www.wikidata.uk-ua.nina.az

Селище міського типу Се лище місько го ти пу смт термін для позначення містечка Запроваджений у діловодство з 1922 року

Селище міського типу

Се́лище місько́го ти́пу, смт — термін для позначення містечка. Запроваджений у діловодство з 1922 року замість російського терміна «посад», в УСРР — з 1925 замість терміна «містечко». Використовувався в усіх 15 республіках СРСР, зокрема Україні як адміністративна одиниця, що позначала населений пункт, проміжний між селом і містом. В обліку населення селища міського типу зараховувалося до міського.

До розвалу СРСР термін використовувався у країнах радянського табору: Польщі (1954) і Болгарії (1964). З 1991 року термін «селище міського типу» фактично продовжує використовуватися в адміністративно-територіальному поділі та діловодстві пострадянських євразійських країн — Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. В Україні, Польщі, Болгарії, Вірменії, Естонії, Латвії, Литві й Молдові селища міського типу скасовані, перетворені на міста, села або селеща. У Киргизстані також триває процес скасування.

У частині першій статті 133 Конституції України в переліку одиниць адміністративно-територіального устрою селище міського типу відсутнє, проте де-факто в Україні станом на 1 січня 2021 року досі є 882 селища міського типу.

Історія

У РРФСР, на відміну від решти союзних республік (де існували тільки селища міського типу), були також категорії робітничих, дачних і курортних селищ. У цілях статистичної зіставності з іншими республіками робітничі й курортні (а з 1983 року й дачні) статистично враховувалися як селища міського типу.

У 1930—1960-ті роки в РРФСР у селища міського типу були перетворені понад 2 тис. великих сіл. Значну роль у цьому процесі відіграв процес укрупнення колгоспів, який розпочався в 1950-ті роки, а також надання статусу смт селам-райцентрам.

1938 року надано статус смт 322 населеним пунктам (найбільшу кількість за радянські роки): у Вінницькій області — 6, Ворошиловградській — 78, Дніпропетровській — 40, Київській — 17, Миколаївській — 8, Одеській — 5, Полтавській — 11, Чернігівській — 5, Кам'янець-Подільській — 3, Житомирській — 14, Сталінській — 88, Харківській — 42, Молдавській АРСР — 5.
Після приєднання Західної України до СРСР у 1940 році було утворено 73 смт: в Дрогобицькій — 7, Львівській — 17, Рівненській — 4, Станіславській — 25, Тарнопільській — 4 , та Волинській області — 16.
1957 р. категорію с.м.т. отримали понад 125 населених пунктів (містечок) — друга за чисельністю кількість за всі радянські роки (див. Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957—1960)).

У 1950-ті роки визначальними чинниками отримання населеним пунктом статусу робітничого селища були його місцерозташування, перспектива будівництва промислового підприємства поряд з даним населеним пунктом, близькість транспортних шляхів, чисельність населення. Законодавчо процес створення робітничих селищ регулювався указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1956 року.
До категорії робітничих селищ могли бути віднесені населені пункти, розташовані навколо промислових підприємств, будов і залізничних станцій, де проживало понад 500 жителів, з яких переважну більшість працюючого населення становили робітники і службовці промислових підприємств або транспорту. Робітничі селища проіснували в УРСР до 1965 і автоматично були переведені до категорії смт.

Адміністративне віднесення

Відповідно до положення, затвердженого 12 березня 1981 Указом Президії Верховної Ради УРСР, до категорії селищ міського типу можна долучити населені пункти, що стоять при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких містяться вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні та оздоровчі заклади, які мають державний житловий фонд, з кількістю населення понад 2 тисячі осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей.

В окремих випадках до категорії селищ міського типу можна долучити населені пункти з кількістю люду менш як 2 тисячі осіб, але не менше як 500 осіб, якщо вони мають близьку перспективу економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.

Органом державної влади в селищі міського типу є селищна рада народних депутатів.

