боярка | ▼35,3 | Богуслав | ▼16,0 |
| Обухів | ▲33,4 | Сквира | ▼15,4 |
Злочинність
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 88,3 злочину, з них 40,2 тяжких та особливо тяжких.
Господарство
Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.
Промисловість
Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, у тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічна і картонно-паперова область виробництва. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».
Серед діяльних підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.
На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.
На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.
Агропромисловий комплекс (АПК)
У структурі АПК за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис. га, осушених — 176,8 тис. га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. АПК області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.
Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того, в лісостеповій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролівництво, бджолярство, рибне господарство.
У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнери з гектара.
Транспорт
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Київ — Львів, Київ — Дніпро — Донецьк тощо.
Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка, Київ — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ — Яготин, Київ — Гребінка. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка.
Довжина автомобільних доріг — 7760 км, у тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Чернігів, Київ — Ковель, Київ — Житомир.
Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті.
У Києві — аеропорт Київ (колишній Жуляни). Військові аеродроми у Білій Церкві та Ірпені. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ.
Економіка
Валовий регіональний продукт Київської області на 2016 рік склав 128 638 млн грн.
| N | показник | одиниці | станом на 2006 р. |
|---|---|---|---|
| 1 | Експорт товарів | млн доларів США | 581,5 |
| 2 | Питома вага в загальноукраїнському | % | 1,5 |
| 3 | Імпорт товарів | млн доларів США | 1950,6 |
| 4 | Питома вага в загальноукраїнському | % | 4,3 |
| 5 | Сальдо експорт-імпорт | млн доларів США | −1369,1 |
| 6 | Капітальні інвестиції | млн гривень | 8038,3 |
| 7 | Середня зарплата | грн (на 01.01.07) | 1117 |
| 8 | Середня зарплата | доларів США (на 01.01.07) | 221,2 |
Відповідно матеріалів Комітету статистики України [ 23 Січня 2013 у Wayback Machine.]
Особистості
- Білорус Олег Григорович (нар. 14 жовтня 1939, село Червоне, Фастівський район) — український політик та дипломат.
- Бжеська Валентина Юхимівна (1896, Біла Церква — 13 січня 1977, Київ) — українська акторка.
- Борозенко-Конончук Олександр (8 липня 1891 — 29 січня 1918) учасник бою під Крутами.
- Бронште́йн Дави́д Іо́нович (19 лютого 1924, Біла Церква, Україна — 5 грудня 2006, Мінськ, Білорусь) — шахіст, гросмейстер (з 1950).
- Вовченко Іван Антонович
- Ганкевич Микола Георгійович (?, с. Юзефівка, Васильківський повіт, Київська губернія — 29 січня 1918, станція Крути) — учасник бою під Крутами.
- Горчинський Анатолій Аркадійович (22 липня 1924, Фастів — 6 січня 2007) — український композитор, співак (баритон), режисер.
- Гребенко Федір (с. Лісовичі 1887—1919) — керівник Таращанського повстання.
- Драч Іван Федорович (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.
- Заболотний Володимир Гнатович (13 серпня 1898 — 3 серпня 1962) — український архітектор.
- Зленко Анатолій Максимович (2 червня 1938, Ставище) — перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003).
- Клепатський (Клепацький) Павло Григорович (12 січня 1885 — після 1938) — історик, педагог, член Української Центральної Ради.
- Козловський Іван Семенович (24 березня 1900, Мар'янівка (Васильківський район) — 21 грудня 1993, Москва) — видатний український оперний і камерний співак (тенор).
- Комісаренко Василь Павлович (14 січня 1907, Черняхів — 7 квітня 1993, Київ) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України.
- Короленко Йосип Федосійович (1902—1978) — військовий діяч (1944 р.), генерал-майор артилерії.
- Левченко Яків Прокопович — секретар Української Центральної Ради
- Костенко Ліна Василівна (нар. 19 березня 1930, Ржищів) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.
- Іван Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч.
- Мороз Олександр Олександрович (нар. 29 лютого 1944 в селі Буда, Таращанський район) — український політик та громадський діяч, Голова Верховної Ради України у 1994–1998 та 2006–2007.
