Білоцерківський район періоду 1923 - 2020 років був одним із районів Київської округи (1923-1930), Київської області (від 1932). Перед початком адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015-2020 років район поділявся на 36 одиниць: 1 міську, 1 селищну, 34 сільські ради. Адміністративний центр району - місто Біла Церква - був містом обласного підпорядкування та не входив до складу району.. Білоцерківський район включав 60 населених пунктів (1 місто (Узин), 1 селище міського типу (Терезине) та 58 сіл).
Список рад Білоцерківського району ред.
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село
Реформа 2015-2020 років ред.
Першою громадою, утвореною на території Білоцерківського району, стала Фурсівська: 2 серпня 2017 Матюшівська, Трушківська, Фурсівська сільські ради об'єдналися в єдину громаду з центром у селі Фурси. Перші вибори відбулися 29 жовтня 2017 року. У 2020 році до складу громади були також включені Яблунівська сільська рада Білоцерківського району та Великополовецька - Сквирського.
4 жовтня 2017 року утворено Узинську міську громаду у складі Узинської міської, Василівської, Іванівської, Йосипівської, Малоантонівської, Михайлівської, Олійниково-Слобідської, Сухоліської, Тарасівської сільських рад Білоцерківського району. Перші вибори відбулися 24 грудня 2017 року. У 2020 році громада була розширена шляхом включення населених пунктів Макіївської, Острійківської та Розаліївської сільських рад.
Решта території Білоцерківського району 12 червня 2020 року була розподілена на громади таким чином: Биково-Гребельська, Коженицька, Маловільшанська, Озернянська, Поправська, Потіївська, Сорокотязька, Фастівська, Фесюрівська, Чупирянська сільські ради об'єднані у Маловільшанську сільську громаду (до її складу також увійшла Тадіївська сільська рада Володарського району); Терезинська селищна, Вільнотарасівська, Глушківська, Дроздівська, Пилипчанська, Піщанська, Сидорівська, Томилівська, Храпачівська, Шкарівська сільські ради були об'єднані у Білоцерківську міську громаду з центром у місті обласного значення Біла Церква.
Таким чином, нові громади з центрами на території Білоцерківського району об'єднали у собі 30 рад (тобто за винятком 8 рад, що відійшли у підпорядкування міській раді міста обласного значення, але з двома сільрадами з інших районів), до складу яких входило 1 місто та 49 сіл.
17 липня 2020 Білоцерківський район, як всі інші райони на території України, був ліквідований постановою «Про утворення та ліквідацію районів» та утворений знову у нових, розширених межах.
Історія ред.
1920-і ред.
Білоцерківський район разом з однойменною округою у складі Київської губернії утворений 7 березня 1923 року. До його складу увійшли населені пункти Білоцерківської і Трушківської волостей Білоцерківського повіту, що ліквідовувалися. За станом на 1924 рік до складу району входили 9 сільрад: Олександрійська, Глибочанська, Зарічанська, Матюшівська, Пилипчанська, Піщанська, Ротоцька, Трушківська, Фурсівська, що об'єднували 14 поселень різного типу (8 сіл, 3 передмістя, 3 частини передмістя). Місто Біла Церква як окружний центр до району не входило, однак його передмістя були навіть центрами сільрад.
1930-і ред.
У 1931 році до Білоцерківського району приєднано територію ліквідованого Гребінківського району.. У 1932 році Білоцерківський район став одним із 98 районів новоутвореної Київської області. У 1935 році 15 сільрад знову відійшли до Гребінківського району, який було відновлено.
1940-і ред.
1950-і ред.
1960-і ред.
9 червня 1962 року новозбудоване селище Київської дослідної станції тваринництва включене до облікових даних як селище Терезине та підпорядковане Вільнотарасівській сільраді.
30 грудня 1962 року у зв'язку з укрупненням районів до складу Білоцерківського району увійшли Узинська селищна рада та усі сільради Сквирського та Узинського районів. При цьому місто Сквира було підпорядковане міській раді Білої Церкви.
10 травня 1963 року у зв'язку з повтореннями назв було перейменовано села Антонівка і Михайлівка на Мала Антонівка і Мала Михайлівка відповідно, та аналогічно назви цих сільрад.
4 січня 1965 року на Київщині було відновлено кілька районів. Відтак, Білоцерківський район був розукрупнений. До Сквирського району були передані 26 сільрад, що об'єднували 55 населених пунктів: Антонівську, Буківську, Великоєрчиківську, Великополовецьку, Горобіївську, Домантівську, Дулицьку, Кам'яногребельську, Краснолісівську, Кривошиїнську, Ленінську, Малоєрчиківську, Малолисовецьку, Маломихайлівську, Мовчанівську, Оріховецьку, Пищиківську, Пустоварівську, Рогізнянську, Самгородоцьку, Селезенівську, Тхорівську, Шаліївську, Шамраївську, Шапіївську, Яхнівську; до Кагарлицького - Шпендівську (1 село); до Фастівського - Малополовецьку сільраду (2 села). Натомість зі складу Тетіївського району було прилучено Тадіївську сільраду (4 села). У складі Білоцерківського району залишилося 36 рад (1 селищна і 35 сільських) та 64 населені пункти.
3 квітня село Хутір Межовий переданий від Озернянської до Тадіївської сільради. 8 грудня 1966 року Тадіївська сільська рада у складі сіл Тадіївка, Гайок, Хутір Межовий, Тарасівка передана до складу Володарського району. Але 9 грудня 1967 року вже перейменований Хутір Межовий - село Межове, повернутий у Білоцерківський район і знову підпорядкований Озернянській сільраді.
У 1967 році відбулося перейменування двох населених пунктів у складі Поправської сільради: з назв сіл Хутір Одноріг та Хутір Черкас виключено слово "Хутір".
1970-і ред.
У 1971 році селище міського типу Узин набуло статусу міста. Відповідна рада стала міською.
У 1976 році було ліквідовано 3 сільради: Блощинецьку з передачею села Блощинці у підпорядкування Острійківській сільраді, Малоантонівську (с. Мала Антонівка стала відноситися до Олійниково-Слобідської сільради), Чепиліївську з передачею села Чепиліївка до Сухоліської сільради.
1980-і ред.
У 1984 села Затиша і Красне передані від Василівської сільради до Йосипівської.
У 1985 році село Благовіщення Іванівської сільської ради виключене з облікових даних.
У 1987 село Терезине Вільнотарасівської сільської ради отримало статус селища міського типу та було утворено окрему селищну раду.
1990-і ред.
У 1991 утворено дві сільради - Глушківську і Малоантонівську, а у 1993 - Сидорівську.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ ВВРУ, 2018, № 29, стор. 31
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
- Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Потавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня, 20 березня та 10 квітня 1923 р.
- Список поселень Київщини. - Видання газети "Вісник Київського губвиконкому. - Київ, 1924.
- s:ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР
- s:ЗЗРРСУУ/1935/4/Про склад нових адміністративних районів Київської області
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник / автор-упорядник М. М. Корінний — Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с. : іл.