9 грудня 1997 р. Державний комітет статистики України видав наказ № 78, відповідно до пункту 2 якого органи державної статистики мали керуватись не «Общесоюзным классификатором «Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов», а класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України, в якому була передбачена така адміністративно-територіальна одиниця, як селище міського типу.

Історико-географічне дослідження

Мережа селищ міського типу України вирізнялася значними регіональними відмінностями, що зумовлено різними умовами та чинниками її формування. Серед предметів визначення демографічних параметрів усієї мережі селищ, порівняльний аналіз їхньої щільності та географічного положення; визначення впливу селищ міського типу на інші, переважно сільські, населені пункти з урахуванням їхнього географічного положення, демографічного та інфраструктурного потенціалу.

Демографія та депопуляція смт в Україні

В Україні на 1 січня 1991 року налічувалося 921 селищ міського типу (67,96 % загальної кількості міських поселень).

Станом на 1 січня 2004 року в Україні було 886 селищ міського типу. Їхня кількість у порівнянні з 1 січня 1989 р. зменшилася на 4,4 %, а кількість населення в них — на 14,3 %.

Регіональні відмінності демографічних параметрів та щільність селищ міського типу в Україні станом на 1 січня 2004 року
Україна, автономія,
області 		Кількість
селищ міського

типу

Густота селищ
міського типу
(кількість

на 1 тис. км²)

Середня людність
селищ міського

типу, тис. осіб

Частка населення
селищ міського
типу в міському

населенні,%

Україна 886 1,47 5,1 13,2
Автономна Республіка Крим 56 2,15 5,4 16,2
Вінницька область 29 1,09 5,7 19,1
Волинська область 22 1,09 4,6 18,0
Дніпропетровська область 46 1,44 5,2 8,6
Донецька область 131 4,94 3,9 10,6
Житомирська область 43 1,44 4,3 24,0
Закарпатська область 19 1,48 6,2 29,3
Запорізька область 23 0,85 5,9 8,3
Івано-Франківська область 24 1,73 5,0 19,8
Київська область 30 1,07 7,8 22,3
Кіровоградська область 26 1,06 6.1 20,7
Луганська область 109 4.08 4,1 18,0
Львівська область 34 1,56 3,6 7,5
Миколаївська область 17 0,69 6,2 13,9
Одеська область 33 0,99 5,9 11,2
Полтавська область 21 0,73 6,2 12,6
Рівненська область 16 0.80 6,0 18,1
Сумська область 20 0,84 4,9 10,6
Тернопільська область 17 1,23 4,7 17,8
Харківська область 61 1,94 6,7 16,3
Херсонська область 30 1,05 6,5 24,5
Хмельницька область 24 1,17 4,4 13,7
Черкаська область 15 0,72 5,2 9,3
Чернівецька область 8 0.99 6,8 15,2
Чернігівська область 30 0,94 4,4 17,6
Севастополь 1 5,1
Київ 0 0 0 0