- Педченко Григорій Миколайович (*3 січня 1955, Дорогинка) — український військовий та громадський діяч, генерал-полковник (серпень 2010).
- Попович Павло Романович (5 жовтня 1930, Узин — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.
- Тетеря Павло (Моржковський, Мошковський) (1620–1670) — український військовий, політичний і державний діяч.
- Самойленко Григорій Васильович(1 травня 1935, село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).
- Сидоренко Петро Іванович (1907—1985) — генерал-лейтенант артилерії, Герой Радянського Союзу.
- Сердюк Олександр Іванович (1900—1988) — український актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1951 р.).
- Сом Микола Данилович (5 січня 1935, с. Требухів, Броварський район, Київська область — 27 березня 2013, Київ) — український поет-шістдесятник, публіцист, учитель. Член Спілки письменників України, Відмінник освіти України, Заслужений діяч мистецтв України.
- Сулима Іван (? — 12 грудня 1635) — гетьман нереєстрових запорозьких козаків.
- Улашин Генрик (пол. Henryk Ułaszyn; с. Лихачиха 1874—1956) — польський мовознавець-славіст.
- Феодосій Печерський (1009 ? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний.
- Шевченко Андрій Миколайович (нар. 29 вересня 1976, с. Двірківщина, Яготинський район) — український футболіст.
- Шовкошитний Володимир Федорович (* 16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район) — український поет, прозаїк, публіцист.
- Шолом-Алейхем (їд. שלום־עליכם, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня (18 лютого за ст. ст.) 1859 — 13 травня 1916) — український, єврейський письменник.
Пам'ятки історії та культури
На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.
На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції Києво-Печерської лаври. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».
Пам'ятники та меморіальні знаки
20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у Богуславі урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.
Область в нумізматиці
25 липня 2017 року Національним банком України введена в обіг ювілейна монета номіналом 5 гривень, присвячена області.
Відзнаки
26 лютого 1958 року Указом Президії Верховної Ради СРСР
«За успіхи, досягнуті в справі збільшення виробництва і заготівель зерна, молока, яєць, цукрових буряків, льону-довгунця та інших сільськогосподарських продуктів»
Область нагороджена орденом Леніна.
Див. також
Примітки
- Указ Президента України від 10 квітня 2023 року № 204/2023 «Про призначення Р. Кравченка головою Київської обласної державної адміністрації»
- ↑ Верменич Ярослава Володимирівна. Київська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- В. М. Гудима, Л. В. Кабан, Т. В. Чапаєва, Н. В. Якименко. Київська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- Про визначення дати заснування Київщини як адміністративно-територіальної одиниці. kor.gov.ua.
- 842 рік - дата заснування Київської області. Що не так із рішенням Київоблради?. Історична правда. Процитовано 17 травня 2023.
- Нові райони: карти + склад. decentralization.gov.ua.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- . Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 17 травня 2011.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2019 по січень 2021 року
- Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 6 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2011.
- Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 24 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
Джерела та література
- Я. В. Верменич. Київська область [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 226. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- В. М. Гудима, Л. В. Кабан, Т. В. Чапаєва, Н. В. Якименко. Київська область [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Малі міста України. Київська область: бібліогр. покажч. [ 1 Лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 623 с. : іл.
- Постаті Київщини / [упоряд. Б. О. Чернов]. — К. : Міленіум, 2007. — 352 с. — ISBN 966-8063-15-2.
- Постаті Київщини. Вип. 2 / [редкол.: В. П. Коцур та ін.]. — К. : Міленіум, 2008. — 266 с. — ISBN 966-8063-14-25.
Посилання
- Київська область [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- koda.gov.ua [ 16 Травня 2017 у Wayback Machine.] — Вебсайт Київської обласної Державної адміністрації
- kor.gov.ua [ 27 Березня 2022 у Wayback Machine.] — Вебсайт Київської обласної ради
- patent.net.ua [ 20 Липня 2006 у Wayback Machine.] — Герб Київської області
- — Довідник поштових індексів Київської області
- Київська область — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [ 3 Квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)