Див. також

Джерела та література

Література

Примітки

  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР. ЗУРРСУУ/1925/1/80/Про загальну назву селищ міського типу — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021. 
  2. . Архів оригіналу за 27 липня 2020. 
  3. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1983 года) / Отв. ред.: Д. Н. Никитин; Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1983. — 719 с.
    (https://www.twirpx.com/ — Таблицы городов и переименований)(рос.)
  4. Сушко М. Ю. Возникновение и развитие рабочих поселков в Саратовской области в 1950 1970-е годы : [ 9 серпня 2019] // Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета. — Саратов : Саратовский социально-экономический институт РЭУ имени Г. В. Плеханова, 2011. — Вип. 1. — С. 129—132. — ISSN 1994-5094.
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
    (повідомлення про адм.-тер. зміни по УРСР, зокрема утворення смт, зайняли цілих дві сторінки — 1 лист великого формату, на кшалт «Известия»)
  6. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — 144 с.(рос.)
  7. Ведомости ВС СССР [ 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — 1941. — № 2 (117). — 11 января. — с. 4.
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР» від 30 грудня 1956 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1956. — № 10 (30 грудня). — Стаття 163. — С. 265-267.
  9. ↑ Дністрянська Н. Географічні параметри та функціональні можливості мережі селищ міського типу Львівської та Івано-Франківської областей//Вісник Львів. ун-ту Серія геогр. 2008. Вип. 35. С. 66–71
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Se lishe misko go ti pu smt termin dlya poznachennya mistechka Zaprovadzhenij u dilovodstvo z 1922 roku zamist rosijskogo termina posad v USRR z 1925 zamist termina mistechko 1 Vikoristovuvavsya v usih 15 respublikah SRSR zokrema Ukrayini yak administrativna odinicya sho poznachala naselenij punkt promizhnij mizh selom i mistom V obliku naselennya selisha miskogo tipu zarahovuvalosya do miskogo Do rozvalu SRSR termin vikoristovuvavsya u krayinah radyanskogo taboru Polshi 1954 i Bolgariyi 1964 Z 1991 roku termin selishe miskogo tipu faktichno prodovzhuye vikoristovuvatisya v administrativno teritorialnomu podili ta dilovodstvi postradyanskih yevrazijskih krayin Azerbajdzhanu Bilorusi Gruziyi Kazahstanu Kirgizstanu Rosiyi Tadzhikistanu Turkmenistanu ta Uzbekistanu V Ukrayini Polshi Bolgariyi Virmeniyi Estoniyi Latviyi Litvi j Moldovi selisha miskogo tipu skasovani peretvoreni na mista sela abo selesha U Kirgizstani takozh trivaye proces skasuvannya U chastini pershij statti 133 Konstituciyi Ukrayini v pereliku odinic administrativno teritorialnogo ustroyu selishe miskogo tipu vidsutnye prote de fakto v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2021 roku dosi ye 882 selisha miskogo tipu 2 Zmist 1 Istoriya 2 Administrativne vidnesennya 3 Istoriko geografichne doslidzhennya 4 Demografiya ta depopulyaciya smt v Ukrayini 5 Div takozh 6 Dzherela ta literatura 6 1 Literatura 7 PrimitkiIstoriya RedaguvatiU RRFSR na vidminu vid reshti soyuznih respublik de isnuvali tilki selisha miskogo tipu buli takozh kategoriyi robitnichih dachnih i kurortnih selish U cilyah statistichnoyi zistavnosti z inshimi respublikami robitnichi j kurortni a z 1983 roku j dachni statistichno vrahovuvalisya yak selisha miskogo tipu 3 U 1930 1960 ti roki v RRFSR u selisha miskogo tipu buli peretvoreni ponad 2 tis velikih sil Znachnu rol u comu procesi vidigrav proces ukrupnennya kolgospiv yakij rozpochavsya v 1950 ti roki 4 a takozh nadannya statusu smt selam rajcentram 1938 roku nadano status smt 322 naselenim punktam najbilshu kilkist za radyanski roki u Vinnickij oblasti 6 Voroshilovgradskij 78 Dnipropetrovskij 40 Kiyivskij 17 Mikolayivskij 8 Odeskij 5 Poltavskij 11 Chernigivskij 5 Kam yanec Podilskij 3 Zhitomirskij 14 Stalinskij 88 Harkivskij 42 Moldavskij ARSR 5 5 6 Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR u 1940 roci bulo utvoreno 73 smt v Drogobickij 7 Lvivskij 17 Rivnenskij 4 Stanislavskij 25 Tarnopilskij 4 ta Volinskij oblasti 16 7 1957 r kategoriyu s m t otrimali ponad 125 naselenih punktiv mistechok druga za chiselnistyu kilkist za vsi radyanski roki div Administrativno teritorialna reforma v URSR 1957 1960 U 1950 ti roki viznachalnimi chinnikami otrimannya naselenim punktom statusu robitnichogo selisha buli jogo misceroztashuvannya perspektiva budivnictva promislovogo pidpriyemstva poryad z danim naselenim punktom blizkist transportnih shlyahiv chiselnist naselennya Zakonodavcho proces stvorennya robitnichih selish regulyuvavsya ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1956 roku 8 Do kategoriyi robitnichih selish mogli buti vidneseni naseleni punkti roztashovani navkolo promislovih pidpriyemstv budov i zaliznichnih stancij de prozhivalo ponad 500 zhiteliv z yakih perevazhnu bilshist pracyuyuchogo naselennya stanovili robitniki i sluzhbovci promislovih pidpriyemstv abo transportu Robitnichi selisha proisnuvali v URSR do 1965 i avtomatichno buli perevedeni do kategoriyi smt Administrativne vidnesennya RedaguvatiVidpovidno do polozhennya zatverdzhenogo 12 bereznya 1981 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR do kategoriyi selish miskogo tipu mozhna doluchiti naseleni punkti sho stoyat pri promislovih pidpriyemstvah budovah zaliznichnih vuzlah gidrotehnichnih sporudah pidpriyemstvah z virobnictva ta pererobki silskogospodarskoyi produkciyi a takozh naseleni punkti na teritoriyi yakih mistyatsya vishi ta seredni specialni navchalni zakladi naukovo doslidni ustanovi sanatoriyi ta inshi stacionarni likuvalni ta ozdorovchi zakladi yaki mayut derzhavnij zhitlovij fond z kilkistyu naselennya ponad 2 tisyachi osib z yakih ne mensh yak dvi tretini stanovlyat robitniki sluzhbovci ta chleni yih simej V okremih vipadkah do kategoriyi selish miskogo tipu mozhna doluchiti naseleni punkti z kilkistyu lyudu mensh yak 2 tisyachi osib ale ne menshe yak 500 osib yaksho voni mayut blizku perspektivu ekonomichnogo j socialnogo rozvitku zrostannya kilkosti naselennya Organom derzhavnoyi vladi v selishi miskogo tipu ye selishna rada narodnih deputativ 9 grudnya 1997 r Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini vidav nakaz 78 vidpovidno do punktu 2 yakogo organi derzhavnoyi statistiki mali keruvatis ne Obshesoyuznym klassifikatorom Sistema oboznachenij obektov administrativno territorialnogo deleniya Soyuza SSR i soyuznyh respublik a takzhe naselennyh punktov a klasifikatorom ob yektiv administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini v yakomu bula peredbachena taka administrativno teritorialna odinicya yak selishe miskogo tipu Istoriko geografichne doslidzhennya RedaguvatiMerezha selish miskogo tipu Ukrayini viriznyalasya znachnimi regionalnimi vidminnostyami sho zumovleno riznimi umovami ta chinnikami yiyi formuvannya 9 Sered predmetiv viznachennya demografichnih parametriv usiyeyi merezhi selish porivnyalnij analiz yihnoyi shilnosti ta geografichnogo polozhennya viznachennya vplivu selish miskogo tipu na inshi perevazhno silski naseleni punkti z urahuvannyam yihnogo geografichnogo polozhennya demografichnogo ta infrastrukturnogo potencialu Demografiya ta depopulyaciya smt v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini na 1 sichnya 1991 roku nalichuvalosya 921 selish miskogo tipu 67 96 zagalnoyi kilkosti miskih poselen Stanom na 1 sichnya 2004 roku v Ukrayini bulo 886 selish miskogo tipu Yihnya kilkist u porivnyanni z 1 sichnya 1989 r zmenshilasya na 4 4 a kilkist naselennya v nih na 14 3 Regionalni vidminnosti demografichnih parametriv ta shilnist selish miskogo tipu v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2004 roku 9 Ukrayina avtonomiya oblasti Kilkistselish miskogo tipu Gustota selish miskogo tipu kilkist na 1 tis km Serednya lyudnist selish miskogo tipu tis osib Chastka naselennya selish miskogo tipu v miskomu naselenni Ukrayina 886 1 47 5 1 13 2Avtonomna Respublika Krim 56 2 15 5 4 16 2Vinnicka oblast 29 1 09 5 7 19 1Volinska oblast 22 1 09 4 6 18 0Dnipropetrovska oblast 46 1 44 5 2 8 6Donecka oblast 131 4 94 3 9 10 6Zhitomirska oblast 43 1 44 4 3 24 0Zakarpatska oblast 19 1 48 6 2 29 3Zaporizka oblast 23 0 85 5 9 8 3Ivano Frankivska oblast 24 1 73 5 0 19 8Kiyivska oblast 30 1 07 7 8 22 3Kirovogradska oblast 26 1 06 6 1 20 7Luganska oblast 109 4 08 4 1 18 0Lvivska oblast 34 1 56 3 6 7 5Mikolayivska oblast 17 0 69 6 2 13 9Odeska oblast 33 0 99 5 9 11 2Poltavska oblast 21 0 73 6 2 12 6Rivnenska oblast 16 0 80 6 0 18 1Sumska oblast 20 0 84 4 9 10 6Ternopilska oblast 17 1 23 4 7 17 8Harkivska oblast 61 1 94 6 7 16 3Hersonska oblast 30 1 05 6 5 24 5Hmelnicka oblast 24 1 17 4 4 13 7Cherkaska oblast 15 0 72 5 2 9 3Chernivecka oblast 8 0 99 6 8 15 2Chernigivska oblast 30 0 94 4 4 17 6Sevastopol 1 5 1Kiyiv 0 0 0 0Div takozh RedaguvatiSpisok selish miskogo tipu Ukrayini Kolishni selisha miskogo tipu UkrayiniDzherela ta literatura RedaguvatiYa V Vermenich Selishe miskogo tipu Arhivovano 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 508 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Polozhennya pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayinskoyi RSR zatverdzhene Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 13 bereznya 1981 roku N 1654 X Konstituciya Ukrayini vid 28 chervnya 1996 roku Literatura Redaguvati Selishe miskogo tipu Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2742 Procenko S M Selishe miskogo tipu Geografichna enciklopediya Ukrayini T 3 K 1993 S 173 Selishe Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 10 Salyut Stogoviz S 94 Primitki Redaguvati Postanova Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu i Radi Narodnih Komisariv USRR ZURRSUU 1925 1 80 Pro zagalnu nazvu selish miskogo tipu Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Selish miskogo tipu nemaye ale voni ye Do Konstituciyi proponuyut vnesti zmini Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1983 goda Otv red D N Nikitin Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1983 719 s https www twirpx com Tablicy gorodov i pereimenovanij ros Sushko M Yu Vozniknovenie i razvitie rabochih poselkov v Saratovskoj oblasti v 1950 1970 e gody arh 9 serpnya 2019 Vestnik Saratovskogo gosudarstvennogo socialno ekonomicheskogo universiteta Saratov Saratovskij socialno ekonomicheskij institut REU imeni G V Plehanova 2011 Vip 1 S 129 132 ISSN 1994 5094 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1938 23 31 grudnya S 3 4 povidomlennya pro adm ter zmini po URSR zokrema utvorennya smt zajnyali cilih dvi storinki 1 list velikogo formatu na kshalt Izvestiya SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 144 s ros Vedomosti VS SSSR Arhivovano 13 serpnya 2021 u Wayback Machine 1941 2 117 11 yanvarya s 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Polozhennya pro poryadok vidnesennya naselenih punktiv do kategoriyi mist selish miskogo tipu i robitnichih selish Ukrayinskoyi RSR vid 30 grudnya 1956 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1956 10 30 grudnya Stattya 163 S 265 267 a b Dnistryanska N Geografichni parametri ta funkcionalni mozhlivosti merezhi selish miskogo tipu Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Visnik Lviv un tu Seriya geogr 2008 Vip 35 S 66 71 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Selishe miskogo tipu amp oldid 38904304